СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань екологічної політики та природокористування
22 травня 2025 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати, розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Перед початком засідання нам необхідно обрати секретаря засідання.
Сергій Васильович Магера, буду просити вас, якщо ви не проти, виконувати обов'язки секретаря засідання.
МАГЕРА С.В. За умови вашої допомоги, бо, ви розуміємо, тяжко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно.
МАГЕРА С.В. Не помилятися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто – за таке рішення?
МАГЕРА С.В. Друзі, голосуємо.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, є повторення, хтось голосує очно, хтось по голосу. Тому 10 чи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нарахував 9.
МАГЕРА С.В. Тоді 9 і я – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас зараз загалом, якщо я не помиляюся, прошу секретаріат мені підтвердити, у нас загалом зараз 10 членів комітету на комітеті, з них 9 проголосувало.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. 10. На комітеті 10, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є пропозиція. Є розісланий вам порядок денний. Є пропозиція наступна: змінити черговість розгляду питань порядку денного і першим питанням поставити розгляд спеціальної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо стану додержання прав громадян на чисту та доступну воду в умовах дії правового режиму воєнного стану.
Потім поставити проект Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами (12356), друге читання. Потім поставити, за проханням Міндовкілля, проект Закону про ратифікацію Угоди (0308) і потім останній – це 12428. Інших пропозицій стосовно додаткових питань не надходило. Тому пропоную затвердити такий порядок денний.
Хто – за?
МАГЕРА С.В. Рахуємо, друзі.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Вдалося навіть 11. Ну, 10 точно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.
ШАХОВ С.В. Шахов – за. Порахували, Сергій Васильович.
МАГЕРА С.В. Порахував, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ніхто не голосує – той, хто не мав би голосувати, то тобто має бути все так.
Шановні присутні! Прошу виключати звук на своїх засобах зв'язку. Переходимо до розгляду питань порядку денного.
І перше питання, як ми вже зазначили є питання розгляду Спеціальної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо стану додержання прав громадян на чисту та доступну воду в умовах дії правового режиму воєнного стану.
Дмитро Валерійович, вам слово, будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую, Олег Володимирович.
Доброго дня, шановні народні депутати! Ще раз доброго дня всі присутні! Ми підготували презентацію, з вашого дозволу, пане голово, ми виведемо її на екран.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую.
Шановні колеги! Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України завдала нашій країні глибоких ран – це і людські втрати, і руйнування, і складні виклики для нашої інфраструктури. Одним із таких викликів стало погіршення доступу до чистої питної води для великої кількості громадян України. Щоб привернути увагу до цієї критичної теми у 2024 році я ініціював підготовку спеціальної доповіді щодо додержання права громадян на чисту та доступну воду в умовах дії правового режиму воєнного стану. Документ складається з чотирьох розділів, три з яких стосується: перше – вплив військової агресії РФ на права громадян у сфері питаної води та питного водопостачання; друге – впливу суб'єктів господарювання на водні ресурси; третє – стану формування та реалізації державної політики щодо забезпечення права на питну воду та санітарію; і в четвертому розділі розкрите питання імплементації міжнародних норм права на воду на санітарію в національному законодавстві України. Це дослідження базується на реальних даних, отриманих із понад 500 звернень від громадян України, результатів моніторингових візитів наших спеціалістів до місцевих органів влади, підприємств водопостачання і водовідведення як комунальних, так і приватних. Були здійснені лабораторні дослідження якості питної води. Крім того ми провели власне онлайн-опитування серед громадян – споживачів послуг централізованого водопостачання.
Шановні колеги, в опитуванні взяли участь більше ніж 13,5 тисяч респондентів з усіх регіонів України, за виключенням тимчасово окупованих територій України. Також отримали ми інформацію на наші офіційні запити від представників органів виконавчої гілки влади, органів місцевого самоврядування та профільних асоціацій у сфері водоканального господарства.
Повномасштабне вторгнення РФ серйозно вплинуло на доступ українців до питної води як безпосередньо, так і опосередковано. Що стосується прямого впливу повномасштабної агресії. Це в першу чергу забруднення найбільших річок України. Зверніть увагу, ми на мапі показали найбільші річки України – це Дністер, Дніпро та Сіверський Донець, це також і пошкодження та/або знищення об’єктів і мереж централізованого питного водопостачання та водовідведення. Найбільше пошкоджень та руйнувань зазнали об’єкти у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській. Херсонській областях. Особливо болючим став підрив Каховської ГЕС російськими військовими. За оцінками спільного звіту уряду ООН, уряду України, перепрошую, та Організації Об’єднаних Націй, підготовленого в жовтні 2023 року, більше мільйона громадян України залишились без доступу до питної води, тисячі – без електроенергії.
Ми вважаємо, що у нас є всі підстави, юридичні підстави, вважати, що це не просто екологічна катастрофа, це воєнний злочин і це пряма загроза праву людини на життя. Внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС у деяких громадах в Дніпропетровській області тисячі споживачів залишились без доступу до централізованого питного водопостачання.
На слайді, зверніть увагу, це черги громадян України до питної води, які зараз забезпечуються силами як державних органів виконавчої гілки влади, місцевого самоврядування, так і міжнародних організацій, які доставляють бутильовану воду до громадян України. Існують і непрямі наслідки впливу військової агресії на доступ людей до питної води. Через воєнні дії відкладаються важливі проєкти, які мали покращити якість води та стан довкілля.
Ну, зрозуміло, що в першу чергу спрямовуються кошти на Збройні Сили України, це абсолютно логічно. Але поряд з тим ми бачимо, що ті програми, проєкти, які були навіть заплановані, вони станом на зараз залишаються без фінансування, що в тому числі не напряму впливає на право громадян України до питної води.
Головним учасником цієї системи, що стосується питної води, її постачання та водовідведення звичайно є людина, громадянин України. Гарантування реалізації людиною свого права на питну воду здійснюється відповідними органами на центральному, регіональному та місцевому рівнях. Однак на кожному з цих рівнів, за нашим аналізом, є чимало проблем, які потребують негайного вирішення. Почну з проблем, які найбільше проявляються саме на місцевому рівні.
Передусім хочу звернути увагу на критичний стан систем централізованого водовідведення в Україні. Ситуація виглядає наступним чином: 30 відсотків мереж уже відпрацювали свій ресурс і вичерпали строк експлуатації, 40 відсотків зношені настільки, що потребують повної заміни, часті аварії на них стали нормою. Приблизно 50 відсотків станцій, 55 відсотків очисних споруд також не відповідають сучасним вимогам, вони потребують або капітальної реконструкції, або принаймні негайного оновлення.
Якість водопровідної питної води – це те, що насправді хвилює людей чи не найбільше. Поясню на конкретному прикладі. Під час моніторингового візиту до Бердичівської міської громади наша моніторингова група зустрілась з місцевими мешканцями та представниками громадських організацій. Жителі розповідають, що фактично не п'ють воду, не споживають, навіть не готують на ній їжу. Вони її використовують лише для господарських потреб, і то не завжди, бо іноді вода настільки поганої якості, що не годиться навіть для прання чи прибирання.
Ситуацію підтверджують фото, які ви бачите на екрані, ми їх зробили під час наших моніторингових візитів. В білій чашці, шановні народні депутати, – це не чай, це водопровідна вода. Також, м'яко кажучи, викликає здивування водопровідна вода блакитного кольору. І що особливо обурює людей, це попри отаку якість води громадяни України щомісячно сплачують саме за питне водопостачання. Платять, хоча водою користуватись як питною ну просто неможливо.
Зауважу, що ми фіксуємо, що це є прямий вплив вже на життя і здоров'я наших дітей. Тільки за останні три роки – з 22-го по 24-й у 6 областях України було офіційно зафіксовано випадки важкого захворювання у дітей, яке виникло через отруєння нітратами, які потрапили у воду. За результатами лабораторних досліджень водопровідна вода відповідає державним санітарним нормам та правилам у багатьох містах, але насправді є величезна проблема навіть із проведенням таких лабораторних аналізів. Єдине, де ми прямо зафіксували, що вода не відповідає елементарним вимогам, – це місто Миколаїв.
Також ми зафіксували, що вимкнення електроенергії в тому числі автоматично впливає на водопостачання. За результатами нашого онлайн-опитування 76 відсотків громадян підтвердили, що під час воєнного стану стикаються з перебоями в подачі води. От і тут ми зафіксували проблему, шановні народні депутати, що виявляється, у нас водоканал, не всі водоканали потрапили під визначення критичної інфраструктури й автоматично не були внесені до переліку об'єктів критичної інфраструктури.
Ми розуміємо, що відбувається з водоканалами, коли вони залишаються без електрики, фактично зупиняється вся робота, бо зупиняється робота в насосі, порушується одразу весь той процес очищення води і, як наслідки, у довкілля скидаються недоочищені стоки. На цьому фото, зверніть увагу, будь ласка, шановні народні депутати, очисні споруди Чернівціводоканалу. Це складна і потужна система, яка критично залежить від безперервного електропостачання. Фактично немає електрики і вона не працює, це просто обладнання, яке не виконує своєї функції.
Забезпечення безперебійної роботи водоканалів шляхом використання генераторів в принципі можливо. Ми зафіксували, що багато водоканалів обладнали свої мережі генераторами. Але зверніть увагу, наприклад, Житомирводоканал має 51 генератор різної потужності. Але, щоб забезпечити повністю свою роботу одну добу, вони потребують 15 тисяч літрів дизельного пального. Ми розуміємо, що це непомірні кошти і фактично генератори, якщо включаться, то тільки якась дуже маленька частина.
