Стенограма засідання

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

6 липня 2026 року

 

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати. Доброго дня, шановні присутні. Дякую за можливість підключення після такої складної ночі. Сподіваюсь, у всіх все добре. Дуже на це сподіваюсь, що у тих, хто зараз в Zoom з нами, все добре.

В черговий раз хотів би подякувати і Державній службі з надзвичайних ситуацій, і всім дотичним органам, і Міністерству внутрішніх справ за оперативне реагування на ті виклики, які за собою несе агресія Російської Федерації, швидкі дії по рятуванню людей, по недопущенню поглиблення наслідків надзвичайних ситуацій також. Дякую вам. Дякую.

Шановні колеги, і у нас... Леся Володимирівна до нас ще приєдналася.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Да, добрий день. Вітаю

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леся Володимирівна, да.

10 осіб присутні, можемо розпочинати.

Перед тим як розпочати засідання комітету, нам потрібно вирішити організаційні питання, а саме. Перше – це обрати секретаря засідання і в даному випадку я в черговий раз буду просити Сергія Володимировича Мандзія. Бачу, що ви знаходитесь на сталому зв’язку. Сергій Володимирович, досвід у вас є, допомога моя точно є, буду просити допомогти з веденням комітету. Сергій Володимирович.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, я ж не можу відмовити. Якщо буде сталий зв’язок, без питань і з вашою підтримкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Сергій Володимирович. Дякую за розуміння. Дякую.

Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання комітету Сергія Володимировича Мандзія?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, якщо не помиляюсь, бачу 9 – за. Поправте, бо я з телефону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно, 9 осіб – за. 9 осіб.

 

МАНДЗІЙ С.В. Тоді 9 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, друге питання, по якому потрібно проголосувати, це порядок денний. У нас на порядку денному сьогодні два законопроєкти, в яких ми не головні, плюс доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно звіту стану функціональності укриттів в Україні, і кадрове питання секретаріату комітету.

Шановні колеги, чи є зауваження, пропозиції до порядку денного?

Якщо зауважень і пропозицій немає, прошу проголосувати і прийняти порядок денний в такій редакції.

Хто – за?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, якщо не помиляюсь, 10 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 осіб. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше питання порядку денного – це проєкт Закону про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів (реєстровий номер 15058), внесений народним депутатом України Юрчишиним та іншими народними депутатами України. І альтернативний до нього проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів (реєстровий номер 15058-1), внесений народним депутатом України Кириченком Миколою. Відповідно обидва законопроєкти подані членами Комітету з питань аграрної політики та земельної політики і наскільки я розумію члени комітету зараз є. Я просив би доповісти по одному чи обом законопроєктам стосовно цих законопроєктів, звісно, в рамках предметів відання нашого комітету або перетинань з предметом відання.

Хто міг би доповісти? Був Степан Миколайович. Можливо, Степан Миколайович ще підключений?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олег Володимирович, я теж здивований, що колеги, які є авторами, не з’явилися в Zoom. Давайте, може, більш конструктивно і Тарас Миколайович нам від міністерства дасть їхню позицію, так буде краще. А вже члени комітету екології вже будуть задавати питання. Може так зробимо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію, Степане Миколайовичу.

І давайте тоді підемо іншим шляхом. Тоді, за можливості, раз авторів немає, давайте ми заслухаємо, які надійшли до цих законопроєктів зауваження і пропозиції. Потім Степан Миколайович як представник міністерства відповідного доповість…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тарас Миколайович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповість позицію міністерства, а потім підемо вже по розгляду цього законопроєкту.

Тож, будь ласка, Людмила Василівна Войтович, будь ласка, прошу, озвучте, які надійшли пропозиції і зауваження до цього законопроєкту від центральних органів виконавчої влади.

 

ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня, шановні народні депутати та всі запрошені. Метою цих законопроєктів є приведення законодавства України у сфері харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин у відповідність до законодавства ЄС.

Щодо висновків, які надійшли до даного законопроєкту. Головне науково-експертне управління висловило низку зауважено до обох законопроєктів.

Зокрема, у частині, що стосується компетенції нашого комітету, ГНЕУ відзначило, що запропоновані положення щодо реєстру новітніх технологій і процесів переробки неповною мірою відповідають вимогам регламентів ЄС про перероблені пластикові матеріали та вироби.

У проєктах згадуються умови авторизації процесів переробки пластику, однак їх не визначено. Не передбачено необхідних змін до Закону України «Про управління відходами». Некоректно визначені терміни «генетично модифіковані мікроорганізми» та «генетично модифіковані організми».

Положення щодо маркування ГМО-насіння не узгоджується із Законом України «Про насіння і садивний матеріал». Зокрема, у законопроєкті говориться, що маркування ГМО-насіння відбувається відповідно до Закону «Про насіння і садивний матеріал», а в преамбулі даного закону зазначено, що даний закон не поширюється на ГМО.

Крім цього, зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», які запропоновані альтернативним законопроєктом, не відповідають предмету регулювання даного законопроєкту.

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує головному комітету самостійно визначитись щодо законопроєктів.

Комітет з питань бюджету зазначає, що законопроєкти матимуть вплив на показники бюджету.

Кабінету Міністрів України відзначив, що законопроєкти відповідають міжнародним зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, однак окремі положення потребують доопрацювання.

Мінцифри, Міністерство освіти та ДІЯР надали пропозиції та зауваження в межах своєї компетенції.

Мінекономіки підтримує законопроєкти та зазначає, що долучиться до доопрацювання положень, що регулюють у сфері управління відходами, під час підготовки законопроєктів до другого читання.

Однак, хотілось би до основного та альтернативного законопроєктів відзначити, що статтею 35 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробовуванні, транспортуванні та використання генетично модифікованих організмів» у новій редакції пропонується змінити предмет регулювання з «ненавмисного вивільнення ГМО в навколишнє природне середовище при переміщенні ГМО та ГМО-продукції транзитом через митну територію України» на «ненавмисне транскордонне переміщення ГМО». При цьому з чинної редакції статті виключаються положення, що регламентують порядок реагування на випадки ненавмисного вивільнення ГМО в навколишнє природне середовище, інформування компетентних органів, а також вжиття заходів щодо локалізації негативних наслідків.

Вважається, що виключення зазначених механізмів без запровадження рівноцінного правового регулювання може призвести до виникнення прогалин у системі державного контролю у сфері біобезпеки, ускладнити реагування на аварійні ситуації та створити передумови для неконтрольованого потрапляння на територію України генетично модифікованих організмів та ГМО-продукції, в тому числі ті, що не зареєстровані в Україні. Також такі зміни можуть становити потенційну загрозу для навколишнього природного середовища та здоров’я людини.

Крім того, запропонована редакція статті 35 викликає зауваження з точки зору принципу правової визначеності. Зокрема, використання поняття «ненавмисне транскордонне переміщення ГМО» потребує додаткового обґрунтування, оскільки транскордонне переміщення генетично модифікованих організмів за своєю природою є діяльністю, що здійснюється на підставі усвідомлених дій суб’єктів та відповідно установлених законодавством процедур. Водночас законопроєкти не розкривають змісту цього поняття, не визначають підстав, за яких таке переміщення може вважатися ненавмисним, а також не встановлюються механізми реагування і відповідальності в разі виникнення таких випадків.

Крім цього, просимо звернути увагу, що нова редакція статті 35 взагалі виключає положення щодо ненавмисного вивільнення або транскордонного переміщення ГМО-продукції.

Також необґрунтованим є запропоноване альтернативним законопроєктом виключення вимоги щодо наявності дозволу на переміщення ГМО або
ГМО-продукції транзитом через митну територію України, який видається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Скасування такого механізму державного контролю без запровадження альтернативних інструментів може призвести до зниження ефективності контролю за транзитним переміщенням генетично-модифікованих організмів, ускладнити їх відстежуваність, підвищити ризики порушень вимог біобезпеки та можливості переміщення незареєстрованих або потенційно небезпечних ГМО або ГМО-продукції.

Також доцільно відмітити, що запропоноване до альтернативного законопроєкту виключення… Крім того, доцільно відмітити, що законопроєкт не узгоджено щодо відходів, відходів пластику з даним Законом «Про управління відходами», взагалі не відповідає термінологія і потребує узгодження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Василівно. Дякую. Дійсно, там доволі складний законопроєкт, великий за обсягом внесення змін до різних законів і предметів відання, які піднімаються цим законопроєктом. Я просив би зараз Тараса Миколайовича дати характеристики цьому законопроєкту, і цьому, і альтернативному законопроєкту.

Пан Андрій Коваленко, у мене до вас велике прохання, ви час від часу включаєте звук. Будь ласка, не включайте, заважаєте трошки.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, всі присутні! Перш за все дякую за можливість обговорити ці законодавчі ініціативи. Так, народні депутати автори, від міністерства ми опрацювали в спільній робочій групі напрацювання.

Логіка, ціль, скажу, наступна. Був у нас скринінг, як і у всіх інших колег, в даному випадку по розділу 12 «Санітарні і фітосанітарні заходи». Скринінг проходив у вересні 2025 року в межах євроінтеграції. Ми отримали звіт. Фактично це такий комплексний законопроєкт, який в різні сфери, а там 12 сфер, в 17 законів вносяться зміни, в різні сфери. Є ідея внести уточнення за результатами скринінгу, щоб приводити дальше законодавство у відповідність, знову-таки комплексний підхід. Фактично ми розуміємо, що розділ «Санітарні і фітосанітарні заходи», він говорить контактуючи, тут якраз, там, де є перетин з Законом «Про управління відходами», це питання контактуюче, згадували пластик, ГМО, питання регулюється відповідно 12-им розділом. Є питання здоров’я тварин, є питання фітосанітарні, є питання поводження з продукцією, побічною продукцією тваринного походження та ряд інших.

Самі висновки, які підготовлені різними фаховими установами, і ГНЕУ, іншими ЦОВВ і міністерств, насправді є дуже корисними, тому що на рівні робочої групи проговорюється така ідея з урахуванням того, що він дуже комплексний і великий і отримання висновків, як розгляд можливості підготовки доопрацьованої версії, для того щоби зменшити кількість... правок до другого читання.

Відповідно за результатами опрацювань в межах робочої групи вже багато з речей, в тому числі були пані Людмилою озвучені, вони в доопрацьованому варіанті враховані і у висновках різних відомств. І ми продовжуємо роботу даного варіанту.

Тому вважаємо, що було б за доцільне кінцевий висновок і зауваження вашого комітету також максимально опрацювати. У нас є, дякуємо за зворотний зв’язок, підготовлена таблиця коментарів, тоді на розсуд вашого голови комітету і колег. Якщо вважаєте, що доречно, пані Людмила є контактна особа, то готові їй це надіслати і домовитися про обговорення в зручному форматі на експертному рівні, а тоді за необхідності із вашим залученням, якщо десь залишаться коментарі на експертному рівні.

Ну, а ми продовжуємо роботу для того, щоб редакція, яка би була винесена за основу, якраз би все врегулювала і не виникало би питань народних депутатів, які будуть розглядати, жодну з комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. Дякую за, як завжди, конструктивну позицію і сподіваюсь, що ми дійсно цей законопроєкт будемо спільно доопрацьовувати належним чином і зауваження нашого комітету будуть враховані. Але давайте продовжимо.

За можливості хотілось би надати слово, так би мовити, іншій частині міністерства з довгою назвою. З нами був Олександр Васильович Краснолуцький. Хотілось би почути позицію Олександра Васильовича щодо тих зауважень, які були висловлені, щодо питань внесення змін, що стосуються управління відходами, зокрема, або в тому рахунку питання епізоотії, і так далі, тобто все те, що так чи інакше стосується предметів відання колишнього, на жаль, Міндовкілля. Будь ласка.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Перепрошую, у відрядженні, у мене нестабільний зв’язок, буду без відео.

