СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

10 травня 2024 року

Засідання веде голова комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Перед початком засідання буду просити обрати секретаря засідання. І сьогодні за можливості попросив би Сергія Володимировича Мандзія, тому що у Сергія Васильовича скоріш за все буде поганий зв'язок. Сергій Володимирович, буде така можливість допомогти мені?

 

МАНДЗІЙ С.В. Спробуємо. Спробуємо, Олеже Володимировичу. Якщо буде нормальний зв'язок, спробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Сергія Володимировича Мандзія?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, якщо з Нестеренком, то 9 – за, бачу. Як ви бачите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дев'ять разом з…

 

МАНДЗІЙ С.В. Із Анжелікою Вікторівною.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Десять. Ще я. Щось у мене глючить інтернет трохи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з Анжелікою Вікторівною, то дев'ять без Сергія Володимировича. Нас всього 10 – присутніх. Ітого – дев'ять без Сергія Володимировича.

Дякую.

І стосовно затвердження порядку денного. Шановні колеги, з порядком денним, сподіваюсь, ви ознайомились, це чотири питання. Єдине, що хотів би попросити за проханням Міндовкілля третє питання перемістити і поставити першим. Всі інші питання в такій саме послідовності залишити. Чи є пропозиції, зауваження до порядку денного? Якщо немає, то прошу затвердити порядок денний в такому вигляді.

Хто – за?

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 10 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отож, шановні колеги, розпочинаємо засідання комітету. І одразу надаємо слово представнику… А, це був президентський законопроект, але тим не менше, оскільки розробляв цей законопроект Міндовкілля. Це законопроект –  проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (реєстровий номер 0265), внесений Президентом України Зеленським Володимиром Олександровичем.

Надаю слово міністру захисту довкілля, природних ресурсів Руслану Олександровичу Стрільцю. Руслан Олександрович, вітаю вас і надаю вам слово. Будь ласка, прошу до представлення законопроекту.

 

СТРІЛЕЦЬ Р.О. Дякую. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону номер 0265. Олег Володимирович назвав коректно назву цього закону, проекту закону. Трішки з історії.

26 листопада 2022 року на прохання України Рада директорів Європейського банку реконструкції та розвитку утворила створення Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Після повномасштабного вторгнення у квітні 2022 року відбулося чергове засідання Асамблеї вкладників цього Рахунку, під час якого українська делегація звернулася до того, щоб змінити цей фонд і дозволити цей фонд використовувати на відновлення тих втрат, які має сьогодні Чорнобильська зона у зв'язку з тимчасовою окупацією у 2022 році. Хочу нагадати, що загальні втрати і збитки, які обраховані по зоні відчуження, вони перевищили 3 мільярди гривень і це в тому числі зруйновані об'єкти, споруди, знищена техніка, а також пошкоджені екосистеми, відповідно ми отримали таке схвалення.

Відповідно до розпорядження Президента України від 22.11.2023 року, мною було підписано Угоду з ЄБРР щодо діяльності відповідного Рахунку. На сьогоднішній день ми маємо 18 країн-вкладників цього Рахунку, зокрема, це Європейська комісія, США, Великобританія, Німеччина, Франція, Канада, Норвегія, Саудівська Аравія, Італія та багато інших.  На рахунку цього фонду на сьогоднішній день знаходиться майже 14 мільйонів євро внесків. Після ратифікації угоди донори обіцяють вже в цьому році масштабувати цю суму. Використати ми її плануємо на відновлення втраченого обладнання, покращення умов для співробітників, які сьогодні працюють в зоні вахтовим методом. Вже є відповідно моє доручення щодо приведення до належних умов перебування співробітників, а також придбання необхідної пожежної техніки та запровадження сучасних систем запобігання та протидії пожежам за прикладом тих, які сьогодні працюють на лісогосподарських підприємствах Житомирщини. Фактично такі заходи дозволять в повному обсязі відновити роботу державних підприємств, а також запобігти втратам екосистем в майбутньому.

Водночас хочу додати, що ми маємо також згоду Тайваню щодо додаткового внеску в цей фонд 1 мільйон євро та додатковий внесок Європейської комісії – 500 тисяч євро.

Проект акта розроблено з метою набрання чинності положень Рамкової угоди між Україною та ЄБРР, стосується діяльності Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.

Дякую за увагу. І дуже прошу вас підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслане Олександровичу. Руслан Олександрович, в мене, якщо можна, є питання.

І все ж таки – перше питання,  - до якої суми можливе розширення цього фонду, цього Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля?