Варто пам'ятати, що водоканали це важлива частина критичної інфраструктури, але, на жаль, ми фіксуємо, що вони є також одним із головних забруднювачів наших річок та водойм. Наведу конкретний приклад. У місті Коростишів на Житомирщині ситуація просто катастрофічна, там взагалі немає діючих очисних споруд. Фахівці Державної екологічної інспекції Поліського округу провели лабораторні дослідження і виявили, що вода на вході в ці, так названі, очисні споруди та на виході має абсолютно однаковий рівень забруднень. Тобто стічні води фактично без жодного очищення скидаються прямо в річку Тетерів. І це не поодинокі випадки. І, зверніть увагу, це руїни не через російську агресію, ці руїни з'явились до початку повномасштабної агресії, на жаль. Напевно це один з прикладів просто неефективного господарювання на місцях.
Ще одна серйозна проблема – це недостатнє інформування людей про якість питної води та стан водопостачання уповноваженими суб'єктами. Фактично зараз про якість води людей інформують самі водоканали здебільшого через свої сайти або сторінки в соціальних мережах. Але ми розуміємо, що, наприклад, громадяни України старшого віку, вони не користуються телефонами, смартфонами, не мають доступу до інтернету, до соціальних мереж, автоматично вони не отримують інформацію.
Ще одне питання, яке хвилює людей по всій країні – це тарифи. Ми зафіксували офіційно, зверніть увагу, це от скільки сплачують громадяни України в різних областях, в різних об'єднаних територіальних громадах. Саме цікаве, що ми виявили, що в маленьких містах, селищах громадяни України сплачують в рази більше ніж у великих містах.
Якщо говорити про проблеми на регіональному рівні, то я додатково хочу зупинитися на трьох ключових. Перше – це недостатня участь обласних державних адміністрацій у вирішенні питань, пов'язаних із питною водою та водовідведенням.
Друге – це випадки, коли територіальні органи державної екоінспекції стикаються з перешкодами при спробах провести перевірки чи контроль.
І третє – це відсутність системного моніторингу якості води з індивідуальних децентралізованих джерел водопостачання.
Важливим кроком до покращення стану питного водопостачання в Україні на центральному рівні має стати затвердження загальнодержавної цільової програми "Питна вода України". На мій погляд, це є ключовим документом, без якого неможливе ефективне планування дій у цій сфері. Крім того, уряд досі не прийняв всі необхідні підзаконні акти, які регулюють питання питної води, водопостачання та водовідведення.
І окремо хочу зупинитися на ще одній важливій проблемі. На державному рівні досі не визначено мінімальний добовий норматив води, який необхідний для базових потреб людини: це пиття, приготування їжі, гігієни та санітарії. Водночас ті норми, які встановлюють ОМС, вони використовуються переважно у технічних випадках, коли, скажімо, лічильники не працюють, а треба виставити рахунок за споживання питної води.
З жовтня 23-го року в нашій державі не здійснюється державний контроль за дотриманням санітарного законодавства у сферах питної води, питного водопостачання та водовідведення. Причиною такої ситуації є те, що в законодавстві не визначено центральний орган виконавчої гілки влади, який має право здійснювати такий контроль.
Нарешті, я окремо хотів би подякувати шановним народним депутатам, що 21 квітня 2025 року у парламенті зареєстровано депутатський законопроект 13205, який врегульовує це питання.
Актуальною проблемою залишається і здійснення державного нагляду, контролю у зв'язку з впровадженням Постанови 303, яка фактично унеможливила цю роботу. Перевірки можливі лише тоді, коли існує реальна загроза правам і здоров'ю людей, довкіллю, національній безпеці або коли потрібно виконати міжнародні зобов'язання України. Скажу вам відверто, шановні народні депутати, навіть коли я фіксую, що є порушення прав громадян України і, на мій погляд, це автоматично несе реальну загрозу здоров'ю людей, все рівно дуже часто ми отримуємо відписки від органів, які не хочуть проводити свою роботу по нагляду і контролю за органами господарювання. На мій погляд, нам треба терміново внести зміни в 303-ю. Я це писав у своїх щорічних доповідях і за 23-й рік, і за 24-й рік і сподіваюся, що у поточній редакції нарешті уряд внесе зміни.
У межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна взяла на себе зобов'язання поступово впроваджувати європейське водне законодавство, зокрема йдеться про 4 ключові директиви ЄС, які мають бути адаптовані в наше національне законодавство.
Отже, щоб захистити право людей на чисту і доступну воду я підготував рекомендації щодо вирішення проблем у цих сферах. Ці пропозиції адресовані парламенту, уряду, центральним органам виконавчої гілки влади, а також органам місцевого самоврядування.
На завершення. Шановні народні депутати, шановні присутні, я хочу окремо подякувати шановним народним депутатам членам Комітету екологічної політики та природокористування, вам особисто, Олеже Володимировичу, за те, що було прийнято рішення винести Спеціальну доповідь на засідання комітету, заслухати і в тому числі вплинути на пришвидшення вирішення цієї проблеми.
Крім цього, хочу додатково проінформувати шановних народних депутатів, що ми ініціювали проведення низки круглих столів, обговорень з запрошенням всіх дотичних до цієї проблеми, обов'язково ми будемо завжди запрошувати шановних народних депутатів членів профільного комітету.
Також наступного року ми плануємо публічно заслухати стан виконання рекомендацій нашої Спеціальної доповіді і таким чином в тому числі впливати на усунення цієї проблеми. Під час представлення, хочу проінформувати, у нас були представники трьох профільних міністерств на рівні заступників, за що ми їм дякуємо, ми зараз зразу напрацювали конкретні дії, які ми можемо разом робити, це в першу чергу от проведення великого обговорення, зразу звернулися представники водоканалів – що вони хочуть від себе показати можливо варіанти, як терміново можна реагувати на ці виклики.
Найголовніше, що ми хотіли показати цією Спеціальною доповіддю, що проблема є, вона є ключовою для нас, і тільки з залученням всіх дотичних, ми можемо позитивно кардинально змінити цю ситуацію.
Дуже дякую.
Готовий відповідати на запитання, ремарки від шановних народних депутатів.
Дякую, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Дмитре Валерійовичу. Дякую, Олено Володимирівно.
По-перше, вчергове хочу вам подякувати за нашу неймовірно плідну співпрацю, вона завжди існує, завжди я це підкреслюю, завжди вона є продуктивною.
І я хотів би вам подякувати ще і за глибоке заглиблення в питання в даному випадку доступу населення до питної води, питання захисту довкілля в частині неможливості надходження неочищених вод до наших річок, до наших водних об'єктів, питання необхідності реконструкції всієї системи водопостачання і водовідведення. Безумовно, це величезне питання. І окремо хотів би вам подякувати за постійну підтримку нашої думки про необхідність відновлення засобів, заходів державного контролю і не тільки в частині державного контролю з боку Державної екологічної інспекції, але ще і інших органів, зокрема якщо Держекоінспекція нас підтримує в цьому випадку і Міндовкілля підтримує, то, наприклад, такі служби як Держпродспоживслужба, вона цим питанням майже не переймається і про такі ініціативи щодо відновлення заходів державного контролю, нагляду з їх боку я не чув принаймні. Думаю, що це потрібно було б підняти.
Шановні колеги, є пропозиція наступна. Сергій Володимирович, будь ласка, якщо в частині запитань до Дмитра Валерійовича, то, будь ласка, прошу дати Дмитру Валерійовичу запитання. Якщо це в частині загального обговорення, то є пропозиція загальне обговорення зробити після вже виступу всіх дотичних осіб.
Сергій Володимирович Мандзій, будь ласка.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, у мене, скажемо так, не запитання, а трошки доповнення. Якщо ви мені дасте 2-3 хвилини...
МАНДЗІЙ С.В. ...я хотів би декілька слів сказати. Дійсно, я хочу приєднатися до ваших слів, подякувати Дмитру Валерійовичу за глибоке розуміння проблеми. Дійсно, сьогодні у нас катастрофа на тих територіях, де ведуться бойові... Але разом з тим четвертий рік, по суті, сьогодні немає перевірок і в тих районах, в тих областях, де відносно мирно, масово пропадає вода із криниць, тому що по суті сьогодні безконтрольно (не чути)…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Володимировичу, вас не чутно. Принаймні виключіть, будь ласка, відео.
МАНДЗІЙ С.В. Чутно мене? Чутно зараз?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть відео, будь ласка. Так буде краще вас чутно.
МАНДЗІЙ С.В. Я виключив відео.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, будь ласка.
МАНДЗІЙ С.В. Масово влаштовуються, будуються різного типу водойми для аграрних потреб, для промислових потреб і на сьогоднішній день все це будується без відповідної документації, без експертних висновків. А разом з тим наша екоінспекція каже, що в нас є постанова, яка забороняє перевірки. Тому, Олегу Володимировичу, можливо, є слушним сьогодні ще раз прийняти протокольне доручення, ми цю проблему обговорювали з вами в ДСНС на нараді, дійсно повернути по запиту громадян перевірки щодо дотримання екологічного законодавства. Перше питання.
