стенограма засідання Комітету

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

30 липня 2026 року

 

Веде засідання голова комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Я дуже сподіваюсь, що у вас все добре після сьогоднішньої ночі, чергової складної ночі. В черговий раз прошу – бережіть себе, за наявності загроз спускайтесь в укриття, в захисні споруди цивільного захисту.

Шановні колеги, розпочинаємо засідання комітету. Перед тим, як розпочати засідання комітету, буду просити обрати секретаря комітету. Традиційно буду просити, за можливості, Сергія Васильовича. Бачу, що Сергій Васильович нібито на сталому зв’язку.

 

МАГЕРА С.В. Да, добре, будемо сподіватись, що так і є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, за моєї допомоги.

Хто за те, щоб обрати Сергія Васильовича Магеру секретарем сьогоднішнього засідання?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я утримався, поки що бачу 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8. Да, вірно.

Шановні колеги, на порядку денному 3 питання. Один законопроєкт, перше читання, лист Рахункової палати і інформація Кабінету Міністрів, яка буде щодо кліматичної політики, яку реалізовує наша держава.

Чи є зауваження до порядку денного? Чи є інші пропозиції до порядку денного? Якщо зауважень і пропозицій немає, то є пропозиція затвердити зазначений порядок денний в такій редакції. Хто за?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.

 

МАГЕРА С.В. Наразі зараз бачу, Олеже Володимировичу, 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тож розпочинаємо розгляд питань порядку денного. Першим питанням порядку денного, як я вже зазначив, є питання проєкту Закону про гідрометеорологічну діяльність (реєстраційний номер 15347 від 23.06.2026), поданий народним депутатом України Бондаренком та іншими членами комітету і іншими народними депутатами.

Тож, шановні колеги, по-перше, хотів би подякувати в черговий раз ДСНС України, МВС України за плідну співпрацю в підготовці цього законопроєкту. Цей законопроєкт викладає в новій редакції, пропонує викласти в новій редакції Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність», вносить зміни до Водного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про Товариство Червоного Хреста України». Він є комплексним. Звісно, Закон «Про гідрометеорологічну діяльність» вже давно потребує оновлення і призведення в тому рахунку до інших видів діяльності, зокрема до кліматичної політики нашої країни, до водної політики нашої країни. Він потребує якісного підходу в частині і впровадження терміну «хімічно небезпечний об’єкт», і впровадження нових обов’язків, розподілу обов’язків між центральними органами виконавчої влади, і безліч інших питань, зокрема питання і сертифікації фахівців у сфері гідрометеорології, і створення відповідних реєстрів, і порядок роботи спостережних пунктів, і порядок встановлення охоронних зон навколо цих пунктів, і звісно кроссекторальне питання, це питання державного обліку поверхневих вод за кількісними і якісними показниками, і купа інших питань.

Зокрема логічним є перехід в цьому законопроєкті до діяльності рятувальної і спільної діяльності разом з Товариством Червоного Хреста України. Хотів би подякувати Товариству Червоного Хреста України. Ми будемо давати можливість представнику товариства висловитися. За їх роботу хотів би подякувати, за їх плідну співпрацю з ДСНС України, з іншими службами, які дають можливість відчувати безпеку нашим людям, або належним чином забезпечувати швидке реагування на надзвичайні ситуації в нашій країні.

От в цілому такі от тези і такі складові цього законопроєкту. Ще раз, законопроєкт доволі великий, комплексний, і хотілось би по ньому поспілкуватися і почути думки всіх дотичних до нього осіб.

Традиційно хотів би надати слово представнику секретаріату. Будь ласка, Олена Анатоліївна Хала. Розкажіть, будь ласка, які надійшли до цього законопроєкту пропозиції, зауваження і від центральних органів влади, від інших органів, і потім будемо рухатися далі по нашій процедурі. Будь ласка.

 

ХАЛА О.А. Добрий день, шановні народні депутати, запрошені. Хочу зазначити, що надало ГНЕУ зауваження щодо доопрацювання термінологічного апарату законопроєкту. Крім того, воно надало зауваження, які також були ідентичні до зауважень Мін’юсту щодо доопрацювання положень статей 5, 10, 13, 18 законопроєкту, узгодження положень законопроєкту з Бюджетним кодексом, Законом «Про охорону навколишнього природного середовища» і Законом «Про природно-заповідний фонд» та Водним кодексом України. Також ГНЕУ зауважило, що потребує доопрацювання положення законопроєкту щодо створення та ведення реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють гідрометеорологічну діяльність, та фахівців у сфері гідрометеорологічної діяльності з урахуванням вимог частини другої статті 26 Закону України «Про публічні електронні реєстри». Зазначені зауваження також надали і Мінцифри, і Мін’юст.

На думку ГНЕУ, положення статті 19 законопроєкту потребують узгодження із законами України «Про державну службу», «Про оплату праці» та «Про Кабінет Міністрів України». Таке ж зауваження також надав Мін’юст. Мін’юст запропонував у законопроєкті зазначити такі суб’єкти гідрометеорологічної діяльності, як місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, і привести статтю 15 законопроєкту у відповідність до статті 112 Земельного кодексу України.

Мінцифри запропонувало використовувати у законопроєкті єдину назву реєстру «Реєстр суб’єктів господарювання, який здійснює гідрометеорологічну діяльність, та фахівців у сфері гідрометеорологічної діяльності». Аналогічні зауваження також надав Мін’юст.

На думку Мінфіну, законопроєкт потребує фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань необхідних видатків з державного бюджету відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України.

МВС і ДСНС підтримують законопроєкт.

Мінекономіки та Укргідрометцентр повідомили про відсутність зауважень і пропозицій до законопроєкту.

Також Товариство Червоного Хреста України надало пропозиції щодо викладу в іншій редакції статей 1, 9, 12 та доповнення новою статтею 20-1 Закону України «Про Товариство Червоного Хреста України».

Наведені зауваження можуть бути розглянуті під час підготовки законопроєкту до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Анатоліївно. Дякую.

Єдине, що я не почув, на жаль, це зауваження Головного науково-експертного управління. Якщо можна, скажіть, якого висновку дійшло Головне науково-експертне управління за цим законопроєктом.

 

ХАЛА О.А. Воно лише подало зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, зрозуміло. Дякую.

Традиційно, будь ласка, МВС України Олексій Олексійович Сергєєв.

Олексію Олексійовичу.

 

СЕРГЄЄВ О.О. Так. Всім здоров’я! Олексій Сергєєв – заступник міністра.

Шановний Олеже Володимировичу, шановні члени комітету, колеги. МВС і Державна служба з надзвичайних ситуацій підтримують цей законопроєкт, вдячні народним депутатам за його розробку. Ми брали активну участь в його розробці. Вважаємо його актуальним і важливим, він не тільки визначає правові засади і статус гідрометеорологічної служби, а ще і закладає фундамент в наше реагування держави на хімічні загрози, починаючи від виявлення гідрометеорологічною службою до реагування держави на такі хімічні і біологічні та радіаційні загрози.

Тому підтримуємо і просимо також його підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олексійовичу. Дякую за співпрацю і за плідну участь у підготовці і опрацюванні до першого і до другого читання законодавчих ініціатив.

Окрема подяка Юрію Миколайовичу. Вітаю, Юрію Миколайовичу.

 

КОРЕВА Ю.М. Бажаю здоров’я, Олеже Володимировичу. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Романе Борисовичу, будь ласка, позицію ДСНС України прошу висказати.

 

ПРИМУШ Р.Б. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, присутні, ДСНС підтримує вказаний законопроєкт. Він дійсно надзвичайно важливий для Державної служби надзвичайних ситуацій і Гідрометслужби, зокрема у частині приведення вказаного законодавства до реалій сьогоднішнього дня. І крім тих позицій, Олеже Володимировичу, на яких ви зупинялися, на яких зупинявся Олексій Олексійович, я хотів би зазначити також, що дуже також ще є важливим аспектом це фактично зміни підходів до видачі і обліку засобів індивідуального захисту населення. Та інституція, на жаль, яка у нас на даний момент не працює так, як вона повинна працювати в країні, це такі кардинальні зміни, але дуже корисні для країни, яка знаходиться у стані війни. В цілому законопроєкт комплексний, ми вважаємо, що він значно покращить гідрометдіяльність в країні, врегулює багато питань і синхронізує із законодавством, яке змінювалося за весь цей період часу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Борисовичу.

Романе Борисовичу, чи є потреба у виступі Богдана Петровича Масовця чи ви достатньо вже висвітили?

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, я думаю, що потреби особливої немає. Богдан Петрович представляє профільне управління ДСНС України, ми загальну позицію сформовану довели.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре.

Тоді, якщо ви не проти, то я передам слово представнику Українського гідрометеорологічного центру. Будь ласка. Інституту, я перепрошую. Чи є присутній?

 

НАБИВАНЕЦЬ Ю.Б. Є, є. Доброго дня. Дякую за надане слово.

Мене звуть Набиванець Юрій Богданович, заступник директора, на даний час виконуючий обов’язки директора Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України.

Ми з цим законом теж ознайомилися, детально пропрацювали. У нас виникли деякі зауваження, чесно кажучи, до цього закону. Я би пропонував, якщо можна, врахувати наші зауваження під час подання цього закону на друге читання.

