СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

19 березня 2025 року

 

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Перед тим, як розпочати засідання, традиційно пропоную обрати секретаря засідання і традиційно, за можливості, буду просити обрати секретарем засідання Магеру Сергія Васильовича, тільки з обіцянкою, що я буду допомагати Сергію Васильовичу рахувати голоси.

Шановні колеги, хто за таку пропозицію?

 

МАГЕРА С.В. Дякую. Тоді рахуємо.

Друзі,  прошу піднімати тільки членам комітету, щоб я випадково не порахував.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова - за.

 

МАГЕРА С.В. А якщо я утримався, не помиляюсь, 11 чи 12 – за?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12.

 

МАГЕРА С.В. 12.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І прошу затвердити порядок денний. В порядку денному є пропозиція трохи посунути порядок розгляду питань, а саме: проект Закону про ратифікацію Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар (реєстраційний номер 0303), внесений  Президентом України Зеленським Володимиром Олександровичем, поставити першим законопроектом.

Якщо інших зауважень і пропозицій немає, то прошу затвердити порядок денний в такій редакції. Хто – за?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова - за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Чи 13, Олеже Володимировичу, чи 12. Я можу помилитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу 12.

 

МАГЕРА С.В. Добре, 12 тоді.

Друзі, у мене буде прохання, якщо можна, руку десь по центру тримати, бо можу не побачити на телефоні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. І першим питанням порядку денного є проект Закону про ратифікацію поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар (реєстраційний номер 0303) від 27.02.2025 року, внесений Президентом України Зеленським Володимиром Олександровичем. Наскільки я розумію, доповідачем є  Міндовкілля. Від Міндовкілля Ольга Юріївна Юхимчук.

Ольго Юріївно, вам слово, будь ласка.

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Дякую, Олеже Володимировичу.

Ще раз всім добрий день, шановні народні депутати, шановні колеги. Так, на ваш розгляд вноситься законопроект про ратифікацію Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Цим законопроектом пропонується надання згоди України на обов'язковість для неї Кігалійської поправки до Монреальського протоколу шляхом  безпосередньо її ратифікації.

Взагалі Монреальський протокол це є глобальна угода щодо захисту озонового шару Землі. І вона набрала чинності ще у 1989 році. І  особливістю цієї угоди є те, що всі країни світу її ратифікували, всі 197 країн. Протягом цього періоду було представлено 4 поправки до Монреальського протоколу, усі 4 були ратифіковані в тому числі Україною. І у 2016 році було представлено, прийнято 5 Поправку до Монреальського протоколу у місті Кігалії. І саме ця Поправка, вона визначає порядок скорочення споживання речовин, які є надпотужними парниковими газами. І переважно вони використовуються як холодоагенти в кондиціонерах та холодильному обладнанні.

На сьогоднішній день Кігалійську поправку ратифікували вже 163 країни зі 197-и і в тому числі це і Європейський Союз, що для нас важливо. Він ратифікував і затвердив Кігалійську поправку у 2018 році.

Важливо також зазначити, що Кігалійська поправка встановлює певні графіки скорочення споживання фторованих парникових газів, ці графіки залишаються незмінними незалежно від того, коли країна ратифікувала саму по поправку. Тому відтермінування ратифікації попри будь-які обставини, вона не вплине на ті встановлені графіки, які представлені в ній, а навпаки, якщо ми там в будь-який період часу її ратифікуємо, для нас може буде не поетапний процес скорочення споживання гідрофторвуглеців, а буде дуже раптовий, що значно матиме вплив на цю сферу. Тому, для прикладу, якщо ми ратифікуємо поправку зараз, ми маємо скоротити споживання контрольованих речовин близько на 40 відсотків від базової лінії. Якщо ми її ратифікуємо в 29-му, то для нас обов'язкове скорочення складатиме 70 відсотків без будь-якого перехідного періоду.

Важливим аспектом є те, що з 1 січня 2029 року в ЄС введено заборону на торгівлю з нею з не сторонами поправки. Тобто для нас це буде складно, будь-який експорт через Євросоюз з 29-го року, а з 1 січня 2033 року імпорт-експорт цих речовин буде заборонено для всіх країн світу. Тому важливо сказати, що є різні оцінки того впливу, результат тої ратифікації поправки Кігалійської. Попередні оцінки для нас, для України, свідчать про потенційне коротко та середньострокове здорожчання гідрофторвуглеців та обладнання, що їх містить, але у довготерміновій перспективі очікуються позитивні соціально-економічні наслідки, оскільки реалізація поправки, вона сприятиме впровадженню альтернативних … (нерозбірливо) та обладнання з показниками більш вищими  щодо енергоефективності.

Тому, враховуючи дані фактори, які ми  маємо на сьогоднішній день, пропоную підтримати та схвалити запропонований законопроект і рухатися далі з його імплементацією.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за докладну доповідь, Ольго Юріївно.

Давайте ми заслухаємо, які надійшли зауваження, пропозиції до цього законопроекту, і потім перейдемо до доповідей, якщо вони будуть, інших органів державної влади.

Будь ласка, Євгене Олеговичу.

 

БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую.

Вітаю, шановні присутні, народні депутати. До нас надійшли листи від Міндовкілля, яке пропонує підтримати законопроект.

Надійшов лист від Міністерства закордонних справ, де воно зазначає, що погодило законопроект без зауважень.

На сьогоднішній день також є висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, який не заперечує проти можливості прийняття законопроекту.

І, як зазначено в листі Міндовкілля, нам потрібна допомога наших партнерів для відбудови і відновлення тих об'єктів, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення. Зокрема пропонується ратифікувати, тобто закон прийняти за основу і в цілому з урахуванням того, що у нас воєнні дії і ускладнені облік і звітність.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Олеговичу.

У мене, якщо дозволите, Ольго Юріївно, до вас поки що одне тільки питання, можливо вони з'являться ще у колег. Скажіть, будь ласка, сприйняття цього закону, ратифікація Кігалійської поправки потребуватиме внесення змін до законодавства або прийняття нового законодавства на імплементацію?

 

ЮХИМЧУК О.Ю. В цілому у нас на сьогоднішній день уже є гарна основа і база для законодавства, яке може бути застосоване в результатів ратифікації Кігалійської поправки, у нас є Закон  "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівніми речовинами та фторованими парниковими газами". Ми проаналізували, що нам потрібно зробити. Ми внесемо, необхідно буде внести незначні зміни до цього законопроекту після ратифікації, якими ми безпосередньо повинні встановити певні обмеження введення обладнання по цим надпотужним парниковим газам.

І з того, що ще ми маємо як Україна зробити, це напевно розробити стратегію і план реалізації Кігалійської поправки. Але це вже буде рівень Кабінету Міністрів, актів  Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ольга Юріївна.

Коли можемо чекати законопроект?

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Я не думаю, що це займе багато часу. Як тільки ратифікується Кігалійська поправка, я думаю, ми в найкоротші терміни зможемо внести зміни в основний закон і працювати над стратегією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине прохання, коли будете подавати законопроект, прохання все ж таки звернути увагу на  те, що цей закон має бути комплексним законом, а не законом про заміну якихось слів. Як час від часу надходять до Верховної Ради  закони: замінити одне слово на інше слово – і такі закони зазвичай, на жаль, не  мають перспективи для проходження. Тобто ми чекаємо на комплексну ініціативу. Дякую.

Представники центральних органів виконавчої влади. Можливо Міністерство зовнішніх справ хотіло би висловитися по цьому законопроекту?

 

СПИРИДОНОВА К.О. Добрий день. Кіра Спиридонова – директор Департаменту економічної дипломатії МЗС України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.

 

СПИРИДОНОВА К.О. Як ви вже зазначали, МЗС листом від 31 серпня 2023 року проводило без зауважень проект Закону України про ратифікацію Поправки до Монреальського протоколу. І після цього відповідно до статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" міністерство внесло на розгляд Президента України законопроект, спочатку першу версію, потім доопрацьовану.  Доопрацьована станом на зараз якраз і знаходиться у вас на розгляді у Верховній Раді.

Зі свого боку ми пропонуємо підтримати позиції Міндовкілля, також враховуючи ті аргументи, які вже були зазначені, в першу чергу через те, що, навіть незважаючи на те, що Кігалійська поправка прямо не згадується в документах, що визначають зобов'язання наші в екологічній сфері в рамках євроінтеграції, але ми всі розуміємо, що це дуже важливий крок, якраз зараз наша держава проходить скринінг відповідності нашого законодавства по різних розділах переговорних. Ми розуміємо, що нам це дуже важливо і тому ми також підтримуємо позиції Міндовкілля.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Кіро Олександрівно. Дякую за підтримку ініціатив Міндовкілля і нашого комітету.

Шановні колеги, чи є запитання до доповідачів? Можливо хтось хоче висловити позицію по цьому законопроекту?

Якщо запитань і позицій немає, то є пропозиція, шановні колеги, рекомендувати головному комітету, а я хотів би нагадати, що головним комітетом є Комітет з питань міжнародної політики та міжпарламентської діяльності, тож рекомендувати головному комітету прийняти цей законопроект за основу та в цілому, тобто подати до Верховної Ради позицію  щодо прийняття цього законопроекту за основу та в цілому з урахуванням пропозицій комітету.

Наскільки я розумію, то за годину або за дві години цей законопроект буде розглядатися на основному комітеті, тож, Ольга Юріївна, якщо ви будете приймати участь, якщо ми зараз винесемо рішення, то прошу вас сказати про наявність такого рішення на комітеті, за можливості.

Тож, шановні колеги, хто за таке рішення?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська - за.

 

ЯКИМЕНКО П.В.  Якименко - за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 11 чи 12?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 11.

 

МАГЕРА С.В. Тоді 11 - за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дякую, Ольго Юріївно. Успіхів вам у проходженні цього законопроекту на іншому комітеті.

 

ЮХИМЧУК О.Ю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми переходимо до наступного законопроекту, а саме до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів  щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки (реєстраційний номер 11345).

Нагадаю вам, шановні колеги, це друге читання цього законопроекту. І хотів би запитати у Лопушенка Олександра Івановича. Олександре Івановичу, прошу розповісти, яка доля, секретаріат обробляв цей законопроект до другого читання, прошу розповісти, яка доля таблиці і що надійшло до законопроекту.

 

ЛОПУШЕНКО О.І. Добрий день. Дякую.

До законопроекту надійшло 197 правок і пропозицій народних депутатів, які зведені в порівняльній таблиці.

Із поданих 197 правок до розгляду пропонується 44 врахувати. Врахувати редакційно 6, врахувати частково 11. І  136 відхилити.

Попередня порівняльна таблиця була опрацьована з Міністерством внутрішніх справ, Державною службою з надзвичайних  ситуацій, авторами правок. І крім того до секретаріату комітету надійшов лист голови комітету з пропозиціями до остаточної редакції статей законопроекту, які пропонуються в проекті висновку. Ну я думаю, що більш детально Олег Володимирович розповість.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу.

Шановні колеги, хотів би доповісти вам, що внаслідок ретельного опрацювання цього законопроекту разом з МВС України, з ДСНС України прийшли до висновку, що декілька статей потребують внесення змін, а саме пропонується лист, звісно, розповсюджений серед народних депутатів, членів комітету, викласти в новій редакції. Я не все буду зачитувати, їх доволі багато, але вибірково зачитаю.

Абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 розділу І стосовно визначення центру безпеки, абзац перший підпункту 4 пункту 1 викласти в новій редакції, абзац п'ятий підпункту 14 пункту 1 розділу І стосовно порядку атестації аварійно-рятувальних служб рятувальників викласти в новій редакції. Додати уточнення, які потребують законодавчого визначення до абзацу восьмого підпункту 19 пункту 1 розділу І, до абзацу п'ятого підпункту 20 пункту 1 розділу І. Виключити з Кодексу цивільного захисту частину 11 статті 79. Викласти в новій редакції підпункт 26 пункту 1 розділу І стосовно надання іноземним державам допомоги у випадку загрози виникнення надзвичайних ситуацій. Це все стосується механізму цивільного захисту Європейського Союзу.

