СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань
екологічної політики та природокористування
13 січня 2025 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим як розпочати засідання, прошу обрати секретаря сьогоднішнього засідання. Традиційно буду просити про допомогу Сергія Васильовича Магеру за можливості.
Сергію Васильовичу!
МАГЕРА С.В. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, хто за те, щоб призначити секретарем сьогоднішнього засідання Сергія Васильовича Магеру?
ПРОЩУК Е.П. Прощук - за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна - за.
МАТУСЕВИЧ О.В. Матусевич - за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко - за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я не помиляюся, 8. Чи 9?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо з Едуардом Петровичем, то 9.
ПРОЩУК Е.П. Я - за. Прощук - за.
МАГЕРА С.В. 9 тоді. 1 - утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, сподіваюсь, всі ознайомлені з порядком денним сьогоднішнього засідання. На сьогоднішньому засіданні 5 питань. 1 законопроект, перегляд законопроекту. І організаційні питання, 3 організаційні питання. І розгляд листа Рахункової палати.
Шановні колеги, скажіть, будь ласка, чи є зауваження і пропозиції, доповнення до порядку денного? Якщо таких пропозицій немає, то є пропозиція затвердити порядок денний в такому вигляді, в якому він був вам запропонований. Хто - за?
ПРОЩУК Е.П. Прощук - за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич - за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко - за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна - за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 10.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10. Дякую.
Шановні колеги, першим питанням порядку денного є… Рішення прийнято, так. Першим питанням порядку денного є пропозиція переглянути висновок комітету від 04.12.2024 року щодо проекту Закону про управління відходами видобувної промисловості, реєстраційний номер 12180 від 5 листопада 2024 року, внесений Кабінетом Міністрів України.
Підставами для перегляду цього висновку є те, що на минулому тижні у понеділок Комітет з питань антикорупційної політики у своєму висновку розглянув цей законопроект та зазначив певні ризики щодо прийняття цього законопроекту в тій редакції, в якій він був поданий від Кабінету Міністрів України до Верховної Ради України, а саме, що в частині окремих положень цей законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, а саме положення законопроекту надають дискреційні повноваження щодо ініціювання залучення інвестора для управління відходами видобувної промисловості на покинутому об'єкті, укладення з ним угоди про розподіл продукції у неконкурентний спосіб та до проведення оцінки запасів корисних копалин.
Чи присутні з нами, можливо, представники антикорупційного комітету, Комітету з питань антикорупційної політики? Якщо немає, то прошу Міндовкілля прокоментувати ті зауваження, які надійшли від Комітету з питань антикорупційної політики, і ми подумаємо, яким чином можемо їх виправити під час розгляду законопроекту.
Будь ласка.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні запрошені. Ми опрацювали висновок антикорупційного комітету, у нас є певні коментарі, де ми могли би висловити свою позицію щодо тих зауважень.
По структурі висновку антикорупційного комітету у нас два зауваження. Перше зауваження стосується укладення угод про розподіл продукції у неконкурентний спосіб і до проведення оцінки запасів корисних копалин. З цього приводу необхідно зазначити, що, враховуючи високі геологічні ризики і не виявлення достатніх запасів корисних копалин, більшість угод про розподіл продукції укладається з інвесторами для проведення ними пошуку, розвідки і в тому числі оцінки запасів корисних копалин з метою уникнення марних витрат бюджетних коштів. Тобто якщо держава сама не проводить геологічну оцінку запасів, бо вбачає недоцільність такого використання коштів, вона може запропонувати це інвесторам. Більшість угод про розподіл продукції укладаються ще до проведення оцінки і визначення запасів корисних копалин. При цьому слід зазначити, що відповідно до пункту чотири Прикінцевих та перехідних положень цього законопроекту передбачені зміни до статті 4 Закону України "Про угоди про розподіл продукції". І вони передбачають, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона, Україна, доручає іншій стороні, інвестору, на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці надр. Зокрема проведення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості. У свою чергу інвестор бере зобов'язання виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати у вигляді частини прибуткової продукції.
При цьому, що стосується критеріїв визначення недоцільності використання коштів державною установою на проведення ГЕО, передбачалось, що вони будуть визначені у порядку управління відходами видобувної промисловості, що розміщені у покинутих об'єктах, які є у власності держави. І для уникнення сумнівів і забезпечення однозначного розуміння цих процесів можливо необхідно скоригувати дещо другий пункт 51 статті законопроекту, передбачивши, що проведення геолого-економічної оцінки може здійснюватися як один із шляхів – це звернення до робочого органу міжвідомчої комісії по організації укладення угод про розподіл продукції для забезпечення проведення геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів інвестором відповідно до угоди про розподіл продукції.
Це у разі відсутності в державної установи коштів на проведення ГЕО запасів і ресурсів або недоцільності їх використання на відповідні цілі. І новела полягає в тому, що це буде визначатись відповідно до порядку управління відходами видобувної промисловості, що розміщені в покинутих об'єктах та інших об'єктах, що є у власності держави. Але одночасно необхідно зазначити, що стаття 12 законопроекту до повноважень Кабміну саме і відносить затвердження порядку управління відходами видобувної промисловості.
Що стосується другого зауваження, то в Прикінцевих положеннях передбачено внесення змін до статті 6 Закону про УРП, якими доповнюється перелік умов для проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції. І передбачено, що конкурс на укладення угоди про розподіл продукції щодо окремої ділянки надр проводиться за наявності будь-якої з таких умов. Зокрема, що нас цікавить у цьому, необхідність проведення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, що містяться у відходах видобувної промисловості.
І одночасно законопроект не передбачає внесення змін до 6 статті Закону про угоди про розподіл продукції, яка визначає підстави для укладення угоди про розподіл продукції без проведення конкурсу.
Таким чином, конкурс у нас передбачений угодами про розподіл продукції, а окремі його аспекти можуть бути викладені у той спосіб, який я щойно повідомив.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за повідомлення, Олександре Степановичу.
Але, найголовніше, чи підтверджуєте ви можливість під час підготовки до другого читання зауваження антикорупційного комітету виправити шляхом внесення змін до законопроекту для приведення його у відповідність до норм антикорупційного законодавства?
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Абсолютно так, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую, Олександре Степановичу.
Шановні колеги, по цій частині чи є питання?
Будь ласка, бачу Олександра Васильовича. Це по цій частині або загалом?
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. В цілому, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, за можливості, я продовжу.
Шановні колеги, ще хотів би вам нагадати, що до комітету надійшли декілька зауважень від галузевих об'єднань, надрокористувачів, бізнес-асоціацій зокрема стосовно положень проекту, що стосується підходів провадження і фінансового забезпечення. Фактично, на думку представників видобувної галузі, закладена в проекті модель покладає надмірний тягар на операторів цих об'єктів. Я прошу вибачення.
На операторів об'єктів в частині подвійного покладення фінансових зобов'язань. Одне фінансове зобов'язання – це сплата податків на захоронення відходів. Інше фінансове зобов'язання – це фінансова гарантія або інша форма забезпечення подальшого припинення діяльності об'єкту, що відповідно, за думкою надрокористувачів, не відповідає міжнародній практиці, європейській практиці і потребує врегулювання.
У зв'язку з цим є пропозиція зауважити в висновку комітету, що це питання потребує доопрацювання положень щодо впровадження інституту фінансового забезпечення з урахуванням застосування в Україні збалансованих та дієвих підходів у його застосуванні, що відповідає практиці держав-членів ЄС. Це друга пропозиція.
І третя пропозиція, шановні колеги, враховуючи те, що законопроект є доволі складним, великим, він потребує ретельного опрацювання до другого читання. І я впевнений, що таке доопрацювання буде від членів комітету і від інших народних депутатів. Є пропозиція збільшити, не зменшити навіть строк подання пропозицій до другого читання, а збільшити строк подання пропозицій до другого читання до трьох тижнів.
Отакі от пропозиції, шановні колеги. І давайте, якщо є інші пропозиції, давайте їх обговоримо. Першим піднімав руку Олександр Васильович Краснолуцький.
