СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

18 лютого 2025 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Перед початком засідання маємо обрати секретаря засідання. Традиційно буду просити за можливості Сергія Васильовича Магеру. Якщо у вас є сталий зв'язок, то допомогти з проведенням засідання.

Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем засідання Сергія Васильовича Магеру?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.

 

МАГЕРА С.В. Друзі, якщо не помиляюсь, Олеже Володимировичу, 13 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось ви забагато порахували.

 

МАГЕРА С.В.  Друзі, я дуже прошу, якщо ви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви врахували Віталія Григоровича, то навряд чи.

 

МАГЕРА С.В. Ну, може. Друзі, якщо ви у кадрі, то, будь ласка, не озвучуйте, бо я на слух вас рахую, і ще рахую на зображенні. Тому, будь ласка, допоможіть. (Шум у залі)

 Ні, ні, ні, все, 12, мабуть. Олеже Володимировичу, 12?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11, певно. 11.

 

МАГЕРА С.В. Ну, тоді давайте так, друзі. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є пропозиція… Ну, по-перше, сповіщаю вас і шановних присутніх, що зараз присутній і проводжу засідання комітету з Чорнобильської атомної електростанції. Першим питанням є пропозиція відповідно розглянути питання щодо стану ліквідації наслідків ворожої повітряної атаки по ЧАЕС. І для цього ми зібралися тут в складі і представників ДСНС, і представників зони відчуження.

Я безпосередньо був зараз, тільки що біля атомного блоку, тобто четвертого реактора, непрацюючого. Але зараз про це докладніше розкажуть наші колеги.

Окрім того, шановні колеги, є прохання, пропозиція: друге, третє, четверте і п'яте питання, тобто три законопроекти, 12301, 12301-1, 12360, 12285-1 і питання Рахункової палати, лист Рахункової палати щодо зниження ризиків катастроф, заходи з адаптації до зміни клімату перенести на наступне засідання. Я думаю, що воно буде на наступному тижні. І додати ще два питання, це утворення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації (реєстровий номер 12353) та лист, розгляд листа народного депутата України Овчинникової Юлії Юріївни щодо звернення до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики з проханням сприяти прискоренню розгляду Верховною Радою України проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування земель природно-заповідного фонду земельним податком.

От така пропозиція по порядку денному. Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу затвердити порядок денний в такій редакції.

Хто – за?

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.

 

МАГЕРА С.В. Колеги, голосують депутати Верховної Ради.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Зараз бачу 11, Олеже Володимировичу, разом зі мною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11, вірно. Вірно

Тож, шановні колеги, розпочинаємо засідання комітету і, як і казав, першим питанням є питання інформації щодо стану ліквідації наслідків ворожої повітряної атаки по ЧАЕС, і розпочинаємо ми цю доповідь з доповіді Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження. Я надаю слово Іщенку Григорію Григоровичу.

Григорій Григорович, будь ласка.

 

ІЩЕНКО Г.Г. Добрий день, шановні народні депутати, шановний Олеже Володимировичу, колеги. Всі знають ту ситуацію, яка відбулася 14 лютого о 1 годині 59 хвилин за київським часом відбулася пряма атака дрона в НБК арки і відбулося загоряння. На сьогоднішній день ідуться роботи по локалізації загоряння і тління мембрани по контуру зовнішньої арки, тому ситуація трохи складна. Доповідаю, що сьогодні працюють підрозділи ДСНС, але ситуація радіаційного контролю і викидів в атмосферу і в навколишнє середовище радіаційних речовин немає. Ведеться постійне обстеження на території проммайданчика, персоналу, також фахівців ДСНС, в тому числі і під арочним простором, і біля об'єкта укриття з початку надзвичайної ситуації і до цього моменту. Також контролюється ситуація системами АСКРО, RODOS. Крім того, розставлені пости як біля самої арки, так і в межах кілометра-п'яти і далі ведеться радіологічний моніторинг. Персонал також на сьогоднішній день перевіряється на ЛВК, на елвеерах, тобто іде дозконтроль, іде постійний аналіз ситуації. І тому сьогодні... Так, ми даємо постійну довідку кожні три години про стан радіаційного стану, про ситуацію на самій станції, що відбувається на об'єкті. Ця довідка змістовна, там виставляється повністю вся інформація, яка потрібна, скажемо, і для населення, і для преси, і для того, щоб не було панічних настроїв в суспільстві. З перших днів ми  штабом, не в перші дні, а в перші години та в перші хвилини був створений штаб, було прийнято рішення,  скажімо, там щодо віднесення даної аварії до об'єктової. Було прийнято призначення головного інженера ЧАЕС керівником об'єктової комісії і згідно цього були складені протоколи,  які виконуються на сьогодні.

Були залучені фахівці зараз з науково-дослідних інститутів, які провели обстеження. І зараз іде... в ці хвилини  іде засідання також їхньої комісії,  де вирішується питання щодо, скажімо,  і першочергових заходів по ліквідації,  а також  по тим конструкціям пошкодження зовнішньої арки. Їхні пропозиції також будуть враховані в подальшій роботі у нас.

Що ще хочу відмітити? Що сили ДСНС  працювали і працюють зараз в дуже важких умовах,  так як і персонал ЧАЕС,  і інші сили,  які  задіяні на сьогоднішній день на гасінні цієї надзвичайної ситуації. Дуже були там критичні моменти,  мається на увазі щодо,  скажімо,  температурних режимів – до мінус 14 опускалася температура і що затрудняло трохи роботу.

На сьогоднішній день іде тління мембрани,  яка в деяких місцях,  от Олег  Володимирович сам бачив особисто,  його ознайомили. І як ця робота більш там детально вам уже із ДСНС пояснять як це виконується. Але всі роботи і,  скажімо, щодо ліквідації цієї надзвичайної ситуації відбуваються і контролюються.

Так,  крім того,  значить,  у нас постійно іде доповідь до міністра,  іде доповідь до Київської обласної військової адміністрації, яка підтримує нас також у всіх моментах. Крім того залучені всі підприємства Зони відчуження агентства, які допомагають також в ці хвилини транспортом і всіма ресурсами матеріальними, які необхідні на сьогоднішній день. У мене все. Я думаю, що більш...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Григорович. У мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, після подолання наслідків надзвичайної ситуації, після того як ми завершимо... ДСНС України завершить роботи на об'єкті, які подальші дії з боку зони відчуження, з боку міністерства?   

 

ІЩЕНКО Г.Г. З боку агентства, з боку міністерства і в першу чергу, мабуть, з боку ЧАЕС перші дії – це буде проведено ще більш детальне обстеження і видані рекомендації щодо закриття зовнішніх впливів зовнішньої арки. Це перше.

Друге. Буде розроблятися уже порушена... порушений повністю технологічний регламент експлуатації, безпечної експлуатації конфайменту. Тому це також буде переглядатися і будуть вноситися зміни в подальшому і приймаються якісь технічні рішення щодо забезпечення безпеки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Віталій Григорович, будь ласка. Вам слово, будь ласка, розкажіть, які роботи здійснюються. Якщо можна, розкажіть стисло з першого дня з чим зіткнулася ДСНС при виконанні робіт по ліквідації пожежі і потім по подоланню подальших наслідків, які плани і прогнози, будь ласка.

 

МИРОНЮК В.Г. Шановний Олег Володимирович, шановні присутні, да, дійсно, з 2-х годин ночі 14 числа наші підрозділи розпочали роботу на Чорнобильській АЕС. Роботи ускладнювались, так як Григорій Григорович казав, у зв'язку з погодними умовами і у зв'язку з нестандартною надзвичайною подією. Нестандартна вона заключається в тому, що, перше, у нас відсутні будь-які, скажемо, нормативні акти, які підтверджували б систему ліквідації цієї пожежі. Друге, розміщення, скажемо, горючих речовин всередині  утеплювача не давало належну можливість ліквідувати пожежу. Тому мембрана, яка горюча, розповсюджувалася всередині утеплювача. Утеплення побудоване таким чином, що розміщена внутрішня обшивка, профнастил оцинкований, потім утеплювач 4 сантиметри, потім мембрана горюча, потім зверху утеплювач і зверху з нержавіючої сталі знову такий типу профнастил.

Значить, для того, щоб нам добратися… А, і ще плюс до цього стики, де профнастил налягає один на одного, зовнішній, він теж пророблявся горючою рідиною і тією ж самою мембраною. Все це робилося, виходячи з того, що ми спілкувалися з спеціалістами, для того, щоб утримувати екран.

Ми робили яким чином, здійснювали ліквідацію? Ми робили отвори, добиралися до тих місць, де були загорання, і проливали водою всередині в мембрану, і зверху на верхній слой утеплювача між профнастилом і утеплювачем. Завдяки тепловізорам ми здійснювали моніторинг підняття температури.

Скажемо так, не було ніякої логіки в розповсюдженні температури по площі східної… північної сторони арки. Якщо в перший день ми спостерігали і наперед пролили вже ту, момент розповсюдження в ліву сторону, то безпосередньо вже на ранок в нас виникало підвищення температури, що показували наші тепловізори, з правої сторони. На третій день, це в неділю, в нас уже показували, скажемо, коньок арки з північно-східної сторони, де ми вже, скажемо, попереджували пожежу, розповсюдження її на торцеву будівлю самої арки.

Але саме страшне не… було вже сьогодні вночі, коли прийшло… доповім вам, наші підрозділи цілодобово чергують, в середньому це біля 80 чоловік, в нас сформовані групи верхолазів по 3 чоловіки кожна група, в середньому 3 групи постійно наверху працюють. Працюють вони в режимі 2-3  години, контролювали ми перебування їх за допомогою недопущення до одного  мілізіверта за годину,  то єсть якщо вони набирали – ми зразу робили заміну.