І друге питання. Я спілкувався з багатьма, як би, фермерами і ми подивилися, в Литві у них як би оця директива по обмеженню нітратів, і вони зараз дуже активно беруть курс на будівництво біогазових електростанцій як у аграрному секторі, так і у водоканалах на очисних спорудах. Тому що практично кожні очисні споруди в Україні – це сировина для біогазової установки. І якось як би так в’яло в цьому напрямку рухається уряд наш, хоча моя думка, що можна було б тут все ж таки думати за державну програму по розбудові таких біогазових станцій.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергію Володимировичу. Давайте, Сергій Володимирович Шахов, також 2 хвилини. Будь ласка, Сергій Володимирович. Будемо рухатися далі. Звук включіть, будь ласка.
ШАХОВ С.В. Дякую, Олеже Володимировичу.
Всіх вітаю, колеги. Вітаю, Дмитро Валерійович, і дякую за гучну таку підняту тему. На сьогоднішній день ми її піднімали не один раз на комітеті, тому що забруднення всіх річок, водойм в Україні зашкалює. Це більше, мабуть, 25 тисяч річок забруднено. А добуваючи звідти сапропель, можна продавати як добрива на аграрний ринок, якщо нас вважають аграрною державою, багато хто. Головне дивитися на проблему зсередини, чим хворі ми. 30 років така проблема і Дмитро Валерійович це знає, і в Луганській, і в Донецькій областях, і у Львівській, і в Одеській. Я жив і на першому поверсі, і на дев'ятому поверсі в різних містах і тому розумію, що вода завжди була забруднена. Головне, хто відповідає за це: Міністерство ЖКГ, чиновники, які не керують цією ситуацією? Чи треба дивитися на цю ситуацію, проблему, чи змінювалися і проводилися роботи там, у тих містах, де сьогодні вода взагалі зашкалює проблемами, ллється не чай, а з іржавчиною ця вода і так далі. Це треба піднімати питання і робити запити від комітету, від кожного народного депутата, і не тільки щоб цим займався Дмитро Валерійович, є чим займатися сьогодні під час війни.
Тому прошу, колеги, давайте разом може напишемо у ці міста, щоб нам відповіли, чи проводилися там ремонтні роботи, чи що там робиться з очисними спорудами, в цих містах. Ну і взагалі запитаємо у губернаторів різних областей, що робиться з водою по всій країні. Така пропозиція. Прошу також взяти до уваги, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу.
ШАХОВ С.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліка Вікторівна.
ЛАБУНСЬКА А.В. Я підтримую колегу. Він почав говорили. Але у мене є пропозиція. Все ж таки це питання зникнення води саме у колодязях в сільській місцевості – це проблема не одної області, на прикладі Житомирської, це проблема взагалі по Україні. І це питання ставити треба на державний рівень на рівні науковців, вивчення цього питання, чому зникає вода з колодязів. Тому що думок багато, це, кажуть, і кар'єри, і ще різні… Тому що для того, щоб боротися з цією проблемою, треба розуміти, чому. І ми досі… немає однозначної думки. І якщо будуть затверджуватися якісь програми, то моя пропозиція все ж таки включити вивчення питання зникнення води саме в сільській місцевості.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анжеліка Вікторівна. Дякую за пропозиції.
Давайте підемо по центральних органах виконавчої влади. Хотів би нагадати, що внаслідок Спеціальної доповіді Дмитра Валерійовича, Уповноваженого Верховної Ради з питань захисту прав людини, були направлені рекомендації до центральних органів виконавчої влади. Хотілось би почути від центральних органів виконавчої влади, яким чином ці рекомендації прийняті до навіть не уваги, а до виконання. Що зроблено, що має бути зроблено? І взагалі хотілось би почути в рамках, за можливості, п'ятихвилинної доповіді з боку кожного, не більше ніж п'ятихвилинної, взагалі комплексне вирішення цієї проблеми.
Звісно, у кожного з представників центральних органів виконавчої влади є своя частина повноважень, це Міндовкілля, це Мінрозвитку, це Держводагентство, Держекоінспекція, інші наші учасники. Але тим не менш хотілось би почути, почути, що ми робимо з цим далі, окрім глибокого занепокоєння.
Будь ласка, Міндовкілля.
ВЛАСЕНКО С.Г. Вітаю, шановні колеги, шановний Олеже Володимировичу, Дмитре Валерійовичу. Дякую за увагу до галузі забезпечення населення чистою питною водою. Це дуже важлива тема, тому що, як ми всі знаємо, без води неможливе життя.
Наразі увага суспільства до проблеми збереження водних ресурсів та відновлення доступу до питної води є неабияк на часі та потребує значної уваги.
Розпочата воєнна агресія Росії проти нашої країни спричинила велику кількість подій, які негативно вплинули на всі сфери навколишнього природного середовища, в тому числі і на стан водних ресурсів. Навіть минулої неділі відбувся підрив Трав'янського водосховища, правого затвору, знову ж таки на водосховище пішов скид води великий у річку Харків. Це водосховище розташоване на кордоні з Росією, доступу в наших колег з водного господарства немає. Тільки там переглядаємо через відео військових і постійно як би контролюємо, нижче між (нерозбірливо) вирівнюється рівень води.
Значними та критичними є руйнування і пошкодження гідротехнічних споруд на річках і водоймах, а також об'єктах водогосподарської інфраструктури, які здійснювали регулювання річкового стоку та забезпечували водопостачанням багатьох галузей економіки. Внаслідок воєнних дій на території України виникла ціла низка небезпечних екологічних ситуацій, серед яких особливий влив мають пошкодження або руйнування і подальша зупинка систем водопостачання і водовідведення в районах проведення бойових дій. Підтоплені і затоплені території, а також забруднення поверхневих і підземних вод, що призводить до втрат цінної прісної води та ґрунтів, що відбувається внаслідок потрапляння нафтопродуктів із паливно-мастильними матеріалами, небезпечних та токсичних речовин, що містяться в залишках боєприпасів.
Крім того, слід зазначити, що аварії на суднах та портовій інфраструктурі вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів також призводять до забруднення прибережних морських вод нафтопродуктами та поширення забруднюючих речовин по всій акваторії, що тягне за собою знищення флори та фауни морських екосистем. Це тут останній у нас приклад: це катастрофа з російськими цими двома суднами "Волгонефть", який був викид величезний тонни мазуту, які зараз прибиваються і до території Криму, і до території Одеської області, то воно там осіло на дно, а зараз воно під час прогріву води піднімається, і ця плівка, ми зі супутників всі бачимо, куди вона рухається. Все це призводить до великих масштабів евтрофікації водойм, виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації через підвищення ризику інфекційних захворювань.
Наявна ситуація потребує розширення переліку досліджуваних показників і постійного моніторингу, адже основним джерелом водозабезпечення населення України залишаються поверхневі води. Доступ до води погіршується внаслідок втрати закумульованих об'ємів в результаті руйнування і піротехнічних споруд, як я казав сьогодні, на Харківщині, також це шана Каховське водосховище. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну було втрачено акумульований запас води загальним об'ємом понад 20 мільярдів кубічних метрів. Найбільшим терористичним актом це було у нас руйнування греблі Каховської ГЕС, також показовою є ситуація з забрудненням річок Сейм та Десна, як прийшло до нас з Російської Федерації. Наразі в умовах воєнного стану вживаються заходи, що спрямовані на мінімізації ризиків та наслідків для водних ресурсів держави.
Держекоінспекцією та її територіальними органами постійно проводяться розрахунки збитків, заподіяних водним ресурсам внаслідок збройної агресії Росії. Наразі такі збитки складають уже більше 107 мільярдів гривень. Безпека водних ресурсів у прифронтових територіях потребує здійснення оперативного моніторингу якості води, водних об'єктів, що використовуються для питних потреб населення.
З метою отримання достовірної інформації про стан вод Держводагентством проводиться державний моніторинг поверхневих вод, регіональні лабораторії якого досліджують проби води на вміст більше як 120 забруднюючих речовин, пріоритетних, специфічних, хімічних та фізико-хімічних показників. Ці показники є обов’язковими для моніторингу хімічного забруднення пріоритетними речовинами, визначеними Водною рамкою Директиви ЄС. Для досягнення екологічних цілей, задекларованих у водній стратегії України, в тому числі зменшення забруднення вод, урядом України затверджено на перший шестирічний цикл план управління річковими басейнами для 9-и басейнів річок, які в нас існують в Україні.
Для вирішення критичної ситуації щодо забезпечення водою постраждалих територій урядом наприкінці 24-го року затверджено Державну цільову екологічну програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 30-го року. В рамках реалізації експериментального проєкту з водозабезпечення населення та суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану в Донецькій. Дніпропетровській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях у 23-24-х роках пробурено 70 артезіанських свердловин. Наприкінці цього слід відмітити зусилля міжнародних партнерів, які надають консультаційну та технічну підтримку в прагненні подолання викликів, що постали перед Україною.
Тепер я би хотів перейти до рекомендацій Уповноваженого і наших кроків, які були зроблені відповідно цих рекомендацій. Тоді я пропоную в частині Кабінету Міністрів, в частині Міндовкілля, уже Верховну Раду не піднімати. Рекомендації...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки, будь ласка, дуже стисло, будь ласка, тому що коли описали поточний стан, про який ми знаємо, про який частково доповідав Дмитро Валерійович, нам хотілось би все ж таки чути від вас і від інших представників ЦОВВ ваші дії, безпосередні дії, ваші плани, причому як короткострокові плани, так і довгострокові, враховуючи те, що дійсно проведення і стану річок в нашій країні, питання приведення водогосподарських споруд, споруд водовідведення, водопостачання – це величезні кошти. Все ж таки плани, будь ласка, але дуже стисло.