Будь ласка.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.
Шановні народні депутати, шановні присутні, Державна регуляторна служба розглядала законопроект про управління відходами лише на відповідність його Закону України про регуляторну політику. Але оскільки це законопроект євроінтеграційний, то відповідного висновку не надавали.
Разом з тим законопроект містить значну кількість зауважень і пропозицій, які потрібно доопрацювати дуже серйозно, і ми вважаємо, що законопроект потребує серйозного доопрацювання. Перше стосується того, що закон вносить зміни про основні засади державного нагляду (контролю) в частині особливостей здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до Закону про управління відходами. Разом з тим сам законопроект про управління відходами не містить будь-яких особливостей здійснення державного нагляду (контролю), зокрема встановлення будь-яких процедур, строків, підстав для здійснення позапланових заходів тощо. Тобто абсолютно норма, яка нічого не несе за собою, разом з тим вона прописана в законопроекті.
Слідуюче – це те, що згідно самого законопроекту передбачається, що залучається оператор для здійснення заходів із закриття об'єкта для відходів видобувної промисловості, який має мати ліцензію та/або документ дозвільного характеру. Разом з тим не вказано відповідно до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру", який він документ дозвільного характеру має мати або яку ліцензію він має мати для того, щоб здійснювати відповідну ліцензійну діяльність.
Слідуюче зауваження полягає в тому, що пунктом 4 статті 36 закону передбачене право уповноваженому органу прийняти дію дозволу, зокрема у випадках невиконання оператором у встановлені строки вимог припису щодо усунення порушень. І разом з тим цим же законом, тільки частиною другою статті 19 проекту закону, передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у здійсненні державного гірничого нагляду належить зокрема подання звернення до адміністративного суду з позовом про припинення дії дозволу. Тобто у нас получається, що і орган має право припиняти дію дозволу, і до суду звертатися з пропозицією припинення дії дозволу. Неврегульованість ситуації призводять до неякісного виконання цієї статті.
Крім того, ми проти того, щоб орган мав право зупиняти дію дозволу, якщо цим він повністю зупиняє роботу всього підприємства. Це має вирішувати виключно суд.
Крім того, законопроект має дуже багато технічних зауважень, редакційних правок. Зокрема статтею 4 Закону про дозвільну систему в сфері управління господарської діяльності встановлені основні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Це строк видачі документів дозвільного характеру, вичерпний перелік підстав для відмов і так далі. Разом з тим пункт 1 частини шостої статті 30 містить підставу для відмови у наданні адміністративної послуги подання документів неналежною особою, при цьому не визначено, яка особа є неналежною чи належною.
Пункт восьмий частини 3 статті 32 встановлює вимогу надання попереднього розрахунку суми необхідного фінансування, попереднього розрахунку, при цьому зміни суми необхідного фінансування є підставою для переоформлення дозволу. Тобто, знову ж таки, не врегульована ситуація. Передбачено, що уповноважений орган зобов'язаний провести оцінку заявки, аби отримати переоформлення дозволу. При цьому законопроект не передбачає критерії в оцінці цієї заявки і не передбачено, хто встановлює критерії.
Дуже багато зауважень, які ми підготували, надішлемо на комітет. Тому є пропозиція його доопрацювати, цей законопроект.
Дякую, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.
Хотілось би тільки запитати: Державна регуляторна служба надсилала ці зауваження на комітет?
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Так, ми сьогодні їх надіслали на комітет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотілось би запитати: чому Державна регуляторна служба не надсилала ці зауваження раніше, у той момент, коли ми розглядали цей законопроект 2 тижні тому? Чому тільки зараз?
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, ми провели аналіз...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знали про те?
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Не знали. Державна регуляторна служба провела аналіз всіх законопроектів, які знаходяться на розгляді Верховної Ради, на їх регуляторність. Ми зараз звернулися як до вашого комітету (дякуємо, що ви нас запросили), так і до всіх комітетів для того, щоб розглядати всі законопроекти, які мають регуляторний характер і які знаходяться на розгляді Верховної Ради України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми перші, такі експериментальні.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую вам, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу надіслати ці зауваження. Я сподіваємося, що ми до другого читання їх врегулюємо.
Дякую.
Будь ласка, Тетяно Валентинівно Тимочко.
ТИМОЧКО Т.В. Добрий день, шановні колеги! Важливий законопроект. І приємно бачити людей, які раніше на посаді першого заступника брали участь в розроблені самого законопроекту, і добре зараз, що регуляторна служба навздогін додає якісь зауваження.
Колеги, я хотіла б звернути увагу в першу чергу на екологічний аспект, недостатньо врахований саме в цьому законопроекті, про що ми говорили раніше, багато було враховано, але залишилося питання, пов'язане з тим, що відходи видобувної галузі – це відходи в більшості випадків небезпечні. І от врегулювання питання поводження з цими відходами як небезпечними в тому числі має бути більш чітко прописане в цьому законопроекті, до чого ми закликали Міністерство захисту довкілля, все-таки на це звернути увагу і саме ці пропозиції більше врегулювати і внести їх на комітет. І от зараз це питання вже прозвучало і тому експерти Всеукраїнської екологічної ліги просять народних депутатів, Олеже Володимировичу, і вас особисто на це звернути увагу при доопрацюванні.
У нас є пропозиції, які ми ще раз надішлемо тепер уже на комітет, бо ми раніше їх надсилали ще на міністерство. Бо відходи уранових шахт, які у нас є, це не просто небезпечно, це супернебезпечні відходи, але це відходи, які є сировиною. І звичайно знайдуться люди, які через державну комісію або через державний орган будуть наполягати на тому, що у держави немає коштів на проведення оцінки, і з самого початку будуть регулювати питання під виглядом того, що в держави немає коштів, давайте ми цим будемо займатися. Врегулювати питання дозвільних документів на розроблення цих, вірніше, на поводження з відходами видобувної галузі, на це треба звернути увагу, і ми хотіли би дуже вас просити просто це питання врахувати при розгляді.
Письмово ми ще раз надішлемо тепер уже на комітет свою пропозицію, яким чином це більш жорстким питання зробити і не на розгляд якихось комісій, а виключно в компетенції поводження в тому числі і з небезпечними відходами.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваше зауваження, Тетяно Валентинівно. Так, дійсно, серед відходів видобувної промисловості значну частину містять небезпечні відходи. Але я хотів би нагадати, що в Законі про управління відходами є порядок визначення небезпечності відходів. І хотілось би, щоб Міндовкілля все ж таки станом на зараз повністю визначилося з питанням порядку визначення небезпечності відходів, напрацювало систему визначення небезпечності відходів і відповідно до цієї системи ми мали можливість, ми, надрокористувачі, утворювачі, інші відтворювачі відходів мали можливість визначати, чи є ці об'єкти, ці відходи безпечними, небезпечними або такими, що не є небезпечними, і у відповідності до цього здійснювати подальшу діяльність цими відходами.
Сподіваюсь, що Міндовкілля працює в цьому напрямку активно.
Будь ласка, пані Вікторія Карпець.
КАРПЕЦЬ В. Вітаю!
Європейська Бізнес Асоціація вже надсилала свої пропозиції до проекту закону, отримали відповідь та коментарі від Міндовкілля і щиро вдячні за врахування частини наших пропозицій.
Але також хотіли би звернути ще на деякі актуальні питання. Отже, збільшення бюрократії через дублювання звітності, так як пропонується зобов'язання операторів подавати повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості, при цьому в декларації про відходи, які вже подаються операторами, зазначається і обсяг передачі, і суб'єкт, якому передаються відходи. Тому вважаємо за доцільне прибрати цей пункт.
Також щодо розміру санкцій, для обрахунку розмірів штрафів пропонується використовувати розмір місячної мінімальної заробітної плати замість традиційного неподаткового мінімуму доходів громадян. Такий підхід не містить обґрунтування штрафів, які сягають розміру від 160-и до 480 тисяч гривень за кожен факт порушення, наприклад, несвоєчасне подання звіту. І, окрім цього, за повторне правопорушення протягом року після першого накладання штрафу вже буде подвоєння суми, тобто 320-960 тисяч гривень.
