СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань екологічної
політики та природокористування
14 березня 2024 року
Засідання веде голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Перед тим, як розпочати засідання, прошу обрати секретаря засідання. Хто міг би допомагати? Традиційно прошу Сергія Васильовича, якщо Сергій Васильович може. Дякую. Сергій Васильович Магера.
Шановні колеги, хто за те, щоб призначити секретарем сьогоднішнього засідання Сергія Васильовича Магеру?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
ЯКИМЕНКО П.В. Якименко – за.
МАГЕРА С.В. Якщо я не помиляюся, 9, ні?
_______________. 12.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, більше, точно більше.
МАГЕРА С.В. Так, рахуємо ще раз.
ЛАБУНСЬКА А.В. І мене порахуйте, будь ласка, бо мене щось вибило на цей час голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
МАГЕРА С.В. Так, 11. Без мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Голубчак, голосувати не потрібно, ви не член комітету, тому, будь ласка, прошу не підіймати руку. Дякую.
Так, шановні колеги, в нас три питання порядку денного. Але за другим питанням, тобто за першим питанням, за проектом Закону про внесення змін до Закону України про природно-заповідний фонд щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду (реєстровий номер 11024), внесений Кабінетом Міністрів України, надійшов лист від Міндовкілля з проханням перенести розгляд цього питання для узгодження позицій. Тож, шановні колеги, є пропозиція прибрати це питання з порядку денного. Є інші пропозиції до порядку денного? Якщо немає, то затвердити порядок денний в складі двох питань.
Хто – за?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. Може я помиляюся, щось нарахувалось дуже багато, 15. Ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме так – 15. Навіть 16.
_______________. Ні, ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіть… Дякую. Сергій Володимирович, я бачу, з лікарняної палати підключився до нас. Сергій Володимирович, дякую за участь в комітеті.
Шановні колеги, можемо приступати до порядку денного. І першим питання порядку денного є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах (реєстровий номер 9516), внесений народним депутатом України Матусевичем та іншими народними депутатами України.
Є пропозиція в такому порядку розглядати це питання. Перше, просив би висловитися автора законопроекту. Потім хотів би нагадати, що у нас протягом доволі довгого, але оправдано довгого часу, працювала робоча група стосовно цього законопроекту. Просив би висловитися керівників цієї робочої групи стосовно результатів розгляду. Потім Міндовкілля і потім приступаємо до обговорення цього законопроекту. Прошу виключити звук, тому що чую не тільки себе і доповідача.
Будь ласка, Олександре Борисовичу, вам слово.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, Олеже Володимировичу.
Шановні колеги, хочу презентувати законопроект 9516 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва. Обґрунтування необхідності прийняття цього законопроекту буквально коротко. У Лісовому фонді України щорічні обліковуються значні площі насаджень, пошкоджених внаслідок стихійних лих, стихійних явищ, а саме, вітровалів, буреломів, з яких... масового всихання, з яких у мирний час у кращому випадку розробляється лише до 10 відсотків загального обсягу.
На сьогодні ситуація значно ускладнилася в зв'язку веденням бойових дій, неможливістю вчасно та ефективно реагувати на пожежі, стихійні природні явища, поширення шкідників, хвороб тощо. Ліквідація наслідків зазначених явищ потребуватиме в тому числі проведення суцільних санітарних рубок. За діючими нормами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" проведення таких рубок вимагатиме проведення оцінки впливу... вимагає проведення оцінки впливу на довкілля.
Тривалість проведення такої оцінки сьогодні складає від трьох місяців. Я хочу також наголосити, тоді як в європейських країнах держава наполягає, що такі види робіт повинні бути проведені негайно з метою запобігання подальшому поширенню негативних явищ, зокрема, шкідників, хвороб, що призводить до значних втрат лісових ресурсів.
За результатами досліджень встановлено, що тільки у 2018 році невчасне проведення санітарних рубок в ослаблених і всихаючих лісах Держлісагентства привело до збитків у сумі 1,2 мільярда гривень за тодішніми цінами реалізації деревини. Таким чином запізнення з проведенням, зокрема, суцільних санітарних рубок приводить до значних економічних збитків внаслідок різкої втрати товарності заготовленої деревини, а також до затримання відновлення екологічних умов територій у зв'язку із необхідністю здійснення у значних обсягах робіт, пов'язаних з оцінкою впливу на довкілля.
Через зволікання з проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – санітарних рубок, у зв'язку із необхідністю проведення оцінки впливу на довкілля відбувається зниження виходу лісоматеріалів круглих, саме ділової деревини за один місяць – в середньому на вісім відсотків, за три місяці – в середньому на 31 відсоток і за шість місяців – це 79 відсотків. В результаті цього саме головне, на що хочу наголосити, відбувається зниження надходжень рентної плати на заготівлю деревини як в державний, так і в місцеві бюджети. Дещо хотів наголосити про взагалі проведення господарства. За останні роки спостерігається поступовий і планомірний перехід від суцільно-лісосічних зрубів способів рубок до поєднання до вибіркових і поступових рубок з формування складної різновікової структури насаджень.
Аналіз фактично проведених рубок за останні п'ять років свідчить про зменшення заготівлі деревини суцільним способом при проведенні рубок головного користування і зменшується кількість суцільно-лісосічних рубок, і якраз збільшується кількість поступових рубок за площею на 32 відсотки і за обсягом на 21 відсоток. Тому говорити про суцільне рубання лісів, скажемо так, на сьогоднішній момент практично суцільні зруби мають здатність зменшуватися взагалі у ведені лісового господарства в Україні.
Ми багато говорили на робочій групі, не буду зараз говорити стосовно європейського законодавства, але хочу наголосити, що такий вид діяльності проведення оцінки впливу на довкілля в європейських країнах стосовно якраз оцих способів, про які я говорив, взагалі не проводиться. Тобто у даному законопроекті ми пропонуємо проводити оцінку впливу на довкілля на всю планову діяльність, мається на увазі на всі рубки головного користування, які визначені в межах діючих лісосік і в межах лісовпорядкування, яке проводиться один раз в десять років. Тобто планова діяльність ведення лісового господарства буде підлягати оцінці впливу на довкілля при проведенні лісовпорядкування.
Також пропонується цим законопроектом до оцінки впливу на довкілля долучити ще багато робіт, які проводять лісівники, а саме: будівництво лісових доріг і таке інше. Оце коротко, що стосується цього законопроекту.
Можливо, Олегу Володимировичу, в мене ще є час?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доволі багато у нас виступаючих, тому...
МАТУСЕВИЧ О.Б. І саме головне, що законопроект розроблено з метою ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на наближених до природи лісівництва принципах.
Оце коротко по законопроекту. Якщо будуть запитання, готовий дати на них відповіді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович, у мене є єдине запитання, чи ви наполягаєте на прийнятті законопроекту у вашій редакції повністю?
МАТУСЕВИЧ О.Б. В моїй редакції повністю ні, тому що ми говорили про те, що ми, в принципі, поблоково залишаємо тільки з цього законопроекту блок питань, що стосується оцінки впливу на довкілля. Ми на робочій групі багато говорили, тобто питання поки що не доопрацьоване поділу території України на зони, воно ще не доопрацьоване, його треба опрацювати з наукою, з відповідними відомствами для того, щоб, можливо, в майбутньому все-таки ці природні зони появилися в Україні.
Стосовно повноважень Міністерства захисту довкілля, це другий блок цього законопроекту, також ми, в принципі, дійшли згоди в тому плані, що не принципово питання повноважень міністерства сьогодні, де воно буде, стосовно затвердження матеріалів лісового впорядкування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
Юлія Юріївна, вам слово, будь ласка, як керівниці, співкерівниці робочої групи з розробки водоведення до комітету цього законопроекту. Будь ласка.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую, Олег Володимирович.
Колеги, я зараз виключно виступлю по діяльності робочої групи, я думаю, після обговорення буде можливість виступити як голові профільного комітету ще, я сподіваюсь, особливо з питання європейської інтеграції.
Колеги, по роботі робочої групи. Дійсно, рішенням Комітету з питань екологічної політики було прийнято створити робочу групу, де основним завданням було проаналізувати європейський досвід і напрацювати зміни до законодавства щодо оцінки впливу на довкілля, а саме в лісовій галузі. Скажу так, що перше засідання відбулося, і ми напрацювали певні кроки, але з'явився у нас законопроект 9516, який тільки фактично на 25-30 відсотків відповідає завданням робочої групи. Ми активно і певний період дискутували, обговорювали норми законопроекту. Дійсно, було три основних проблемних для нас блоки для обговорення. Це питання якраз повноважень міністерства, це перший блок. Другий – це питання біогеографічних зон і третій – це оцінка впливу на довкілля.
Щодо двох цих блоків абсолютно погоджуюсь, ми маємо їх знімати, тому що, по-перше, це впливає і, скажу так, впливає на повноваження міністерства, на інституційну спроможність. І ми маємо по першому блоку закрити питання оперативно.
По другому у нас це питання біогеографічних зон. Не вистачає наукових обґрунтувань і європейського досвіду. Ми також маємо повернутися до цього питання, подискутувати і обговорити.