Залучили ми біля семи областей. В нас здійснено зараз резерв областей. Ми залучаємо уже центральну Україну, Західну Україну, формуємо верхолазів для того,  щоб замінити тих,  хто вже набрали певну дозу радіації.

Значить, таким чином ми постійно здійснювали ліквідацію,  окрім ночі. Вночі за рахунок того,  що техніка безпеки не дозволяє робити, у  нас були випадки там такі небезпечні для особового складу, де ми врятували  декількох верхолазів, ми вночі роботи не проводили. Потім... але ми постійно моніторили, залишалося в нас два відділення, два автомобіля, які здійснюють моніторинг тепловізором всередині і так далі.

Сьогодні вночі прийшло повідомлення від працівників станції про те,  що всередині спостерігається задимлення. Вони на відеокамерах визначили те,  що є  задимлення,  є сигналізатори,  подали. Ми відповідно ж на місці були,  включилися і внутрішнє, що саме небезпечно, вже перекинулося,  яким шляхом – ми зараз виясняємо,  але перекинувся вогонь в середню частину самої арки безпосередньо до реактора.

Значить,  бокові стійки,  де також був встановлений утеплювач цього ж типу,  здійснювалося горіння,  де він примикає до фундаментних блоків. Відразу ж прийнято рішення керівником Головного управління Київської області про те,  щоб зняти верхній слой профнастилу,  утеплювача,  вірніше, і приступити повністю до гасіння. Завдяки цьому  завчасно  вони ліквідували і це,  скажімо так,  дало високий результат,  тому що ми запобігли розповсюдженню на кабельні тунелі,  на всі ті отвори,  через... які проходили через цю перегородку. Якщо б... якби розповсюдився вогонь по всім цим  кабельним тунелям і комунікаціям – ми б його ловили б десь в іншому місці і могло б спричинити взагалі, скажімо,  ну,  нестандартну ситуацію,  вона вийшла з-під контролю, тому ми зупинили. Вночі я підняв наших представників саме нашого науково-дослідного інституту цивільного захисту ДСНС, ті що у 2010 році робили індивідуальні технічні вимоги до цього проєкту і робили певний аналіз для того, щоб вони зараз на місці там визначили, які шляхи розповсюдження можуть бути наперед, щоб ми могли б уже спланувати подальшу ліквідацію.

Враховуючи те, що вогонь перейшов всередину приміщення, це вже набагато ускладнює ситуацію. Ми запобігали тому, щоб воно не перейшло на південну сторону, а у нас воно розповсюдилось по вертикальному шву внутрішньому зверху вниз, якимось чином. Зараз ми це вивчаємо і вранці у нас в 10 годин була нарада із спеціалістами самої станції, з науковцями і в тому числі наші представники, там які знаходяться на місцях. Ми провели таку коротеньку часову нараду, кожен свою думку висловив, я думаю десь зараз буде якийсь уже у нас результат того, яким чином ми будемо запобігати подальшого розповсюдження вогню і взагалі, щоб припинити його, і приступити до відновлення самого укриття. Тому на сьогоднішній день у нас ситуація стабільна, особовий склад і чергування ми здійснюємо, резерв особового складу достатній, сили, засоби є, автомобілі є, вода постійна, тривала, проблемних питань немає. Проблемне питання тільки у вирішенні подальших шляхів тактично, як здійснювати гасіння і з чого починати.

Доповідь закінчена. Якщо є питання, будь ласка,  я готовий доповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Григорович, дякую вам, поки що питань немає. З вашого дозволу я ще передам слово начальнику Головного управління ДСНС України в Київській області Дишканту Сергію Володимировичу, він також з нами.

Сергій Володимирович, я прошу вас додати і доповісти про поточну ситуацію станом на зараз.

 

ДИШКАНТ С.В. Бажаю здоров'я, шановний головуючий! Шановні присутні, добрий день! Начальник Головного управління Дишкант Сергій Володимирович. Станом на зараз у нас ситуація підтвердив вона контрольована, стабільна.  Наразі на відмітці 108 метрів знаходиться в роботі 15 осіб – це верхолази, які безпосередньо   працюють над ліквідацією двох осередків тління. Паралельно з ними працюють і дві групи дронів, у взаємодії з Нацгвардією і ДСНС дрони. Вони коригують їхню роботу і вивчають відповідно, де збільшена температура. І робимо певний запас, прорізаємо отвори і туди подаємо вогнегасний розчин – це вода із 3-відсотковим піноутворювачем.

На місці зараз 27 одиниць техніки, 104 особового складу. Проблемних питань нема, ми продовжуємо виконувати завдання за призначенням. Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу.

Шановні колеги, ну, я можу сказати тут тільки одне. Я хочу в черговий раз щиро подякувати всім представникам ДСНС: і керівному складу ДСНС, і безпосередньо пожежним, і рятувальникам, - які з першої хвилини підключилися до подолання цієї надзвичайної ситуації. Дійсно, ми бачимо, що надзвичайна ситуація, на жаль, не завершена, але тільки завдяки злагодженій роботі, тільки завдяки професійному виконанню своїх обов'язків за призначенням ми можемо не допустити подальше розповсюдження вогню, подальше псування цієї конструкції, яка, як ми пам'ятаємо, вартує 1 мільярд 600 мільйонів доларів. І ми можемо запобігати розповсюдженню радіонуклідів і викиду радіонуклідів в навколишнє природне середовище, і відповідно загрозу як для працюючих на станції, так і для населення і Київської області, і всієї України. Я ще раз щиро дякую всім працівникам ДСНС. В черговий раз ви високо несете свій стяг рятувальників без зброї.

В мене запитання до Міндовкілля. Можливо, Міндовкілля може ще додатково дати пояснення, і в подальшому охарактеризувати поточний стан, і дати інформацію по подальших діях? Будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Вітаю, Олеже Володимировичу. Вітаю, колеги.

Перш за все, хотів би подякувати працівникам ЧАЕС, працівникам ДСНС. В надскладних умовах працюють в надскладних погодних радіаційний фон, рятують, як завжди, життя всіх громадян України.

Дякувати богу, що ця атака сталася не над енергоблоком, трохи вбік. Але, як ми розуміємо, суть арки, вона захищає і стабілізує ці нестабільні конструкції, щоб були тиск, вологість, температурний режим, щоб воно було все стабільно.

На жаль, після цієї атаки є наскрізне пробиття, функції вона свої втрачає. Але досліджувати безпосередньо мають науковці, проєктанти, інженери, архітектори. Тобто це після ліквідації вже загорань, потрібно… вже науковці мають опрацьовувати: що, як лагодити, яким чином. Тому що ми розуміємо, що там і вплив води, і, умовно, там сендвіч наповнювач промочений. Він втрачає функції, вони перетворюються  в містки холоду. Тобто тут треба досліджувати і потім вже його проектувати, і замінювати конструкції чи лагодити, це мають нам сказати фахівці.

Але знову ж таки дякую вам, Олеже Володимировичу, що ви привертаєте увагу. Ми зі свого боку також залучаємо і міжнародні організації, і МАГАТЕ повідомляють, і представники МАГАТЕ там також на території ЧАЕС постійно перебувають. Тут також закликав би колег, щоб також на всіх майданчиках повідомляли світову громадськість. Тому що це такий перший крок у нас, перша атака на ядерні об'єкти і нам максимально треба запобігти, щоб не повторювалися ці атаки росіян на нас.

Дякую, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь, Сергію Геннадійовичу. Я можу вас запевнити в тому, що комітет буде проводити і далі контроль як за подоланням цієї надзвичайної ситуації так і за подальшим розвитком подій стосовно вивчення причин такого загорання. Тому що, да, ми розуміємо, що причиною цього загорання стала ганебна в черговий раз атака Російської Федерації на атомний об'єкт, і руйнування, часткове руйнування оболочки цього об'єкту. Але одночасно з цим, те, що ми бачимо, і такий довгий період гасіння і розповсюдження цього тління і подальших можливих пожеж на всю оболочку арки, він свідчить про те, що певні порушення були під час прийняття в експлуатацію цього об'єкту, на мій особистий погляд. І, я думаю, що слідчі органи мають ретельно вивчити це питання. Я сподіваюсь на повну взаємодію зони відчуження і Міндовкілля в цьому питанні. І відповідно будемо дивитися на цю ситуацію далі, на подальший розвиток подій і на відповідно, як найшвидше буде цей отвір закритий, полагоджена цілісність конструкції для запобігання подальшого викиду, можливого викиду радіонуклідів в повітря, так і повторне обстеження всієї конструкції.

Шановні колеги, можливо, хтось хотів би задати якісь питання, додати? Бачу руку Едуарда Петровича, потім Сергій Васильович. Будь ласка.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимировичу.

Приєднуюсь до слів вдячності працівникам ЧАЕС і рятувальникам. Така злагоджена робота, героїчна, і дякуємо за захист. Дякуємо за вашу героїчну, дійсно відважну працю в складних умовах. Черговий терористичний привід від диктатора Путіна. Цинічно, що це відбувалося під час Мюнхенської конференції з питань безпеки, вчинено це все було, так продумано і здивовані від млявої такої реакції міжнародних партнерів.

Це не просто черговий військовий злочин, це передусім загроза для всіх і для наших сусідів європейських. Мені здається, що тут потрібно міністерству більше активно працювати над інформаційним фоном, бо, відверто кажучи, чи я якось цього не побачив, чи, можливо, інші події, інша інформація, яка зараз також привертає увагу всіх українців і міжнародників стосовно перемовин і всього іншого, напевно, це якось затьмарило. Мені здається, про це потрібно просто кричати, бо це як якась, ну,  проста подія відбулася. Я не побачив такої активної роботи, тому закликаю міністерство і всіх, хто в цьому задіяні, активніше це робити. Тому на політичному рівні теж маємо це питання піднімати, що, власне, ми і робимо.

