СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань екологічної політики та природокористування
4 грудня 2024 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Перед початком засідання нам необхідно обрати секретаря засідання. Традиційно, Сергій Володимирович, Сергій Васильович, хто на більш сталому зв'язку?
МАГЕРА С.В. Наразі в мене в кабінеті тут зі зв'язком все, я сподіваюсь, буде гарно. Але я на телефоні і на такому маленькому екранчику. Якщо будете допомагати, я, немає питань, спробуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Холодно, але зі зв'язком, бачу.
МАГЕРА С.В. Опалення тут взагалі немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буду допомагати. У багатьох наших колег немає зв'язку також. Що ж будемо якось поратися.
Тож, шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Мандзія Сергія Васильовича.
Хто – за?
МАГЕРА С.В. Магеру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Магеру. Вибачте, Сергій Васильович.
МАГЕРА С.В. Друзі, я тільки прошу руки ближче до центру екрана, бо в мене вирізає, я можу не побачити. Рахуємо.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.
МАГЕРА С.В. Чи 10, чи 11, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.
МАГЕРА С.В. 1 – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, 10.
Шановні колеги, є порядок денний, з яким ви, сподіваюсь, ознайомлені. Є пропозиція з порядку денного виключити, точніше перенести на одне з наступних засідань, друге питання, законопроект 11024: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо забезпечення збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, задля його узгодження між комітетом і міністерством та іншими зацікавленими особами. Все інше прохання залишити в такому ж порядку і такий же порядок денний.
Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
_______________. (Не чути)
МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.
МАГЕРА С.В. Зараз бачу 11, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 11. 11, і до нас ще приєднуються, я бачу, що до нас приєднався пан Сергій Шахов. Вітаю, Сергій Володимирович.
ШАХОВ С.В. Вітаю всіх.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.
І Світлана Василівна до нас приєдналася. Дякую за участь в комітеті.
ГРИНЧУК С.В. Добрий день, Олег Володимирович. Добрий день, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже добра традиція, Світлана Василівна майже на всіх комітетах приймає участь, це дуже похвально. Дякую вам, Світлано Василівно, за залученість до діяльності нашого комітету.
ГРИНЧУК С.В. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тож розпочинаємо комітет.
І першим питанням розгляду комітету є проект Закону про управління відходами видобувної промисловості (реєстровий номер 12108, внесений Кабінетом Міністрів України. Готувало цей законопроект Міндовкілля, тож хотілось би почути Міндовкілля з презентацією цього законопроекту, і перейдемо до його обговорення.
Будь ласка, хто готовий доповісти від Міндовкілля?
ГРИНЧУК С.В. Я тоді прошу, Олег Володимирович. Дуже дякую. Для всіх нас дуже важливий законопроект якраз в світлі того, що, сподіваюсь, на наступному тижні у нас буде прийнято рішення вже й про мінеральну сировинну базу, законопроект, який зараз готується вже до винесення, і цей законопроект про управління відходами видобувної промисловості як частина реформи взагалі надрокористування. Тому я попрошу свого заступника Семенця Олександра Степановича представити, і далі перейдемо вже тоді, з вашого дозволу, до обговорення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлано Василівно.
Будь ласка, Олександре Степановичу, вам слово.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Дякую, Олег Володимирович.
Шановні члени комітету, шановні народні депутати, шановні учасники засідання, законопроект про управління відходами видобувної промисловості розроблений відповідно до вимог Закону України "Про управління відходами". Він передбачає, його розробка, відповідно до Угоди про асоціацією з Європейським Союзом і на виконання рішень Ради національної безпеки і оборони 2001 року, введеного в дію 111-м Указом Президента.
Законопроект визначає низку термінів, низку заходів щодо планування операції у сфері поводження з відходами видобувної промисловості, містить вимоги до адміністративних процедур, до надання дозволу. Новелою цих управлінських рішень є запровадження механізму фінансової гарантії, про які я зупинюся пізніше, і він спрямований на імплементацію положень європейської Директиви 21/2006 року про управління відходами видобувної промисловості. Фактично відбувається гармонізація нашого законодавства з законодавством Європейського Союзу на шляху до вступу до Європейського Союзу.
Структурно закон складається з 13 розділів і містить 56 статей. В І розділі визначені загальні положення, перша стаття визначає термінологію. Термінологію ми намагалися максимально привести до європейських понять, щоб ми розмовляли однією мовою, щоб ми оперували однаковими термінами. Обов'язкові статті такі, як сфера дії закону, законодавство у сфері поводження з відходами видобувної промисловості, принципи державної політики.
Звертає на себе увагу 5 стаття цього закону, де сформульовані загальні вимоги до управління відходами видобувної промисловості. Загальні вимоги, як і базові принципи, які передбачають і запобігання негативного впливу на навколишнє природне середовище, і запровадження найкращих доступних методів управління відходами видобувної промисловості, що кореспондується з законом, який набиратиме чинності у 2025 році, "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення".
Другий розділ, власне, передбачає класифікацію відходів видобувної промисловості, дає відсилочні норми до загальнонаціонального переліку відходів, який вже затверджений Кабінетом Міністрів, встановлює певні види характеристик для відходів видобувної промисловості, власне, визначає номенклатуру як джерело утворення цих відходів.
Цікава 9 стаття "Інертні відходи". Це ті відходи, які під впливом зовнішніх нормальних факторів довкілля не зазнають суттєвих змін і суттєво не впливають на стан навколишнього природного середовища. Такі десять критеріїв для інертних відходів, починаючи із загальних формулювань, наприклад, не горять, не самозаймаються, не зазнають істотних фізичних, хімічних змін, до більш детальної структуризації за елементним складом ...(Не чути), певних концентрацій важких металів чи небезпечних хімічних елементів, таких як миш'як, кадмій, кобальт, хром, мідь, ртуть та інше.
Цей же розділ в статті 10 встановлює особливості...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення, я вас все ж таки зараз перерву, я думаю, що всі присутні ознайомлювалися з текстом законопроекту. Я дякую вам за таке докладне представлення законопроекту, але хотів би задати питання, вибачте, знову ж таки що перервав, якщо можна розкажіть комітету, які проблеми може вирішити цей законопроект. Найголовніше питання, які піднімаються цим законопроектом, які вирішують, мають бути вирішені в частині врегулювання тих чи інших суспільних та економічних відносин і тих питань, які до цього моменту ще не врегульовані нашим законодавством.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Дякую, Олег Володимирович. Я тоді сфокусують саме на тих питаннях, які ви задаєте.
Ні для кого не секрет, що у спадок від мінерально-сировинної орієнтації держави Україна в попередні роки нам залишились великотоннажні відходи видобувної промисловості. В загальній структурі накопичень цих відходів вони займають майже три чверті. Якщо експерти оцінюють у нас накопичення відходів 36 мільярдів тонн, а офіційна статистика… накопичення відходів – 15 мільярдів тонн, ми можемо говорити, можемо розуміти ті обсяги …(Не чути) проблеми, які перед нами стоять. Саме цей закон покликаний вперше вирішити ці питання.
Велика проблема є з так званими покинутими об'єктами відходів видобувної промисловості, де власник невідомий чи не встановлений, чи відмовляється виконувати свої обов'язки і перебирати ці обов'язки на себе буде держава в особі державної установи. Планування і нормування у сфері управління відходами видобувної промисловості, надання адміністративних послуг, я маю на увазі і реєстрацію в реєстрі, і надання дозволу на експлуатацію об'єкта відходів видобувної промисловості, це нормування забезпечить нам чітке розуміння, що, де, хто і за що відповідає. Я маю на увазі, які обсяги і в якій кількості відходів будуть під сферою державного управління. Планування у цій сфері як невід'ємна частина дозвільної процедури забезпечить нам чітке розуміння, власне, оператором тих проблем, які перед ним стоять, і забезпечення виконання тих вимог в законопроекті, які ми висуваємо в цьому законі. Врешті-решт ми досягнемо тих моментів і тих позицій, коли буде розуміння на рівні держави, на рівні операторів і буде належне управління відходами видобувної промисловості, врешті-решт це зменшує навантаження на довкілля і залучає певний обсяг цих відходів у господарський обіг.