Як уже було зазначено у висновку самого міністерства, не буду повторювати щодо генномодифікований організмів, то що дійсно є певні питання і по ГМО, але, як вже було зазначено у висновку самого міністерства, що ми готові спільно доопрацювати питання щодо поводження з відходами. Ми проговорювали це і з Тарасом Миколайовичем. Зокрема це стосується питання пластику, харчового пластику, перехідних періодів і приведення у відповідність до Закону України «Про управління відходами». Є дуже багато нестиковок із Законом України «Про управління відходами», тому до другого читання ми спільно готові це питання доопрацювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу. Але хотів би нагадати, що для того, щоб пропрацювати до другого читання, то потрібно ці пропозиції вже зараз. Тому що, я думаю, що ми зараз від представників комітету, зокрема від Степана Миколайовича, почуємо, коли цей законопроєкт буде направлятися на комітет, коли будуть розглядатися на комітеті і прийматися рішення по ньому. Сподіваюся, що у Степана Миколайовича є така інформація. Але щоб не вийшло так, що ми невдовзі вже будемо змушені подавати правки до другого читання.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, що стосується конкретних правок, то вводиться визначення «перероблений пластик», хоча Законом України «Про управління відходами» передбачено рециклінг, а не перероблений пластик. Оброблення, також термін не відповідає Закону України «Про управління відходами». Вхідний пластик. Відсутній механізм переходу від статусу пластикового відходу до вторинної сировини чи припинення статусу відходів. Тобто, знову ж таки, ми говоримо про те, що не відповідає Закону України «Про управління відходами». Конфлікт вимог до роздільного збирання. Проєкт вимагає, щоб вхідний пластик був зібраний виключно роздільно і містив лише харчовий пластик, хоча у нас Закон України «Про управління відходами» не містить окремого поділу на харчовий і нехарчовий пластик. Подвійне регулювання розширеної відповідальності виробника. Нові схеми переробки дублюють систему розширення відповідальності виробника за пластикову упаковку згідно із Законом України «Про управління відходами». І відсутність перехідного періоду. В європейських країнах тільки певні технології деконтаміновані, наприклад, мають таку переробку. Потребують такого дослідження наявні в Україні підприємства, що здійснюють деконтамінацію цього пластику.

Ну відповідно ці всі зауваження, про які ми говоримо, про управління відходами ми спільно з Тарасом Миколайовичем доопрацюємо до другого читання, спільно, як ви говорите, довкіллєве крило, аграрне крило, і ми вийдемо з єдиною позицію, для того щоб закон відповідав Закону України «Про управління відходами».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за те, що ви готові доопрацьовувати разом з міністерством, разом з комітетами. Дякую.

І рухаємося далі. Шановні колеги, вносяться зміни до Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який в тому рахунку стосується запобігання розповсюдженню хвороб і питань надзвичайних ситуацій в цій сфері. Зокрема, вводиться поняття плану дій за надзвичайних ситуацій.

Хто міг би прокоментувати це питання, наскільки воно узгоджено з тим законодавством, яке зараз існує, наскільки воно узгоджено з веденням діяльності в цій сфері?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я можу, Олег Володимирович, або колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думав, що буде ініціатива від МВС або ДСНС, але я не бачу піднятих рук, на жаль. І Міністерство охорони здоров’я, я думаю, що варто було б тут підключитися до розмови. Але, на жаль, бачу, що не готові наші колеги.

 

СЕРГЄЄВ О.О. Олег Володимирович, Сергєєв. Юристи перед комітетом нам доповіли, що не заходив нам на опрацювання цей законопроєкт. Тому я зараз не можу прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді буду просити, щоб ДСНС і МВС... ну, скоріш, тут ДСНС все ж таки реагування на надзвичайні ситуації, опрацювали цей законопроєкт додатково, і також повернулося до нас. Дякую. Дякую.

Тарасе Миколайовичу, прошу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Короткий коментар, це в межах роботи Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії (ДНПК), де постійними членами є представники ДСНС і МВС, така міжвідомча комісія. Степан Миколайович також є членом ДНПК. Тому тут якраз приводиться у відповідність реакція по цій сфері. Ми також дивилися на європейську практику, узгоджували її. Будемо вдячні, нам також буде цікава кінцева думка колег, тому готові потім, якщо буде найдена якась невідповідність, обговорити. Тому що ми всі в дуже тісній взаємодії в межах діяльності ДНПК комісії всі останні роки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тож, шановні колеги, буду просити, щоб було опрацювання цього законопроєкту в цій частині. Дякую.

По центральним органам виконавчої влади, хто хотів би ще висловитися стосовно цього законопроєкту?

Не бачу бажаючих. Тож тоді повертаємося до народних депутатів. Шановні народні депутати, шановні члени комітету, хто хотів би висловитися по цьому законопроєкту?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олеже Володимировичу, а пан Степан з аграрного може, да, виступити? У нас є зауваження і по блоку, і по захисту тварин, благополуччя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович, також у нього є своя думка з цього питання.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Так, так. Ми готуємо зауваження, і я думаю, що на засіданні профільного комітету ми також хочемо підготувати. Але там є певні з нашого боку пропозиції щодо термінологічного визначення і відповідність закону про жорстоке поводження, зокрема з визначення «домашні тварини» і «сільськогосподарські». І це важливий блок, я думаю, що ми його проговоримо, ну, будемо, зараз послухаємо, що скаже профільний комітет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Степан Миколайович, чи готові ви дати коментарі по цьому законопроєкту?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Його ж не було в порядку денному, я щось не побачив. Я не можу зараз вам сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Можливо, у вас є інформація з приводу того, коли цей законопроєкт буде ставитися на розгляд комітету, доля цього законопроєкту? Чи будуть об’єднуватися законопроєкти, розроблятися «д» законопроєкт?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ми зараз говоримо про той, що був в порядку денному, правильно? Ми плануємо десь на серпень місяць поставити його на розгляд в комітеті. І далі вже подивимося, в зал, може, й у вересні в першому читанні щоб ми його і прийняли. Тому ми чекаємо про позитивність і від вашого комітету, саме на робочій групі, щоб ми це проговорили, щоб потім в залі у нас була чітка позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.

Тоді звертаюсь до вас з проханням. По-перше, якщо прийняте буде рішення про напрацювання доопрацьованого законопроєкту на базі двох законопроєктів 15058, 15058-1, ну для чогось же подавався альтернативний законопроєкт. Я думаю, що як інструмент для того, щоб, можливо, був напрацьований альтернативний, тобто доопрацьований. Якщо будете розглядати можливість до доопрацювання законопроєкту, прохання до нас також звернутися, ми включимося, я думаю, до доопрацювання так, щоб на перше читання вже законопроєкт виходив з урахуванням частини зауважень.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. То є робоча група, да, ми зараз доопрацюємо, щоб не було як минулого разу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Тарас Миколайович, можливо, у вас є якась інформація по долі цих законопроєктів в майбутньому?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, Олеже Володимировичу, є, є з урахуванням, що є багато зауважень. На рівні робочої групи є рекомендація зробити доопрацьований (тире «д») і дати на розгляд комітету з тим, щоб в кінці липня, в серпні скоріш за все винести на розгляд комітету, і після того у вересні розглядати в першому читанні, а потім вже детальне опрацювання до другого читання. Тому ми отримали і від вас коментарі, Юлія Юріївна каже, що має коментарі. Якщо можна, було би протягом тижня, були б дуже вдячні, і також контактну особу. З усіма готові, наш профільний департамент виходить на зв’язок, пропрацьовувати ідеї, в доопрацьованому варіанті врахувати все, що має бути для повної відповідності європейському законодавству в цих нормах, які цей законопроєкт дотичний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо ще раз за конструктивний підхід Тарасу Миколайовичу.

Шановні колеги, є пропозиція, якщо немає більше бажаючих виступити, то є пропозиція наступна.

Рекомендувати головному комітету врахувати зауваження і пропозиції нашого комітету, Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Самостійно визначитися щодо законопроєкту, який буде прийнято за основу. Випадково доопрацювання... прийняття рішення про доопрацювання… про створення доопрацьованого законопроєкту на базі двох законопроєктів. Залучити Комітет з питань екологічної політики та природокористування для доопрацювання цього законопроєкту.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати.

Хто – за?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу, 8 – за. Я не помиляюся?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілих 10.

 

МАГЕРА С.В. Сергій Володимирович, ви мене порахували, бо я тільки підключився.

 

МАНДЗІЙ С.В. Ні, вас не порахував і не порахував Юлію Юріївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілих 10.

 

МАНДЗІЙ С.В. Тоді 10, погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Дякую тим, хто приймав участь у доповіді цього питання, і переходимо до наступних питань порядку денного.

Наступне питання порядку денного – це проєкт Закону про спорт (реєстровий номер 15169), внесений народним депутатом України Мотовиловцем Андрієм Вікторовичем та іншими народними депутатами України. І альтернативний йому: проєкт Закону про засади спорту в Україні (реєстровий номер 15169-1), внесений народним депутатом України Третьяковою Галиною Миколаївною.

Шановні колеги, незважаючи на те, що доволі далеко наші предмети відання від цього законопроєкту по назві, але по суті я бачу, що доволі багато зауважень, які стосуються саме наших предметів відання. Тому, по-перше, чи є представники авторського комітету першого та другого законопроєкту? Шкода, що немає. Тому давайте тоді йти по такому ж шляху, по якому ми розглядали попередній законопроєкт.

Будь ласка, Олена Анатоліївна Хала, прошу доповісти по цих законопроєктах стисло і, звісно, з акцентом на те, які предмети відання, які питання нашого комітету підіймаються в цих законопроєктах, які є зауваження в цій частині. Будь ласка.

 

ХАЛА О.А. Добрий день, народні депутати і запрошені. Значить, законопроєкти 15169 і 15169-1 спрямовані на формування сучасної децентралізованої моделі управління спортивної сфери, яка базується на засадах європейських стандартів та передбачає забезпечення рівного доступу до занять спортом для всіх категорій населення, утвердження принципів чесної конкуренції, дотримання етичних норм і стандартів доброчесності, протидію застосуванню допінгу, а також сприяння розвитку самоврядних, демократичних та відповідальних спортивних організацій.

До цього законопроєкту ГНЕУ надало низку зауважень, з яких слід зазначити, що статтею 1 законопроєкту визначається такий термін, як «службово-прикладний та військово-прикладний спорт». Це напрям спорту, пов’язаний із виконанням та підготовкою військовослужбовцями і працівниками Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб своїх службових обов’язків.

І зазначається, що використання терміну «рятувальна служба» є некоректним, оскільки статтею 2 закону... Кодексу цивільного захисту визначаються такі поняття, як аварійно-рятувальна служба, непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби, неспеціалізована аварійно-рятувальна служба, оперативно-рятувальна служба цивільного захисту. Окремою категорією також є особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять державну службу особливого характеру. Це зауваження також стосується і статей 12, 34, 39, 44, 48 обох законопроєктів.

Державна служба з надзвичайних ситуацій надала зауваження до обох законопроєктів, що поняття «рятувальні та інші спеціальні служби» не узгоджується із чинним понятійним апаратом Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якого позначення сили, що входять до складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері цивільного захисту, застосовано поняття «органи та підрозділи цивільного захисту». При цьому слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 99 Кодексу цивільного захисту до персоналу органів та підрозділів цивільного захисту належать не лише працівники, а і особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Також з метою приведення у відповідність до Кодексу цивільного захисту пропонується в статтях 1, 12, 34, 39, 44 та 48 слово «рятувальні» у всіх відмінках замінити словами «органи та підрозділи цивільного захисту» у відповідному відмінку, а після слова «військовослужбовці» у всіх відмінках доповнити словами «особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» у відповідному відмінку. Також в статті 48 слово «проходять військову службу» замінити словами «проходять службу».