А також текст законопроекту не розкриває або неоднозначно трактує такі поняття як шламовий амбар, нейтралізація – і це автоматично призводить до використання нафто і газовидобувниками єдиного безамбарного методу буріння. І так як в Україні буряться свердловини на нафту і газ в значних обсягах, а спеціалізовані установи і полігони в достатній кількості відсутні для передачі відходів, які не є небезпечними, тому в означеній редакції без врахування специфіки управління відходами нафти і газу може бути наслідком для збільшення економічної вартості видобутку нафти і газу і подальшого зростання цін для населення.
І останній пункт, який просили би врахувати, це здійснення транскордонних консультацій, які зазначені міжнародними договорами України. Вважаємо, що проведення таких консультацій за своєю суттю дублюватиме здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля при проведенні оцінки впливу на довкілля і формування висновку з ОВД, відтак вважаємо за доцільне виключити такі положення із законопроекту для раніше проведеної транскордонної оцінки впливу на довкілля в процедурі видачі дозволу на об'єкт для відходів.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Вікторіє.
Я сподіваюся, що зазначені пропозиції будуть подані до другого читання у вигляді правок. Я просив би вас це забезпечити.
КАРПЕЦЬ В. Так. Обов'язково повторно буде надіслано.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не тільки надіслані до Верховної Ради, а ще й подані у вигляді правок, тому що такий метод, який час від часу вживають асоціації, бізнес-асоціації у вигляді надсилання правок, пропозицій до комітету, він не забезпечує розгляд цих пропозиції на другому читанні, тому що якщо є пропозиції у письмовому вигляді, але немає правок народних депутатів, а я думаю, що ви в силі забезпечити подачу таких правок, то ми за відсутності правок такі пропозиції не розглядаємо. Тому просимо все ж таки забезпечити подачу правок.
Будь ласка, … (нерозбірливо)
СУПРУН С. Добрий день, Олеже Володимировичу, інші присутні члени комітету народні депутати та інші присутні! Також доєднуюся до позиції колег. Ми також надавали пропозиції і ще надамо. І ви правильно зазначили, саме у вигляді конкретних пропозицій з редакцією, з обґрунтуванням ми це забезпечимо на друге читання.
Найголовніші правки, так само як ви вже озвучили, це щодо фінансового забезпечення. Ми готові теж співпрацювати, разом шукати якийсь інший збалансований підхід. А також, як уже було сказано щодо … (нерозбірливо) А також важливий момент ще для нас, останнє таке найґрунтовніше зауваження, це щодо того, щоб можна було використовувати залишки, побічні продукти саме від видобування корисних копалин, які не є відходами, а можуть бути повторно використані, щоб це було збалансовано, і воно не суперечило ні Кодексу оператора, ні Закону основному про управління відходами, у нас є готові пропозиції, ми їх надамо, про статус саме побічних продуктів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за вашу пропозицію.
Можливо, Міндовкілля, Олександр Степанович, можливо, можете прокоментувати коротко ті пропозиції, які були надані? Тільки коротко, в рамках 5 хвилини.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Дякую, Олеже Володимировичу. Йдучи по пропозиціях. Давайте по Державній регуляторній службі. Ми звісно ж подивимося. Там можуть бути певні моменти, коли дозвільні документи і процедури здійснення контролю можуть не бути відображені в певних актах законодавства, про той же державний контроль. Ми готові доопрацьовувати.
Що стосується Тетяни Валентинівни, я не знаю, тут повинна бути, напевно, якась дискусія, тому що дія законопроекту не поширюється на радіоактивні відходи і відходи від видобування і переробки уранових руд. Якщо ви робите акцент саме на таких небезпечних відходах, ну це трошечки не є сфера регулювання законодавства України про відходи в класичному його вигляді. Це сфера регулювання законодавства про радіоактивні відходи.
ТИМОЧКО Т.В. Олександре Степановичу, я не мала на увазі радіоактивні відходи, я розумію цю різницю. Але ж ті самі бурові шлами, видобування титану, от Житомирську область треба взяти як взірець, в лапках, це також небезпечні відходи. Я просто навела такий приклад…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Валентинівно, я дякую за вашу коментар. Дякую. Ми розуміємо. І Олександр Степанович також розуміє, що це ширше, ніж радіоактивні відходи. Можливо, просто більше часу потрібно для дискусії.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Так, саме якщо робиться акцент на видобування і переробку уранових руд, нам треба дискутувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не тільки про уранові руди йде мова. Не тільки про уранові руди, це поняття значно ширше.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Хорошо. По транскордонних консультаціях звісно подивимося. Я думаю, між першим і другим читанням ми подивимося всі ці правки, вже коли вони будуть надані до комітету. Ми обґрунтуємо і максимально спробуємо врахувати, так само як транскордонні консультації, так само як поводження з побічними продуктами, так само як і віднесення відходів до категорії небезпечних, так само як і дозвільну систему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, чи є ще питання по цьому законопроекту?
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, на минулому розгляді, коли дивились цей проект, зі мною погодились, що набрання чинності Законом про внесення змін до Податкового кодексу щодо відміни екологічного податку та розміщення відходів видобувної промисловості після змін у Податковому кодексі. Це якось знайшло відображення? Тоді казали, що до першого читання ще це буде зроблено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу, я хотів би ще раз зауважити, що ця проблематика існує, дійсно вона потребує врегулювання, але яким чином ми можемо в цьому законопроекті вносити зміни до Податкового кодексу або хоча би намагатися врегулювати питання подачі?
МАГЕРА С.В. Я зрозумів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цю проблематику потрібно вирішувати. Я підтверджую. Я думаю, що і члени комітету, колеги розуміють також, що ця проблематика підлягає вирішенню. Але навряд чи через прописування цієї норми напряму в законопроекті. Але як - давайте разом сядемо, от якраз будуть у нас три тижні на подачу правок до другого читання, сядемо поспілкуємося, як це найкраще провести через правки до другого читання і як це найкраще врегулювати в законопроекті до другого читання, щоб це не тільки задовольнило інтереси діючих і відповідальних надрокористувачів, а ще й слугувало захисту довкілля. Або навпаки - спочатку захист довкілля, а потім інтереси надрокористувачів.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, ви казали про три тижні. Відлік коли почнеться? Вже почалося чи...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звісно у момент прийняття.
МАГЕРА С.В. Так це ж іще є час деякий, так? Чи це буде на цьому тижні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо на цьому тижні буде вже прийнятий. Можливо. Так що будемо працювати. Питання є, проблематика існує, давайте над нею працювати.
Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то є пропозиція переглянути висновок і ухвалити висновок щодо того, щоб рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроект про управління відходами видобувної промисловості, поданий Кабінетом Міністрів України. За результатом його розгляду у першому читанні прийняти за основу, скоротити, тобто збільшити термін подачі пропозицій до другого читання на половину, до трьох тижнів, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України просити головуючого на пленарному засіданні під час розгляду законопроекту у першому читанні оголосити про необхідність внесення до тексту законопроекту змін, зокрема про Кодексу України про надра, Гірничого кодексу, гірничого закону України, Закону України про управління відходами, а також доопрацювання положень щодо впровадження інституту фінансового забезпечення з урахуванням застосування в Україні збалансованих та дієвих підходів його застосування відповідно до практики держав-членів Європейського Союзу.
Доповідачем на пленарному засіданні з зазначеного питання визначити голову комітету народного депутата України Бондаренка Олега Володимировича.
Шановні колеги, хто за таке рішення?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 9 чи 10?
Анжеліку Вікторівну побачив. 10
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую за прийняте рішення.
Дякую всім присутнім по першому питанню, переходимо до інших питань порядку денного. Дякую.
Рухаємося далі. Наступне питання - це питання про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік.
Будь ласка, Ольга Петрівна Воловенко.
ВОЛОВЕНКО О.П. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні!
Відповідно до частини четвертої статті 19-1 Регламенту Верховної Ради України та доручення Голови Верховної Ради Стефанчука Руслана Олексійовича до вашої уваги пропонується проект інформації про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2024 рік.