25 стаття законопроекту, наприклад, врегульовує питання техногенних накопичень відходів, які можуть бути переведені в статус техногенних родовищ корисних копалин. Якщо коротко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Скажіть, будь ласка, чи ознайомлювалося міністерство з текстом висновку Головного науково-експертного управління, чи готові ви будете після того, як ми його презентуємо, як секретаріат доповість про цей висновок, дати по ньому коментарі?
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Звісно, ми ознайомлювалися з висновком Головного науково-експертного управління. У нас, на жаль, було не так багато часу, як би ми хотіли. Але з того, що я побачив, ми відсотків, напевно, 70 зауважень ГНЕУ зможемо врахувати. І ми би попросили трішки більше часу для опрацювання більш глибоких пропозиції ГНЕУ для нашого розуміння.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно, добре.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Так що ми готові обговорювати зауваження ГНЕУ прямо зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Тоді давайте йдемо по такій процедурі розгляду законопроекту. Зараз я прошу виступити представника секретаріату комітету Бережного Євгена Олеговича, розповісти, які матеріали надійшли до комітету по цьому законопроекту. Потім, за можливості, давайте ми заслухаємо ще профільні центральні органи виконавчої влади, які дотичні до питань видобувної промисловості, які хочуть висловитися по цьому законопроекту, можливо, зробити свої пропозиції додаткові, зауваження. Потім експерти, громадськість, ну, і перейдемо до голосування.
Будь ласка, Євген Олегович.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Може, там ще питання будуть у депутатів, добре?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно. Да, і після Євгена Олеговича я попрошу все ж таки повернутися Олександра Степановича, кратко прокоментувати зауваження ГНЕУ.
Будь ласка, Євген Олегович.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую.
Шановні народні депутати та запрошені, законопроект – це ґрунтовна така праця, близько 100 сторінок, якщо читати. І ГНЕУ знайшло там багато недоліків, які вони пропонують, яким чином їх вирішувати. Це 20 сторінок, я не знаю, їх перечитувати непотрібно, вони є в матеріалах, їх можна подивитися. Основні блоки зауважень ГНЕУ – це щодо доопрацювання термінології законопроекту, що положення законопроекту вимагають узгодження як між собою, так і з іншими законодавчими актами; потребують усунення внутрішні та інші неузгодженості: термінологічні, логічні та змістовні. Ряд положень потребують викладу більш чітко, тому що порушується принцип правової визначеності, окремі положення законопроекту не мають чітко визначених механізмів реалізації і сам законопроект вимагає техніко-юридичного доопрацювання, це пише ГНЕУ.
В нас є багато відгуків на цей законопроект. Зокрема, Комітет з питань цифрової трансформації в своєму висновку рекомендував врахувати висловлені зауваження та пропозиції під час підготовки та розгляду законопроекту до другого читання. Вони теж є в матеріалах ... (Не чути) до засідання комітету.
Мінінфраструктури написало, що підтримує прийняття законопроекту за умови врахування їх пропозицій, також дуже чітко сформульовано: де, в яку статтю, що написати. Мінекономіки підтримує законопроект з однією пропозицією – доопрацювання під час підготовки законопроекту до другого читання. У Держгеонадр викликають заперечення запропоновані в законопроекті зміни до статей 16.2 і 34 Кодексу України про надра.
Відповідно до експертного висновку Мінфіну законопроект може бути розглянуто Верховною Радою після його доопрацювання, надання відповідних фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань. Міндовкілля, Міненерго підтримують законопроект. Також є відгук від МОЗ, МОН, ДСНС, Адміністрації Держспецзв'язку, які повідомляють про відсутність зауважень і пропозицій до законопроекту.
Відповідно до звіту про відповідність законопроекту зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, acquis ЄС, підготовленого проєктом ЄC Association4U, законопроект відповідає праву Європейського Союзу з урахуванням необхідності незначних уточнень, так зазначено в їхньому висновку.
Також до комітету надійшов лист Національної асоціації добувної промисловості з пропозиціями до законопроекту, які можуть бути розглянуті під час його підготовки до другого читання.
Пропонується визначитися співдоповідача. І для врахування такої кількості зауважень, очевидно, буде потреба вносити, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту, зміни до тексту законопроекту і викладати їх в остаточній редакції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Олегович.
Олександр Степанович, можете ви коротко прокоментувати зауваження, які надійшли від Головного науково-експертного управління. Звук, у вас звуку немає.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Вибачте, будь ласка. Так, звісно, прокоментую. Всього ми структурували десять позицій, десять зауважень Головного науково-експертного управління. Перший великий розділ – термінологія. Термінологія вже доопрацьована, ми врахували ті зауваження, які нам надавали. Визначення ключових положень законопроекту, зокрема пункт 2.1, якщо це так зручно, да, по пунктах проходити, Олег Володимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буквально… Да, єдине, що не дуже широко.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Хорошо, хорошо, зрозумів. По другому розділу зауважень ГНЕУ, там, де є питання по УРП, по шельфу і виключній (морській) економічній зоні, в принципі, в європейському законодавстві застосовується саме такий підхід як ми застосували. Можливо, ми подивимося ті статті, інші відсилочні, на які звертає увагу ГНЕУ, і там зробимо. Це питання опрацьовується наразі, але ми схильні до того, що ми врахуємо.
Що стосується змін до спрощення певних процедур, ми вже змінили ті статті, на які не поширюватиметься Закон України "Про відходи" в контексті управління відходами з видобувної промисловості, зокрема 45, 48, як зазначало нам ГНЕУ, ми змінили на 50, 52, тобто ми вважаємо, що ми врахували цю позицію.
Так само щодо запобігання негативному впливу відходів видобувної промисловості, де є у нас стаття 5 і стаття 25 – апеляції до техногенних родовищ корисних копалин. Ці зауваження враховуються.
Детальне регулювання відновлення відходів ми, напевно, не будемо враховувати, тому що вони враховані в планах управління відходами. Ми подумаємо ще над цим питанням, але все-таки ми вважаємо, що в планах управління відходами видобувної промисловості ці аспекти в нас будуть враховані.
Далі, що я бачу. Питання подання змісту повідомлення оператора, в принципі, ми враховуємо і дописуємо, що форми повідомлення встановлюються Міндовкілля, нормативно-правовим актом це враховано.
Із тих, що не враховані, щоб скоротити час, ми не дуже розуміємо зауваження щодо зменшення негативного впливу, стаття 4 і стаття 5. ГНЕУ читає їх по-різному: запобігання негативного впливу і зменшення негативного впливу. Ми спробуємо привести цю термінологію до спільного знаменника.
І що у нас ще залишається неврахованим. Обов'язок оператора використовувати під час управління відходами і постексплуатаційного нагляду найкращі доступні технології і методи. ГНЕУ вважає, що це не узгоджується з методичними рекомендаціями найкращих доступних технологій, тому що не встановлюють правила і не тлумачать. Ми все ж таки спробуємо це привести до Закону "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" і цим самим зняти зауваження ГНЕУ.
Є певні, напевно, більш редакційного характеру, які, наприклад, стосуються плану реагування на аварійні ситуації, який узгоджується з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, а потім подається протягом п'яти днів цьому ж органу. Там просто редакційна помилка, там узгоджується цей план з ДСНС. Ми так прописували. Ну, чомусь так вийшло. Ми це поправимо.
29 стаття, там, де неузгодження положення з іншими положеннями Закону "Про об'єкти підвищеної небезпеки". Напевно, ми не погодимось з цим, тому що об'єкти категорії "А", вони можуть бути і такими, на які поширюються вимоги Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", і такі, які не поширюються. І в 29 статті в частині 7 це, на нашу думку, розмежовано.
Ну, от власне, по всім зауваженням ми…
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можливо питання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.
МАГЕРА С.В. Олександр Степанович, для мене важливо, я там надав у комітет пропозицію, яка стосується прикінцевих та перехідних положень, з метою уникнення подвійної сплати за обсяги розміщених відходів видобувної промисловості за рахунок податку та суми фінансового забезпечення. Я кажу про те, що продовжити пункт, який набирає чинності через п'ять років. Це перший пункт 13 розділу. Але не раніше набрання чинності Законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни екологічного податку за розміщення відходів видобувної промисловості. Бо, якщо ми це недовнесемо, то буде подвійна сплата за обсяги розміщених відходів. Ви можете якось прокоментувати, чи ви не розглядали цю пропозицію ще?
