Стенограма засідання Комітету

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

28 вересня 2026 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановні присутні, представники центральних органів виконавчої влади, представники громадськості. Розпочнемо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Я думаю, що будуть ще доєднуватися до нас колеги. Але кількість народних депутатів - членів комітету достатня для того, щоб розпочати засідання комітету. Традиційно перед початком засідання комітету маємо обрати секретаря комітету з цього засідання комітету. Пропоную покласти ці обов’язки сьогодні на Сергія Васильовича Магеру. Якщо у Сергія Васильовича така можливість є.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, з вашою допомогою спробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так точно. Шановні колеги, хто за таку пропозицію?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я не помиляюся, я утримався. 8 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Погоджуюсь з вами.

Шановні колеги, три питання в порядку денному, навіть два. Одне питання – це розгляд проєкту Закону про Державний бюджет. Чергового проєкту Закону про Державний бюджет. І друге питання коротке буде про Звіт про роботу комітету за період п’ятнадцятої сесії дев’ятого скликання.

Шановні колеги, чи є інші пропозиції до порядку денного? Якщо таких пропозицій немає, то прошу затвердити порядок денний в такій редакції.

Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно 9 – за. Дякую, Сергію Васильовичу. Дякую, шановні колеги.

І переходимо до розгляду питання порядку денного. Перше питання, це проєкт Закону про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстровий номер 16000 від 15 вересня 2026 року), внесений Кабінетом Міністрів України. І одразу передаю слово Бережному Євгену Олеговичу.

Євгене Олеговичу, скажіть, будь ласка, що нам надійшло від центральних органів виконавчої влади від наших колег?

Відповідно хотів би зазначити, шановні колеги, що за наслідками цього засідання маємо ухвалити рішення і направити висновок комітету до Комітету з питань бюджету, і до Кабінету Міністрів України до 1 жовтня. Відповідно маємо зараз заслухати представників центральних органів виконавчої влади і подивитися що, як відобразити пропозиції представників виконавчої влади з пропозиціями комітету.

Будь ласка, Євгене Олеговичу, коротко прошу розповісти.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую. Шановні народні депутати та запрошені, до комітету надійшли пропозиції щодо додаткових потреб, незабезпечених граничним обсягом видатків від Держводагентства, Держлісагентства, Держекоінспекції, Держгеонадра, МНС, Державної інспекції ядерного регулювання, Національної комісії радіаційного захисту населення. Мінекономіки лист на підпис ще не надійшов.

У нас, згідно з листами, за інформацією Державного агентства з управління зоною відчуження, у нього відсутні додаткові потреби на забезпечення граничного обсягу видатків, що підтримано Міністерством енергетики. Також не містять додаткових потреб пропозиції Міністерства внутрішніх справ, але ДСНС свої потреби виклав.

Зокрема, у ДСНС за бюджетними програми «Гідрометеорологічна діяльність» у них потреба, а також «Наукова, науково-технічна діяльність у сфері гідрометеорології» сумарно 600 з лишнім тисяч, 600 тисяч тисяч – це
600 мільйонів гривень. Національна комісія радіаційного захисту населення просить збільшення на 375,9 тисячі гривень. Держекоінспекція на керівництво управління сферою просить 7 тисяч 862,3 тисячі гривень. Водагентство просить на керівництво управління своєю сферою, а також на розвиток водного господарства експлуатацію державного водогосподарського комплексу і захисту від шкідливої дії вод у сільських населених пунктах сільськогосподарських угідь та першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням. Там дуже багато, там понад 5 мільярдів вони просять. Це величезна сума.

Держгеонадра на керівництво управління галуззю просять 36 тисяч 716,9 тисячі гривень. У видатках лісагентства вони просять для поліпшення управління у сфері лісового господарства, ведення лісового мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, а також за бюджетною програмою наукової і науково-технічної діяльності у сфері лісового господарства всього 145 тисяч 844,6 тисячі гривень.

У видатках Держатомрегулювання просять збільшити за бюджетною програмою на керівництво управління галуззю і бюджетною програмою забезпечення ведення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання та індивідуальних доз опромінення. Всього 930… Всього 59 тисяч, 248,4 тисячі гривень. Доповідається на ваше рішення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Олеговичу. Дякую за коротке представлення пропозицій і йдемо по представникам центральних органів виконавчої влади. Першим, безумовно, Мінекономіки. Будь ласка, Олександр Васильович Краснолуцький.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Да, дякую, Олеже Володимировичу.

Шановні депутати, прошу вибачення, що я без камери, у мене нестабільний зв’язок у відрядженні. Хочу сказати наступне, що Міністерство економіки та довкілля саме в довкіллевій сфері відповідальне за дев’ять бюджетних програм. У 2027 році в проєкті бюджету передбачено фінансування на природоохоронні заходи у сумі 7,3 мільярда гривень, що на 2,5 мільярда гривень більше ніж це було у цьому році.

Разом з тим, у нас додаткова потреба по цих програмах ще 1,3 мільярда. Насправді визначна частина понад 1 мільярд – це питання управління водним господарством, де водагентство доповість окремо. Але я хочу сказати ті потреби, які нам потрібно додатково... які реально прораховані і потрібні нам додатково.

Перше. Це керівництво природно-заповідного фонду. Нам потрібно додатково 200 мільйонів. Було 200 мільйонів додано порівняно з минулим роком, але як ви чудово знаєте, шановні народні депутати, у нас виріс земельний податок і у нас є в зв’язку з тим, що проходять військові дії, у нас часто природно-заповідного фонду знаходиться... в необхідності тушити пожежі, які... і було передано більше 20 автомобілів пожежних для національних природних парків, які потрібно заправляти, які будуть використовуватися саме для тушіння пожеж. І потрібно частково підвищити заробітну плату нашим працівникам, адже на сьогоднішній день середня заробітна плата працівників установ природно-заповідного фонду 8 тисяч гривень.

У зв’язку з тим, що все дорожчає і заробітні плати підвищуються, необхідно підвищити заробітну плату, тому що на сьогоднішній день це є дуже низька заробітна плата і це не стимулює працівників національних природних парків виконувати нормально свої обов’язки. Тому тут додатково будемо просити 200 мільйонів.