По третьому ми дуже довго дискутували і майже виходили на компромісний варіант. Але крайнє засідання привело нас в певний кут, тому що з'явилося ще декілька версій і ми, на жаль, не прийшли до єдиного. Ми запропонували, я як голова робочої групи, співголова робочої групи запропонувала все-таки напрацювати відповідно до компромісних рішень новий текст законопроекту, тому що ми маємо орієнтуватися і на Регламент, і зробити так, щоб це було збалансовані, важливі і необхідні рішення, які будуть з природоохоронним напрямком і врегулюють питання, які виникають у представників в лісовій галузі.
Тому, на жаль, ми не прийшли до певного компромісу, я думаю, що ми в процесі будемо продовжувати обговорювати. Але, колеги, 70 відсотків, вони потребують врегулювання законопроекту. Тому це результат робочої групи. Я сподіваюся, що ми сьогодні плідно і професійно поспілкуємося, подискутуємо, а далі вже під час обговорення я б хотіла виступити щодо окремих зауважень.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.
Будь ласка, Едуард Петрович як співголова робочої групи.
ПРОЩУК Е.П. Видно мене не видно? Щоб не повторюватись за колегами, дійсно, ми плідно попрацювали в частині зонування, знайшли порозуміння, що, дійсно, це питання не готове в частині повноважень міністерства. Дуже багато було пропозицій і обговорення з громадськістю, зокрема Українська природоохоронна група, "Екологія Право Людини", Всеукраїнська екологічна ліга, ІЕФ України дуже активно включалась, багато було пропозицій, ми їх всі опрацьовували, напрацьовували. Дійсно, було два шляхи, чи подавати напрацьований робочою групою законопроект, чи 9516 все-таки ми зможемо сприйняти, доопрацювати до другого читання. Як на мене, така можливість є і зберігається. І треба віддати належне і авторському колективу, що тут є бажання велике найти компроміс в діалозі з ДП "Ліси України", з Держлісагентством. Дискусія складна, дійсно, питання водночас і потребує врегулювання, і є певні невідповідності стосовно європейської практики і стосовно сприйняття громадськості. Тому, я думаю, що зараз в процесі обговорення ми, сподіваюсь, пошукаємо відповідні компроміси.
Тому наразі щоб не повторювати за колегами, у мене коротенько все. Я буду дальше дискутувати стосовно голосування в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуард Петрович.
Я думаю, що діяльність робочої групи варто було би продовжити і ще багато ініціатив можуть розглядатися цією робочою групою та доопрацюватися.
ПРОЩУК Е.П. Олег Володимирович, так, так, на завершення, дійсно, ми з Юлією Юріївною прийняли таке рішення, що ми не завершимо діяльність робочої групи, абсолютно вона вірно окреслила наші цілі і завдання, тому ми дальше будемо крокувати до цих завдань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за вашу позицію.
Будь ласка, Міндовкілля. І до Міндовкілля два питання.
Перше питання, це питання стосовно повноважень міністерства. Чи Міндовкілля наполягає на тому, щоб відмовитися від тих повноважень, які були передбачені статтею 29 Лісового кодексу?
І друге, це питання стосовно оцінки впливу на довкілля. Як ви оцінюєте результати роботи робочої групи і до чого ви, власне, схиляєтесь, що ви рекомендуєте окремо як учасники робочої групи комітету для прийняття? Будь ласка.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. По першому питанню, Олеже Володимировичу, дозвольте, я відповім, оскільки питання по матеріалу лісовпорядкування більше відноситься до моєї компетенції.
Дійсно, ми не наполягали на тому… ми не заперечували того, щоби ці повноваження по затвердженню матеріалів лісовпорядкування були в міністерства забрані, поясню, чому така була позиція.
У зв'язку з тим, що матеріали лісовпорядкування, як ми говорили, мали проходити оцінку впливу на довкілля, тобто міністерство вже їх раз розглядало, погоджувало, повторно ще раз розглядати і погоджувати, ми вважаємо, що змісту немає. Але якщо автор законопроекту говорить, що питання недоопрацьоване і його потрібно доопрацьовувати, то ми на цьому наполягати не будемо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.
Олена Володимирівна Крамаренко, будь ласка.
КРАМАРЕНКО О.В. Доброго дня, колеги. Хочу сказати, що позиція міністерства була висловлена листом від 14.08.2023 щодо оцінки впливу на довкілля у тому числі. Але, як сказали колеги сьогодні, була плідна співпраця у нас під час робочої групи, є певні напрацювання, і я вважаю, що сьогодні на комітеті буде це обговорено і прийметься виважене рішення щодо даного прийняття даних змін.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Володимирівно.
Я думаю, що сьогодні ще в ході розгляду цього питання будуть питання до Міндовкілля, можливо, ваші коментарі будуть потрібні.
Шановні колеги, хто ще хотів би висловитися по цьому законопроекту?
Юлія Юріївна, будь ласка.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Я хотіла би продовжити вже в контексті тих питань, які ми піднімали. Дійсно, колеги, коли ми аналізуємо текст законопроекту і отримані висновки, слід також звернути на те, що законопроект ще не пройшов Комітет з питань антикорупційної політики. І вважаю це принципово важливим, щоб ми отримали перед тим, як законопроект, якщо ми вирішимо, що він буде йти саме в 9516 версії, особливо пройшов також, окрім євроінтеграційної експертизи, та антикорупційну. І, я думаю, було б правильно звернутися, щоб швидше розглянули його на антикорупційному. Тому що швидкість проходження даного законопроекту, вона особлива в комітеті, ще до рішення комітету робочою групою планувалося раніше поставити. Зараз, через два дні після рішення робочої групи ми його активно ставимо, хотілось би, щоб така швидкість була і до горизонтальних реформ, екологічний контроль. Звісно, це складні дискусії, але питання того, що є для нас пріоритетним, і чому з такою швидкістю заходять подібні законопроекти, які ми не вважаємо зараз пріоритетними, знову ж таки питання відкрите.
Другий блок, колеги, це євроінтеграція. Зверну увагу і нагадаю, що на комітеті виступав пан Стрілець, міністр з питань захисту довкілля, де він орієнтував нас усіх на звіт, який був виданий Європейською комісією в листопаді 2023 року. Ми можемо чітко відкрити даний звіт, наша окрема глава, ми пам'ятаємо нашу оцінку, яку нам поставили щодо виконання євроінтеграційних норм у питанні захисту довкілля. Тут є чітка фраза, колеги, зокрема по самосійним лісам була в нас дуже позивна оцінка, і першою ініціативою згадується в тому звіті про необхідність посилити незалежність і спроможність здійснювати моніторинг і контроль ліцензій рубок, збут лісової продукції. Це стосується і питання в першу чергу оціни впливу на довкілля.
Друге питання в рамках євроінтеграції: отримали на голову комітету лист від представництва ЄС, які дуже стурбовані даною законодавчою ініціативою і звертають увагу про діалог і дискусію, обговорення норм з екологічною громадою, з експертними представниками із залучених всіх сторін, тому що є якраз статті, які протирічать ряду європейських документів. Це чітко відображено в нас у висновку Комітету з питань європейської інтеграції, де йде посилання на директиву, Регламент.
Окрім того, колеги, ми отримали висновки від Дослідницької служби Верховної Ради, ми спеціально звернулися до них до аналізу. І вони звертають на 4 статтю однієї з директив і ще додаткову директиву. Я можу їх офіційно для протоколу озвучити, щоб ми обов'язково включили, тому що вони не відповідають, тобто вони не протирічать висновку, але не відповідають ряду європейських документів.
Колеги, ми це будемо потім виправляти. Ми маємо адаптувати наше законодавство відповідно до європейських вимог. Тому, отримуючи подібні листи, ми маємо всім комітетом звертати увагу на них. Нагадаю, окрім того, і програму Президента нашого Володимира Олександровича Зеленського про Формулу миру, екологічну безпеку, і документ, який напрацювала High Level Groups, безпосередньо на 42 пункт щодо обов'язковості проведення оцінки впливу на довкілля. Колеги, ми продукуємо документи, які протирічать програмним документам, напрацьованим нашими всередині країни. Я вважаю, що ми маємо на це звертати особливу увагу.
Повертаюсь до рішення РНБО, які були основою того, що ми маємо включити їх і напрацювання нашої робочої групи. Ці пропозиції, які були відображені в даному законопроекті, вони не відповідають цьому рішенню. І ми маємо все-таки його впровадити і включити в наше законодавство, обговоривши, звісно, знайшовши збалансовану, колеги, позицію.
Колеги, я стосовно європейської інтеграції закінчую. Я думаю, що всі ми маємо з вами проаналізувати і прийняти абсолютно вірне рішення. Відповідально маємо напрацювати текст, який буде відповідати європейській директиві, не порушувати антикорупційне законодавство знову ж таки, і для того, щоб у нас був, дійсно, діалог і ми могли в подальшому робити спільні корисні справи як знову ж таки приклад самосійних лісів, який в приклад ставить якраз Європейська комісія. Наші рішення мають бути проекологічні і євроінтеграційні. Тому, колеги, я все-таки звертаю увагу на те, щоб ми напрацювали той текст законопроекту, який буде відповідати цим вимогам.
У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна. Дякую за ваше підтвердження постійно європейського курсу нашого комітету. Дійсно, це вкрай важливо і ми, сподіваюсь, будемо його підтримувати завжди.