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Дивіться, я почну, напевно, з фінансового забезпечення. Фінансове забезпечення стосуватиметься більше постексплуатаційного догляду за такими об'єктами , і в законопроекті є п'ять видів фінансового забезпечення у вигляді там грошових коштів, розміщених на поточному рахунку, банківської гарантії, страхування, поруки і застави.
Що стосується сплати, власне, екологічного податку за розміщення чи за захоронення відходів, я цілком з вами погоджуюся, що подвійного оподаткування бути не повинно, так як є норма нинішнього Податкового кодексу. Ми наразі готуємо законопроект, я сподіваюсь, найближчим часом буде внесений на розгляд Верховної Ради, про зміни до Податкового кодексу, яким врегулюють це питання сплати екологічного податку за розміщення відходів видобувної промисловості на відповідному рівні.
А фінансова гарантія все ж таки, я знову сфокусую на цьому увагу, що вона спрямована на забезпечення відповідальності оператора на етапі закриття і післяексплуатаційного догляду.
МАГЕРА С.В. Ну, я погоджуюся з вами. Ми маємо зрозуміти, якщо ми внесемо зміни до кодексу до того, як буде, ввійде в дію наш закон, чи після. Оце дуже важливо, щоб не було казусу, як то кажуть. Ну, окей…
СЕМЕНЕЦЬ О.С. (Не чути)
МАГЕРА С.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, шановні колеги.
Єдине, навіть не сприймайте це як зауваження, Олександр Степанович. Все ж таки враховувати або не враховувати ті чи інші пропозиції буде комітет, звісно, за зверненням за допомогою, за експертною допомогою міністерства. Безумовно, без міністерства ми цей законопроект далі обробляти не будемо, але все ж таки рішення будуть приймати члени комітету. Якщо він пройде через перше читання, буде йти на друге читання, то будемо вже опрацьовувати правки і от в рамках тих правок, які будуть подаватися, будемо приймати рішення про подальшу долю тих чи інших правок. Дякую.
Шановні представники центральних органів виконавчої влади, хто хотів би ще висловитися по цьому законопроекту? Не бачу бажаючих. Шановні народні депутати, в кого є бажання висловитися по цьому законопроекту? Шановні колеги, немає? Сергій Васильович, ви вже свою думку висловили, да?
МАГЕРА С.В. Да, я сподіваюся, що ми, може, ще до першого читання оце внесемо. Якщо є навіть підтримка міністерства, то чому б це не зробити, щоб подвійної сплати не було.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні учасники засідання, у кого є бажання висловлюватися? Так, будь ласка, Олена Володимирівна Колобродова, будь ласка. Звук, будь ласка, включіть тільки.
КОЛОБРОДОВА О.В. Перепрошую. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники. Я дуже коротко, оскільки вже довго обговорюється законопроект. Хороша законодавча ініціатива, але Уповноважений наголошує про порушення законодавства про захист персональних даних в частині статті 32 та частини 33 законопроекту. Ми направили свою позицію із зауваженнями. Тому, щоб довго не зупинятися, я попрошу її врахувати. Тому що цими статтями передбачається опублікування персональних даних, які не можуть бути публічними.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Володимирівна, дякую за вашу позицію. Поки що ми не отримали ваш лист, певно, відправили сьогодні.
КОЛОБРОДОВА О.В. Так, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково будемо його долучати до матеріалів законопроекту і будемо його обробляти.
КОЛОБРОДОВА О.В. Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І, звісно, будемо намагатися якомога якісніше його врахувати.
Шановні представники Бізнес Асоціацій, я так розумію, що доволі багато зараз буде виступів, давайте якусь послідовність. За можливості, давайте користуватися, щоб я бачив всіх, інструментами Zoom і, за можливості, ставте…
Пане Станіславе, від зміни вашої руки інструмент Zoom не запрацює. Поставте…
ЗІНЧЕНКО С. В мене чогось він не працює, вибачте, я не знаю чому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Ну, тим не менше, давайте тоді ви перший.
ЗІНЧЕНКО С. Дякую дуже.
Експерти асоціації опрацювали законопроект, звертають увагу на чотири суперечливих моменти, просимо їх врахувати. По-перше, збільшення фіскального навантаження на один і той самий об'єкт оподаткування, те, що казав шановний пан депутат до нас, що в поточній редакції …(Не чути) 6 років будуть сплачувати податок на розміщення відходів за всю опцію та водночас сплачують фінансове забезпечення.
Ми хочемо наголосити, що в опублікованому для громадського обговорення тексті проекту закону була норма про те, що відповідні положення набирають чинності тільки після внесення змін до ПКУ, але потім це було знову чогось змінено. Ми тоді сприйняли це як позитивне і підтримали, а зараз чомусь це знову повернулося, тому ми просимо звернути на це увагу.
По-друге, збільшення бюрократії через дублювання звітності. Пропонується зобов'язати операторів подавати повідомлення про передачу відходів видобувної галузі, при цьому відповідно до чинного законодавства у декларації про відходи, яку вже подають сьогодні оператори, зазначається і обсяг передачі, і суб'єкт, якому передаються відходи. Тобто доцільним буде прибрати цей пункт, тому що це дублювання звітності, подвійна робота.
По-третє, не відповідні з нашої точки зору розміри санкцій суті порушення вимог законопроекту. Для обрахунку розміру штрафу пропонується використовувати розмір місячної мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент накладання штрафу, замість традиційного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Такий підхід не містить будь-якого розумного обґрунтування штрафів розміру від 106 до 480 тисяч гривень за кожен факт порушення. Крім того, згідно пункту 5 цієї ж статті за повторне порушення протягом року після першого накладання штрафу передбачається подвоєння суми штрафу у розмірі 320-960. Тобто розмір санкцій Європейська Бізнес Асоціація вважає дуже великим.
І по-четверте, пропонована редакція проекту закону не в повній мірі враховує специфіку управління відходами у сфері видобування нафти і газу, адже не розкриває або неоднозначно трактує поняття "шламовий амбар", "нейтралізація", що автоматично зумовлює використання нафтогазовидобувними компаніями, в тому числі найбільшими, і державними, проблеми єдиного …(Не чути) безамбарного …(нерозбірливо) і інші проблеми. Тобто в Україні це може призвести до того, що проект закону в зазначеній редакції без врахування специфіки може мати негативні наслідки на обсяги видобутку нафти і газу та в подальшому будуть зростати ціни для населення по видобутку газу.
Тому ми звертаємося до комітету з проханням доопрацювати законопроект з врахуванням цих чотирьох ключових позицій. Ми направимо, я маю надію, найближчими двома днями нашу пропозицію офіційно на комітет та на міністерство.
І ще раз дуже дякую за те, що відкрито розглядався цей законопроект. Але повернусь до пункту номер 9, чомусь було нормально, по пункту подвійного оподаткування не було, а зараз знову повернулося. Маю надію, що це якась технічна помилка.
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за конструктивні зауваження, пане Станіславе.
По-перше, чекаємо ваші пропозиції в письмовому вигляді і будемо їх також додавати до законопроекту в частині їх розгляду до другого читання. Я сподіваюся, що все ж таки він пройде на друге читання дуже швидко.
Стосовно уникнення подвійного оподаткування, то я трошки знаю, як це відбувається, це відбувалося на стадії розгляду законопроекту на уряді, перед урядом. До тексту законопроекту було зауваження, наскільки я пам'ятаю, від Мінфіну. І, можливо, представник Мінфіну також прокоментує це. І внаслідок з'явлення таких зауважень задля проходження тексту законопроекту через уряд це було виключено, наскільки я знаю. Хоча, можливо, я і помиляюся, я, звісно, не приймав участь в засіданнях уряду, присвячених цьому законопроекту.
Пане Сергію, можливо, ви дасте коментар з цього питання?
ЛЯШОК С. Доброго дня, Олег Володимирович. Доброго дня, шановні народні депутати. Зауваження Мінфіну стосувалось того, що… навпаки, виключення положень, які стосуються оподаткування. Там взагалі малося виключитися це положення. Тому ми не розуміємо, чому появилася ця норма. Ми будемо запит робити до головного розробника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Степановичу, можливо, ви дасте пояснення? Якщо немає пояснення, тому що, наскільки я пам'ятаю, це було до того, як ви стали заступником міністра, то, ну, тут нічого страшного немає.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Олег Володимирович, давайте ми розберемося, я задам питання, ми розберемося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По можливості. Дякую. Дякую.
Будь ласка, пані Ксенія Оринчак. Будь ласка.