ВЛАСЕНКО С.Г. Давайте по рекомендаціях і по планах. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині імплементації положень додатку 1 та Директиви Європейського Співтовариства про захист вод від забруднення, щодо захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проїхали, вже внесений. Це два законопроекти.
ВЛАСЕНКО С.Г. 13201.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Один законопроект внесений народними депутатами членами нашого комітету, один аграрного комітету, другий, незрозуміло навіщо внесений, ще про дубльований з боку уряду Міндовкілля, але то окреме питання.
ВЛАСЕНКО С.Г. Олеже Володимировичу, розробили табличку, де зробили порівняння, я вам її вишлю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково. Будемо внаслідок, в тому рахунку візити Сергія Володимировича Мандзія і Олександра Борисовича Матусевича будемо ще зустрічатися, спілкуватися. Кроссекторальне питання, необхідне для вивчення, для визначення, безумовно, будемо втілювати цю Директиву. Далі, будь ласка.
ВЛАСЕНКО С.Г. Давайте стовно 303 Постанови Кабінету Міністрів, розробленою екоінспекцією зміни. Зміни погоджені міністром, очікуємо погодження з ЦОВВ і виносити на уряд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. Дякую.
ВЛАСЕНКО С.Г. Про внесення змін до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів 321. Сьогодні було на 11 годину засідання урядового комітету. Вже триденне доопрацювання і ми його також виносимо, там правки фінальні, виносимо на уряд, сподіваюся, на наступному тижні вже внесемо.
Передбачити у проекті Державного бюджету на 2026 рік видатки на здійснення заходів моніторингу підземних вод та реалізацію програми заходів "Плани управління річковими басейнами".
По моніторингу геонадра у нас три роки не фінансувалися. Але ми знову ж таки листи пишемо, сподіваємося, що гроші знайдуться і відновиться ця історія у нас з моніторингом, на жаль, на жаль, останні роки воно недофінансовано, але знову ж таки подаємо.
Операційний план реалізації водної стратегії на наступний період з урахуванням невиконаних заходів, передбачених в операційному плані дій і реалізації 2022-2024 роками. Розроблено проект постанови, він зараз перебуває у нас, з Міністерством фінансів доопрацювали... (нерозбірливо) тобто технічне доопрацювання, зараз направляємо на Мінфін, після Мінфіну Мін'юст і це у нас по цьому. Знову ж таки по зонам вразливим до накопичення нітратів, що колеги поїхали зараз, в Литві перебували, в процесі розробки і знову ж таки будемо опрацьовувати спільно, тому що як воно, чи вся територія вразлива до нітратів, чи невразлива – це...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Окреме питання, окреме питання.
ВЛАСЕНКО С.Г. Да. І знову ж таки це спільно з аграріями. Налагодити державний моніторинг забруднення сполуками азоту водних ресурсів для здійснення оцінки вразливості підземних і поверхневих вод до забруднення нітратами знову ж таки...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Далі.
ВЛАСЕНКО С.Г. В частині Міндовкілля у мене більше немає що прокоментувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Сергію Геннадійовичу, дякую.
Будь ласка, давайте, певно, якщо Костянтин Олексійович не проти, то давайте спочатку ідемо по довкіллєвому напрямку: Держводагентство, Держекоінспекція, потім перейдемо до Мінрозвитку. Добре?
КОВАЛЬЧУК К.О. Так, безумовно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Давайте Держводагентство, будь ласка, пане Ігорю.
КОВАЛЬОВ І.О. Добрий день, Олеже Володимировичу. Я вам дякую за запрошення. Дійсно, дуже важливе питання було піднято, Держводагентство приділяє дуже велику увагу до якості води. Як сказав вже Сергій Геннадійович Власенко, у нас є затверджений відповідно до рішення уряду плани управління річними басейнами. Я не буду зупинятися подробно на цих планах, але скажу, що 96 відсотків коштів, які передбачені в цих планах, це десь близько 348 мільярді гривень – це кошти, які будуть витрачені на заходи зі зменшення забруднення шляхом будівництва, реконструкції та модернізації очисних споруд та мережі водовідведення.
Крім того там, де посилена взаємодія з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування…(нерозбірливо) до документів короткострокових та довго-, середньострокового планування з нових програм та інших документів, визначених в планах управління річними басейнами.
Щодо короткострокових заходів, у нас є 4 лабораторії, 3 з них мають вже європейську сертифікацію, в цьому році ми з… Наприкінці 2024 року ми подали документи на акредитацію останньої четвертої лабораторії…(нерозбірливо) регіону в місті Одеса і тому чекаємо найближчим часом ще одну акредитацію.
Крім того хочу зазначити, що планова кількість вимірювань лабораторій в 2025 році запланована 351 тисяча вимірювань. Тобто обсяг обхвату моніторингу поверхневих вод достатньо широкий.
І зауваження у нас до рекомендацій Сергій Геннадійович озвучив, ми разом готували.
Якщо коротко, то в мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Олександрович. Не думаю, що у вас будуть зауваження до рекомендацій, я думаю, що у вас більше буде план виконання цих рекомендацій. Дякую.
Будь ласка, Дмитро Васильович Заруба, перший заступник.
ЗАРУБА Д.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати. Ми звичайно не тільки ознайомилися з цією спеціальною доповіддю, ми надавали інформацію для того, щоб в Уповноваженого з прав людини могли цю доповідь створити і вивчити ці питання, і головне, про що всі казали, і народні депутати, і Уповноважений з справ людини Дмитро Валерійович, і Сергій Власенко про те, що головним є оновлення планових заходів державного нагляду і контролю.
Ми з вами, Олеже Володимировичу, на всіх засіданнях, де я був, де проходило засідання комітету, завжди піднімається питання про необхідність внесення змін до 303-ї постанови уряду для того, щоб відновити саме планові заходи. Бо позапланові заходи це часткові, це за зверненням громадян, фактично це недостатній рівень державного нагляду і контролю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Дмитро Васильович, у мене запитання. От були перелічені Дмитром Валерійовичем декілька випадків, наприклад, Коростишів Водоканал, Уманьводоканал, можете зараз ці випадки прокоментувати?
ЗАРУБА Д.В. Ну фактично ми надали до сьогоднішнього засідання інформаційну довідку, там 10 об'єктів, по яких ми проводили заходи державного нагляду і контролю. Звичайно, такі випадки, які були сьогодні подані, вони, на жаль, збільшуються, тобто компанії з водопостачання, водовідведення фактично з кожним разом зменшують, скажемо, можливості щодо очистки води, скиди, які фактично не очищуються. Тобто там, де ми можемо виходити на заходи… (Не чути) дають такі результати як сьогодні були продемонстровані і знов-таки знаходяться ці довідки, які ми надали до засідання комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наслідки таких перевірок, коли ви входите?
ЗАРУБА Д.В. Фактично, ми розраховуємо збитки, накладаємо штрафні санкції, передаємо або в правоохоронні органи, або в судові інстанції. Наприклад Ізяславводоканал. По Хмельницькій області зараз знаходяться… Вже у першій інстанції ми виграли позов на 28 мільйонів звичайно, потім буде друга інстанція, дії водоканалу, але ми будемо намагатися, щоб за забруднення вод, які здійснюють недостатнє очищення і скидає у водні об'єкти і відповідні були санкції до порушників.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, от ті два ганебних випадки, які сьогодні доповідав Дмитро Валерійович, Уманьводоканал і Коростишів Водоканал, чи вони досліджувалися, чи вони перевірялися, які за ними, за наслідками цих перевірок були наслідки?
ЗАРУБА Д.В. По Уманьводоканалу. Ми розрахували збитки знов-таки це є в інформаційних матеріалах до сьогоднішньої доповіді до засідання комітету і в подальшому ми передаємо в судові органи відповідно, як це вимагає законодавство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коростишів.
ЗАРУБА Д.В. Також, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Були нараховані збитки, да?
ЗАРУБА Д.В. Наскільки я пам'ятаю, у мене зараз немає безпосередньо по Коростишеву переді мною інформації, але наскільки я пам'ятаю – так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу в оперативному порядку передати.
ЗАРУБА Д.В. Да, звичайно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, добре ви надсилаєте до правоохоронних органів, до судів. Чи є хоча б один випадок за минулі роки, коли внаслідок подання таких позовів дійсно або а) припинялося б забруднення, або здійснювалися б виплати з розрахованих збитків, або в) почалася б, що найголовніше напевно, реальна робота по припиненню такого забруднення, тобто по встановленню очисних споруд з модернізації комплексів водовідведення і так далі.
ЗАРУБА Д.В. Якщо сказати по результатах, які були особливо у довоєнний час, до широкомасштабного вторгнення, у більшості комунальні підприємства, вони сплачували відповідні збитки.