В цій інформації зазначено, що всього планом передбачалося здійснити і розглянути 48 законопроектів. З них виконано 4, тобто це прийнято закони України. Частково виконано 5 – це мається на увазі, що у 2024 році або зареєстрований законопроект, або проекти розглядались на засіданні комітету або Верховної Ради України. Знято з розгляду 5 законопроектів і не виконано 34. Тобто це законопроекти не зареєстровані у Верховній Раді ще або які не розглядалися комітетом та Верховною Радою України у 2024 році.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Петрівно.
Шановні колеги, чи є коментарі і зауваження до цього питання? Якщо коментарів і зауважень немає, то є пропозиція інформацію цю взяти до відома, схвалити інформацію про стан виконання комітетом Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік. Надіслати цю інформацію до Апарату Верховної Ради України.
Шановні колеги, хто – за?
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова - за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
МАГЕРА С.В. 9. Зараз бачу 10, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, наступне питання – це питання щодо пропозицій комітету до проекту порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.
Будь ласка, Ольго Петрівно.
ВОЛОВЕНКО О.П. Відповідно до частини 20 Регламенту Верховної Ради України та на доручення Голови Верховної Ради Стефанчука Руслана Олексійовича вашій увазі пропонуються пропозиції комітету до проекту порядку денного 13-ї сесії Верховної Ради України 9-го скликання.
До цих пропозицій пропонується включити 66 законопроектів, з розгляду яких комітет визначено головним. Зокрема законопроектів, підготовлених для розгляду на пленарних засіданнях і рекомендованих для підтримання Верховною Радою України, 17 таких законопроектів. Законопроектів, підготовлених для розгляду на пленарних засіданнях і не підтриманих на засіданнях комітету, 14. Законопроектів, які готуються і доопрацьовуються комітетом, іще у нас залишається 35. А до розділу IV, тобто тих законопроектів, які ми вважали такими, що втратили актуальність, у нас відсутні пропозиції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, чи є стосовно цього питання порядку денного зауваження народних депутатів? Пропозиції? Якщо немає, то є пропозиція інформацію взяти до відома, затвердити пропозиції комітету до порядку денного 13-ї сесії Верховної Ради України 9-го скликання, надати повноваження голові комітету вносити корективи до зазначених пропозицій за результатами завершення роботи 12-ї сесії. Ольго Петрівно, чи у нас не завершилася 12-а сесія?
ВОЛОВЕНКО О.П. Ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще не завершилась?
ВОЛОВЕНКО О.П. Ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, як скажете. Шановні колеги, хто за таке рішення?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, 11 чи 10.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.
МАГЕРА С.В. Я сказав би 9 навіть. Те, що я бачу станом на зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З голосу там хтось ще. Бачите, з голосу. Так, додалися. Перерахуйте, будь ласка. 10 тоді.
ПРОЩУК Е.П. Прощук - за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна - за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10. Дякую, шановні колеги.
Так, наступне питання. Це план роботи, розгляд Плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.
Ольго Петрівно, будь ласка.
ВОЛОВЕНКО О.П. Шановні народні депутати, перш за все я хочу зазначити, що для отримання пропозицій від нас вам надіслано мною було листа. але тим не менш підготовлено до вашого розгляду проект Плану роботи нашого комітету на лютий - серпень 2025 року, в якому включено 52 законопроекти, де комітет визначено головним, і 30 законопроектів, які ми маємо розглянути та подати свої пропозиції.
Хотіла б зупинитися на розділі III цього плану роботи. Це питання, які передбачається розглянути на виїзних засіданнях комітету. Хочу вам пояснити, що в цей розділ у нас перенесені заходи, які пропонував здійснити комітет у попередніх затверджених планах роботи.
Це захід щодо обговорення проекту Закону про державний екологічний контроль, реєстраційний номер 3091, доопрацьований, друге читання, спільно з Державною екологічною інспекцією, який пропонувалося здійснити, цей захід, у місті Одесі. А також імплементація вимог законодавчих актів у сфері користування надрами, прийнятих Верховною Радою України дев'ятого скликання.
За пропозицією народного депутата України, заступника голови комітету Криворучкіної Олени Володимирівни зараз ще сюди пропонується додати питання - водна криза, шахтні води, питне забезпечення та наслідки руйнування Каховської ГЕС, яке пропонується провести у місті Кривий Ріг. Це щодо розділу III.
Розділ IV. Це питання інформації керівників робочих груп щодо стану підготовки законодавчих ініціатив. І тут перелічені всі центральні органи виконавчої влади, з якими відповідно до предметів відання комітету ми здійснюємо свою діяльність.
Також розділ VI. Це конференції, семінари, круглі столи, інші заходи, які будуть проводитися комітетом за його участю. Також сюди включено: засідання колегій центральних органів виконавчої влади, в яких відповідно до затверджених складів колегій беруть участь члени комітету; це співпраця наша з Європейським парламентом та парламентами країн ЄС, з діяльністю яких ми проводимо співпрацю; асамблея вкладників рахунку ядерної безпеки та асамблея вкладників рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.
Також сюди пропонується включити круглий стіл на тему: "Міжнародне територіальне співробітництво в екологічній сфері", провести його в Закарпатській області з широким залученням осіб і широким колом обговорення. Це пропонується поки як робоча назва. Можемо вносити зміни.
І також тут залишається у нас в розділі VI спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та Комітету захисту довкілля Сейму Литовської Республіки, яке у нас уже двічі переноситься. Вперше ми про це говорили 15.01.2024, коли затверджували План роботи комітету на період одинадцятої сесії.
Також тут залишилося у нас не розглянуто і не проведено спільний захід з Державним агентством водних ресурсів та Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури щодо Міжнародної конвенції про контроль світового водяного басейну й осадів та поводження з ними в рамках опрацювання законопроекту 11208.
Спільне засідання комітету нашого та Комітету з питань освіти і науки щодо створення безпечних умов у закладах освіти під час воєнного стану. Це щодо створення об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та класів безпеки. І також пропонує голова комітету провести виїзну нараду щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації в рамках опрацювання законопроекту 12353. Ми його включили поки в план роботи наш, але хочу зазначити, що у нас план роботи на лютий - серпень. Якщо ми проведемо цей захід раніше, то тоді ми внесемо зміни до нашого попереднього плану роботи і одночасно з цього плану роботи його виключимо.
Також у нас залишилось спільне засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування, а також Комітету з питань аграрної та земельної політики щодо співпраці в рамках опрацювання законопроекту, реєстраційний номер 11486.
У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Петрівно.
Шановні колеги, чи є доповнення до цього питання, до питання Плану роботи Комітету Верховної Ради України на період тринадцятої сесії, наступної сесії? Не бачу. Немає.
Шановні колеги, тоді є пропозиція інформацію взяти до відома, затвердити план роботи комітету на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання і надати повноваження голові комітету та керівнику секретаріату комітету вносити корективи до зазначеного плану за результатами завершення роботи дванадцятої сесії, надати повноваження голові комітету визначати конкретні дати проведення затверджених в плані заходів комітету. Головам підкомітетів, робочих груп визначитися щодо пріоритетності законопроектів, передбачених планом роботи комітету. І комітету в разі необхідності вносити зміни до плану роботи комітету і надіслати цей план роботи комітету до Апарату Верховної Ради України.
Шановні колеги, якщо зауважень до проекту висновку немає, то прошу затвердити. Хто - за?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна - за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська - за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАГЕРА С.В. 10 чи 9, Олеже Володимировичу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дев'ять.
МАГЕРА С.В. Тоді 9. Підтверджую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, з Олександром Борисовичем 10. Я Матусевича Олександра Борисовича не побачив.
МАГЕРА С.В. Ну я також його не побачив.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, я – за. Я голосував за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А він є.
ВОЛОВЕНКО О.П. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Так, я – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.
І переходимо до останнього питання порядку денного: це лист Рахункової палати від 8 листопада 2024 року № 033823 щодо Спільного звіту про результати координованого аудиту щодо Цілі 6 Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй, схваленого на засіданні Рахункової палати 5 листопада 2024 року.