Загалом ми закон підтримуємо, тобто це загрузка і наших політиків, і політики ДСНС, політики МВС, тобто, дійсно, закон дуже вчасний, зокрема, і скажу, що загалом пропрацьований добре. Деякі нюанси там є з точки зору інституту, так як ми бачимо, ми в системі цій вже довгий час, як ми бачимо цю діяльність, нашу діяльність в державі. Дякую.

Тобто до другого читання, якщо можна, ми подамо пропозиції через управління, через ДСНС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В мене до вас є пропозиція, прохання плідно опрацювати ці пропозиції з департаментом профільним, з профільним управлінням і з ДСНС України, так, щоби вони до нас прийшли вже узгодженими з спільними вашими пропозиціями, за можливості.

 

НАБИВАНЕЦЬ Ю.Б. Дякую, приймається. Буде готово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до інших центральних органів виконавчої влади.

Будь ласка, Міністерство економіки та довкілля. Хто хотів би висловитись?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, колеги. Міністерство економіки і довкілля опрацювало законопроєкт і у своєму висновку написало, що зауваження і пропозиції відсутні. Тобто ми повністю підтримуємо зазначений законопроєкт.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Інших позицій від Міністерства економіки і довкілля немає? Немає. Добре.

Будь ласка, інші органи влади. Хто хотів би виступити? Міністерство юстиції.

 

РЯБУХА О.О. Так, доброго дня, шановні народні депутати. Рябуха Ольга – заступниця міністра юстиції з питань цифровізації. Ми опрацювали проєкт, 17 липня надали вам листом наші пропозиції. В нас є техніко-юридичні правки, які вже були озвучені представниками секретаріату, і, власне, вони можуть бути враховані при підготовці проєкту до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто ще хотів би висловитись? Якщо бажаючих від центральних органів виконавчої влади немає, то, будь ласка, Сергій Володимирович. А, бачу пана Миколу.

 

РУБЧАК М.В. Олеже Володимировичу, доброго дня, шановні народні депутати. Мінрозвитку на зв’язку. Буквально два моменти хотів би.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це яке Мінрозвитку? Ви просто скажіть, щоб ми знали, яка частина, тому що там у вас трошки все заплутано.

 

РУБЧАК М.В. Наразі я перебуваю… У зв’язку з перейменуванням, то це Міністерство з питань відновлення, інфраструктури та транспорту, ми давали наші пропозиції, я хотів би зауважити в контексті розмежування повноважень, по якому ми з вами плідно працюємо в рамках Закону 13412, законопроєкту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

РУБЧАК М.В. Ми написали, направили наші пропозиції щодо необхідності там окремих уточнень щодо розведення повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також визначення по самому законопроєкту і по Кодексу цивільного захисту, там щодо видачі цих захисних пристроїв, елементів. Якщо можна, просимо врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Володимировичу, ви надсилали це офіційно на комітет?

 

РУБЧАК М.В. Так. Зараз я подивлюся. Навіть листа відкрив. А, ми послали на Комітет з питань транспорту та інфраструктури. Мабуть, це не ваш комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено Анатоліївно, у нас є ці зауваження?

 

ХАЛА О.А. Ні, ці зауваження нам не надходили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Володимировичу, прошу продублювати.

 

РУБЧАК М.В. Уточнимо. Добре. Уточнимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Чекаємо. Будемо враховувати і опрацьовувати.

Будь ласка, Артем Наврата. І представтеся, будь ласка.

 

НАВРАТА А.І. Доброго дня. Наврата Артем – директор Департаменту видатків виробничої сфери Міністерства фінансів. Міністерством фінансів законопроєкт було опрацьовано і за результатами проведеної експертизи було надано зауваження.

По-перше, щодо відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, вказаним законопроєктом пропонується зокрема положення щодо забезпечення функціонування, ведення реєстру суб’єктів господарювання, що провадять відповідну діяльність. І у зв’язку з цим його реалізація може потребувати певних видатків за рахунок коштів державного бюджету, у зв’язку з чим відповідно до Бюджетного кодексу в такому випадку мають бути проведені фінансово-економічні розрахунки, з якими законопроєкт має розглядатися.

І другий момент, у своєму експертному висновку ми також зазначили про необхідність доопрацювання статті 19-ої вказаного законопроєкту з метою узгодження його положень із Законом «Про державну службу» в частині визначення умов оплати і складових заробітної плати держслужбовців, Законом «Про оплату праці» та Кабінет Міністрів в частині визначення умов оплати праці, зокрема складових заробітної плати інших працівників служби саме рішенням уряду. Це все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Артеме.

Я думаю, що це ми зможемо врегулювати до другого читання. А стосовно аферів, то я буду просити, щоб ДСНС України поспілкувався з Мінфіном і в робочому порядку або у вигляді листування надали достатню інформацію для того, щоб у Мінфіні розуміли, яким чином буде забезпечуватися цей процес реформування.

Дякую.

Будь ласка, Товариство Червоного Хреста України, прошу висловитися. Є блок, який стосується вашої діяльності, пов’язаний перш за все з взаємодією з ДСНС України. Будь ласка.

 

КОНДАУРОВ В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні народні депутати, Олеже Володимировичу, я вам дуже дякую від імені Червоного Хреста України, що нам надійшли такі дуже цікаві і правильні зміни, які потребує Закон України «Про Товариство Червоного Хреста України», бо в ньому не були враховані ті моменти, з якими ми зараз стикаємось і співпрацюємо з Державною службою з надзвичайних ситуацій України. Тому ми в цілому підтримуємо ті пропозиції, які там є. Листом своїм ми надали деякі свої пропозиції і просили би, якщо є така можливість, врахувати їх до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за ваші пропозиції.

Хотів би нагадати, що вони будуть враховуватися, якщо вони будуть подаватися від народних депутатів під час розгляду до другого читання і, безумовно, ми будемо їх розглядати. Дякую. Я впевнений, що ми конструктивно поспілкуємось за вашою участю, за участю ДСНС України, МВС України.

Сергій Володимирович Мандзій, будь ласка. Ви підіймали руку.

 

МАНДЗІЙ С.В. Шановний Олеже Володимировичу, шановні колеги, шановні представники центральних органів виконавчої влади! Комітет цивільного захисту населення і територій приймав активну участь в розробці цього законопроєкту. Ті сьогодні пропозиції і зауваження, що ми почули під час засідання комітету, я вважаю, що, можливо, внести зміни до другого читання.

Тому пропозиція від підкомітету – підтримати зазначений законопроєкт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу. Дякую за вашу участь в підготовці законопроєкту і при доопрацюванні його під час першого і другого читання.

І окремо буду за можливості, якщо ви будете не проти, пропонувати, щоб ви були доповідачем по цьому питанню, якщо ви не проти, звісно.

 

МАНДЗІЙ С.В. Звісно, не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Сергію Володимировичу.

Шановні колеги, хто ще з членів комітету хотів би висловитися, резюмувати?

Якщо таких пропозицій немає, то я просив би тоді, шановні колеги, підтримати цей законопроєкт в першому читанні і рекомендувати Верховній Раді України включити його до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України: законопроєкт про гідрометеорологічну діяльність (реєстраційний номер 15347 від 23.06.2026), внесений народним депутатом Бондаренком й іншими народними депутатами. За результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу із застосуванням статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності внесення змін до тексту законопроекту, які не є предметом розгляду в першому читанні.

І співдоповідачем на пленарному засіданні із зазначеного питання пропоную визначити народного депутата України Мандзія Сергія Володимировича.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, 8 чи 9? Я не бачу Юлію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8.

 

МАГЕРА С.В. 8. Значить я не помилився, 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8, да.

Зате ви бачите Лесю Володимирівну.

 

МАГЕРА С.В. Да. Я також радий. Вітаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дякую за розгляд першого питання.

І так сталося, що у нас сьогодні майже тематичне засідання комітету, тому що другим питанням є розгляд листа Рахункової палати щодо Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Управління повенями – оцінка використання гідрометеорологічних даних для готовності до катастроф».

І традиційно я хотів би надати слово для презентації цього звіту представнику Рахункової палати, заступнику Голови Рахункової палати Ключці Сергію Сергійовичу.

Сергію Сергійовичу, ви з нами?

 

КЛЮЧКА С.С. Так. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Сергійовичу, чи потрібно вам надавати можливість для поширення презентації чи ви просто…

 

КЛЮЧКА С.С. Ні-ні, я в текстовому форматі доповім доповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КЛЮЧКА С.С. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати та запрошені! На засіданні Рахункової палати 23 червня 2026 року розглянуто і затверджено Звіт про результати аудиту ефективності на тему «Управління повенями – оцінка використання гідрометеорологічних даних для готовності до катастроф».

Повені та паводки належать до найбільш небезпечних природних явищ, вони загрожують життю та здоров’ю людей, населеним пунктам, об’єктам критичної інфраструктури, транспортної інфраструктури, сільськогосподарським угіддям і довкіллю загалом. У 2022-2025 роках в Україні зареєстровано 13 надзвичайних ситуацій регіонального та місцевого рівня, пов’язаних з повенями. Внаслідок цих подій загинуло 10 осіб, а оцінені збитки становили близько 140 мільйонів гривень. В Україні визначено 239 територій із потенційно значними ризиками затоплення.