Наступне – це здійснення природоохоронних заходів з покращення стану довкілля. Тут все, що ми просили, було включено, тому тут додаткової потреби немає. Забезпечення діяльності Національного центру обліку викидів парникових газів. Тут ми просимо додатково 11 мільйонів. Це пов’язано з тим, що ця установа була в зв’язку з тим, що було забрано у Міндовкілля відповідну будівлю, їм потрібно було переїхати, зараз у них виросла орендна плата і за комунальні послуги. Тому тут будемо просити додатково 11 мільйонів гривень це саме на комунальні послуги, на орендну плату для національної установи викидів парникових газів, яка функціонує у складі Міністерства захисту довкілля.

Забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення, тут ми додатково коштів просити не будемо. Разом з тим вважаємо, що цю програму взагалі ми будемо передавати в цьому році Міненерго, оскільки зона відчуження перейшла в керівництво Міненерго.

Що стосується... ще додатково нам потрібні кошти для Державної екологічної інспекції, як це було озвучено, 7,8 мільйона гривень. Я думаю, що Олександр Сергійович це прокоментує, але хочу сказати, що тут також потрібно кошти додаткові на проведення заходів державного нагляду, контролю, заправка автомобілів і в певних моментах, коли ми програємо суди, то сплата судового збору. Відповідно ці додаткові кошти, які ми будемо просити для захисту довкілля.

Що стосується Держгеонадра і що стосується Держводагентства, я думаю, що тут колеги прокоментують свої потреби самостійно. Дякую. Якщо будуть питання, готовий відповісти. Дякую, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу. В мене два запитання є безпосередньо до вас. Скажіть, будь ласка, та цифра, яку ви назвали для забезпечення об’єктів природно-заповідного фонду, наскільки вона корегується з розміром оплати за землю, податку за землю, яка потенційно може бути нарахована у наступному році, і заборгованість вже за існуючий?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Да, Олеже Володимировичу, ми тут врахували ті заборгованості, які вже національними природними парками, про сплату земельного податку. Ми врахували, що ті органи місцевого самоврядування, які поступово підвищували податок, що вони зможуть підвищити земельний податок в наступному році до 5 відсотків НГО. Тому це абсолютно покриває весь земельний податок і частково покриває ті потреби в заправці автомобілів, в сплаті комунальних послуг і так далі. Але ще потрібно додатково для того, щоб ми могли на 100 відсотків, прораховано, заправляти автомобілі і підвищити заробітну плату працівникам національних природних парків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І друге, можливо, я не почув або прослухав, скажіть, будь ласка, у зв’язку з переїздом на нову локацію до нової будівлі, чи вам потребується ще додаткові витрати?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Ні, додаткові витрати самого міністерства були враховані. Тут додаткових витрат нам не потрібно, тут все чудово. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Єдине, що витрати потрібні для нашої бюджетної установи, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почув. Дякую.

Шановні колеги, пропоную йти далі і пропоную йти секторально, і передати зараз слово Гопчаку Ігорю Васильовичу, представнику, керівнику Держводагентства. Будь ласка, Ігор Васильович.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу. Добрий день, шановні народні депутати, колеги. Хочу сказати, що в проєкті закону України про Державний бюджет на 27-й рік обсяг державних видатків за бюджетними програмами і відповідальними виконавцями, який Держводагентство склав згідно з уточненого бюджетного запиту на 27-й рік – 4 мільярди 710 мільйонів гривень, із них видатки загального фонду бюджету – 2 мільярди 732 і видатки спеціального фонду – один мільярд 977. Порівняно з бюджетним призначенням 26-го року видатки загального фонду збільшились на
264,9 мільйона гривень. Хочу сказати, що видатки спеціального фонду зменшились на 81,6 мільйона гривень.

Капітальні видатки за бюджетною програмою 70 – це захист від шкідливої дії вод в сільських і населених пунктів сільськогосподарських угідь зменшено на 21 мільйон гривень, це з 87 мільйонів в 26-му році до
65,9 мільйона гривень в 27-му році.

За бюджетною програмою десятою – це апарат управління наш, обсяг бюджетних призначень передбачений бюджетним запитом на 27-й рік складає 80,8 мільйона гривень порівняно з бюджетним призначенням на 26-й рік, які складали 60 мільйонів гривень його збільшено на суму 20,6 мільйона гривень.

За бюджетною програмою 50, обсяг бюджетних призначень передбачений бюджетним запитом на 27-й рік складає 4 мільярди
563 мільйони гривень, з них 2 мільярди 652 мільйони гривень видатки загального фонду, і один мільярд 977 мільйона гривень, це власні надходження бюджетних установ.

І бюджетний запит на 27-й рік за загальним фондом бюджету скореговано в сторону зменшення передано на Держрибагентство в 26-му році на чисельності працівників кількість тисячу 366 штатних одиниць і на суму 151 мільйон гривень, з яких заробітна плата 90 і 60 мільйонів енергоносії передавалися.

Крім того, проіндексовано та збільшено обсяг видатків на оплату енергоносіїв нам на суму 190 мільйонів гривень. І порівняно з бюджетним призначенням на 26-й рік за загальним фондом бюджету, які складають
2 мільярди 408 гривень, обсяг видатків за програмою зріс на 244 мільйони гривень або на 10 відсотків.

Хочу також сказати, що за бюджетною програмою 50 – це експлуатація державного водогосподарського комплексу, що направлена виключно на утримання водогосподарських організацій, які є неприбутковими та повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, на 2026 рік, згідно з Додатком 3 Закону про Державний бюджет, Держводагентству передбачено чотири мільярди 374 мільйони гривень, з яких 2 мільярди 472 мільйони гривень – це кошти загального фонду. 1 мільярд 891 мільйон гривень – власні надходження бюджетних установ. І однак Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1.07. про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, Держводагентству зменшено видатки на 75 мільйонів гривень за загальним фондом та складають 2 мільярди 407 мільйонів гривень. І у нас пропозиції: додаткова потреба програми 10-ї – на апарат складає 14,9 мільйона гривень. По 50-й програмі водогосподарські нашій на 2027 рік складає
1 мільярд 82 мільйони гривень. І по 70-й програмі складає наша потреба, щоб все закрити, 4 мільярди 298 мільйонів гривень.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Васильович.