Шановні колеги, по цьому питанню прошу вкластися в 20 хвилин. І перш за все хотілось би надати слово представнику Рахункової палати України. Хто від Рахункової палати України присутній?
КЛЮЧКА С.С. Доброго дня, шановний Олег Володимирович. Сергій Ключка – заступник.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, було б добре, якщо б ви включили відео.
КЛЮЧКА С.С. Так, так, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергію Сергійовичу.
КЛЮЧКА С.С. Доброго дня, шановний Олегу Володимировичу, шановні народні депутати, запрошені. Вищі органи аудиту п'яти країн провели цей міжнародний координований аудит щодо Цілі 6 Цілей сталого розвитку. Це Польща, Сербія, це Угорщина, Хорватія і Україна. Координатором цього міжнародного аудиту виступав Державний аудиторський офіс Угорщини.
Цей Спільний звіт підготовлено на підставі національних аудитів, які проведені та схвалені вищими органами аудиту. Рахункова палата провела цей аудит в 23-му році, в червні місяці він затверджений рішенням Рахункової палати.
09.10.2023 року цей звіт розглядався на комітеті, було прийнято рішення комітету рекомендувати всі рекомендації Рахункової палати виконати в повному обсязі. Рекомендовано були Міндовкілля й іншим зацікавленим органам. І на сьогоднішній момент із 20-и рекомендацій 15 виконано або перебувають в стадії постійного виконання.
5 рекомендацій, як і рекомендувала Рахункова палата, заплановано до виконання протягом 6 місяців після припинення і скасування дії воєнного стану. Це три рекомендації Міндовкіллю, одна Мінфіну і одна Мінреінтеграції.
Тепер щодо міжнародного координованого аудиту. Він був зосереджений на двох завданнях Цілі 6, а саме: до 2030 року забезпечити загальний і справедливий доступ до безпечної та недорогої питної води для всіх і до 2030 року покращити якість води шляхом зменшення забруднення, ліквідації скидання відходів і зведення до мінімумів викидів небезпечних хімічних речовин і матеріалів, скорочення вдвічі частики неочищених стічних вод і значного збільшення масштабів рециркуляції та безпечного повторного використання стічних вод у всьому світі.
Були визначені спільні критерії для обох завдань і це було: чи розроблено стратегію для досягнення мети, чи визначено, виміряно за офіційними індикаторами відповідно до цілей, сформульованих у стратегіях, чи є наявність фінансових і людських ресурсів, чи досягнуто цілей або прогресу для досягнення цільового стану. І чи здійснюється моніторинг виконання поставлених завдань і, в разі значного відхилення від планів, вносилися правки та приймалися додаткові заходи. І чи було це зроблено.
Як зазначено у спільному звіті вищих органів п'яти країн, вони зазначили, що світові водні ресурси скорочуються, їх збереження має першочергове значення для людства і держава має відігравати фундаментальну роль у забезпеченні економічного й ефективного використання наявних водних ресурсів.
За результатами міжнародного координованого аудиту прийшли до спільних висновків по національних аудитах, зокрема що галузеві стратегії у сфері питного водопостачання та водовідведення відповідають міжнародним цілям, проте їм перешкоджає відсутність координації на стратегічному рівні та відсутність інтегрованих баз даних для прийняття рішень.
Також існує недостатність систематичного моніторингу та звітності, а також даних щодо проектів водопостачання, і це обмежує ефективне управління водними ресурсами.
Крім того, зношеність інфраструктури та недостатнє фінансування її реконструкції сприяють втратам води, хоча сектор водовідведення активно вдосконалює технологію очищення, країни з розвиненою промисловістю стикаються з труднощами в дотриманні стандартів, а зростання обсягів очищених стічних вод створює додаткове навантаження на поверхневі води.
Також рекомендовано, і це дуже важливо, підключити більше домогосподарств до мереж водовідведення. Але місцями потужність очищення все ще не відповідає обсягам зібраних вод.
І досягнення цілей ООН щодо води є складним завданням через комплексність проблеми. І необхідно врахувати багатофакторність, яка впливає на кінцеві результати.
Національні уряди запропонували спільні рекомендації для своїх урядів – це покращення координації між державними органами та зацікавленими сторонами у водному секторі, чітке визначення ролей і відповідальності для підзвітності, створення інтегрованих баз даних, вдосконалення процесу моніторингу та подання звітності, надання пріоритету інвестиціям в інфраструктуру, впровадження новітніх технологій і підвищення обізнаності населення щодо водозбереження та залучення громадян до управління водними ресурсами.
На виконання рішення Рахункової палати від 5 листопада 2024 року спільний звіт у порядку інформування надіслано Верховній Раді та Кабінету Міністрів.
На виконання доручення Кабінету Міністрів від 19 грудня та листа Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 15 листопада Міндовкілля, Мінекономіки, Мінінфраструктури, МОЗ та Мінфін повідомили Рахункову палату про розгляд рішення Рахункової палати про схвалення спільного звіту та вжиті у зв'язку з цим заходи.
Дякую за увагу і дякую за вашу рекомендацію в проекті рішення комітету, знову ж таки, рекомендувати Міндовкіллю і Мінінфраструктури та Держводагентству забезпечити організацію виконання у повному обсязі наданих за результатами аудиту рекомендацій. Ця рекомендація комітету сприяє виконанню рекомендацій Рахункової палати.
Дякую. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь, Сергію Сергійовичу.
Давайте передамо слово Міндовкіллю. Потім Мінінфраструктури. Потім Держводагентству.
Будь ласка, Міндовкілля. Олена Володимирівна.
КРАМАРЕНКО О.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу. Доброго дня, шановні народні депутати. Хочемо відмітити, що відповідно до листа комітету 13.11 Міндовкілля листом від 28.11 надало інформаційно-аналітичні матеріали із зазначеного питання. Рахунковою палатою було проведено аудит ефективності використання заходів, спрямованих на досягнення Цілі 6.
За результатами аудиту Рахунковою палатою Міндовкілля були надані рекомендації, які виконані в повному обсязі. Перше - рекомендація стосувалася розроблення та внесення у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту нормативно-правового акту щодо внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для першочергового забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням. Рекомендація виконана. За поданням Міндовкілля прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 року № 558 про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 23 лютого № 137 та 401.
Друга пропозиція рекомендацій, яка стосувалася подання та затвердження Кабінетом Міністрів планів управління річковими басейнами. Рекомендація виконана у повному обсязі. Урядом прийнято ПУРБ - план управління річковими басейнами для 9 річкових басейнів.
Рекомендація 3 – це забезпечення протягом 6 місяців після прийняття, припинення або скасування дії воєнного стану у проведенні інвентаризації стану водогосподарських об'єктів, частково або повністю зруйнованих, в межах реалізації інвестиційних проектів, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та Державного фонду розвитку водного господарства. І першочергового включення до плану заходів об'єктів, стан будівельної готовності яких становить близько 80 відсотків і які перебувають на завершальному етапі будівництва, введення в експлуатацію збудованих та непошкоджених внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України водогосподарських об'єктів.
Рекомендація на сьогоднішній день виконана, частково виконана і частково виконується. Держводагентством здійснено збір інформації щодо стану водогосподарських об'єктів, які частково або повністю зруйновані. Станом на 01.01.2025 року захоплено 9 тисяч 419 об'єктів, знищено 116 об'єктів та пошкоджено 395 об'єктів нерухомого майна. Сума збитків становить 2,8 мільярда гривень.
Також Держводагентством забезпечується реалізація заходів, передбачених планом заходів з першочергового забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням та планом заходів із захисту від шкідливої дії вод, в яких передбачено першочергове виконання заходів по тих об'єктах, стан будівельної готовності яких становить більше 80 відсотків та які перебувають на завершальному етапі.
Пропозиція № 4. Дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2022 року № 1092 "Про паспорти бюджетних програм". Рекомендація виконана урядом, за поданням Міндовкілля та Держводагентства прийнято Постанову Кабінету Міністрів від 02.06.2023 року № 558 "Про затвердження змін до постанов Кабінету Міністрів 137 і 401 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів", що в подальшому забезпечить дотримання термінів затвердження паспортів за окремими бюджетними програмами.