Шановні колеги, чи є необхідність ще висловитися по цьому законопроекту? Будь ласка, Юрій Миколайович.
МАРЧУК Ю.М. Добро дня, шановні народні депутати, шановні колеги! Безумовно, сам проект закону визвав потужну дискусію як і в когорті лісівників України, в нашому університеті був проведений великий круглий стіл, були і народні депутати, були спеціалісти лісового господарства, запрошувались представники міністерства, екологічні організації, для того, щоб ми могли почути думку кожного і прийняти виважені рішення.
В цілому, розглядаючи законопроект в цілому, ми розуміємо ідеологію законопроекту і розуміємо, що поділ України на географічні зони потрібно визначити, тому що коли ми говорили про інвазійні види і говорили про географічні зони, ми наткнулися на те, що в нас такого немає, за винятком атласу України 2000 року, якщо я не помиляюся, підготовлений академією наук тоді був, де було визначення таке попереднє, законодавчого його немає.
Що стосується самого Закону про ОВД, я уважно продивився всі документи, включаючи заключення Комітету європейської інтеграції, розуміючи статтю директиви про необхідність проведення ОВД при зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення на інші землі. Звертаю увагу на те, що ми говоримо про ОВД, коли зміна цільового призначення земель не проходить.
Приклад. 20-й рік, самі великі пожежі за всю історію України, згоріло 150 тисяч гектарів лісів. Пройшло два роки, 30 тисяч гектарів лісів в Луганській області лишилися нерозробленими через спори, хто буде робити ОВД. Вони залишилися… зараз в них, мабуть, хтось з тієї сторони будує укріплення. 65 тисяч згоріло лісів у заповідній зоні – це деревина, яка залишалася на корені нерозроблена, поки йшли дискусії, поки йшла ця вся епопея. З 17-го року ми ведемо дискусії по цьому питанню.
Тому виключити норму про необхідність проведення ОВД при стихійних явищах, пожежах, шкідниках, хворобах. Для прикладу, типограф має три виходи з материнського дерева: з травня по серпень вилітає три популяції – з одного дерева 20 тисяч особин. Якщо ми не забираємо це дерево, ми отримаємо до серпня місяця декілька гектарів вже пораженного очага.
Чомусь недовіра до працівників лісового господарства стала домінуючою в дискусії. Я чув ці фрази, що ми кістьми ляжемо, по-вашому не буде. Мова зараз не йде, не про недовіру, а мова йде про ефективність і економіку країни. Якщо хтось може мені пояснити, чому на цьому лісове господарство оплатило практично 100 мільйонів гривень за цю роботу, 65 мільйонів прямої проплати за оцінку впливу на довкілля і 25 мільйонів, трохи більше, за експертизу. Чому потрібно писати книжки по 500 сторінок і 2 тисячі сторінок добавок і скільки деревини треба перевести на ці книжки, які переписані з матеріалів лісовпорядкування. Давайте говорити про це – про професіоналізм підготовки документів. Чому польський лісівник до 5 гектарів має право відведення самостійне? Чому в Татранському парку спеціаліст-лісівник має право назначення рубки, не питаючи нікого, бо він професіонал? А у нас залишилося тільки (Не чути) визначати ОВД, що робити… чи ні.
Я просив би народних депутатів подивитися уважно на європейські закони і прийняти виважене рішення. Сьогодні Україна потребує не тільки екологічного чинника, а й економічного. Ми втрачаємо гроші, гроші ДП, гроші …(Не чути), які платяться за необхідність три місяці необхідної експертизи там, де вона не потрібна. Або ми поважаємо професіоналізм і признаємо його, або ми розуміємо, що хтось на цьому заробляє.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Миколайовичу, дякую за вашу позицію. Єдине, що хотів би нагадати, що все ж таки ми зараз знаходимося на екологічному комітеті, а не на економічного, і все ж таки, я сподіваюся, що головним чинником, який буде враховуватися при прийнятті рішення народними депутатами, будуть саме екологічні норми збереження екологічного контролю за діяльністю в тому рахунку і в лісогоспоадарській діяльності.
Будь ласка, Тетяно Валентинівно.
ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги! Я думаю, що настав час не пафосних речей про високий професіоналізм, а час розгляду регламенту і процедур проходження цього законопроекту. Тому що говорити про довіру до професіоналізму, ми довіряємо, ми не знаємо, чому Держлісагентство передало такі суми якимось приватним фірмам на ОВД, коли в підпорядкуванні Держлісагентства знаходиться три потужні наукові установи, професійні установи, які могли б готувати для основного свого центрального органу виконавчої влади якісні оцінки впливу на довкілля. Це питання не до цього комітету і точно не до цього розгляду.
Я хотіла б, Олеже Володимировичу, задати питання, тому що попередні виступи депутатів і керівників робочої групи, і авторів, я хотіла би, щоб ми зараз зрозуміли, про яке голосування буде йти мова, за що будуть голосувати депутати. Тому що якщо знімається, і це погоджено, це не примусово, це всі погодилися, перший блок, який стосується зонування і природних зон, зняти до наступного доопрацювання, і другий блок, який стосується повноважень, також знімається як не актуальний і такий, що не відповідає пропозиціям, вірніше, що суперечить пропозиціям Європейської комісії в Україні, яка звернулася особисто листом до вас і до комітету щодо розгляду цього законопроекту. Тобто ці два блоки знімаються, і виходить, що з законопроекту знімається зараз, повторюю, за погодженням з усіма сторонами, і це добре, що ми знайшли цей компроміс, знімається з цього законопроекту. Тобто залишається третя частина, 30 відсотків цього законопроекту, і подавати його по процедурі першого читання в тому обсязі, який він був підготовлений, і за домовленістю, і за здоровим глуздом неможливо, то чому би нам зараз не підготувати іншу пропозицію. І я просто хочу зрозуміти, яку пропозицію для голосування будуть зараз обговорювати і голосувати депутати? Чи це буде, як сказала Юлія Юріївна, інший законопроект. Фактично каркас і текст цього законопроекту є, більше того, є компромісні напрацювання, які, можливо, не влаштують всіх в повній мірі, але принаймні дадуть можливість розв'язати якісь питання. І це буде все-таки інший законопроект, який не буде торкатися інших, але який стосується ОВД і знову ж таки з врахуванням і звіту Європейської комісії, яку отримало міністерство, і листа Представництва Європейської комісії в Україні щодо ОВД.
Тому просто я хотіла би зрозуміти, за що голосувати будуть зараз депутати, ніхто про це з самого початку не сказав. І тому висловлюватися, щось реагувати дуже складно. Я вам дякую за відповідь, якщо ви можете її надати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна. Звісно, як завжди, можу відповісти.
Шановні колеги, я хотів би нагадати, що відповідно до Регламенту Верховної Ради, відповідно до статті 116, у нас є можливість до першого читання внести зміни до законопроекту, якщо їх необхідність враховується, вважається головним комітетом, необхідність їх наявності. От за таких умов є пропозиція викласти законопроект весь законопроект у такій редакції, я хотів би озвучити, а саме:
Внести до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" такі зміни:
пункт 21 частини другої статті 3 викласти в такій редакції: "21 пункт. Усі рубки головного користування в межах фондів рубок головного користування, які визначаються лісовпорядкуванням; суцільні санітарні рубки на площі більше 10 гектарів (крім суцільних санітарних рубок при ліквідації наслідків лісових пожеж, вітрів-буреломів, сніголамів, масового всихання насаджень); усі суцільні санітарні рубки на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду".
Другий пункт. Пункт 2 частини третьої статті 3 доповнити новим абзацом четвертим такого змісту: "Вирубування дерев і чагарників на площі понад 500 квадратних метрів в разі змін, пов'язаних з приведенням до нелісових земель або утворенням лісових ділянок, постійно не вкритих лісовою рослинністю. У зв'язку з цим в абзаци чотири і вісім вважати відповідно абзацами п'ятим і дев'ятим".
Тобто, шановні колеги, за пропозицією, яка зараз надається народним депутатам, з якою народні депутати, я сподіваюсь, вже були попередньо ознайомлені, пропонується прибрати дійсно майже всі норми, які вносилися… Точніше, прибрати всі норми, які пропонувалися внести до Лісового кодексу, а також в частині Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" викласти частину другу статті 3 у вигляді... і частину третю статті 3, а це саме сфера застосування оцінки впливу на довкілля, у вигляді таких двох пунктів.
Крім того, шановні колеги, я буду пропонувати проголосувати за те, щоби звернутися до Верховної Ради для того, щоб не було зловживань, або навіть не зловживань, тому що подача народним депутатом правок ніколи не можна вважати зловживанням. Але, щоб ми поставили за можливості крапку в цьому питанні, звернутися до Верховної Ради з проханням проголосувати за цей законопроект за основу та в цілому для того, щоб зафіксувати таку позицію.
Шановні колеги, на прохання Тетяни Валентинівни я дав пропозицію, сподіваюся, що в подальшому наші учасники, які підняли зараз руку, можливо, не члени комітету, будуть висловлюватися вже стосовно цієї позиції або, можливо, і інших альтернативних позицій.
Будь ласка, Ігоре Леонідовичу.
БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Дякую, Олеже Володимировичу.
Доброго дня всім, шановні народні депутати! Я хотів би акцентувати увагу на двох моментах лише.