Ігор Васильович, нагадайте, будь ласка, а захист від протипаводкових... протипаводкові заходи де знаходяться, в 70-й?

 

ГОПЧАК І.В. Зараз знаходяться в Мінекоміці, і вони мають бути направлені, але вони поки що в Мінекономіки, мають направити на Мінфін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Вони є, в складі якої програми вони знаходяться?

 

ГОПЧАК І.В. Сімдесята, це 70-а програма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГОПЧАК І.В. Да, в нас 87 – це основні на цей рік і ще є додаткові, но залишки з минулих років окремо є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, якщо запитань немає, то пропоную передати слово Власенку Сергію Геннадійовичу, Держгеонадра. Будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні присутні! По Держгеонадрам у нас передбачається взагалі по службі, якщо порівнювати, в минулому році було 304 мільйони 238 тисяч, в цьому році планується 344 мільйони 400 тисяч. Це плюс 40 мільйонів 162 тисячі гривень. Також на розвиток мінерально-сировинної бази в цьому році було передбачено 186 мільйонів 941 тисячу гривень, на наступний рік планується 209 мільйонів 40 тисяч гривень. Це плюс 22 мільйони 99 тисяч гривень.

Щодо необхідності додаткових коштів із загального фонду на 27-й рік, ми просили для забезпечення виконання завдань, покладених на Держгеонадра у 27-му році, необхідно передбачити кошти за КЕКВ 2240 у сумі 36 мільйонів 716 тисяч гривень для спрямування на покращення функціонування форм середовища, баз даних заяв та спецдозволів, актуалізацію інформації про стан родовищ корисних копалин, організацію робіт та верифікацію запасів корисних копалин в Україні з урахуванням міжнародних систем класифікації, організацію робіт щодо наповнення портфоліо інвестиційних проєктів у видобувній галузі щодо критичних сировинних ресурсів для забезпечення функціонування складових ЄДЕГС – Єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами.

Це так коротенько по наших потребах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Геннадійовичу, скажіть, будь ласка, мені. Вже два роки ми вимагаємо від Мінфіну запровадження особливого фонду. І це було зазначено в Законі, який прийняла Верховна Рада наприкінці 24-го року, щодо впровадження особливого фонду підтримки розвитку мінеральної сировинної бази. І два роки ми отримуємо від Мінфіну відписки, що при впровадження чергового державного бюджету вони нададуть пропозиції про створення такого фонду. В цьому році вони виконали свої зобов’язання, вони запровадили такий фонд?

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Дивіться, за рахунок спеціального фонду виділено
186 мільйонів 941 тисяча гривень, до нас вони дійшли на початку вересня. Зараз законтрактували на Prozorro підписані договори і роботи розпочалися. Не знаємо як в питанні секвестрів як воно, ще у нас акти виконаних робіт не надходили, тому сподіваємося, що, чи не поріжуть, але роботи вже йдуть. Це основні напрямки у нас: це моніторинг підземних вод, по критичним мінералам геологорозвідувальні роботи та доопрацювання геологічної карти України. Це три таких основні напрямки, якими ми зараз активно займаємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу дещо про інше, зараз я вам запитую ще раз, в «Прикінцевих положеннях» закону 2024 року, було встановлено Кабінету Міністрів України на протязі 3 місяців внести на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо порядку формування бюджетної програми «Розвиток мінерально-сировинної бази України» та використання коштів «Розвитку мінерально-сировинної бази України». Це завдання Мінфін і уряд виконав?

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Так, виконав, на цей рік передбачено перший раз за
5 років 187 мільйонів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу про порядок формування бюджетної програми, формування бюджетної програми.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Давайте, Олеже Володимировичу, уточню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дякую.

Шановні колеги, продовжуємо, якщо немає питань і переходимо… Будь ласка, Держекоінспекція. Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

СУББОТЕНКО О.С. Добрий день, шановний Олеже Володимирович, шановні народні депутати, колеги. На підставі ознайомлення з доведеним фінансування бюджетним на наступний рік, у Держекоінспекції виникла додаткова потреба у дофінансуванні нашої діяльності на 7 мільйонів
862 тисячі гривень за нашою єдиною програмою керівництва. Потреба складається з: 2,6 мільйона на оплату комунальних послуг та енергоносіїв,
2,5 мільйона гривень на закупівлю паливно-мастильних матеріалів з метою здійснення заході державного екологічного контролю та з огляду на те, що ми наступного місяця очікуємо надання нам додаткових 20 мінімобільних лабораторій за рахунок міжнародно-технічної допомоги у зв’язку з цим і виникла потреба у додаткових паливно-мастильних матеріалах.