А стосовно МАГАТЕ в мене було питання, бо вони були декілька днів і завершили свою місію. Якщо вони все ж таки постійно перебуватимуть, яка їхня якби послідовність дій відносно наслідків цього терористичного акту диктатора Путіна? Якщо можна, на це питання...

 

ІЩЕНКО Г.Г. У нас є представники ЧАЕС, які можуть прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Якщо можна, підійдіть сюди і прокоментуйте. Будь ласка, представтеся і прокоментуйте.

 

ГРИГОРАШ О. Доброго дня. Олександр Григораш, Чорнобильська АЕС. Представники МАГАТЕ постійно працюють на майданчику ЧАЕС. 14-15 лютого вони оглянули і сам майданчик, саму арку, побували всередині приміщень, тобто за їх повідомленням не було жодних перешкод для їх діяльності. Вони надали звіти до Голови МАГАТЕ. Тобто вся інформація, яка їм була потрібна, їм була надана. Ті звіти, які вони подають, вони об'єктивно показують ситуацію, яка склалася на комплексі об'єкті НБК.

 

ПРОЩУК Е.П. Уточнююче питання. Їхні звіти і ваші оцінки, вони сходяться? Бо у них дуже такий комплементарний звіт у частині того, що все чудово. Вибачте, за спрощення оцінок, але те, що я побачив в публічному просторі, приблизно так воно і виглядає. Оцінки наших фахівців і МАГАТЕ вони співпадають..?

 

ГРИГОРАШ О. На нашу думку, ту інформацію, яку дає МАГАТЕ, вона об'єктивна. Єдине, вони не вказують чий дрон попав в арку, а все інше... У нас претензій до експертів МАГАТЕ нема.

 

ПРОЩУК Е.П.  Їхнє ставлення до країни-терориста вже оцінено не раз.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, а коли ми можемо очікувати висновки якісь МАГАТЕ, загальний висновок по ситуації?

 

ГРИГОРАШ О. Ну це важко сказати, потрібно спочатку, щоб була ліквідація цієї події, потім залучення спеціалізованих наукових інституцій для ретельного обстеження, отримання їх висновків і тільки тоді може бути якийсь прогноз, що робити далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Дякую вам. Дякую.

 

ПРОЩУК Е.П.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій  Геннадійович, ви хотіли відповісти по запитанню Едуарда Петровича?

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Так, Олеже Володимировичу. Хотів ще на початку прокоментувати ваш виступ щодо кримінального провадження також. Міністерство також максимально зацікавлене в об'єктивності слідства: чому, як, тобто всі ці підстави. І ми зі свого боку будемо активно співпрацювати зі слідством, однозначно маємо виявити істину, чому воно так довго тліє. Але ж, ну як я собі думаю, що це основна функція була екранування  захисту від радіації, але слідство розбирається і тут ми однозначно будемо тільки сприяти.

І щодо залучення журналістів. Одразу нами було проінформовано  Президента України,  Президент України вийшов перший з вказаною інформацією. З нашого боку ми сприяли, 96  засобів масової інформації в тому числі і Вашингтон пост, і ряд там міжнародних, і Волл-стріт джорнел, 96 ЗМІ в п'ятницю того ж дня були допущені на територію Чорнобильської АЕС.

Тобто максимально, зі свого боку, ми сприяли і журналістам, і висвітленню, і на міжнародній арені також залучали і МЗС, щоб воно от як би всі прокричали на весь світ. Але, на жаль, нас затьмарила трохи Мюнхенська конференція, яка трохи так фон змістила між, трансатлантично. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміла відповідь.

Дякую.

Сергій Васильович, будь ласка, ваше запитання.

 

МАГЕРА С.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Я також дякую усім, хто був задіяний по ліквідації оцих наслідків і хто зараз працює у тих умовах.

Я хотів би зараз спитати.

Зараз йде технічна нарада я так розумію по прийняттю рішень, як там потім робити і що робити.  Я хотів би спитати є якась думка по пошуку коштів, якщо є  питання по коштах, які будуть потребувати для оновлення і щось там треба буде фінансувати, бо потім цей пошук може затягнутися, і ми будемо мати деякий час коли робота вестись, бо неможливо буде по відновленню. Тому питання про кошти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що на це питання моє також відповісти Міндовкілля.

Сергій Геннадійович, будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Для початку треба зрозуміти скільки коштів, що безпосередньо, які дії ми маємо зробити. Тобто ми очікуємо відповідь від науковців проєктантів-інженерів, які нам пояснять, що треба, що можна замінити якісь, можливо, секції цілком треба міняти, які… Тобто тут і залежить відповідно вартість. Тобто ми розуміємо, що повністю конструкція 1,6 мільярда коштує євро, да, коштувала на період будівництва. Зараз у нас немає розуміння, про які суми йдеться.

Знову ж таки, ми плануємо залучати Європейський банк реконструкції (ЄБРР), закордонних партнерів, тому що суми там будуть величезні.

Тому зараз обстеження, тобто в першу чергу ліквідація, потім  обстеження і тоді у нас буде розуміння про які суми, про які цифри ми говоримо. Але знову ж таки ми готуємося і партнерів вже попередили.

 

МАГЕРА С.В. Оце дуже важливо. Дякую, Сергій Геннадійович. Бо перемовини вже, на мій погляд,  мають йти і ми маємо знати, скільки ми маємо у своїй кишені, щоб на деякий час закрити потреби фінансування, бо я розумію, що коштів може бути багато. Але воно якийсь ліміт ми маємо вже десь там про себе знати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Григорович також зараз додасть.

Будь ласка.

 

ІЩЕНКО Г.Г. Я хочу доповнити, що ми інформували в перші години практично, це наших партнерів банк ЄБРР,  який був основним донором і від Єврокомісії. Крім того проведені уже буквально це вчора з представниками GSO – це також представництво в Україні, яке залучає міжнародні кошти. І всі запевнили нас, що вони готові розглянути розширене фінансування по вирішенню даної проблеми.

Крім того зараз іде узгодження приїзду одних із... Генеральної дирекції  там Єврокомісії щодо фінансування і проведення наради 25-го, а, може, 26 квітня тут на території ЧАЕС. І представники Єврокомісії готові сюди  будуть приїжджати на дуже високому рівні. Але це потрібно зараз узгоджувати,  я доповів уже міністру. І,  я думаю, Світлана Василівна буде  приймати рішення вже на рівні уряду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Григорій  Григорович.

В мене запитання  також дотичне  до цього,  до Григорія Григоровича і до Сергія Геннадійовича. Скажіть,  будь ласка, а цей випадок є страховим? Я ж так думаю, що ця будівля була... ця вся споруда була застрахованою відповідно до умов контракту. Тож чи є цей випадок страховим в даному випадку?

 

ІЩЕНКО Г.Г. Цієї інформації на сьогоднішній день  нам невідомо. Я не думаю,  що це був страховий випадок. Були гарантійні обов'язки там і, я гадаю,  що все. Зараз іще Олександр Віталійович...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

Якщо можна,  підійдете?

 

ГРИГОРАШ О. Олександр Григораш,  ЧАЕС. Значить,  є цивільна... таке поняття,  як цивільна  відповідальність  за ядерну шкоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкоду,  да.

 

ГРИГОРАШ О.  Да,  але воно не  поширюється на збройні конфлікти,  тобто навіть це страхування не можна застосовувати,  тому що  тут військові дії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую за пояснення. Добре.

Шановні колеги, якщо інших запитань немає по цьому блоку і по цьому питанню, то я хотів би ще раз подякувати, подякувати ДСНС України, представникам ЧАЕС, представникам зони відчуження, Міндовкілля за злагодженість дій, за швидку реакцію і за високопрофесійне подолання наслідків. Сподіваюся, що якнайшвидше буде завершено проведення робіт і ми все ж таки отримаємо можливість вже розмовляти про інші складові подолання цієї ситуації.

Бачу підняття руки пана Валерія Новака. Будь ласка, представтеся і, будь ласка, вам слово.

 

НОВАК  В. Олеже Володимировичу, доброго дня. Новак Валерій, на сьогоднішній день я працюю в Департаменті захисту критичної інфраструктури Держспецзв'язку. Але в минулому був дотичний безпосередньо до реалізації проекту НБК, коли працював в ДСНС до 2023 року.

Я хочу сказати, що нести трішки, скажемо так, з точки зору вимог пожежної безпеки деяку ясність, що на сьогоднішній день проєкт НБК був розроблений на той момент… початок розробки проєкту НБК був пов'язаний і розглядався, всі вимоги і норми пожежної безпеки з точки зору можливості виникнення пожежі, в найбільш можливому виникненні, найбільшої пожежі і найбільша ймовірність виникнення пожежі розглядалася покрівля машинного залу 4 енергоблоку. Це було найбільше пожежне навантаження, яке знаходилося, і найбільша ймовірність виникнення пожежі.

Також одним з… коли вибиралися конструктивні елементи зовнішньої обшивки арки, можливість загорання арки і всі випробування в тому числі. Вони на Чорнобильській станції є і підрядники, і все, розглядалася можливість зовнішньої чи внутрішньої дії пожежі, в тому числі розглядалася можливість загорання конструкцій, так званого, пирога зовнішньої обшивки арки під час попадання блискавки. Ці всі моменти, всі випробування проводилися. Ніхто під час проектування арки, звичайно, на той момент і взагалі, я думаю, не розглядав можливість попадання будь-якого безпілотного чи будь-якої ракети, чи взагалі артилерійського обстрілу і все. Тому всі вимоги пожежної безпеки, а унікальність споруди всі розуміють, що це унікальна споруда, якої немає аналогів у світі. І всі вимоги, тоді підхід був наступний, було, скажемо так, будуй, проєктуй. Тому що були відповідні рішення міжвідомчій  робочій   групі, щоб не застосовувати норми пожежної безпеки, які виходили з моменту затвердження ліцензійного пакету п'ять чи шість, не пам'ятаю точно. Тому що норми будівництва арки продовжувались досить довгий період часу, близько 10 років, а норми і пожежної безпеки, в тому числі, мінялися. Тому була розроблена індивідуальні технічні вимоги пожежної безпеки, які розроблялися українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки і всі рішення, які приймалися, ще раз повторюю, розглядалися з можливістю виникнення максимально можливої пожежі, це покрівля машинного залу.