І друге питання. Протягом якого часу буде діяти цей Рахунок? Відповідно на який період часу ми можемо розраховувати на використання цих коштів? І чи маємо ми якусь обов'язковість програм для їх використання?

 

СТРІЛЕЦЬ Р.О. На сьогоднішній день, ще раз підкреслюю, на Рахунку майже 14 мільйонів євро. Збільшення цього Рахунку потенційно може бути мінімум вдвічі. 2 липня 2024 року буде проводитися ще одне засідання Асамблеї вкладників цього Рахунку, де буде уже узгоджуватись щодо додаткових внесків, щодо порядку використання, розглядатися наші пропозиції, і відповідно затверджуватись. Тому після 2 липня будуть більш чіткі відповіді на ваші запитання. Але ми реально розуміємо, що цей фонд, він не є обмежений у часі, він відкритий до постійного довнесення від країн-вкладників додаткових коштів і впевнений в тому, що колеги і я особисто, ми будемо проводити додаткову роботу, щоб цей фонд постійно наповнювався, тому що, якщо ви пригадаєте мою презентацію стратегії розвитку зони відчуження, яку я вам презентував як урядовий документ, то однією з амбітних цілей є побудова там наукового хабу на базі підприємства ДП "Екоцентр". І оскільки Франція на сьогоднішній день вклала в цей фонд вже зараз всього 315 тисяч 652 євро, це невелика сума, але попередні домовленості з міністром свідчать про те, що вони готові значно збільшити цю суму для того, щоб зреалізувати проект по додатковому науковому хабу.

Тому я вважаю, що цей інструмент є дуже гнучким, так, він має свої бюрократичні процедури, притаманні всім процедурам Європейського банку реконструкції та розвитку, але я впевнений, що ми маємо працювати з цим інструментом як з одним з найефективніших, який оперує не просто домовленостями, а, дійсно, конкретними коштами, які ми можемо використовувати.

Зі свого боку хочу підкреслити ще раз, що для мене особисто важливе питання сьогодні в першу чергу покращення умов перебування співробітників Чорнобильської станції під час проходження… проведення роботи вахтовим методом, тому надважливим питанням сьогодні стоїть затвердження відповідних кошторисів і створення належних, хороших, навіть більше ніж хороших умов перебування понад 500 працівників, які змінюються що 10-12 днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, пане міністре.

З зони відчуження чи є ще щось додати до такої докладної презентації пана міністра?

 

ТИМЧУК А.О. Все було в повному обсязі надано, вся інформація. Нам додати немає чого. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, які є запитання до пана міністра, до зони відчуження стосовно законопроекту 0265 щодо ратифікації Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля?

Шановні колеги, якщо запитань немає, то є пропозиція, є пропозиція підтримати цей законопроект і рекомендувати головному комітету винести цей законопроект в зал для прийняття в цілому найближчим часом.

Шановні колеги, хто – за?

 

СТРІЛЕЦЬ Р.О. Сподіваюся, що всі будуть "за".

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу поки 8 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До нас намагається підключитися Валентина Юріївна Короленко-Усова. Але, да, поки що 8. Да. Дякую, шановні колеги. Дякую, пане міністре.

Шановні колеги, якщо до пана міністра запитань поки що немає, то пропоную дати йому можливість сьогодні покинути, тому що у нього наступні урядові заходи. Дякую. Дякую.

Переходимо до наступного...

 

СТРІЛЕЦЬ Р.О. Олеже Володимировичу, дякую вам дуже. Дякую, шановні народні депутати, за підтримку. Бажаю вам плідного комітету і тихого, продуктивного завершення робочого дня. Дякую вам дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання – це проект Закону про приєднання України до Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року (реєстровий номер 0264 від 25 квітня 2024 року), внесений також Президентом України Володимиром Олександровичем Зеленським. Законопроект розроблявся Мінінфраструктури. Тож, я так думаю, ми можемо надати слово представникам Мінінфраструктури. А саме, я так думаю, що пану Юрію Васькову, наскільки я розумію. Шановні колеги, хто буде презентувати законопроект?

 

ІЛЯСЕВИЧ Я.Я. Шановні колеги, доброго дня. Оскільки, я бачу, Юрій Юрійович від'єднався, не можу йому зателефонувати, з вашого дозволу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … (Не чути) але не виходить на зв'язок. Тому Ярослав Ярославович, будь ласка… (Не чути) то, будь ласка, прошу вас.

 

ІЛЯСЕВИЧ Я.Я. Шановні колеги, шановні народні депутати, шановний пане головуючий, дякую за можливість представити цей документ та доповісти з порушеного питання.