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства також надало низку зауважень до законопроєктів. Треба зазначити, що запропоноване частиною другою статті 53 розділу «Організаційне і кадрове, фінансове та інше забезпечення діяльності у сфері спорту» законопроєкту норма щодо можливості розміщення спортивних споруд на земельних ділянках усіх категорій земель потребує взаємоузгодження із статтею 51 Земельного кодексу України, згідно з якою лише майданчики для занять спортом на відкритому повітрі й об’єкти фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій. Слід зазначити, що можливість розміщення спортивних споруд на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення призведе до використання таких земельних ділянок не за їх цільовим призначенням.

Також Міністерство економіки з метою узгодження термінології законопроєкту 15169 з нормами Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» пропонує в тексті проєкту закону та в порівняльній таблиці до нього слово «довкілля» замінити словами «навколишнє природне  середовище» у відповідному відмінку. Це ж зауваження стосується і законопроєкту 15169-1. Це основні зауваження.

Інші органи, значить, Міністерство молоді і спорту підтримує основний законопроєкт та не підтримує альтернативний.

Міністерство розвитку громад і територій та Міністерство юстиції вважають, що законопроєкт 15169 потребує доопрацювання.

Міністерство соціальної політики підтримує альтернативний законопроєкт за умови його доопрацювання.

Відсутні зауваження до законопроєкту 15169 у Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції і Адміністрації Державної служби спецзв’язку. Адміністрація Державної прикордонної служби повідомила про відсутність зауважень до законопроєкту 15169 та необхідність доопрацювання законопроєкту 15169-1.

Міністерство оборони надало зауваження і пропозиції до законопроєкту 15169-1.

Державна податкова служба повідомила про необхідність доопрацювання обох законопроєктів.

Міністерство фінансів не підтримує обидва законопроєкти в запропонованій редакції.

Пенсійний фонд, Міністерство освіти і Міністерство цифрової трансформації надали зауваження і пропозиції до обох законопроєктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Анатоліївна.

Як ми бачимо, в частині наших предметів відання, предметів відання нашого комітету здебільшого тут термінологічні зауваження, але, тим не менше, вони доволі важливі для відповідності відповідно законодавству з питань цивільного захисту і відповідно довкіллєвому законодавству.

Я прошу коротко представників відповідних органів підтвердити ті зауваження, які булі, і потім дамо слово, я так думаю, я не бачу сьогодні Матвія Вікторовича, але є Сергій Олександрович Тимофєєв, я думаю, Сергій Олександрович нам дасть коментар по зауваженням.

Давайте розпочнемо з Міністерства внутрішніх справ. Будь ласка.

 

СЕРГЄЄВ О.О. Доброго здоров’я. По обох законопроєктах ми безумовно погоджуємося з необхідністю приведення термінології відповідно до Кодексу цивільного захисту. Інших зауважень у Міністерства внутрішніх справ до основного законопроєкту 15169 немає, а до законопроєкту 15169-1 є також зауваження МВС, Державної міграційної служби і Державної прикордонної служби до однієї статті: стаття 54, яка передбачає систему «Цифровий спорт». На думку наших центральних органів виконавчої влади і МВС там є надмірне отримання інформації з відповідних державних реєстрів, Єдиного демографічного реєстру і інформаційної підсистеми «Гарт» Державної прикордонної служби. І я думаю, що це можна доопрацювати спільно з нами. Інших зауважень немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олексійовичу.

Будь ласка, Романе Борисовичу.

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, шановні колеги! Секретаріат доволі чітко нашу позицію представив, ми офіційно цю позицію направили на комітет, повністю її підтримуємо. Дійсно, термінологічно потрібно доопрацювати, щоб вказані законопроєкти у випадку прийняття могли дійсно працювати синхронно з кодексом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Борисовичу.

Будь ласка, Мінекономіки.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Шановний Олеже Володимировичу, хочу підтвердити наші зауваження. Дійсно, 53 стаття містить те, що спортивні майданчики можна розміщувати на землях будь-яких категорій, але в нас є обмеження таке, як природно-заповідний фонд, там де заповідники, в нас є такі обмеження, як водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, санітарні зони, де розміщення об’єктів заборонено. Тому треба доповнити «розміщення будь-яких категорій з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України».

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Власне, по профільним зауваженням все. Можливо, інші центральні органи виконавчої влади, міністерства, інші центральні органи хочуть висловитись стосовно цього законопроєкту?

Якщо такого бажання немає, то, будь ласка, Сергій Олександрович Тимофєєв, прошу відреагувати на зауваження і розповісти, якщо вони доречні, то... А, бачу, ще Мінрозвитку хоче висловитись. Давайте, перед вашим виступом, Мінрозвитку.

Будь ласка, Микола Рубчак.

 

РУБЧАК М.В. Дякую за надане слово. Законопроєкт опрацьовувався в міністерстві, в контексті фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів ми там написали зауваження... Микола Рубчак, Департамент багаторівневого врядування  Мінрозвитку. Ми там в наших зауваженнях написали, що законопроєкт не в повній мірі відповідає положенням Бюджетного кодексу, оскільки Бюджетним кодексом не передбачено видатки місцевих бюджетів на адаптивний спорт та інші види спорту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Дякую.

Будь ласка, ваше слово, Сергію Олександровичу. Сергію Олександровичу!

 

ТИМОФЄЄВ С.О. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні. Міністерство молоді і спорту 15169 законопроєкт, підписаний
29 народними депутатами, підтримує. Основа цього законопроєкту полягає в наступному, що він формує рамкову модель існування і розвитку в галузі фізичної культури і спорту. Такий підхід закріплює базові правила на рівні закону, залишаючи за Міністерством молоді і спорту формування політики, а основні стейкхолдери, ми знаємо, що сьогодні федерації з олімпійських видів спорту, неолімпійських видів спорту, паралімпійських і дефлімпійських видів спорту, отримують автономію, саме автономію розвитку свого виду спорту.

Що стосується альтернативного законопроєкту через тире 1 Третьякової Галини Миколаївни, то її пропозиції ми не підтримали, тому що виключаються три основні стейкхолдери, це Національний олімпійський комітет, Спортивний комітет інвалідів (він зараз таку має назву) і Спортивний комітет з неолімпійських видів спорту із прямого фінансування. Але в сьогоднішньому законопроєкті про фізичну культуру і спорт саме ці три організації напряму отримують фінансову підтримку на інституційну підтримку для розвитку олімпійського руху, паралімпійського, дефлімпійського і неолімпійських видів спорту, якщо коротко.

Я вважаю, всі пропозиції, які звучали від МВС, ДСНС, однозначно треба враховувати, тому що вони слушні. І я сподіваюся на підтримку більшості депутатського корпусу щодо нової моделі – саме автономії федерацій, викладеній у законопроєкті про спорт.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Олександрович. Дякую за вашу позицію.

Шановні колеги члени комітету, хтось хотів би висловитися стосовно цього законопроєкту?

 

ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуарде Петровичу, не мав жодного сумніву, що ви захочете висловитися. Дякую за вашу позицію.

 

ПРОЩУК Е.П. Колеги, доброго дня. Дякую Господу, дякую героїзму наших захисників за можливість сьогоднішнього комітету. Така важка ніч, але ми, тим не менше, продовжуємо свою роботу.

Ну, перш за все хочу подякувати команді Міністерства молоді і спорту, яка спрямовує свою увагу зараз на реформу в цій важливій галузі. Багато як би є таких норм, які потребують окремої, скажемо, дискусії спортивної спільноти, це дискусія за лідерства Матвія Бідного. І безпосередньо Сергій Тимофєєв, об’їздивши всі регіони, він активно, скажемо, впроваджує її і продовжує.

Я думаю, тут що стосується предмета відання нашого комітету, тут все зрозуміло, незначні термінологічні речі, які, я переконаний, що авторський комітет депутатський врахує. І потрібно, на моє переконання, підтримувати. Спорт зараз це не тільки про результати, це спортивна дипломатія, це честь і гордість нашої країни. І це нагадування нашим партнерам, що Україна б’ється за незалежність, за свободу. І саме через наші спортивні досягнення ми можемо це підкреслити.

І тому я сподіваюсь, що цей законопроєкт, який стане законом, призведе до того, що дійсно ми отримаємо автономію. Я як представник, вже зараз говорю, Асоціації спортивної боротьби України, ми розвиваємо три види олімпійських боротьби і потребуємо підтримки, потребуємо певної автономії задля того, щоб більш якісно розвивати свої види спорту.

Тому бажаю успіхів і сподіваюсь, що цей закон буде працювати на чудову галузь спорту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуарде Петровичу. Дякую за вашу позицію і за глибоку залученість у сферу розвитку спорту в нашій країні. Дякую вам.

Шановні колеги, є пропозиція наступна. Рекомендувати головному комітету прийняти за основу, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу основний законопроєкт 15169, проєкт Закону про спорт, але з врахуванням зауважень, які були висловлені під час розгляду цього законопроєкту на засіданні комітету.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу, 10 – за.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно.

 

МАНДЗІЙ С.В. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все вірно.

Дякую, шановні колеги. Переходимо до наступного питання порядку денного. І наступне питання порядку денного, це розгляд листа, який надійшов від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича. Лист називається: представлення звіту «Стан функціональності укриттів в Україні. Результат моніторингу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». На жаль, сьогодні Дмитро Валерійович не зміг з нами прийняти участь, але він направив для представлення цього звіту Алтуніну Ольгу Миколаївну, представника Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.

Ольга Миколаївна, доброго дня.

 

АЛТУНІНА О.М. Доброго дня. Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чути вас добре, чути. Прохання представити звіт, буду просити не більше ніж 15 хвилин для представлення звіту, і після того ми обговоримо цей звіт, пройдемося по центральним органам виконавчої влади, по дотичним особам. Хотів би нагадати вам, що нами, разом з нашим комітетом, разом з МВС України, ДСНС України, з Мінрозвитку поступово змінюється законодавчі підходи по розвитку… по збереженню і приведенню в належний стан існуючої системи захисних споруд цивільного захисту або просто в народі укриттів, і спрямовується наша діяльність в тому рахунку на розвиток системи захисних споруд цивільного захисту. За останні декілька років було прийнято доволі багато новацій, ми розширили коло захисних споруд, ми визначили чітко відповідальність за утримання захисних споруд і за надання доступу до захисних споруд. Ми внесли зміни вже разом з правоохоронним комітетом до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо встановлення такої відповідальності, до Кримінального кодексу. Тобто ми продовжуємо роботу, ми постійно надаємо додаткові пропозиції, і ці пропозиції базуються, перш за все, на тому досвіді, який, на жаль, отримує наша країна, наше населення, ДСНС України, МВС України, Мінрозвитку щодо системи укриттів, потреби в системі укриттів. Хотілось би заслухати і ваші пропозиції, вашу доповідь і ті критичні зауваження, які були вами зроблені, і частково їх обговорити, з чимось погодитися, з чимось, думаю, є зауваження і у наших колег.

Тож, будь ласка, Ольга Миколаївна, вам слово. Чи потрібно вам дати можливість транслювати на екрані?

 

АЛТУНІНА О.М. Так, якщо можна, щоб надали доступ. Поки підключається наша презентація, я хочу від імені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця подякувати, що ви розглянули позитивно наш лист і включили в порядок денний свого комітету питання розгляду аналітичного звіту. Тому, Олеже Володимирович, дякую. Дякую членам комітету. І, якщо не заперечуєте, я відразу перейду до цифр, для того щоб ми побачили, що взагалі відбувається в сфері укриттів.