Тому і спочатку я вам доповім, що в зовнішній обшивці арки пропонувалося підрядниками розглядати застосування овечої шерсті, яка була взагалі якістю горючого утеплювача. Тому що одним з критеріїв, як вимог ядерно-радіаційної безпеки, а на сьогоднішній день на ядерних об'єктах вимоги ядерно-радіаційної безпеки мають пріоритет над будь-якими іншими вимогами, в тому числі пожежної безпеки. Була одною з пріоритетом те, що по ліцензії термін експлуатації арки повинен бути 100 років. І всі матеріали, які застосовувалися для будівництва арки повинен терміни експлуатації бути не менше ніж 100 років. І в тому числі розглядалося питання застосування горючого утеплювача овечої шерсті, вовни і все інше.

Звичайно, ці всі рішення були повністю не прийняті і тоді було прийнято рішення можливість застосування горючих  матеріалів, а як на той момент, можливо, зараз щось технологи придумали, питання негорючих пароізоляційних матеріалів не існувало. По всім ДБН, по всім нормам, якщо ви зараз піднімете, я думаю слідство розбереться, на сьогоднішній день застосовуються горючі матеріали будь-які, тому що не існує паро-гідроізоляції. Під час проєктування арки було прийнято рішення, що можливість застосування і це прописано в індивідуальних  технічних  ... (Не чути)  можливість застосування горючих матеріалів лише тоді, коли вони повністю були обмежені не горючими. Так, як доповідав Віталій Григорович, знизу є 4 сантиметри негорючого утеплюючого роквулу,   потім іде так звана паро-гідроізоляційна мембрана, яка, дійсно, горюча, і над нею ще два шари негорючої, ще 4 сантиметри негорючого роквулу і мінеральна вата також негорюча. Тому період розповсюдження пожежі по мембрані, винний цей фізичний процес з урахуванням тих сквозняков, потоків, які… потоків повітря, які просто підтримують. Там немає відкритого горіння, зрозуміло, що там тління йде і його розповсюдження саме тому що матеріал є… (Не чути) горючий і розповсюджуючий він. І це, скажемо так, принцип, наскільки я розумію, відбувається як в, скажімо, в димарі, коли повністю потоками повітря воно роздувається, відповідно відбувається розповсюдження в усі можливі сторони.

ДСНС відповідно з однієї сторони локалізує, воно розповсюджується, де можливо. Тому і ми проговорювали в робочому режимі з представниками станції, можливо, там все-таки одним з ефективних методів локалізації все-таки розглянути можливість взагалі зроблення протипожежних розривів і забрання того матеріалу в сторони можливого розповсюдження тієї чи іншої пожежі. Тому, якщо брати з цієї точки зору вимог пожежної безпеки, вони всі були прописані абсолютно з урахуванням тих технологій і можливостей, які надавали в тому числі і партнери, і в першу чергу з вимогами ядерної, радіаційної безпеки і тих вимог індивідуально-технічних рішень… були прийняті. І відповідно там працювала потім приймальна комісія і приймалися ті відповідні рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за докладне пояснення, пане Валерію. Але ми з вами розуміємо, що все це мають вивчати слідчі органи, мають проводитися експертизи і я сподіваюся, що вона буде не одна для об'єктивності надання інформації для слідчих органів, для суду. Але зараз найголовніше все ж таки – це подолати наслідки і припинити можливу пожежу. Так що я думаю, що поки що дискусія по цьому питанню, вона неприпустима.

Будь ласка, Віталій Григорович і будемо закривати це питання. Будь ласка.

 

МИРОНЮК В.Г. Я б хотів звернутися. Дивіться, у вас є багато інформації стосовно конструктивних елементів саме цієї арки. Я б хотів би, щоб ви десь акцентували увагу і прийняли участь у наданні допомоги нам у припиненні гасіння цієї пожежі. Перше. Дивіться, вона не розбита на відсіки, у нас іде повністю мембрана по всій площі арки, вона не розбивається. Це здійснює для нас серйозні труднощі, ми не знаємо, де виходить горіння, воно тліє-тліє, поступає кисень і він відразу розповсюджується, пришвидшується з великими темпами розповсюдження. Розбити, так як ви кажете, ми на сьогоднішній день не можемо, тому що нам не дають цілісність конструкції трогати, там як-не-як, а все-таки кожен лист несе якусь... конструктивний елемент несе якусь відповідальність за те, щоб цілісність зберігати цієї конструкції.

 Тому прохання в чому? Ви зараз включіться, там є наші представники, ви їх, напевно, знаєте, хто працює, наші науковці, дайте нам відповідь, що нам робити в найближчий час. Нам необхідно вкрай за цю добу прийняти такі ефективні разом рішення, щоб ми... у нас кожен день люди отримують певну дозу радіації, у нас уже є той особовий склад, який ми не маємо змогу допускати до цього, верхолази. Ми, я ще раз, може, повторюсь, але ми уже беремо тих, хто не був там взагалі, щоб дати їм первинний раз побувати і не наражати уже на повторне дозування тих, які декілька разів зміни проводили. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій...

 

НОВАК  В. Віталій Григорович, на зв'язку 24 на 7.

 

МИРОНЮК В.Г.  Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Григорію. Дякую, Віталію Григоровичу.  Шановні колеги, пропоную завершити розгляд цього питання. Ще раз хочу подякувати і готовий, впевнений, що комітет готовий в подальшому розглядати це питання, супроводжувати його і надавати максимальну допомогу як зоні відчуження, так і ДСНС. 

Пан Ігор Іванов, скажіть, будь ласка, ви також по цьому питанню?

 

ІВАНОВ І.П. Шановні колеги, Олег Володимирович, дякую за надане слово. Я хотів би додати, що міністр енергетики Герман Галущенко як представник і глава делегації від України в Раді керуючих МАГАТЕ офіційно звернувся в той же самий день до генерального директора пана Рафаеля Гроссі, проінформував про поточну ситуацію на Чорнобильській станції, закликав активізувати міжнародні зусилля для того, щоб змусити Росію припинити ці терористичні акти на ядерні об'єкти. Та, безумовно, це питання буде ще додатково підніматися безпосередньо на черговій Раді керуючих, яка в березні планується у Відні. Це додаткова інформація.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю. Дякую.

Шановні колеги, тож пропоную взяти інформацію до відома з подальшим контролем з боку комітету і ситуації з подоланням надзвичайних наслідків, надзвичайної ситуації, і подоланням взагалі цієї ситуації в частині проведення завершення робіт на арці для її закриття, і недопущення подальшого розвитку подій щодо витоку радіонуклідів, і відновлення її роботи.

Шановні колеги, Ольга Петрівна, чи нам потрібно голосувати по цьому питанню? Не голосуємо. Добре. Дякую всім, хто доповідав по цьому питанню.

Переходимо до наступного питання. Наступне питання, воно частково дотичне до питання роботи безпосередньо укриття і зони відчуження безпосередньо. Це розгляд проекту Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами (реєстровий номер 12356, від 23 грудня 2024 року), внесений Кабінетом Міністрів України.

Тож по цьому питанню, я розумію так, що буде доповідь від заступника міністра захисту довкілля. Будь ласка, Сергій Геннадійович, слухаємо вас.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Дякую, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … і в тому рахунку через призму цієї події, в тому рахунку. Будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. На ваш розгляд виноситься проект Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами (№ 12356, від 23 грудня 2024 року). Проект закону розроблено відповідно до вимог Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами", Указу Президента України від 29 січня 21-го року № 35 про рішення РНБО від 29 січня 21-го року "Про заходи з нейтралізації загроз у сфері атомної енергетики і промисловості", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листопада 22-го року № 992 "Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами". Законопроектом пропонується затвердити загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами, метою якою є створення та розвиток цілісної системи поводження з радіоактивними відходами України.

Програмою визначено перелік завдань і заходів необхідних для розбудови відповідної інфраструктури, довгострокового зберігання та захоронення радіоактивних відходів. Період, який охоплює ця програма – це з 25-го по 32-й рік, це вісім років воно займає. Оцінка вартості проєктів програми близько 20 мільярдів гривень. А джерела фінансування програми – це у нас Державний бюджет України і кошти міжнародної підтримки.

Проект закону розроблено з метою забезпечення виконання стратегічних напрямків у сфері поводження з радіоактивними відходами, передбачених у завданнях і заходах загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами. Основним результатом виконання програми стане забезпечення безпеки нинішніх і майбутніх поколінь, а також підвищення рівня захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів, удосконалення системи поводження з ними, зниження рівня соціально-психологічної напруги, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, недопущення вчинення актів тероризму та створення сприятливих умов для продовження використання ядерної енергії для виробництва електроенергії з метою підвищення рівня життя населення. Крім того, програма є дороговказом для міжнародних партнерів, які готові робити внески в радіаційну безпеку та фінансувати проєктні програми. Вони очікують фіксації пріоритетів від України в програмі для подальшої роботи. У мене коротко все, якщо є питання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Геннадійович.  Я думаю, що будуть питання по ходу розгляду цього питання. Тож, будь ласка, Юлія Євгенівна Решетилова прошу доповісти, які висновки надійшли до нашого комітету стосовно цього законопроекту, які є зауваження і поспілкуємося по ним, будь ласка.