Міністерство інфраструктури в цілому підтримує необхідність надання згоди України на обов'язковість для неї Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року та приєднання України до цієї конвенції.

Ця конвенція є транспортним документом і, зокрема, передбачає: вимоги до суднового обладнання, регламентацію експлуатаційних операцій з водяним баластом і осадами, що проводяться судновим екіпажем суден; наявність і виконання суднового плану поводження з водяним баластом; наявність суднового журналу та відповідних документів на судна; вимоги до прийняття, скидання та обробки суднового баласту на суднах і відповідно на приймальних спорудах на березі; повноваження щодо видачі відповідних свідоцтв та контролю за роботою по судновому баласту.

Прийняття конвенції дозволить Україні забезпечити знаходження українських торговельних суден у переліку суден з високими екологічними стандартами, отримання українським судновласникам додаткових переваг та преференцій на ринку світового фрахтового перевезення; переваги на лініях, на яких вони будуть працювати в країнах Євросоюзу та по всьому Світовому океану; забезпечить надійний екологічний захист морського середовища в українських територіальних водах та внутрішніх морських водах. Крім того, приєднання до зазначеної конвенції дасть змогу Україні стати стороною Паризького меморандуму, який дозволить, власне, підвищити більш високі стандарти до суден, які працюють під українським прапором, і відповідно отримати додаткові преференції в міжнародні морській організації, стороною якої є наша держава. І відповідно претендувати  до складу ради ІМО як країна з високими міжнародними екологічними стандартами. Доповідаю, що зазначена конвенція розроблена відповідно до європейської директиви в тому числі, та передбачена пунктом 18.48 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію, яку підписала, власне, Україна.

По доповіді все. Прошу підтримати. У випадку, якщо є питання, готові відповісти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Ярославович.

Є тільки одна річ, яку ви не додали. Що на виконання цієї конвенції урядом також подано до Верховної Ради два законопроекти. Один законопроект – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Міжнародної конвенції про контроль суднового водяного баласту й осадів та поводження з ними 2004 року, який станом на зараз знаходиться в нашому комітеті для розгляду, готується до розгляду.

Другий закон – це проект Закону про внесення змін до КУпАП, також у зв'язку з приєднанням України до Міжнародної конвенції, який знаходиться  відповідно в Комітеті з питань правоохоронної діяльності. Це відповідно законопроекти 11208, 11209, які будуть готуватися і після набрання чинності цієї конвенції вони відповідно мають іти до зали до першого читання, а потім до другого. Я думаю, що ми швидко їх опрацюємо. Вірно?

 

ІЛЯСЕВИЧ Я.Я. Так, так. Це відповідає дійсності, абсолютно слушна поправка.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Юрійович, чи є необхідність щось додати до…

 

ВАСЬКОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати. Перепрошую за затримку. Немає нічого додати. Ми підтримуємо це, дійсно в плані заходів щодо євроінтеграції. Тому просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні представники Міндовкілля, чи є що додати стосовно суто   приєднання України до цієї конвенції?

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Шановний  Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, по проекту Закону про приєднання (0264), Міндовкілля погодило без зауважень цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, чи є запитання до презентації цієї конвенції, чи є необхідність більш докладного розбирання тексту конвенції? Не бачу бажаючих, тож, шановні колеги, дякую і є пропозиція звернутися знову ж таки до головного комітету з пропозицією винести це питання в зал для того, щоб прийняти його за основу та в цілому.

Шановні колеги, хто за такий проект рішення?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

МАНДЗІЙ С.В.  Олеже Володимировичу, бачу 8 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 8 – за.

 

МАНДЗІЙ С.В.  Валентина чомусь не виходить на зв'язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу, не на зв'язку.

 

КОРОЛЕНКО В.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Юріївна, дякую. Дякую за приєднання.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, значить 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да. Дякую, шановні колеги. Рухаємося далі.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, третім питанням є рішення за наслідками виїзного засідання до Львівської області на тему: "Зменшення забруднення транскордонної річки Західний Буг (притока річки Вісла)". Я хотів би вам нагадати, що нещодавно ми здійснили виїзне засідання до міста Львова, до Львівської області, оглянули декілька локацій, після цього здійснили заходи безпосередньо в Львівській обласній адміністрації, провели засідання комітету і за наслідками цього засідання, проаналізувавши декілька питань, ми запропонували наступні рекомендації. Рекомендації вам також надані. Зокрема це рекомендація Мінінфраструктури вжити заходи щодо прискорення виконання вимог Закону України "Про водовідведення та очищення стічних вод", забезпечити відповідний супровід у Верховній Раді України законопроекту про зміни до КУпАП, пов'язані з цим.