Перший момент стосовно євроінтеграційних процесів. Досить влучно доповідала Юлія Юріївна стосовно того курсу, в якому рухається зараз країна, приведення свого законодавства до норм європейського законодавства. Я хотів би звернути увагу, після досить детального вивчення Директиви відповідно Євросоюзу стосовно оцінки впливу на довкілля, практики європейських країн, хотів би сказати, що законопроект 9516 саме в частині оцінки впливу на довкілля ніяким чином не суперечить європейському законодавству, абсолютно ніяким чином. Натомість діюча редакція норми Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" містить ряд суперечностей з європейським законодавством. Зокрема, у європейському законодавстві взагалі не передбачено оцінку впливу на довкілля на ведення лісогосподарської саме діяльності лісокористувачами та власниками лісів. Це перший момент.
Другий момент. Я хотів би звернути увагу, Олег Володимирович досить лаконічно сказав пропозицію, за яку будуть голосувати народні депутати. Єдине, що хотів би я попросити, у частині третій статі 3 у пункті 2 говориться, що оцінці впливу на довкілля підлягатиме сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння. На сьогоднішній день в законодавстві України відсутнє поняття, що таке "лісогосподарське освоєння". Тобто ми пропонували у 9516 слова "та лісогосподарські" виключити з цього пункту. Тому що на сьогоднішній день воно ставить… це колізія виникає, і ніхто не може дати чіткого роз'яснення, яка ж тоді діяльність відноситься до цього лісогосподарського освоєння.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Леонідовичу. Дякую за ваше зауваження.
Єдине, що я хотів би сказати, що все ж таки оцінку відповідності законодавства України європейському законодавству мають робити відповідні органи. Я хотів би на цій позиції зупинитися.
Стосовно прибирання з частини другої, з пункту 2 частини третьої статті 3 слів "лісогосподарське освоєння". Хотів би запитати у Юлії Юріївни. Юлія Юріївна, скажіть, будь ласка, це питання розглядалося на робочій групі, до якого висновку ви прийшли?
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Ще раз повторіть позицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Юлія Юріївна, в частині… в діючій редакції в пункті 2 частини третьої статті 3 в абзаці другому цієї частини сказано, що до другої категорії, яка може підлягати ...(Не чути) довкілля, відноситься сільське господарство, лісівництво та водне господарство, а саме: сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння.
Ігор Леонідович Будзінський зараз скаже про те, що він наполягав би, або Держлісагентство наполягало би, виключити слова "та лісогосподарське освоєння" у зв'язку з тим, що ніхто не знає, що таке лісогосподарське освоєння, як воно здійснюється і наскільки воно кореспондується з іншою оцінкою впливу на довкілля, яке зазначено в цілому в законі.
От питання, чи розглядалося це питання на робочій групі і який висновок був зроблений стосовно саме цієї частини?
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. На робочій групі це питання не розглядалося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не розглядалося, зрозуміло. Шкода. Шкода, що це піднімається саме зараз, а не ставилося це питання на робочій групі і мали би проговорити. Дякую.
Будь ласка, пан Петро Тєстов.
ТЄСТОВ П. Доброго дня. Дуже дякую за надане слово.
Щодо пропозиції, яку озвучив Олег Володимирович. Перше, яке є питання, щодо площі 10 гектарів. Я подивився на сайті ДП "Ліси України", до речі, хочу подякувати, дуже зручний реєстр лісорубних квитків по суцільним санітарним рубкам, лише 26 рубок – це тільки більше 10 гектарів, із них всі, крім 4, тобто 22 рубки – це пожежі. Тому фактично запропонована норма, вона де-факто дорівнює відміні процедури ОВД, тому що у нас буде підлягати за рік аж цілих чотири ділянки. Тому 10 гектарів, як на мене, дуже завищена цифра. І, я думаю, для виконання рішень РНБО можна повернутися, наприклад, до цифри 3, яка дискувалася, 3-5, на робочій групі була.
Друге, що викликає питання, це формулювання, яке в дужках. З одного боку, йде опис надзвичайних ситуацій, але ніде не згадується, що це надзвичайні ситуації. І тому моя пропозиція як представника екологічної організації все-таки прописати чітко, що це має стосуватися тільки надзвичайних ситуацій, щоб у нас не було якогось подвійного трактування. Бо, наприклад, масове всихання шкідників, теж немає чітко визначеного терміну, якщо ж ми прив'яжемося до надзвичайних ситуацій, це зменшить ризик якихось можливих зловживань, плюс це буде відповідати позиції, яку спільно озвучили представники громадських організацій на робочій групі щодо того, що можна за допомогою Постанови 1010 вирішувати питання саме ліквідації наслідків горільників.
І третє, що я хотів вам сказати, що постійно розповідають, що у нас ОВД створює проблеми для лісового господарства, а якщо подивитися офіційні звіти, то кожен рік у нас стає все більше і більше прибутків в лісовому господарстві і з кожним роком все менше і менше площа всихання шкідників. Тому я трохи не розумію, якщо цей закон такий поганий і не дозволяє боротися зі шкідниками, чому в офіційних звітах в нас кожен рік ситуація тільки краще і краще?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Петро.
Я просив би, шановні колеги, все ж таки відійти від риторики. І от третє питання я от все ж таки думаю, що воно більш риторичне, я думаю що воно не потребує все ж таки відповіді. Це я думаю, що питання для широкого обговорення, конференцій і так далі. А от стосовно тих двох питань, які підіймалися на перших двох питаннях, тобто площа запропоновано її обмежити 10 гектарами і кореспондування оцих от запропонованих випадків, які пропонується виключити, з надзвичайними ситуаціями, я прошу дати відповідь. Хто міг би відповісти на це питання і обґрунтувати, підтвердити такі пропозиції?
Юрій Віталійович або... Давайте з Юрія Віталійовича почнемо, якщо цього буде недостатньо, то надамо слово і Ігорю Леонідовичу, і, можливо, пану Ткачу також.
Будь ласка, Юрій Віталійович.
Добрий день, шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати, учасники даного комітету! По-перше, я хотів би вам всім подякувати за досить широку дискусію, яка триває вже, на моїй пам'яті, активно три роки, ми зайшли, скажемо так, в таке кульмінаційне рішення з цього приводу. Ми однозначно, ми, я виступаю з боку лісівничої скажемо громади, за європейську інтеграцію законодавства і, зокрема, нашу лісівничу, з якою ми досить добре ознайомлені з нашими колегами лісівниками з європейських країн. Тому ми лише хочемо привести його у відповідність, щоб дана норма закону не шкодила, а приносила користь лісу, екології, економіці наших країн.
Я хотів би також зазначити нашу позитивну дискусію, яка привела до досить позитивних рішень, які сьогодні приносять користь велику. Це і Закон про самосійні ліси, це і унормування закону про… закон тиші. Так, були певні там розбіжності в поглядах, але ми провели досить нормальну роботу, і сьогодні ці закони досягають мети. Нагадаю, що вже тільки самосійних лісів у нас збережено більше 22 тисяч гектарів за ці півтора року дії закону. Потенціал – близько 1,5 мільйона.
Що стосується, скажемо так, переводу до надзвичайної ситуації і тільки, скажемо так, підтвердження як надзвичайна ситуація, без оцінки впливу на довкілля. Ну, по-перше, надзвичайна ситуація – це дуже масштабна подія. Десятки, практично 90 відсотків тих пожеж, про які ми сьогодні обговорили, вони не є надзвичайними ситуаціями. Надзвичайних ситуацій за останні три роки було дві, це в Житомирі і у Луганську, тобто це не вирішує взагалі даного питання. Плюс так само це, говоримо з точки практичної зору, це додаткова бюрократична складова, яка тягне за собою інші складові. Тому дана норма не може примінятися, тобто вона не вирішить питання, які сьогодні стоять, проблеми перед лісовою галуззю чому.
Ключове наше завдання, ви повинні зрозуміти, дана вимога настільки широка, що вона не дозволяє нам, не дозволяє нам швидко, оперативно і ефективно відновлювати ліси. Все, крапка, нічого іншого немає. На сьогодні лісівникам немає необхідності більше заготовляти деревини. Ми недоосвоюємо головне користування – це спілий ліс, який абсолютно з усіх точок закону дозволений нам для заготівель. Ми недозаготовляємо, ми не освоюємо лісосіки головного користування. Тому потреби у додатковій заготівлі ніякої немає, є лише проблема в оперативності відновлення лісу там, де він ріс, після стихійних лих – буреломи, пожари, вітровали, там і так далі, які озвучені.
Тому так, готовий відповісти на запитання. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Віталійович, за можливості, ще прокоментуйте площу, яка запропонована таким проектом змін до закону, 10 гектарів.
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.В. Зміни, які на сьогодні запропоновані, вони обговорені попередньо. Ще раз наголошую, що пропонується вивезти з-під оцінки впливу на довкілля всі пожежі, буреломи, вітровали, сніголами, масові всихання, а залишити оцінку впливу на суцільно-санітарні рубки більше 10 гектарів, залишити оцінку впливу на заліснення більше 20 гектарів і, тут уважно, залишити оцінку впливу на довкілля на всі рубки головного користування незалежно від площі, на всі.