Рекомендація номер 5 - виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами попередніх контрольних заходів, зокрема щодо удосконалення національного законодавства у сфері водного господарства відповідно до міжнародних вимог. Рекомендація виконана. Міндовкілля забезпечено удосконалення національного законодавства у сфері водних ресурсів відповідно до міжнародних вимог. На даний час здійснено аналіз директив, які містяться в першочерговому розділі XXVII довкілля, в тому числі у сфері водних ресурсів 4 директиви. Наразі Міндовкілля залучається до переговорних процесів між Україною та Європейською комісією щодо стану імплементації нормативно-правових актів України і у відповідності до актів ЄС.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Володимирівно. Дякую за ті дії, які ви робите в тому рахунку на виконання завдань, покладених на нас Цілями сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй.
Окрема подяка вам, Міндовкіллю, і Держводагентству за те, що до кінця року були затверджені плани управління річковими басейнами всіх річкових басейнів України. Це величезне досягнення. Тепер головне - слідкувати за їх виконаннями. Але ми розуміємо, що для цього потрібна не тільки воля держави, державних органів, а ще й наявність достатніх коштів для виконання цих планів. Але, тим не менше, я думаю, що питання планів управління річковими басейнами ми поставимо і розглянемо на одному з наступних засідань комітету і проаналізуємо взагалі досяжність по періодах цих планів і те, на що вони спрямовані.
Шановні колеги, хто буде доповідати від Міністерства розвитку громад та територій України?
КОВАЛЬЧУК К.О. Олегу Володимировичу, дозвольте. Ковальчук Костянтин – заступник міністра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Костянтине Олексійовичу, будь ласка.
КОВАЛЬЧУК К.О. Ще раз добрий день всім, колеги. Щодо рекомендацій в частині Мінрозвитку хочу повідомити наступне, що рекомендації щодо вжиття заходів для розроблення плану заходів доступності якісних послуг з постачання і безпечної питної води повідомляю, що Мінрозвитку на виконання указу Президента та розпорядження Кабміну 15 листопада 24-го року було розроблено і урядом прийнято важливий документ про затвердження Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств водопостачання, розрахованої на період до 2030 року. Виконання цієї програми дасть змогу реалізувати цілісну державну політику, спрямовану на підвищення енергоефективності сфери водопостачання і водовідведення.
Крім того, Мінрозвитку також розроблено проект Закону про внесення змін до законів України в частині удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення. І проект розпорядження Кабміну про схвалення концепції Державної цільової екологічної програми технічної модернізації підприємств водопостачання і водовідведення.
В частині були рекомендації щодо інтегрованих баз даних та визначення індикаторних показників. Повідомляю, що Мінрозвитку разом з обласними державними військовими адміністраціями є відповідальними за розрахунок та надання цих даних за чотирма індикаторними цілями в частині "Вода і належні санітарні умови". Оновлені індикатори Цілі 6 були надані Держстату відповідним листом Мінрозвитку.
Хочемо повідомити, що зараз на виконання статті 39 Закону України "Про питну воду і питне водопостачання", а також статті 23 Закону України "Про водовідведення" Мінрозвитку розроблено проект Постанови про здійснення державного моніторингу у сфері питної води і питного водопостачання і водовідведення. Важливий документ, який дасть змогу повністю збирати, обробляти, зберігати і аналізувати інформацію про якість питної води та стан об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення. Проект постанови нашим листом від 15 листопада подано на розгляд уряду, нещодавно було схвалено на урядовому комітеті. Після доопрацювань секретаріату очікуємо розгляд цієї постанови.
І в частині щодо забезпечення належного функціонування та обслуговування очисних споруд, що дозволить зменшити кількість скидів забруднених стічних вод, повідомляю про те, що на виконання Закону, який був прийнятий Верховною Радою 12.01.2023, "Про водовідведення та очищення стічних вод" Мінрозвитку на виконання цього закону розроблено і підготовлено більше 20 нормативно-правових актів, в тому числі технічного характеру, що дозволило встановити вимоги до очистки стічних вод, втілення ефективного водокористування за рахунок повторного використання стічних вод та осадів стічних вод, зменшення негативного впливу на навколишнє природнє середовище та отримання показників об'єктивного стану об'єктів системи централізованого водовідведення та очищення стічних вод.
Так на сьогодні урядом прийнято протягом 2024 року Постанову 364 "Про затвердження Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення". А також Постанову № 378 від 02.04.24 "Про затвердження Порядку очищення стічних вод перед скиданням в уразливих зонах". А також Постанова 548 Кабінету Міністрів від 14.05.24 "Про затвердження Порядку проведення оцінки і стану водовідведення та очищення стічних вод". Крім того, Мінрозвитку своїми наказами розробило чотири накази, які були зареєстровано в подальшому в Міністерстві юстиції.
Все це дозволить встановити певні вимоги і критерії чіткі, але в цілому варто відзначити, що ситуація все-таки з очищенням стічних вод в цілому не дуже покращується через низькі темпи реконструкції очисних споруд, відсутності фінансування, в тому числі і частково військової агресії Російської Федерації. В цілому робота продовжується в цьому напрямку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Костянтине Олексійовичу.
Бачу, Олена Володимирівна підняла руку, але перед тим я за можливості також задам питання Костянтину Олексійовичу. Костянтине Олексійовичу, 19 лютого 22-го року Верховна Рада України прийняла Закон "Про Загальнодержавну цільову соціальну програму "Питна вода України" на 2022-2026 роки" в другому читанні. Станом на зараз цей закон не підписаний. Чи є у вас інформація стосовно долі цього закону? Чи буде він підписуватись Президентом України? Якщо ні, то чи буде перероблятись така Загальнодержавна цільова соціальна програма "Питна вода України", корегуватись і подаватись також на розгляд Верховної Ради України?
КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую за запитання. Але в мене особисто, наразі я собі помітив і інформацію з’ясую додатково. Хочу запитати, можливо Наталія Володимирівна Хоцянівська, яка з нами присутня, знає, вона керівник департаменту профільного. Можливо останнім часом були якісь контакти цього приводу і наявна інформація. Якщо є, Наталія Володимирівно, прошу доповісти.
ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Доброго дня, шановний Олегу Володимировичу, шановні народні депутати. За інформацією, яку ми з’ясовували щодо цього питання, то не планується підписання цього, на жаль, законопроекту. Але поряд з цим, як і сказав Костянтин Олексійович, міністерство працює над двома програмами. Коли будемо займатись зараз розробкою екологічної і технічної ще програми модернізації підприємств, ну і як було сказано раніше, що вже схвалена економічна програма модернізації систем водопостачання і водовідведення. Тому я думаю, що ми все-таки підемо може за цими новими програмами, вони обидві на виконання діючих законів як про енергоефективність, так і про прийнятий законопроект про відведення і очищення стічних вод. Тому "Питна вода" це, в принципі, ну одна із складових цих програм. Тому я думаю, що уже доцільніше рухатися по цих законах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Володимирівно.
Скажіть, будь ласка, ще раз проакцентуйте, будь ласка, чи це будуть загальнодержавні цільові програми, вони будуть відповідно подаватися у вигляді проектів законів до Верховної Ради України?
ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Олегу Володимировичу, ні, це не загальнодержавні програми, а це цільові програми. От урядом було прийнято розпорядження ще 15 листопада 2024 року про затвердження державної цільової економічної програми енергетичної модифікації підприємств водопостачання та водовідведення. Там передбачено три джерела фінансування. І ця програма, по-перше, на строк 2024-й до 2030 року. Зрозуміло, що фінансування з державного бюджету в 2024 році не було і на 2025-й поки не закладено.
Але там є джерело формування інвестиційних проектів, там залучення коштів місцевих бюджетів і міжнародних донорів передбачено також в обсязі 30 мільярдів гривень. Ну і відповідно і державний бюджет. Звичайно, що якщо буде можливість закладати кошти з державного бюджету, то обсяг з 10 мільярдів все-таки передбачено на ці роки. Тобто ця програма була на виконання Закону про енергоефективність.