Метою аудиту було оцінити ефективність та результативність організацій та здійснення заходів з управління повенями в Україні, в тому числі отримання та використання гідрометеорологічних даних для запобігання надзвичайним ситуаціям та зменшення руйнівних наслідків повені.

Головний висновок аудиту полягає в тому, що система управління повенями в Україні має нормативне й організаційне підґрунтя, однак її спроможність діяти на випередження залишається обмеженою. Система переважно орієнтована на реагування та ліквідацію наслідків, а не на завчасне управління ризиками.

Коротко ключові результати. Управління повенями не функціонує як повністю інтегрований механізм. Наразі відсутній визначений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління ризиками затоплень та чітка координація між відповідальними органами. Прогнозування, протипаводковий захист, оповіщення і реагування недостатньо узгоджені, що ускладнює своєчасне ухвалення рішень і визначення відповідальних за результат.

Система гідрометеорологічних спостережень і прогнозування має обмежену технічну спроможність. Зокрема через окупацію територій кількість метеостанцій скоротилась на 28 відсотків, гідрометеорологічних постів – на 22 відсотки, із
14 автоматизованих комплексів працюють лише 9. Значна частина спостережень досі здійснюється вручну. Мережа залишається недостатньо розвиненою. Функціонує 136 метеостанцій за мінімальної потреби 400. А єдиний сучасний доплерівський радар було знищено в 2022 році.

У 2022-2025 роках придбано лише 22 відсотки необхідного обладнання. Це знижує точність прогнозування повеней і своєчасність попередження органів влади та населення. Попередження про небезпечні явища не завжди забезпечували належну превентивну дію. Небезпечні явища загалом прогнозувались, однак попередження часто були недостатньо завчасними, деталізованими та адресними. Через відсутність інформації про конкретні населені пункти, території ризику і можливі наслідки органи влади не завжди могли своєчасно ухвалити превентивні рішення.

Засідання комісій техногенної екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій скликались вже після оцінки наслідків, вже після повеней для оцінки наслідків повеней, а не для ухвалення рішень щодо оперативного реагування на загрозу. Також припинення обміну гідрометеорологічними даними з Росією та Білорусією ускладнює прогнозування притоку води до Дніпра і Прип’яті та регулювання роботи водосховищ. В результаті рішення щодо пропуску весняного водопілля і запобігання затопленням ухвалюються в умовах підвищеної невизначеності. Протипаводкова інфраструктура не забезпечує належного рівня захисту територій і населених пунктів. На сьогодні критично зношеними є 70 відсотків об’єктів протипаводкової інфраструктури, значна частина яких розташована у паводконебезпечних регіонах. Відсутність повної інвентаризації не дає змоги достовірно оцінити їхній стан, визначити пріоритети відновлення та обґрунтувати потреби у фінансуванні.

У 2023-2025 роках плани управління ризиками затоплення виконано лише на 33 відсотки, а заходи з відновлення інфраструктури – на 9 відсотків. Використано лише 9 відсотків необхідного фінансування, водночас 157 мільйонів гривень уже відкритих асигнувань спеціального фонду держбюджету залишились невикористаними. В результаті критично зношені об’єкти оновлюються надто повільно, ризик недостатнього захисту населених пунктів і територій зберігається. Захист населених пунктів від шкідливої дії вод забезпечено не в повному обсязі.

У 2022-2025 роках протипаводковий захист забезпечено лише для
23 відсотків населених пунктів, які його потребують. Тобто більшість населених пунктів залишається під ризиком підтоплення, пошкодження інфраструктури, додаткових витрат на ліквідацію наслідків майбутніх повеней. Готовність до запобігання та реагування на повені забезпечується частково. Зокрема місцеві системи оповіщення створені та модернізовані на 12 відсотків, а територіальні системи введені в експлуатацію лише у 8 із 24 регіонів. Використання сирен, есемес, месенджерів, інших каналів частково компенсує цей недолік, але не гарантує своєчасного і адресного попередження населення.

Матеріальні резерви також сформовані недостатньо. Резерв ДСНС сформований на 12 відсотків, в тому числі майже 41 відсоток матеріальних цінностей для реагування на повені.

Регіональні резерви сформовані на 54 відсотки, місцеві – на 48 відсотків. Це знижує спроможність оперативно проводити евакуацію, забезпечувати постраждалих і ліквідовувати наслідки повені.

Підготовка населення також залишається недостатньою. Навчання населення проводиться, однак відсутність окремого обліку даних про охоплення паводконебезпечних територій та оцінки результативності не дає змоги підтвердити належну готовність людей до дій під час повені. Зокрема у 2025 році загальний індикатор обізнаності населення з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій становив 11 відсотків при цільовому значенні 90 на
2030 рік, що додатково свідчить про потребу посилення практично орієнтованої підготовки.

Для підвищення ефективності ми надали ряд рекомендацій, всі мали змогу з ними ознайомитись, я зупинятися не буду, щоб не витрачати час. Лише скажу про виконання рекомендацій, які вже на сьогодні в роботі.

На виконання рекомендацій Рахункової палати Прем’єр-міністр України доручив Міністерству внутрішніх справ, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, ДСНС, Держводагентству, обласним і Київській міській військовим адміністраціям розглянути результати аудиту і вжити необхідних заходів та поінформувати про їх виконання Кабінет Міністрів і Рахункову палату. ДСНС разом з Гідрометцентром зі свого боку затвердили плани реагування на рішення Рахункової палати, визначивши і конкретні заходи, строки їх реалізації та відповідальних посадових осіб.

Планами передбачено розроблення методології прогнозування місцевого стоку, визначення пріоритетних територій для модернізації гідрометеорологічної мережі, проведення інвентаризації її технічного стану та підготовку поетапного плану переоснащення.

Також заплановано уточнити потребу в обладнанні і капітальних ремонтах, забезпечити введення в експлуатацію вже придбаних приладів, проаналізувати кадрову спроможність гідрометеорологічних організацій, удосконалити методичне забезпечення формування матеріальних резервів і перевірки результативності систем оповіщення населення. Основні заходи мають бути виконані до кінця
2026 року, окремі – в першій половині 2027-го.

Міністерство економіки й довкілля розпочало виконання заходів щодо вдосконалення, координації у сфері управління повенями та актуалізації планів управління ризиками затоплення. Зокрема міністерство готове взяти участь у підготовці та погодженні нормативно-правового акта про єдиний координаційний механізм у разі його надходження. Водночас спільно з Держводагентством здійснюється підготовка до аналізу та коригування планів управління ризиками затоплення, формується перелік першочергових об’єктів протипаводкової інфраструктури, а також збирається інформація про її технічний стан, потребу в ремонті, реконструкції чи будівництві та необхідне фінансування.

Рахункова палата і надалі здійснюватиме моніторинг виконання рекомендацій, буде повідомляти про це громадськість і народних депутатів.

Дякую за увагу.

І окремо хотів подякувати комітету за ваше ставлення до звітів Рахункової палати, за те, що ви читаєте нас, підтримуєте. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Сергію Сергійовичу.

По-перше, це наша робота…

 

КЛЮЧКА С.С. Але дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І по-друге, це оскільки ми отримуємо від вас виключно професійні, якісні звіти на важливі для нашого комітету тематики, то не розглядати їх було би з нашого боку просто неправильно. Ми хотіли би, щоб за рахунок такого механізму і взаємодії з Рахунковою палатою ми належним чином виконували і свою функцію парламентського контролю. Сподіваюся, що нам це інколи вдається.

 

КЛЮЧКА С.С. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Сергійовичу. Дякую ще раз Рахунковій палаті за те, що була прийнята така складна і важлива для діяльності нашої країни тематика.

Бачу Едуарда Петровича, він хотів би висловитися. Тоді, Едуарде Петровичу, будь ласка, ви. А потім підемо далі по колу.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимировичу. Ще раз вітаю, колеги.

Хочу подякувати Рахунковій палаті за якісну роботу, за якісний звіт у вкрай важливій сфері управління повенями.

Хотів би звернути увагу колег, що були названі цифри, понад 100 мільйонів гривень за цей короткий період часу цільових було не використано, це більше пов’язано із бюрократією, яка щороку відбувається.

Я представляю 85-й виборчий округ, Прикарпаття, карпатський регіон, власне де ці ризики високі. Остання велика вода прийшла сюди в 2020 році. Сотні мільйонів гривень в такому алармовому режимі було спрямовано з резервного фонду, як наслідок, були певні речі зроблені, багато об’єктів мали високий рівень готовності. Але, на жаль, не було стратегії, не було концентрації уваги з цього приводу. І була можливість вкласти десятки мільйонів гривень з державного бюджету, щоб, скажімо, зберегти ці об’єкти, а цього не було зроблено, як наслідок, ми маємо таке, скажімо, не дуже раціональне використання великого об’єму державного бюджету.

Стосовно коштів невикористаних. Щороку узгоджуються бюрократичні процеси на ІІІ-ІV квартал. Враховуючи, що це карпатський регіон, погодні умови подекуди унеможливлюють реалізацію об’єктів або роблять неможливим якісне виконання робіт, це теж важливе питання.