 

РЕШЕТИЛОВА Ю.Є. Добрий день, шановні учасники засідання. До комітету надійшли висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, які проаналізувавши законопроект, висловили низку зауважень, зокрема щодо відсутності змісту поняття "радіаційний чинник, щодо відсутності відповідального за розроблення та затвердження методики оцінки ефективності виконання програми, яка зазначена в законопроекті і буде розроблена протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" і це не узгоджується з принципом юридичної визначеності. А також вони зазначили, що в розділі "Прикінцеві положення" законопроекту не визначений термін, протягом якого Кабінет Міністрів  має забезпечити прийняття нових та привести у відповідність із законом чинні підзаконні акти органів виконавчої влади. У розділі IV висновку Головного науково-експертного управління виокремленні питання щодо положень проекту програми та доданих до неї супровідних документів, які стосуються фінансування програми, а також деякі інші зауваження.

Державне агентство України з управління зоною відчуження     просить підтримати зазначений проект закону.

Міністерство економіки України, Міністерство оборони України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство охорони здоров'я України погодили законопроект без зауважень. Висновок Міністерства юстиції України від 21 травня 2024 року з загальною підсумковою оцінкою законопроекту відповідний із зауваженнями щодо недотримання вимог нормопроектувальної техніки.

Законопроект надходив до Державної інспекції ядерного регулювання України на погодження і вони визначили, що в межах компетенції погодилися із зауваженнями, які враховані розробником.

Міністерство фінансів України вважає за доцільне привести у відповідність положення законопроекту щодо набрання чинності до частини п'ятої статті 94 Конституції, відповідно до якої закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення. 

До комітету також надійшли висновки Національної академії наук України, яка надала узгоджені експертні висновки провідних установ академії. Але також надійшов експертний висновок Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України, в якому зазначили, що  програма в цілому забезпечує ефективність функціонування в Україні цілісної системи поводження з радіоактивними відходами на період 25-32-го років пропонували лише  доповнити програму розділу щодо розвитку нормативно-правової бази у сфері поводження з радіоактивними відходами та проведення відповідних науково-дослідних робіт. А також запропонували при виділенні ресурсів для виконання завдань програм враховувати пріоритетність заходів з поводженням радіоактивними відходами.

Офіс підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу зазначив, що положення законопроекту в  цілому не суперечать Угоді про асоціацію і іншим міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції.

У парламентському дослідженні Дослідницька служба Верховної Ради України провела аналіз законопроекту і зазначила, що загалом проект програми відповідає положенням Закону України "Про державні цільові програми" та порядку розроблення, та виконання державних цільових програм затверджених постановою Кабінету Міністрів. А водночас вони висловили зауваження, що  для наближення законодавства України до права ЄС у майбутньому, є доцільним перегляд положень нормативно-правових актів стосовно вимог саме до державних цільових програм поводження з радіоактивними відходами. Зокрема щодо структури програми відповідно до Директиви 2011/70/Євроатом. А також просили узгодити усунути термінологічні неузгодженості стосовно терміну систем поводження з радіоактивними відходами та управління радіоактивними відходами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Євгенівна.

Шановні колеги, давайте ми заслухаємо представників центральних органів виконавчої влади. Міндовкілля вже висловилося і я, за можливості, Григорію Григоровичу Іщенку передам слово вже наприкінці. Давайте заслухаємо інші органи виконавчої влади, зокрема давайте розпочнемо з міністерств.

Хто з міністерств присутній, давайте, Міненерго, будь ласка, ваша позиція.

 

ІВАНОВ І.П. Доброго дня, ще раз.

Міністерство за результатами опрацювання аргументів розробників представлених у протоколі узгодженої позиції проекту акту, що виносився на розгляд Кабінету Міністрів, погодився із зауваженнями і в цілому  підтримує законопроект.

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу позицію.

ДІЯР, будь ласка. З нами залишилися  Держатомрегулювання?

 

МИШКОВСЬКА А.А. Так, доброго дня ще раз. Держатомрегулювання  також підтримує цей законопроект, всі зауваження, які ми давали вони були опрацьовані, в основному залишилися такі більш редакційні. В цілому ми підтримуємо і більше того, ми дуже довго на цьому наполягали і очікуємо цю програму дуже довго, вона вкрай необхідна для подальшої реалізації всіх заходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу підтримку.

Можливо Мінфін присутній? Чи є представники Мінфіну? Не бачу.

Хто ще з державних органів, центральних органів виконавчої влади хотів би висловися по цьому законопроекту? Не бачу бажаючих. Хто ще з присутніх хотів би висловитися?

Сергій Васильович, зараз, одну хвилинку. Можливо науковці хотіли би дати свою експертну?

 

ЗАБУЛОНОВ Ю.Л. Національна академія наук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  

 

ЗАБУЛОНОВ Ю.Л. Забулонов Юрій, Інститут геохімії навколишнього середовища.

Наша установа більш ніж 30 років займається розробкою нових технологій, інноваційних технологій поводження з радіоактивними відходами, у нас є навіть секція  по поводженню з радіоактивними відходами. В цілому ми підтримуємо цей законопроект, будемо дуже-дуже сподіватися, що в цьому законопроекті при його реалізації знайдуться кошти для того, щоб ми змогли впровадити сучасні інноваційні технології, які розробляються Національною академією наук і які знаходять широкий попит за кордоном, але, на жаль, не в нашій країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Я буду просити прокоментувати ваше зауваження з боку Міндовкілля і зони відчуження.

Шановні представники наукової спільноти, хто ще хотів би висловитися? Пані Наталія, будь ласка. Пані Наталія, у вас включений звук, будь ласка. 

 

МАЛИШЕВА Н.Р. Наталія Малишева, Інститут держави і права Національної академії наук, Відділ проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права. Нами  в  інституті також розглянутий цей законопроект і не варто навіть приділяти багато уваги тому, що питання є  назрілим, необхідним, законодавчо обґрунтованим, цю тезу розшифровувати не буду. Наші зауваження в основному  пов'язані з визначеними у проекті джерелами фінансування, це формальні питання для програм і документів, але, мабуть, вони є найважливішими. Що тут мається на увазі?

По-перше, я б хотіла звернути вашу увагу на неузгодженості, неспівпадіння в частині джерел фінансування, які визначені розділом проекту програми обсяги та джерела фінансування програми і паспорту програми, пункт 7 додатку 1. Це, по суті недопустимо, а також суперечить одному з основних принципів правотворчої діяльності, саме правової визначеності. 

Виходячи з цього, ми пропонуємо з розділу проекту програми "Обсяги та джерела фінансування" виключити добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян, як одне з джерел фінансування. Додатковий аргумент до цієї пропозиції його юридична невизначеність, а значить неможливість оцінити його реальний обсяг. Або ж навпаки узгодити проект програми з  тим, як це визначено  у паспорті.

По-друге, вважаємо, що формулювання "інші джерела, не заборонені законодавством", суперечать частині першій статті 15 Закону України "Про державні цільові програми", яка визначає, що виконання державної цільової програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законом. Це є різниця між цими поняттями, яка полягає в ступені їх регламентації законом. Джерела фінансування незаборонені - це більш широке поняття, а джерела фінансування, передбачені законом, більш вузьке і, головне, чітко регламентоване поняття. Воно означає, що використовувати можна лише ті джерела, які прямо вказані в законодавстві.

Ще одне питання, і, мабуть, воно найбільш таке серйозне, яке виникло саме в частині джерел фінансування, пов'язане з таким джерелом, як кошти виробників радіоактивних відходів. Справа в тому, що фінансове забезпечення виконання державних цільових програм здійснюється в порядку, визначеному чинним Бюджетним кодексом України, відповідно до якого такі заходи фінансуються за рахунок коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами у складі спеціального фонду державного бюджету. Формується цей фонд за рахунок передбаченого статтями 247, 249 Податкового кодексу України екологічного податку. Цей податок справляється за утворення радіоактивних відходів, включаючи вже накопичені, а також за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами, ліцензіями строк, а також і інших надходжень.

Ми вважаємо, що в тій постановці, в якій визначено в проекті, не враховано, що виробники радіоактивних відходів відповідно до вимог податкового законодавства сплачують до державного бюджету відповідний екологічний податок. Саме він є одним із головних джерел наповнення Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, що створюється у складі спеціального фонду держбюджету, і кошти його спрямовуються на фінансування вказаних заходів.

І за цих обставин ми вважаємо, що кошти виробників радіоактивних відходів не повинні передбачатися як одне з окремих джерел фінансування заходів, оскільки це має ознаки запровадження додаткового оподаткування суб'єктів господарювання чи встановлення для таких суб'єктів додаткових обов'язкових платежів, які не передбачені податковим законодавством. Це от основне,  на чому ми хотіли б наголосити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  пані Наталія.

Давайте заслухаємо усіх,  а потім Міндовкілля і  Григорій Григорович дадуть відповіді на ці запитання.

Будь ласка, пані Стелла Шехунова.

 

ШЕХУНОВА С.Б. Дякую.

Інститут геологічних наук, директор. Інститут проаналізував матеріали, які ми отримали, закон. І ми направили свої зауваження,  але з тих зауважень,  які...  я б хотіла  наголосити те,  що стосується геологічного сховища і сховища на середніх глибинах. Тут ми вбачаємо,  що з огляду на різні вимоги до обґрунтування безпеки цих сховищ, їх в програмі треба було все ж таки розділити,  розділити заходи,  які передбачають їх... виконання цих робіт.

І друге. Що в багатьох... в нас є великий досвід там з 90-х років ми займаємося обґрунтуванням сховищ геологічного типу і до останнього моменту прийняття рішення про будівництво сховища вибираються декілька альтернативних варіантів. І це мусить бути також збережено в нашій програмі,  цей підхід також мусить бути запроваджений.

Ну,  і Національний план  глибокого захоронення чи глибинної ізоляції радіоактивних відходів, він мусить вже починатися, тому що ми напрацьовуємо з кожним роком відходи, і не треба відтерміновувати,  давайте  писати чесно,  що давайте будемо починати з 2025 року ці роботи.