Крім того, 430 тисяч гривень необхідно на оплату послуг інтернету, а також послуг, пов’язаних з утриманням будинків та прибудинкової території і 2 мільйони 330 тисяч додатково необхідно для забезпечення сплати судового збору по справам, які плануємо подати позови та стягнення по ним додатково можуть сягнути понад 329 мільйонів гривень, в принципі це все, тому прошу підтримати нашу потребу в дофінансуванні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Олена Володимирівна, будь ласка.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово. Я хотіла максимально підтримати Олександра Сергійовича як керівника Державної екологічної інспекції. Безперечно, ми бачимо в новому проєкті закону те, про що командно боролися, намагалися зробити. Але ми тут бачимо вже є підвищення зарплати на 26,3 відсотка, бо при такому рівні заробітної плати, яка існувала, виконувати обов’язки особливо в небезпечних місцях, в місцях прильотів, дійсно, хто відмовлявся і люди просто покидали роботу. Ми максимально знову ж таки командою – комітет, міністерство, Держекоінспекція, – максимально співпрацюємо з міжнародними донорами, зменшуючи навантаження на Державний бюджет України завдяки чому було відремонтовано приміщення, зроблений нормальний зал для проведення конференції. І знову ж таки з можливостями великих екранів Zoom з виходу на будь-яку мить на розмови і співпрацю з міжнародними партнерами. Було придбано в минулому році десять мінілабораторій. В цьому році ми очікуємо буквально з дня на день, максимум місяць, і будемо мати ще 20 мінімобільних лабораторій. Це великий прогрес, і це, дійсно, суттєве підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення, без якого робота екоінспектора у
будь-яких, а особливо у важкодоступних місцях, вона, ну, просто унеможливлюється. Якщо ці мінілабораторії, які обладнані і лабораторним обладнанням, і старлінком, і дронами, і якщо ці лабораторії будуть простоювати тільки внаслідок того, що в нас немає 2,5 мільйона гривень додаткових витрат на паливно-мастильні матеріали, ну, це неприпустимо. Ми, навпаки, повинні показувати міжнародним донорам, як ефективно вони використовуються. А я знаю, Олександр Сергійович постійно когось з них возить і показує, наскільки вони важливі для нас. То оці потреби ми, звісно, повинні забезпечити, це не така величезна сума.

Ну, і ще хотіла сказати, що з початку каденції були у нас думки, але ми їх не змогли реалізувати внаслідок тих чи інших причин. Сказали, що всі так захочуть, щоб позбавити екоінспекцію сплати судового збору. Нам треба або повернутися на круги своя і, дійсно, щоб екоінспекція не сплачувала судовий збір – не знаю, як в таких умовах нам це колегіально вдасться, – або все ж таки надати 2,3 мільйона гривень для того, щоб, звісно, реалізувати вже на практиці принцип «забруднювач платить», коли він це робить не добровільно, а через судові рішення.

Тому дуже прошу підтримати. Я бачу, що видатки розвитку на рівні нуль гривень, і ми це розуміємо, але такі буденні речі, без яких нормальна, ефективна робота неможлива, дуже прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна. Олена Володимирівна, це потребує додаткового внесення до пропозицій від комітету?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Може, посилення обґрунтування? Можна я, це пропозиція, можна я... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... (Не чути) будь ласка, в робочому порядку. Добре?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Да, в робочому порядку ми вирішимо.

Користуючись нагодою, хотіла сказати, що я підтримую Олександра Васильовича про виділення додаткових 200 мільйонів на природно-заповідний фонд. Бо знову ж ми бачимо ситуацію з Синевиром, з іншими природно-заповідними фондами, одні з них, які знаходяться в дуже гарному стані діяльності, вони вимушені, вони фінансово незалежні, вони можуть сплатити податок на землю. Інша ситуація, що нам треба дійсно відновлювати величезні природоохоронні території, що, дійсно, потребує затрат.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Сергій Володимирович, будь ласка.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, дякую вам.

У мене питання до Олександра Васильовича. Ми піднімали питання на комітеті щодо низького рівня зарплат у працівників Держекоінспекції. Скажіть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... Олександра Сергійовича, напевно, Субботенко?

 

МАНДЗІЙ С.В. Так, так, так.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Можу я відповісти, якщо до мене поставили питання. Ми дали, заклали підвищення заробітних плат для екоінспекції, про що я говорив і Олена Володимирівна сказала. Там є підвищення заробітних плат, але ще все одно не хватає коштів для матеріально-технічного забезпечення. І буду вас як членів екологічного комітету просити підтримати нашу позицію по збільшенню видатків для Державної екологічної інспекції.

Дякую.

 

МАНДЗІЙ С.В. Скажіть мені, а яка планується середня зарплата на наступний рік працівникам?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дивіться, ми зараз... Для того, щоб сказати, яка буде середня зарплата, ми зараз закладаємо кошти в бюджет, але нам ще потрібно внести зміни в постанову, над чим ми з Олександром Сергійовичем спільно працюємо, внести зміни в постанову по розміру оплати праці, тому що це державні службовці, і там потрібно сітку міняти. І ми зараз над цим працюємо. Тому зараз прогнозувати, яка буде зарплата, я не можу, але ми будемо старатися її підняти, значно підняти цю заробітну плату. Тому що інспектора, ви ж бачите, зараз мені от пишуть, що прильоти йдуть, вони виїхали на місця і фіксують, і так далі.

 

МАНДЗІЙ С.В. Добре. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, якщо більше запитань до Держекоінспекції немає, прошу йти далі.

Будь ласка, Держлісагентство.

 

БУЧКО В.А. Доброго дня, Олеже Володимировичу! Доброго дня, шановні народні депутати! У нас якби Мінфін більш-менш підготував бюджет, але в нас виникла потреба ще 3,9 мільйона – це на десятку нашу на оплату теплопостачання, водопостачання, електроенергії і інших електроносіїв для наших територіальних органів, це не така велика сума 3,9 мільйона.

І друге питання, якщо потрібно ми з секретаріатом відпрацюємо куди там зміни внести саме в додаток 3 в яку клітинку. І друге, це у нас було створений «Чорний Ліс» – нацпарк і було завдання урядом поставлено Мінфіну, якби виділити кошти на нього 38 мільйонів. Але Мінфін не передбачив кошти на зазначений нацпарк, і тому ми просимо комітет, щоб у вигляді правок все ж таки 38 мільйонів цих було виділено, оскільки, ми не зможемо створити на наступний рік, не зможе функціонувати національний парк без коштів. Тому звертаємося до комітету з проханням таким підтримати цю правку до Закону про бюджет щодо виділення 38 мільйонів. Я не думаю, що це теж такі великі кошти для бюджету 38 мільйонів. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Анатолійовичу.

У мене стосовно цих 38 мільйонів є запитання, на що саме вони мають спрямовуватися?

 

БУЧКО В.А. Зроблено фінансово-економічне обґрунтування. Перше –  це оплата праці, потім – предмети, матеріали будуть закупатися туди обладнання, меблі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки там працівників?

 

БУЧКО В.А. Заплановано було 135.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже в цьому тільки створеному національному парку є 135 працівників?