Що стосується 10 гектарів, площа до 10 гектарів – це мінімальна, досить дискусійна вона була, але, на нашу лісівничу думку, це достатньо для оперативного реагування проти там шкідників, проти інших таких захворювань лісу, і в той же час вона не принесе ніякої шкоди довкіллю. Ще раз наголошую, мова йде про території, де ріс ліс, ми не говоримо про щось нове. Тобто ріс ліс, нам потрібно його швидко, оперативно відновити після втрати озвучених факторів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто давайте ще раз, щоб ми поставили крапку, можливо, в цьому питанні, або ви, або Ігор Леонідович. 10 гектарів – це, умовно, зважена якась середня площа, яка потребуватиме термінового втручання у випадку, якщо на території лісового фонду з'являється, наприклад, шкідник?
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.В. Абсолютно вірно, це площа, яку ми вирахували за рахунок порівняння статистики рубок за останні п'ять років, де ми реагували на подібні випадки. Сьогодні ми по всій лінії зіткнення маємо колосальну проблему з пошкодженням лісів, там розводиться шкідник і нам швидко його потрібно буде зупиняти. Він вже йде, ми маємо по Харкову кореневу златку, там багато інших. Я не буду усугубляти, це не є темою сьогоднішнього комітету, але я розказую технічні рішення, які, на нашу думку, достатні нам для швидкого реагування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Тоді ще одне в мене питання. І тут я хотів би, щоб ми з вами чітко на цьому наголосили і зафіксували. Скажіть, будь ласка, чи є станом на зараз у Держлісагенства, у ДП "Ліси України" механізми для запобігання зловживанням цієї норми?
Ми пам'ятаємо, що в минулому і станом на зараз, я сподіваюся, що цього вже немає, були непоодинокі випадки, коли по одному гектару розбивалися значні ділянки і здійснювалася лісогосподарська діяльність без проведення оцінки впливу на довкілля. У даному випадку, чи не буде так само здійснюватися діяльність при розбитті вже на 10 гектарів? Чи є механізми для запобігання?
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.В. Я вважаю, що ці норми, якщо вони будуть прийняті, дають можливість повноцінно вести діяльність і в той же час витримати всі вимоги відносно оцінки впливу на довкілля. Це перше.
Друге. В частині запобігання ми на всі відводи рубок головного користування, які публічно озвучуються, завчасно запрошуємо громадськість. Громадськість має право і можливість бути присутньою на відведенні, це першочерговий етап здійснення рубки, тобто сама процедура відведення, і зрозуміти, чому це відводиться. Це офіційно, яка вноситься в протокол, відповідний акт обстеження перед назначенням даної рубки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є такий саме механізм, який стосується санітарних рубок? Чи є можливість у громадськості, тут я хотів би, щоб громадськість також це підтвердила, чи є можливість у громадськості обстежувати ліси, приймати участь в лісопатологічній комісії, встановлювати факти необхідності санітарних рубок, встановлювати факти наявності таких ситуацій, які у нас окреслюються в лапках, і відповідно контролювати відсутність зловживань?
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.В. Сьогодні є запропонована ця норма, тобто на всі відводи, які передчасно публікуються на сайтах відповідно наших структурних підрозділах, графік відведення в рубку. Ми хотіли б також, якщо це юридично можливо, щоб ця норма також була десь тут прописана, що за участі громадськості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Будь ласка, Ігор Леонідович, потребує доповнення те, що сказав Юрій Віталійович?
БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Я один єдиний момент, Олег Володимирович, стосовно 10 гектарів. Крім того, що сказав Юрій Віталійович, я підтверджую ті всі слова. Єдиний момент 10 гектарів – це максимально можлива площа, скажемо так, суцільного зрубу, яка на сьогоднішній день дозволена чинними нормативно-правовими актами відповідно до ведення лісового господарства, зокрема рубок головного користування, де передбачена максимальна оця площа зрубів, яка може бути, 10 гектарів.
Це в доповнення до того, що сказано уже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Віктор Петрович, будь ласка.
ТКАЧ В.П. Я постараюся коротко розказати позицію лісівничої науки. Олег Володимирович, вам вдячний за те, що даєте можливість висказати позицію лісівничої науки. Я буду говорити не тільки про позицію нашого інституту, а і про позицію, маю сміливість таку сказати, і лісотехнічного Національного університету львівського, і Національного університету біоресурсів і природокористування. Це фактично основні структури науково-освітні, які сьогодні функціонують в Україні.
Ми глибоко, дуже глибоко проаналізували європейське законодавство і прийшли ось до якого висновку. Починаючи від першої країни Великобританії, яка починала здійснювати оцінку впливу на довкілля, інших країн, Франція, Германия, Іспанія, Польща, Італія, я не буду всі країни перераховувати, так-от ні одна із цих європейських країн не підлягає оцінці впливу на довкілля, питання, пов'язані з проведенням санітарних рубок. Вони там просто називаються "рубки порятунку", але зміст їх саме такий. Мало того, можемо навіть сказати, що ні одна із цих європейських країн не підлягає навіть оцінці впливу на довкілля, рубки головного користування, про які ми сьогодні говоримо. Тому мені не зрозуміло, яким чином проведення санітарних рубок в системі санітарно-оздоровчих заходів в лісах України, яким чином це буде протирічити європейському законодавству. От просто не зрозуміло.
Друга позиція. Ми глибоко переконані в тому, що затримки із проведенням зокрема санітарних рубок в лісах України призведуть до глибокого порушення екологічної структури наших лісів при їхній стійкості та впливу негативних факторів. Зокрема, і до впливу не тільки шкідників, а до впливу зміни клімату, яке зараз прогресуюче насувається в тому числі і на територію України, на ліси України. Я просто переконаний, я не знаю, як хто там думає, але просто переконаний, що пройде час, Олег Володимирович і народні депутати, буде той момент, що ми ще будемо вносити зміни навіть в частині того, що не потрібно проводити оцінку впливу на довкілля навіть на рубки головного користування.
А зараз позиція лісівничої науки, я дуже хотів би, просив би вас, щоб ви врахували позицію лісівничої науки, що питання проведення санітарних рубок в тій частині, в якій вони сьогодні пропонуються, вони є більш ніж компромісними, я наголошую на цьому, більш ніж компромісними і їх негайно потрібно приймати з тим, щоб цей закон уже був таким, який би не підривав стійкість наших лісів.
Спасибі вам. У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за думку лісівничої науки.
Пане Дмитро. Пан Дмитро Скрильніков, будь ласка.
СКРИЛЬНІКОВ Д.В. Дякую.
Дмитро Скрильніков. Я був на засіданнях практично всіх робочої групи і можу повторити всі дискусії, які були, тому я коротко просто по тих пропозиціях, які є, зазначу і ще одну тезу в кінці дуже коротко.
По-перше, зразу відреагую на лісогосподарське освоєння. Лісогосподарське освоєння було в статті 209 Лісового кодексу в тих чи інших формулюваннях… Земельного кодексу в тих чи інших формулюваннях і далі місцеві програми передбачають кошти на відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, серед заходів є сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння або освоєння земель з цілями лісогосподарського виробництва і так далі.
Тобто ці норми навіть якщо не обговорювалися, вони існували, вони обговорювалися ще при прийнятті Закону про ОВД в зв'язку з тим, що вони різними місцевими радами по-різному зазначаються в своїх програмних документах, але всім було зрозуміло, коли на це отримували кошти. Чомусь зараз стало незрозуміло, коли треба скасовувати ОВД.
Тепер з приводу усього…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Дмитро, якщо можна, щоб ми просто, я особисто і члени комітету зрозуміли, тобто ви наполягаєте на тому, щоб термін "лісогосподарське освоєння" як підстава для проведення оцінки впливу на довкілля по другій категорії залишався.
СКРИЛЬНІКОВ Д.В. Я не наполягаю, ми його не обговорювали, якщо би ми обговорювали, я міг би навести певні аргументи, тому що зараз, наприклад, програма до 2030 року в Івано-Франківській області передбачає виділення коштів на освоєння земель для лісогосподарських потреб. Тобто, я думаю, що лісогосподарські освоєння і освоєння земель для лісогосподарських потреб, це практично однаковий термін. Просто ми це не дискутували, але я просто можу сказати, що це було тільки в первинних пропозиціях законопроекту, але ми цього не обговорювали, тому що на це ніхто не загострював увагу. І насправді це існує, ці положення існують в нормативних актах України, і всі прекрасно знали, що це означає. Я от про це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре.
СКРИЛЬНІКОВ Д.В. Тому я не вважаю, що зараз доцільно. Ну, в любому випадку ми над цим не працювали, якщо до цього повертатися, то було б доцільно повернутись до роботи робочої групи і це правильно сформулювати.
Щодо знов-таки пропозиції саме по 10 гектарах і виключенням лісових пожеж, і всього іншого, ця норма в мене викликає певне занепокоєння, тому що тільки що зазначили, що 10 гектарів – це максимально, що відводиться у рубку. Тобто ми беремо те, що практично ніколи не відбувається, як вже зазначав … (Не чути). По-друге, там Паламарчук в себе оперував терміном, коли розказував про Польщу 5 гектарів. Ну, як на мене, 10 гектарів – це практично те саме, що скасувати ОВД для суцільних санітарних рубок.