Ну і в принципі тут потрібна стратегія, тут потрібне фінансування відповідних державних програм. Правильно було сказано, що ми зазвичай уже реагуємо по наслідках і щось там латаємо. На жаль, тут немає такого стратегічного підходу на рівні виконавчої гілки влади, урядових інституцій, тому прошу відповідальних осіб звернути на це увагу. А ми як комітет, і зокрема профільний підкомітет, завжди готові підтримати і підсилити, і спільно працювати в цьому напрямку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуарде Петровичу.

Я особисто погоджуюсь з вами, наслідки від повеней в більшості випадків не співрозмірні з тими коштами, які можна було би витратити, цілеспрямовано і стратегічно витратити на передбачення цих наслідків і на проведення всіх дій, що слугують запобіганню повеней в тих чи інших районах. Тим більше, що планове управління ризиками у нас вже є, вони мають виконуватися, завдання є перед державою і вони так само мають виконуватися належним чином. Але ми по цьому питанню ще будемо спілкуватися.

Будь ласка, Олена Анатоліївна Хала, якщо є щось, що потрібно додати до виступу з боку Сергія Сергійовича Ключки, то додавайте, не повторюючи його виступ. І коротко опишіть, які надійшли до цього виступу, до цього звіту надійшли пропозиції від інших органів, будь ласка.

 

ХАЛА О.А. Я коротко. Є пропозиції від МВС щодо визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління ризиками затоплення, та відповідального органу за впровадження Директиви 2007/60 Європейського парламенту та Ради від 23.10.2007 в частині оцінки та управління ризиками затоплення. А також пропозиції щодо опрацювання законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою створення системи водного урядування відповідно до права ЄС та принципів організації економічного співробітництва та розвитку.

Також від МВС та Мінекономіки є пропозиції внести зміни до положення про ДСНС та положення про Держводагентство в частині надання повноважень брати участь у розробленні, корегуванні, оновленні та виконанні планів управління ризиками затоплення з урахуванням змін законодавства у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворенні поверхневих водних ресурсів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Анатоліївно.

І переходимо традиційно до пропозицій від центральних органів виконавчої влади.

Будь ласка, МВС України, Олексій Олексійович Сергєєв. Будь ласка.

 

СЕРГЄЄВ О.О. МВС і ДСНС детально опрацювали звіт. Ми хочемо подякувати за його розробку і за надані рекомендації, і сам аналіз проведений, оцінка вкрай важливі, і взяті в роботу нами і ДСНС.

Щодо наших зауважень або пропозицій, зокрема до пункту 4, де рекомендовано Кабінету Міністрів доручити МВС спільно з Мінекономіки, ДСНС та Держводагентством підготувати і внести проєкт акта щодо визначення органу, який буде формувати державну політику в галузі управління ризиками затоплення. Ми детально проаналізували як і директиви Європейського Союзу, так і в цілому функціонал, як МВС, ДСНС, а також Міністерство економіки, Держводагентство, Держгеонадра, держінспекції, і розуміємо нашу компетенцію в ситуації управління ризиками і затопленням – близько 10 відсотків – це крім прогнозу, який, там, Держгідромет надасть щодо зміни погоди, також нам треба займатися оповіщеннями, мати резерви і, власне, вже реагувати на надзвичайну ситуацію.

Водночас управління саме ризиками, недопущення підтоплень – це комплекс заходів в державі, робота з усіма гідроспорудами, їх ремонт, належне управління басейнами і так далі. Тобто тут з 90 відсотків всіх повноважень і можливостей щодо недопущення підтоплень саме в таких технічних речах полягає, які перебувають в компетенції виключно Держводагентства і в формуванні цієї політики Міністерства економіки. Тому ми надали такий аналіз щодо компетенцій і все-таки з нашою рекомендацією визначення, таки переважної компетенції.

І друга пропозиція, яка також була тут озвучена, тут ми солідарні з Мінекономіки і з ДСНС щодо необхідності внесення змін до Водного кодексу в частині надання відповідних повноважень ДСНС в цій сфері. І відповідний закон вже прийнятий, там вже ці зміни вже внесені ДСНС, зараз триває робота щодо внесення змін до Положення про ДСНС. Тут ми погоджуємось.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олексійовичу.

Будь ласка, ДСНС України, коротко прошу позицію надати.

 

ПРИМУШ Р.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.

Також з свого боку хотіли би подякувати Рахунковій палаті, контрольній групі, з якою ми працювали, Сергію Сергійовичу особисто, за важливу тематику і опрацювання дуже детальне з нами тут проблемних питань в цій сфері. ДСНС, як і Український гідрометцентр, повністю надавав доступ до всієї інформації, яка була необхідна для проведення аудиту, також надав додаткові відомості, потреба в яких виникала по ходу реалізації заходів.

Хочу зазначити, що ДСНС, дійсно, в межах компетенції і надалі здійснює моніторинг стану виконання заходів, визначених планом управління ризиків затоплення, ті зміни до законодавства, які завдяки вашій підтримці, шановні народні депутати, були прийняті, повністю реалізуємо.

Дійсно, проблемні питання, не буду на них зупинятись, Сергій Сергійович їх озвучив в частині тих, які сьогодні існують. Ми з метою реалізації, скажемо, тих зауважень, які в компетенції ДСНС, розробили відповідні плани заходів з реагування, затвердили це відповідним наказом, де вказані усі компетентні органи у сфері ДСНС, які будуть здійснювати відповідні заходи в частині гідрометдіяльності, в частині оповіщень, в частині матеріальних резервів.

У той же час хотів би зазначити, що ДСНС забезпечує наявні і достатні сили і засоби для реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з затопленнями, в той же час необхідно враховувати, що ми знаходимось в стані війни, тому змушені резерви сконцентровувати не лише на ці надзвичайні ситуації, а й на інші загрози, які сьогодні, на жаль, в нашій країні існують.

Також хотів би звернути увагу що ДСНС спільно з Українським гідрометцентром здійснює комплекс заходів щодо модернізації мережі. Фактично мережа, яка 30 років не зазнавала жодних змін, сьогодні проводиться великий обсяг заходів з автоматизації, і безперечно ми звернемо увагу на ті висновки, які надані Рахунковою палатою щодо особливої уваги до тих регіонів, які, скажімо, знаходяться у зоні ризику і потребують в першу чергу модернізації.

Тому позицію, що стосується рекомендацій Міністерства внутрішніх справ, ми повністю підтримуємо. Також пропонуємо саме в такому форматі порушити питання перед Кабінетом Міністрів по пункту 4.1. І дійсно здійснюємо зараз заходи щодо приведення Положення ДСНС у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів № 1052 і Водного кодексу України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мінекономіки.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Вітаю, шановні колеги. Я від Мінекономіки. Стосовно виконання заходів, які відображені в рішенні Рахункової палати, за Мінекономіки тільки два заходи. Перше, це взяти участь у підготовці та погодженні проєкту НПА стосовно створення координаційного механізму у сфері управління повенями.

І друге, це до кінця 2027 року переглянути ПУРЗ на реалістичність. Тобто органи компетентні, які мають виконувати заходи, і обсяг фінансування, який передбачається на певні заходи, і зробити його реалістичним.

Стосовно тих позицій, які були озвучені про те, що у нас дійсно не визначено в жодному законі, хто формує політику в частині управління ризиками, пов’язаними із повенями, так, це потрібно зробити, але я не зрозуміла позицію МВС до кінця. Ви говорили, що 10 відсотків МВС, то ви кого мали на увазі, хто має формувати політику в сфері управління ризиками, пов’язаними з повенями? Чи можна задати таке питання уточнююче?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо МВС готове, зараз вже відповісти.

 

СЕРГЄЄВ О.О. Так, ми мали на увазі, що це має бути Міністерство економіки.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Добре. Тоді, якщо Міністерство економіки буде формувати політику, витікаюче питання до ДСНС. Ви сказали, що в реалізацію політики, яку ви реалізовуєте зараз і будете в положення собі вписувати, то виходить так, що ДСНС буде виконувати сформовану політику Мінекономіки, правильно?

 

ПРИМУШ Р.Б. Ну я думаю, що як буде прописано в документі, але в цілому, звичайно, ми орган, який…

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Чи ви мали на увазі, що Держводагентство має виконувати реалізацію?

 

ПРИМУШ Р.Б. Для ДСНС визначений чіткий перелік заходів у галузі управління ризиками затоплення, зокрема, що стосується розроблення, коригування, оновлення відповідних планів, здійснення моніторингу виконання планів і так далі. Тобто ці заходи ми готові здійснювати і надалі відповідно до вимог законодавства.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Наразі дійсно у вашому положенні немає цього. І його слід добавити тому органу, хто виконує. Єдине, що тут треба, мабуть, окремо розібратися, хто, як це буде. Бо це прецедент, такого ще не було, що формує політику міністерство, а орган, який реалізовує, знаходиться у сфері управління іншого міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є такі прецеденти. Правник зараз може додати, що такі прецеденти є.