ОРИНЧАК К. Добрий день, Олег Володимирович. Добрий день, Світлана Василівна, народні депутати та колеги.
Ми вітаємо впорядкування нормативно-правового регулювання поводження з видобувними відходами, але звертаємо увагу на принципи дотримання та справедливості із недопущення подвійного регуляторного та фіскального навантаження на платників податків.
Відповідно, що ми підтримуємо всі абсолютно зауваження і колег, і народних депутатів. Ми це виклали у порівняльній таблиці, яку ми вам надіслали. І все, що говорив там Станіслав Зінченко, ми також підтримуємо колег з EBA. У нас все це прописано. Я думаю, що народні депутати, відкривши гугл-диск, можуть ознайомитися, побачити текст перед очима. А також у нас є ще доповнення до певних статей. Наші екологи і геологи хотіли би висловитися. Якщо можна, я передам слово, з вашого дозволу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ОРИНЧАК К. Пані Людмила Кравченко. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Людмила.
ОРИНЧАК К. Вибачте, зі зв'язком в нас.
_______________. Давайте почнемо з геологів.
ОРИНЧАК К. Є юристи асоціації... (Не чути) Будь ласка, Олександре.
РУЖИЦЬКИЙ О. Доброго дня. Ружицький Олександр. В нас теж є певна правка, яку би ми хотіли обговорити. Цим законопроектом вводиться поняття побічний продукт видобувної промисловості. І, в принципі, дається йому визначення, але не розкривається як регулюється. Є бланкетна норма до Закону "Про управління відходами".
Водночас, ми розуміємо, що є побічний продукт, так, який утворюється в процесі переробки чи виробництва в нормальній господарській діяльності. І є необхідність, на нашу думку, узгодити це із законодавством про надра, про те, що цей побічний продукт не передбачає отримання якогось додаткового дозволу або внесення змін до існуючого дозволу. Побічний продукт – це по суті переробка тієї корисної копалини, на яку вже надано дозвіл. Водночас в законодавстві про надра зазначено, що якщо відбувається або зміна корисної копалини, або зміна товарної продукції, то потрібно вносити зміни до дозволу. То не відбувається ні перше, ні друге, водночас позиція в геонадрах, що, на їхню думку, як вони це тлумачать, все-таки необхідно брати цей дозвіл. Ми вважаємо, що абсолютно ні. Це є побічний продукт від переробки основної корисної копалини, на який вже є дозвіл, ми би хотіли в законопроекті про це чітко зазначити і відповідні правки були підготовлені і передані в асоціацію. Я думаю, що будуть на комітет також передані найближчим часом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую вам за ваше зауваження, також будемо їх враховувати і опрацьовувати. Опрацьовувати, можливо, враховувати.
Шановні представники асоціації, хто ще хотів би висловитися по цьому законопроекту? Користуйтеся, будь ласка, інструментами Zoom, тому що я на трьох листах не всіх бачу.
Пан Артем Петренко, будь ласка.
ПЕТРЕНКО А. Пане голово, доброго дня. Я прошу вибачення, що без камери, мене якраз в дорозі застав комітет.
Насправді вдячний вам за цю дискусію. Ми теж активно приймали участь під час розробки цього законопроекту, бо це така була досить довга історія. І насправді з нашого боку ми офіційно звернемося на адресу комітету та міністерства з нашими комплексними коментарями і зауваженнями.
Водночас, в перше чергу я зараз хотів би підкреслити ключове зауваження, яке у нас є, що якщо ми говоримо про нафтогазовидобувні компанії, то ключові питання, де формуються відходи при розробці ділянок надр нафтогазових, це формування відходів у шламових амбарах. І ми, аналізуючи, надаючи матеріали до Міністерства захисту довкілля, ми зазначали про те, що у нафтогазовидобувних компаній весь цей процес, він і так затверджується, погоджується під час проведення процедури оцінки впливу на довкілля, а також під час здійснення процедури рекультивації земельної ділянки, яке ми зобов'язані і здійснюємо в рамках відповідного чинного законодавства. І зараз є там і державного нагляду за всіма цими процесами. Тому, щоб не витрачати час, ключовим коментарем з нашого боку буде, що ми будемо зазначати, що в рамках цього закону, якщо ми працюємо зі шламовими амбарами, які експлуатуються не більше 2 років нафтогазовидобувними компаніями, це здійснюється на підставі відповідної декларація, яка подається надрокористувачем Міністерству захисту довкілля без встановлення цих додаткових дозвільних процедур. Все більш детально, аргументовано будемо направляти до комітету і міністерства, будемо вдячні за дискусію та врахування наших позицій.
Дякую, Олег Володимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Артеме.
І я бачив, ще підіймала руку пані Єлизавета Нечитайло.
НЕЧИТАЙЛО Є. Доброго дня. Ми представники німецько-українського промислово-торгівельної палати, керівник адвокації і лобіювання інтересів, захисту інтересів бізнесу. Ми співпрацюємо з ...(Не чути) У викладеній таблиці, яка була запропонована, ми все підтримуємо, і хотіли б, щоб ви взяли це до уваги під час розгляду.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам.
Пані Галина Ткач.
ТКАЧ Г. Добрий день, шановні присутні, я перепрошую, без камери, дуже поганий зв'язок. Я хотіла звернути увагу на статтю 25 "Техногенні родовища", де прописано, що оператор зобов'язаний провести геолого-економічну оцінку, а також забезпечити проведення державної експертизи та оцінки запасів та ресурсів, корисних копалин.
Хочу нагадати присутнім, що згідно листа Держгеонадр, також я підтримую цю позицію, що геолого-економічна оцінка відбувається тільки після реєстрації та затвердження Форми-3гр так званої, яка видається тільки на існуючі родовища. Тому в цьому я бачу певну невідповідність Закону по надра і тлумаченням статті 25.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галина.
Шановні колеги, чи хоче ще хтось висловитися по цьому законопроекту?
Якщо бажань немає, то, шановні колеги, є пропозиція наступна. Так, було висловлено доволі багато пропозицій і зауважень, але, тим не менше, на мою думку особисту, цей закон заслуговує підтримку в першому читанні із зобов'язанням обробки цього законопроекту до другого читання ретельної, якісної обробки, безумовно, з урахуванням багатьох зауважень, які прозвучали. Вони всі, без сумніву, професійні і такі, що будуть слугувати якісному стану цього законопроекту до другого читання.
Є пропозиція цей законопроект... рекомендувати Верховній Раді цей законопроект прийняти за основу в першому читанні, застосувавши частину першу статті 116 Регламенту Верховної Ради України в частині, зокрема внесення змін до Кодексу про надра, Закону "Про управління відходами", Гірничого закону України, інших ймовірно нормативних законів України. Доручити доповідь по цьому законопроекту на засіданні Верховної Ради голові комітету Бондаренку Олегу Володимировичу.
Шановні колеги, скажіть, будь ласка, хто за таку пропозицію?
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу 10. Може, Сергій Володимирович Шахов з нами?
МАНДЗІЙ С.В. Сергій Володимирович Мандзій. Порахували?
ШАХОВ С.В. Шахов тут, Сергій Васильович.
МАГЕРА С.В. Мандзій, да, порахував.
ШАХОВ С.В. Шахова порахували, Сергій Васильович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. З Шаховим – 10.
МАГЕРА С.В. 10, я ж і кажу, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Дякую, шановні колеги. Рішення прийнято. Дякую всім за розгляд цього питання.
Переходимо до наступних питань порядку денного. І наступне питання порядку денного це далі будуть два законопроекти, до яких ми можемо подати свої пропозиції, але неголовний, ми неголовний комітет в даному випадку.
Перший законопроект – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці шляхом професійного навчання (реєстровий номер 12129), внесений Кабінетом Міністрів України. І альтернативний до цього законопроект, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійного навчання (реєстровий номер 12129-1), внесений народним депутатом України Третьяковою Галиною Миколаївною.
У нас присутні представники Мінекономіки, так?
БЕРЕЖНА Т.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Тетяна.
БЕРЕЖНА Т.В. Дякую, Олег Володимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу, оскільки ви присутні, прошу презентувати цей законопроект. Галини Миколаївни немає, вона просила розглянути без її участі. Тож, Тетяна Василівна, будь ласка, вам слово.
БЕРЕЖНА Т.В. Дякую, Олег Володимирович.