Насправді, на робочій групі вирішення… тому що ми, з одного боку, говоримо про застосування ОВД для всіх суцільних практично санітарних рубок, норма про 10 гектар – це практично скасування ОВД для всіх суцільних санітарних рубок, але оперуємо необхідністю рубати ліс, який постраждав внаслідок пожеж, вітровалів і буревіїв. Ми пропонували значно простіший шлях цього вирішення, внесення змін до Постанови 1010 про критерії, де види діяльності, які не вимагають ОВД, які …(Не чути) ряд внесення змін по об'єктах енергетики, по відновленню доріг, по всьому тому. Був аргумент такий, що не пройшли державну регуляторну службу, але якби з таким напором, як зараз по цьому законопроекту, переконували регуляторну службу, я думаю, це можна було би зробити набагато швидше і оперативніше і вже бп давно прибрали ті ліси, які згоріли. Насправді це так, тому що там достатньо було змінити одну стрічку в постанові Кабінету Міністрів, і, як ви знаєте, пройти через Кабінет Міністрів з нормальним рішенням щодо відновлення внаслідок надзвичайних ситуацій, як на мене, значно простіше, чому перепоною у всьому стала Державна регуляторна служба, із-за якої цього неможливо було зробити. Мені цей аргумент незрозумілий. Можливо, неякісно був підготовлений документ про зміни. Але це стало серйозною перепоною, при тому те, що ми зараз робимо, не є перепоною для того, щоб цю норму далі протягувати.
Мене непокоїть питання, хто визначатиме масовість всихань. Тобто була пропозиція Петра Тєстова з приводу того, що це мають бути надзвичайні ситуації, тоді є чіткі критерії. Тому що для лісових пожеж є критерії низові – 50 гектарів, верхові – 25 гектарів, тоді ми розуміємо, що це пожежа. Тому що з моєї власної практики може статися так, що у нас пожежі будуть виникати не внаслідок природних явищ, а саме для того, щоб збільшити площу суцільних санітарних рубок. І тому, хто буде визначати критерії? В даній конкретній нормі немає критеріїв.
І якщо б цей законопроект пішов на ГНЕУ, ГНЕУ б сказало, що це не чітке врегулювання, тому що хто визначає масовість всихання насаджень. Якщо ми беремо критерії надзвичайних ситуацій, то там є визначено, що таке масове всихання насаджень. Якщо ми беремо просто 100 насаджень – це масове всихання? 10 насаджень – це масове всихання? Це дає підстави для маніпуляцій і певні корупційні ризики.
І, власне, з приводу цього пункту тому мені чітко незрозуміло… Знову ж таки чітко незрозуміло, чому міністерство підтримало всі свої пропозиції, а так тихенько відмовилося від пропозиції включити сюди об'єкти Смарагдової мережі, в самі пропозиції вирішення перераховані всі пропозиції міністерства. Але в пропозиціях міністерства, у висновку міністерства, була ще одна пропозиція не проводити суцільні санітарні рубки на територіях, які охороняються згідно Бернської конвенції, ... (Не чути), ну, ми їх зараз називаємо території Смарагдової мережі. Але чи у формулюванні Міндовкілля, чи у формулюванні Смарагдової мережі чомусь положення вилетіло, хоча це була чітка пропозиція у висновку Міндовкілля. Якщо міністерство від цієї пропозиції відмовилося, можливо, йому вже не потрібно впроваджувати Бернську конвенцію. В мене щодо цього питання все.
Ну, і тепер щодо форми прийняття законопроекту 9516, чи так, як ми пропонували на робочій групі, спокійно з врахуванням оцих питань лісовідновлення там чи освоєння земель на робочій групі допрацювати окремі положення, зробити окремий законопроект, швидко його провести, де будуть норми нормально узгоджені. Тому що Юлія Юріївна озвучила і пані Тетяна Тимочко, 70 відсотків. Насправді, я, чесно кажучи, не фахівець в застосуванні 116 статті Регламенту, але у нас в остаточній версії навіть з тими пропозиціями, які зараз пропонуються, жодного положення із законопроекту 9516 не залишається. Тобто ми пишемо абсолютно новий законопроект, в якому залишається тільки номер. Ну, якщо так можна було, ми можемо любу реформу так робити, але насправді я прошу звернути увагу комітету, що треба змінити тоді і назву законопроекту. Тому що, по-перше, якщо би на це звернуло увагу ГНЕУ, вона не буде відповідати змісту законопроекту. По-друге, в ній... ну, це буде знущання, тому що збільшення площ для суцільних санітарних рубок не є з метою клімату, там і будь-чого, покращення біорізноманіття, мета абсолютно інша. Більше того, там написано про внесення змін до інших законодавчих актів, а ми змінюємо лише до одного законодавчого акта. Тому у нас назва не буде відповідати, в принципі, ні змісту законопроекту, ні, в принципі, нормо-проектувальній техніці, тому що нам треба поміняти і назву цього законопроекту.
Таким чином від законопроекту у нас залишається лише номер. Я, чесно кажучи, не знаю, чи така практика існує, що ми можемо під номер підкласти любий інший законопроект. Якщо так можна, то так, але наша пропозиція робочої групи, знову ж таки пройти всі комітети, пройти всі ГНЕУ і переписати повністю. Можливо, так можна, але від законопроекту залишився лише номер. І як на мене, простіше було дійсно напрацювати новий законопроект, як пропонувала це правильно зробити робоча група, і з ним вийти. І він би пройшов не менш швидко, ніж, напевно, цей спірний законопроект, щодо якого знову ж таки не зрозуміло, як це відбуватиметься, ну, тобто нам треба міняти назву.
В принципі, так коротко все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре. Дякую за ваші зауваження.
Дійсно, частина зауважень є такими, що ми маємо прийняти. Дійсно, мабуть, ми мали б проголосувати, якщо, дійсно, комітет буде схилятися до рекомендацій Верховній Раді прийняти законопроект у такому вигляді, як було запропоновано, то нам, дійсно, потрібно змінити і назву. І я би пропонував все ж таки тоді змінити назву на: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" щодо проведення оцінки впливу на довкілля у лісогосподарській діяльності. Певно так, якщо є інші пропозиції, то прошу запропонувати.
Стосовно інших питань, які піднімалися паном Дмитром, і застережень, які піднімалися, то прошу відповісти. Хто хотів би відповісти?
Пані Юлія, будь ласка.
ПЛИСКА Ю.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники комітету! Хотіла зазначити, що на робочій групі під час обговорення ми дійсно, як сказав пан Дмитро, обговорювали вирішення цього питання шляхом внесення змін до Постанови 1010. І в тому числі на одній з останніх крайніх робочих груп, скажімо так, я доповідала стосовно вивченого питання і стосовно того, що неодноразово уже такі зміни були запропоновані і через Міндовкілля, і через звернення Державного лісового агентства, із залученням також Міндовкілля до Державної регуляторної служби про необхідність врегулювання питання оцінки впливу на довкілля в разі надзвичайних ситуацій, або окремо вивести в якийсь пункт постанови. На що Державна регуляторна служба декілька разів давала відповіді, що такі зміни це не є предметом врегулювання цієї постанови і такі зміни не можуть бути внесені. Ми ці листи на робочій групі, дійсно, обговорювали. Я казала, що, якщо потрібно, ми покажемо самі ці листи всій екологічній спільності, також Юлії Юріївні, Едуарду Петровичу. І всі дійшли згоди стосовно того, що підзаконкою неможливо врегулювати настільки комплексне і важливе питання для лісової сфери. Тому, власне, питання, в принципі, і знялося ще на робочій групі.
Стосовно всього іншого попереднього обговорення, дійсно, Олеже Володимировичу, дякую за вашу позицію, мені здається, що це дуже така гарна і виважена позиція стосовно в тому числі і враховуючи напрацювання і робочої групи, зняти перші два блоки питань, і стосовно третього – підтримати запропоновані зміни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія.
Будь ласка, Ігор Леонідович.
БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Дякую, Олег Володимирович.
Я хотів би доповнити стосовно Постанови 1010. Те, що сказала Юлія перед цим, доповнити наступним, що Постанова 1010, вона розроблена відповідно до Закону "Про оцінку впливу на довкілля", в якому чітко проговорено, що крім випадків ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Відповідно до дискусії із Державною службою надзвичайних ситуацій, вони нам роз'яснили, що проведення суцільної санітарної рубки не є ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Тому вона не може підпадати під визначення, саме яке є у Законі "Про оцінку впливу на довкілля" і відповідно в Постанові 1010.
Стосовно другого питання, яке піднімав Дмитро Валентинович, про масове всихання. Така конфігурація існує в діючому законодавстві, зокрема в Законі Україні "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону", де прописано, що заборонені суцільні рубки на висоті там вище 1 тисячі 100 метрів, крім випадків рубок лісів, пошкоджених масовим усиханням.
Така конфігурація насправді існує на сьогоднішній день, я думаю, що вона має право на життя. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Леонідович.
Будь ласка, Олена Валеріївна Кравченко.
КРАВЧЕНКО О.В. Доброго дня, шановні колеги. Дуже коротко.
Перше. Наша команда абсолютно підтримує озвучені Дмитром Валерійовичем позиції.