Доповнити новим підпунктом статтю 30 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Переопрацювали дещо поняття захищеного простору. Переопрацювали частину 10 статті 31, запропонували в новій редакції. Також запропонували в новій редакції розділ V Прикінцевих положень, точніше, пункти 6прим.8, 9прим.13 розділу V Прикінцевих положень Закону "Про містобудівну діяльність". І наприкінці запропонували в новій редакції Прикінцеві положення цього законопроекту стосовно зобов’язань центральних органів, Кабінету  Міністрів України і органів місцевого самоврядування.

Шановні колеги, ще раз кажу, що це було запропоновано для розгляду вам в тих документах, які надіслані для підготовки до засідання.

Хотів би запитати МВС України і ДСНС України, давайте розпочнемо з МВС України. Я так розумію, що Юрій Миколайович Корева може доповісти по цьому питанню. Скажіть, будь ласка, чи ви ознайомлювались з порівняльною таблицею і з пропозиціями до другого читання і чи погоджуєте ви або є зауваження?

 

КОРЕВА Ю.М. Доброго дня ще раз, шановний Олеже Володимировичу, шановні члени комітету. Дійсно МВС долучалося до опрацювання порівняльної таблиці, з нею ознайомлювалось і повністю підтримує остаточну редакцію, яка викладена в порівняльній таблиці до другого читання. Крім того хочу зазначити, що цей законопроект є надважливим і врегульовує деякі питання,  основне спрямування якби – це щодо створення фонду захисних споруд, разом з тим також доповнює, законодавчо врегульовує питання важливі розвитку добровільної місцевої пожежної охорони,  створення і функціонування класів безпеки, центрів безпеки, членів управління  ризиками затоплення, а також удосконалення порядку атестації аварійно-рятувальної служби, рятувальників, в тому числі і цифровізацію  цих процесів.

Тому МВС повністю підтримує порівняльну таблицю до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Юрію Миколайовичу.

Будь ласка, Роман Борисович  Примуш. Шановні колеги, чи є питання по цьому законопроекту, зауваження,  пропозиції до другого читання? Будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, ми дійсно дуже ретельно пропрацьовували протягом минулого тижня і цього  тижня порівняльну таблицю і всі пропозиції, які розглядалися, по кожному фактично питанню були такі обговорення. Ми підтримуємо порівняльну таблицю, яка пропонується сьогодні до розгляду. Також хотів би наголосити на великій важливості для нас цього законопроекту, тому що він широке коло врегульовує питань, які на сьогодні дуже є нагальними в умовах війни. Тому прохання підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Романе Борисовичу, хотів би уточнити. Чи ви ознайомлювалися з пропозиціями, на яких я наголосив також сьогодні як пропозиціях від народного депутата Бондаренка?

 

ПРИМУШ Р.Б. Так, Олеже Володимировичу, ми детально опрацьовували кожну позицію, яку ви озвучували. Повністю підтримуємо зміну до редакції цих норм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто хотів би ще додати?

Будь ласка, Сергій Володимирович Мандзій.

 

МАНДЗІЙ С.В. Шановні колеги, знову ж таки, від імені нашого підкомітету ми просимо підтримати даний законопроект з тими правками, які частково озвучив Олег Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую за підтримку, Сергію Володимировичу. І дякую за допомогу в опрацюванні і вагому участь в опрацюванні цього законопроекту як до першого, так і до другого читання.

Хотів би задати питання Міндовкіллю. Шановні колеги, я хотів би нагадати, що в цьому законопроекті доволі велика кількість правок до однієї статті, але все ж таки до Водного кодексу. Чи є зауваження до цієї частини законопроекту?

 

САХНАЦЬКА О.А. Міністерство довкілля листом від 01.07.2024 року повідомило про відсутність зауважень, в цілому підтримує законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксано Андріївно. Дякую за підтримку цього законопроекту також.

Будь ласка, Сергій Васильович Магера.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, я дякую за те, що надали слово. Мені цікаво по поправках. Я вдячний за те, що з десяти поправок   дві підтримані і мотивів питати, чому вони підтримані, я не буду. Але от ті, які відхилені, мені було б цікаво почути відповідь чому, з якого рішення вони відхилені? Бо я вважаю, що вони додають позитиву в якісь рішення по цьому законопроекту.

Наразі я, на жаль, не був присутній на підкомітеті,  як так сталося я з'ясую. Але от вимушений зараз віднімати ваш час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нічого страшного.

 

МАГЕРА С.В. Можу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, по поправках.

 

МАГЕРА С.В. 31 поправка, це стаття 19-а. Я вважаю, що відхиленням цієї поправки ми не можемо собі дозволити прийняти рішення про подальше використання, якщо є така ситуація, коли захист, оці суб'єкти господарювання, що належать до сфери їх управління, наразі відсутня необхідність, але такої можливості у нас немає (да?), щоб припинити користування спорудами цивільного захисту, якщо у них вже немає сенсу. Чому відхилили цю поправку?

Можливо так іти от по питаннях по кожній поправці?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

Я, за можливості, якщо ви не проти, буду передавати слово, або сам буду відповідати, або буду просити ДСНС…

 

МАГЕРА С.В. Добре.  Дякую.

Звучить це так, 25 пункт: "Прийняття рішень про подальше використання та/або припинення користування у разі відсутності необхідності".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, ДСНС України. Ми проговорювали цю позицію на розгляді законопроекту до другого читання, прошу повідомити позицію.

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, питання стоїть в тому, що питання взагалі використання захисних споруд і їх обліку, скажемо так, воно регламентується окремим нормативним документом. Є постанова Кабінету Міністрів України, яка це передбачає. Через те доцільності додавати, скажемо так, фрази "припинення чи користування", ну, відверто кажучи, її тут немає, тому що норма стосується все ж таким трошки іншого питання. Питання стоїть під час ліквідації суб'єкта, який є балансоутримувачем цієї захисної споруди, подальше розпорядження і управління цим фондом захисних споруд. Тут більше стоїть питання от в цій площині.

 

МАГЕРА С.В. Я перепрошую, але якщо подивитись текст, то тут в 25-му тільки ліквідація в разі банкрутства чи ліквідації. Ви можете прийняти рішення про подальше використання захисних споруд, іншого нема. А ви кажете, якимись там нормативними актами ви щось будете робити. Якщо ви це будете робити, ви будете порушувати закон.

 

ПРИМУШ Р.Б. Просто інший порядок використання і обліку захисних споруд, він вже передбачений кодексом, іншою просто нормою.

 

МАГЕРА С.В. Так постанова нижче, ніж закон.

 

ПРИМУШ Р.Б. Є стаття 32, яка врегульовує це питання. А на підставі неї прийнята постанова Кабінету Міністрів. Тому просто тут ми задублюємо фактично таким чином кодекс двома статтями.

 

МАГЕРА С.В. Ну, Олеже Володимировичу, я вважаю, що можна було би, якщо це дублювання, нехай це буде і в тексті закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович Корева, будь ласка.

 

КОРЕВА Ю.М. Дозвольте. Хотів би пояснити. Тут мова йде про прийняття рішення у разі, щодо подальшого використання захисної споруди. Тобто вона, захисна споруда, у нас забезпечення укриття населення 50 відсотків. І завдання – зберегти захисну споруду і визначити, як вона буде в подальшому використовуватися саме як захисна споруда, а не припинити її використання і створити, і як наслідок, приведе до її занедбання невикористання. А захисна споруда, вартість побудови захисної споруди – це біля 300-400 мільйонів. А у разі банкрутства такого підприємства може прийняти рішення щодо передачі з державної форми власності в комунальну власність територіальної громади, використання, передачу на баланс іншому підприємству і використовувати саме в цілях. Через те припинення користування вбачаємо, що нелогічно і воно може привести, що буде прийматися рішення не використовувати захисну споруду, тобто її закрити на замок чи закинути, а це в подальшому призведе до погіршення властивостей і неможливості подальшого використання.

Дякую.

 

МАГЕРА С.В. Пане Юрію, колеги. Я перепрошую. Олеже Володимировичу, якщо вже з'ясували, що відсутня необхідність у цій споруді. Не те, що та споруда буде там занедбана потім, а зараз вона нікому непотрібна, чому тоді ми не можемо собі дозволити? Я не ставлю під сумнів ліквідацію чи банкрутство. Це залишається, це звісна річ. А якщо уже всім зрозуміло, що вона не потрібна, то чому ми маємо витрачати кошти на її утримання? Я не розумію.

 

КОРЕВА Ю.М. З вашого дозволу, прокоментую. На сьогодні відсоток укриття населення – 49,5 відсотка. Про надлишкові захисні споруди у нас мова не йде. У нас 50 відсотків населення не забезпечене захисними спорудами. Якби у нас була забезпеченість 120 відсотків, ми могли би говорити про тимчасове припинення. Зараз таких споруд немає, в яких немає потреби.

 

МАГЕРА С.В. А завтра?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, шановні колеги, давайте, щоб ми звузили і чітко визначилися, що ми зараз розглядаємо. Тобто позиція МВС України, позиція ДСНС України, я сподіваюсь, що і позиція комітету покладається в тому, що нам потрібно станом на зараз, а я думаю, що нас підтримають всі, хто центральні органи виконавчої влади, які знаходяться зараз для прийняття цього рішення, нам потрібно станом на зараз зберігати існуючий фонд захисних споруд і збільшувати його відповідно до тих планів, які є у держави, відповідно до Стратегії розвитку фонду захисних споруд, яка була прийнята Кабінетом Міністрів нещодавно. Хотілося б зауважити про це. І коли ми розглядаємо долю от тих захисних споруд цивільного захисту, про які зараз ідеться в цій частині, точніше в пункті  25  частини першої статті 19, то ми розмовляємо про вже існуючі захисні споруди, які відповідно відносяться до тієї чи іншої категорії захисних споруд цивільного захисту відповідно до статті 32 Кодексу цивільного захисту. Тобто це вже обладнані захисні споруди, які повністю відповідають вимогам Кодексу цивільного захисту. Я думаю, що вони можливо можуть бути або повністю захисними спорудами, або захисними спорудами, які можуть використовуватись за подвійним призначенням. Але, тим не менше, це захисні споруди.

Тобто чи можемо ми відповідально сказати, що ми можемо дозволити цю захисну споруду під час банкрутства або ліквідації підприємства перевести, вивести з фонду захисних споруд, коли у нас захисних споруд не вистачає? 

Ну я думаю, що нам зарано, от давайте так. Я хотів би пояснити свою думку і дуже сподіваюсь на підтримку, Сергію Васильовичу, вами цієї думки. Я думаю, що на цій стадії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту нам зарано брати на себе відповідальність щодо можливості під час банкрутства або ліквідації підприємств зменшувати фонд захисних споруд через це. Нехай вона переходить до іншого суб’єкта господарювання і інший суб’єкт господарювання знову цю споруду освідчує в ДСНС України і визначає подальшу її долю. Можливо вона перейде до фонду захисних споруд як споруда подвійного призначення. Також це можливо. Чому ні? Це взагалі  одна зі складових концепції Стратегії розвитку фонду захисних споруд. Ми про це неодноразово проговорювали. Ми маємо давати можливість створювати захисні споруди подвійного призначення, щоб вони використовувались як захисна споруда, так і в мирний час використовувалась як спортзал, ще  місце для довкілля і так далі.

От така пропозиція, шановні колеги. Є стосовно цієї пропозиції ще додаткові думки або можливо Сергій Васильович далі продовжить?

 

МАГЕРА С.В. Да, я погоджуюсь з вашою пропозицією. Це вірно, але моя поправка також мала б право на існування. Ну добре, я з’ясував мотив цієї поправки.

Можна по іншій? 85 поправка. Тут мова іде про те, щоб приписи, які можуть вплинути на діяльність, зупинення роботи підприємств, були перенесені з 70 статті до 69-ї.  Тут два положення, які відсутні в тексті, це стосується постанови, стаття 69-а "підстави для видачі центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, приписів,  постанов і розпоряджень". У мене пропозиція додати ще "надання недостовірної або неповної інформації за результатами ідентифікації об'єкта" – це перше, і друге - "надання недостовірної інформації у поданому звіті про заходи безпеки на об'єктах підвищеної безпеки першого та другого класів".  От ця пропозиція чомусь не була підтримана, незрозуміло чому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роман Борисович і Юрій Миколайович, це питання наглядового блоку. Прошу дати коментарі.

 

ПРИМУШ Р.Б. З вашого дозволу, Сергій Борисович прокоментує коротко. Він якраз з цим питанням працював.