 

БУЧКО В.А. Ні, вони будуть набиратися протягом 2027 року. І ще плюс проєкт землеустрою треба буде розробляти, фінансувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей.

 

БУЧКО В.А. Якщо так реально порахувати, зрозуміло, що 135 людей не наберуться до кінця року, ми можемо, якщо потрібно комітету перерахувати кількість людей і може зменшити трохи потреби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте реальні цифри.

 

БУЧКО В.А. Хорошо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що цю цифру ми зазначаємо, але давайте нам реальні цифри, нам буде простіше її відстоювати.

 

БУЧКО В.А. Зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тепер переходимо до Міненерго. Міненерго, будь ласка, є представники?

 

ФЕДОРЧУК Н.М. Доброго дня, шановні члени комітету, голова комітету!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Наталія Миколаївна, доброго дня!

 

ФЕДОРЧУК Н.М. ...Наталія Миколаївна.

Будь ласка. Так, я би хотіла сказати, що в цьому році Міністерство фінансів, можна сказати, врахувало всі наші додаткові потреби, в тому числі і за Державне агентство управління зоною відчуження, тому видатки на сьогодні є прийнятними, сподіваюся, що так буде і надалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Миколаївна, і Державне агентство зони відчуження, ми в цьому році, ми розглядали питання, щодо необхідності здійснення ряду заходів на території Державної агенції зони відчуження, пов’язаних із запобіганням пожежам, зокрема, це і створення мінералізованих смуг, і взагалі питання лісовпорядкування – величезне питання було. Що з цього було зроблено? І що з цього було закладено на 2027 рік? Наскільки взагалі ті питання, які ми ставили перед Державною агенцією зоною відчуження і перед Мінфіном, і на що Державна агенція зоною відчуження також нам скаржилася, що у них є величезне недофінансування в цій сфері, наскільки це закладено на 2027 рік? Ну, це запитання і до вас, і до Володимира Петровича. Доброго дня!

 

ФЕДОРЧУК Н.М. В мене короткий коментар буде з цього приводу. Ми подавали в бюджетному запиті всі додаткові потреби ДАЗВ, але, на жаль, саме в цьому напрямку вони не було враховані. Я думаю, що більш детально Володимир Петрович прокоментує цю інформацію, яким чином це реалізується, які домовленості досягнуті з Мінфіном в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви сказали, Наталія Миколаївна, що все, що ви хотіли, ви отримали.

 

ФЕДОРЧУК Н.М. Ну, це прийнятно для нас, враховуючи ту складну ситуацію, яка...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Ми ж кожен рік бачимо наскільки складна ситуація в зоні відчуження з пожежами, кожен рік ми закуповуємо величезну кількість засобів для того, щоб подолати пожежі і потім ми знову ж таки отримуємо джерела для розповсюдження вогню. Тобто питань безліч. Будь ласка.

 

ФЕДОРЧУК Н.М. Я думаю, що Володимир Петрович більш детально прокоментує цю історію. Бо я би хотіла дати на нього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ФЕЩЕНКО В.П. Доброго дня, Олеже Володимировичу, доброго дня, народні депутати і колеги. Дійсно питання як би завершається, до кінця не вирішено. Але опять же ми гарно попрацювали з Мінфіном і мінімально додаткову потребу, яка необхідна була, вони врахували. Можу сказати, що те, що стосується заповідника безпосередньо, було додатково коло наших потреб в районі 202 мільйонів – це 27 мільйонів на закупку техніки і плюс 26 мільйонів – це на поточку, на збільшення чисельності заповідника до
80 людей. І плюс ми зможемо вже, наші лісові пожежні станції опять будуть працювати в повному обсязі. В принципі, якщо ми це запустимо це, я думаю, вирішить багато тих проблем, які ви сьогодні озвучили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Петровичу, я задаю питання інше. Ви ж пам’ятаєте, коли ми проводили наради, присвячені діяльності зони відчуження в частині виконання заходів протипожежної безпеки, ми казали неодноразово про те, що нам виконання таких заходів заважає: а) відсутність проведення лісовпорядкування в повному обсязі; б) відсутність можливості виділення коштів на здійснення протипожежних заходів, зокрема на створення протипожежних водойм, лісосмуг і так далі, і так далі. От це, конкретно це закладено? Тобто не моніторинг, не кількість людей, а ті заходи, які мають передувати і запобігати виникненню пожеж. Оце закладено було?

 

ФЕЩЕНКО В.П. Дивіться, ми своїми зусиллями теж багато чого зробили там стосовно протипожежних водойм розчищень, ми це зробили як би своїми силами. Стосовно розчищення смуг, це ми теж робимо у відповідності до закладених там всіх лімітів, ми робимо. Але ми ж розуміємо, що те фінансування, яке на це виділяється, воно не дає можливості все виконати вчасно, тим більше ви знаєте, що в зоні відчуження проводиться багато ряд робіт для військових, де всі зусилля зараз покладені на них. Але ми все ще будемо перед початком, що ми говорили (Не чути) році, ми будемо теж виконувати, і надіємось виконати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно зрозумів, Володимире Петровичу, що ви не наполягаєте на додатковому фінансуванні, ви ставити так питання не будете і в наступному році, коли у нас питання знов виникне, то ви не будете згадувати про те, що у вас була можливість отримати додаткове фінансування, ви нею не скористалися?

 

ФЕЩЕНКО В.П. Дивіться, ми надіємось, що ми своїми силами, після того, як у нас буде реалізована там якась деревина, чиста деревина, що ми самі це зможемо зробити. Тому як би ми виходили із цього, тому що нам і так Мінфін в цьому році дуже на високому рівні допоміг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Логіка зрозуміла. Я сподіваюсь, що ви зараз кажете не тільки про Північну Пущу, але і про заповідник в цілому.

 

ФЕЩЕНКО В.П. Правильно, це заповідник. Заповіднику буде легше, оскільки у них же більш чиста деревина. І по Пущі, це десятикілометрова зона, там трошки інша ситуація. Але там теж все робиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей. Зафіксували. Дякую.