Щодо модернізації, це вже коли ми, скажімо, давали приписи, але в більшості, буваючи на всіх нарадах з цього питання і в РНБО, і в інших центральних органах, в комунальних підприємствах завжди кажуть, що у них немає грошей для модернізації, і це велика проблема, яка потребує вирішення на державному рівні із залученням міжнародної технічної допомоги для того, щоб покращити стан очистки питної води, яка зараз є. Тобто в більшості, за нашими перевірками, це відбувається, скажімо, сплата в державний бюджет, ніж якісь певні моменти модернізації, і про це каже і Асоціація водоканалів про те, що, на жаль, у них є проблема з оплатою з боку громадян і відповідно недостатньо є оборотних коштів для того, щоб модернізувати і покращити стан ситуації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення, Дмитре Васильовичу.
Будь ласка, передаю слово Мінрозвитку.
Будь ласка, пане Костянтине.
КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую, Олеже Володимировичу.
Вітаю шановних народних депутатів! Хочу подякувати за те, що піднята ця тема, хочу подякувати Дмитру Валерійовичу.
Ми також надавали багато інформації, приймали участь у доповіді. Дійсно, якісна ґрунтовна робота, що підкреслює проблеми. Тому давайте я сфокусуюся не на проблемах, які вже окреслені, а на конкретних діях зараз і планах Мінрозвитку.
Безумовно, фактори, які впливають, ми всі розуміємо – військова агресія, застарілість, недосконалість тарифів і тому подібне.
Куди рухаємось? Три ґрунтовні документи по напрямкам. Державна цільова економічна програма енергетичної модернізації підприємств водопостачання та водовідведення до 2030 року розрахована, затверджена, розроблена Мінрозвитку і була затверджена Кабміном 15 листопада 2024 року. Що вона дає, ця модернізація? Відповідно матеріально-технічні бази водоканалів, стимулювання процесів, там ресурси ефективності, енергоощадності, інноваційні технічні рішення. Не буду вдаватись, ґрунтовна, високо оцінена і на комітеті відповідному була, і в презентації європейським партнерам.
Другий напрямок – це щодо водовідведення і очищення стічних вод. Свіжа, також Мінрозвитку, ми в цьому році закінчили її, уряд підтримав, 7 лютого 2025 року було схвалено Концепцію цієї Державної цільової екологічної програми модернізації комунальних підприємств. Називаємо її Програма Еко Сток. Вона відповідно сприяє зменшенню надмірного навантаження, там виснаження потенціалу, покращення ефективності, ну прогресивна.
Ключове в цих двох, чесно скажу, наявність фінансування відповідного. Джерела передбачені всі: і державний бюджет, і місцеві бюджети, і залучення міжнародної допомоги. Передбачено кроки, напрямки прораховані, схвалено, наявність фінансування (ця, до речі, програма до 2034 року) дозволить суттєво покращити, і вона вдосконалить реально сектори і посилить спроможність водоканалів там до модернізації.
Третій напрямок дуже важливий і те, що було підкреслено, це питна вода. З Мінрозвитку 161-й пункт Плану рекомендацій Європейської комісії передбачено розроблення і подання на розгляд уряду ДЦП – це покращення питного водопостачання на період до 2035 року. Реалізація цієї соціальної програми щодо питної води, як правильно було зазначено паном Дмитром Валерійовичем, дозволить покращити доступність якісних послуг для населення, безпечна питна вода, будівництво і реконструкція систем водоочищення і застосування новітніх технологій. Це такі гарні європейські стандарти туди закладаються. А про директиви скажу далі. Оце три напрямки, які середньотривалі, там 30-й, 35-й, 34-й роки, водопостачання, водовідведення і питна вода, які є найбільш ґрунтовними, і вони наразі, як ви бачите, у пів року дві прийняті і одна зараз триває.
Далі. По нормативних документах. Ми вбачаємо такі, там цифра, здається, біля 30-и, 35 було зазначено, 9 нормативно-правових актів розроблено і прийнято вже, 12 на стадії проходження різних процесів – від законопроектів до наказів внутрішніх, не буду статус їхній, але розуміємо, вони визначені законом, відповідно працюємо для пришвидшення розроблення або проходження погодження.
Четверте. Напрямок європейської інтеграції, щодо імплементації директив Європейського Союзу. В кінці квітня і на початку травня у нас було 2 Мок-сесії і Мінрозвитку по трьох напрямках, 3 директиви, впровадження. Презентували, предпрезентація європейським експертам, отримали деякі зауваження, доопрацьовуємо. На 20 червня в Брюсселі запланований скринінг Європейської комісії щодо імплементації Україною цих 3 директив. Ми готуємося, готуємося суттєво. Фідбек непоганий із зауваженнями робочий. Відповідно заслухає Європейська комісія, ми отримаємо висновки і готові будемо поділитися відповідно, як європейці оцінюють наш рух щодо імплементації цих…
Комунікація була також озвучена, щодо моніторингу інформування населення. 21 січня цього року постановою Кабміну було затверджено Порядок здійснення державного моніторингу у сферах питної води. Розробником якраз було Мінрозвитку. Підтримав нас уряд. Наразі ми маємо далі практично застосовувати: зробити платформу, створити систему збору інформації від підприємств, ОВА і відповідно до міністерства, для того щоб по всій Україні ми могли отримувати інформацію про якість і стан питного водопостачання і водовідведення. Тому тут працюємо.
І Мінрозвитку є, готує щорічно і є відповідальним за оприлюднення Національної доповіді про якість питної води і стан водопостачання в Україні. Наразі ми збираємо за останній рік. За попередні 10 чи 11 років відповідно є посилання на сайті міністерства, це найбільш такий ґрунтовний документ, який виходить від міністерства за результатами року.
Тобто якщо дуже коротко, отакі напрямки роботи, такі вектори. Не буду там говорити про роботу з міжнародними партнерами, ми на кожній можливості доносимо про проблеми, які є в сфері. І вчора буквально Мінрозвитку запропонувало у сфері водопостачання громадам дуже гарні умови від Європейського інвестиційного банку. Кредитування дуже лояльне: на 30 років розтягнуто, 8 років взагалі пільгового кредитуванні. Будемо презентувати громадам різні механізми для вдосконалення.
Але останнє: дійсно є проблема фінансового становища підприємств водопостачання, водовідведення. Ви знаєте цю проблему: ліцензіати НКРЕКП, тарифи на даний момент покривають лише 69 відсотків від фактичних витрат цих підприємств, відповідно недофінансування. Тобто мова йде про виживання, а не про модернізацію, тобто наразі самостійно підприємства водопостачання, водовідведення не мають фінансового ресурсу для того, щоб там інвестиційну складову якусь закладати.
Є рух у цьому напрямку, підготовлений законопроект міністерством у відповідному профільному комітеті по житлово-комунальному господарству. Ми його презентували. Не просто там питання, тут і політика, але відповідно розуміємо, знаємо і є пропозиції, шляхи врегулювання відповідні.
Тому десь так коротенько якщо, буду готовий відповісти на запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь.
Костянтине Олексійовичу, в мене 3 питання є.
Питання перше. Наприкінці 21-го року було подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради проект Закону про загальнодержавну цільову соціальну програму "Питна вода України", він був прийнятий, він оброблявся нашим комітетом, був прийнятий 15 лютого 22-го року безпосередньо перед початком повномасштабного вторгнення, не підписаний, на жаль, Президентом. Звісно, він застарілий вже, станом на зараз ми абсолютно чітко розуміємо, що ті заходи, які були передбачені цим законом, і той план реконструкції і модернізації, він не відповідає поточним умовам нашої країни і має бути оновлений, але все ж таки запитання: чи вам відомо щось про підготовку нової програми, загальнодержавної цільової соціальної програми "Питна вода України" у вигляді закону, закону України, оновленого закону. Якщо так, то чи він буде надходити до Верховної Ради і коли? Будь ласка.
КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую.
Погоджуюсь з вами. Да, там дійсно були викладені ідеї мирного часу, тому наразі потребує доопрацювання повного точніше. Третя державна цільова програма, про яку я говорив, якраз її напрямок фактично відображує всі ті цілі щодо якості питної води. Єдине, що ми рухаємось по шляху затвердження державної цільової програми рішеннями уряду, Кабміну, те що ми дві державні цільові пройшли і зараз третя, тобто ми вбачаємо через затвердження урядом. Тому наразі ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не суперечить Закону "Про загальнодержавні цільові програми"?
КОВАЛЬЧУК К.О. Не готовий сказати. Вбачаю, що ні. Проводився аналіз відповідний Мін’юстом, і Кабміном, і секретаріатом. Дві державні цільові прийняті, тому вважаю, що це... Ну, ми рухаємось по напрямку, важливо вирішити питання, якщо воно в рамках і в спосіб, який дозволений, то...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
КОВАЛЬЧУК К.О. Ми тільки що дві програми пройшли, то я наразі думаю, що це законний шлях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге питання, яке сьогодні ми неодноразово обговорювали. В нас таке замкнене коло зараз, тобто у водоканалів немає достатніх коштів для проведення повноцінної модернізації, одночасно з цим вони не підіймають тарифи для населення і здебільшого, як я почув з доповіді Дмитра Валерійовича, ці тарифи є недостатньо економічно обґрунтованими і не кореспондуються з якістю послуг, які надаються, зокрема приводився приклад по неспіврозмірності тарифів по великим містам, маленьким містам, населеним пунктам іншим. З іншого боку, фактично, як ви уже сказали, ідеться мова тільки про виживання цих водоканалів, відповідно та функція, яку вони мали би виконувати повноцінно, повноцінно саме я кажу, не частково – це функція забезпечення належної водоочистки, вона не виконується. Відповідно страждає населення, страждає довкілля і так далі, тобто замкнене коло.