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Якщо дозволите. Доброго дня. Питання надання недостовірних відомостей в зазначених документах, які ми передбачаємо в 69 статті,  у нас відображено в 70-й, тобто "Підстави для зупинення роботи підприємства".

Натомість згідно з запропонованими вашими правками буде така ситуація, що під час проведення планових заходів державного нагляду і  контролю у випадку, коли ми встановлюємо факт введення в оману зокрема ДСНС в результатах ідентифікації, ми окрім того даємо ще і строк на усунення 30-денний. Хоча по факту проведення ідентифікації являється надзвичайно важливим аспектом діяльності будь-якого об'єкту підвищеної небезпеки, в результаті чого цим об'єктом застосовується ряд запобіжних заходів організаційного характеру і фактично вони спрямовуються на убезпечення як персоналу таких об'єктів, так і населення, яке проживає поруч. Тобто фактично 30-денний строк – це надзвичайно велике пом'якшення для суб'єктів господарювання, на яке, на думку ДСНС, недоцільно йти. Тобто все ж таки просили б і наполягали б погодитися з думкою ДСНС на рахунок того, що надання недостовірних відомостей це підстава не для постанови, припис, розпорядження, а підстава саме для зупинення.

 

МАГЕРА С.В. Тобіш, якщо я вас вірно зрозумів, ви кажете, що ніякого строку підприємству давати не потрібно. Якщо там виникла якась помилка, зразу зупиняти. Так я розумію чи не так?

 

ПРИМУШ Р.Б. Дозвольте. Дивіться, тут мова ж іде не просто про помилку, тут іде питання надання недостовірної інформації. Тобто тут можуть бути наслідки. Як правило, надання недостовірної інформації здійснюється в цих випадках в обсягах, які підприємству віднесені до тої чи іншої категорії, класу цього об'єкта. Тому це такі дуже важливі питання. Якщо ми будемо надавати ще строк підприємству для того, щоб воно…

 

МАГЕРА С.В. Я перепрошую, а звідкіля виник якийсь строк? В 69 статті є моя пропозиція додати туди: ви маєте право на прийняття рішення,  постанову, приписи і так далі, розпорядження. Що не так? Ви хочете зразу зупиняти, підняти свій вплив і домовленості там якісь вести? Чи як?

 

ДУДЧЕНКО С.Б. ДСНС же не приймає рішення про зупинення роботи, це приймають адміністративні суди. Ми лише готуємо матеріали…

 

МАГЕРА С.В. Я перепрошую, читаємо статтю 69: "Підстави для видачі центральним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, приписів, постанов і розпоряджень". Ну, так що не так? Якщо надана недостовірна або неповна інформація, ви маєте право надати припис, постанову і розпорядження. Що не так?

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Справа в тому, що ми розглядали ваші правки в комплексі з 70 статтею. Ви в 70 статті пропонуєте підстави для зупинення роботи підприємств виключити "надання недостовірних відомостей". Натомість доповнити цю статтю, що у випадку, якщо припис, постанова, розпорядження ДСНС не буде виконана протягом певного строку – 30 днів, то це вже є підставою для закриття об'єкта.

 

МАГЕРА С.В. Ну, що тут не так?      

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Ми в комплексі підходили. Знову ж таки,  повертаємося до того, що все ж таки вважаємо, що подання недостовірних відомостей стосовно зазначеного аспекту діяльності об'єктів підвищеної небезпеки не може…

 

МАГЕРА С.В. Ні, ну ваша позиція зрозуміла. Якщо що, ми закриваємо і ви там думайте, що там і як, як з нами розмовляти. Я розумію. Я ж не пропоную виключити взагалі і забути про ці недостовірності і так далі. Я пропоную перенести туди, де ви маєте якось відреагувати по закону. А ви кажете - ні, ми хочемо закривати підприємство. Навіщо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Знову ж таки, наскільки я пам'ятаю, тут не йде мова про закриття підприємства по розпорядженню ДСНС України. ДСНС України подає це розпорядження про припинення протиправної діяльності або про припинення порушень законодавства до суду, адміністративного суду. Адміністративний суд має винести рішення, якщо є достатньо на це підстав, винести рішення про зупинення діяльності об'єкта підвищеної небезпеки. Я вірно кажу?

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, так, ви все вірно кажете. Моя думка така. Якщо щось встановлено, зафіксовано, ДСНС має право відреагувати, зробити розпорядження і потім 30  днів подивимось. Якщо там щось робиться, що порушує законодавство, чи нанесені якісь там втрати для екології і так далі, там  є штрафні  санкції і так далі.  Чому мова йде про закриття, я не розумію. Якщо там дійсно є якісь  недостовірності, суд прийме рішення  і закриє підприємство. Це ж стовідсотково.

 

ПРИМУШ Р.Б. Дозвольте. Один просто коментар. На практиці просто це буде виглядати наступним чином. Тобто суб'єкт подає інформацію до нас, дає недостовірні дані. Ми виявляємо ці недостовірні дані. Далі суб'єкт несе загрозу, тому що це, як правило, об'єкти, які несуть загрозу, ми замість того, щоб вживати негайних заходів, ми маємо надати йому припис, надати йому знову час на подання достовірної інформації, ще раз прийти перевіряти і лише після того вживати заходів у судовому порядку. Ми таким чином розтягуємо, а на об'єкті фактично не виконуються жодні заходи, які повинні бути виконані відповідно до законодавства про ОПН.  Тут просто ми наражаємо на додаткові ризики протягом всього цього часу бюрократичних процедур додаткових. Тому десь отак, така позиція.

 

МАГЕРА С.В. Друзі, Олеже Володимировичу, мені зрозуміла позиція, я розумію, але я вважаю, що там такі ризики намальовані, що там загроза така велика, але недостовірності можуть бути різні. 

 

ЛАБУНСЬКА А.В. А якщо це просто описка чи ще щось? Давайте не будемо обманювати себе. Сьогодні суди – це стіл замовлень. Вони взагалі ні в що не хочуть вникати чи розбиратися. Є сьогодні подання якихось державних органів, вони задовольняють 99,999. А тоді добре казати: так, а ми не знали, ми дали подання у суд, а суд задовольнив. А що, суд має спеціальні знання для цього? Вони не будуть ризикувати і не будуть вони в цьому розбиратися, це буде стовідсоткове задоволення всіх подань.

А хто оцінить розмір шкоди по недостовірності? А може людина там просто якусь описку зробила чи там ще щось? Мені здається, що треба давати час на усунення, а тоді вже йти в суд. Суди і так знову завалені всім. Подивіться, ви ж самі знаєте, он поговоріть з нашими колегами з комітету, яка ситуація зараз у судовій системі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні представники МВС і ДСНС, ви наполягаєте на тому, щоб залишилась така редакція, яка зараз існує в таблиці? Звук, будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Так. Ми  все-таки наполягали би, тому що ми вважаємо, що це об’єкти  доволі серйозного рівня ризику і це призведе просто до затягувань, до використання цих норм суб’єктами господарювання, які не хочуть пройти ідентифікацію в правильному порядку, затягування процесу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

МВС України.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олеже Володимировичу, це просто, знаєте, перекладання відповідальності на судову систему і більше нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, ваша позиція.

 

КОРЕВА Ю.М. МВС підтримує позицію ДСНС. І хочу прокоментувати. Дивіться, Закон "Про об’єкти підвищеної небезпеки" вийшов півтора року фактично тому,  за цей час було поставлено пів року термін провести ідентифікацію. Більше, практично 40 відсотків, ті, які були в реєстрі раніше ОПН і згідно нового закону повинні були провести ідентифікацію, зараз в реєстрі немає. Тобто вони фактично рік не виконують закон, ДСНС право зараз перевірки не має, а коли ДСНС ми даємо право на перевірки, то ми починаємо встановлювати додаткові терміни. Ну підприємство цілеспрямовано зараз порушує виконання Закону "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

У нас було, коли розглядався Закон "Про об’єкти підвищеної небезпеки" і потім Постанова про порядок проведення ідентифікації, у нас орієнтовно біля 15 тисяч об’єктів мали провести ідентифікацію і порядку там десь 5-6 тисяч по тим оцінкам, які ми прикидували, по нормативним пороговим  масам, вони десь мали попасти в ОПН. Зараз в реєстрі там біля 2,5 – 3  тисяч. Тобто велика частина вже фактично порушує закон. І якщо…

 

МАГЕРА С.В. Пане Юрію, у вас порушують закони…

 

КОРЕВА Ю.М. …порушують закон, то ДСНС при цьому повинно, ми вважаємо, приймати рішення, а не давати ще якісь…

 

МАГЕРА С.В. Пане Юрію! Олеже Володимировичу, от дивіться, будь ласка, підприємство порушує закон взагалі і мова іде про те, що ми його не можемо зупинити. А якщо якась є помилка і недостовірність, то його зупиняємо. Ну ви ж самі собі протирічите.  Ну як так?

Якщо така кількість, яка "забила болт" на оце все законодавство, і ви не можете вплинути, а зараз ми кажемо про те, що давайте ті, хто помилився, хто пройшов це все, а ви кажете їх закривати. Ну як? Ну де логіка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте ще,  щоб у нас…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, так їм простіше взагалі не надавати ніяких відомостей, чим давати і ризикувати, що будуть якісь помилки і їх зупинять.

 

МАГЕРА С.В. Стовідсотково. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте, щоб ми розмовляли однією мовою. Будь ласка, ДСНС України і  МВС України, поясніть, що мається на увазі під зупиненням діяльності підприємства  в даному випадку?

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Під зупиненням роботи підприємства розуміється лише одне, в розумінні Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", це підготовка за результатами планових і позапланових заходів державного нагляду  (контролю) відповідно у сфері пожежної та техногенної безпеки, складання відповідних документів і підготовка позову до Окружного адміністративного суду, за результатами якого приймається відповідне рішення: підтримати позовні вимоги ДСНС або відхилити їх.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, а хто буде нести ризики? Хтось розраховує взагалі наслідки і ризики зупинки діяльності підприємства? Я не говорю навіть про економічні, я говорю і ви ж самі розумієте, що ці підприємства досить складні, і от наслідки взагалі зупинення підприємства? Хто буде нести відповідальність за це і які ризики є? Суд буде розраховувати це? Він має на це спеціальні знання?

 

ДУДЧЕНКО С.Б.  Звісно, погоджуюся з вами, що є ризики. Але ризики населенню і людям, які можуть загинути внаслідок невжиття об'єктом підвищеної небезпеки, внаслідок того, що було неправильно ідентифіковано зазначений об'єкт і віднесено не до коректного класу, і невжиття відповідних заходів, є набагато більшими, оскільки Конституція каже, що життя і здоров'я громадян є найвищою цінністю у державі. Тому економічні показники і життя недоречно, напевно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. У мене додатково уточнююче запитання. Якщо в той період між винесенням припису або виявленням факту надання недостовірної інформації або іншого порушення, яке може призвести до винесення судом рішення про зупинення діяльності підприємства, тобто між цим фактом і фактом винесення судом рішення, підприємство усуває ці недоліки, що відбувається далі? Чи прописаний у нас цей механізм?

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Якщо будуть усунуті недоліки, відповідно суд відмовить у задоволенні наших позовних вимог, оскільки відпаде предмет позову. Тому однозначно суб'єкт господарювання продовжить просто-на-просто свою роботу.

 

МАГЕРА С.В. А хто розслідування буде вести до прийняття рішення суду? Ви ж кажете, це не перевірено, це підприємство тут нас обманює.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, а чи є взагалі процедура? А якщо вони усунуть недоліки після винесення такого рішення? Хто буде? Якщо є судова заборона, то судову заборону може замінити тільки суд.

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Якщо дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ДУДЧЕНКО С.Б. Закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" каже про те, що зупиняється робота підприємства до усунення виявлених порушень. Фактично підставою для продовження роботи підприємства буде усунення суб'єктом зазначених порушень, звернення до ДСНС для проведення позапланових заходів державного контролю, за результатами яких ДСНС встановить, що такі недоліки або усунуті, або  залишаються наявними.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ні-ні, шановний, при наявності судової заборони,  поки суд не відмінить свою заборону, ніяке підприємство не відновить свою діяльність. Почитайте практику взагалі Верховного Суду.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олено Михайлівно, прокоментуйте.