І зараз ми будемо розробляти, уже концепція знаходиться в Секретаріаті Кабміну на розробку технічної такої ж програми. І також ми маємо на меті запровадження трьох джерел для фінансування: державний бюджет, місцеві бюджети і гроші міжнародних партнерів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пояснення. Дякую.
Будь ласка, Олена Володимирівна Криворучкіна.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за надане слово.
Я прослухала звіт пана Костянтина, в ньому все звучить дуже добре. Але як мажоритарниця від Кривого Рогу я хотіла б задати декілька питань. До речі, вони компліментуються з тим, про що пропонували у плані роботи нашого комітету на наступний рік, а саме виїзне засідання комітету з питань шахтних вод у Кривому Розі.
По-перше, я хочу наголосити, що Рахункова палата виявила значні недоліки і неефективність використання державних коштів більше 19 мільярдів гривень на побудову експериментальних водогонів магістральних, які будувалися внаслідок трагедії на Каховській ГЕС. І чи відомо вам, що заздалегідь точка водозабору була розміщена на 4 кілометри нижче, ніж скид шахтних високомінералізованих вод Криворіжжя, в які притікає близько 50 мільйонів кубометрів води щорічно? Ну, це внаслідок геологічної будови, але дуже дивною видається ситуація, коли не були враховані точки водозабору і внаслідок цього магістральний водогін, який забезпечує більше 1 мільйона мешканців Кривого Рогу, не може функціонувати 3-4 місяці у році, незважаючи на такі шалені витрачені державні кошти.
Наразі будується обвідна лінія, яка дозволить скидати шахтні води нижче точки водозабору. Чи можна було цього усунути і так неефективно знову витрачати державні кошти? І як ви дивитесь на проблему скидання високомінералізованих шахтних вод у Криворізькому регіоні у зв'язку з критичною проблемою забезпечення якісним питним водопостачанням населення міста Кривий Ріг і Криворізького регіону?
Дякую.
КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую за ґрунтовне запитання. Ще з п'ятниці як члену оперативного штабу щодо усунення проблем в місті Кривому Розі воно мені, повірте, теж питання комплексні, пов'язані і з водопостачанням, і опаленням Кривого Рогу, тому вони для мене теж важливі були.
Якщо можна, я не буду коментувати, щодо того, чи можна було раніше, не можна. Вважаю (у мене немає інформації на даний час), нехай компетентні органи відповідно дають фахову оцінку, я повністю підтримую, не був дотичний до тих процесів.
Щодо того, як вирішити це питання. Можу повідомити, особисто я був присутній в спільній робочій поїздці, це балка Симонова, по-моєму.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Свистунова.
КОВАЛЬЧУК К.О. Свистунова. Дякую. Я був особисто з віцепрем'єр-міністром Олексієм Володимировичем Кулебою, паном Сухомлином, керівником Агентства з відновлення, і безпосередньо ними, є проект, є робота, я знаю, що робота триває і найближчим часом буде вирішено дане питання. Це те, що я можу повідомити, що це питання перебуває на постійному контролі, і маю надію, що буде врегульовано. Ну, якщо можна, так без коментарів щодо минулих років, етапів і доцільності будівництва.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Я щиро дякую вам за відповідь. Питання доцільності витрачання бюджетних коштів внаслідок необґрунтованих попередніх управлінських рішень, воно все ж таки залишається актуальним і я щиро сподіваюся, впевнена, що Олег Володимирович мене підтримає, що на виїзному засіданні у Криворізькому районі ви будете разом з нами і ми проконтролюємо, як іде будівництво, на жаль, вже постфактум, знову ж повторюся, і зі значним витрачанням неефективним бюджетних коштів на усунення проблеми із скидом шахтних вод. Але ви будете присутні і разом нам вдасться якось оперативно вирішувати це питання.
Дякую.
КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую вам. Підтримую, Олено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Володимирівно. Дякую, Костянтине Олексійовичу.
Тетяно Валентинівно, будь ласка. Шановні колеги, єдине прохання, 5 хвилин у нас залишилося, прошу стисло.
ТИМОЧКО Т.В. Дуже коротко. Ну, перше. Повністю підтримую пані Олену Криворучкіну щодо запитання по Кривому Рогу. І колегам з міністерства хочу наголосити, що не давніх років це рішення, це рішення 24-го року. І коли будували, витрачаючи мільйони гривень у військовий час на цей водогін, то піднімала питання це міська влада, депутати, громадськість, але, попри це, це будівництво було зроблено. Не треба зараз представнику міністерства говорити, що ви до цього не дотичні. Коли ви виходите на комітет Верховної Ради України, ви маєте точно знати це скандальне і критичне питання. Тому ця відповідь є абсолютно незадовільною для того, щоб так відповідати по цьому критичному питанню. Це одне.
Але що стосується звітів всіх наших міністерств, відомств поважних щодо Цілі 6. Колеги, треба нарешті відійти від оцих загальних фраз про водогони, про якісь очисні споруди, про якісь там стратегії і плани. Насправді не виконано головне – те, що стосується цілей сталого розвитку, їх 17. А до них (я рекомендую всім прочитати) 246 завдань. А до них 480 індикаторів, причому вимірюваних, абсолютно вимірюваних і оцінених. Так от, у нас чомусь у практиці звітів абсолютно відсутня оця термінологія, що насправді зроблено. Коли недавно ми працювали по річці Рось і міністерство і депутати до цього були дотичні, то у нас абсолютно, виявилося, немає інформації, інтегрованої інформації, навіть по одній річці, а у більшості випадків це була недостовірна інформація про те, що якісь спецдозволи, хто користується цією водою, скільки цієї води забрали, на що її потратили, і якої якості поставили цю воду. Тобто питання показників просто висить у повітрі.
Якщо ми говоримо про стандарти питної води, про що саме наголошує Ціль номер 6, то ми досі не можемо ввести в дію стандарти щодо питного водопостачання 2010 року, і кожного року, через 2-3 роки Міністерство інфраструктури чи інші міністерства і Міністерство охорони здоров'я ініціюють відтермінування цих стандартів, і вони досі не введені в дію. Вони нібито у нас є, але вони не введені в дію.
Тому я би буде просила народних депутатів при ухваленні рішення по цьому питанню і схваленні чи не схваленні, але все-таки врахувати підходи саме Цілей сталого розвитку. Там є Ціль і до неї є абсолютно конкретні завдання, до виконання яких в Україні ще навіть не приступали. І не варто говорити тільки про війну, тому що вже зараз вводяться в експлуатацію очисні споруди або станції водопідготовки, де взагалі не йде мова про використання електролізованих установок для знезараження води, в тому числі не збудовано у нас досі потужностей для виробництва гіпохлориту натрію, як однієї з кращих практик, яка вже давно застосовується в розвинутих країнах світу. Якщо ми зараз, під час війни, щось будуємо, то це точно має відповідати новим стандартам. І тому громадські організації, зокрема Всеукраїнська екологічна ліга, оцінює як недостатні зусилля відповідних органів щодо покращення якості питної води і водопостачання, заходів з водопостачання і водовідведення в Україні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за запитання, Тетяно Валентинівно. Чи потребує це запитання відповіді від органів державної влади? Тоді приймемо до відома. Дякую, Тетяно Валентинівно. Дякую.
Тоді передаю слово Держводагентству, представнику Держводагентства, виконуючому обов’язки. Будь ласка, Ігор Васильович Гопчак.
Ігорю Васильовичу, будь ласка, дуже коротко в своїй частині прошу прокоментувати інформацію Рахункової палати щодо Спільного звіту про результати координованого аудиту щодо Цілі 6 Цілей сталого розвитку ООН. І будемо завершувати.
Будь ласка.