Я просив би, шановні колеги, не переходити зараз в дискусію цю. У нас тут … (нерозбірливо) ми запропонуємо уряду визначитися все ж таки щодо центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері управління ризиками затоплення, і я думаю, що і визначення тих органів, які будуть реалізовувати цю політику, державну політику, саме державну політику. Але якщо уряд не буде готовий це зробити, то, звісно, комітет завжди відкритий як площадка для обміну думками і для формування спільної думки. У нас з вами неодноразово такий досвід був і внаслідок такого досвіду ми доходили до спільного бачення, тим більше, що обидва питання саме знаходяться в сфері компетенції комітету, нашого комітету – Комітету з питань екологічної політики і природокористування.

Тому пропоную перенести цю дискусію на наступні етапи взаємодії з приводу цього питання.

Ірино Іванівно, якщо інших питань немає з цього…

 

ОВЧАРЕНКО І.І. У нас тільки два по звіту, я їх озвучила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине що, я хотів би запитати. Едуард Петрович Прощук сьогодні підіймав питання щодо певної несистемності виконання заходів щодо запобігання ризикам затоплення в частині протипаводкових заходів.

Скажіть, будь ласка, як все ж таки, от на вашу думку, як все ж таки налагодити таку взаємодію, таку якісну співпрацю, щоб така робота була системною, завчасною, і ті кошти, які витрачалися би на створення захисних таких от споруд або інших заходів, виконання щодо протипаводкових заходів, щоб вони приводили до належного результату, причому цей результат був би таким, що слугував на наступний рік, наприклад, вже захисту від повеней? Як це зробити?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ну, з початком війни всі капітальні видатки ідуть через Агентство розвитку. І єдиним джерелом фінансування цих заходів є тільки Фонд розвитку водного господарства. В цьому році відповідно до Закону про державний бюджет передбачено 87 мільйонів, і наявний залишок невикористаних у попередні роки Фонду розвитку водного господарства в обсязі, здається, 540 мільйонів гривень. То якби ресурс є, його просто треба, ну, певні заходи здійснити, сформувати план заходів, звернутись до Мінфіну, для того щоби, ну, це називається підняти залишки і внести зміни до розпису і використати. Єдине, що, дійсно, та засторога, що вже сьомий місяць і всі тендерні там процедури, які треба виконати, затягують в часі, і це може бути, ну якби не встигнути реалізованим, але так побудовано законодавство, я, ну починайте, з січня треба організовувати, не з серпня, липня. Ну, іншої немає у мене відповіді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Іванівно, скажіть, будь ласка, а чи є випадки, коли, от на вашій пам’яті, коли дійсно протягом одного року належним чином використовувались грошові кошти, які були спрямовані на ці заходи, і який результат?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Так, вкрай рідко поверталися кошти до державного бюджету. Намагалися завжди затвердити, березень-квітень, план заходів щоб був, а в нас сьогодні липень і плану заходів ще ж немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тоді це ми від Ігоря Васильович напевно маємо почути з цього питання відповідь.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу. В нас якраз, сьогодні паралельно я на комітеті, відбувається комісія по заходах. У цьому році в нас затягнулось, взагалі не можна було, довго затверджували план виконання заходів, але в попередніх роках було таке, що ми і у вересні навіть затверджували і встигали зробити. Тобто тут це погана історія, але можливо зробити. Краще було б, як Ірина Іванівна говорила, коли це вчасно робиться, але у нас і фінансування в цьому році перший раз поділили, бо в нас завжди з цих 10 відсотків, що зі спеціального фонду, з фонду розвитку водного господарства було 157 мільйонів приблизно, йшло на програму нашу 70-ту і 90-ту, в цьому році віддали на меліорацію половину. І у нас залишилось лише 87 мільйонів – це якраз становить десь 2,6 відсотка від загальної потреби, яка нам потрібна на виконання протипаводкових заходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Ігорю Васильовичу, скажіть, будь ласка, а в цілому стосовно листа Рахункової палати і питання щодо визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування, забезпечує реалізацію державної політики в сфері управління ризиками затоплення, дайте, будь ласка, вашу оцінку і ваші пропозиції.

 

ГОПЧАК І.В. Відповідно до статті 16 Водного кодексу України, пункт 11, Держводагентство здійснює заходи, пов’язані з запобіганням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, включаючи сюди протипаводковий захист сільських населених пунктів. Ми є на сьогоднішній день співвиконавцями разом із ДСНС даної функції. І я вважаю, що в принципі реалізація, щодо реалізації функції це має бути Держводагентство залишеним як центральний орган виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ігорю Васильовичу, скажіть, будь ласка, чи потрібно нам зараз.

Шановні колеги, виключайте, будь ласка, звук. Дуже прошу вас. Трошки заважає доповідачам.

Ігорю Васильовичу, чи є потреба зараз заслухати, на вашу думку, Мінфін стосовно порядку використання коштів, що спрямовані на протипаводкові заходи?

 

ГОПЧАК І.В. Я думаю, що так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи присутній у нас Мінфін? Шановні колеги, Міністерство фінансів!

Євгене Олеговичу, ми запрошували Міністерство фінансів?

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Так, звичайно. Вони ж були щойно, це щось, мабуть, із зв’язком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну всі на місці, їх немає. Запитайте, будь ласка, попросіть їх повернутися. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Добре.

Хто ще хотів би висловитися з цього питання?

Мінрозвитку колишнє, зараз Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту. Пане Миколо. Миколо Володимировичу!

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, якщо ви дозволите, можна я Ірині Іванівні задам питання трохи не по суті цієї проблематики, яку ми зараз розглядаємо, але поки ми чекаємо Мінфін, є пара хвилин?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, будь ласка.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую вам.

Ірино Іванівно, розпорядженням Кабінету Міністрів була створена робоча група, міжвідомча робоча група із залученням широкого спектру стейкхолдерів щодо ситуації із шахтними водами на Криворіжжі. Ми зустрілися один раз всередині червня. Робота була побудована неконструктивно, як вам зазначили, підтвердили і мою позицію, і Тетяна Валентинівна Тимочко, і Юрій Григорович Кісєль, але все ж таки це був початок. Скажіть, будь ласка, чи буде продовжуватися ця робота? Там були дедлайни до 3 липня по деяких питаннях. Ми абсолютно не розуміємо, що відбувається, як ви збираєтеся комунікувати із членами міжвідомчої робочої групи, як збираєтеся надавати інформацію стосовно виконаних, невиконаних завдань? І взагалі, коли у нас відбудеться наступне засідання цієї робочої міжвідомчої групи?

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Дякую за запитання.

Раз на квартал ми домовилися збиратись на міжвідомчій робочій групі. Вона затверджена наказом Міністерства економіки. І питання, які піднімалися минулого разу, вони лежать в багатьох площинах, зокрема і на полі Фонду державного майна, де вони мають підготувати пакет документів для того, щоб виділити кошти із резервного фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Іванівно, у мене запитання тоді. Якщо у нас є невизначеність в частині підготовки пакетів документів, якщо у нас невирішені проблеми, чи не вважаєте ви, що раз на квартал це замало? Треба все-таки збиратися частіше і хоча б по частинах вирішувати ті чи інші питання. Тому що я чомусь прогнозую, що наступне засідання цієї робочої групи, коли воно відбудеться, буде просто обговорення тих самих питань, вони будуть не вирішені, ну, судячи з усього, і буде знову передача цих питань і наступних 20.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. То як, раз на місяць? Якщо підходить, будемо зустрічатися раз на місяць…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Іванівно, то я ж запитую у вас.

Я думаю, що воно не раз на квартал має відбуватися, а за потребою все ж таки, ну в якийсь період. Тобто щось суттєве – зібрали, провели. Я думаю, що це найкращий принцип роботи цієї міжвідомчої робочої групи, от як вона відбувається, наприклад, по інших питаннях так само при Мінекономіки. Але це наша порада, це ж не ми цю міжвідомчу робочу групу скликали.

Дякую.

Чи з’явився у нас Мінфін? Євгене Олеговичу!

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Мінфін поки не з’явився. Але ми їм додзвонилися на робочому рівні. У них там почався обід, я не знаю, трошки, як кажуть…

Продовжуємо спроби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тільки у народних депутатів немає ні відпусток, ні обідів. Зрозуміло.

Шановні колеги, чи є хтось, хто хотів би ще висловитися з цього питання?

Якщо бажаючих немає, то я хотів би за можливості попросити в рамках нашого рішення Едуарда Петровича Прощука провести нараду щодо питань підготовки до виконання планів управління ризиками затоплення і на цій нараді в рамках роботи підкомітету або комітету в тому рахунку поспілкуватися з Міністерством фінансів щодо належної підготовки до наступного року і можливості виконання всіх тих заходів, які були заплановані, і створення такої єдиної робочої системи, яка слугувала би належному виконанню таких заходів.

Шановні колеги, тож за наслідками розгляду цього питання є пропозиція наступна: інформацію Рахункової палати щодо Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Управління повенями – оцінка використання гідрометеорологічних даних для готовності до катастроф», затверджену рішенням Рахункової палати від 23.06.2026, взяти до відома.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України за участі МВС та Мінекономіки визначитися щодо центрального органу виконавчої влади, що забезпечував би формування державної політики у сфері управління ризиками затоплення, і відповідального органу за впровадження Директиви 2007/60/ЄС Європейського парламенту та Ради в частині оцінки та управління ризиками підтоплення та відповідно опрацювання законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою створення системи водного врядування відповідно до права ЄС та принципів Організації економічного співробітництва та розвитку.