 

КУЛЕБА О.М. Так. Вітаю. Ми вносили зміни до нашого Кодексу цивільного захисту, бо якраз це було спірне питання, не врегульоване на законодавчому рівні, щодо можливості відновлення об'єкта. Суди відмовляються виносити додаткове рішення про поновлення діяльності  суб'єктів господарювання, оскільки у них немає на це таких повноважень. І останні зміни до Кодексу якраз і врегулювали цей момент, що після винесення рішення суду, яке підтверджує, що суб'єкт таки справді, скажемо, умисно здійснив якісь заходи неправомірні, так, і порушив законодавство у сфері пожежної  безпеки, суд зупиняє його діяльність.  І якщо суб'єкт усуває всі недоліки, він звертається до нас, ми виходимо на перевірку, підтверджуємо, що, так, суб'єкт такий справді все усунув, і кажемо, що наш суб'єкт тепер може в подальшому функціонувати. Саме ці зміни останні були схвалені до  Кодексу цивільного захисту.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Але ж ви повинні звернутися до  суду, правильно, щоб він скасував заборону? Ви ж не можете скасувати заборону суду про  зупинення підприємства. А що робити тоді з рішенням суду про заборону?

 

КУЛЕБА О.М. Дивіться, воно виконане так само, як рішення про  сплату аліментів. Сплатив аліменти - все, рішення суду є, воно виконано в повному обсязі і його повторно скасовувати не треба. Рішення суду про стягнення штрафу. Сплатив штраф - все, рішення виконано, його скасовувати не треба. Аналогічна ситуація: є рішення, усунув недоліки, ми їх підтвердили і кажемо суб'єкту: "Добре, працюйте далі".

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Аліменти не скасовуються, тому що вони виплачуються до 18 років. І там є термін…

 

КУЛЕБА О.М. Правильно. І після 18 років...

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, якщо це не буде прописано, ви розумієте, в яку судову тяганину ми втягуємо всі підприємства. Заборона буде, а що далі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У даній частині я хотів би все ж таки повернутися. Дійсно Олена Михайлівна права, у нас є стаття 68 Кодексу цивільного захисту. Частина п'ята цієї статті звучить таким чином, ми, до речі, її останнім часом прописували: "Відновлення роботи зупинених  відповідно до частин другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель..." – і так далі – "... систем та засобів протипожежного захисту суб'єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки".

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, це ви праві, але давайте ми задумаємося, друзі, члени комітету. Зараз іде мова про підприємства, які в умовах війни працюють. Ми, мабуть, коли війна закінчиться, будемо, маємо  на руках їх носити, щоб вони працювали. Зараз мова йде про те, що ми десь відкладаємо на 30 днів, за які підприємство може все це виправити і зняти проблему. А ми наполягаємо – ні, давайте ми його зупинимо і будемо посилати його по цьому колу. Навіщо? Ну пропозиція ж моя, поправка доволі слушна, як мені здається. Ну чому ми отак от тільки сокирою?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ДСНС України і переходимо до голосування по цих правках. Будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Отже в мене останній коментар. От виходячи з того обговорення, яке ми провели, дивіться, шановні колеги, якщо на будь-якому з етапів, чи-то подачі документів на розгляд суду, чи-то розгляд питання судом, суб’єкт усуває ці недоліки, питання відразу ж знімається.  Ну абсолютно, цих 30 днів, які ми додатково маємо, це однозначно є час в суб’єкта навіть по сьогоднішній процедурі усунути ці недоліки до розгляду в суді,  під час розгляду в суді, відразу після завершення, не допускаючи зупинення підприємства. Ніхто ж не хоче зупиняти. Хочемо того, щоб суб’єкти добросовісно ставились до ідентифікації. Ось і все.

 

МАГЕРА С.В. Ну, друзі, якщо ви не хочете зупиняти, то чому не підтримуєте   мою поправку? Ні, друзі, тут річ в іншому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу, я так розумію, якщо ставити зараз ваші правки на врахування, то їх потрібно ставити в комплексі, а саме: одночасно, я так розумію, що потрібно поставити правки 85-у…

 

МАГЕРА С.В. Ну, так, я про 85-у кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 87-у. Вони ж комплексно, ну тобто вони розрізнено,  якщо ми якусь задовольнимо, іншу не задовольнимо, воно не спрацює.

 

МАГЕРА С.В. Да,  ви праві. Вони співпадають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому 85-а, 87-а, 88-а, 89-а, 90-а, 91-а правки Сергія Васильовича Магери.

Шановні колеги.

 

МАГЕРА С.В. Друзі, я прошу підтримати. Ви ж чуєте про що річ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, аргументи сторін ми почули. Хто за те, щоб підтримати ці правки? Будь ласка.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська - за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу рахувати.

 

МАГЕРА С.В. Ну зараз бачу, що 4 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Раз,  два, три, чотири.

Хто проти?

У нас, давайте так...

 

КОРОЛЕНКО-УСОВА В.Ю. Короленко-Усова утрималась.             

 

КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна утрималась.

 

МАГЕРА С.В. 1 – проти, 2 – утримались на зараз.

 

ШАХОВ С.В. Шахов утримався.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас станом на зараз…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Колеги, ну це ж не позиція! Треба ж брати відповідальність: або – за, або – проти. А то добре утриматись.

 

ШАХОВ С.В. Сергій Васильович, порахували Шахова? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. У нас 9 осіб.

 

МАГЕРА С.В. Серед тих, хто утримався, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З 9 осіб присутніх 4 – за, 1 – проти і я так розумію, що всі інші утрималися.

 

ШАХОВ С.В. Шахов утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято відповідно по цим правкам.  

Сергій Васильович, чи є інші правки ще?

 

МАГЕРА С.В. Да. Інша, остання правка, зараз подивлюся, 129-а. Наразі я вже думаю, що не буду затягувати час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 129 правка - це стосовно забезпечення страхування цивільної відповідальності. Давайте послухаємо коментар. Будь ласка, ДСНС України.

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, наскільки нам відомо, ця правка врахована.

 

МАГЕРА С.В. 193-я. Перепрошую, Олеже Володимировичу. Ця врахована, так, підтверджую. 193-я, прикінцеві положення. В тексті "три місяці з дня, наступного за днем його опублікування", я пропонував би "через 20 місяців". Дванадцять, перепрошую, рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чи можете ви обґрунтувати необхідність, враховуючи нагальність цього питання, питання і створення центрів безпеки, і боротьби з паводками, реалізації паводкової директиви, і питання створення фонду захисних споруд, і інші важливі питання цього законопроекту, чи можете, Сергію Васильовичу, обґрунтувати збільшення строків?  

 

МАГЕРА С.В. Я можу навіть зачитати. Законодавчий строк набрання чинності змінами, які запроваджують нові регуляторні вимоги до підприємств, установ та організацій, не може бути визначений раніше, ніж законодавчі строки виконання всіх передумов з боку КМУ та УМВС, які визначені цим законопроектом. Зокрема згідно пунктів 2 чи 3 Перехідних положень передбачається строк у 3 місяці для затвердження КМУ переліку підприємств, на яких мають бути створені державні пожежно-рятувальні підрозділи з охорони від пожеж, а також строк у 6 місяців для затвердження на рівні УМВС рішень про визначення потреб у захисних спорудах публічного доступу. Відповідно строк надання чинності закону та введення нових регуляторних вимог для підприємств, установ та організацій  має бути визначений щонайменше після спливу шестимісячного терміну, плюс передбачити певний час для підготовки та адаптації підприємств до змін. З огляду на це пропонується загальний строк набрання чинності закону визначити у 12 календарних місяців. От таке обґрунтування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не 6 місяців і 1 день, як було б логічно тоді, або 7 місяців, а 12?

 

МАГЕРА С.В. Треба ж надати строк якийсь для того, щоб щось підприємство зробило. Я пропоную 12. А в тексті 3 місяці взагалі. Ну як так? Щось ще хтось буде в наших органах відпрацьовувати, а підприємство вже має виконувати. Ну як так? Давайте тоді 6 місяців зробимо, добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Давайте міністерству, яке формує політику, от запитання. По-перше, 3 місяці достатньо для вас буде для того, щоб розробити всі підзаконні акти на виконання цього законопроекту, Юрію Миколайовичу?

І по-друге, чи не бачите ви суперечку між тим терміном, який встановлений Кабінетом Міністрів України для приведення нормативних актів у відповідність до цього законопроекту, до цього закону, і одночасно з тим завданням, яке надано органам місцевого самоврядування для забезпечення також виконання вимог законодавства щодо визначення потреби і інші вимоги, і трьохмісячного строку на набрання чинності цього закону? От таке от питання.

Будь ласка, Юрію Миколайовичу.

 

КОРЕВА Ю.М. Ну по другому ми не вбачаємо суперечку, а по першому як би термін, ну от 3 місяці дійсно дуже стислий термін і є цілий ряд нормативних актів, які треба привести, але ми виходили з того, що, з другої сторони, є актуальність і як би тут нам прийдеться в стислі терміни ці зміни вносити. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто з вашого боку немає зустрічної пропозиції  щодо збільшення строку до 6 місяців хоча б? Тобто 3 місяці, ви наполягаєте на 3 місяцях?

 

КОРЕВА Ю.М.  Якщо можливо, давайте збільшимо до 6-и, тоді у нас буде якийсь зазор. Ті, що там дуже нагальні, в першу чергу, а десь трошки розтягнути в часі і деякі - вложитися в 6-місячний термін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто за вашою пропозицією ми могли би внести зміни до пункту 1-го розділу II Прикінцевих положень, саме викласти так: "Цей закон набирає чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2-го цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього закону, а саме завдання до Кабінету Міністрів". Вірно?

 

КОРЕВА Ю.М. Так. Що стосується завдання Кабінету Міністрів по опрацюванню НПА.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

Сергій Васильович, чи можемо ми це зарахувати як вашу…

 

МАГЕРА С.В. Добре.  Дякую. Хоча б так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто за те, щоб викласти цю правку в такій редакції? Хто – за?

 

МАГЕРА С.В. Рахуємо, друзі.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 10 – за бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 10 – за. Дякую.

Шановні колеги, переходимо, за можливості, якщо інших пропозицій немає, якщо центральні органи виконавчої влади або присутні не хочуть ще висловитися по цьому законопроекту, або, можливо, хтось хоче, хотів би підтримати цей законопроект, шановні колеги?

Можливо Олена Володимирівна Колобродова?

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Доброго дня. Дякую, Олеже Володимировичу. Я перепрошую, у мене ще тут один комітет паралельно, виключу зараз звук.

По даному законопроекту ми зауважень не надавали. Він  не надходив  нам на погодження. Тому у нас зауважень немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, щоб вже закінчити з центральними органами виконавчої влади, з Мінрозвитку, будь ласка, пані Олена Воскобійник.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Колеги, вітаю! Пане Олег Володимирович, з приводу редакції, яка запропонована, це останній стовпчик порівняльної таблиці, по якій ми дивимось, я зараз  бачу, в остаточній редакції деякі пункти запропоновані не в тих редакціях, які ми, в принципі, дуже довго обговорювали і наче прийшли до спільного знаменника. Якщо можна, я хотіла би їх обговорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. От, наприклад, з приводу правки 305.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правка 305.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Я перепрошую. Ми матеріали отримали до засідання хвилин 15 назад чомусь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас немає 305 правки.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ні, ну це позиція 305, сторінка 75. Я правильно розумію? Ми ті матеріали дивимося?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 305-а…

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. 

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Вибачте, я вас неправильно зорієнтувала. Дезорієнтувала.

Тут мова йде про те, що в редакції, яка буде запропонована остаточно комітетом, буде написано таким чином, що проектна документація на нове будівництво будинків, будівель та громадських споруд, які постійно перебувають, ну, крім того переліку, де обов'язкові захисні споруди, повинна передбачати в такому об'єкті наявність захисних просторів. В попередніх редакціях і в тих правках, що ми бачили, мова йшла про те, що захисні простори – це додаткова опція, яка може бути на вибір замовника будівництва. В такій редакції у нас індивідуальні будинки також підпадають під захисні простори?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одну хвилину. Давайте я вам процитую, як ми пропонуємо.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проектна документація на нове будівництво багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель та споруд може передбачати за ініціативою замовника будівництво в такому об'єкті захищених просторів. Захищені простори не належать до об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та призначені для захисту їх власників (користувачів). За рішенням власників (користувачів) до захищених просторів можуть допускатися інші особи.   