Якщо можна дозволити, щоб ми дуже коротко вивели на екран, щоб стало зрозуміло, про що цей законопроект. Насправді цей законопроект стосується розширення категорій осіб, які можуть отримати ваучер на навчання. Ми розуміємо, що зараз є великий дефіцит кадрів на ринку праці, відповідно ми повинні дати можливість перенавчитися тим, хто потребує цього. І станом на зараз ваучери на навчання, тобто це можливість отримати від Державної служби зайнятості 30 тисяч гривень на нову професію, можуть отримати особи, які є старше 45 років. Ми хочемо шляхом внесення змін до закону зменшити цей вік до 35 років, щоб більше людей змогли навчитися.
Більше того, ми хочемо розширити можливість отримати ваучери для учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб, а також осіб з інвалідністю. Зараз ці категорії осіб можуть отримати ваучери, але щодо них є різноманітні види обмежень, наприклад, скажімо, особа з інвалідністю може отримати ваучер тільки, якщо вона не може знайти роботи і немає для неї підходящої роботи.
Другий момент, крім розширення категорії осіб, які можуть отримати ваучер, це надання матеріальної допомоги безробітним, які проходять професійне навчання. Тобто під час проходження навчання безробітний отримує виплату по безробіттю, яка зараз в період воєнного стану є досить малою. І ми пропонуємо замінити цю допомогу по безробіттю на час навчання на стипендію, на матеріальну допомогу, яка буде навчатися. Це буде стимулювати більше осіб навчатися під час воєнного часу і ставати конкурентоздатними на ринку праці. І розмір та допомога, розмір та порядок надання такої допомоги буде пізніше визначатися Кабінетом Міністрів.
І більше того, це такі вже технічні речі, але ми хочемо також допомогти людям, які отримують або підтверджують професійні кваліфікації, компенсовувати витрати на таке підтвердження або присвоювання, або на проїзд та проживання до таких місць атестації за рахунок коштів фонду по безробіттю.
Це, в принципі, все. Скажу, що дійсно у нас 8 мільйонів економічно неактивного населення і 2,5 мільйона безробітних, тому такий закон допоможе їм швидше отримати нові навички, необхідні для відбудови і для ринку праці.
Тому просимо підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Василівно.
Будь ласка, Лопушенко Олександр Іванович. Прошу доповісти, які питання предметів відання нашого комітету були підняті в цьому законопроекті, в цих законопроектах, і які зауваження надійшли по цим законопроектам до нашого комітету?
Олександр Іванович, будь ласка, звук включайте.
ЛОПУШЕНКО О.І. Доброго дня. Те, що стосується предметів відання нашого комітету, ваучери, про які йшла мова, також пропонується надавати працівникам і особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Це те, що стосується нас.
І також були зауваження від Міністерства внутрішніх справ поширити ці ваучери не тільки на осіб, які звільнилися з органів внутрішніх справ, а також на працівників Національної поліції.
Надійшли зауваження від Мінфіну в частині того, що відсутнє техніко-економічне обґрунтування до альтернативного законопроекту, Мінфіном …підтримується. І Мінсоцполітики також підтримує альтернативний законопроект. Від Державної служби надзвичайних ситуацій там зауважень немає. Предмети віддання …(Не чути)
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Іванович.
Можливо, представники Служби з надзвичайних ситуацій можуть прокоментувати цю ініціативу і висловитися на підтримку її.
КУЛЕБА О.М. Так, Державна служба з надзвичайних ситуацій підтримує зазначену ініціативу. В свій час піднімали питання ще про працівників Державної пожежної охорони, але станом на сьогодні вже стільки часу минуло з часів реформування Державної пожежної охорони, що я не думаю, що для таких осіб є актуальним просто питання подальшого працевлаштування. Все-таки Державна пожежна охорона припинила свою діяльність в далекому 2005 році. Тому в частині осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту, так, підтримуємо цю ініціативу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Михайлівна, дякую вам за, як завжди, професійне обґрунтування своє думки.
Шановні колеги, є пропозиція підтримати цей законопроект і доручити, попросити головний комітет самостійно визначитися щодо того, яку саме версію законопроекту, який законопроект з цих двох альтернативних він обере для подальшого розгляду на засіданні Верховної Ради в першому читанні.
Шановні колеги, хто за таке рішення?
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, чи 11, чи я помилився?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу тільки 10. Мені здається, 10, ніхто більше руку… от у мене всі на першому екрані.
МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за, Олеже Володимировичу.
МАГЕРА С.В. Ні, Мандзій, я бачу, я… Так, 10, Олеже Володимировичу. Вибачте, 10.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до наступного законопроекту – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери поховання та надання ритуальних послуг (реєстраційний номер 12188), внесений народним депутатом України Мотовиловцем та іншими народними депутатами України.
Будь ласка, Войтович Людмила Василівна, прошу доповісти по цьому законопроекту.
ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня. Метою даного законопроекту є, зокрема, вирішення проблеми нестачі місць поховання, відсутності повсюдного доступу до послуг з кремації, недостатнього екорозвитку та екологізації діяльності у сфері поховання та відсутності правового регулювання щодо поховання домашніх тварин. Проектом закону пропонується Закон України "Про поховання та похоронну справу" викласти у новій редакції та внести зміни до ряду законів України.
До даного законопроекту надійшли висновки, зокрема, Міноборони. Вони у своєму висновку повідомили, що законопроект підтримується із зауваженнями щодо врегулювання питання дублювання видатків місцевого та державного бюджетів під час здійснення поховання військовослужбовців, які на момент смерті мали статус учасника бойових дій. Міноборони також відзначило, що прийняття законопроекту сприятиме дерегуляції господарської діяльності з надання ритуальних послуг та покращить якість надання їх завдяки позитивному впливу конкуренції як стимулу інвестувати в ефективність та якість, сервіс та інновації.
Мінекономіки підтримує даний законопроект. Мінфін у своєму висновку відзначив, що законопроект потребуватиме додаткових видатків із бюджетів.
Також надійшов висновок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Вони в своєму висновку надали пропозиції та зауваження, зокрема щодо неузгодженості з питань охорони та збереження цінних для заповідання територій, та об'єктів, які є унікальними та мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну та іншу цінність, та існують у невеликій кількості і займають відносно невелику площу.
Також слід відзначити, що у даному законопроекті у статті 11 міститься норма, що у разі припинення діяльності власника приватного місця поховання або припинення його права на земельну ділянку, яке розташоване …(Не чути) кладовища, вона переходить у власність відповідної територіальної громади у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Щодо цієї норми, хотілося б зазначити, що вона не узгоджується із Земельним кодексом України, а також з Конституцією України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
…(Не чути) на ваше рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна.
Хотілося б звернутися до Міндовкілля з запитанням стосовно цього законопроекту. Прозвучало декілька зауважень, чи можете ви їх додатково прокоментувати?
ЮХИМЧУК О.Ю. Добрий вечір, колеги. На жаль, саме в момент, коли читалися всі зауваження, у нас вимкнули світло, вдалося перепідключитися з телефона. Тому, на жаль, не чула, які коментували зауваження. Ми їх, в принципі, офіційно надали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це суто міністерство, Міндовкілля, які надійшли від Міндовкілля.
ЮХИМЧУК О.Ю. З приводу того, що ми …(Не чути), просто рекомендували, щоб основне те, що ми бачимо від нас, це зважати на екологічні, наукові та міжнародні аспекти під час доопрацювання цього законопроекту. В цілому ми його як би підтримуємо і розуміємо всю необхідність, але важливо, щоб це дійсно відповідало і Земельному кодексу, і Конституції України, і міжнародним зобов'язанням. Тому додаткового більш ніж того, що ми надали у листі і, напевно, те, що було озвучено колегою, в нас немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Юріївна, скажіть, будь ласка, чи можемо ми розраховувати на те, що ви надасте, що ми разом з Міндовкілля зможемо опрацювати цей законопроект і до другого читання разом підготувати такі зауваження у вигляді пропозицій до другого читання, які б слугували би на врахування в цьому законопроекті екологічних стандартів і вимог щодо захисту навколишнього природного середовища, і в тому рахунку і вимог до поводження з… до управління з певними видами, я тут бачу, побічних продуктів, які стосуються саме здійснення спалювання цих речей.