А так ми вважаємо, що проект закону актуальний, його треба приймати. Я думаю,  що всі ці зауваження,  які висказані,  вони можуть бути оперативно враховані і запроваджені в новій редакції закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваше зауваження, Стелла Борисівна. Повністю їх підтримую.

Будь ласка, давайте в іншій послідовності. Будь ласка, прошу.

 

НОСОВСЬКИЙ А.В. Анатолій Носовський, директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України.

Наші фахівці робили експертний висновок на цей закон і він був позитивний. Але що потрібно, я вважаю, щоб все ж таки розділ по розвитку нормативної бази в аспекті поводження з радіоактивними відходами був там присутній. А в цілому ми підтримуємо цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, пані Юлія Краснова.

 

КРАСНОВА Ю.А. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за можливість виступити і висловити свої пропозиції, можливо десь корективи. Інститут економіко-правових досліджень.

 Значить, у нас виникло ряд питань, можливо, які потребують уточнення або пояснення зі сторони органів, які проектували відповідний проект. І в першу чергу я б хотіла... звичайно, зауваження наші у вас є, але я б хотіла зараз, можливо під час нашого сьогоднішнього зібрання, оголосити одну із основних пропозицій, скажемо так, до законопроекту – це, зокрема, наступна позиція. В законопроекті мова йде про те, що цей законопроект спрямований на зниження рівня соціально-психологічної напруги, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та недопущення виникнення актів тероризму. Однак заходи, які б передбачили зазначені очікування, в законопроекті чомусь не наводяться.

На нашу думку, ці норми, прописані в законопроекті, вони є нормами гарантій. На нашу думку, вони потребують більш детального опису, можливо, в самому законопроекті. Чи, наприклад, таке формулювання як недопущення вчинення актів тероризму, от тут у даному випадку воно потребує деталізації, оскільки ми на сьогоднішній день вже маємо один з прикладів, будемо його називати "екологічним тероризмом", тому що ми всі знаємо…  Сьогодні перше питання, яке ми сьогодні слухали, то воно якраз стосувалося загрози для Чорнобильської атомної електростанції.

По-друге, хотіла б звернути увагу на такі нюанси, можливо, тут є якесь пояснення. Але у нас при аналізі проекту виникли питання. Зокрема, викликає застереження і положення про можливість належної реалізації таких основних результатів виконання програми економічного характеру, які викладені в законопроекті, як побудова сховища для зберігання контейнерів з радіоактивними відходами на Запорізькій атомній електростанції в період з 2025-го по 2032-й рік. Оскільки Запорізька атомна електростанція з 4 березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення перебуває в окупації Російської Федерації.

А відповідно до пункту 2 додатку 3 на її території планується побудувати два сховища для зберігання контейнерів з радіоактивними відходами у 2027 році та 2028-у, на що, відповідно до додатку 2, вже у 2026 році виділятимуться кошти з державного бюджету. Тут би хотілося мати якісь більш детальні пояснення зі сторони нормопроектувальників, бо виникає ряд питань.

І друге, це, зокрема, побудова, починаючи з 2025 року комплексу "Вектор", на траншеї, на пункті захоронення радіоактивних відходів "Буряківка", що розміщені на території зони відчуження на Київщині, яка межує з кордоном Республіки Білорусь, близьким союзником Російської Федерації у війні проти України та становить загрози належної реалізації зазначених будівельних робіт під час дії воєнного стану. По факту вони якраз на сьогоднішній день, знову такий приклад, з тим, що відбувається зараз в Чорнобильській зоні, якраз перетинається з цими питаннями. Тому тут, можливо, десь якісь пояснення більш детальні проявлять ту ситуацію, яка запроектована в даному нормативному акті. Але… чи проекті. А ми на сьогоднішній день в цілому взагалі, звичайно, підтримуємо ідею розробки і удосконалення законодавства, яке сформовано, на поводження з радіоактивними відходами і в цілому підтримуємо концепцію. Єдине, що от з такими невеличкими уточненнями.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія. Абсолютно доречні уточнення і зауваження.

Будь ласка, пан Юрій Шибецький і будемо переходити до обговорення. Будь ласка, пане Юрію.

 

ШИБЕЦЬКИЙ Ю.О. Дякую, Олеже Володимировичу.

Я б хотів звернути увагу шановних присутніх на той момент, що для успішної реалізації законопроекту, на наш погляд, треба було прийняти додатково ще два акти. Перше, прийняти національний план глибокого геологічного захоронення в Україні. І по-друге, треба було б розробити концепцію геологічного сховища. Без таких документів, а звертаю вашу увагу на те, що проєкт створення геологічного сховища за світовим досвідом, як правило, триває кілька десятків років, буде дуже важко забезпечити послідовність у виконанні робіт.

Загалом наш радіоекологічний центр підтримує законопроект. І сподіваємося, що роботи зі створення геологічного сховища зрушаться з мертвої точки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрію.

Давайте Сергію Васильовичу ще надамо слово і потім заслухаємо пояснення з боку зони відчуження і Міндовкілля.

Будь ласка, Сергій Васильович.

 

МАГЕРА С.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Я вважаю, що самим таким доволі складним блоком у законопроекті буде фінансування, я знов про фінанси, про кошти. Ми чули і пані Наталія, я вважаю, дуже слушно казала про юридичні якісь розбіжності і нечитаемости от в цьому проекті, тому я вважаю, що треба звернути увагу на цей блок.

Я хотів ще підкреслити, що автори законопроекту, мабуть, намагалися розширити джерела фінансування, бо відповідно Закону "Про поводження з радіоактивними відходами" джерелом фінансування має бути фонд, який нічого спільного не має з загальним фондом державного бюджету, а це вже прописано в цьому проекті. Тому треба визначитись: ми розширюємо джерела фінансування чи діємо відповідно до діючого законодавства.

Тому це, я вважаю, може заважати прийняттю в залі Верховної Ради цього законопроекту, от тільки джерела фінансування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, дякую за ваше зауваження. Сподіваюсь, що це не буде заважати прийняттю, але звернути увагу на це ми маємо і підготуватися до… Сподіваюсь, що ми підготуємося належним чином до прийняття законопроекту як в першому читанні, так і в другому читанні, ми це відкоригуємо.

Тож, будь ласка, хто готовий висловитися? Я думаю, що Григорій Григорович. Будь ласка, за можливості послідовно, якщо є можливість, послідовно відповісти на ті запитання, які були.

 

ІЩЕНКО Г.Г. На сьогодні згідно чинного законодавства на ДСП "ЦППРВ", яка підпорядкована Державному агентству, покладена відповідальність  за довготривале зберігання і захоронення радіоактивних відходів. На жаль, центральний пункт захоронення "Вектор" до цього часу практично не введений в експлуатацію.

Якщо подивитися на ту, скажімо, загальну ситуацію, яка склалася, працюючи в НАЕК "Енергоатом", ми багато писали звернень, писали також і з Міністерством енергетики спільно, і зверталися про фінансування і затвердження загальнодержавної програми поводження з РАВ. Чому? Тому що на сьогоднішній день, практично за 15 років існування ЦППРВ "Вектор" тільки 60 бочок з СБК (солебітумним компаундом), було завезено в 22-му році. Да, в 22-му році, і це 12 кубів, які за весь час роботи. Чому НАЕК "Енергоатом" не був задоволений роботою агентства? Чому виникла така ситуація? І чому на сьогоднішній день існує така ситуація? Причина в цьому полягає в тому, що центральне сховище "Вектор" не введено в експлуатацію. Це сама головна причина, яка є на сьогоднішній день. Тому що немає на сьогоднішній день структури, яка, по-перше, скажемо, технологій, технологічного корпусу, залізниця, яка не побудована, сховищ, які мають бути там розбудовані. І мали іти по потокам, мали іти по потокам ці сховища, ті відходи, в першу чергу – це дуже низькі, низькі і середньо активні.

Зараз також є проблемне питання по центральному сховищу, відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання – ЦСВДІВ. Також є питання, по яких потрібно там вносити зміни і корегування цієї ситуації.

Значить, ми за ці два місяці відпрацювали деякі зауваження, які ми подаємо в робочому порядку і до комітету, і передали ці зауваження до департаменту Кабінету Міністрів України, щоб внести вже в робочому порядку потім деякі зміни там щодо фінансування і перекидання цих фінансів на цей рік, на 25-й рік. Крім того, GCO і інші структури міжнародні Єврокомісії вийшли з пропозицією про збільшення нам фінансування до 16 мільйонів євро на цей рік. Також вони готові взяти на себе там проєктування будівництва залізничної дороги, проєктування на сьогоднішніх день технологічного корпусу, виконання тих робіт, які потрібно виконувати уже сьогодні.

Щодо зауважень, по цим пунктам ми відпрацюємо всі моменти, там щодо фінансування, потім щодо джерел також, потім ми розглянемо значить і ситуацію щодо геологічних сховищ. Ми уже в лютому місяці, надіюсь, просто трошки ця ситуація, яка пов'язана із надзвичайною ситуацією, нас вибила з колії, але ми планували  проведення буквально  15 числа науково-технічну раду Державного агентства зони відчуження. Де уже запрошені фахівці і будуть прийняті кардинальні, тобто ключові рішення – це по стратегії і по внесенню змін в стратегію.

І зараз нас слухає Академія наук, ми обговорювали ці питання з ними  і з Інститутом  проблем безпеки, і з Забулоновим також. Тобто ми готуємо зараз науково-технічну раду, де будемо ці питання піднімати і впроваджувати, і вносити також уже зміни в загальнодержавну програму.