За участі МВС, Мінекономіки, ДСНС та Держводагентства визначитися щодо внесення змін до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Положення про Держводагентство у частині надання повноважень брати участь у розробленні, коригуванні, оновленні та виконанні планів змін законодавства у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Рекомендувати МВС, Мінекономіки, ДСНС, Держводагентству та Укргідрометцентру продовжити роботу над виконанням рекомендацій Рахункової палати для забезпечення зменшення ризиків для життя і здоров’я людей, територій, інфраструктури та довкілля і про результати проінформувати комітет до 31 грудня, напевно, все ж таки 2026 року, не 2027 року. Будь ласка, до 31 грудня проінформуйте за наслідками цієї роботи.

Рішення направити до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, МВС, Мінекономіки, ДСНС, Держводагентства та Укргідрометцентру.

І доручити… Едуарде Петровичу, чи ви з нами зараз? Але я думаю, що Едуард Петрович буде не проти, сподіваюся дуже. Доручити Прощуку Едуарду Петровичу провести відповідні засідання підкомітету, на якому розглянути питання управління ризиками із затоплення і виконання відповідних планів прогнозування витрачання державних коштів на ці заходи.

Тож, шановні колеги, хто за таке рішення?

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. … (нерозбірливо)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лесю Володимирівно, ви щось розповідаєте, але не про голосування. Ваша позиція по голосуванню. Лесю Володимирівно!

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 9 чи 10?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Побачив 8. Юлію Юріївну не побачив, напевно 9.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Я була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 9. Все вірно, 9.

Дякую, шановні колеги.

Пане Миколо, я бачу, що ви з’явились. Можливо хочете висловитись вже постфактум стосовно питання, яке розглядалось зараз, друге питання комітету? Пан Микола Рубчак.

 

РУБЧАК М.В. В звіті Рахункової палати щодо нас завдань не було, ми його активно і якісно пропрацювали, тому бажаю всім колегам вдалої роботи. Там у нас є певні жорсткі коментарі по термінології, але це не стосується, власне, питання, яке комітет сьогодні розглядає. Тому дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую вам.

Шановні колеги, переходимо до останнього, до третього питання порядку денного. Про інформацію Кабінету Міністрів України за минулий календарний рік про хід та результати реалізації політик та заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, про хід реалізації та результати виконання Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України, Національного плану з енергетики та клімату, Стратегії адаптації до зміни клімату.

Шановні колеги, як ви пам’ятаєте, в позаминулому році ми прийняли Закон «Про основні засади державної кліматичної політики», яким ми в тому рахунку дали декілька завдань Кабінету Міністрів України, в тому рахунку розробити декілька стратегій, інших програмних документів і до середини року проінформувати, і кожен рік, до речі, так робити, проінформувати Верховну Раду, в даному випадку у вигляді Комітету з питань екологічної політики та природокористування, про стан виконання Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики».

Тож, будь ласка, Олександр Васильович Краснолуцький – відповідальний заступник міністра економіки та довкілля, прошу вас розповісти, це фактично перша така доповідь, розповісти про стан виконання закону, про ті документи, які вже були створені, ті, які надлежить створити, і в цілому про стратегію зменшення викидів парникових газів, досягнення цілей, які передбачені законом і нашими зобов’язаннями.

Будь ласка, Олександре Васильовичу, вам слово.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні народні депутати, шановні присутні, на виконання пункту 7 частини третьої статті 5 Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» Міністерством економіки та довкілля було подано звітні матеріали про хід та результати реалізації політики та заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, про хід, реалізацію та результати виконання Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України, Національного плану з енергетики та клімату і Стратегії адаптації до зміни клімату станом на
2025 рік.

Хочу вам сказати, що оскільки звіти дуже великі, я не буду говорити повністю і багато, щоб не забирати час у народних депутатів і присутніх. Я хочу по кожному з цих напрямків коротко прозвітуватися, які основі прогреси ми досягнули.

Щодо ходу та результатів реалізації політики та заходів щодо пом’якшення зміни клімату у 2025 році. Ключовим досягненням року стало прийняття Закону про відновлення обов’язкового моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, затвердження Плану створення Національної системи торгівлі квотами, а також схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди із ціллю скоротити викиди на понад 65 відсотків до 2035 року в порівнянні з викидами станом на 1990 рік.

Щодо ходу та реалізації політики, та заходів з адаптації до зміни клімату у 2025 році політика адаптації України фокусувалась на інтеграції кліматичних ризиків у програмах повоєнного відновлення, розробці перших пілотних регіональних стратегій для найбільш вразливих областей. Проведено 7 оцінок для сільського господарства за підтримки EU4Climate, охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я), енергетики, транспорту, інфраструктури, прибережних екосистем та біорізноманіття за підтримки ОБСЄ. Окремо ОБСЄ доробляє оцінку ризиків для водного господарства.

Щодо Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України. Проєкт Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року було розроблено як ключовий стратегічний інструмент для досягнення кліматичної нейтральності. Проєкт стратегії підготував Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України за підтримки ПРООН із залученням понад
20 експертів.

15 грудня 2025 року на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату проєкт було схвалено як такий, що враховує національне законодавство та міжнародні зобов’язання України, зокрема цілі Паризької угоди та вимоги Енергетичного співтовариства. Наразі проєкт Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року вже затверджено Кабінетом Міністрів України. Це було розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 року № 561. Тому у звіті, який ми подавали, трошки застаріла інформація, зараз вже цей проєкт стратегії став безпосередньо самою стратегією.

Також цю стратегію було перекладено на англійську мову та надіслано до Секретаріату РКЗК ООН листом від 1 липня 2026 року.

Щодо впровадження Національного плану з енергетики та клімату. 2025 рік став першим звітним періодом практичної імплементації Національного плану з енергетики та клімату в умовах повномасштабної війни. Попри суттєві обмеження та виклики Україна в березні 2025 року успішно подала перший інтегрований звіт про прогрес у впровадженні НПЕ до Секретаріату Енергетичного співтовариства відповідно до європейських вимог. Одним із ключових результатів 2025 року стало формування системи стратегічного моніторингу реалізації кліматичної політики. Важливо, що Національний план з енергетики та клімату є не лише документом у сфері енергетики. Це комплексний інструмент реалізації державної кліматичної політики, який поєднує питання скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату, розвиток чистої енергетики, енергоефективність, екологічний сталий розвиток.

Щодо розроблення стратегії адаптації до зміни клімату. Мінекономіки на підтримку проєкту EU4Climate продовжує роботу над проєктом Стратегії адаптації до зміни клімату, яка має стати основним документом державного планування у сфері адаптації до негативних наслідків зміни клімату та зниження вразливості соціально-економічної та екологічної системи. Наразі вже розроблено структуру стратегії, триває робота над змістовним наповненням проєкту. Планується, що ми вже у вересні цю стратегію розробимо, оприлюднимо для громадського обговорення і паралельно направимо до зацікавлених міністерств та відомств на погодження. Після отримання погодження ми плануємо в цьому році подати її на розгляд до уряду і відповідно затвердити зазначену стратегію.

Коротко все. Якщо будуть питання від народних депутатів, шановних присутніх колег, я готовий відповісти. Я і мої колеги готові відповісти на це запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Давайте швиденько запитаємо у секретаріату, які надійшли по цьому питанню пропозиції від інших органів влади.

Будь ласка, Євгене Олеговичу.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Шановні народні депутати та запрошені, у нас немає якихось застережень від центральних органів виконавчої влади щодо інформації Кабінету Міністрів за минулий календарний рік. Проте у нас є відповіді, по-перше, від Міністерства економіки та довкілля і, по-друге, від Міністерства енергетики щодо наданого матеріалу. Він дуже об’ємний. Це якраз те, що Олександр Васильович зараз розказав. Також величезна таблиця про поступ у виконанні національного плану. Вона в Excel і вона зручна в перегляді через комп’ютер, вона є в наших матеріалах, розміщена в хмарі матеріалів до цього засідання.

Ну, можна сказати, що законом передбачено у дворічний термін надання іншої інформації також звітного характеру, про що ми написали у проєкті рішення комітету. Це і виконання статей 28, 29 зазначеного Закону, мається на увазі, про основи державної кліматичної політики, і, звичайно, потрібно буде актуалізувати в жовтні цю інформацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Олеговичу.

Шановні колеги, шановні представники центральних органів влади, хто хотів би ще висловитися за цим питанням?

Міненерго, у частині виконання Національного плану з енергетики та клімату.

Євгене Олеговичу, ми запрошували Міненерго?

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Так, ми запрошували. У нас навіть Куцевол Анатолій Анатолійович – заступник міністра був підключений. А зараз у нас з Міненерго підключений Андрій Махмуров-Дишлюк. Але щось він не включається. Він ось, в Zoom він є, я його бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Андрію! Знову обід.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Ну так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми забуваємо, що на обід призначати засідання комітету це просто марна трата часу. Зрозуміло.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Зате Мінфін у нас вже появився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну Мінфін з’явився ж з іншого питання. І ми вже його закінчили. Дякую.