І друге. Уточнення щодо роботи робочої групи. Я думаю, що пані Юля трошки нас …(Не чути) вводить в оману. По-перше, ми не бачили тих листів про Державну регуляторну службу. Друге. Ми пропонували спільно ще раз зустрітися з ДСНС і Державною регуляторною службою, і готові були повністю долучитися до цієї роботи.
І також підтримуємо пропозицію, була дуже конструктивна і хороша робота до крайнього засідання робочої групи. Конструктивна робота і можливість знайдення компромісу, абсолютна можливість знайдення компромісу і напрацювання збалансованої версії, яка би підходила і для збереження довкілля, яка би була більш виваженою щодо антикорупційної політики, євроінтеграційної політики і враховувала би інтереси лісової галузі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Валеріївна.
Будь ласка, пані Людмила Сломінська. Будь ласка, представтеся і…
СЛОМІНСЬКА Л. Доброго дня, шановні депутати, шановні учасники! Людмила Сломінська, менеджер лісових проектів WWF-Україна, Всесвітній фонд природи.
Ми вже озвучували на робочій групі цю позицію, озвучу ще раз, що найбільше оцінки впливу на довкілля потребують рубки у лісах природного походження. Будь-яка суцільна рубка в таких лісах, оскільки це спричиняє великий вплив на біорізноманіття, потребує оцінки саме впливу на біорізноманіття. Тому здійснювати суцільні санітарні рубки на площі 10 гектарів без оцінки впливу на довкілля, це неправильно, і ми би наполягали на тому, щоб у таких лісах все-таки проводилася оцінка впливу на довкілля. Тобто в штучних лісах у випадках ліквідації наслідків пожеж, буреломів, будь ласка, але в лісах природного походження оцінка впливу на довкілля має проводитися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи можете ви дати коментар, шановні учасники, до цього зауваження? Хто міг би дати коментар? Ні в кого нема коментаря?
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.В. Я можу дати коментар.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Юрій Віталійович і Ігор Миколайович, будь ласка.
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.В. Я перепрошую, я можу дати коментар?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Віталійович.
БОЛОХОВЕЦЬ Ю.Б. Ліси природного походження також не захищені від хвороб, від шкідників лісу, від буреломів і пожеж. Тому в даному випадку ще раз наголошую, що дана норма стосується виключно ліквідації наслідків і швидкого відновлення лісів. Не йдеться абсолютно про потребу додаткової заготівлі, тим паче, що природні ліси несуть набагато меншу якусь там товарну і економічну цінність, тому це не є актуально.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Юрій Миколайович, потім Дмитро Валерійович. Будь ласка.
МАРЧУК Ю.М. Абсолютно згоден з Юрієм Віталійовичем. Хотів тільки доповнити, що в законі України передбачена така велика… стаття в свій час була про квазіпраліси, праліси. Це був перелік природних лісів, які підлягають окремому регулюванню по всім видам діяльності. Вони виділяються у відповідності з законом в окремі структури в межах кожної філії чи інших користувачів і на них діють певні норми, за які ми можемо зараз говорити, по збереженню цих лісів. Але у випадку надзвичайних ситуацій працює норма загальних підходів до всіх ситуацій. Але норма про праліси, квазіпраліси на природні ліси, вони є і вони діють.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Дмитро Валерійович, будь ласка.
СКРИЛЬНІКОВ Д.В. Я просто відреагую, тому що це зразу продемонструвало, як ця норма наводить на неоднозначні тлумачення. Тому що те, що сказав пан Болоховець, не стосується 10 гектарів, а стосується виключень, яке було в дужках, а пані Людмила Сломінська казала про 10 гектар суцільних рубок в лісах природного походження. Але тлумачиться, що і 10 гектар стосуються пожеж, всихання, шкідників. Тобто у нас вже получається норма про 10 гектар і норма про виключення між собою вже неоднозначно тлумачиться, власне, тому що 10 гектар мало стосуватися не у випадках пожеж, а у випадках всіх інших суцільних санітарних рубок, на яких немає виключень, а ми вже не можемо нормально і чітко розтлумачити це навіть зараз, коли ми цю норму пропонуємо. Тому я і кажу, що особливо те, що визначено зараз в дужках, воно є нечітко сформульовано, не має критеріїв масовості всихання. В законі, я перевірив, немає масового всихання про те, яке згадували, тим більше, якщо навіть є згадка, то немає критеріїв масового всихання, що важливо для чіткого встановлення і відсутності корупційних ризиків в цій сфері.
Тому це є важливим питанням. Тому що вітровали, сніговали і буреломи – це стихійні лиха, а масове всихання можна визначати тільки на підставі якихось досліджень, власне, для чого і було ВД, яке могло ці дослідження якимось чином так само фіксувати.
Тому відсутність цих критеріїв може призвести до неоднозначного тлумачення цієї норми, і ми вже це бачимо, і приведе до подальших корупційних ризиків. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Валерійовичу.
Шановні колеги, чи є ще потреба в подальшому обговоренні, чи хоче хтось висловитися по цьому законопроекту?
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олеже Володимировичу, процедурно просто поясніть, як ми хочемо приймати по 116 статті, повністю переписані і назва, і текст законопроекту? Я щось просто зовсім не розумію, як це буде відбуватися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я ще раз зацитую вам 116 статтю.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Давайте, да, подивимося зміни, які якраз чи входять, чи ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, відкриваємо 116 статтю Регламенту, а саме частина перша 116 статті Регламенту, речення друге: "Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій, поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та суперечностей в тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні, такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту".
Такі пропозиції і поправки, які були мною висловлені, пропозиції, вони, по-перше, відповідають предмету правового регулювання законопроекту, по-друге, вони безпосередньо врегульовують ті питання, які були поставлені законопроектом. І саме ця стаття... саме ця частина, це речення статті 116 дає можливість комітету при опрацюванні законопроекту до першого читання зробити висновок, в якому може бути відображена позиція комітету, і цей висновок направити на Верховну Раду України для прийняття в першому читанні. І відповідно в тому випадку, якщо така редакція, яка запропонована комітетом при прийнятті законопроекту в першому читанні, на ній буде наголошено при прийнятті законопроекту, то до другого читання текст законопроекту буде редагуватися і правки подаватися вже до такої статті законопроекту. Ось таке тлумачення я можу оголосити як пропозицію для саме такого застосування 116 статті Регламенту таким чином.
Шановні колеги, є... Да, будь ласка, пані Людмила. Люда, будь ласка.
ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня. Я б хотіла би замітити, що у разі прийняття законопроекту 9516 за основу та в цілому як закону необхідно доручити комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України здійснити редакційне та техніко-юридичне доопрацювання його тексту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
Шановні колеги, є наступна пропозиція, щоб підсумувати вже наше сьогоднішнє обговорення. Є пропозиція в тексті висновку нашого комітету викласти пропозицію подати законопроект до Верховної Ради для прийняття за основу та в цілому в наступному вигляді.
Перше. Змінити назву законопроекту, а саме зазначити, що пропонується: проект Закону про внесення змін до Закону "Про оцінку впливу на довкілля" щодо здійснення оцінки впливу на довкілля у лісогосподарській діяльності.
По-друге, розділ І законопроекту викласти в такій редакції: внести до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (Відомості Верховної Ради України, 2017 рік, № 29, стаття 315 із наступними змінами) такі зміни:
Перше. Пункт 21 частини другої статті 3 викласти в такій редакції: "21 пункт. Усі рубки головного користування в межах фондів рубок головного користування, які визначаються лісовпорядкуванням; суцільні санітарні рубки на площі більше 10 гектарів (крім суцільних санітарних рубок при ліквідації наслідків лісових пожеж, вітровалів, буреломів, сніголамів, масового всихання насаджень); усі суцільні санітарні рубки на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду".
Другий пункт. Пункт другий частини третьої статті 3 доповнити новим абзацом четвертим такого змісту: "Вирубування дерев і чагарників на площі понад 500 квадратних метрів у разі змін, пов'язаних з переведенням до нелісових земель або утворенням лісових ділянок, постійно не вкритих лісовою рослинністю. У зв'язку із чим абзаци чотири, вісім вважати відповідно абзацами п'ятим, дев'ятим".
Відповідно "Прикінцеві та перехідні положення". Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем публікування цього закону. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим законом прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом, забезпечити проведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом.
І, Людмила Василівна, як ви, ще раз, казали? Яка пропозиція? Як воно має звучати?
ВОЙТОВИЧ Л.В. Я пропоную в тексті нашого рішення написати, що доручити комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України здійснити редакційне та техніко-юридичне доопрацювання його тексту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Здійснити... доручити комітету і Головному науково-експертному... юридичному управлінню здійснити редакційне та технічне редагування тексту. От така пропозиція.
Юлія Юріївна.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Пропоную, якщо подібну пропозицію, ви ж почули, що згоди з екологічною громадськістю, з нашим профільним безпосередньо підкомітетом немає, за основу, в цілому не підтримувати. І це буде також компромісний варіант того, щоб ми далі продовжили опрацювання цих норм. Тому що згоди, ви почули, в нас була всього година оговорити, нам треба продовжувати дискусію. Принципово просимо щоб тільки за основу дана пропозиція. В цілому...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Це важливо доопрацювати і продовжити дискусію по деяким нормам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Юріївна, пропонував: за основу і в цілому, тільки з тією метою, щоби...