Сергій Володимирович, будь ласка.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, у мене питання до Міненерго. Воно можливо трошки не з питань нашого комітету, але справа в тому, що другий рік підряд я особисто і депутати від Хмельниччини вносять правку щодо будівництва лінії для забезпечення резервного живлення Хмельницької атомної станції. В мене питання до Міненерго. Чи в курсі вони цієї проблеми, яка є сьогодні? Тому що це по суті одна наша атомна станція, яка не забезпечена резервним живленням. Ми зі свого боку направили відповідний лист на бюджетний комітет, там сума фінансування достатньо велика, там порядку мільярда гривень, але ну її протягом року навряд, чи освоять, але якусь частину коштів бажано би заложити на будівництво цієї лінії, тому що фактично атомна станція без резервного живлення і це дуже серйозна проблема на сьогоднішній день.

 

ФЕДОРЧУК Н.М. Дякую за запитання, пане Сергію.

В міністерстві це питання на особливому контролі і ми, здається мені, раз на тиждень звітуємо з цього приводу вам. Але цим займається профільний департамент, на жаль, він сьогодні не присутній, він би міг більш детально прокоментувати цю ситуацію. Але цим питанням міністерство обізнане і займається його реалізацією.

 

МАНДЗІЙ С.В. Ну я би хотів, щоби як би теж контролювали ви цей процес постійно, тому що там за підписами п’ятнадцяти народних депутатів пропозиція з відповідною правкою до держбюджету, а лист направлений до бюджетного комітету. І ми зі свого боку вже будемо прикладати зусилля задля того, щоби якась певна частина необхідних коштів в цьому році була виділена.

 

ФЕДОРЧУК Н.М. Дякую вам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу.

Йдемо далі, шановні колеги.

Будь ласка, щоб, знову ж таки, закінчити цей напрямок, будь ласка, НКРЗУ, Національна комісія радіаційного захисту.

 

ЖАРКОВ В.О. Доброго дня, Олег Володимирович, шановні народні депутати! Ми діємо в межах асигнувань, які нам були виділені головним розпорядником, в принципі ніяких питань з цього приводу не виникло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре. Дякую. Дякую.

 

ЖАРКОВ В.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рухаємося далі. Будь ласка, одну хвилинку, Держатомрегулювання. Будь ласка, Олег Миколайович.

 

КОРІКОВ О.М. Доброго дня, Олег Володимирович! Доброго дня, шановні народні депутати, шановні колеги! Дякую за можливість доповісти про проєкт Закону про Державний бюджет, стосовно Держатомрегулювання.

У нас не всі наші потреби враховані, у нас дві бюджетних програми: керівництво та управління у сфері ядерного регулювання. Мова йде головним чином про оплату праці. Додаткова потреба в коштах становить 31 мільйон. Мова йде про гарантійні виплати державним службовцям, мається на увазі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань фінансуванням взагалі не забезпечується. Тому додаткова потреба становить 31 мільйон.

Також ми винаймаємо наше приміщення і для центрального офісу, і для підрозділів територіальних, але, тим не менше, потрібно сплачувати комунальні послуги, енергоносії. І от по статті потрібно додатково коштів мільйон гривень, 919 тисяч. І для уникнення небюджетної заборгованості за спожиті комунальні послуги, енергоносії нам потрібно перерозподіляти кожен раз кошти. І в 2027 році ми не забезпечені фінансуванням взагалі для придбання офісного паперу, канцтоварів, картриджів, офісної техніки, пального для дизельних генераторів, які ми відповідно для того, щоб підвищити нашу стійкість, встановили; проведення заходів захисту інформації, кіберзахисту, технічної підтримки, офіційного вебсайту, АТС, тобто зв’язок; повірки дозиметричного обладнання, ну, і так далі, і так далі, і так далі, великий перелік, на суму 1 мільйон 428 тисяч гривень. І оплата послуг, крім комунальних, так само 11,5 мільйона.

Таким чином, загалом обсяг фінансування, який ще додатково потрібний, це 59,2 мільйона. Ми виклали це відповідно в листі, в табличці, і просимо підтримати.

Дякую, Олег Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Миколайович.

Шановні колеги, чи є запитання? Якщо запитань немає, то рухаємося далі.

Шановні колеги, закінчили ми з довкіллєвими блоками, переходимо до МВС України. Будь ласка, Тетеря Василь Михайлович, прошу.

 

ТЕТЕРЯ В.М. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, я б хотів з вашого дозволу, у нас присутні ДСНС, вони більше розкажуть про свою потребу. Але хочу зазначити одне, що у 2026 році на гідрометеорологічну діяльність у нас всього було виділено 1 мільярд
282 мільйони, на 2027 рік фінансування збільшилося на 117 мільйонів, це близько 15 відсотків це збільшення. Було також озвучено, що на наукову і науково-технічну діяльність те ж саме.

У 2026 році у нас фінансування було 62 мільйони, на 2027 рік у нас збільшилося фінансування на 5,1 мільйона – це майже на 9 відсотків. Все. З вашого дозволу, більш деталізовано вже ДСНС тоді розкаже про подальший проєкт, який у нас є з фінсько-українською інвестиційною компанією, з вашого дозволу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Михайловичу. Будь ласка, Олексій Сергійович Мігрін.

 

МІГРІН О.С. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, присутні. Як сказав Василь Михайлович, дійсно, у нас гідрометеорологічній службі по держбюджету передбачено 1 мільярд
282 мільйони – це на 15 відсотків більше, ніж у 2026 році. І по науковій і науково-технічній діяльності у сфері гідрометеорології у нас збільшення на
5,1 – це на 9 відсотків більше. Враховуючи такі показники проєкту Державного бюджету на 2027 рік, ДСНС буде організовувати виконання завдань, визначених цими бюджетними програмами в межах передбачених коштів.

Але по нормативам, що стосується, то додаткова потреба у видатках на 2027 рік до нормативного по першій програмі гідрометеорологічна
діяльність – це 485 мільйонів і наукова і науково-технічна діяльність у сфері гідрометеорології, це забезпечення нормативного рівня – це 115,4 мільйона.