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ну це не та редакція, яка в порівняльній таблиці. Тобто ми йдемо тоді по правкам, які запропоновані окремим листом, правильно я розумію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ну за можливості.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Якщо підтримають. Зрозуміла.

А ще тоді питання, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цієї частини є зауваження?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ні, в тій редакції, яка запропонована вами, зауважень немає. Дійсно, мова йде про те, що це додаткова опція, щоб розуміли всі члени комітету, яку можуть при доцільності запроваджувати в проектах будівництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ще є одне питання з приводу захисних властивостей. Та редакція, яку обговорювали, от захисні властивості, давайте тоді по вашій редакції, яка запропонована, ну ваша редакція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка захищеним простором є. Я правильно розумію?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Да, про захисні властивості захищених просторів. Не належать до об’єктів фонду захисних споруд, як ви цитували,  можуть допускатись інші за рішенням користувачів, ну абсолютно вірно, можуть допускатись інші, а далі: захисні властивості захищених просторів визначаються шляхом нормування параметрів за погодженням, ми бачимо перелік центральних органів виконавчої влади, які пропонуються до погодження . І ще в редакції, яка опрацьовувалась неодноразово на наших там нарадах спільних, була ще фраза далі, що встановлюються шляхом нормування параметрів у будівельних нормах та погоджуються з Радою національної безпеки і оборони. Чомусь оця редакція виключена. Можна уточнити, щоб ми зрозуміли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олено, ви впевнені, що Рада національної безпеки і оборони є органом, у якого є такі повноваження? Можете ви обґрунтувати такі повноваження Ради національної безпеки  і оборони?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Я б хотіла тоді з вами обговорити це питання, тому що ми вже так розуміємо, що стовідсоткового захисту від тих чи інших впливів надзвичайних станів забезпечити неможливо і тоді виходить, що, ну хто має бути цим органом, який прийме остаточне рішення щодо тих чи інших рівня захисту населення, який  передбачається в такому виді захисних споруд. Це була така пропозиція. Просто хочеться зрозуміти тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і все ж таки моє питання, якщо можна, пані Олено, прошу відповісти. Чи є повноваження такі у Ради національної безпеки та оборони?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Тоді треба зрозуміти в кого в цій країні є такі повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви погоджуєтесь, що в Ради національної безпеки та оборони напевно їх немає?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ну напевно. Я просто не готова зараз це підтвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думки якісь є у вас стосовно того органу, який мав би це визначати?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ну мені здається, мені здається, що якщо ми говоримо про захист, рівень захисту населення від небезпечних чинників військового стану, то це орган, який формує політику у сфері цивільного захисту населення. Ну це точно не орган, не будівельники, які в принципі побудують все те, на що буде технічне завдання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це ж і погоджується з МВС відповідно.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Так, погоджується. Розумієте, а хто тоді остаточний бенефіціар прийняття рішення? Якщо в будівельних нормах, то виходить, що будівельники.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте тоді, логіка певна є в тому, що ви кажете, але давайте запитаємо безпосередньо в органу, який формує політику у сфері цивільного захисту.

Будь ласка, Юрію Миколайовичу, чи ви слідкували за нашим...

 

КОРЕВА Ю.М. Слідкували. Тут трошки не погоджуємося з позицією Мінрозвитку. Цю ідею ми сприйняли.

Воно ж першочергово рухалося, що затверджується в будівельних нормах. Потім Мінрозвитку запропонував – давайте ще погодимо з ДСНС, МВС, Генеральним штабом. А тепер дійшли до того, що давайте це буде затверджувати МВС. Ми не формуємо навантаження у будівельній сфері.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Колеги, тут же справа йде не від навантажень. Якщо нам як будівельникам якийсь уповноважений орган у цій державі скаже від чого ми маємо захиститися, який ступінь цього захисту, підкаже оці навантаження в тротиловому еквіваленті і так далі, від чого треба запроєктувати, ми запроєктуємо. Але ж ми розуміємо, що цей захищений простір не буде...

 

КОРЕВА Ю.М. Для того і розробляються державні будівельні норми...

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. А від чого...

 

КОРЕВА Ю.М. Погоджуються ці навантаження. Ми ж прописували в стратегії – по захисних спорудах це визначає Генеральний штаб і Збройні Сили.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. А по захищених? Ви нам готові сказати від чого має захистити цей захищений...

 

КОРЕВА Ю.М. МВС не готовий сказати, які навантаження мають бути в захищених просторах.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ну а звідки міністерство може зрозуміти, яка буде вражаюча сила "шахеда" чи чого там? І цей захищений простір, він від "шахеда" чи від ракети, чи від проникнення уламка від "шахеда"? Ну тобто будівельники тут, тому й була пропозиція, щоб якийсь колегіальний орган, який зможе узагальнити можливо розрізнені пропозиції інших центральних органів виконавчої влади, прийняв рішення, бо це рішення про безпеку людей, які підуть в той захищений простір. Вони ж мають розуміти, від чого вони хочуть там захиститися власне.

Ну тобто була така редакція, ми її спільно обговорювали, вона наче всім підходила. Ну якесь таке було соломонове рішення. Я просто хочу зрозуміти тоді, яким чином нам, коли ми будемо виконувати цей закон і впроваджувати цей закон, від чого ми маємо відштовхнутися і яким чином закріпити це наше спільне рішення.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Тут питання йде, хто дає технічне завдання на розробку таких об'єктів, які вони повинні бути, а тоді вони вже розробляють. Тут треба однозначно визначити, хто дає таке завдання технічне, просто  параметри, які задаються відповідно до цього об'єкта. Правильно я вас зрозуміла?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Правильно, правильно. Дякую. Правильно ви мене зрозуміли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ДСНС України.

 

ПРИМУШ Р.Б. Шановні колеги, пані Олено, дивіться, ну тут логіка цієї норми, вона ж абсолютно ідентична логіці норми по укриттях. Ми пропонуємо таким шляхом рухатися, тому що ми якщо зараз інший якийсь механізм запропонуємо, воно буде не працювати. Тобто логіка ж по  укриттях: у нас  створена робоча група, яка напрацьовує з відповідними всіма параметрами, після того воно ж погоджується, як зазначено, з усіма органами, які  дотичні, в тому числі Міністерством оборони і Генеральним штабом. Тобто які перевірять відповідність загроз із-за рівня захисту і погодять його або не погодять.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Колеги, перепрошую. Вибачте, будь ласка,  маю що сказати. У нас дійсно є така робоча група, це робоча група будівельників. І ця робоча група б'ється кров'ю скрізь, щоб отримати ці вихідні дані, параметри. Науковці, будівельники, працівники науково-дослідних інститутів, при всій повазі, тротиловий еквівалент намалювати не можуть і не можуть визначити все ж таки. Вони можуть розрахувати по вихідним даним, да, вони можуть розрахувати і вони над цим працюють. Але…

 

ПРИМУШ Р.Б. Пані Олено, тоді якраз  пропонуємо і залучати і Міністерство оборони, і Генеральний штаб для того, щоб ці вихідні дані отримати. Тому що і ДСНС не має даних вихідних про засоби ураження, які застосовуються. Це тільки військові можуть надати такі розрахунки, скажімо так, і рівні захисту,  які повинні бути. Тому це спільна робота. Знаєте, тут ми не знайдемо зараз когось одного, хто скаже, чи РНБО, чи хто, хто скаже, що візьме відповідальність. Тут все одно буде спільна робота. І ми через те і прописали всі органи, які погоджують. Тобто якщо Генеральний штаб розроблений документ погоджує, значить він сприймає те, що такий рівень захисту буде достатній для  таких конструкцій. Тобто я не думаю просто, що це зараз  питання розгляду саме комітету.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Так для того, щоб погодити, треба щось розробити. А які параметри для розробки? Хто їх визначить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, представники Мінінфраструктури, МВС і ДСНС, чесно кажучи, мені доволі дивно чути цю суперечку на комітеті, тому що це суто питання міжгалузевої діяльності і формування політики.

Я дуже просив би вас з цим питанням все ж таки поза межами комітету визначитися. У нас є ще певний час до розгляду цього законопроекту в залі. І я думаю, що я просив би вас протягом цього тижня рішення по цьому питанню прийняти.  І або взяти, хтось візьме на себе відповідальність з цього питання, або ми залишимо так, як є. Але чи буде воно працювати, я не впевнений.

Тому я прошу поки що цю правку не ставити на  розгляд. І все ж таки прошу МВС, Мінінфраструктури і ДСНС в стислий термін в робочому порядку це опрацювати і повернутися до комітету.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Олеже Володимировичу, дуже дякую. Ми обов'язково попрацюємо.

Я би все ж таки хотіла з вашого дозволу ще один коментар, ми це з вами обговорювали на спільних засіданнях, ну як застереження. Редакція, яка пропонується все ж таки в остаточному варіанті, це позиція Державної служби України з надзвичайних ситуацій, все-таки хочу їм закцентувати, будь ласка. Що редакція законопроекту для всіх об'єктів критичної інфраструктури, де буде постійно або періодично перебувати  персонал, і ці категоровані об'єкти - обов'язково мають бути сховища, ну захисна споруда класична. Ми вже маємо дуже багато звернень, коли персоналу цього три людини. Ну тобто ми маємо  всі розуміти, що для трьох людей треба буде побудувати повноцінне сховище з входами, виходами. І площа цього сховища буде більшою чим площа отого об'єкта критичної інфраструктури. Ну от щоб колеги потім не дивувалися, коли ми ці звернення від суб'єктів господарювання направляємо на Державну службу України з надзвичайних ситуацій, щоб вони дали людям роз'яснення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорювали також це питання при діяльності робочої групи. Давайте так, іти від Закону про критичну інфраструктуру,  і Закон про критичну  інфраструктуру в частині визначення об'єктів критичної інфраструктури дещо не відповідає сучасності або тим умовам, в яких працюють об'єкти критичної інфраструктури, в яких працює бізнес.

З одного боку, ну от давайте так, я висловлю власну позицію, з одного боку, бізнес це влаштовує, тому що він може на об'єкти критичної інфраструктури брати бронь, з іншого боку, це те навантаження, яке надається законодавством для об'єктів критичної інфраструктури,  і не тільки це навантаження в частині створення захисних споруд, воно для бізнесу є, на їх думку, занадто великим. Я правильно розумію проблематику?    

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Ну мені здається, що так. Єдине, що ми коли колективно все це обговорювали, у нас була пропозиція, що секторальним органом, який опікується критичною інфраструктурою, який розуміє свій сектор, ну ми ж розуміємо, що критична інфраструктура це і поштове відділення в тому числі, щоб всі секторальні органи на своєму рівні все ж таки визначились, які це об’єкти, є там персонал, немає там персоналу, підлягає цей персонал укриттю, які засоби укриття. Це була наша пропозиція. Я розумію, що вона може бути не підтримана і ДСНС може мати свою позицію, просто, що ми бачимо тут відразу проблему, яка буде потім повертатись з проблемними питаннями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте отримаємо коментар від МВС України і ДСНС України.

Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

КОРЕВА Ю.М. Зараз редакція прописує, що об’єкти критичної інфраструктури, де є персонал або тимчасово перебуває, передбачається будівництво захисної споруди для укриття такого персоналу. Тут все логічно. Ну ми не бачимо якихось питань до цієї правки, яка в кінцевій редакції до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Миколайович,  ну пані Олена пояснювала свою позицію, що до об'єктів критичної інфраструктури відносяться і підприємства з трьома працівниками.

ДСНС України, будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Олеже Володимировичу, ну ми насправді мали дуже ретельне обговорення на засіданні з цього питання, і в нас редакція насправді була інша, яку попередньо обговорювали. Ну в цілому було, що на об’єктах критичної інфраструктури в цілому повинні бути укриття. Але  після обговорення дійсно дійшли до того, що все-таки було б доцільно передбачити, що там постійно або періодично перебуває персонал.  Так як те, що ми бачимо сьогодні в умовах війни, що об'єкти критичної інфраструктури це перша ціль, яку обстрілює ворог, де, як не на таких об'єктах повинні бути, відверто кажучи, укриття. Ми розуміємо, що може бути проблематика, що там невелика група, але все одно якесь укриття для такого персоналу повинно бути.