ГОПЧАК І.В. Доброго дня. Дякую, Олегу Володимировичу. Завдання Цілей сталого розвитку, 6 Цілі, на основі яких формувався Спільний звіт та інформація, по якій збирає Держводагентство, це завдання третє, 6.3. Забезпечення покращення якості води, водних об’єктів шляхом зменшення обсягів скидання неочищених стічних вод та індикаторів обсягів скидів забруднених стічних вод, водні об’єкти мільйону кубічних метрів. Цільове означення має бути до 2030 року 279 мільйонів метрів кубічних. І другий - це частка скидів забруднених стічних вод, водні об’єкти в загальному обсязі скидів у відсотках - 5 відсотків. Я для довідки хочу сказати, що за даними звіту 2021-2023 роки обсяг скиду забруднюючих стічних вод становив 375 мільйонів, а частка скиду забруднюючих стічних вод становила 11,7 відсотків від загального скиду стічних вод. І також добавили третій пункт у нас в 24-му році Кабінет Міністрів, це частка масивів поверхневих вод, добрив екологічним та хімічним станом, відсотків, і цільове значення до 2030 року має бути 5 відсотків.
Ще я хочу сказати, що з метою впровадження Водної рамкової директиви та досягнення доброго стану вод Держводагентством разом з Держгеонадрами, центральними і місцевими органами виконавчої влади і зі всіма іншими заінтересованими сторонами розроблені плани управління річковими басейнами. Всі ці дев'ять планів ви вже сьогодні сказали, що вони затверджені Кабміном у 2024 році. І далі плани управління включають восьмий розділ. Там є повний перелік програм і планів для району річкового басейну чи їх суббасейну, їх зміст та проблеми, які передбачено розв'язати.
І це зокрема для поверхневих вод – це заходи, спрямовані на зменшення забруднення органічними речовинами, дифузні і точкові джерела, заходи, спрямовані на зменшення забруднення речовинами біогенного, небезпечними речовинами, заходи, спрямовані на покращення і відновлення гідрологічного режиму. Тобто до планів управління включені заходи, які спрямовані на зменшення забруднення поверхневих вод.
І основне там питання у нас стоїть, майже 90 відсотків, це реконструкція та будівництво очисних споруд. І підготовка програми заходів здійснюється за комунікації з водокористувачами, зокрема водоканалами і представниками центральних і місцевих органів виконавчої влади.
І хочу сказати наостанок, що реалізація цих заходів повинна забезпечити досягнення екологічних цілей, які визначені в планах управління річковим басейном. Тобто досягнення доброго екологічного стану для 13 відсотків, доброго хімічного стану для 89 відсотків масивів поверхневих вод і досягнення доброго кількісного стану для 60 відсотків, і доброго хімічного стану для 37 масивів підземних вод.
Все, дякую за увагу. Як міг, так і коротше доповів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Васильовичу.
Тетяно Валентинівно, у вас піднята рука. Ви хотіли ще прокоментувати?
ТИМОЧКО Т.В. Так, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже стисло. Дуже стисло.
ТИМОЧКО Т.В. Дуже. Я просто не коментувати, я просто задати питання.
Цілі сталого розвитку, колеги, були ухвалені в 2015 році. 10 років! Ви знову нас кормите, що має бути зроблено до 2030 року. У нас було повно документів: і Водний кодекс, і всі інші там накази і таке інше. От якщо вас запитати просто по вашій конкретній задачі – ви зараз точно не назвете цифру, який зараз у нас стан цих скидів.
По річці Рось, я ще раз вам наводжу приклад, пане Ігорю, ви з нами були в цій роботі, і Олена Володимирівна також тут присутня. У нас виявилося, що у нас 480 водокористувачів, і тільки у половини були спецдозволи на використання. Це означає, що половина і забирали, і скидали абсолютно незаконно ці скиди. Коли брали ці показники, одні показники беруть одні організації, інші – інші, воно між собою не корелюється, немає бази, інтегрованої бази цих даних. І коли би запитати, скільки насправді цих, коли за мор риби на річці Рось і на інших сотнях річок країни, то тоді ми розказуємо, чому там загинула та риба, вона просто задихнулася. Незаконні гідротехнічні споруди, ми про це хочемо від вас чути. Не оті ваші цифри і показники, що ви нам тут розказуєте, що має бути до 2030 року, що конкретно кожен день робиться, наприклад, в басейному управлінні річки Рось, щоб нарешті зупинити отруєння річки, щоб нарешті дати їй течію, тому що Стеблівська ГЕС досі зупиняє течію води.
Влітку ми там були з міністром, з депутатами, з Держводагентством – просто зупинена течія води цією станцією. А у Богуславі просто зроблено обвідний канал, куди собі спокійно забирають цю воду, а основне русло заростає. Це конкретні приклади. Ми були на цій річці Рось у верхній течії у Вінницькій області. Тобто немає конкретики абсолютно. І всі ці ваші звіти це просто купа паперів. І якщо ви думаєте, що світ, європейці і ті, хто перевіряють виконання цілей сталого розвитку в Україні цього не знає, ви помиляєтеся, ви можете тонну написати рахункового звіту, але факт залишається – річки України, там, де немає війни просто знищуються бізнесом щодня і щохвилини.
Я перепрошую за такі емоції, але просто не можна чути, знаєте, оці фрази.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяно Валентинівно, ваші емоції абсолютно обґрунтовані. Ми всі бачимо стан водних ресурсів нашої країни, це питання постійно піднімається перед профільними центральними органами виконавчої влади. І я сподіваюсь, що ми невдовзі проведемо ще з цього питання, окремо розглянемо це питання - і питання збереження водних ресурсів, і питання належного стану контролю за водними ресурсами. Це питання, яке потребує окремого розгляду.
Шановні колеги і шановні народні депутати, чи є ще питання до центральних органів виконавчої влади за цим питанням порядку денного? Якщо немає, то є пропозиція інформацію Рахункової палати щодо Спільного звіту про результати координованого аудиту щодо Цілі 6 Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй, схваленого на засіданні Рахункової палати 5 листопада 2024 року, взяти до відома. Рекомендувати Міндовкіллю, Мінрозвитку та Держводагентству забезпечити організацію виконання у повному обсязі наданих за результатами аудиту рекомендацій і рішення комітету направити до Рахункової палати, Міндовкілля, Мінрозвитку та Держводагентства.
Шановні колеги, чи є корективи? Якщо коректив немає, то прошу затвердити зазначене рішення. Хто за?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Олеже Володимировичу, а можна додати? Ну от на розгляд комітету. Може ми звернемось до Кабінету Міністрів і вони взагалі нам повідомлять про цю стратегію, про її основні положення, про КРІ цієї стратегії, щоб ми мали хоча б якесь уявлення, як ми функціонуємо і що робить в цьому контексті Кабінет Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стратегію, ви маєте на увазі яку саме стратегію?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Ну Стратегію сталого розвитку, яка повинна бути затверджена, яка повинна бути вже розроблена, яка повинна мати ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так то ж Організація Об’єднаних Націй.
ТИМОЧКО Т.В. Ні-ні, Олена Володимирівна має на увазі, у нас в Україні немає Стратегії сталого розвитку України. Десятки років ми над цим б’ємось, а розглядаємо Цілі сталого розвитку. Як можна розглядати виконання Цілей сталого розвитку без Стратегії сталого розвитку?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Без стратегії, без ключових. Вибачте, Тетяно Валентинівно, але я з вами погоджуюсь. Стратегії немає, немає ключових показників ефективності, за якими можемо оцінити її виконання. У нас є якесь таке образне уявлення, що там розробляється стратегія. (Шум у залі)
МАГЕРА С.В. Друзі, а може ми почекаємо закінчення війни?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я трохи погоджуюся з Сергієм Васильовичем, хотів сам сказати, що дивно казати про Стратегію сталого розвитку під час війни, воєнного стану. Але, тим не менше, є прохання сформулювати разом з секретаріатом запитання, але в цілому це запитання має звучати як прохання повідомити про стан розробки Стратегії сталого розвитку…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Абсолютно так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …Кабінетом Міністрів України.
Шановні колеги, хто за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу 9.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з Едуардом Петровичем, разом з Олександром Борисовичем, так, 9. Дякую.
МАГЕРА С.В. 9 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую. До наступних зустрічей. Бережіть себе, будь ласка. До зустрічі в залі.