Крім того, з метою реалізації проєкту розвиток метеорологічної інфраструктури та потенціалу покращення можливостей Національної гідрометеорологічної служби для підтримки цивільного захисту та рятувальних робіт програма покращення можливостей Національної гідрометеорологічної служби по спеціальному фонду передбачено на 2027 рік щось 263,5 мільйона гривень. Джерелом фінансування є це кошти Фінської Республіки у проєктах програми Фінсько-українського інвестиційного фонду. У 2026 році було передбачено 448,3 мільйона – це автоматизовані системи, в 2027 році передбачено придбання метеорологічного радару і станції виявлення блискавок. Тому ситуація наступна, прошу підтримати в цих кошторисах, які передбачені проєктом Державного бюджету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Сергійовичу. Безумовно, маємо підтримати розвиток цієї сфери і належне забезпечення, сподіваюсь на підтримку і наших колег народних депутатів, бюджетного комітету та інших. Дякую.

Шановні колеги, шановні представники центральних органів виконавчої влади! Чи є ще коментарі, чи можемо ми йти далі? Якщо коментарів немає і пропозицій додаткових, то, будь ласка, Тетяна Валентинівна Тимочко.

 

ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги! Я, перепрошую, не буду включати відео, щоб зекономити трошки собі зв’язку, бо в дорозі. Величезне прохання щодо внесення до бюджету коштів на фінансування Національного природного парку «Чорний Ліс». Так довго, багато років, десятки років ми його створювали, слава богу, є вже указ Президента, є доручення Кабінету Міністрів, але Мінфін не включив ці витрати. І, безперечно, треба, я думаю, Держлісагентству поправити там позицію по кількості людей, тому що однозначно, за рік ми не наберемо такої кількості людей, але не менше, ніж
50 відсотків заявленої кількості потрібно. Кошти, крім того, потрібні на створення і облаштування офісу цього новоствореного національного парку.

І я хотіла би сказати такий прикрий, навести прикрий приклад щодо Національного природоохоронного парку «Холодний Яр», який був створений в 2022 році, коли почалася повномасштабна російська збройна агресія. І, звичайно, всі тоді вважали, що не до цього і було лише дванадцять людей започатковано як персонал цього парку. І уявіть собі, вже кілька років ми не можемо домогтися збільшення такої кількості в цьому величезному Національному природному парку.

Тому економити на самому початку не варто, тому що облаштування приміщення, придбання обладнання, служба охорони, машини, для того, щоби оплачувати працю персоналу, для цього потрібні кошти.

І дуже вас, уклінно просимо, тримати цю пропозицію, а Держлісагентсво з нами разом, ми підключимося і звичайно відкоригуємо цю цифру – це перша позиція.

Друга позиція. Звичайно ця позиція друга не може бути отак от з голосу, а тим більше громадською організацією, як би прийнята. Але нас дуже здивувало, що Міністерство економіки і довкілля не заклало в бюджет кошти на ремонт приміщення на Антоновича для того, щоби туди переселити екологічну складову міністерства.

Були обіцянки і були розмови про те, що це будуть виділені кошти на технічне обстеження, на ремонт цього приміщення, бо оренда може швидко завершитися. А вже як доповідав Олександр Васильович, 109 мільйонів потребує лише одна установа бюджетна, якій треба орендувати, платити комунальні послуги. Уявіть собі, 109, за ці гроші можна відремонтувати будівлю і переселити всі служби.

Якщо ми хочемо відновлення Міндовкілля, нам треба ці кошти також закладати.

І третя позиція, дуже коротко, підтримуємо і уже 2 роки поспіль громадські організації України домагаються, щоби Міністерство енергетики розпочало будівництво лінії аварійного постачання електроенергії на Хмельницьку атомну станцію.

Ми маємо дуже погані приклади по Запорізькій АЕС, якщо б вона не була так добре влаштована у свій час, розумно, то, щоб ми мали зараз, і ми в умовах війни, війна, яка наростає. І тому треба не просто скористатись цим запитом фінансовим, а почати реально будувати цю лінію вже у цьому році.

Дякую, шановні колеги, і прошу ще раз про «Чорний Ліс» підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна.

Будь ласка, Олександр Васильович, прошу прокоментувати.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олег Володимирович, за коментар. Перш за все хочу сказати, що стосується, можливо, мене було, через поганий зв’язок, погано зрозуміло, бюджетом встановлено не 111 мільйонів, а 11 мільйонів додаткових коштів 11,4 мільйона. Це я хочу уточнити.

Що стосується закладки коштів на ремонт будівлі на Антоновича. Ці кошти йдуть по іншій програмі, по якій відповідальні Мінекономіки, тому що утримання будівель Мінекономіки, тому що на сьогоднішній день окремо міністерство не має. Тому я про це і не говорив. Там дійсно кошти на обстеження закладені, але для того, щоб проводити ремонт треба спочатку обстежити і зрозуміти все. Ці кошти є закладені, але це не є екологічна програма тому я її сьогодні не представляв на профільному нашому екологічному комітеті, я тільки сьогодні говорив виключно за екологічні програми. Дякую.

 

ТИМОЧКО Т.В. Олександр Васильович, дякую дуже, але просто, щоб ми ніколи не забували нам треба відновити Міндовкілля і для цього приготувати матеріально-технічну базу. Дякую дуже, що ви за це потурбувались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна, дякую Олександр Васильович.

Будь ласка, Асоціація міст України, Олег Володимирович.

 

ГАРНИК О.В. Шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати! Дякую за можливість довести позицію Асоціації міст з приводу проєкту бюджету. Асоціація міст України звернулась листом від 23.09.2026 року № 5812, в якому висловила пропозиції до законопроєкту. Хотів би акцентувати буквально на кількох буквально моментах. Перше, це ми просимо підтримати нашу пропозицію по збереженню зарахування до бюджетів громад 64 відсотків ПДФО. Тому що це вкрай важливо для того, щоб забезпечити проходження опалювального сезону.