Ви бачите цифру: 66 тисяч 574 укриття, розраховані на 16,5 мільйона, місткість цих укриттів. З початку повномасштабного вторгнення кількість таких укриттів зросла майже втричі. І це насправді дуже добре. Цим питанням займались органи місцевого самоврядування спільно з ДСНС, перевіряли ці укриття, і потім включали вже їх в загальний реєстр, який сьогодні відображається в Дії.

Тому... Я не буду зачитувати другу строчку з цифрами, я думаю, що ви бачите їх. Але хочу сказати, що між цією статистикою щодо наявності укриттів і їх реальною придатністю величезна прірва. Нам не дуже приємно це констатувати, але укриття, яке зачинене, затоплене, захаращене, фізично недоступне для осіб з інвалідністю, ми вважаємо, що воно не виконує своїх функцій, власне, тому ми побачивши це за завданням Уповноваженого почали активно проводити моніторингові візити.

Наступний слайд, будь ласка. У минулому році ми провели
1 тисячу 66 моніторингових візитів, у минулому році, вже в цьому році понад
710 моніторингових візитів вже здійснили. І в минулому році ці моніторинги охопили всі регіони України, завдяки тому, що у нас розгалужена мережа представництв, тому кожний регіон був включений у перелік моніторингів. Результат: 991 укриття з 1 тисячі 66, тобто 93 відсотки, отримали рекомендації щодо усунення недоліків. Тобто 93 відсотків не готові на 100 відсотків приймати людей в укриття. Лише 80 укриттів були повністю готові, не отримали жодного зауваження, за що ми дуже дякуємо власникам, балансоутримувачам таких об’єктів.

Щодо регіональної картини. Ми можемо проаналізувати, наскільки виправляється або змінюється картина щодо виконання рекомендацій, яких ми надали 3 тисячі 996, то найбільшу кількість нефункціонуючих взагалі укриттів, які були або закриті, або не функціонували, але містилися у застосунку «Дія», це Львівська, Київська, Житомирська, місто Київ і Харківська область.

Щодо виконання наших рекомендацій, то тут ситуація також невтішна. Лише 28 відсотків балансоутримувачів виконали рекомендації щодо наявності аптечок. Начебто банальна історія, але коли, умовно, я сама приходили на моніторингові візити, це просто відкритий підвал, де, звісно, немає де розташувати навіть ту аптечку. Тому, можливо, треба перейти до іншої форми, скажімо так, управління укриттями для того, щоб можна було зберігати там якісь банальні цінності у вигляді засобів пожежогасіння, аптечок, їжі, якщо це укриття не найпростіші. Тому найменше виконувались рекомендації щодо доступності осіб з інвалідністю. Це найбільша, на наш погляд, проблема. Тобто люди на кріслах колісних, жінки з візочками фактично не зможуть потрапити до укриттів. От для виконання саме цієї рекомендації треба великий обсяг фінансових ресурсів, а ми знаємо з вами, що більшість укриттів – це форма приватної власності. Саме тому в фінальній частині свого висновку я перейду до рекомендацій, там ми, власне, це озвучимо.

Ви бачите карту, на ній ви можете детально поглянути на саме виконання рекомендацій. Лідерами з виконання є: Вінницька область – 85 відсотків, Черкаська – 80 відсотків. До першої п’ятірки також увійшли: Чернівецька –
74 відсотки, Полтавська – 67, і Тернопільська – 64. Найнижчі показники мають у нас Львівська область і Житомирська, там нуль, нуль виконаних рекомендацій. Тобто облдержадміністрації відповіли, що вони виконують, знаходяться в стадії виконання, але за рік жодна рекомендація не перейшла в статус «виконано».

Також перебуває в роботі, виконана, вибачаюсь: в Кіровоградській області – 4  відсотки рекомендацій, Донецька – 7, Запорізька – 13, Київська – 14.

Щодо загальної проблематики, яку ми побачили. Будь ласка, наступний слайд. Перша проблема і основна, як завжди, гроші. Фінансовою пасткою є те, що найпростіше укриття сьогодні є без жодної копійки від держави. Ви бачите на слайді, що 6,2 мільярда в минулому році на шкільні укриття, 5 мільярдів передбачили в цьому році на шкільні укриття, 6 мільярдів на критичну інфраструктуру, і це дуже добре, що такі кошти виділяються. Але на публічні укриття, туди, куди ми з вами підемо, – нуль гривень з державного бюджету і так само з місцевого.

Ми намагалися перевірити, які є програми цільові прийняті в територіальних громадах, на рівнях областей. На жаль, не можу дати весь аналіз, бо у нас, власне, на інше був направлений наш звіт, але у нас є декілька гарних прикладів. Наприклад, місто Хмельницький, де окрема цільова програма розроблена, називається «Моє укриття», і щорічно виділяються кошти саме на доступ до укриття, наприклад, у них є спеціальна система, де балансоутримувачі підключають своє укриття і вони автоматично відкриваються, як тільки починається тривога. Дуже гарний приклад, практика, яку можна перейняти іншим територіальним громадам.

Також проблемою є те, що ОСББ, яке збирає внески від мешканців на ремонти під’їздів, змушенні власним коштом виконувати фактично функцію держави щодо захисту населення. Я знаю, що був законопроєкт, який дуже активно лобіювався спільнотою ОСББ і не був прийнятий щодо укриттів, але фактично кодекс зобов’язує сьогодні їх як балансоутримувачів утримувати ці бомбосховища, і вони розраховані, звісно, не тільки на співвласників або орендарів того будинку, де вони розташовані, а будь-кого, хто захоче прийти в таке бомбосховище. Але держава не передбачила ні норми витрат, ні права на компенсацію, ні підтримки, тобто таких механізмів, на жаль, сьогодні не існує.

Друга проблема. Вимоги щодо укриттів розпорошені, розпорошені між двома ключовими документами. Ви знаєте, що є Постанова Кабінету Міністрів 138 і наказ МВС 579. Але ці документи не є вичерпними. І крім того, у 2025 році зроблений величезний, на наш погляд, крок назад. Частину обов’язкових вимог до найпростіших укриттів переведено у категорію рекомендації. Якщо раніше укриття мали обов’язково мати шанцевий інструмент, аптечки, засоби зв’язку, водопостачання, то сьогодні з цього наказу, в цьому наказі внесені зміни і написано, що балансоутримувач може, тобто рекомендований. Тобто ця норма не є обов’язковою для виконання, і на наш погляд, це дуже реальний ризик, стандарти безпеки, скажемо так, розмилися у той момент, коли загроза є найбільшою.

Третя проблема, я вже її озвучувала, це доступ людей з інвалідністю або людей маломобільних, з дитячими візочками, вони не можуть проникнути в ці укриття, спуститися, навіть там, де, ми бачили, зроблені вже ремонти, на жаль, технічно неможливо встановити якийсь пандус, і цим питанням треба зайнятися, для того щоб ухвалити якісь рішення.

Є нормативна база, яка передбачає будівельні норми для тих будівель і споруд, які будуються, а для старого житлового фонду або нежитлового фонду, на жаль, таких норм на той момент не існувало, але і не існує перехідного якогось періоду, де було б визначено, що в певний період має бути це питання якось технічно вирішено. Ну і, звісно, немає якихось норм для цього і також немає розуміння щодо таких робіт, якщо вони будуть виконуватися тими, у кого технічно на зараз неможливо це виконати.

Тому, коли ми отримуємо відповіді на наші рекомендації від балансоутримувача, стандартна відповідь: технічно неможливо. Вони навіть не пишуть про гроші, вони пишуть про те, що технічно неможливо. Нам треба про це подумати і вирішити, як рухатися далі, чи залишаємо так, чи як будемо вирішувати, як давати людям можливість забезпечити собі безпеку в період обстрілів.

Четверта проблема: стратегія. Стратегія розвитку фонду захисних споруд до 34-го року передбачає (добре написаний документ, жодних претензій) величезну цифру – 789,3 мільярда гривень, із них лише 10 відсотків – це державний бюджет, 9 відсотків – це місцеві бюджети і в основному держава розраховує на кошти Міжнародної коаліції укриттів. Ну і це нормально, ми розуміємо, чому така ситуація склалася і чому ми більше розраховуємо на міжнародних партнерів. Але початковий фінансовий ресурс коаліції складає сьогодні всього лише 22 мільйони євро. І в межах цих коштів затверджено вже 7 об’єктів, це дуже мало. Нагадаю, що більше ніж 66,5 тисячі укриттів. Величезна цифра. І тому, якщо будемо в рік чи до 2034 року робити 7 укриттів, то ми ніколи не зможемо забезпечити місцевому населенню безпеку в наших укриттях.

Хочу сказати, що позиція Уповноваженого, ми мали би відповідно до нашого законодавства, правам і обов’язкам Уповноваженого приділений цілий розділ Конституції, там написано, що ми здійснюємо лише парламентський контроль. Але Уповноважений вважає, що ми маємо не тільки підсвічувати проблематику, а маємо надавати рекомендації для того, щоб усунути ті проблеми, які ми побачили. Тому наші рекомендації виглядають наступним чином.

Ми запропонували уряду закріпити в Бюджетному кодексі обов’язок органів місцевого самоврядування фінансувати публічні укриття з конкретними видатками у місцевих бюджетах.

Також запровадити субвенції, гранти або податкові преференції для ОСББ і приватних балансоутримувачів, щоб публічний захист не фінансувався виключно з кишень мешканців або співвласників багатоквартирних будинків.

Наступна рекомендація. Провести системний перегляд і консолідацію нормативної бази. Тобто одна має бути зрозуміла інструкція замість десяти суперечливих норм. І краще було б, якщо ми привели б його до спільного знаменнику, і постанову, і наказ.

Наступне. Повернути до обов’язкового ключові вимоги, які були занижені у серпні минулого року: аптечки, вентиляція, засоби зв’язку – на наш погляд, це дуже важливо.

Наступне. Все, що стосується правопросвітництва, ми маємо балансоутримувачам розповісти, як має бути. Тобто простий навчальний формат, який би забезпечив консультування, навчання базовим знанням, як мають виглядати укриття різного типу.

Наступне. Забезпечити публічність результатів контрольних перевірок. Тобто громадяни мають знати конкретний стан укриття біля свого будинку, і це важливо.

Органам місцевого самоврядування рекомендації наступні. Затвердити місцеві програми з утримання укриттів, це про що ми вже говорили, вивчити, можливо, досвід міста Хмельницький по програмі «Моє укриття». І також запровадити щорічні практичні тренінги для балансоутримувачів, бо теорії без практики не існує, тому важливо було б їх об’єднувати, роз’яснювати і навчати.

Щодо укриттів в освітніх закладах. Ми розуміємо, що сьогодні тема укриттів у школах у нашому звіті не підсвічувалась, бо це там є окреме законодавство, окреме фінансування. Ми говоримо з вами тільки про публічні укриття. Але ми бачимо, що укриття шкільні добре підготовлені, вони фінансуються, але використовуються тільки в шкільний період, в робочий час під час шкільного навчального року. Але в вечірній час, в нічний, коли найбільші обстріли, або під час канікул ці укриття не використовуються, що дуже дивно насправді. Можливо, можна було би цю норму переглянути. Це як рекомендація.

Розумію, що треба закінчувати, мій час спливає. Хочу сказати, що після того, як ми публічно представили цей звіт громадськості, обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування (можна згортати презентацію), ми направили відповідний лист супроводжувальний і цей аналіз до Прем’єр-міністра, до МВС, ДСНС для того, щоб вони вивчили ці наші рекомендації. Однак хочу сказати, що навіть коли ми починали ще моніторингові візити, ми розуміли, що це спільна справа, що ми тут не є якимись суперниками і маємо працювати спільно, тому ми ДСНС повідомляли про свої візити і навіть іноді їх залучали, коли були критичні ситуації. І коли ми підготували звіт, ми долучили їх до опрацювання цього звіту, надали їм повний доступ і на 100 відсотків погодились з усіма їх пропозиціями щодо цього звіту. Окрім, звісно, рекомендацій, бо це виключно наша парафія. Тому цей звіт був з ними повністю погоджений.