До речі, чи  залишилися з нами представники Мінінфраструктури? Ні, представники Мінінфраструктури дуже швидко нас покинули, на жаль, але будемо їм надсилати і будемо вимагати, щоб у найскоріший термін вони нам дали інформацію про це.

Міндовкіллю надати інформацію щодо виконання рішення комітету від 25 жовтня 23-го року про стан річок України та шляхи його покращення. Міндовкіллю та Держекоінспекції порушити перед урядом питання щодо необхідності внесення змін до Постанови уряду 303 про припинення заходів державного нагляду (контролю) про відновлення позапланових та планових перевірок, суб'єктам державного моніторингу вод, а саме: Держводагентству, Держгеонадра, ДСНС забезпечити проведення моніторингу стану вод у басейні Вісли. Львівській та Волинській обласним військовим адміністраціям забезпечити включення заходів плану управління річковим басейном Вісли до стратегії розвитку Львівської та Волинської області відповідно і направити це рішення до відповідних інституцій.

Шановні колеги, стосовно цього рішення чи є зауваження і пропозиції інші, чи є коментарі стосовно? Да, будь ласка, Олександр Васильович.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, у нас єдиний коментар-пропозиція, це пункт, де Міндовкіллю та Держекоінспекції порушити перед урядом питання щодо необхідності внесення змін до Постанови 303 про припинення заходів державного нагляду (контролю), – пропонуємо його виключити, оскільки постанова, в принципі, забороняє всім державним, всім інспекціям проводити заходи контролю і нагляду. Тому виділяти саме екологічну інспекцію, вважаємо, це є недоцільно.

Крім  того, питань по перевірках на сьогоднішній день немає. Так, якщо брати щодо здійснення перевірок, то в 2023 році було введено Міністерством захисту довкілля, погоджено 139 наказів на проведення заходів із державного нагляду (контролю). Уже в 2024 році вже видано 59 наказів про проведення заходів державного нагляду (контролю) і тільки за сьогоднішній день підписано 15 наказів про проведення перевірок. Тому ми вважаємо, що на сьогоднішній день проблем з перевірками немає, тому пропонуємо цей пункт виключити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Васильович, скажіть, будь ласка, а скільки звернень було за 2023 та 2024 рік стосовно проведення перевірок?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Що стосується звернень, зараз мені інформацію скинули, у 2023 році було більше 200 звернень, ця інформація, яка у мене є, 2024 рік, на жаль, зараз ще немає інформації зведеної.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що... Не думаю, що ця цифра релевантна, більше 200 звернень по всій країні. Це означає, що у нас в місяць було 10 звернень, умовно, по всій країні?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас настільки покращився стан довкілля?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Напевно, що у нас звернень кількість зменшилася. Крім того, зараз через ЕкоЗагрозу взагалі проблем немає, ідуть звернення через ЕкоЗагрозу і накази... (Не чути) Ми просто говоримо, що на сьогоднішній день проблем в плані здійснення перевірок ми не вбачаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Олена Володимирівна Криворучкіна, ваша думка, ви відповідальні все-таки в нашому комітеті за питання екоконтролю. Ваша думка стосовно залишення цього пункту або прибирання.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за можливість висловити власну думку. Я взагалі вважаю, що нам треба мати можливість здійснення контрольних заходів, тому що ми наразі бачимо, як суб'єкти господарювання, які знаходяться поза зонами бойових дій, які не знаходяться на тимчасово окупованих територіях, вони здійснюють масштабний вплив на довкілля. Я щойно прочитала в інтернет-каналах стосовно Київського автодору, що відбувається, яка свалка. Я вам можу сказати, коли Придніпровська екоінспекція нарахувала збитків на Кривбасводоканал. Тому ми однозначно повинні боротися за те, дійсно, боротися, на жаль, за те, щоб у нас були перевірки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу чітку і міцну позицію, Олена Володимирівна.

Шановні колеги, пропоную залишити цей пункт в рекомендаціях комітету.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу затвердити рішення комітету про затвердження рекомендацій. Відповідно текст рекомендацій я...

Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 8 – за. Знову поки не чуємо Валентину Короленко-Усову.

 

КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Я тут. За.

 

МАНДЗІЙ С.В. Значить  9 – за. Доброго дня, Валентина Юріївна.