ЮХИМЧУК О.Ю. Так, звичайно. Максимально готова відпрацювати спільно з вами та вашими колегами даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, чи є у когось до цього законопроекту ще запитання і коментарі? Якщо їх немає, то є пропозиція…
МАГЕРА С.В. Я вибачаюся, Олеже Володимировичу, цікаво зараз прозвучало питання, якась неузгодженість з Конституцією права власності в перехідний період. Якщо власник, отримавши такий дозвіл, робив щось на цій території, потім він перестав, як-то кажуть, там щось робити, кудись зник. В мене дуже є багато прикладів, було, досвід, коли оця приватна історія дуже довго тягнеться, міська влада не може знайти власника, це все виходить з ладу, погіршується… свій стан. От як цей момент буде, якщо є якась проблема з Конституцією, то це може затягнутися в судових справах дуже довго. І я взагалі…. ну, якось, може, це моє особисте ставлення, але я обережно ставлюсь до взагалі цієї ідеї.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До якої саме ідеї?
МАГЕРА С.В. Ну, передбачити існування приватних кладовищ. Я от про це. Незрозуміло, а що йдеться про ділянки. Проектом передбачається встановити, що обмеження щодо передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам не поширюються на випадки розміщення нових кладовищ та будівництво крематоріїв тощо. Ну, мені оце не дуже зрозуміло, а що буде відбуватися, якщо оце ми почнемо вводити в життя, і як це буде громада вирішувати, оцю проблему. Чи не поширимо ми проблематику для місцевої влади?
Дякую. Ну, хоча я можу помилятись. Ну, це моя думка. І я взагалі утримуюсь.
ЛАБУНСЬКА А.В. У мене теж багато питань до цього законопроекту, він дуже неоднозначний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Сергій Васильович, шановна Анжеліка Вікторівна, навряд чи на нашому комітеті станом на зараз ми зможемо коментувати ці питання і повноцінно їх обговорювати, окрім питання екологічної безпеки, можливо, частково санітарної безпеки і належного поводження з цими матеріалами, можливо. і в частині захоронення, і утримання цих колумбаріїв і кладовищ.
Тому я запропонував би більш широко це перенести на розгляд головного комітету. А стосовно цього законопроекту, я рекомендував би висловити зауваження до цього законопроекту в тексті нашого висновку, і рекомендувати головному комітету самостійно визначитися з цим законопроектом, щодо прийняття чи неприйняття цього законопроекту.
Шановні колеги, хто за таке рішення?
МАГЕРА С.В. Якщо по вашій пропозиції, я правильно розумію? За вашу пропозицію – так. А так я би утримався.
Анжеліка Вікторівна.
ЛАБУНСЬКА А.В. Утрималась.
МАГЕРА С.В. Утрималась. Ну, добре. Тоді...
ШАХОВ С.В. Шахов – за, Сергій Васильович.
МАГЕРА С.В. Да, бачу.
ШАХОВ С.В. Пропозицію підтримуємо.
МАГЕРА С.В. 7 – за бачу, Олеже Володимировичу.
МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за. Ви порахували Сергій Васильович?
МАГЕРА С.В. Да, да, порахував, порахував. 1 – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
І останнє питання порядку денного, важливе питання – це розгляд пропозицій до плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік.
Перед тим, як заслухати представників центральних органів виконавчої влади, хотілось би заслухати, я думаю, що Ольгу Петрівну. Будь ласка, Воловенко Ольга Петрівна, що надійшло, які пропозиції до нас надійшли. Я прошу її докладно не презентувати, а просто розповісти від кого надійшли ці пропозиції, а потім ми заслухаємо шановних колег, керівників, представників міністерства. Будь ласка.
ВОЛОВЕНКО О.П. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! До комітету надійшли пропозиції до плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2025 рік від Міндовкілля, Мінінфраструктури та МВС.
За результатами опрацьованих пропозицій до цього плану пропонується включити 44 пропозиції, зокрема: 11 питань, що потребують законодавчого врегулювання, спрямованого на адаптацію законодавства України щодо положень права Європейського Союзу в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції; 33 питання, що потребують законодавчого врегулювання.
З 44 пропозицій до плану… проекту законопроектних робіт пропонується подати: 10 нових законопроектів, які мають розробити ЦОВВ та подати на розгляд Верховної Ради України, і 34 законопроекти, які вже зареєстровані у Верховній Раді, але перебувають на розгляді в комітеті або вже розглянуті з пропозицією за основу.
Також хочу зазначити, що відповідно до доручення Голови Верховної Ради України до плану законопроектної роботи на 2025 рік не включено законопроекти, які прийняті у першому читання та готуються до другого читання.
Також хочу зазначити, що від Міндовкілля у нас надійшло: 13 законопроектів, від Мінінфраструктури – 2 законопроекти та від МВС – один законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Петрівно.
І одразу передаю слово Світлані Василівні Гринчук. Будь ласка, Світлана Василівна, просимо презентувати ті ініціативи, які ми мали б очікувати в наступному році і дуже будемо очікувати, виходячи з того переліку законопроектів, які нам надійшли. Будь ласка.
ГРИНЧУК С.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Дякую Ользі Петрівні за аналітику підготовлену і презентацію. Дякую всім колегам членам комітету народним депутатам і присутнім. Дійсно, 2025 рік, як ми вбачаємо і неодноразово проговорювали, буде одним з таких складних у підготовці законопроектів у супроводженні їх і прийнятті Верховною Радою, оскільки дуже багато у нас попереду таких дедлайнів по виконанню зобов'язань, особливо що стосується нашого процесу євроінтеграції.
Нами було направлено, єдине, що, Ольга Петрівна, не знаю, за моєю інформацією, 21 пропозицію, 21 законопроект, і дійсно перший як би розділ, це євроінтеграційних 12 законопроектів, в основному направлених на збереження територій об'єктів природно-заповідного фонду, охорони біорізноманіття, водних ресурсів, лісових ресурсів, управління відходами та екологічної безпеки. Одинадцять з цих законопроектів розробляється з метою виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію. Ми повинні пам'ятати, що у нас дійсно дуже багато зобов'язань за Угодою про асоціацію відповідно до тих планів, які були затверджені урядом щодо виконання Угоди про асоціацію. Звичайно, багато з них вже пройшли давно строки, але зобов'язання у нас не відмінені, тому ряд законопроектів були подані якраз на виконання Угоди про асоціацію.
Я не знаю, чи є зміст перераховувати, оскільки вся ця інформація є у членів комітету, у народних депутатів. Однак ключові з них, це, звичайно, те, що сьогодні ми вже обговорювали, про управління відходами видобувної промисловості, також про засоби захисту рослин і добривні засоби, про упаковку та відходи упаковки, про внесення змін в частині захисту вод від забруднення, також збереження рослинного і тваринного світу, а також імплементація і впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. І також дуже важливий законопроект, який все-таки, потрібно нам продовжувати дискусію, шукати компроміс, про територію Смарагдової мережі.
Крім Угоди про асоціацію, звичайно, у нас ще є ряд зобов'язань по виконанню тих звітів Європейської комісії, які ми отримали. Тут основними законопроектами є: про електричне та електронне обладнання і відходи електричного, електронного обладнання, також про обмеження виробництва і обігу пластикової продукції одноразового використання, про батареї, акумулятори та відходи батарей, акумуляторів, про відпрацьовані шини, масла, транспортні засоби, зняті з експлуатації.
Крім того, у нас є зобов'язання спільні по Ukraine Facility плану України, від яких також залежить і отримання наступних траншів допомоги Європейської комісії Україні. І на наступному тижні, сподіваюсь, у нас частина вже буде виконана, це Закон про МСБ. Далі у нас про підтвердження сталості проходження деревини і інших товарів, що можуть призвести до знеліснення і деградації лісів.
І також дуже просила би звернути увагу на такі євроінтеграційні законопроекти, які вже пройшли перше читання у Верховній Раді, готуються до другого, це про державний екологічний контроль, також один із складних законів, який передбачає таку серйозну дискусію між всіма зацікавленими сторонами. Але це частина важлива наших європейських зобов'язань і підготовки нас до переговорного процесу. Ми все-таки маємо показати рух в напрямку реформування екологічного контролю, здійснення екологічного контролю, тому цей законопроект також вбачаємо одним з важливих, над яким потрібно працювати на протязі 2025 року.
І ще один законопроект про лісові репродуктивні ресурси, також який пройшов перше читання, і хотілося би теж активно над ним попрацювати до другого читання.