Ми зараз стикаємося з іншою проблематикою, коли укриття на об'єкті немає і під час повітряної тривоги персонал залишає об'єкт, і після удару по об'єкту ми фактично не можемо приступити до виконання рятувальної операції, тому що персоналу просто немає, який повинен відключити об'єкт, вжити заходів першочергових і тому подібне.

Тому, розуміючи проблематику, ми все ж таки пропонували б підтримати в тій редакції, яка зараз внесена. Хоча розумію те, про що говорить пані Олена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олено.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. Олеже Володимировичу, це було моє застереження. Ми не одноразово про це говорили. Ми як Мінрозвитку не можемо взяти на себе повноваження ДСНС і в цьому питанні формувати політику, реалізувати політику. Тобто ми тоді маємо на це піти свідомо, розуміючи, що далі ми будемо думати, яким чином, що людям робити.

Можливо все ж таки тоді ДСНС, це як пропозиція, колеги, у вашому Порядку утримання фонду захисних споруд, там, де є можливість укриватись, наприклад, у спільному якомусь укритті, можливо  там зробити регулювання, що якщо там менше 5 осіб, то ці особи можуть, якщо є в радіусі доступності, може там вони якось укриватися. Я не знаю.   

 

ЛАБУНСЬКА А.В. А якщо це логістична компанія і водії заброньовані, як їм можна забезпечити наявність укриття, якщо вони їздять не тільки Україною, а світом?

 

ВОСКОБІЙНИК О.П. У тому й проблема, що  об'єкти критичної інфраструктури, суб'єкти вірніше, вони дуже різноманітні, вони дуже залежать від сектору відповідного. Це ми тільки можемо собі уявити, з чим ми мали справу, де ми бачили. А ми ж розуміємо, що в інших галузях економіки, там ще може бути розброс цих об'єктів шалений. … (нерозбірливо)  не наполягаємо.

 

КОРЕВА Ю.М. Олено Павлівно, дивіться, об'єкти критичної інфраструктури – це якраз ті об'єкти, по яким першочергово можуть бути завдані удари, і персонал, чи їх 10 чоловік, чи їх 8 чоловік, чи 44, вони повинні  укриватися в захисних спорудах. І якраз це передбачається.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П.  Окей. Я говорю, ми не наполягаємо...

 

КОРЕВА Ю.М. Для того ж і визначаються об'єкти критичної інфраструктури. І враховуючи, що вони ставляться в першочергову  загрозу, для того у них і передбачається укриття персоналу. Якщо 5 чоловік, так що, їх не потрібно укривати?

Взяти підстанцію. На ній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, позиція зрозуміла. Да. Позиція  зрозуміла. Дякую.

 

ВОСКОБІЙНИК О.П.  Позиція  зрозуміла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Павлівна, Юрій Миколайович.

Шановні колеги, пропоную завершити обговорення цього законопроекту і  перейти до голосування, за можливості, шановні колеги.

По-перше, хотів би попросити вас, за можливості, підтримати ті пропозиції, які були подані народним депутатом України Бондаренко Олегом Володимировичем відповідно до пункту четвертого частини першої статті 118 Регламенту Верховної Ради України, для остаточної редакції тексту статей законопроекту, які були розповсюджені серед членів комітету.

Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати внесення цих пропозицій до тексту законопроекту, до таблиці законопроекту до другого читання? Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 – за. Дякую.

Шановні колеги, тепер до голосування по самим правкам. Дякую. Врахувати правки 5, 7, 35, 36, і далі, 190, 191 включно. Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Бачу  9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахувати редакційно правки 59, 125, 133, 151, 152, 162. Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Також бачу 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахувати частково правки 12, 39, 56, 61, 64, 128, 134, 139, 161, 168, 180. Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. 9 – за, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити правки 1-4, 6, 8, 11, і далі, 196, 197. Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська утрималась. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу,  ви утримались. 

 

МАГЕРА С.В. Так. 7 – за, 2 утримались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тож є пропозиція схвалити порівняльну таблицю для розгляду законопроекту в другому читанні, підтримати пропозиції народних депутатів членів комітету щодо остаточної редакції тексту законопроекту, викладеній у мотивувальній частині цього висновку, пропозицію щодо остаточної редакції законопроекту для внесення до порівняльної таблиці, підготовленої до другого читання, подати в редакції комітету від народного депутата України Бондаренка Олега Володимировича, надати голові комітету право при необхідності вносити техніко-юридичні правки до законопроекту зі зміною нумерації під час його підготовки до розгляду в другому читанні. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки (реєстраційний номер 11345) прийняти в другому читанні та в цілому як закон. Доповідачем при розгляді законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради від комітету визначити народного депутата Мандзія Сергія Васильовича.

Сергію Васильовичу,  ви не проти будете?

 

МАНДЗІЙ С.В. Сергій Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Сергію Володимировичу, вибачте, будь ласка. Як ви?

 

МАНДЗІЙ С.В. Не проти, не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не проти.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Доповідайте, доповідайте. Буде тоді кого шапками закидати за зупинку підприємств.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ну, не настільки. Сергій Володимирович збере шапки і піде далі.

 

(Загальна дискусія)

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, залишаю за собою право голосувати в залі Верховної Ради, може, по-іншому як зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, як завжди, ми ні в кого таке право не можемо забрати, це конституційне право народного депутата України.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. От молодці. Не дивлячись на партійну дисципліну, у людини взагалі є особиста точка зору. І таких людей треба цінувати і поважати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно.

Шановні колеги, хто за такий проект рішення? Хто - за?

 

МАГЕРА С.В. Анжеліко Вікторівно.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Я утрималася. Я ж послідовна.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу 7 – за, 2 – утрималися (ми з Анжелікою Вікторівною).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МАГЕРА С.В. Я вдячний наразі за підтримку і за розуміння того, що я пропоную. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми намагалися об'єктивно розглядати ті чи інші питання.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, ну реально був слушний механізм. Чому не зробити цей перехідний період, коли підприємство може виправити? Це ж недостовірна інформація. От у моєму розумінні, від того, що я почула, треба терміново вносити відповідальність за неподання такої звітності. Ну от навіщо їм щось подавати, коли немає відповідальності, чим подавати, а тоді скажуть, що там є якісь неточності і їх зупинять? Ми ж самі створюємо ситуацію для того, щоб не виконувався закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, величезне прохання, ще 3 питання на порядку денному.

Сергію Володимировичу, будь ласка, вам слово, і будемо...

 

МАНДЗІЙ С.В. Я на хвилиночку. Олеже Володимировичу, у нас же там наче там час до розгляду кінцевого в залі є, тим паче правки зареєстровані, кожен депутат буде мати право їх поставити на підтвердження. Давайте може ще якусь нараду таку проведемо невеличку, по цих всіх правках ще раз пройдемося разом з представниками ДСНС, ну і ще раз їх розглянемо більш детально. Якщо ви не заперечуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В тій частині, ну, Сергію Володимировичу, я ж не можу знову ж таки, у вас, тим більше, як у голови підкомітету забирати право на опрацювання тих чи інших питань, які належать до відання вашого підкомітету, я би запропонував тоді вам ініціювати зустріч з МВС і з ДСНС з цього питання і обговорити питання державного нагляду і контролю в цій сфері. Сергія Васильовича, я думаю, варто було б залучити і Анжеліку Вікторівну.

 

МАНДЗІЙ С.В. Так-так, разом з Сергієм Васильовичем, МВС…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз проголосували і рухаємося далі. Але у вас є таке право і можливість. І чим якісніший буде цей законопроект, тим, звісно, буде він простіше проходити в залі. Тож, шановні колеги, дякую за прийняття рішення. І рухаємося далі. Дякую за складний і доволі довгий розгляд цього питання.

Наступне питання, а саме: проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів (реєстраційний номер 12360) від 25  грудня   2024 року, внесений народним депутатом України Гетманцевим та іншими народними депутатами України.

Чи з нами присутній пан Гетманцев? Напевно ні.

Тож, Ольго  Петрівно, будь ласка.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Шановні народні депутати, автор законопроекту був повідомлений і запрошувався, але наразі не доєднався до нашого засідання.

Хочу повідомити, щодо зазначеного законопроекту  надійшли до комітету зауваження Міністерства економіки і Мінфіну про те, що вони підтримують законопроект. Ну тобто листи. Від Міністерства охорони здоров'я та Мін'юсту листи про те, що вони не мають зауважень та пропозицій до законопроекту. Головне науково-експертне управління висловило зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту. І Комітет з питань економічного розвитку вже розглянув зазначений законопроект і рекомендує прийняття його за основу.

Оскільки законопроектом пропонується доповнити Митний кодекс України новою статтею 544 прим.1, яка має врегулювати процедуру проведення оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів, маємо зазначити, що на сьогодні  широко розповсюджена незаконна торгівля об'єктами дикої флори і фауни. Також це один з нелегальних видів економічної діяльності, який прирівнюється до обігу наркотичних засобів та зброї. Також це серйозна проблема, що негативно впливає на життєздатність багатьох популяцій дикої фауни та флори та є однією з основних загроз виживанню відповідних видів. А наслідками такої торгівлі об'єктами дикої фауни і флори є поширення інфекційних захворювань та вірусів.

Відтак Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України пропонує у згаданому законопроекті абзац дев'ятий розділу І законопроекту викласти в запропонованій редакції. Ця редакція є у вашому проекті висновку. Доповідається для прийняття вами рішення.    

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Петрівна.

Будь ласка, Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів. Вікторія Станіславівна, прошу стисло висловити позицію.

 

КИРЕЄВА В.С. Доброго дня, шановні народні депутати. Доброго дня, Олег Володимирович та присутні. Ну, вже майже все сказали, але хочу додати, що ми насправді наполягаємо на серйозності цих правок, тому що у  завданнях митниці мають бути чітко прописані функції щодо боротьби з контрабандою об'єктів дикої фауни і флори, і окремо має оцінюватись ефективність митниці саме у цих напрямках. Це дуже важливо, тому що це не просто технічні правки, це ми зараз говоримо про майбутнє нашої природи і про відповідальність перед людьми і наступними поколіннями. Ми повинні це зберегти на території України. Тому прошу вас підтримати наші правки і надати рекомендації щодо доопрацювання цього законопроекту.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи є до цього законопроекту або до позиції, висловленої Міндовкілля, запитання?

Якщо запитань немає, то є пропозиція рекомендувати головному комітету прийняти цей законопроект за основу з урахуванням зауважень, викладених в мотивувальній частині висновку комітету. І прошу в мотивувальній частині висновку комітету відобразити ті зауваження, які надійшли від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Шановні колеги, буду просити приєднуватися до подачі правок до другого читання до цього законопроекту, метою яких було б приведення цього законопроекту у відповідальність до довкіллєвого законодавства.

 

МАГЕРА С.В. Єдине таке зауваження, якщо можна, озвучу. Виходить, що відповідно до цього оцінка виконавчої влади буде здійснена самою виконавчою владою. Бо, ви розумієте, внутрішнє – це центральний орган виконавчої влади, а зовнішнє – це Кабінет Міністрів. Це виконавча влада  одна і друга. Ефективність такого оцінювання у мене викликає сумнів. Крапка. Все. Тільки так, озвучу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за зауваження.

Шановні колеги, хто за рішення, яке було мною запропоновано?

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. 7 – за. 1. Чекайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8.

 

МАГЕРА С.В. Да, 8 – за, 1 – утримався (це я).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, передостаннє питання. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення  регулювання у сфері ветеринарної  медицини у відповідність до актів  права Європейського Союзу (реєстраційний номер 12285), внесений Кабінетом Міністрів України. І альтернативний законопроект з назвою: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо проведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу (реєстраційний номер 12285-1), внесений народним депутатом України Кучером та іншими народними депутатами України.

Будь ласка, по цьому законопроекту Ярмоленко Оксана Василівна, прошу розповісти, що... А, ні, давайте Ми заслухаємо Мінагрополітики.  

Мінагрополітики, будь ласка, дуже стисло, в рамках предметів відання, за можливості, Комітету з питань екологічної політики та природокористування. І потім ті зауваження, які надійшли, Міндовкілля, якщо є питання, і будемо приймати рішення. Будь ласка.

 

ПИВОВАРОВ А.А. Добрий день, Олеже Володимировичу! Добрий день, шановні народні депутати! Перше, що хотів би сказати по цих двох законопроектах, що 14 березня цього року був на профільному аграрному комітеті, де розглядалося питання підтримки цих законів, і було прийнято рішення стосовно того, що має бути розроблено на базі цих законів ще депутатський законопроект, тобто фактично не підтримали жодного із цих законопроектів і буде ще законопроект "д" робитися.