У мене запитання дуже просте для нашого комітету, складне вирішення, але дуже просте запитання: як це коло розірвати? Чи є розуміння, завдяки чому ми можемо все ж таки зробити дієвий крок і почати виходити з цього постійного кружляння на одному місці? Ми просто про це чуємо уже шість років, до нас це чули ще багато-багато скликань, багато років, нічого не змінюється.
І окремо підзапитання. Можете ви надати нам приклад якогось водоканалу в нашій країні, який би взявся, прийняла рішення місцева влада про необхідність реконструкції водоканалу, взялися, поїхали би по інших країнам, стучалися би до держави, проводили розмови з НКРЕКП, проводили розмови з населенням про необхідність підняття тарифів і внаслідок цього всього вони б вийшли на якийсь шлях, зрозумілий для всіх шлях щодо вирішення цієї проблеми, будь ласка.
КОВАЛЬЧУК К.О. Дякую дуже за запитання.
Щодо тарифів. Направду в Україні більше двох тисяч водоканалів, з них ліцензіатами НКРЕКП є лише 37 наразі. І лише в цьому році я давав доповідь, лише в цьому році нам відомо про факти більш, ну майже 400 фактів встановлення економічно обґрунтованих тарифів органами місцевого самоврядування. Тобто ця практика є, вона існує, тарифи застосовуються. В органів місцевого самоврядування два вектори або встановити економічно обґрунтовані тарифи або їх не встановлювати і фінансувати, дофінансовувати комунальні водоканали.
Тому ці приклади є, мораторію наразі в країні як по теплопостачанню, по водопостачанню немає, тому це робити можна.
Як шлях один – пропозиція для обговорення я її озвучував, в принципі можу і тут підтвердити, тимчасового встановлення там на період до закінчення військового стану і, наприклад, пів року після того, віддати всіх ліцензіатів на органи місцевого самоврядування. Щоб органи місцевого самоврядування самостійно вирішували, чи їм встановлювати економічно обґрунтовані тарифи, чи дофінансовуватися з місцевого бюджету. Це нормальний дієвий механізм і те, що я сказав перед цим, показує, що така практика наразі існує і нормально населенням…
А був дуже гарний приклад, я дякую Дмитру Валерійовичу, був приклад, ви бачили великі міста Київ і ще якийсь був. Тобто там тариф був удвічі, утричі менше ніж у маленьких містах. От так воно працює.
Щодо прикладів ефективного…Дійсно є, до нас звертаються, є багато активних там водоканалів, які їздять, запроваджують, залучають міжнародну допомогу притому інколи самостійно. В Одесі там… Я не хочу переходити на регіони, але приклади є. Не в усіх є можливості і фінансові спроможності, але наявність економічно обґрунтованих тарифів, адекватність місцевої влади і під керівництвом водоканалів, в принципі, не прогресивний ривок зробити, але принаймні підтримувати в належному стані підприємство водоканалу, можливо. Але Мінрозвитку не може відповідати за встановлення тарифної політики, це є незалежна комісія (регулятор). Тому я суто з точки зору можливих шляхів вирішення цієї проблеми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як нам на загальнодержавному рівні змусити все ж таки всі водоканали, вибачте, що примітизую це питання, як змусити всі водоканали все ж таки зайнятися реконструкцією, модернізацією і призвести водогосподарські споруди до належного стану для того, щоб зменшити вплив на населення, вплив на довкілля і довести це, стан води, до екологічно якісних показників?
КОВАЛЬЧУК К.О. Олеже Володимировичу, якраз Державна цільова програма, перше, енергетична модернізація, те, про що я казав, участь у програмі водоканалів, якраз і буде одним із стимулів, і шляхів модернізації. По-друге, це, можливо, зміна форми тарифу, коли в тариф вкладається інвестиційна складова і, наприклад, я дуже так теж умовно, є якийсь люфт в тарифі. Але підприємство зобов'язане, наприклад, 5, 10, там 15 відсотків робити модернізацію своїх мереж в рік. Якщо вони це не виконують, то відповідно там вживаються заходи, тариф знижується і тому подібне.
Державна програма цільова, яка була перша мною озвучена, якраз дуже дієвий і нормальний механізм для того, щоб вони використовували водоканали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за відповідь.
КОВАЛЬЧУК К.О. І ефективний нагляд, безумовно, те, що колеги проговорювали, це моя думка така.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Костянтине Олексійовичу.
Шановні колеги, чи хоче ще хтось по цьому питанню висловити свою думку, задати запитання, можливо, нашим колегам представникам центральних органів виконавчої влади? Зараз. Чи всі представники центральних органів виконавчої влади висловилися за тими питаннями, які є предметом їх відання. Не бачу більше нікого. Тож, шановні колеги, є пропозиція перейти до прийняття рішення. А саме є пропозиція наступна: інформацію подану взяти до відома, рекомендувати Міндовкілля, Мінрозвитку, Держводагентству та Держекоінспекції продовжити виконання в межах компетенції заходів, спрямованих на додержання прав громадян на чисту та доступну воду. Відзвітуватися про стан виконання зазначених заходів, які зазначені в Рекомендаціях, через три місяці комітету. І окремо спрямувати на Кабінет Міністрів ті пропозиції, які надійшли внаслідок розгляду цього питання комітетом, зокрема пропозицію щодо відновлення заходів з державного нагляду та контролю як в частині екологічного нагляду та контролю, так і в частині інших відомств, які здійснюють контроль в частині належного санітарного стану нашого довкілля і вод в тому рахунку.
Якщо інших пропозицій немає, то прошу голосувати. Хто – за?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЧОРНИЙ В.І. Чорний – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорного бачу.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимирович, 9?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9. Вірно, 9 осіб. А з Сергієм Володимировичем Мандзієм 10.
МАГЕРА С.В. Погоджуюсь. Я себе ще не порахував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
МАНДЗІЙ С.В. Сергій Васильович, видно мене?
МАГЕРА С.В. Да, зараз побачив. Да-да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
МАГЕРА С.В. Я на телефоні, тому не дуже зручно. Але намагаюсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дякую, шановні представники центральних органів виконавчої влади. Дякую, Дмитро Валерійович, особисто. Завжди напоготові до підтримки. Наш висновок буде направлений окремо до Комітету пана Задорожного Андрія Вікторовича, для того щоб він окремо ще зі своєї точки зору, з точки зору предметів відання розглянув це питання. Дякую вам.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Можна буквально одну репліку?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Я хотів окремо подякувати шановним народним депутатам, вам особисто, Олег Володимирович, за таку чітку позицію під час розгляду Спеціальної доповіді. Дуже вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до наступних питань порядку денного, а саме до розгляду проекту Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами (реєстровий номер 12356), друге читання. Будь ласка, хто від секретаріату може доповісти по цьому питанню?
ХАЛА О.А. Олена Анатоліївна. Доброго дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Анатоліївна, будь ласка.
ХАЛА О.А. Законопроект про Загальнодержавну цільову екологічну програму був прийнятий за основу 27 лютого 25-го року. Надалі до законопроекту надійшло більше 200 правок та пропозицій. Для обґрунтування технічних редакційних і техніко-економічних поправок і уточнень від ДАЗВ було надано 3 листи, які були надані в матеріалах до розгляду законопроекту. А також надійшов лист від голови комітету народного депутата Бондаренка Олега Володимировича з правками і пропозиціями до додатків 1 та 2 до Загальнодержавної цільової екологічної програми.
В проектах порівняльної таблиці та додатках було надано 255 правок, з них: було враховано – 92, враховано частково – 9, редакційно – 1 і не враховано 153 правки. Частина відхилених правок стосувалася перенесення положень з розділу "Шляхи і способи розв'язання проблеми" до розділу "Мета програми", що не відповідає вимогам порядку підготовки цільових програм державних, затверджених Кабінетом Міністрів.
Також серед відхилених пропозицій частина була… пропозиція виключити з тексту програми та додатків слів "кошти виробників радіоактивних відходів". Прийняття цих правок не дозволило б здійснювати фінансування деяких заходів і завдань державної цільової програми.
Також ряд правок стосувався взаємовиключних редакцій положень законопроекту. Тому пропонується схвалити порівняльну таблицю і додатки, виклавши назву законопроекту в новій редакції: про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами на 2025-2032 роки. І також визначити доповідача, доповідач… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Давайте будемо розглядати в такому порядку: будь ласка, Міндовкілля, ваша позиція. Чи ознайомлювалися ви з текстом законопроекту до другого читання? Чи ви підтверджуєте його доцільність у такому вигляді? Будь ласка.
СЕМЕНЕЦЬ О.С. Шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати! Так, ми мали змогу ознайомитися і спосіб врахування тих правок нам відомий. Ми підтримуємо таку редакцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Степановичу.
Будь ласка, зона відчуження, Григорій Григорович.
ІЩЕНКО Г.Г. Добрий день, Олеже Володимировичу, добрий день, шановні народні депутати, шановні колеги. Державне агентство зони відчуження також підтримує позицію і Міндовкілля, і узгоджену з комітетом.
І ми просимо також внести на розгляд до Верховної Ради України для відповідного прийняття закону в цілому і в другому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олеже Миколайовичу.