І тому у нас викликало легке здивування, коли ми на свій звіт отримали
21 сторінку зауважень до цього звіту. Хоча ДСНС опрацьовували його більше ніж місяць. Тобто час був і можливість була, і ми врахували все. Але замість таких от конкретних кроків щодо усунення таких задокументованих проблем, на жаль, ДСНС обрала таку тактику оспорювання там методології моніторингу і так далі. Але я сподіваюся, що і сьогоднішній комітет надасть такого більше конструктиву для того, щоб ми могли поговорити як можна усунути ті проблеми, які ми побачили, бо вони продовжуються. Скажу, що в цьому році ми здійснили вже понад 710 моніторингових візитів і надали 2 тисячі 62 рекомендації. Тобто ситуація не змінюється і тут немає провини ДСНС, а скоріше за все балансоутримувачів, з якими треба працювати, удосконалювати законодавство.

Я дуже дякую за те, що дали можливість презентувати звіт. Хочу завірити, що ми будемо далі працювати в цьому напрямку і точно продовжувати свою роботу з парламентського контролю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Миколаївно.

Перед тим, як надати слово традиційно представникам центральних органів виконавчої влади по коментарях по цьому звіту, я хотів би задати вам коротке запитання. Ви робили звіт і аналізували укриття, різні форми укриттів, я сподіваюся, за видами укриттів, за видами відповідальних за ці укриття, ну, і відповідно суб’єктів, які є власниками, балансоутримувачами. Я, на жаль, не побачив статистику стосовно того, як були презентовані у цій вибірці…

 

АЛТУНІНА О.М. Комунальні і приватні, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …цих укриттів за різними суб’єктами:  комунальна власність, державна власність, суб’єкти господарювання, органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, інші суб’єкти, ОСББ. Яка була презентація, тобто яка була вибірка? І відповідно від цього хотілося би почути відповідь на друге запитання. Відповідно до цієї вибірки, в якій категорії суб’єктів найкраща підготовка укриттів до використання? І яка в цій вибірці серед цих суб’єктів найкраще виконання рекомендацій тих, які були вами надані? От таке от запитання. Я думаю, що у нас будуть інші запитання ще. А потім піднімала руку ще Леся Володимирівна, я хотів би їй надати слово. а потім вже перейдемо…

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, ще я прошу слова.

 

АЛТУНІНА О.М. Давайте я відповім, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

АЛТУНІНА О.М. Дійсно, за структурою форму власності ми не аналізували. Але наступний раз, коли ми, якщо ви проголосуєте за те, щоб, наприклад, за пів року заслухати, ми готові будемо уточнити ці дані і презентувати вже по цьому року. Року.

Що стосується тих, хто найкраще виконував рекомендації. Виконував найкраще той, хто був власником. Або комунальні підприємства, які володіють фінансовим ресурсом, або там, де орган місцевого самоврядування передбачав в бюджетах ремонти, і вони були. Або заклади вищої освіти. Все решта - було дуже складно і фактично не виконувались рекомендації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую.

Лесю Володимирівно, ви з нами ще? Кудись зникла. Я думаю, що вона з’явиться.

Олено Володимирівно, ви хотіли щось сказати? Будь ласка.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово. Я може трохи відійду від теми. Я щиро дякую пані Ользі за ретельну доповідь. Я щиро дякую, користуючись нагодою, пану Лубінцю, пані Колобродовій за те, що вони проводять колосальну роботу, яку ми безмежно поважаємо, безмежно поважаємо і цінуємо.

Але хочеться задати питання, яке може трохи відходить від теми сьогоднішнього питання засідання екологічного комітету. На сторінці у фейсбуці я побачила, що був захід стосовно відновлення справедливості для України, який стосується відшкодування колосальної шкоди, завданої довкіллю. Я не знаю, чи здатна пані Ольга відповісти нам на питання, яке я зараз задам, але я реально просто не розумію, чому Офіс омбудсмена звертається до людей, які взагалі некомпетентні і не дотичні до цієї ситуації. Чому Офіс омбудсмена, влаштовуючи відповідні заходи, не звертаються до голови екологічного комітету, не звертаються до людей, які дотичні до цього питання задля його вирішення? Мені незрозуміло, чому беруться до уваги люди, які взагалі не були ніколи дотичні до проблематики оцінювання шкоди, формування методик оцінювання шкоди, формування загального реєстру збитків довкіллю України. Чому на цьому заході мають можливість піаритися люди, для яких це просто хайп, драйв, піар, але точно ніяким чином не вирішення питання? Чому до цього заходу залучаються люди, які ніколи в житті не були дотичні до подій комітету, коли ми виїжджали в Херсон, у Харків, Кривий Ріг, куди завгодно задля того, щоб на місці зрозуміти питання. Я відверто кажу, що позиціонування Юлії Юріївни Овчинникової як борця за відшкодування екологічних збитків – це шлях в нікуди. Тому що вона ніколи не була з нами, вона ніколи не була дотична до формування реєстру збитків, до формування методики відшкодування збитків, до формування загальнонаціональної політики відшкодування збитків, і мені незрозуміла оця політика, чому це так відбувається. Ніхто нікуди не їде, є купа членів комітету, які обізнані з цим питанням, які щоденно співпрацюють з цим питанням під егідою голови екокомітету Олегом Бондаренком, але відбувається насправді трохи щось не так.

Буду вдячна за відповідь. Якщо ні, просто донесіть наші побажання омбудсмену, з великою повагою до всіх його дій. Дякую.

 

АЛТУНІНА О.М. Дякую, пані Олено Володимирівно. Я дуже дякую, що ви поставили це питання. Всю проблематику треба виносити на загал, для того, щоб розуміти, де в нас є неспівпадіння або нерозуміння. Дякую за ту роботу, яку ви робите щодо обліку відшкодування шкоди… обліку шкоди, бо це дуже важливо. Насправді іноді допускаються такі помилки, я обов’язково своїм всім колегам скажу, щоби в подальшому направлялись листи на голову комітету, а він мав можливість вам розіслати, і ви самі визначались всередині, хто більш дотичний до будь-якої тематики профільної. Тому я обов’язково Уповноваженому передам питання від вас і дякую, що ви це сказали вголос.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую і вам за розуміння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольго Миколаївно, дякую, за швидку реакцію.

Будь ласка, Леся Володимирівна.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Ольго Миколаївно, дякую за вичерпний звіт, структурований. І дуже цінно, що насправді Дмитро Валерійович наполіг на тому, щоби все-таки давались рекомендації, тому що одна справа – просто зафіксувати факти, а інша справа – системно запропонувати рішення, що з цим всім робити.

Моє питання стосується прифронтових територій. До мене останнім часом надходить багато скарг від родин, від мам, які проживають в Чернігівській, Сумській областях, з тим, що в школах немає укриттів. Чи ви б могли, ну, в звіті цього не було, там, як зазначив Олег Володимирович, ви навіть не пішли по розрізненням різних укриттів в різних формах власності, але чи ви б могли прокоментувати ситуацію з укриттям в школах в прифронтових територіях. … (Не чути) області там будується, в Харківській області також є підземні прямо цілі школи, але от Сумська і Чернігівська області, вони як би випали і вони поза увагою. Що мені вдалося дізнатись, що в Сумській щось начебто ...  (Не чути) в Чернігівській безперспективно, що, на мою думку, на мою думку, абсолютно ... (Не чути) немає навіть куди спуститися толком, щоб це можна було назвати укриття. В чому там ситуація, в чому проблема, і чи це включено в рекомендаційному звіті вашому по цих двох областях по школах?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леся Володимирівна, дякую за запитання. На жаль, частина запитання пропала, тому що у вас переривався зв’язок. Але я думаю, що в цілому Ольга Миколаївна запитання почула і може на нього відповісти.

Будь ласка.

 

АЛТУНІНА О.М. Хочу подякувати за питання і за те, що ви ділитеся інформацією, яку почули від ваших виборців.

Попри фронту, ситуація насправді більш-менш вирівнялася, бо субвенція направляється більше, вона скерована в ті регіони, де найбільша кількість обстрілів. Особливо тут попереду всіх, звісно, Харківська область, бо вони максимально укріплюють і облаштовують підземні укриття. Там не просто укриття – там школи підземні.

Щодо Чернігівської і Сумської областей. Скажу відразу, що в нашому звіті взагалі про шкільні укриття нічого не було, ми перевіряли тільки публічні укриття. Але я передам колегам, щоб вони здійснили перевірки саме в цих двох областях саме по шкільних. Хочу сказати, що відповідне законодавство передбачає, що школи зобов’язані забезпечити безпеку дітей. Відповідно можна винести подання, у нас такий факт був по Києву, коли в одній зі шкіл, там не те, що не було укриття, воно було в неналежному стані, і навіть там об’явили тендер, почали ремонт, але затягнули, діти мали там 350 метрів йти до укриття в житловому будинку. Ми внесли подання, і ця проблема майже вирішена. Я думаю, що за два-три тижні вже ця ситуація зміниться.

Тому вам пропоную комунікувати з нами, якщо знаєте реальні школи, бо все ми охопити, звісно, не можемо, це просто нереально. Нас всього в департаменті працює 15 людей, в регіонах, здається, 17. Ну, фізично неможливо подивитися все, але будемо вдячні, якщо ви нам будете скидати, просто можна есемескою, адреси, ми будемо включати їх в перелік моніторингів і з задоволенням дамо вам зворотний зв’язок.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Ольга Миколаївна, дякую. Тоді контакти ваші як, через Олега Володимировича?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я передам контакт, да.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую.

 

АЛТУНІНА О.М. Всі наші звіти є на сайті Уповноваженого з розбивкою по регіонах, ви можете переглянути зараз свій регіон, який вас цікавить, і передивитися всі звіти.

Дякую.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. …у мене питання до вас. Скажіть, будь ласка, чому Рахункова палата не перевіряє цільове використання коштів саме по укриттях? Ідуть же мільярди на укриття, і ми тільки чуємо: там немає, там не відповідає, там те. Чому цим не займається взагалі, безпосередньо перевіркою, саме використання коштів на укриття?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я впевнений, що по окремих суб’єктах... знову ж таки давайте згадаємо, що система укриттів є розгалуженою і не є єдиного замовника по всій системі укриттів. Є укриття, які створюються органами місцевої влади, і є укриття, які створюються або оновлюються державою, причому не державою як державою, а державою як окремими балансоутримувачами і тими, хто відповідальний за забезпечення укриттями або захисними спорудами тих чи інших категорій населення або працівників.

Є укриття, безумовно, які створюються суб’єктами господарювання, причому як ті укриття, які були історично у суб’єктів господарювання, наприклад, у якихось підприємств, так і нові укриття, які створюються відповідно до того законодавства, яке ми прийняли в тих чи інших об’єктах і закладаються під час ще проєктної документації. Тобто казати про те, що Рахункова палата не перевіряє, точно я впевнений, що перевірки певні йдуть, просто чи є агрегована інформація по різних суб’єктах і по правильності використання цих коштів, я думаю, що, можливо, наші колеги з МВС України і ДСНС України потім, коли будуть доповідати в своїй частині, я думаю, що вони також дадуть на це відповідь.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. А, може, направимо листа, попросимо такі відомості в Рахунковій палаті, чи вони є? Вони ж мають право перевіряти і комунальні підприємства – це форма державної власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте направимо, але тут давайте сформуємо цей запит і я думаю, що він буде не зайвим для, в тому рахунку і для розуміння використання цих коштів з боку МВС і ДСНС.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юлія Юріївна, я так розумію, що ви взяли право…

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Прокоментувати хочу, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Тільки прошу не сильно відходити від теми.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Не відійду, тому що почула своє прізвище.