Крім того, також ми запропонували 8 законопроектів, які в тому числі дозволять наблизити нас до європейських стандартів, оскільки, як я вже сказала, 2025 рік буде таким важливим саме в перемовному процесі вступу до ЄС. І це питання дерегуляції, це питання внесення змін до Податкового кодексу щодо… земельне наше складне питання, оподаткування земельним податком земель природно-заповідного фонду.
І, до речі, тут хотіла би також сказати, що ми в грудні, на наступному тижні, плануємо проведення такої великої розширеної наради з керівниками національних природних парків. І в свою чергу запрошую також, Олег Володимирович, представників, вас і представників комітету, хто буде от зацікавлений взяти участь в такій нараді, також доєднатися, ми ще окремо запросимо всіх. Тому що хотілося би обговорити всі ті проблемні питання, які існують, і ми ж зараз також розробляємо і займаємося, сподіваюся, дуже скоро від уряду надійде також законопроект, який стосується саме природно-заповідного фонду і реформування управління природно-заповідним фондом. І хотілося би також всі ці питання обговорити, почути проблематику парків і, можливо, працювати і також врахувати при напрацюванні, при роботі нашій законопроектній, вашій законопроектній, нашій як виконавчого органу влади.
Далі також важливим є питання посилення відповідальності у сфері захисту довкілля, і ми теж пропонуємо декілька законопроектів. Це і щодо порушення правил охорони використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, також у сфері управління відходами. Так, регулювання генномодифікованих організмів та забезпечення доступу до інформації, – це щодо ратифікації поправок до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в цьому процесі.
І також наостанок, але не менш важливе, це ефективне і прозоре управління державними ресурсами, це проект Закону про особливості управління об'єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства "Ліси України". Також непростий законопроект, над яким ми просимо також активно нам попрацювати і провести цю дискусію для того, щоб ми все-таки продовжували реформу корпоративного управління в лісогосподарській галузі.
І щодо оподаткування також, впровадження європейських підходів до оподаткування, це законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо екологічного податку, який саме справляється за захоронення відходів та розміщення відходів видобувної промисловості.
Тобто питань дійсно багато. Ми абсолютно відкриті, готові спільно з комітетом, з народними депутатами із залученням експертного і громадського середовища опрацьовувати всі ці запропоновані законопроекти. Тому що, як ми неодноразово з Олегом Володимировичем обговорюємо, що інколи те, що ми як би не рухаємося у вирішенні якоїсь проблеми, воно не вирішує насправді проблему. Тому нам потрібно все-таки всі ці хоч і складні питання піднімати, обговорювати шукати компроміс і рухатися в реформуванні нашої природоохоронної галузі, сфери.
Дякую дуже, колеги. Готова відповісти на питання, подискутувати, якщо будуть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Василівна.
Я хотів би висловити вам подяку за чітке розуміння тих пріоритетів, які стоять перед нашою спільною діяльністю. І я впевнений, що завдяки нашій спільній роботі ми ті пріоритети зможемо доносити не тільки, звісно, до членів нашого комітету через прийняття тих чи інших законів і адвокацію цих законів, але і до членів інших комітетів. Саме про це ви і казали тільки що про те, що в нас є декілька законопроектів, ініційованих в минулому році і я сподіваюсь, що будуть ініційовані в наступному році, які попадуть, потраплять до розгляду в інші комітети або вже знаходяться в інших комітетах такі як, наприклад, законопроект про зменшення ставки податку на території, зайняті об'єктами природно-заповідного фонду або законопроекти, які стосуються встановлення відповідальності за ті чи інші правопорушення у сфері захисту довкілля. На жаль, їм не надається така пріоритезація, яку вони заслуговують. Але знову ж таки це наша спільна робота, за якою ми маємо виходити до цих комітетів, аргументовувати, давати їм якісь зустрічні пропозиції, давати обґрунтування наших позицій і якісь компенсатори, які маємо оперувати для того, щоб ці законопроекти надійшли до зали і були прийняті.
Стосовно тих законопроектів, які подані були в рамках плану законопроектної роботи на наступний рік, то у мене є величезне прохання до вас особисто, Світлана Василівна, до членів вашої команди. З року в рік є законопроекти, які і мали би надійти протягом року до комітету, при чому в ті строки, які зазначені в пропозиціях міністерства, але вони або надходять значно пізніше, або не надходять взагалі, що, звісно, зупиняє наш законотворчий процес, зупиняє нашу євроінтеграційну діяльність перш за все. Це стосується перш за все тих законопроектів, які стосуються управління відходами, це і законопроект про відходи електронного, електричного обладнання, і законопроект про відходи батарей і акумуляторів, і законопроект про відпрацьовані шини, масла. І одноразовий пластик ми маємо привести у відповідність до євродирективи, так щоб була повна відповідність, щоб це не заважало, ця невідповідність не заважала подальшому руху цього законопроекту. Ну, і звісно, те величезне завдання, яке ми маємо виконати разом з вами в цьому році – це отримати від вас і почати працювати над законопроектом про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. В Україні це законопроект, який чекає весь бізнес, і відсутність цього законопроекту, звісно, буде заважати подальшому нашому вступу до Європейського Союзу і подоланню СВАМ. Відповідно дуже чекаємо цей законопроект.
Я бачу реакцію пана Станіслава Зінченка. Але це, можливо, наш вічний спір, чи запроваджувати рамку, чи не запроваджувати її взагалі. Але моє бачення в цьому питанні: ця рамка має бути, і ми принаймні маємо вийти на спілкування з Європейським Союзом стосовно того, що ми маємо закладати до цього законопроекту, що маємо закладати до умов системи торгівлі викидами, як це має корегуватися з політикою Європейського Союзу і як це має координуватись з податковим законодавством, яке існує зараз в нашій країні, стосовно обкладення податками викидів СО2. Але, якщо ми не розмовляємо по цьому питанню, якщо ми не ставимо це питання на розгляд Верховної Ради України, то це оцінюється перш за все Європейським Союзом як невиконання і небажання виконання нами наших зобов'язань.
Тож ми закликаємо до того, що ми маємо рухатися і в рамках цього руху ми маємо спілкуватися і доводити необхідність, можливо, якихось відступів, але це маємо робити тільки у вигляді спілкування і доведення цієї позиції під час нашого спільного спілкування.
Вибачте, Світлана Василівна, за те, що мій виступ був такий довгий. Але, якщо хочете, можете прокоментувати.
ГРИНЧУК С.В. Дякую, Олеже Володимировичу.
По першому блоку я теж озвучувала як пріоритет, і ми активно завершуємо розробку тих законопроектів, особливо по управлінню відходами, які ви озвучили, сподіваюсь, що… важко називати терміни, але сподіваюсь, що у І кварталі зможемо їх вже відпрацювати для того, щоб направити на Верховну Раду.
Що стосується законопроекту про систему торгівлі викидами, також вчора на кластері піднімалося це питання як одне з важливих і ключових. Звичайно,Єврокомісія наголошує на тому, що їхня європейська система торгівлі квотами на викиди парникових газів теж буде зазнавати суттєвих змін, які вони планують запроваджувати з 2030 року. І ми і на зустрічах з єврокомісаром щодо клімату говорили про те, що розробка нашого законопроекту, ми будемо повністю в комунікації з ними, тому що ті зміни, які плануються в Європейському Союзі, важливо також відпрацьовувати, готуючи рамку для нашої внутрішньої системи торгівлі викидами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Василівна.
Будь ласка, Олександр Борисович Матусевич, потім …Не чути) Будь ласка.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую. Дякую, Олеже Володимировичу.
Шановні Світлана Василівна, хотів задати вам запитання. Ми багато законопроектів почули в пропозиціях. Але я би хотів нагадати і колегам нагадати, що в 2022 році було рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке введено у дію указом Президента, стосовно зміни до законодавства про оцінку впливу на довкілля. Був депутатський законопроект 9516, який був не підтриманий парламентом. В мене питання до пані міністерки стосовно змін якраз в контексті указу Президента. Чи буде міністерство робити ці зміни і чи будуть законодавчі ініціативи, які будуть іти від міністерства стосовно змін до Закону "Про оцінку впливу на довкілля"?
Дякую.