КОРІКОВ О.М. Добрий день, Олег Володимирович, добрий день, шановні депутати, шановні запрошені. Держатомрегулювання свого часу погоджував цей проектом Законом України. Зараз ми ознайомилися з відповідними правками і в нас принципових зауважень немає. Є, скажемо так, уточнення десь по термінології, але їх можна, значить, привести у відповідність. На подальших етапах. доопрацюємо в секретаріаті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олеже Миколайовичу, дякую.
Шановні колеги, шановні народні депутати, чи є по цьому питанню додаткові доповіді або зауваження? Сергію Васильовичу, хотів би подякувати вам за опрацювання цього документу, за плідну роботу разом з зоною відчуження, з Міндовкілля по підготовці цього документу до другого читання. Сподіваюсь, що він буде невдовзі винесений і проголосований в залі за вашою допомогою в тому рахунку.
Шановні колеги, якщо ...
_______________. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Якщо немає необхідності до обговорення, то є пропозиція наступна. Давайте голосувати.
Перше, підтримати правки, пропозиції, подані народним депутатом Бондаренком, викладені у мотивувальній частині рішення, стосовно викладу остаточної редакції назви і тексту статей законопроекту для прийняття в другому читанні відповідно до пункту 4 частини першої статті 118 Регламенту та подати остаточну редакцію комітету від народного депутата України Бондаренка, в тому рахунку назву законопроекту викласти в редакції "Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами на 2025-2032 роки".
Хто за?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. Зараз може 10, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірно.
Шановні колеги, хто за те, щоб врахувати 92 правки, зокрема правки 1, 2, 3 та інші зазначені в проекті висновку.
Хто – за?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Сергій Володимирович Шахов, ви – за?
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. Ну тоді 10 – за, Олеже Володимировичу.
МАНДЗІЙ С.В. Мандзія бачите, Сергію Васильовичу?
МАГЕРА С.В. Да, бачу, бачу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачимо. Дякую, Сергію Володимировичу.
Шановні колеги, хто за те, щоб врахувати частково 9 правок і редакційно одну правку, а саме правку 203.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
КРИВОРУЧЕКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Якщо Шахов – за, то буде 10. Сергій Володимирович.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. О, тепер 10 – за, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Шахов, будь ласка, залучайтесь до голосування. Дякую.
Шановні колеги, хто за те, щоб відхилити 153 правки, а саме: 18, 20, 21 та інші зазначені в проекті висновку.
Хто – за?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. 10 – за, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І остаточно, шановні колеги, хто за те, щоб надати голові Комітету право вносити техніко-юридичні правки до законопроекту під час його підготовки до розгляду в другому читанні та при внесенні до порівняльної таблиці та додатків пропозицій та поправок за результатами прийнятих комітетом рішень змінювати нумерацію у разі необхідності. Рекомендувати Верховній Раді України законопроект з новою назвою "Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами на 2025-2032 роки" (реєстраційний номер 12356) прийняти в другому читанні та в цілому як закон. І доповідачем від комітету при розгляді питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити народного депутата України Магеру Сергія Васильовича.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАГЕРА С.В. 10 – за, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 – за. Дякую.
Шановні колеги, рухаємося далі. Секретаріату доручення – якнайшвидше опрацювати цей текст, для того щоб ми змогли на наступне засідання Верховної Ради його подати. Дякую.
Шановні колеги, третє питання порядку денного. Сподіваюся, що ми швидко пройдемо останні два питання. Це проект Закону про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів (реєстраційний номер 0308 від 30 квітня 2025 року), поданий Кабінетом Міністрів України.
Хто буде доповідати цей законопроект?
_____________. Олеже Володимировичу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Я так розумію, що Віталій Іванович Кунатенко.
КУНАТЕНКО В.І. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Іванович. Тільки у мене до вас прохання: стисло і зробити акцент на предметах відання нашого комітету. Будь ласка.
КУНАТЕНКО В.І. Дуже дякую, пане голово.
Шановний пане голово, шановні народні депутати! Проект закону розроблено відповідно до Закону "Про міжнародні договори" з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією угодою, яку підписано 17 лютого цього року. Сторонам вдалося досягти максимальної лібералізації доступу до ринків обох країн. Зокрема, якщо говорити про торгівлю товарами, то для українських товарів лібералізація ринку охопила понад 98 відсотків тарифних ліній митного тарифу Об'єднаних Арабських Еміратів.
Що стосується сфери послуг, зокрема й екологічних послуг, до яких належать послуги каналізації, утилізації відходів, санітарної обробки і очищення, рекультивації ґрунтів і води, Україна зберегла ті ж зобов'язання, які на сьогодні є за Угодою про заснування Світової організації торгівлі. Тобто нових зобов'язань Україна у цій сфері не брала, натомість Об'єднані Арабські Емірати додатково надали доступ для українських постачальників послуг, зокрема екологічних послуг, які стосуються послуг очищення, рекультивації забрудненого, зараженого ґрунту та води, за третім способом постачання, це комерційна присутність.
З метою вирішення питань, пов'язаних з імплементацією, реалізацією положень цієї угоди, сторони домовилися створити спільний комітет, а також Раду з інвестицій Україна – Об'єднані Арабські Емірати. Головними завданнями яких буде зміцнення торговельно-економічного і інвестиційного співробітництва між державами. І як я сказав, прийняття цього проекту закону дозволить виконати внутрішні державні процедури, необхідні для набрання чинності угоди.
Прошу підтримати проект закону.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Івановичу.
Сергію Геннадійовичу, будь ласка, прошу доповнити.
ВЛАСЕНКО С.Г. Міністерство захисту довкілля також без зауважень погодило дану угоду. І просимо народних депутатів також підтримати.
І зі свого боку, дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, чи є до цієї угоди, до цього законопроекту 0308 запитання?
Якщо запитань немає, то є пропозиції. Є пропозиція звернутися до головного комітету, який буде розглядати цю угоду, і рекомендувати цьому комітету звернутися до Верховної Ради для прийняття цієї угоди, цього Закону про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів (реєстраційний № 0308) за основу та в цілому.
Якщо зауважень, заперечень немає, то хто за?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Олеже Володимировичу, 10 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, і останнє питання порядку денного. Сподіваюся, що ми його пройдемо, не зважаючи на те, що законопроект доволі великий і складний, що ми пройдемо його швидко, але тим не менше.
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу в галузі рибного господарства (реєстраційний № 12428 від 20 січня 2025 року), поданий Кабінетом Міністрів України.
Будь ласка, хто є доповідачем від, я так розумію, від Міністерства аграрної політики?
Людмило Миколаївно, ви з нами?
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Так. Добрий день! Я з вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмило Миколаївно, прошу стисло доповісти цей законопроект і можливо зупинитися на розгляді питання наших предметів відання. Будь ласка.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую.
Шановні народні депутати, Кабінетом Міністрів було зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу в галузі рибного господарства.
Було введено деякі нові доповнення, які доповідають інституту регулювання правового Європейського Союзу. Було додано в Закон про рибне господарство новий термін "екосистемний підхід". Було доповнено цілями державної політики в галузі рибного господарства, знову ж, які відповідають Регламенту 1380. Доповнено принципами дотримання державного управління. Додатково пропонується введення дозвільного документу на чужорідні види риб. Внесено зміни до Закону про видачу дозволів, про регулювання діяльності і зазначено, що відповідно до Закону про рибне господарство.
Далі вже безпосередньо всі заяви будуть затверджуватись Кабінетом Міністрів. Перелік документів визначено, який подається для отримання цього дозволу, як здійснюється контроль за заселенням чужорідних видів тварин і це все повністю відповідає Регламенту Європейського Союзу.
Прошу підтримати. Він погоджений всіма зацікавленими органами, погоджений Міндовкілля і не було ніяких зауважень, все доопрацьовано, тому прошу вас підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь, Людмило Миколаївно.
Будь ласка, секретаріат, Оксана Василівна, будь ласка, прошу доповісти, які надійшли зауваження до цього законопроекту.
ЯРМОЛЕНКО О.В. Доброго дня, шановні присутні!
Головне науково-експерте управління надало зауваження до законопроекту. Головне, що воно зазначило, що прийняття проекту у запропонованому вигляді матиме наслідком послаблення вимог щодо поводження з чужорідними видами гідробіонтів у цілому, що не узгоджується з відповідними міжнародними актами та актами права Європейського Союзу, чинним законодавством, а також несе ризики погіршення екологічно стану.
Антимонопольний комітет звертає увагу, що запропонованими у законопроекті змінами передбачається, що організаціями виробників будуть мати привілеї у вигляді делегування певних повноважень органів виконавчої влади, шляхом покладання на них виконання цілей та завдань державної політики в галузі рибного господарства і наслідком такої реалізації може бути спотворення конкуренції в частині змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття переваг над іншими суб'єктами господарювання.
Міністерство розвитку громад і територій не має зауважень до законопроекту.
Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначило, що положення законопроекту не суперечать нормам Бюджетного кодексу.
Міністерство освіти і науки надало пропозиції до законопроекту.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів повідомило про відсутність пропозицій та зауважень до законопроекту.
І Державна екологічна інспекція зазначила, що надані до Держрибагентства пропозиції і зауваження були враховані у законопроекті 12428.
Разом з тим слід звернути увагу, що виглядає дискусійним запровадження законопроектом терміну "викиди" як повернення загиблих водних біоресурсів, що втратили свою життєздатність, у середовище їх існування, за винятком поверхневих вод.