Ольга Миколаївна, по-перше, дякую вам за роботу і всьому офісу за те, що ви представляєте позицію і ведете надважливий напрямок, і захищаєте наші права.

Зазначу, колеги, можливо, у нас просто не всі представники, у нас є представники інших фракцій, і ця інформація буде корисною для загального розуміння ситуації.

По-перше, нагадаю, що в лютому 2024 року фракція монобільшості «Слуга народу» провела зустріч з Президентом, де визначились 12 груп всередині більшості, які займаються і поінтами Формули миру Президента, і які об’єднують представників монобільшості навколо парламентських дипломатичних треків. Один з таких треків була екологічна безпека, пункт 8 Формули миру. Офіс Президента підготував відповідний Environmental Compact – документ, який до сьогодні активно комунікується в міжнародній спільноті.

Нагадаю, колеги, що тут, на засіданні Комітету з питань екологічної політики представляв доповідь пан омбудсмен. Де питання, яке було озвучене, це саме підготовка спецдоповіді, пов’язаної із впливом військових дій на довкілля. Це питання я підіймала на нашому засіданні, де омбудсмен наш Дмитро Валерійович заявив, що буде максимально долучати нас і парламентську групу, яка екологічна безпека і працюють в рамках треку, яка була озвучена і фракцією, головою фракції «Слуги народу», і в присутності Президента. У нас вісім народних депутатів, які провели більше трьох зустрічей з омбудсменом в попередніх роках і обговорювали підготовку цієї доповіді. Фактично це старт роботи робочої групи. Вона максимально відкрита, яка залучає всіх бажаючих, я впевнена, що пан омбудсмен всіх, хто бажає брати участь

І третій момент. Рада Європи, Дмитро Валерійович був членом делегації, ми з пані Лесею є членами делегації. Нагадаю, що Міжнародний реєстр збитків, міжнародний компенсаційний механізм – питання, яке активно зараз відбувається і просувається на базі і Ради Європи, і створення спеціального трибуналу за злочин агресії.

Окрім цього, саме автори нашої української делегації підготували і брали активну участь у підготовці трьох репортів, які стосуються саме екоциду в Україні. І це одне з ключових питань, яке розглядалося на тому тижні, і саме міжнародне визнання екоциду. По цьому питанню ми і парламентська група, яка займається, «Слуги народу», цим питанням, працює з МЗС, опрацьовує відповідні питання. Тому я думаю, все інше, колеги, ви і так бачите публічно. Тому я не можу не прокомунікувати, тому що це пов’язані речі і саме організатори визначають, кого вони запрошують, і я впевнена, що це максимально відкритий майданчик. Окрім того, брали участь і голова Держекоінспекції, і голова Спеціалізованої екологічної прокуратури. Тому, колеги, я мала це прокоментувати, тому що я почула своє прізвище.

Дякую ще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я просив би зупинитися в обговоренні цього питання. Я думаю, що найбільш якісним рішенням цього навіть не суперечки, я б назвав, все ж таки недокомунікації, було б залучення до таких заходів широкого кола народних депутатів з нашого комітету. Тому я ще раз буду просити Уповноваженого і Олену Володимирівну Колобродову надсилати листи на комітет і відповідно всі народні депутати члени комітету будуть мати можливість залучатися до цього засідання або інших засідань по зазначеній тематиці. Дякую.

І, шановні колеги, я хотів би перейти все ж таки продовжити розглядати це питання. Шановні колеги, будь ласка, Роман Борисович Примуш. Прошу дати свої висновки стосовно такого великого звіту, як ми побачили. Звіт має певні зауваження до системи, певні рекомендації до системи. Хотілось би почути ваші коментарі. Я думаю, що менш за все потрібно занурюватися в те, на якому етапі відбулася недостатня комунікація. Бачите, у нас сьогодні комітет присвячений належній комунікації. Я думаю, що це буде враховано всіма суб’єктами, які присутні на комітеті. Але, тим не менше, я думаю, що мета, я впевнений, що мета як і в Уповноваженого з прав людини, так і ДСНС України, МВС України і нашого комітету в тому рахунку єдина: це створення великої системи захисних споруд, які б забезпечували захист населення України, тих чи інших категорій і всього населення, достатній захист для того, щоб при настанні надзвичайних ситуацій, а найбільше надзвичайних ситуацій у нашому випадку є війна, воєнні дії на всій території нашої країни, немає жодної частини території нашої країни, жодного регіону, жодного селища, я би навіть сказав, яке не було задіяне, так чи інакше не було зачеплене війною, тож мета у нас спільна. Можуть бути різні підходи, якісь підходи втілюються законодавством, якісь підходи втілюються підзаконними актами, якісь підходи втілюються в безпосереднє виконання завдань за призначенням.

От хотілось би почути вашу позицію і почути, які зауваження приймаються, які не приймаються. Якщо не приймаються, то коротко обґрунтувати, чому не приймаються, і запропонувати врешті-решт якийсь спільний механізм для подальших дій в цьому напрямку. Будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Дякую, Олеже Володимировичу. Дякую Ользі Миколаївні за презентацію. Насправді, ми також були присутні під час презентації і звіту Уповноваженим, абсолютно, я думаю, всі чітко розуміють, наскільки складна ситуація з укриттями була до початку війни, і точно і, Олеже Володимировичу, і ви, і всі члени комітету, які були долучені до змін в законодавчій сфері і в реалізації комплексу заходів щодо покращення питання укриття населення в нашій країні.

Я просто до відома, що лише за 2025 рік ДСНС спільно з Національною поліцією і місцевими органами виконавчої влади провело більше 63 тисяч комплексних обстежень, тобто фактично ми всі укриття покрили цими обстеженнями, ми контрольних більше 20 тисяч провели заходів і більше 60-ти позапланових обмежень. Вносили і адміністративні відповідні пропозиції щодо стягнень і притягнень до відповідальності посадових осіб. Всього от за період війни у нас більше 174 тисячі заходів контролю були щодо приведення в належний стан фонду захисних споруд проведено. Це колосальна робота і проводиться всією системою Міністерства внутрішніх справ для того, щоб забезпечити належне укриття населення.

Тому, власне, відверто кажучи, було дивно для нас побачити у звіті, власне, через те і реакція наша була відповідна, що про слабкий контроль в цій сфері з боку нашої служби, з боку міністерства. Ми вважаємо, що вживаються з тих умов і з того стану, який сьогодні є в укриттів, величезна кількість заходів.

Безперечно, ми повністю погоджуємося і є зауваження по тих моніторингових обстеженнях, які проводилися, де дійсно є проблематика. І конкретно по цим випадкам ми зараз надали відповідні доручення нашим підрозділам спільно з органами влади перевірити і виконання цих заходів. І абсолютно повністю погоджуємося, що це треба робити, і такі випадки є.

Але просто для всіх членів комітету і для Уповноваженого, для нас важливо розуміти, що це не всі укриття, тобто це лише 1 тисяча 66, які були обстежені, з більше 60 тисяч. Насправді картина відрізняється. І Олег Володимирович дуже правильно запитання давав: які саме укриття обстежувались. Бо від сфери до сфери, від власності власників до власників ситуація відрізняється.

Окремо хотів би відзначити питання, яке важливе, як на нашу думку, щодо регулювання у цій сфері, тобто про певну таку розмитість правил або відсутність чітких стандартів. Ну, на нашу думку, і фактично це була робота не лише, точніше, не лише ДСНС, це велике коло експертів, які були залучені і на рівні Верховної Ради України, дякую комітету за лідерство у цій сфері, і на рівні Міністерства розвитку, і Міністерства оборони, і фактично великої кількості експертів, які напрацьовували зміни до законодавства, на основі цих змін напрацьовувалися зміни до постанови Кабінету Міністрів України і далі зміни до наказу МВС, і спільні напрацьовані ДБН, які сьогодні, я вважаю, що це один з кращих прикладів взагалі в європейській практиці, як це побудовано. Ми вважаємо, що ієрархія нормативного регулювання, вона вибудована досить чітка. Сьогодні дуже складно уявити, як можна одним документом врегулювати таку широку сферу, бо це стосується і будівництва, і утримання, і вимог до балансоутримувачів. Тобто це доволі широкий спектр питань. Ми все ж таки вважаємо і наша позиція, що тут регулювання відбулося досить чітко. Більше того, нещодавні зміни до законодавства, результатом зараз будуть зміни знову ж до постанови Кабінету Міністрів і відповідного профільного наказу Міністерства внутрішніх справ з цього приводу. І якраз питання, яке сьогодні обговорювалося по навчальним закладам, воно також буде у певній мірі врегульоване в частині доступності укриттів навчальних закладів для інших категорій населення.

Крім того, у звіті ми побачили певні змішані між собою такі рекомендації. Ну я би хотів звернути увагу, що є вимоги законодавства щодо утримання, є, знаєте, ну побажання або загальні принципи готовності, ну як у звіті було зазначено. Ми все ж таки прихильники того, що є вимоги законодавства і повинен бути певний мінімальний стандарт, який повинен дотримуватися в укриттях. І якщо є пропозиції щодо змін в частині вимог до цих укриттів, ну ДСНС завжди раді і готові до співпраці в цій частині. Ми вважаємо, що ми повинні зберегти баланс мінімальної необхідності забезпечення із можливістю балансоутримувачів це забезпечити. Ми можемо, знаєте, вказати там, що там створити ідеальні умови майже як житлові в кожному укритті. Але ми розуміємо, що фінансово це неможливо, тому що навіть створення фонду захисних споруд при цих стандартах, які сьогодні є, це дуже-дуже великі видатки, про що було в презентації зазначено. І ми абсолютно про це чітко розуміємо, що недостатньо фінансування сьогодні в державі на ці цілі, і це об’єктивна реальність.

Також була проблематика, про яку ми зазначали і нас турбує, це питання найпростіших укриттів. Фактично оці рекомендації, про які ви кажете, безперечно, ми повинні… Загальна політика і загальна стратегія розвитку системи укриттів полягає в тому, що ми повинні зосередитись в першу чергу на фокусуванні створення належних умов для споруд подвійного призначення, захисних споруд… вибачте, укриттів і протирадіаційних укриттів. Це те, що в першу чергу ми вимагаємо обов’язкового дотримання рекомендацій. В той же час вимагати дотримання рекомендацій, а значить і відповідальності за забезпечення мінімального такого пакету в найпростіших укриттях, ну, це буде, це доволі складно. І через те фактично сьогодні це рекомендаційні норми, які знову ж таки після обговорення з експертним середовищем і можливості балансоутримувачів їх виконання було виконано. В той же час кожен орган місцевого самоврядування, кожен орган влади на місцях він за можливістю, безперечно, виконує ці вимоги, але залежить від ситуації в кожному конкретному випадку.

Ну і, безперечно, це відобразилося у звіті на одній оцінці різних типів укриттів. Тобто ми знову ж таки хотіли б наголосити, що є сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення і простіші укриття, вимоги до них насправді відрізняються, і тому ототожнювати і узагальнювати, давати єдину оцінку для всіх типів, на нашу думку, трошечки неправильно.

Також я би хотів пояснити з приводу, у нас там був окремий блок, з приводу доступності і радіусів пішохідної доступності, що це питання потребує врегулювання і воно не врегульовано. Насправді у нас є Постанова Кабінету Міністрів № 138, яка прямо передбачає відстань до укриттів в різних типах, скажемо, забудови територій. Тому, якщо або ми неправильно зрозуміли зі звіту, але, на нашу думку, це питання повністю врегульовано і додаткового врегулювання не потребує.