Щодо будівництва сховищ на ЗАЕС – це питання НАЕК "Енергоатом". Я думаю, що воно відкладене, може є там стилістична якась помилка і воно відкладене до кінця бойових дій. Але якщо ми введемо в експлуатацію "Вектор" за ці роки, то будівництво і потреба в сховищах на ЗАЕС відпаде зовсім.

Щодо "Буряківки". По "Буряківці" ми ведемо повністю всі роботи, зараз  узгоджується проект реконструкції і затверджується в ДІЯРУ міжтраншейне захоронення так звана "траншея 11-А". І я надіюся, що ми це узгодимо і технічне рішення, і звіти з аналізу безпеки, вони будуть затверджені.

Крім того, ми розробили технічне рішення спільно з Чорнобильською станцією про початок робіт і перевезення від ВП АЕС дуже низьких відходів, які можуть прийматися згідно критеріїв до "Буряківки". Є вже технічне рішення, ми найшли шляхи, як робити. Зараз також готуються матеріали, передаються до Державної інспекції ядерного регулювання, передаються ці матеріали до НАЕК "Енергоатома", ми співпрацюємо з їхніми фахівцями і спільно можемо почати ці роботи. Так, є небезпеки, є загрози, що поруч є кордон країни-агресора, але я надіюся, що наші Збройні Сили тут кріпко стоять, і всі наші підприємства також працюють у штатному режимі.

Питання щодо геологічних сховищ і розробки стратегії і концепції, я вже сказав, що це всі питання, які будуть розглянуті на науково-технічній раді агентства.

Щодо фінансування. Ми будемо просити і залучати також, і вносити зміни також у загальнодержавну програму щодо фінансування, і залучати міжнародні кошти для виконання наших робіт.

Оце я хотів би отримати підтримку. А в принципі, на сьогоднішній день я б дуже просив Олега Володимировича, ваш комітет, що загальнодержавна програма потрібна в першу чергу для виконання наших робіт, це в першу чергу, і тому просив би прийняти цю програму і проголосувати за неї.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за докладне пояснення, Григорію Григоровичу. Я прошу вас надати цю інформацію і ці відповіді до комітету в письмовому вигляді, будь ласка.

В мене ще одне є запитання до вас і до Міндовкілля. Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви за доцільне доповнення напрямків реалізації цієї програми подоланням наслідків сьогоднішньої ситуації, яка сталася внаслідок потрапляння бойового дрону до укриття 4-го реактора?

 

ІЩЕНКО Г.Г. Олег Володимирович, я підтримую це. І я думаю, що це ми маємо внести, по-перше, зміни в загальнодержавну програму у зв'язку з тою ситуацією, яка склалася зараз з НБК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Геннадійович, можливо, ви дасте якийсь ще додатковий коментар.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Так, дякую, Олеже Володимировичу.

Перш за все, я хотів би подякувати всім, хто погодив чи погодився з зауваженнями, вислухали всі, занотував собі зауваження. Давайте пройду по основним з них: щодо джерел фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, щоб ми несуттєво повторювались.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Тезово. Просто нагадую, що у нас після деокупації ЧАЕС була конференція донорів і залучались міжнародні кошти, там країни скидувались на придбання пожежної техніки, там наряд черг, тому ми залишили це поле для маневру, щоб, можливо, було залучення там закордонної допомоги, а також коштів підприємств.

Так знову ж таки, хотів нагадати. Знову ж таки ми з Григорієм Григоровичем нещодавно їздили якраз у Львівській "Радон" і особисто я об'їхав всі філії "Радону" по України на "Буряківці" і на "Векторі" в рамках захисту об'єктів критичної інфраструктури, і в тому числі як одна із загальнонаціональних загроз захисту об'єктів критичної інфраструктури у нас зазначено терористичні атаки. Тому вони враховані в цій програмі і це у нас якби погоджуються паспорти безпеки, в тому числі на цю небезпеку.

Так і знову ж таки, Олеже Володимировичу, по ваші ремарці, що потрібно розширювати, однозначно потрібно, однозначно на момент написання цього законопроекту не було цього теракту, цього злочинного ядерного тероризму, тому будемо розширювати по цій останні події минулої п'ятниці, 14 числа.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Геннадійовичу.

Шановні колеги, якщо інших запитань немає. Немає застережень по прийняттю цієї програми, то є пропозиція. Є пропозиція рекомендувати Верховній Раді України законопроект реєстровий номер 12356: проект Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами, внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. І співдоповідачем на пленарному засіданні із зазначеного питання визначити народного депутата України Магеру Сергія Васильовича. Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати.

Хто – за?

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10. Олена Володимирівна тільки не відповіла, сподіваюсь, що вона нас чує і вона "за", але не відповіла. Дякую, шановні колеги. Дякую за участь в засіданні.

І переходимо до наступного питання. Наступне питання – це звіт про роботу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Я передам слово Ользі Петрівні Воловенко, зроблю це наступним чином.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Доброго дня, шановні присутні народні депутати, шановні присутні. За період роботи дванадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання проведено 11 засідань комітетів, на яких розглянуто 35 питань, в тому числі 14 по контролю за виконанням законів, постанов, власних рішень. Розглянуто на засіданнях комітету та внесено на розгляд Верховної Ради України 8 законопроектів та 2 проекти постанов, з підготовки яких комітет визначено головним. Розглянуто на засіданнях комітету та направлено відповідні висновки до головних комітетів щодо 12 законопроектів. За поданням комітету прийнято 5 законів, 2 постанови та 1 законопроект прийнято за основу в першому читанні, 12 законопроектів було знято з розгляду Верховної Ради України, проведено 10 робочих нарад, зустрічей з питань, які віднесені до предметів відання комітету та одні слухання у комітеті. Члени комітету та представники секретаріату брали участь в понад 30 заходах, це конференції, семінари, засідання колегій, тощо. Також за цей період розглянуто 2 тисячі 609 листів і звернень народних депутатів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь, Ольга Петрівна.

Шановні колеги, чи є питання по цьому звіту стосовно виконання плану роботи комітету за період дванадцятої сесії? Якщо запитань немає, то є пропозиція інформацію взяти до відома і затвердити звіт про роботу комітету за період дванадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Хто – за?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович.

 

МАГЕРА С.В. Да, вимкнув мікрофон випадково. Бачу чи 10 чи 11. Можу помилитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я побачив 10 осіб разом з тими, хто голосом сказав. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання – це питання внесення змін до плану роботу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Так само, будь ласка, Ольга Петрівна.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Шановні народні депутати члени комітету, нам необхідно виключити із розділу VI плану роботи Комітету з питань екологічної політики та природокористування на період тринадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання захід – виїзна нарада щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації, це (реєстраційний номер 12353), у зв'язку з проведенням його у січні 2025 року у місті Харків, тобто у період дванадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Петрівна.

Шановні колеги, думаю, що це питання не потребує обговорення. Пропоную інформацію взяти до відома і внести зміни до плану роботи комітету на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

 Хто – за? 

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Сергій Володимирович Шахов. Якщо без нього, бачу 9.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ПРОЩУК Е.П. Куди ж без Шахова?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтверджую. Підтверджую, 9 осіб. Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

Наступне питання – це питання про утворення робочої групи з доопрацювань до другого читання  проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення  обов'язкової евакуації (реєстровий номер 12353).

Шановні колеги, хотів би вам повідомити і нагадати, що ми на останньому засіданні Верховної Ради України прийняли, Верховна Рада України цей законопроект, 12353, щодо врегулювання питання проведення обов'язкової евакуації прийняла за основу в першому читанні. Станом на зараз іде час по напрацюванню і поданню до нашого комітету правок до другого читання. І до нас уже звернулися два комітети, один з листом, другий поки що в усному порядку стосовно... саме Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики і Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки звернулися до нас стосовно необхідності створення робочої групи для доопрацювання цього законопроекту. І відповідно подаються уже кандидатури від наших колег, від комітетів до складу цієї робочої групи.

Тож, шановні колеги, нам потрібно прийняти рішення щодо створення цієї робочої групи, щодо визначення голови, керівника робочої групи і відповідно за можливості в термін до 5 днів я просив би вас також надати свої пропозиції в якості членів робочої групи.

Тож, шановні колеги, є пропозиція створити робочу групу для доопрацювання в другому читанні цього законопроекту, він є доволі складний, ви бачили його проходження в першому читанні. До нього, з одного боку, були зауваження, з іншого боку, я так думаю, що ми маємо суттєво доопрацювати його в частині врахування зауважень Головного науково-експертного управління, тих пропозицій, які надійдуть від наших колег.

Є пропозиція визначити керівником робочої групи голову комітету Бондаренка Олега Володимировича і максимально включатися до цієї роботи. Перш за все я думаю, що я пропонував би Сергію Володимировичу  Мандзію ввійти в склад групи, і всіх колег також, хто хоче прийняти участь в опрацюванні цього важливого питання, також включатися.

Шановні колеги…

 

МАНДЗІЙ С.В. Олег Володимирович, я готовий включитися, так що мене можете включати зразу в робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Сергій Володимирович. Дякую.

Шановні колеги, тож є пропозиція створити робочу групу з доопрацювання до другого читання цього проекту на чолі з головою комітету Бондаренком. Для напрацювання спільних рішень запропонувати увійти до складу зазначених груп представникам принаймні двох комітетів: Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітету з питань національної безпеки, оборони  та розвідки, а також надіслати ці пропозиції до інших комітетів. Так само звернутися до центральних органів виконавчої влади і надати право керівнику робочої групи, голові комітету вносити, затвердити склад робочої групи та у разі потреби вносити зміни до їх складу.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, хто за таку пропозицію?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Бачу 9 – за, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую, Сергій Васильович.

І останнє питання сьогоднішнього комітету – це питання стосовно розгляду листа Юлії Юріївни Овчинникової щодо звернення до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Юлія Юріївна, прошу доповісти по цьому питанню. Слухаємо вас.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дуже дякую, колеги. Ще раз вітаю. Ми на попередньому  з вами засіданні розглядали затвердження рекомендацій і комітетських слухань, які відбулися в жовтні 2024 року.