Стосовно цих законопроектів зокрема хотілось би зазначити про те, що вони в першу чергу направлені на євроінтеграційні, виконання умов європейської інтеграції, передбачених Угодою і тим скринінгом, який зараз відбувається. Вони врегульовують питання в першу чергу благополуччя тварин, врегульовують питання фінансування санітарно-ветеринарних заходів, посилення регулювання галузі ветеринарних препаратів, виробництва, реєстрації, обігу ветеринарних лікарських засобів, і в принципі фактично є євроінтеграційними.

А в галузі відання Комітету захисту довкілля, до нас надходили зауваження Міндовкілля, частково вони були враховані, а частково стосовно термінології вони не були враховані, оскільки вважаємо, що термінологію цього законопроекту треба приводити в комплексі, врегульовувати законами про  тваринний світ і про захист тварин від жорстокого поводження, щоб вони були однакові в цих трьох законах, оскільки деякі визначення різняться навіть в самих законах про тваринний світ і захист від жорстокого поводження. Водночас закони євроінтеграційні, один і другий, і міністерство їх підтримує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Андрійовичу.

Будь ласка, Оксано Василівно, прошу розповісти по цьому законопроекту,  які надійшли зауваження. І перейдемо до обговорення. Будь ласка. 

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Доброго дня, шановні присутні. Головне науково-експертне управління надало свої зауваження до законопроекту як до основного, так і до альтернативного. Міністерство захисту довкілля та  природних ресурсів підтримує законопроект 12285 із зауваженнями. Я думаю, вони озвучать їх. Міністерство фінансів України пропонує розглянути законопроект також із врахуванням їхніх зауважень.  Міністерство освіти України надало зауваження та пропозиції. І Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради ухвалив рішення рекомендувати законопроект за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Основними відмінностями основного закону від альтернативного є те, що це викладення насамперед в новій редакції термінів в Законі "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти" і також зміна назви Закону "Про ветеринарну медицину" на таку назву - "Про ветеринарну медицину та про благополуччя тварин", і з відповідними внесеннями також змін до цього закону.

До альтернативного закону. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомило, що вони його не підтримують.  Міністерство фінансів надало зауваження до нього. Міністерство охорони здоров'я та адміністрація Державної прикордонної служби не мають зауважень та пропозицій до законопроекту. Міністерство освіти і науки в межах компетенції не підтримує законопроект альтернативний. Комітет з питань освіти і науки також ухвалив рішення повернути суб'єкту права  законодавчої ініціативи на доопрацювання альтернативний законопроект. І Комітет з питань цифрової трансформації розглянув обидва законопроекти і висловив до них зауваження і пропозиції.

Наразі це всі зауваження і пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксано Василівно.

Будь ласка, Міндовкілля.

 

КИРЕЄВА В.С. Дякую за надане слово. Міністерство захисту довкілля підтримує саме урядовий законопроект, але наполягає на врахуванні всіх правок і доопрацювання, які надало саме міністерство.  В першу чергу це стосується Правил транспортування тварин. Чинним законодавством про ветеринарну медицину та про захист тварин від жорстокого поводження таких повноважень не передбачено центральному органу виконавчої влади у сфері ветеринарної медицини. Крім того, на сьогодні  діють вже Правила транспортування тварин, затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 1402 від 2011 року,  які регулюють перевезення всіх тварин - сільськогосподарських, домашніх, диких, птахів та інших.

Друге наше зауваження, на якому ми теж наполягаємо, це щодо термінології "знищення та забій тварин". Цим законопроектом передбачається можливість знищення чи забою тварин, водночас  Законом України  "Про захист тварин від жорстокого поводження" чітко регулюється лише один термін - це умертвіння тварин із дотриманням гуманних вимог. Тому ми тут пропонуємо привести відповідні норми у відповідність до діючого закону і виключити з тексту закону такі терміни як "знищення" чи "забій".

Третє наше зауваження - це про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Вносяться зміни, які передбачають використання терміну "вимушений забій",  що знову ж таки не відповідає вимогам Закону України "Про захист тварин  від жорстокого поводження". Тому теж пропонуємо виключити цей термін.

Також щодо термінології пропонується закріпити нові поняття, такі як "благополуччя тварин", "водні тварини", "дикі тварини", "свійські тварини" тощо і привести цей закон у відповідність до Закону України "Про тваринний світ" та "Про захист тварин від жорстокого поводження", щоб уникнути правових колізій, які можуть бути після прийняття цього законопроекту.

Також виключено з-під дії Закону "Про ветеринарну медицину" сільськогосподарських тварин. Це суперечить іншим нормам законопроектів, оскільки одночасно залишено оновлене визначення терміну "сільськогосподарські тварини". Пропонуємо в цьому випадку чітко визначити сферу дії закону та узгодити відповідні положення.

Також щодо зміни до Закону України "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією", тут порушені саме процесуальні норми. І зміни, які вносяться статтею 2 цього закону, можуть внестися лише окремим законом. Тому пропонуємо виключити цей пункт з запропонованого законопроекту.

І також щодо змін до статті 1 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми і побічні продукти" пропонується доповнення, яке потребує суттєвих доопрацювань для врахування гуманістичних принципів Закону України "Про захист тварин від жорсткого поводження".

Тому Міністерство захисту довкілля наполягає на врахуванні саме цих зауважень і це позиція дуже принципова для нас. Законопроект ми підтримуємо і розуміємо, що він євроінтеграційний, але він повинен бути доопрацьований разом з діючими вже нормативно-правовими актами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Станіславівна.

Шановні колеги, шановні народні депутати, чи хоче хтось висловитися за цим законопроектом?

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо можна. Якщо є такі зауваження і вони принципові, може ми якось зробимо і внесемо зміни, а потім будемо за нього голосувати чи пропонувати щось робити?

           

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж не наш законопроект.

 

ОВЧИНННИКОВА Ю.Ю. А по ньому вже ж рішення було, колеги. Олеже Володимировичу,  я б хотіла висловитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, зараз, зараз.

Сергію Васильовичу, що ви мали на увазі, внести зміни які?

 

МАГЕРА С.В. Ну слухайте, Міндовкілля  пропонує внести зміни, від чого там відмовитись. Я вважаю, що це суттєві пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу, ми почули, що буде зараз розроблятись альтернативний законопроект в аграрному комітеті.

 

МАГЕРА С.В. Якщо це не наш комітет, ну тоді, ну я не знаю. Я підтримую позицію Міндовкілля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Юліє Юріївно.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Колеги, вітаю. Дійсно, законопроект розробився і до термінологічних там окремих визначень є зауваження, і до окремих статей.  Я дякую Міндовкілля за вашу позицію. Відповідний профільний комітет прийняв рішення на основі двох законопроектів розробити один. Але,  колеги, є такі, наприклад, статті і термінологічні зміни, які викликали велике обурення в зоозахисній спільноті,  і тому, можливо, перше основне зауваження і побажання до профільного комітету максимально широко залучати до обговорення відповідних законопроектів. Ті зміни, які ми 3 роки тому спільно з аграрним комітетом якраз по ветеринарній медицині відпрацювали по благополуччю тварин, тому що це той напрямок, який також має євроінтеграційний аспект, важливо все-таки більш транспарентно і з залученням відповідних кіл обговорювати.

Стосовно основного законопроекту, я би хотіла визначити, що базовий, ми посилаємось на базовий Закон "Про тваринний світ", і в цьому законопроекті якраз з терміну "тварини" виключено словосполучення "живі істоти". Це, мабуть, одне із ключових зауважень, які висловлюють відповідні об’єднання, які працюють в цьому напрямку. І, знову ж, важливо орієнтуватись на існуюче законодавство і не вносити певні зміни, які будуть викликати подібне.

Далі звертається увага на термін "ветеринарна практика". Виключені слова, що вона може здійснюватись на підставі відповідної ліцензії. Термін "ветеринарні документи", включили всього 3 документи, але цей список треба розширити, бо фактично це становитиме в майбутньому юридичну проблему. А ще є відповідно ветеринарний рецепт, відповідно термін, який, до речі, вводиться цим же законопроектом, пункт 22 статті 1 Закону "Про ветеринарну медицину". Є ветеринарні довідки, є виписки з історії хвороби тварини, заключення, протоколи.

А далі вносяться зміни до терміну "ветеринарний паспорт тварини". Тут також треба дивитися, тому що виникає питання про те, що вид паспорту видається також приватній особі в тому числі на кота і собаку. Хто буде перевіряти ветеринарно-санітарний стан господарства, в якому безпосередньо утримується тварина, якщо до приватної зокрема ветклініки з ветпасортом звернеться приватна особа, яка утримує відповідну домашню тварину в квартирі?

Колеги, ми можемо продовжити, але я ще раз зверну увагу на статтю 6.  З повноважень Кабміну виключили розроблення та виконання загальнодержавних програм у сфері ветеринарної медицини. При цьому відповідне Міністерство агрополітики наділили повноваженнями лише щодо затвердження національних програм контролю. І виникає питання, хто розроблятиме і затверджуватиме інші програми у сфері медицини?

Ми підготували відповідні зауваження до законопроекту, вони є. Я думаю, що варто їх відзначити в рішенні комітету. Але ми також підтримуємо позицію, що варто напрацювати нові зміни. А прийняття цього законопроекту чи альтернативного дуже суттєво буде шкодити взагалі системі ветеринарної медицини, починаючи з визначення і закінчуючи тим, що виключаються ряд процедур, відсутність ліцензій, визначення документів. Тобто вводиться відповідний хаос у відповідну сферу.

Тому давайте все-таки  підтримаємо позицію і попросимо максимально долучити широке коло до обговорення, особливо представників і нашого комітету, тому що це дотично до основних законів, з якими працює наш комітет, і основних напрямків роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.

Є пропозиція наступна: звернутися до головного комітету з пропозицією, з зауваженнями. І я прошу тоді Юлію Юріївну разом з секретаріатом комітету виписати ці зауваження, враховуючи і зауваження Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

І звернутися з пропозицією до членів … (не чути) представників комітету до розробки, розумію, що … (не чути) щодо напрацювання доопрацьованого законопроекту, до розробки  доопрацьованого законопроекту, який би враховував питання відання нашого комітету.

Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати. Хто за таке рішення?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Нарахував 10 – за, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірно. Да.

 

ШАХОВ С.В.  Шахова порахували?

 

МАГЕРА С.В. Так, Сергій Володимирович, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, … (не чути) По-перше, я хотів би вибачитися перед Дослідницькою службою. По-перше, я хотів подякувати, звісно, Дослідницькій службі Верховної Ради України за ту плідну співпрацю, яка існує між нашим комітетом та Дослідницькою службою Верховної Ради України, за ту величезну кількість питань, які опрацьовуються, причому опрацьовуються дуже швидко, але при цьому неймовірно професійно і якісно. І дійсно ті питання, які ми ставили перед Дослідницькою службою Верховної Ради України, вони були оперативно розглянуті і були покладені як базис, один із базисів для подальшої обробки законопроектів або напрацювання пропозицій щодо тих чи інших політик для сфер, якими опікується наш комітет, за що величезна подяка. І зі свого боку хотів би висловити побажання і далі співпрацювати з такою ж якістю. Ми зі свого боку також беремося підвищувати якість співпраці. Ну а в тому, що з вашого боку буде така якість співпраці і надалі, ми впевнені. Але тим не менш, було звернення від Дослідницької служби Верховної Ради України щодо бажання розповісти про результати проведеного моніторингу щодо подальшої співпраці з нашим комітетом.

Я надаю вам слово, спочатку, будь ласка, оскільки у нас здебільшого ця співпраця відбувається між Дослідницькою службою та секретаріатом комітету, то я хотів би надати слово Ользі Петрівні і потім Леся Анатоліївна і шановні представники. Єдине що, шановні колеги, у мене величезне прохання, за можливості, вкластися в цілому в 10 хвилин, за можливості. Занадто вийшли за межі розгляду всіх питань комітету. Будь ласка.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Шановні народні депутати, я від себе тільки хочу додати і доєднатися до слів подяки Олега Володимировича і думаю, що ви всі мене підтримаєте. Я хочу особисто Лесі Анатоліївні подякувати за налагоджену конструктивну співпрацю, також Анні Кондратовій за те, що ми завжди на зв'язку і в будь-яку хвилину я можу зв'язатися і вирішити будь-яке питання, яке у нас є нагальним. А також ще хочу подякувати Юлії Нечипоренко, головному науковому консультанту, яка плідно з нами співпрацювала минулого року, доєднувалась до участі в наших робочих групах по законопроекту про упаковку і відходи упаковки, і її зауваження були сприйняті членами робочої групи і знайдуть відображення в наших подальших законопроектах.