Тому я можу ще декілька тез прокоментувати, але загальний висновок для нас такий точно. Ми беремо всі, моніторимо результати моніторингових візитів в кожне з тих укриттів, яке було здійснено. І по цьому вже отримані доручення нашими підрозділами. Безперечно, це велика зона відповідальності органів влади, органів місцевого самоврядування на місцях. Але ми сто відсотків включені в цей процес і робимо все для того, щоб ті недоліки, які були виявлені, скажемо, забезпечити їх виконання. Ми готові далі продовжувати спільну роботу над формуванням дійсно середовища для укриття населення, тому що це одне з наших пріоритетних завдань.

І ви знаєте, є активність і по Коаліції укриттів. Так, безперечно, це невеликий сьогодні ресурс, який, скажемо, залучений, але сьогодні присутній Олексій Олексійович як співголова Коаліції укриттів. Ми тільки на початку шляху. Я думаю, що і динаміка долучення сьогодні учасників до коаліції, вона доволі позитивна. І Олег Володимирович бачить це як член коаліції, який бере участь постійно в засіданнях. Безперечно, ми знаходимо ті можливості, які в сьогоднішніх реаліях є, для того щоб знайти додатковий ресурс на розвиток системи укриттів.

Тому готові до співпраці. Олеже Володимировичу, якщо до мене є запитання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Борисовичу. У мене так точно до вас запитань в цій частині немає. Дякую за співробітництво ДСНС з комітетом і чіткі плани подальші по виконанню завдань, які ставляться перед нами державою, і викликами.

Давайте можливо будемо йти далі по центральних органах виконавчої влади.

Будь ласка, МВС України. Хто хотів би виступити? Або Олексій Олексійович, або Юрій Миколайович. Будь ласка.

 

СЕРГЄЄВ О.О. Так. Дозвольте, Олеже Володимировичу. Шановна Ольга Миколаївна, шановні члени комітету, народні депутати, шановні колеги. Я дуже коротко, оскільки Роман Борисович в принципі основні моменти, акценти проставив. Тільки зупинюсь на окремих моментах, які є дійсно важливими.

Перше. Який недолік і рекомендація стосувалась доступності укриттів і правильності, коректності відображення в інформаційній системі. Абсолютно прийнятне зауваження і важлива рекомендація. І тут, безумовно, залежить виключно і від виконавської дисципліни, і постійного контролю з боку органів державної влади, і коректності відображення в системі. Це питання має бути постійно має бути на контролі.

Рекомендація щодо інклюзивності. Безумовно, це наш пріоритет і виконавчої влади створювати всі умови для забезпечення інклюзивності і доступності укриттів.

Низький рівень фінансування. Дійсно, це реальна проблема держави, і в той же час уряд вишукує кошти в першу чергу на укриття в закладах освіти і в закладах охорони здоров’я, це два напрямки, які вже два роки фінансуються щодо створення належних умов для освітнього процесу і для медичних закладів. Як уже зазначалось, дійсно, ми працюємо над розбудовою коаліції укриттів, додаються нові члени, вже є 10 держав і 4 міжнародні організації долучились. Бюджет, справді, поки що не дуже великий, але дійсно це старт і початок нашої спільної роботи з нашими міжнародними партнерами.

Важливі рекомендації щодо законодавства. Тут я також хочу зазначити, що в цілому законодавство і нормативно-правове врегулювання цього питання є відповідним в нашій юридичній традиції, практиці, і вона ієрархічно правильно побудована, оскільки регулюють різні аспекти суспільних відносин, потребують різних рівнів нормативного врегулювання. В нас є Кодекс цивільного захисту, постанова Кабінету Міністрів, наказ МВС і державні будівельні норми. В нас немає двох або трьох постанов або декількох наказів МВС, або декількох ДБН, все чітко згідно ієрархії відпрацьовано і врегульовано.

Водночас ми погоджуємось з рекомендацією, безумовно, щодо необхідності вдосконалення законодавства і його покращення. І як вже зазначав Роман Борисович, ми також в цьому напрямку працюємо щодо доступності укриттів в закладах освіти, в тому числі під час учбового процесу, щодо удосконалення нормативного врегулювання найпростіших укриттів.

Погоджуємося з рекомендацією щодо необхідності навчання і спрощення навчального формату для балансоутримувачів і інших утримувачів укриттів. Хочу зазначити, що тільки в минулому році ДСНС проведено навчання майже для мільйона громадян як в робочих місцях, так і для непрацюючого населення. І також зараз якраз працює над підготовкою методичного посібника і пам’ятки для балансоутримувачів, що також буде розповсюджуватись.

Наступна рекомендація щодо необхідності висвітлення результатів перевірок, які здійснюються ДСНС. Як теж уже зазначалось, ці 62 тисячі об’єктів було минулого року перевірено, в цьому році уже 30 тисяч. І крім рекомендацій, порушники вимог до утримання притягуються до адміністративної відповідальності, а також надаються, Роман Борисович зазначав, 170 тисяч також рекомендацій. Це колосальна робота, яка проводиться. І рекомендація Уповноваженого щодо необхідності висвітлення результатів перевірок, також взята в роботу, і за результатами вже якраз перевірок в І півріччі ці результати будуть висвітлені.

І саме головне, виконавча влада взяла в роботу всі рекомендації, в тому числі недоліки по регіонах. І 2 липня ми провели засідання координаційного штабу з усіма обласними військовими адміністраціями, Міністерством розвитку громад, і розглянули і звіт Уповноваженого, і заслухали регіони, 10 областей заслухали саме по стану виконання рекомендацій. Абсолютно всі заступники, керівники обласних адміністрацій, інші керівники відповідних департаментів запевнили про виконання рекомендацій. Ті, що не потребують значного фінансування вже виконуються або виконані. Ті, що потребують фінансування, зокрема забезпечення доступності інклюзивності, взяті в роботу і будуть реалізовані в рамках при надходженні відповідного фінансування.

Дякую за увагу. Рекомендації в роботі, звіт в роботі і працюємо далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

І, якщо дозволите, одразу перейдемо до центральних органів виконавчої влади. Мінрозвитку. Чи є можливість висловитися стосовно цього звіту, і чи є стосовно цього звіту ваше бачення, ваші рекомендації стосовно покращення складової звіту, які були б враховані Уповноваженим, безумовно, при розробці інших звітів з цієї тематики або за виконанням цього звіту.

Будь ласка, пані Олено.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Шановні колеги, вітаю. Наше міністерство також опрацювало відповідний звіт, надало письмову позицію на адресу і комітету, і Уповноваженого. Хочу зі свого боку зазначити, що наше міністерство у загальній системі цивільного захисту відповідає за державні будівельні норми щодо захисних споруд цивільного захисту, за протирадіаційні укриття та сховища, тобто споруди, які будуються. Як зазначили колеги, за останній час наше міністерство забезпечило таке суттєве оновлення нормативної бази в будівництві, був прийнятий оновлений, осучаснений відповідний ДБН.

У цьому році був прийнятий закон, який вніс зміни в Кодекс цивільного захисту. На мій погляд, основною перевагою і здобутком цього закону – це все ж таки визначення саме на законодавчому рівні переліку тих об’єктів будівництва, які у своєму складі мають містити не лише розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, а безпосередньо місце, де об’єкти цивільного захисту – протирадіаційні укриття або сховища або споруди подвійного призначення. Для будівництва таких об’єктів всі процедури, нормативна база у нас сьогодні існує.

Хочу ще повідомити, що цей закон містив певну новацію щодо можливості проєктування захищених просторів, які не замінюють захисні споруди, але певним чином дають змогу підвищити рівень безпеки громадян у таких екстрених ситуаціях, неможливості швидкого доступу до захисних споруд. Наше міністерство розпочало роботу щодо розроблення відповідних державних будівельних норм, то ж ми будемо залучати колег із МВС, із ДСНС, і в ті профільні ЦОВВ, які визначені вже на рівні закону, щодо розроблення відповідних державних будівельних норм.

Стосовно рекомендацій Уповноваженого щодо проєктів повторного використання. Хочу зі свого боку також зазначити, що нашим міністерством протягом останніх років також було забезпечено всю необхідну правову підставу для існування таких проєктів. Є відповідні норми в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності». Є постанова Кабінету Міністрів, розроблена нашим міністерством, яка впорядковує процес створення безпосередньо проєктів повторного використання. Хочу зазначити, що замовниками таких проєктів мають бути безпосередньо замовники будівництва. В єдиній державній електронній системі у сфері будівництва є відповідний функціонал, який дозволяє завантажувати проєкти повторного використання. І є процедура, яким чином проєкти повторного використання можна використовувати далі під час розроблення вже проєктної документації на конкретний об’єкт. Причому важливо зазначити, що це можуть бути не лише проєкти повторного використання, а й ще проєктні рішення повторного використання, тобто вдалі проєктні рішення щодо конкретних об’єктів будівництва можуть використовуватись повторно після проведення певних процедур.

І стратегію розвитку захисних споруд і планом захисту для цієї стратегії також є передбачено завдання щодо розроблення відповідних проєктів повторного використання як секторально, так і на рівні регіонів. І визначені відповідальні за розроблення таких проєктів повторного використання, а це безпосередньо органи місцевого самоврядування, ОВА, які будуть виступати замовниками будівництва.

Стосовно інших рекомендацій колега Євген Плащенко, я думаю, може доповнити.

 

ПЛАЩЕНКО Є.М. Вітаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Євгене, стисло.

 

ПЛАЩЕНКО Є.М. Да, пане Олеже, в двох словах тоді. В нас ще були рекомендації щодо реалізації положень Закону України 4778, там де ми про… 17 прим.1, здається, стаття, якою ми передбачили схеми розміщення захисних споруд цивільного захисту. По цьому, з цього приводу, на виконання цього закону ми працюємо і спільно з ДСНС, пан Роман про це також говорив, опрацьовуємо зміни в Постанову 926 щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, де фактично на виконання будуть враховані, скажемо так, вимоги щодо розроблення таких схем. А щодо картографування і картографічного аналізу хотіли б зазначити, що наразі у нас передбачено в якості вихідних даних саме аналіз ситуації. Тому фактично таке регулювання також 926 Постановою і розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту передбачено необхідність збору вихідних даних в тому числі щодо такого картографування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, чи готове виступити з цього питання Міністерство фінансів України?

 

МОРОЗ О.С. Доброго дня. Так, готові. В рекомендаціях звучало про закріплення в Бюджетному кодексі, Законі про місцеве самоврядування обов’язку забезпечити утримання захисних споруд. Ми би хотіли прокоментувати це питання.

Справа в тому, що кодекс є інструментом забезпечення повноважень, які якраз визначені Законом про місцеве самоврядування, законом визначено для місцевих органів влади, органів самоврядування. Якраз організація виконання вимог законодавства щодо створення, утримування і використання захисних споруд, їх визначення потреби у цьому фонді. Відповідні норми є у Кодексі цивільного захисту, теж повноважні органи місцевого самоврядування.

Бюджетним кодексом передбачена можливість використовувати кошти з місцевих бюджетів, це пункт 22 прим.8 Перехідних, прикінцевих положень щодо облаштування захисних споруд цивільного захисту, протирадіаційних укриттів. Стаття 91, видатки, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, також передбачає місцева програма розвитку ЖКГ, якщо це укриття, які розташовані в житловому фонді, або програми управління майном, якщо це окремо стоячі, не віднесені до будь-яких галузей. Відповідно освіта, охорона здоров’я –  це галузеві видатки. Є інші програми передбачені.