Будь ласка. Лесю Володимирівно, бачу вашу підняту руку. Прошу вас виступити перш за все як профільного голову підкомітету з питань клімату.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую.

Чути мене нормально?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Прекрасно. Дякую.

Друзі, тому я буду без відеозв’язку. Те, що Мінфін підключився, це дуже гарно, можливо, нам якраз Мінфін на це питання і також потрібен буде, принаймні послухати коментарі.

По-перше, я хочу подякувати, пане Олександре, звіт дійсно дуже об’ємний, він покриває багато напрямків, багато сфер, таблиця ще більш об’ємна, яку нам надали, дуже багато інформації. З’являється можливість скласти повну картину того, що відбувається в державі по різних заходах: і з енергоефективності, і у сфері транспорту, і озеленення, різних-різних галузей і сфер, але, на жаль, нам як народним депутатам з цього всього дуже важко робити висновок – а як же всі ці заходи впливають на пом’якшення клімату і адаптацію до них? Тому що про хід реалізації в звіті дуже багато, а результативна частина виконання стратегії, ну вона фактично відсутня, хоча це, до речі, вимагається від нас директивами ЄС, щоби такі звіти, щоб вони передбачали як інформацію про хід реалізації, так і результативну частину.

От, напевно, зараз, можливо, зрозуміти, чому так склалось. Зрозуміло, що це перший звіт, це перший раз пророблена така робота, знову таки вона колосальна, я абсолютно не хочу применшувати зусиль команди міністерства і, напевно, різних міністерств, але для того, щоби нам як народним депутатам, які виконують функцію парламентського контролю, цей документ був корисним в подальшій роботі і щоб ми могли допомагати міністерствам отримувати належну підтримку, фінансову підтримку в тому числі, на реалізацію цілої низки заходів від державних програм, то нам бракує цифр. Бракує цифр, як там наприклад, от ви зазначаєте про різні заходи, давайте візьмемо там транспортну сферу, наприклад, де зазначено, що там 2018 року по сьогодні на 25 відсотків виросла кількість електромобілів. Ну це цікава інформація, вона важлива, але, звісно, логічно мислячи, ми розуміємо, що електротранспорт, напевно, зменшує кількість викидів, але наскільки, в яких регіонах, яка подальша стратегія, що ми далі будемо робити з цим електротранспортом?

Написано про те, що є плани в Міненерго розробити карту потенційних електрозаправок по країні. Це теж цікава інформація, але який вихлоп, скажемо так, який результат це буде давати на зменшення кількості викидів парникових газів і досягнення проміжних цілей 2030-2035 років і фінальної цілі карбонової нейтральності 2050 року.

Бракує також цифр, які стосуються фінансування різних заходів, які передбачені на наступні роки, навіть по тому ж, по розробці тих же документів і стратегій: скільки треба грошей на це, де ці гроші мають братися, вони будуть іти з бюджету, вони будуть іти з додаткових коштів донорських, з додаткових програм фінансової, технічної допомоги? Нам це важливо знати, тому що ви прекрасно знаєте, що з осені в нас починається бюджетний процес, будуть внесені бюджетні пропозиції, а нам як народним депутатам, для того щоб іти і спілкуватись з колегами з бюджетного комітету, для того щоб допомагати відстоювати позиції з Міністерством фінансів, нам треба розуміти, про які суми ідеться і на що ці суми будуть іти.

І тут виникає ще одне питання, тобто в документі дуже сильно бракує економічного обґрунтування тих чи інших заходів, тобто пояснення економічної ефективності. Да, ми розуміємо, що може бути захід вжитий, він скоротить викиди, але з економічної точки зору буде витрачено стільки коштів, що, можливо, його робить невиправданим саме зараз, саме в цей момент, а, можливо, це короткострокові просто витрати, в довгостроковій перспективі ці витрати будуть зменшуватись. Нам це теж важливо розуміти.

Тобто документ на сьогоднішній день, він інформує нас про дуже багато різних заходів, різних програм, секторальних програм в тому числі, які відбуваються, але врешті-решт якби ну нам він не має практичної ваги, яку б він мав мати, якою б ми могли оперувати. Тобто оцих кількісних показників дуже бракує.

І, напевно, хочеться зрозуміти від міністерства, в чому проблема. Тобто, не знаю, через те, що в нас реструктуризація в міністерстві відбувалась, змінювались там повноваження, змінювались структури, тому що кадровий якийсь голод, немає достатньо фахівців, які можуть всі ці розрахунки моделювання зробити і зробити цей звіт належним чином. Чи чого, ну от в чому питання полягає? По-перше, нам потрібно мати ці результативні показники кількісні, не тільки якісні, тому що це згідно директив ЄС, які від нас вимагають відповідної реформи звітування. А
по-друге, тому що це практичний вимір, який тут, по суті, відсутній.

Ну, це мої коментарі, готові працювати далі, готова з міністерством або з вами, пане Олександре, чи з вашою командою читати по кожному розділу, задавати питання, казати, де які показники мали би бути, ну, має бути, як мінімум, там, база, допустимо, енергоефективність ми беремо. От на сьогоднішній день там станом на 2024 рік, на початок, були такі-то викиди в цій сфері, там, в будівельній сфері, наприклад, станом на 2025 рік були вжиті заходи, тепер у нас там зменшилися викиди на такий-то показник. На 2026-й в планах зменшити ще більше. Ну лише таким чином мало би воно виглядати і такі таблиці нам би мали додавати.

І ще один дуже важливий пункт насправді. Ми говоримо і Європейський Союз говорить про те, що такий термін вживається «build back better», по суті, зелена відбудова. От про цю зелену відбудову дуже мало в звіті, ну, буквально там одне речення. А що стосується викидів і впливу на зміни клімату війни, то взагалі нічого немає. У звіті згадується, звісно, що ми знаходимося у стані війни, війна згадується безліч разів як фактор, який становить неможливість, там, чи уповільнює реалізацію тих чи інших програм. Але мені здається, що у нас така специфіка, нашої країни, що нам було би важливо також в таких звітах зазначати кількість викидів, на які впливають бойові дії, в принципі, оцю от обстановку також зазначати і про військово-промисловий комплекс теж зазначати, тому що всі знають, і в Європейському Союзі теж знають, що у нас такі особливі умови, і це теж важливо для моніторингу ситуації по викидах парникових газів, але також по обстановці по ситуації по зміні клімату.

Дякую. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесю Володимирівно, за системний аналіз інформації Кабінету Міністрів.

І дійсно, хотів би нагадати міністерству, що саме відповідно до Закону «Про основні засади державної кліматичної політики» саме міністерство, яке формує політику в сфері охорони навколишнього природного середовища, визначене і міністерством, яке формує політику у сфері зміни клімату. І відповідно на саме цьому міністерстві лежить зобов’язання щодо впровадження кроссекторальної політики з іншими міністерствами, центральними органами виконавчої влади. І саме завдяки цій політиці ми маємо досягнути тих результатів, які покладені на нас, на нашу країну. Цей закон це наше зобов’язання як перед світом, так і перед Європейським Союзом. Тому я в черговий раз хотів би нагадати міністерству, що необхідно посилювати таку взаємодію, необхідно робити спільну політику і її впроваджувати. Це перше.

По-друге, це стосовно звітування. Олександре Васильовичу, ну фактично це дійсно, як зауважила Леся Володимирівна, це перше звітування. І фактично це пробний шар певний для такого звітування. І сьогодні це звітування проходить в дуже легкому, лайтовому режимі, тому що насправді там же зазначено, в законі зазначено, що звітування має бути не перед комітетом, а перед Верховною Радою. І фактично нормальним є звітування, коли відповідно до норми закону, коли Прем’єр-міністр виходить на трибуну Верховної Ради і звітує належним чином про результати, про хід і результати реалізації політик в цій сфері, сфері зміни клімату та адаптації до неї. І народні депутати задають запитання. Тому фактично сьогодні це прообраз такого звітування. Звісно, він в скороченому режимі, але, тим не менше, ті запитання, які задаються, які, я думаю, ще будуть задаватися народними депутатами, вони мають слугувати покращенню такого звітування, покращенню звіту і прискоренню, в черговий раз кажу про прискорення цієї діяльності, тому що ви казали, Олександре Васильовичу, що в цьому році ви сподіваєтеся подати і прийняти Стратегію адаптації до зміни клімату.

Але хотів би нагадати рівно так само, як я неодноразово нагадував про Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, що терміни у вас це грудень, наскільки я пам’ятаю, цього року. У минулому році це було по Довгостроковій стратегії, вона була прийнята з запізненням у пів року, в цьому році це питання Стратегії адаптації до зміни клімату. Ну так само, як і інші кроссекторальні програмні документи, про які ви сьогодні не казали. От хотілось би, щоб ви чітко запевнили, що завдяки розумінню важливості цих документів, завдяки об’єднанню зусиль ми зможемо в цьому році побачити такі документи.