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Узгодження не було, Олеже Володимировичу. Ми не узгодили всі позиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я просто... Пояснюю, пояснюю, да.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запобігти значним можливим змінам в цьому законопроекті до другого читання. Але, тим не менше, якщо це потребуватиме ще додаткового обговорення, то я погоджуюся, давайте за основу. Єдине, що… Єдине прохання тоді відобразити в тексті нашого рішення, пропонувати Верховній Раді скоротити строк подання правок і пропозицій наполовину. Я думаю, що це незначна втрата.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Взагалі без проблем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без проблем.
Шановні колеги, хто за запропонований проект рішення? Хто – за?
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
ЯКИМЕНКО П.В. Якименко – за.
МАГЕРА С.В. 13, Олеже Володимировичу, і 14.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Прошу зафіксувати, Овчинникова – утрималася.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – утрималася.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 11 я бачу тільки.
МАГЕРА С.В. Зараз, ще раз рахую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАГЕРА С.В. Підніміть, будь ласка, руки. 11 бачу стовідсотково і ще хтось казав, чому я і порахував на голос.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз всі, всі присутні проголосували.
МАГЕРА С.В. 11 – за, 1 – утримався.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Два утрималися. Я сказала, Криворучкіна – утрималася теж.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Для протоколу зафіксуйте, будь ласка.
МАГЕРА С.В. Я вас зарахував. А хто ще тоді?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Я не піднімала руки.
МАГЕРА С.В. Я ж вас і порахував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, все вірно. Все вірно, наскільки я бачу, нас зараз 13, 2 – утрималося.
Дякую, шановні колеги. Дякую за плідну дискусію. І пропоную перейти до другого питання порядку денного.
Друге питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні (реєстровий номер 10427), внесений народним депутатом України Чернявським Степаном Миколайовичем та іншими народними депутатами України, та проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні (10427-1), альтернативний, внесений також паном Чернявським та іншими народними депутатами України.
У нас на засіданні, наскільки я пам'ятаю, був автор основного та альтернативного законопроекту. Степан Миколайович, ви з нами? Степана Миколайовича, на жаль, вже не бачу, певно, він вже нас покинув.
Тоді, будь ласка, Людмила Василівна Войтович, розкажіть, будь ласка, які зауваження надійшли до цих законопроектів.
ВОЙТОВИЧ Л.В. Законопроекти 10427 та 10427-1 спрямовані на створення сприятливих умов для обігу насіння сортів бавовнику в Україні з метою підтримки потреб вітчизняної промисловості.
Даним законопроектом запропоновано спрощену процедуру державної реєстрації сорту бавовника без проведення кваліфікованої експертизи, введення в обіг насіння сорту бавовника та його використання дозволяється без сертифікації та імпорту, та промислового виробництва генетично модифікованого бавовника, а також продукції, виробленої із застосування без державної реєстрації ГМО та отримання відповідних дозволів.
Різниця між головним та альтернативним законопроектами полягає в тому, що у альтернативному є забезпечення спрощеної державної реєстрації прав інтелектуальної власності на сорти бавовника, що засвідчується патентом на сорти, а також дія самого закону на період воєнного стану головного законопроекту - два роки з дня завершення або скасування, дія його, а альтернативного – на три роки.
До даного законопроекту надійшло ряд висновків. Зокрема, Мінагрополітики підтримує із зауваженнями законопроект головний та підтримує повністю альтернативний законопроект.
Мінфін відзначив, що законопроекти потребують доопрацювання в частині подання фінансово-економічних розрахунків.
Міністерство освіти й науки висловило зауваження і пропозиції до обох законопроектів.
Міндовкілля не підтримує законопроекти головний та альтернативний, та надали до них ряд зауважень.
Також хочу відмітити, що даний законопроект розглянув головний комітет, Комітет з питань аграрної та земельної політики, і він рекомендує головний законопроект 10427 відхилити, законопроект 10427-1 прийняти за основу та в цілому.
Що вважаю доцільно відзначити, що законопроект як 10427, так і альтернативний до нього порушують міжнародні зобов'язання, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, прийняття яких у запропонованій редакції матимуть негативний вплив на спроможність країни з імплементації актів права ЄС та перспективи набуття Україною членства з ЄС.
Також дані законопроекти порушують засади державної політики у сфері погодження з ГМО та на пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природнього середовища в порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування даного ГМО.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна.
Людмила Василівна, оскільки зараз, на жаль, на комітеті не присутні представники Міндовкілля, чи можете ви більш докладно розповісти, які зауваження Міндовкілля висловило стосовно цих законопроектів?
ВОЙТОВИЧ Л.В. Так, звичайно.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів зазначило, що Україна є стороною Картахенського протоколу, відповідного якого встановлені міжнародно-правові механізми із забезпечення належного рівня захисту у галузі безпечної передачі, обробки і використання живих змінених організмів, отриманих в результаті використання сучасної біотехнології, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття з урахуванням таких ризиків для здоров'я людини та з приділенням особливої уваги транскордонного переміщення.
Міндовкілля зазначає, що зміни, передбачені даними проектами законами, а саме доповнення Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" призведуть до порушення вимог Картахенського протоколу, відповідно до якого він був прийнятий. Також вони зазначають у своєму висновку, що відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" генетична інженерна діяльність, ведення в обіг та будь-яке використання генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої із її використанням, віднесені до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягають оцінці впливу. Тому вони наголошують у своєму висновку, що введення в обіг та будь-яке використання генетично модифікованих сортів бавовника та продукції, виробленої із їх використанням, без здійснення оцінки впливу на довкілля буде порушенням вимог Закону про міжнародні зобов'язання України та Угодою про асоціацію з ЄС.
Також вони зазначають, що запропонованим законопроектом норми не узгоджуються та унеможливлюють досягнення цілей, завдань та основних напрямків державної соціальної економічної політики для забезпечення біобезпеки та біологічного захисту держави як складової національної безпеки України, що передбачено Стратегією біобезпеки та біологічного захисту, затвердженої указом Президента України у 21-му році. Також в частині розроблення дієвого державного механізму здійснення контролю за незаконним розповсюдженням генетично модифікованих організмів та недопущення їх можливого негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Також вони зазначають, що даний законопроект порушує... законопроект, який був прийнятий Верховною Радою, зокрема про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів, він набере чинності 16 вересня 26-го року та був прийнятий з метою виконання міжнародних зобов'язань України, імплементації законодавства України відповідно до актів ЄС зокрема щодо здійснення державного контролю за обігом генетично модифікованої продукції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна.
Тетяна Валентинівна.
ТИМОЧКО Т.В. Шановні колеги, з приводу цього законопроекту експерти Всеукраїнської екологічної ліги наполягають на відхиленні цього законопроекту з огляду на те, що він порушує міжнародні зобов'язання України. І це є першою і абсолютно такою очевидною підставою для повного відхилення цього законопроекту. Крім того, я хотіла би коротко нагадати, що вирощування бавовника, якщо взяти і відкинувши, що це генетично модифіковане насіння. Але вирощування бавовника потребує дуже великої кількості води, якої в Україні і без цієї галузі виробництва, сільськогосподарського виробництва не вистачає.
Історично відомо, що саме дві потужні річки Амудар'я і Сирдар'я, одна з них така, як Дніпро, а інша більш потужна, припинили своє існування. Вони не потрапляли, не дотікали до Аральського моря, чим було знищено, залишилася п'ята частина Аральського моря, просто у порівнянні якесь болотце, саме тому що потужні води з таким же запасом, водним балансом, як Дніпро, це дві таких річки, одна навіть більша, вони повністю були витрачені, ця вода, на вирощування бавовника в Казахстані. Тобто вже є очевидний прецедент таких негативних наслідків, не тільки екологічних, це безпрецедентна екологічна катастрофа, але в тому числі і соціально-економічна.
Саме тому… я просто не розумію міркувань авторів законопроекту, які його вносили, тому що два підприємства, які існували в Україні в Херсоні і Тернополі колись давно, за радянських часів, які переробляли бавовну, яку Радянський Союз міг собі дозволити вирощувати в Узбекистані, Киргистані і Казахстані, частину навіть закуповувати, так-от ці два підприємства на території України давно припинили свою діяльність. Тобто для того, щоб цей законопроект, для кого він і для чого, просто нонсенс якийсь юридичний і взагалі інтелектуальний.
Тому ми просимо депутатів відхилити взагалі повністю цей законопроект як такий, що порушує і екологічний баланс, і завдає соціально-економічних збитків економіки, і розвитку України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна.
Шановні колеги, чи є ще позиції по цьому законопроекту? Якщо позицій немає, то є пропозиція звернутися до головного комітету, незважаючи на те, що рішення цим комітетом вже прийнято, рекомендувати головному комітету направити обидва законопроекти на доопрацювання з урахуванням зауважень, висловлених нашим комітетом стосовно цих законопроектів.
Хто за таке рішення?
МАГЕРА С.В. Друзі, велике прохання, руку ближче до центру, бо я всіх бачу, це по-перше, а якщо бачу, то обличчя, а рук не бачу.
Зараз 11. Чи помиляюся?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, абсолютно вірно.
МАГЕРА С.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, за сьогоднішнє довге і складне засідання. Успіхів всім нам. В подальшому зустрічаємося в залі. Дякую. Бережіть себе. Дякую.