Друге. Ми просили зупинити дію 99 статті Бюджетного кодексу, яка передбачає вилучення з місцевих бюджетів 19 мільярдів гривень на реверсну дотацію. Це стосується 218 громад і це значні втрати для цих громад. І третє – там 76 пункт наших пропозицій передбачає забезпечення фінансування з державного бюджету заходів з комплексного управління відходам, в тому числі відходів руйнувань, спричинених збройною агресією Російської Федерації. В сьогоднішніх умовах органи місцевого самоврядування самостійно не можуть забезпечити побудову, скажімо так, системи управління відходами, в тому числі поводження з відходами руйнування. Тому просили б підтримки в цих питаннях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Володимировичу, дякую за вашу позицію.

Давайте ще раз повторимо, які з пропозицій від Асоціації міст України є довкіллєвими пропозиціями, які ми могли би включити безпосередньо до наших пропозицій до бюджету 2027 року?

 

ГАРНИК О.В. Виключно довкіллєві – це 76 пункт пропозицій, який стосується фінансування з державного бюджету заходів з комплексного управління відходами, в тому числі і руйнувань. А пункт 1.2....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що в себе будуть включати ці заходи, за вашою пропозицією?

 

ГАРНИК О.В. Ці заходи за нашою пропозицією... За нашою пропозицією це буде, скажімо, фінансування за рахунок коштів, співфінансування за рахунок коштів державного бюджету побудови на рівні органів місцевого самоврядування системи управління відходами відповідно до ухваленого закону і тих законів, які, ну, про управління відходами і тих законів, які зараз ще напрацьовуються. Тому що в органів місцевого самоврядування... і пункт 1.2., те, про що я говорив, реверсна дотація
64 відсотки – це загальна спроможність органів місцевого самоврядування взагалі функціонувати. Тому що, ну, вилучаються кошти, в них немає ресурсів ні на що, в тому числі і на, скажімо, підтримку навіть системи управління відходами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яку суму ви пропонуєте закласти до державного бюджету для співфінансування?

 

ГАРНИК О.В. Ну, ми покладаємося на профільне міністерство. Ми просто просимо хоч щоб якісь кошти закладалися. Тому що станом на сьогоднішній день немає нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство не... з такою ініціативою не виступає. Я так розумію, що з профільним міністерством з цього приводу ви не спілкувалися.

 

ГАРНИК О.В. Ну, з приводу коштів, ресурсів – ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ГАРНИК О.В. Ми просто...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам мало закласти, нам потрібно це проадвокувати, нам потрібно чітко показати, на що це буде іти. У нас система управління відходами потребує коштів в будь-якому населеному пункті. Не мені вам розповідати. Ви прекрасно це знаєте. Але як можна це закладати, якщо у нас немає жодної прив’язки до там, я так розумію, до жодного регіонального плану, місцевого плану. Тобто до чого ви хочете прив’язувати цю суму, і на що вона піде реально?

 

ГАРНИК О.В. У мене немає чіткого визначення суми. Тому дивіться, Олеже Володимировичу, питання просто тоді по пункту 2, що набагато важливіше це те, що органи місцевого самоврядування на сьогоднішній день реалізують. Просто, якщо не будуть ухвалені ці правки, то органи місцевого самоврядування будуть позбавлені фінансового ресурсу, який вони використовують, в тому числі і на забезпечення функціонування і розвитку системи управління відходами. Це просто загальна спроможність, фінансова спроможність органів місцевого самоврядування, яка стосується фактично всіх без виключення громад. Це 64 відсотки ПДФО, які були в минулому році, в позаминулому році, просто збереження і реверсна дотація, це 19 мільярдів, це вилучаються кошти у одних громад, передаються іншим, і це дуже сильно впливає на спроможність більшості громад на функціонування системи управління відходів в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Володимировичу, дякую за вашу позицію. Я думаю, що в робочому порядку ми ще обговоримо це.

Дякую вам.

Шановні колеги, чи є ще запитання стосовно першого питання порядку денного проєкту державного бюджету? Якщо таких запитань немає, то вам був направлений проєкт висновку. Ольга Петрівна, ви тут?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Ольга Петрівна, скажіть, будь ласка, нам потрібна доопрацьовувати, я так розумію в робочому порядку, виходячи з тих пропозицій, які надали центральні органи виконавчої влади та народні депутати, нам потрібно ще доопрацювати. Є така потреба?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Так, звісно. В робочому порядку з Оленою Володимирівною і з НКРЗУ, і з Асоціацію міст України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді, шановні колеги, є пропозиція ухвалити висновок, з яким ви були ознайомлені, до законопроєкту про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстраційний номер 16000), направити його до Комітету з питань бюджету та Кабінету Міністрів України, надати право голові комітету доопрацювати його разом з секретаріатом комітету.

Вірно, Ольга Петрівна?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Пане голово, якщо не помиляюсь, 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9, вірно. Дякую, шановні колеги. Дякую, шановні присутні.

Дуже коротко розглянемо друге питання порядку денного і закриваємо комітет. Друге питання порядку денного – це питання про звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за період п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Шановні колеги, проєкт звіту був направлений всім. Чи є потреба в когось обговорювати проєкт звіту роботи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за період п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання? Чи є пропозиції та зауваження?

Якщо таких пропозицій та зауважень немає, то є пропозиція наступна. Інформацію взяти до відома, затвердити звіт про роботу комітету за період п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за період п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання розмістити на офіційному вебсайті комітету.

Ольга Петрівна, нам потрібно його направляти комусь?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Не потрібно, Олег Володимирович, це тільки на нашому сайті розміщується і на сайті Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре-добре. Тоді розмістити його на офіційному вебсайті комітету і на вебсайті Верховної Ради. Хто за таке рішення, шановні колеги?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олег Володимирович, 9 – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Я порахував, Сергій Володимирович.

 

ШАХОВ С.В. Дякую, Сергій Васильович. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Дякую вам за участь в засіданні. Намагалися якомога швидше його провести. Бережіть себе, будь ласка, будьте обережні. Реагуйте, будь ласка, на повітряні тривоги. Знову в Києві чуємо постріли. Будь ласка, бережіть себе.