Тому, на думку Міністерства фінансів, в законодавчому полі питання врегульовано, не потребує якихось змін Бюджетного кодексу. Крім того, стосовно механізмів фінансової підтримки ОСББ, дуже цікаво звучав приклад. Я знаю, у Міністерстві фінансів відомо, що місцеві програми, органами місцевого самоврядування також запроваджується програма підтримки ОСББ на ремонт укриттів, не лише ОСББ, і в будинках, де, так би мовити, неорганізований власник є, ремонти підвальних приміщень на умовах співфінансування. Тому, власне кажучи, цей досвід просто потребує поширення і не вимагає знов-таки законодавчого врегулювання.

Це наші коментарі. Я дякую, що дали можливість виступити, прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Семеновичу. Дякую за чітку позицію.

Перед тим, як Ольга Миколаївна, я так думаю, дасть свою відповідь, у мене є ще також невеличкий коментар.

По-перше, Ольго Миколаївно, ви згадували в своєму виступі питання певних законодавчих ініціатив з боку ОСББ. Так от, я як ніхто знаю позицію ОСББ з цього питання і можу вам сказати, що, на жаль, є декілька груп стейкхолдерів в цьому русі з боку ОСББ. Якщо одні стейкхолдери дійсно готові до спілкування, до певних законодавчих ініціатив, з якими вони звертаються до комітету, то є інші стейкхолдери, можливо значно більш гучні і, на жаль, неконструктивні, які повністю відмітають всі пропозиції, що стосуються діяльності ОСББ, пропозиції щодо накладення певної навіть не відповідальності, а сфери повноважень для ОСББ для розширення фонду захисних споруд, і включення ОСББ до складу тих суб’єктів, на які покладаються зобов’язання по розвитку такої сфери.

Тому ми готові з вами разом, впевнений, що долучиться і ДСНС, і МВС України, вести окрему розмову, окремі спілкування з ОСББ України, з різними асоціаціями, різними представниками, для того щоб дійти до спільного розуміння, хто відповідальний і за яку частину, де брати фінансування, як система має працювати, тому що вона сто відсотків має працювати. І випадки, коли в існуючих житлових комплексах є ОСББ, є приміщення, які могли б використовуватися як захисні споруди, але вони або не використовуються, або використовуються не відповідно до законодавчо визначених форм захисних споруд. Немає там того в тому рахунку, про що ви казали, забезпеченості певними засобами для пожежогасіння, немає забезпеченості навіть банально водою. Це також велике запитання. Це перше питання.

А друге запитання або коментар, неодноразово ви казали і учасники цього заслуховування казали про необхідність підвищення дисципліни для учасників цього процесу, суб’єктів господарювання, органів місцевого самоврядування і так далі, для різних учасників. Так от, я хотів би наголосити, в черговий раз, що дисципліни і обізнаності потребує і наше населення. І неодноразово ми підіймали цю тематику. Я впевнений, що ми будемо підіймати її і надалі, тематику залученості населення до виконання вимог законів і внутрішньої відповідальності кожного громадянина нашої країни за збереження свого життя, життя своїх близьких, життя всіх, кому він може допомогти. І, на жаль, низький рівень користування захисними спорудами під час повітряних тривог, повітряних атак свідчить про те, що рівень дисципліни у нашого населення доволі низький. Його потрібно підвищувати, тому що цілком імовірна та ситуація, коли фонд захисних споруд буде відповідати потребам населення, а населення по своїй обізнаності і дисциплінованості не буде відповідати тим зусиллям, які були прикладені і суб’єктами господарювання, і органами місцевого самоврядування, і державою в тому рахунку. От я хотів би, щоб ви також долучились до і адвокації нашої спільної діяльності у сфері розвитку захисних споруд і використання фонду захисних споруд, існуючого навіть фонду захисних споруд населення.

От такий от мій короткий коментар. І, звісно, ми готові окремо вислуховувати від вас законодавчі пропозиції. Перед тим, звісно, бажано було б їх обговорювати на рівні ДСНС, МВС України, Мінрозитку і вже спільно як спільну позицію певну, якщо вона буде існувати, законодавчу пропозицію виносити вже на комітет. От такий мій короткий коментар також до того, про що ми сьогодні з вами спілкувались.

Будь ласка, Ольго Миколаївно, прошу вас замкнути коло певним чином, і будемо завершувати вже обговорення цього питання. Будь ласка.

 

АЛТУНІНА О.М. По-перше, хочу подякувати, що ми взагалі говоримо так розгорнуто, що ви запросили представників центральних органів виконавчої влади. Я не почула супротиву або якоїсь категоричної незгоди з рекомендаціями. І це дуже добре, я дуже дякую МВС, ДСНС. Хотілося б, звісно, почути більше конструктиву, але, я думаю, що ми з цим точно попрацюємо, ми точно на одній стороні барикад і нам треба рухатись для того, щоб наші люди були в безпеці.

Щодо долучення до адвокації, точно да. Це в нашому законі профільному написано, що це один із наших мандатів правопросвітництва, ми точно будемо цим займатися. У нас є партнери, завдяки яким ми можемо це робити комплексно. І ми включимо, ми збираємо онлайн кожен тиждень, у нас велика аудиторія. Ми за місяць десь... через нас проходить понад 60 тисяч внутрішньо переміщених осіб, ми можемо з ними проводити цю роботу. Тому всі ваші пропозиції будуть точно враховані. І дякую, що ми взагалі про це говоримо. Сподіваюся, що через якийсь час ми зможемо повторити це, подивитись, які рекомендації виконані, які ні, де треба спільно докласти зусилля. Ми можемо надати свіжі оновлені цифри для того, щоб було розуміння чи покращилась ситуація, чи ні.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Миколаївна, дякую, шановні колеги.

Коротко зачитаю пропозиції по результатах відповідно листа. А саме, шановні колеги, за результатами розгляду пропонується до рішення комітету наступне.

Інформацію від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про зазначений звіт, не буду цитувати його довгу назву, взяти до відома. Рекомендувати Міністерству внутрішніх справ України спільно з ДСНС забезпечити удосконалення нормативно-правових актів з питань створення, облаштування та утримання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту шляхом внесення до відповідних постанов, спрямованих на належне нормативне врегулювання питань, пов’язаних з реалізацією Закону України. Про результати проінформувати комітет в термін до 31 серпня 2026 року.

Державній службі України з надзвичайних ситуацій забезпечити інформування громадськості про результати проведення заходів контролю стану готовності об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вжити заходів щодо висвітлення узагальненої інформації про їх результати на офіційному вебсайті ДСНС.

Про результати проінформувати комітет в термін до 31 серпня 2026 року. Рішення комітету надіслати Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, МВС України, Мінрозвитку, Міносвіти, Мінфіну, ДСНС України.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати.

Хто за таке рішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, а дозволите додати?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, бачу, 9 –за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, я хочу сказати, якщо дозволите. Якщо хтось зможе... (Не чути)

 

МАНДЗІЙ С.В. А можна, ми спочатку голоси порахуємо, щоб я...

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Давайте.

 

МАНДЗІЙ С.В. Я бачу 9, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дев’ять. Да, вірно, 9.

 

МАНДЗІЙ С.В. Добре. Дякую. Вибачте.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, я хочу під запис...  Дякую, Сергію Володимировичу.

Я хочу під запис сказати. Якщо хтось, не реалізувавши свої зобов’язання у сфері збереження там Смарагдової мережі і інші, намагатиметься втручатися в нашу діяльність стосовно оцінювання збитків внаслідок рашистської агресії, формування єдиного реєстру збитків та інших питань задля власного піару, ми це не потерпимо. Олеже Володимировичу, це те, чим займався комітет. Це те, куди ми їздили всім комітетом, за винятком деяких, і ці прізвища всім відомі.

Давайте так, давайте по-чесному: якщо зараз хтось використовує цю ситуацію задля власного піару стосовно оцінювання збитків, цього не буде. І я докладу до цього всіх зусиль.

Дякую за увагу.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олеже Володимировичу, добавлю. Знаєте, є стаття 24 Закону України про статус народного депутата, коли люди мають дотримуватися етики. Я звертаюсь офіційно до регламентного комітету для того, щоб отримати роз’яснення, для того, що кожен народний депутат має не виключно суб’єктивну точку зору, а має відповідні аргументи для того, щоб подібним тоном говорити з іншим народним депутатом.

Тому ви маєте суб’єктивну думку, звісно, але роз’яснення нам надасть відповідний комітет.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я дуже дякую за пояснення.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Але прошу не порушувати етику народного депутата і статті закону України.

Дякую. Будь ласка.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я готова до таких суперечок, тому що ніхто із Держекоінспекції не знає, хто така Юлія Овчинникова, ніхто не знає. … (Не чути)

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Ви маєте право. Дякую вам. Дякую.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Я вам теж щиро дякую. Але хочу нагадати, що Юлія Овчинникова жодним чином не була дотична до формування оперативного штабу щодо фіксації екологічних злочинів, жодним чином не була дотична до методик формування екологічних збитків, ніяким чином не була дотична до формування загального реєстру збитків. І чомусь вона вирішила, що задля її піар-кампанії це буде вагомим результатом. Я готова включитися на всіх рівнях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Будь ласка, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваші позиції. Дякую.

Шановні колеги, пропоную з цим завершити і прошу останнє питання порядку денного розглянути.

Будь ласка, останнє питання порядку денного – це кадрове питання секретаріату. Будь ласка, Оксана Василівна, прошу доповісти і коротко представити потенційного працівника нашого секретаріату, і відповідно будемо, думаю, приймати рішення.

Будь ласка.

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Просимо вашої підтримки щодо призначення на вакантну посаду головного консультанта секретаріату кандидатуру Олександра Будзінського. Ми спільно з Олександром вже попередньо пройшли співбесіди у заступника Керівника Апарату Янчука, а також були на співбесіді у Керівника Апарату Штучного, отримали схвальні рішення від них. Тому прошу вашої підтримки. І нагадаю, що в секретаріаті все ще залишається п’ять вакантних посад на посади головних консультантів. І тому посада Будзінського Олександра, його досвід і фаховий рівень, ми всі дуже сподіваємося, що буде нам належною підтримкою.

Олександр зараз присутній в нас, підключений до засідання комітету. Я прошу його себе коротко презентувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олександре, будь ласка, слухаємо вас.

 

БУДЗІНСЬКИЙ О.І. Доброго дня, Олеже Володимировичу. Доброго дня, Оксано Василівно. Доброго дня, шановні народні депутати. Мене звати Олександр Ігорович Будзінський. Так, я кандидат на посаду головного консультанта секретаріату. Мені буде за честь імплементувати свій досвід роботи в лісовому господарстві, зокрема національній інвентаризації лісів, лісових меліорацій у Національному університеті природокористування України до роботи секретаріату і до роботи комітету. Мені дуже приємно чути такі схвальні відгуки і від Оксани Василівни, і від Олега Володимировича, з якими проводили співбесіду. Тому я прошу вашої підтримки в голосуванні і дякую за можливість, що надали мені слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре, дякую за ваше представлення.

Шановні колеги, чи є запитання до пана Олександра?

Шановні колеги, якщо запитань до пана Олександра немає, то є пропозиція схвалити кандидатуру пана Олександра. Дати доручення відповідно секретаріату для оформлення відповідних документів для прийняття його... зарахування на посаду відповідну.

Хто за таке рішення?

 

КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Короленко-Усова – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Юлія Юріївна, а скажіть, ви за голосуєте чи ви утримались?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Звісно, я – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, знову-таки поправте, я бачу, 8 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Вірно. Дякую.

То тоді дякую пану Олександру, Оксані Василівні.

 

БУДЗІНСЬКИЙ О.І. Дякую вам також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І дякую, шановні колеги. І до нових зустрічей. Дякую.