ГРИНЧУК С.В. Звичайно. Дякую дуже за запитання. Ми будемо виконувати укази Президента, рішення Верховної Ради, а також наші міжнародні зобов'язання. І вчора також велика увага приділялася на кластері з Європейською комісією, велика увага приділялася також питанню оцінки впливу на довкілля. І тут ми повинні розуміти, що нам треба бути дуже обережними в будь-яких змінах до цього законодавства, тому що воно під активними такими спостереженнями і контролем з боку країн Європейського Союзу, Європейської комісії. І будь-які виключення з ОВД або послаблення його щодо саме оцінки, оцінки впливу на довкілля, воно теж може впливати і на оцінки Європейської комісії щодо України. Тому повинні враховувати всі ці моменти і бути дійсно дуже-дуже обережними для того, щоб не відкотитися назад в провадженні в тому числі європейського законодавства.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, я прокоментую, 2 хвилини. 1 хвилину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Шановна Світлана Василівна, мова іде про те, що взагалі норми, які стосуються, от я зараз говорю про лісову галузь, норми, які стосуються в законодавстві про оцінку впливу на довкілля в лісовій галузі, в законодавстві України немає в жодній... в законодавстві жодної країни Європейського Союзу. Тому, власне, в 22-му році, напевно, що аналітична служба і Рада національної безпеки і оборони, і інші структури якраз сигналізували стосовно зміни до законодавства в плані оцінки впливу на довкілля.
ГРИНЧУК С.В. Тут, напевно, відповім так, що одним з ключових завдань міністерств, моє в тому числі як керівника цього органу, є збереження в тому числі лісових ресурсів і правильного управління ними, формування політики в цій галузі. І повірте, я особисто читаю першоджерела – законодавства інших країн, читаю першоджерела – висновки Європейської Комісії щодо наших планів і щодо наших законодавчих ініціатив, в тому числі у сфері оцінки впливу на довкілля для лісової галузі, і повірте, наша позиція буде повністю виваженою і базуватися на позиціях, як наших внутрішніх всіх зацікавлених сторін, так і на європейському законодавстві, до якого ми йдемо. І одне з також моїх ключових завдань – це не допустити погіршення процесу європейської інтеграції, в тому числі і в цьому аспекті.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Василівна.
Наше завдання також не допускати погіршення стану лісових ресурсів в нашій країні. І тому я в черговий раз закликаю все ж таки це питання, яке піднімалося вже неодноразово, доопрацювати. Я дуже сподіваюсь на взаємодію вашу з комітетом в цьому питанні, і відповідно профільного заступника міністра. І я хотів би наголосити на тому, що це питання має виглядати не як… і я думаю, що Олександр Борисович зі мною зараз погодиться, не як окреме питання, саме наявність цього питання як окремого питання стало передумовою для непідтримки цього законопроекту, нерозуміння залою, чому саме ці зміни мали вноситися. А все ж таки це питання має бути більш комплексне і входити в склад загального питання реформування здійснення лісогосподарської діяльності. І от я саме закликаю для подальшого продовження опрацювання цього питання вихід на якісь спільні рішення в цьому напрямку.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Повністю згоден з вами, Олег Володимирович.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, пані Ксенія Оринчак.
ОРИНЧАК К. Дякую за надане слово.
Я, користуючись нагодою, що тут є всі основні стейкхолдери, які приймають рішення в особі і народних депутатів, і пані міністерки, я б хотіла просто дати короткий коментар і побажання, щоб ми рухалися все ж таки в ЄС з українським бізнесом і всі закони, які будуть імплементуватися, ми узгоджували, були узгоджені позиції і ми дійшли з тими підприємствами, які є, і фактично ми б масштабувалися більше.
Дякую вам дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Оксано.
Шановні представники центральних органів виконавчої влади, хотілось би почути ваші пропозиції до плану законопроектних робіт. Я бачу Богдана Євгеновича. Богдан Євгенович.
ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Олег Володимирович, добрий вечір. Включаюся. Чути?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Доброго вечора, шановний Олеже Володимировичу, шановні члени комітету. В першу чергу я хочу подякувати вам, Олеже Володимировичу, особисто, також членам комітету від імені міністра за законодавче забезпечення діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також за удосконалення законодавства у сфері цивільного захисту. Дякуємо, бо, дійсно, в цьому році, в попередні роки ми, дійсно, прийняли якісні та вкрай необхідні законопроекти для наших громадян і для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
На наступний рік Міністерство внутрішніх справ внесло лише один законопроект до плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2025 рік. Цей законопроект стосується внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації. Олег Володимирович, ви вже ознайомлені з цим законопроектом, ми його зараз готуємо і будемо вносити через Кабінет Міністрів України. Цим законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу цивільного захисту, до Сімейного кодексу, до Закону "Про правовий режим воєнного стану", "Про охорону дитинства".
Основні зміни будуть стосуватися статті 33 Кодексу цивільного захисту, це заходи з евакуації. І ми хочемо на законодавчому рівні чітко прописати права та повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у період щодо здійснення обов'язкової евакуації населення, зокрема щодо дітей.
Тому насправді вкрай важливе питання, яке потребує насправді такого термінового вирішення. На сьогоднішній день це питання частково врегульовано на рівні відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Водночас ми розуміємо, що все, що стосується повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування має бути врегульовано на рівні закону. Тому будемо просити як тільки цей законопроект Кабмін схвалить, він уже пройшов урядовий комітет, погоджений зі всіма центральними органами виконавчої влади, окрім зараз ще в нас триває дискусія з Міністерством соціальної політики в частині обов'язкової евакуації дітей ми питання це вирішуємо, і будемо через Кабінет Міністрів вносити до парламенту. Будемо дуже просити, щоб його комітет розглянув. Ми, як завжди, до внесення в парламент ознайомимо, Олеже Володимировичу, ви вже його бачили, і членів комітету, щоб ми виходили... щоб депутати мали розуміння, про що іде мова в цьому законопроекті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Євгеновичу. Дякую.
Дійсно, можливий законопроект, ми його очікуємо, враховуючи ще ту ситуацію, яка складається в Луганській, Донецькій області, в моїй рідній Харківській області. Цей законопроект вкрай потрібен, враховуючи... Неодноразово народні депутати відвідували прифронтові області і знають проблематику, яка склалася з питаннями евакуації. Я сподіваюсь, що він буде все ж таки скоро поданий до Верховної Ради. Якщо він не буде подаватися, то я думаю, що ми маємо повернутися до питання все ж таки опрацювання законопроекту, який може бути поданий і народними депутатами. Тим більше, що така ініціатива, наскільки я знаю, підтримується. І будемо його рухати так само, як і готові рухати всі будь-які інші ініціативи, автором яких є як міністерство, так і Державна служба з надзвичайних ситуацій. Ми завжди напоготові до плідної співпраці.
Дякую вам. Дякую. Шановні колеги, чи є запитання до Міністерства внутрішніх справ та ДСНС в частині законодавчих ініціатив? Якщо запитань немає, то, Ольга Петрівна, хто ще з представників центральних органів виконавчої влади хотів би висловитися?
ВОЛОВЕНКО О.П. Я так думаю, що є ще у нас Анатолій Комірний від Мінінфраструктури. Я бачу, що він наче долучений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка, пане Анатолію.
КОМІРНИЙ А.В. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за запрошення. Насправді з порядком денним, який ми проговорювали зараз, повністю як міністерство пропрацювали і погодили. Окремо додатково на порядок денний майбутніх засідань наразі в нас нічого немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за те, що ви з нами. Мав подякувати хоча б за щось. Дякую.
Шановні колеги, тож якщо інших пропозицій, зауважень до плану законопроектних робіт Верховної Ради, плану законопроектної роботи Верховної Ради на 25-й рік, немає, то є пропозиція наступна.
Інформацію, подану центральними органами виконавчої влади, народними депутатами, секретаріатом, взяти до відома. Затвердити пропозицію комітету до плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік. Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України надіслати в найближчий строк пропозиції комітету до плану законопроектної роботи до Апарату Верховної Ради України для їх узагальнення і потім винесення на розгляд Верховної Ради.
Шановні колеги, хто за таке рішення?
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. Бачу. Мандзія не бачу.
МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.
МАГЕРА С.В. Тоді 9, Олеже Володимировичу. Чи 10?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9.
Шановні колеги, дуже вам дякую за участь в засіданні, воно трохи затягнулося, але складні великі питання були. Дякую вам. Бережіть себе, будь ласка. Будьте обережні. І до зустрічі завтра. Дякую.