Що є серед головних питань зараз, з якими звертаються і установи Природно-заповідного фонду і ми стикнулися з такою складною, але важливою дискусією про важливість прийняття законопроекту 10198, де основним комітетом є податковий комітет. Цей законопроект дуже важливий, тому що для нас надважливо, щоб він був розглянутий в Комітеті податкової політики, але ще не винесений в зал.

Тому ми підготували драфт-листа для того, щоб від комітету звернутися на податковий комітет з проханням прискорити  розгляд цього законопроекту. Тому що дійсно колеги в своїх зверненнях, з якими звертаються і до комітету, говорять про те, що є неврегульованість фіксованої ставки земельного податку. І дуже важливо, щоб це не перешкоджало в подальшому ефективності функціонування установам Природно-заповідного фонду.

І все це дуже сприяє зростанню навантаження на державний бюджет і негативно впливає на розвиток Природно-заповідного форду України. Це одне з євроінтеграційних зобов'язань щодо збільшення і є одне з наших політичних зобов'язань допомогти установам у вирішенні тих проблем, з якими вони стикаються.

Тому прохання  до колег підтримати цей лист і  сподіваємося, що все-таки, але буде або нарада ініційована, або ... (Не чути)  ті проблемні питання, можливо, винесуться окремо, неважливо в якому форматі, головне, щоб вирішити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію, Юлія  Юріївна. 

Шановні колеги, Юлія Юріївна хотів би нагадати, що дійсно рішення відповідним комітетом, Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики стосовно законопроекту 10198 прийнято ще в минулому році. Але це і на комітеті відповідно, і на нашому комітеті були виступи представників інших комітетів, зокрема, Комітету з питань містобудування, державної політики і органів місцевого самоврядування, представників інших депутатських груп стосовно необхідності напрацювання компенсаторних механізмів для тих громад, на території яких знаходяться   об'єкти Природно-заповідного фонду.

І станом на зараз вони все так само чекають від нас ці, більш за все, від  міністерства чекають такі компенсаторні механізми для того, щоб підтвердити можливість подальшої роботи з тими громадами і дати цим громадам розуміння, що вони отримують, позбавившись відповідно тих доходів, які б вони могли отримати від оподаткування цих об'єктів природно-заповідного фонду.

Я з свого боку можу підтвердити необхідність, і нагальність цього закону. Безумовно, з свого боку я хочу сказати, що це питання розглядалося давно, ще до подачі цього законопроекту в жовтні 2023 року Кабінетом Міністрів України. Але нагальність цього питання вона, звісно, зрозуміла, воно перекладається просто з року в рік. І на протязі всього періоду, звісно, і бюджет України потерпає від необхідності сплачувати надмірні кошти за розміщення об'єктів природно-заповідного фонду, враховуючи те, що об'єкти природно-заповідного фонду не генерують доходів для того, щоб за рахунок цих доходів сплачувати податки, земельні податки в тому розмірі, які встановлюють відповідні громади.

З іншого боку, це питання, я ще раз кажу, його необхідно врегулювати шляхом взаємодії з відповідним комітетом, з відповідним міністерством. Думаю, що Міністерство розвитку громад також має бути підключено.

Я бачу, що з нами зараз присутня Ольга Юріївна Юхимчук. Ольго Юріївно, чи можете ви прокоментувати це питання, більш за все питання стосовно напрацювання таких компенсаторних механізмів, і взагалі, чи було спілкування стосовно цього законопроекту в уряді додатково і з відповідним комітетом? Будь ласка,  Ольга Юріївна.

 

 ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, я вибачаюся, що я вас перебиваю. А чому взагалі не розглянути? Я думаю, що всі стикаються, особливо мажоритарники, щоб прибрати цю планку від і до. Тому що місцеві депутати дуже цим зловживають, вони приймають рішення стосовно... комусь вони по максимуму встановлюють, комусь – по мінімуму. І це є дуже велика корупційна складова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за зауваження, Анжеліка Вікторівна. Дякую. Варто на це звернути увагу.

Будь ласка, Ольга Юріївна, якщо можна, прокоментуйте.

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Дякую, Олеже Володимировичу. І велика подяка теж Юлії Юріївні за те, що піднімає це питання.

Дійсно, питання важливе, законопроект надзвичайно важливий. І як ви вже зазначили, із жовтня 23-го року він у Верховній Раді. Наскільки мені відомо, то значних зауважень у багатьох комітетів не було. Так, є питання по компенсаторному механізму, питання досить комплексне і складне, ми над цим працюємо. Якщо будуть якісь пропозиції від депутатів, звичайно, готові долучитися до цих напрацювань і, дійсно, забезпечити те, щоб цей законопроект був прийнятий, дуже сподіваємося, у цьому році, тому що питання нагальне і дуже турбує об'єкти природо-заповідного фонду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Юріївна, ще раз кажу… (Шум у залі) Ольга Юріївна, ще раз хочу сказати, що, да, дійсно, рішення відповідним комітетом – Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, – вже було прийнято. Але раз хочу повторити, що ми очікуємо, перш за все, від Міндовкілля. І відповідно до рішення того комітету було рішення стосовно… і висновку Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, рішення було саме про необхідність напрацювання компенсаторних механізмів. Я можу навіть процитувати рішення,  наприклад, Комітету відповідно з організації державної влади,  місцевого самоврядування,  пункт 1 рішення цього комітету: "Вважати за доцільне запропонувати відповідному Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики законопроект, поданий  за наслідками розгляду в першому читанні, прийняти за основу з обов'язковим доопрацюванням під час підготовки до другого читання з урахуванням надання відповідним територіальним громадам фінансових компенсаторів".

І цей комітет, безумовно,  буде стояти на своєму, він, безумовно,  буде наполягати на тому,  щоби до другого читання, а скоріше даже навіть до першого читання, до подачі цього законопроекту до залу для того,  щоб всі  розуміли про що буде іти мова під час прийняття цього законопроекту,  щоб було вже достатнє підґрунтя для прийняття цього законопроекту,  був якийсь базис для розмови в залі безпосередньо під час прийняття його в  першому читанні.

Тому,  безумовно,  я впевнений,  що комітет,  наш комітет  підтримує цю ініціативу. Ми про це голосували також під час розгляду цього законопроекту на комітеті. Комітет з питань фінансової політики,  податкової і митної політики також формально я його підтримав. Але для того, щоб нам створити достатній фон для прийняття цього законопроекту в залі, нам потрібно ще доопрацювати і дати конкретні пропозиції. От про це ми з Юлією Юріївною і просимо, і про це ми будемо…

Да, я пропоную дійсно звернутися до відповідного комітету, попросити цей законопроект винести до розгляду у Верховній Раді. Проект цього звернення дійсно є. Дякую за напрацювання цього проекту. Але є конкретна вимога від принаймні двох комітетів, а я думаю, що до цих комітетів підключиться і  відповідні представники територіальних громад, які представляють інтереси цих територіальних громад у Верховній Раді.

Ольго Юріївно.

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Якщо дозволите, як я вже сказала, повторюся, ми працюємо над цим питанням, питання досить складне і комплексне. Але ми будемо мати якісь напрацювання з нашого боку готові, і хотіли б вас просити долучитися теж до цього процесу підготовки таких пропозицій, щоб мали якесь спільне бачення і могли запропонувати головному комітету як рахуватися далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми готові.

Дайте, будь ласка, нам пропозицію, коли ми можемо зібратися. Я думаю, що ми з Юлією Юріївною точно зберемося і підтримаємо.

Юлія Юріївна, будь ласка, вам слово.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олеже Володимировичу, колеги, я просто думаю, можливо про формат нам треба подумати, нам треба вирішити питання. Розумієте, нам треба зробити так, щоб законопроект дійсно був прийнятий у Верховній Раді. Але можливо формат, Ольга Юріївна, можливо подумати, або робочу групу скликати і звернутися до трьох комітетів, в яких є зауваження, проаналізувати всі висновки комітетів, звернутися. Це кабмінівський законопроект. І важливо нам мати платформу, де просто ті зауваження, які є, зібратися, обговорити і далі прийняти.

Давайте подумайте за формат. Ми будемо підтримувати будь-який і готові включатися і допомагати. Добре?

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Олеже Володимировичу, дозволите коротко відреагую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Просто, щоб можливо не плодити кількість робочих груп, бо їх надзвичайно велика кількість по всім питанням, але формат, я думаю, якийсь ми запропонуємо, в форматі або наради, або якогось круглого столу, це безумовно. Тому що нам потрібно залучити додаткових фахівців можливо, тому що питання дійсно досить складне.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Формат немає значення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте, будь ласка, нам терміни, так, щоб ми, навряд чи ми встигнемо це зробити перед наступним тижнем. Наступний тиждень буде сесійний, відповідно будемо пропонувати на наступний тиждень,  а я вам зараз скажу на коли це. Це на період з 11 по 14 березня. За цей період, за два тижні ми маємо це якісно пропрацювати, дати пропозиції і відповідно за цей період маємо узгодити з відповідним Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики необхідність винесення цього питання уже з готовими пропонованими рішеннями, які ще потрібно буде обговорити.

Добре, тож, шановні колеги, є пропозиція цю інформацію взяти до відома і звернутися до відповідного комітету з листом, проект якого напрацьований Юлією Юріївною та секретаріатом комітету. Я так думаю, що за це питання також не потрібно голосувати. Потрібно голосувати?

Тоді хто за таке рішення? Хто – за? 

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, наразі бачу  9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Дякую.

 

МАГЕРА С.В. Едуарда Петровича чомусь не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую вам за участь в комітеті. Рішення прийнято. Я зараз, одну хвилинку не відключайтеся, будь ласка.