Дякую вам, Леся Анатоліївна. Передаю вам слово.        

 

ВАОЛЕВСЬКА Л.А. Дякую вам.

Доброго дня, шановний голово, шановні народні депутати, присутні. Ми дякуємо, що запросили нас на засідання комітету, дякуємо, що звертаєтесь до нас, тому що ми створені заради того, щоб допомагати вам. І, шановний голово, ми просимо вас надати дозвіл на поширення наших презентаційних матеріалів, які ми підготували, враховуючи нашу співпрацю.

Я представлюсь, можливо ви не знаєте, я керівниця Дослідницької служби Леся Ваолевська. Біля мене сидить Анна Кондратова, це керівник відділу, який опікується питаннями,  відповідно що закріплені за комітетом. Ви знаєте,  що ми працюємо 2,5 роки і ми відповідно підвели підсумки нашої співпраці з кожним комітетом,  і тому звичайно звернулись і до вас для того,  щоб дещо нагадати, а дещо показати, де наші слабкі сторони, де наші сильні сторони і можливо обговорити, як в подальшому ми можемо покращити нашу співпрацю.

Як ви знаєте, в нас два напрямки роботи – це науково-дослідницьке, інформаційно-аналітичне забезпечення комітету, кожного парламентаря і відповідно підвищення кваліфікації, професійне навчання.  Нагадаю, що за зверненням голови комітету ми готуємо 5 видів інформаційно-аналітичних матеріалів і дякуємо голові комітету, тому що ми найбільше  матеріалів для комітету підготували за зверненням голови комітету.

Крім того, ми за зверненнями народних депутатів готуємо ось такі аналітичні матеріали, які ви можете побачити. Це ми готуємо за вашим зверненням 4 види, але крім того, за власною ініціативою ми готуємо деякі матеріали, які також направляємо на комітети. Ми бачимо, що також їх отримують народні депутати. Це Путівник по acquis ЄС, Путівник по рішенням Суду ЄС,  форсайт-дослідження. Іі хочу звернути вашу увагу, щоб зацікавити вас таким матеріалом, який ми буквально почали готувати декілька місяців – це Путівник "Законодавча діяльність: громадське обговорення", який   щомісячно ми видаємо. Він є в каталогу, відповідно ви можете його побачити. Це аналітична періодика, ми її готуємо разом з бібліотекою Вернадського. Цей путівник містить матеріали експертних і громадських обговорень актуальних питань законодавчої діяльності  парламенту. На основі моніторингу різноманітних вебсайтів установ, громадських організацій, блогосфери і так далі в ньому відібрано і систематизовано за галузевим принципом статті і повідомлення, які присвячені аналізу законопроектів, які зареєстровані в парламенті в цілому, чи їх окремих норм, а також, наприклад, пропозиції щодо удосконалення цих законопроектів.

Також в цей путівник включили матеріали аналізу і оцінки реалізації прийнятих парламентом законодавчих актів, інформацію про їх вплив на суспільні відносини та наявність прогалин, колізій і так далі. Тому це, шановні депутати, ми робимо для вас, тому що ви можете бачити, як реагує громадськість на законопроекти і, відповідно, на закони і відповідно  використовувати його в своїй діяльності.

Окрім цього, ми за власною ініціативою готуємо і оглядові досьє, і інформаційні довідки з актуальних питань державної політики і ми обов'язково також надсилаємо в комітети, будемо, маємо надію, що вони вам відповідно  знадобляться.

Знову ж таки, звертаю увагу, у нас є каталог, там за відповідними рівнями, формами, за пошуковими словами ви можете знайти те, що ми вже робили не лише для вашого комітету, а й відповідно для будь-якого комітету. Тобто можете ознайомитися з будь-яким матеріалом, який вас цікавить, ми можемо  надати консультацію будь-яку, якщо ви до нас приїдете з будь-якого питання, яке вас цікавить в межах відповідно наших повноважень.

Наголошую, що  у нас є форма звернення, дякуємо, що ви звертаєтеся за формою звернення і ми маємо відповідний зв'язок з вами.

Крім того, щодо підвищення кваліфікації також хочу подякувати, але,  на жаль, лише 3 особи брали участь в підвищенні кваліфікації, в навчанні. Я маю на увазі три народних депутати, від комітету там інша категорія. Але три народних депутати брали участь в наших навчаннях. Ми реалізуємо декілька освітніх проектів.

Зараз у нас досить цікавий освітній проект комплексний такий за кожним розділом переговорного процесу. Звичайно, ми надсилаємо листи до комітету, тому що відповідний розділ переговорного процесу - ми готуємо власну аналітику. В цьому беруть участь як українські фахівці, так і зарубіжні. І можливо дійсно вам було б цікаво з цього приводу брати участь у вебінарах. Ми засилаємо, на нашому сайті можна подивитися, відповідно у фейсбуці на сайті є, так би мовити, інформація, що у  нас буде у квітні. До 15 числа цього місяця ми вивішуємо інформацію, які вебінари, семінари, навчальні заходи будуть проводитися у нас наступного місяця.

І зараз передаю слово Анні Кондратовій, яка опікується комітетом, для того щоб ви побачили, як ми з вами більш тісно можемо співпрацювати і співпрацюємо.

 

КОНДРАТОВА А.М. Дуже дякую.

Шановний голово, шановні члени комітету, я хочу звернути увагу, що загалом з комітетом у нас надзвичайно динамічна співпраця і, як ви можете бачити на слайді, так, з кожним роком підвищується. Особлива подяка за запрошення на комітетські слухання, круглі столи та в робочі групи, там, де ми можемо чітко побачити, які актуальні питання наразі для комітету, для кожного члена комітету, і відповідно готувати і проактивні матеріали, і орієнтуватися в нашому плані роботи на наступний рік.

Окремо хочу звернути увагу щодо звернення голови, і дуже дякую Олегу Володимировичу за довіру, і дійсно від нього найбільше іде звернень.

І я хочу звернути увагу,  що в минулому році значно впали звернення від членів комітету. Тому хочемо нагадати про себе, хочемо нагадати відповідно про зміни, які відбулися в положенні про Дослідницьку службу в минулому році, що трошки змінилися у нас матеріали, які готуємо, і відповідно збільшилася кількість проактивних матеріалів, які можемо готувати, що також відображено на графіку.

На наступному слайді ви бачите якраз про наші проактивні матеріали. Найбільше, звісно, це путівники, на яких вже наголосила Леся Анатоліївна. А відповідно також концепції розвитку законодавства в різних сферах. І окремо інформаційні довідки – це ті невеликі нові тенденції або гострі актуальні питання, на які ми звертаємо увагу під час опрацювання різних матеріалів, і  можемо надсилати їх або безпосередньо до комітету або, можливо, там в робочу групу, яка наразі опрацьовує ці питання. І до кожного такого матеріалу  в супровідному листі є приписка, що ми будемо вдячні, якщо ви відпишетесь нам про, можливо, якісь покращення або потреби, які ми не визначили в проактивних матеріалах. Тому будемо вдячні, якщо є такі пропозиції в цьому форматі.

На наступному слайді ви можете побачити якраз статистику, на яку звертала увагу Леся Анатоліївна, щодо навчання і підвищення кваліфікації. Окремо хочу попросити через Ольгу Петрівну запрошення для працівників секретаріату, тому що, на жаль, вони взагалі не беруть участь у навчанні, але у нас дійсно є досить багато розроблених навчальних програм, курсів, вебінарів, які можуть зацікавити і працівників секретаріату. Якщо буде потреба, звертайтеся, я можу передати інформацію, або напряму до тренінгового центру з повною інформацією щодо тих навчань, які у нас проходять.

І на цьому слайді ви бачите, що, в принципі, у нас максимально сильні сторони – це дійсно комунікація з секретаріатом комітету проактивна діяльність Дослідницької служби після внесення змін до нашого положення, звернення голови комітету і участь в заходах комітету, за що окрема подяка за запрошення. І серед слабких сторін, які б ми хотіли трошки підтягнути, це звернення від членів комітету безпосередньо і, можливо, підвищення навчання народних депутатів України та працівників секретаріату комітету. З цих питань і щодо звернень ви завжди можете звернутись особисто до мене або до мого заступника, або ваших помічників-консультантів. Якщо є потреба у визначенні, який матеріал замовити, як правильно оформити звернення, з будь-яких інших питань так само ми можемо допомогти щодо налагодження нашої співпраці.

І також щодо навчання наголошу, що на сайті є каталог, про який вже згадувала Леся Анатоліївна, ви можете передивитися. І також кожен рік, в принципі, проводиться опитування в потребах. Тому якщо немає якоїсь тематики, яка покривається нашими програмами навчання або відповідно ми не готуємо якісь проактивні матеріали, ви завжди можете звернутися до нас, ми врахуємо ваші потреби і будемо намагатися максимально забезпечити інформаційно-аналітичні і потреби в професійному навчанні.

На цьому слайді ви бачите безпосередньо наші контакти, за якими ви можете звертатися до нас з означених вище питань.

 

ВАОЛЕВСЬКА Л.А. Звичайно, ми надішлемо вам слайди, можливо, ви ще ближче ознайомитеся, як ми з вами співпрацюємо. Тобто ми хочемо бути корисними, хочемо почути вашу думку, можливо, у вас є якісь пропозиції щодо поліпшення нашої співпраці. Тому що ось, наприклад, ми готували і запрошували представників Міністерства фінансів, спеціально для народних депутатів провели тренінг по фінансово-економічному обґрунтуванню, тобто відповідно коли ви готуєте законопроекти, вам мало бути це цікаво, але, на жаль, дуже мало народних депутатів взяло участь у цьому.

Зараз, наприклад, ми готуємо і буде запроваджена програма "Актуальні питання законодавчої техніки. Вдосконалення законодавства", будуть також фахівці розповідати про особливості, як розробляти проекти законів, про колізії, прогалини і так далі. Крім того, у нас у квітні буде програма "Засади медіації для лідерів і керівників". Тобто ми, звичайно, вас запрошуємо брати участь у наших тренінгах, у наших вебінарах і хочемо бути відповідно корисними.

Дякую за увагу. Якщо є запитання, слухаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро вам дякую, Лесю Анатоліївно, Анно Миколаївно.

Шановні колеги, чи є запитання до представників Дослідницької служби Верховної Ради України? Якщо запитань немає, то можливо у когось є ще слова подяки до Дослідницької служби? Я думаю, що точно вони є, але, Лесю Анатоліївно, вибачте, через втому народних депутатів від довгого сьогоднішнього засідання вони просто їх не висловлюють. Тим не менше, ще раз хотів би від всіх народних депутатів членів комітету подякувати за вашу роботу.

Я дуже вас прошу надіслати всі додаткові матеріали, які ви хотіли би нам презентувати, на комітет. Повірте мені, всі матеріали розповсюджуються серед членів комітету, всі народні депутати члени комітету мають можливість отримувати доступ як до матеріалів, так і до посилань щодо проведення навчань. І я впевнений, що після сьогоднішнього заходу, після сьогоднішньої презентації наші слабкі сторони поступово почнуть виправлятися і стануть, також перейдуть в розряд сильних сторін нашого комітету. Ми готові і далі з вами співпрацювати, враховуючи, ще раз кажу, високий рівень як опрацювання наших запитів, так і тих програм, які ви впроваджуєте, і швидкість в тій роботі.

Дуже вам дякую. Якщо до нас є ще якісь запитання, то ми готові, я думаю, стисло відповісти. Якщо запитання немає, то в робочому порядку ми завжди на зв'язку.

 

ВАОЛЕВСЬКА Л.А. Дякуємо. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякуємо.

Шановні колеги, це питання не потребує голосування, тож дякую вам. Дякую ще раз секретаріату нашого комітету. Дякую Дослідницькій службі Верховної Ради України. Бережіть себе. До нових зустрічей.