Відповідно до Законів "Про охорону атмосферного повітря" та "Про охорону навколишнього природного середовища" термін "викид" застосовується передусім як надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміш таких речовин. І в основному законі це викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище або ж нормативів гранично допустимих викидів впливу підвищених та біологічних факторів.
У Законі "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", який набирає чинності 8 серпня 2025 року, термін "викид" – це безпосереднє або опосередковане вивільнення, у тому числі скид, речовин, вібрації, тепла, шуму або інших фізичних та біологічних факторів.
Головне науково-експерте управління також у своєму висновку відмітило, що використання одного терміну з різним змістом одночасно у сфері охорони довкілля та у сфері рибного господарства призведе до термінологічної неузгодженості, що може ускладнити реалізацію відповідних положень. Крім того, зазначаємо також, що згідно абзацу дванадцять статті 35 Закону про рибне господарство здійснювати охорону водних біоресурсів, додержуватися режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, у межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), а не здійснювати добування видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги, як це пропонується у законопроекті. Це нова редакція статті 47 закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Оксана Василівна.
Будь ласка, Міндовкілля позиція.
КИРЕЄВА В.С. Дякую, Олег Володимирович, за надане слово. Ще раз хочу привітати всіх народних депутатів. Міністерство захисту довкілля провело додаткові консультації з нашими міжнародними партнерами, тому що ми зараз якраз проходимо етап євроінтеграції і саме інвазійні види є одним із питань порядку денного, також окремо опрацювало певні юридичні питання. І на сьогодні ми зазначаємо, що насправді цей закон є важливий, але цей закон потребує доопрацювання. Повністю згодні з позицією ГНЕУ щодо використання термінології, яка суперечить чинним законодавчим нормам, а саме Закону України про атмосферне повітря, про запобігання промисловому забрудненню. Але хочемо сьогодні зупинитись на окремій частині, яку потрібно розглянути.
Перше. Це прослідковується невідповідність запропонованих змін міжнародним зобов'язанням України саме в частині захисту довкілля. Зокрема відповідно до Конвенції про охорону біологічного різноманіття Україна зобов'язана, наскільки це можливо і доцільно, запобігти інтродукції чужорідних видів, які загрожують екосистемам, видам або місцям мешкання, контролювати або знищувати такі види. Прийняття цього законопроекту, навпаки, дозволяє цим видам базуватися і впроваджуватися саме в довкіллєву складову. Також Регламент ЄС 708/2007 наголошує на необхідності збалансованого підходу, допуск інтродукції можливий лише за умови мінімізації ризиків для біорізноманіття, запобігання генетичному змішуванню з місцевими видами та уникнення змін водних екосистем.
Відповідно до діючих норм саме статті 20 Закону України "Про аквакультуру" на сьогодні цей законопроект містить ефективний екологічний запобіжник, який передбачає недопущення неконтрольованого поширення чужорідних видів, відсутність негативного впливу на місце популяції, наукове обґрунтування мети та доцільності. Відповідно до запропонованих змін спрощують вимоги до науково-біологічного обґрунтування, зводять його до описового документа без аналізу доцільності чи оцінки екологічного ризику, також замінюють превентивну норму, заходи для забезпечення недопущення негативного впливу на декларативне формулювання, кроки для мінімізації потенційного впливу, що передбачає недопустимість повного негативного впливу.
Окремо хочу звернути увагу на відсутність визначення порядку оцінки екологічного ризику, що саме є важливим для нашого міністерства. Запропонована редакція не містить чіткого механізму погодження науково-біологічного обґрунтування, строків, критеріїв, підстав для погодження, обов'язку, залучення наукових установ меж дії дозволів за типами водних об'єктів, що створюють правову невизначеність.
Також відповідно до цього проекту Закону прослідковується послаблення державного контролю, відсутність саме контролю з боку органу, який видає дозволи. Це суперечить також принципам Європейського Союзу, тому що на сьогодні у проекті Закону Держвод… рибагентство видає дозволи і також їх контролює. І Міністерство захисту довкілля наполягає, щоб це здійснювалося органами Міндовкілля або уповноваженими екологічними структурами.
Також потрібно зазначити, що потрібно розмежувати повноваження у визначенні чужорідних видів. Законопроектом пропонується надати Мінагрополітики повноваження щодо затвердження порядку віднесених видів водних ресурсів до чужорідних та не місцевих видів у сфері аквакультури. Однак, це вже на сьогодні суперечить нормам чинного законодавства щодо розподілу повноважень. "Планом заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки", затвердженим Розпорядженням Кабінету Міністрів 573-р, визначено, що саме Міністерство захисту довкілля є відповідальним органом за затвердженням порядку та переліку інвазивних чужорідних видів.
На сьогодні Міндовкілля вже розробило проект наказу про затвердження порядку віднесення таких видів, який перебуває на погодженні та громадському обговоренні.
Тому Міністерство захисту довкілля зі своєї сторони направить до комітету рекомендації, які потрібно врахувати до прийняття цього законопроекту, а саме зберегти або повністю інтегрувати чинну редакцію статті 20 Закону України "Про аквакультуру", запровадити чіткий механізм погодження науково-біологічного обґрунтування. Виключити абзац третій підпункту 6 пункту 1 розділу I законопроекту, яким передбачено передання Мінагрополітиці повноважень щодо визначення чужорідних видів.
Також ми напрацюємо норми, які будуть не суперечити саме Конвенції про охорону біорізноманіття рішенням 6/23 конференції сторін та Регламенту ЄС 708/2007. Всі ці зауваження будуть передані до комітету.
Дякую і прошу їх врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Станіславівна.
Да, чекаємо ці зауваження. Доволі дивна ситуація з попереднім погодженням цього законопроекту на уряді з урахуванням такої великої кількості зауважень. Ну, але то вже ваша внутрікомітетська, тобто внутріміністерське питання.
Шановні колеги, шановні представники інших центральних органів виконавчої влади! Держекоінспекція є коментарі?
ЗАРУБА Д.В. Олеже Володимировичу, ми теж погоджували цю позицію. Але виходячи з того, що сьогодні була висловлена позиція Міністерства захисту довкілля, ми теж просили би час для того, щоб опрацювати додатково з міністерства, остаточно викласти свою позицію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. …(Не чути) інші центральні… (Не чути)
Так, шановні колеги, виключайте звук, будь ласка. Інші центральні органи виконавчої влади. Ні.
Людмила Миколаївна, можете дати коментар.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М.Да, дякую.
Насправді, законопроект проходив довгий етап погодження і Міндовкілля на всіх етапах було долучено, і ті норми, які озвучила пані Вікторія, були з самого початку в законопроекті. І в нас, дійсно, постійно є колізії між розмежуванням повноважень між двома міністерствами. Але в частині саме чужорідних видів тварин давайте ми будемо додатково, як би, до другого читання, я думаю, можна буде на базі комітету доопрацювати. Якщо ми знайдемо спільну мову, а я думаю, що ми її знайдемо, бо ми завжди її знаходимо. Тому просила б вас підтримати і до другого читання будемо доопрацьовувати.
І там щодо послаблення норм, я читала висновок ГНЕУ так само. Але ми йшли чітко по регламентам і у нас є висновок відповідної інстанції. Тому теж не дуже зрозуміло, чому на цьому етапі, вже на етапі розгляду в комітетах, через пів року після його реєстрації з'явилися ці зауваження?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Людмила Миколаївна, скажіть, будь ласка, а коли у профільному комітеті, аграрному комітеті буде розглядатися цей законопроект? Є у вас якісь відомості про їх плани?
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Не знаю. Але знаю, що планують на найближчому засіданні. Вони просто минулого разу, здається, хотіли його розглядати. Не було голови Держрибагентства, він був у відрядженні, тому перенесли на наступне засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Сподіваюся, що на наступному засіданні комітету будуть запрошені представники Міндовкілля і буде ця позиція надіслана Міндовкілля не тільки на наш комітет, а й на аграрний комітет і відповідно ця позиція також буде розглядатися, і, сподіваюся, що на комітеті ви дійдете згоди. Але я попросив би вас, не думаю, що варто робити доручення від комітету. Але, я думаю, що ви в оперативному порядку можете між міністерствами поспілкуватися до комітету аграрного, який буде визначати долю цього законопроекту, і щоб на комітеті вже була узгоджена позиція принаймні по деяким питанням. Безумовно, ми залишаємо за собою право подавати правки до другого читання. Але хотілося б, щоб цей законопроект йшов до зали вже максимально узгоджений, оскільки він є урядовим.
Шановні колеги, якщо немає необхідності обговорення і ніхто не хоче обговорювати, то є пропозиція наступна. Звернутися до головного комітету з пропозицією самостійно визначитися щодо цього законопроекту з урахуванням зауважень, які будуть надіслані у висновку нашого комітету.
Якщо інших пропозицій немає, то хто за таке рішення?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Криворучкіна – за.
ШАХОВ С.В. Шахов – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Якщо я не помиляюся, 9, Олеже Володимировичу, чи 10.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Передивлюся. 9. Да, 9 присутніх. 9 – за.
Шановні колеги, дякую вам за засідання, дякую за плідне спілкування. Важливі питання сьогодні були розглянуті. Дякую всім представникам центральних органів виконавчої влади за конструктивність і за ваші доповіді, доволі повні доповіді, і за відповідь на складні запитання. Дякую, до нових зустрічей. Бережіть себе, будь ласка!