СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань екологічної політики та природокористування

17 вересня 2025 року

 

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Перед тим як перейти до розгляду питань порядку денного, потрібно нам обрати спочатку секретаря сьогоднішнього засідання. Традиційно хотів би звернутися до Сергія Васильовича, Сергія Володимировича, хто з вас на більш сталому зв’язку, хто може допомагати?

 

МАГЕРА С.В. Давайте спробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спробуємо, Сергій Васильович. Тож, шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Магеру Сергія Васильовича?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я утримався, то 8 – за чи більше, я… змінюється картинка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Побачив 8.

 

МАГЕРА С.В. Тоді 8, підтверджую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, в нас в порядку денному три питання. Наскільки я розумію, що є необхідність додати ще одне питання стосовно проведення спільного засідання з Комітетом з питань інтеграції до Європейського Союзу. Вірно? Ольга Петрівна.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Так. До нас звернулася голова комітету з проханням провести спільне з їхнім комітетом засідання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, чи є ще пропозиції до порядку денного? Якщо пропозицій немає, то є пропозиція додати це питання і чотири питання залишити в порядку денному.

Хто за затвердження порядку денного в такому вигляді?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Бачу поки що 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 осіб.

 

МАГЕРА С.В. Сергій Володимирович Шахов є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що знову його немає.

 

МАГЕРА С.В.  Немає, да. 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, є.

 

МАГЕРА С.В.  А, є, 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знову з’явився. 10 осіб.

 

ШАХОВ С.В. Голос з’явився, Олеже Володимировичу, все нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, добре. Будь ласка, за можливості не відключайтеся. Дякую.

 

ШАХОВ С.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте я ще раз перевірю стосовно тих людей, які не перейменовані. Нібито всі перейменувалися за виключенням Сергія Володимировича, зараз я його перейменую.

Тож, шановні колеги, переходимо до розгляду  питань порядку денного. Першим питанням порядку денного є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстровий номер 13554), внесений Кабінетом Міністрів України. Законопроект доволі великий, це законопроект, який перевнесений новим Урядом під керівництвом Юлії Анатоліївни Свириденко і, мені здається... (Не чути) Він розглядає доволі багато питань з різних сфер. За домовленістю з головним комітетом – Комітетом з питань економічного розвитку ми на нашому засіданні будемо розглядати виключно питання, що стосуються наших сфер відання. Відповідно так само і інші комітети будуть розглядати їх сфери відання, потім ми направимо свій висновок до Комітету з питань економічного розвитку і на тому комітеті будуть об’єднано прийматися рішення.

Тож тим не менше розпочинаємо, як завжди, з презентації законопроекту. Хто від Уряду буде презентувати цей законопроект? Будь ласка, пан Олександр.

 

ЦИБОРТ О.С. Вітаю вас. Шановний пане голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується законопроект, який спрямований на створення сприятливого середовища насамперед для розвитку бізнесу та зниження адміністративного навантаження на підприємців. 

Законопроектом передбачається скасувати 63 неефективних дублюючих та інституційно-застарілих інструментів державного регулювання господарської діяльності, з яких 18 в сферах охорони атмосферного повітря та водного господарства, 23 у сферах агропромислового комплексу, лісового, мисливства, рибного господарств та тваринного світу, 10 в сферах енергетики та альтернативних видів палива, будівництва і 12 в сферах зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційної політики, культурної спадщини, інноваційної діяльності. Попередній економічний ефект підрахований, тобто економія для бізнесу від скасування запропонованих інструментів згідно з розрахунками експертного середовища приблизно складатиме 0,4 мільярда гривень.

Також хочу зазначити, вже як зазначалось раніше, він був на розгляді під номером 13325, зараз перевнесений. І також, що він формувався проект на основі  пропозицій профільних міністерств.