Будь ласка, Олександре Васильовичу, прохання відреагувати на зауваження, які були висловлені.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Так, Олеже Володимировичу, я вам дуже дякую за ці зауваження, які були надані вами, комітетом. Дуже дякую Лесі Володимирівні. Абсолютно правильний аналіз, який ми готові доопрацьовувати спільно з Лесею Володимирівною, ми готові контактувати і спільними зусиллями доопрацювати ті зауваження, які надала безпосередньо сама Леся Володимирівна. Тому що абсолютно правильно було зазначено, це перший звіт, який ми подавали в цьому напрямку. І відповідно всі ці зауваження, які будуть за результатами висловлені комітетом, ми їх доопрацюємо обов’язково.

Що стосується питання фінансування по кожному з напрямків, то на сьогоднішній день передбачається, що будуть розроблятися кроссекторальні стратегії по зменшенню кількості викидів, де відповідно буде розраховано і кількість зменшення викидів по кожному із секторів, де буде передбачено і фінансування, які кошти потрібно виділяти, і економічне обґрунтування цього напрямку.

Також хочу повідомити шановних народних депутатів, що міністерством розроблено проєкт Закону України про «зелену таксономію» який визначає, що таке «зелена відбудова», яким чином вона буде відбуватися. Ми його провели в обговоренні в міністерстві, зараз він знаходиться на погодженні. І ми також маємо велику надію в цьому році подати його на розгляд до Верховної Ради України.

Абсолютно підтримується питання, що необхідно більш широко розглянути питання впливу бойових дій на нашу кліматичну політику, доповнити економічними розрахунками і спільно з центральними органами виконавчої влади ми це все доопрацюємо. Міністерство є, як ви правильно сказали, органом, який формує політику, і відповідно є головним розробником в цьому, тому ми доопрацюємо з центральними органами виконавчої влади це питання і спільно з комітетом, буду запрошувати представників комітету, Лесю Володимирівну, оскільки вона виявили бажання попрацювати з цим питанням, і ми доопрацюємо ті всі зауваження, які були висловлені народними депутатами і безпосередньо комітетом.

Дякую, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Шановні колеги, хто хотів би ще висловитися з цих питань?

 

ЛЯШОК С.А. Я вибачаюся, шановний Олегу Володимировичу. Доброго дня!

Шановні народні депутати, Міністерство фінансів. Якщо є якісь запитання до нас, я там чув, що по блоку Рахункової палати цей, то готові відповісти на будь-які запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, хотіли ми задати запитання. Хотіли задати питання, цей діалог розпочав Едуард Петрович Прощук. Я не знаю, чи він є зараз у нас на зв’язку. І цей початок діалогу був щодо...

Але давайте так, за можливості, давайте ми завершимо з цим питанням і потім коротко будемо просити вас висловитися з попереднього питання.

 

ЛЯШОК С.А. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тож, шановні колеги, якщо інших питань і зауважень немає, то є пропозиція наступна стосовно цієї інформації – першої інформації, яка була подана Кабінетом Міністрів за минулий календарний рік, про хід та результати реалізації політик та заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї, про хід реалізації та результати виконання Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку України, Національного плану з енергетики та клімату, Стратегії адаптації до зміни клімату.

До речі, ще раз запитую, можливо є з нами Міненерго, яке хотіло би висловитися? Але Міненерго не хоче висловитися. Шкода.

Тим не менш, шановні колеги, є пропозиція інформацію взяти до відома і рекомендувати Кабінету Міністрів забезпечити своєчасну та ефективну реалізацію заходів, передбачених Довгостроковою стратегією низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та Національного плану з енергетики та клімату, а також посилити міжвідомчу координацію під час їх реалізації, прискорити розроблення та прийняття Стратегії адаптації до зміни клімату, секторальних програмних документів щодо зменшення обсягів антропогенних викидів парникових газів та збільшення обсягів видалення парникових газів поглиначами, секторальних програмних документів щодо адаптації до зміни клімату. До 30 жовтня 2026 року проінформувати Верховну Раду України про стан виконання Закону «Про основні засади державної кліматичної політики», в тому числі і щодо звітування відповідно до міжнародних договорів у сфері зміни клімату та щодо звітування відповідно до зобов'язань, передбачених Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

За наслідками розгляду інформації Кабінету Міністрів за 2025 рік про хід та результати реалізації політик та заходів комітет зазначає про (така формула у нас) комітет зазначає про відсутність перешкод для її оприлюднення на офіційному вебсайті Верховної Ради України. І рішення комітету направити до Кабінету Міністрів України.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 8 чи 9?

ЛАБУНСЬКА А.В. Ні, ні. І Лабунська – за. Ви мене не порахували, вибачайте.

 

МАГЕРА С.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, дякую, шановні колеги.

І повертаємося до попереднього питання. І, Сергію Анатолійовичу, хотів би задати наступне питання. Ми на попередньому питанні, на розгляді Звіту Рахункової палати щодо результатів аудиту по управлінню повенями, оцінки використання метеорологічних даних для готовності до катастроф почали розглядати питання, точніше, дали посил для розгляду, системного розгляду питання щодо виконання планів управління ризиками затоплення і відповідно витрачання коштів державного бюджету, профільних коштів, забюджетованих на кожен рік, щодо виконання таких заходів – протипаводкових заходів. І поступили запитання, ну перш за все зауваження від народних депутатів: Едуарда Петровича Прощука до профільного підкомітету, потім ми почули позицію і Мінекономіки, і позицію Держводагентства стосовно того, що фактично виконати протягом одного року заходи заплановані майже неможливо через особливості підготовки бюджетних документів щодо виконання таких заходів. Чи могли б ви це прокоментувати? І можливо є якісь конкретні випадки, коли ви або можете зробити зауваження відповідним органам щодо підготовки таких документів, або навпаки розповісти щодо вашого бачення?

Можливо потрібно нам вносити якісь зміни до бюджетного законодавства в цій частині, частині підготовки документації та проведення всіх процедур для того, щоб до кінця року, протягом року виконувати завдання, покладені на відповідні органи, і не втрачати кошти, щоб вони не губилися, за результатами того чи іншого періоду бюджетного.

Будь ласка.

 

ЛЯШОК С.А. Доброго дня ще раз, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати. Питання напевно постало в тому, що у нас з минулого року була запроваджена реформа публічних інвестицій. І потрібно готувати публічні інвестиційні проєкти. А публічні інвестиційні проєкти, вони повинні проходити відповідну оцінку. І якщо проєкт не досконало підготовлений, тобто у ньому немає повного ТЕО, тобто відсутні фінансово-економічні розрахунки, він автоматом випадає з інвестиційного портфелю. Це вимога Міжнародного валютного фонду, що ми повинні інвестиційні проєкти, капітальні видатки, вони у нас фінансуються як публічний інвестиційний проєкт і проходять відповідну оцінку. На жаль, оскільки у нас раніше планувалося, що заходи, які планувалися в авральному порядку, вони не були підготовлені, у них ніяких ні кошторисів, ні фінансово-економічних розрахунків, ні ТЕО, зараз вони не можуть пройти оцінку галузеву та секторальну. І я також думаю, ще проблема була не лише у підготовці бюджетних документів, а у тому, що зареєстрована є публічна інвестиційна програма по протипаводкових заходах, але її не можна було наповнити, тому що оцінку повинно було проводити Міністерство економіки, а воно було зареєстроване за довкіллям, це у зв’язку з ліквідацією Міндовкілля і переходом прав до Мінекономіки, там також була проблема. Я думаю, в наступному році це буде набагато легше зробити.

А протипаводкові заходи можна реалізувати лише ті, як … (нерозбірливо), це ті заходи, які пов’язані з ремонтом, це тільки ремонт, а капітальне будівництво – це все публічні інвестиційні проєкти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла.

Ігорю Васильовичу, можете прокоментувати?

 

ГОПЧАК І.В. Так, якраз ми про це і говорили, що під час у нас виникла проблема. В минулому році, коли нас об’єднали з Мінекономікою, ми пізно підготували ці плани заходів через те, що були змінені підпорядкування. І ми і DREAM до сих пор висимо під Мінекономікою, а публічні інвестиційні проєкти зареєстрували і лише нам відкрили DREAM 14 липня. Ми за три дні зараз до 17 числа внесли ці всі, швидко внесли проєкти, але Міністерство економіки має їх закцентувати. Тобто збори, вони там збираються раз у квартал, але ми порадилися і говорили, наприклад, з Мінінфраструктурою, якщо за нагальною потребою, можливо і частіше зібратися. Якщо Мінекономіки нам їх погодить, акцентує, то ми можемо і виконати, встигнути, я маю на увазі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто шлях є, але він поки що не опробований до кінця. Я думаю, що про нього також потрібно поспілкуватися відповідно до наших доручень, доручення комітету. І я думаю, що Едуард Петрович на базі підкомітету може зібрати відповідних керівників, представників центральних органів виконавчої влади і цей процес розглянути досконало, так, щоб на наступний рік все ж таки така можливість реального використання, якісного використання грошей була, і вони були використані відповідно до призначення.

Добре. Дякую, шановні колеги, дякую за доповіді по всіх питаннях порядку денного.

Доволі довгий і якісний у нас вийшов сьогодні комітет. Готуємося до наступних засідань комітету. І бережіть себе. Будь ласка, реагуйте на всі повітряні тривоги.

Дякую.