 

КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Вітаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до останнього... За ініціативою Олени Володимирівни Криворучкіної надійшов лист щодо розгляду рекомендацій робочої групи з питань розробки і законодавчих ініціатив щодо імплементації в українське законодавство норм і рекомендацій Європейського Союзу в сфері екологічного контролю, екологічної шкоди та екологічної відповідальності.

Олена Володимирівна, вам слово, будь ласка.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В.   Дякую.

Колеги, буду намагатися максимально оперативно викласти питання. Рухаючись у напрямку таких масштабних євроінтеграційних реформ, ми вимушено об'єктивно зупинилися все ж таки і гальмуємо законопроектом 3091 про державний екологічний контроль. Нагадаю, що у нас була створена робоча група про імплементацію європейського законодавства у сфері екологічної відповідальності, екологічного контролю та екологічної шкоди. І дякую вам, що ви активно приймаєте участь, більше всіх з колег долучилися до роботи цієї робочої групи. І, звісно, законопроект 3091 був прийнятий у першому читанні ще в липні 2021 року. Не було тоді війни, були зовсім інші умови, хоча законопроект навіть перше читання проходив доволі складно. В нас не було статусу України як кандидата в члени Європейського Союзу, і тому виникла об'єктивна необхідність доопрацювання цього законопроекту.

До речі, ми звернулися до Організації економічного співробітництва та розвитку з проханням надати рекомендації, щоб реформа державного екологічного контролю дійсно відповідала всім вимогам європейських принципів, і, скажімо, отримали відповідні рекомендації, і зрозуміли, що законопроект вимагає подальшого доопрацювання. Всі документи, які стосуються засідань робочої групи, тобто протоколи, які дають рекомендації наші міжнародні партнери і експерти, всі оприлюднені на нашому комітетському сайті, кожний бажаючий може з ними ознайомитися. Але 27 березня робоча група прийняла рішення, що все ж таки у тому вигляді, з тими правками, які були подані ще в 2021 році, відповідно до нових реалій, до нових умов цей законопроект не може бути прийнятий і потребує доопрацювання.

З огляду на це, нам треба з вами вирішити формальне питання: яким чином, як це оформлюється? Це питання до голови комітету, до колег, до секретаріату: яким чином нам поступити, щоб ми могли доопрацювати цей законопроект, який би відповідав всім сучасним реаліям?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна. Хотів би погодитися з вами стосовно: а) необхідності прийняття цього законопроекту; б) необхідності якісного його доопрацювання в найкоротші, стислі строки. А стосовно того, як ми це можемо зробити, то є пропозиція – прекрасний механізм комітетських правок, які можуть до другого читання суттєво відкоригувати, знову ж таки враховуючи нинішні умови, ті виклики, які є, необхідність врахувати в цьому рахунку і політику держави в частині дерегуляції, з одного боку. З іншого боку, необхідність встановлення контролю за тим жахливим станом довкілля, який є зараз внаслідок воєнних дій і необхідності надання нових повноважень Держекоінспекції саме в частині обрахування шкоди наданої довкіллю під час воєнного стану під час воєнних дій внаслідок агресії Російської Федерації.

Тож є пропозиція погодитися з пропозицією робочої групи. Рекомендувати доопрацювати цей законопроект до другого читання з врахуванням комітетських правок, правок поданих комітетом. Єдине, що  можливо зазначити статтю Регламенту, за якою це потрібно зробити.

Ольга Петрівна, нагадайте, будь ласка.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Олег Володимирович, це 118 стаття. Але б я радила, давайте ми сьогодні просто схвалимо рекомендації робочої групи. А про комітетські правки ми будемо говорити тоді, коли  ми будемо затверджувати порівняльну таблицю, добре, і коли комітетські правки у нас вже будуть підготовлені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми визначили механізм. Є пропозиція затвердити рекомендації робочої групи щодо доопрацювання законопроекту до другого читання в найкоротші строки, а все інше будемо обговорювати ще на робочій групі і працювати над тими правками, які зараз напрацьовуються.

Олена Володимирівна.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Так. Це дуже логічно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тож, шановні колеги, є така пропозиція.

Хто за зазначену пропозицію?

 

МАГЕРА С.В. Магера – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 8 – за. Валентина Юріївна, видно, не може, да, приєднатись до  нас. Вісім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, я вам дуже дякую. Дуже дякую за участь в засіданні. Прошу бути обережними на цих святах, на цих днях відпочинку і взагалі бережіть себе, будь ласка. І до нових зустрічей!

 

 

Версія для друку