Дякую. Прошу підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Я думаю, що ми неодноразово ще будемо звертатися до вас з проханням дати пояснення по тим чи іншим нормам цього законопроекту. Станом на зараз у мене поки що є тільки одне запитання. Скажіть, будь ласка, проект щодо спрощення умов ведення господарської діяльності в частині тих наших предметів відання, предметів відання нашого комітету чи було звернення від бізнесу щодо необхідності внесення змін  у відповідні законодавчі акти щодо спрощення умов ведення господарської діяльності саме, ще раз ми кажемо, це зміни до Лісового кодексу, до Водного кодексу, до відповідних законів, що регулюють діяльність з вибуховими матеріалами промислового призначення і далі, далі по тексту закони, що стосуються захисту довкілля і сталого управління ресурсами.

 

ЦИБОРТ О.С. Дякую за запитання.

Від бізнесу є запити і, наприклад, зараз, коли ми працюємо над таблицею по дерегуляції, яку впроваджуємо, і маємо багато звернень від бізнесу, в тому числі через систему "Пульс", де йде діалог влади і бізнесу, ми бачимо багато запитів саме про скасування ліцензій і дозволів і про те, щоб знімати бар’єри для бізнесу, тому саме над цим і працювали.

І також хотів би зазначити за МРГ, яка була про дерегуляцію. Тут пан Олександр, він з нами, Палазов, може більш детально розповісти як це напрацьовувалося, як визначалося. Робота була саме з профільними міністерствами, і від них отримували ми ті ліцензії, дозволи, пропозиції, які варто насамперед скасувати для зняття бар’єрів, або які є просто рудиментарними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте коротко тоді заслухаємо Олександра Віталійовича Палазова. Олександр Віталійович, доброго дня. За можливості тоді розкажіть як передумову створення цього законопроекту, тобто, ще раз, це самі міністерства дивилися на відповідні законодавчі акти, які регулюють ті чи інші сфери, і вирішували, що ці норми, ці дозволи або ці ліцензії, або ці регулюючі норми є для них непритаманними, і вони вважають, що виключення таких норм буде дозволяти досягнути якогось результату, або, дійсно, є запити, от були запити по цих нормах з боку інших стейкхолдерів, бенефіціарів щодо необхідності прибирання тих чи інших норм, регулюючих норм в законодавчих актах. Як це створювалося? За можливості коротко прошу розповісти.

 

ПАЛАЗОВ О.В. Доброго дня. Олег Володимирович, дивіться, значить, в 23-му році створилася міжвідомча робоча група в Уряді під головуванням Юлії Анатоліївни і Михайла Альбертовича, і там було, в комісію входять регламенті міністерства, заступники міністрів. Ми проводили експертні групи на рівні департаментів усіх міністерств і залучали бізнес. В рамках експертних груп ми переглядали абсолютно все законодавство, де є дозволи, ліцензії, і обговорювали з профільними міністерствами і з бізнес-асоціаціями, які інструменти, дозволи, ліцензії ми можемо скасувати, які треба залишити, які треба на реінжиніринг пустити, тобто відцифровізувати або  спростити їх процедуру видачі.

За результатом ми рекомендували низку на скасування і готувався законопроект і ще раз з ЦОВВ це проговорювалося. Якщо прямо відповісти на ваше запитання чи саме по довкіллєвих дозволах  були там скарги якісь масові, то не було масових скарг на такі дозволи, оскільки те, що сказав Олександр Сергійович, це рудиментарні інструменти, вони або не видавалися, або по них... в більшості випадків, вони не видавались або є дублювання. Там по зоні відчуження можемо ще посперечатися, поговорити, потрібно щоб фахівці сказали. А по зоні відчуження є дозвіл на роботу в зоні відчуження, є дозвіл на роботу в ПЗФ, який знаходиться в зоні відчуження. Умовно це можна вважати дублюванням, але тут можемо дискутувати. Тому в результаті ми зараз виносимо ті дозволи, які вважаються неефективними, дублюючими або недоцільними. Чи  відповів на ваше запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ще раз повторюю і попереджаю, шановні представники центральних органів виконавчої влади, і так само і хотів би зазначити для членів комітету, що сьогодні є пропозиція доволі детально розібрати цей законопроект, пройтися по більшості норм, подивитися, дійсно, які з норм мають право на те, щоб залишитися в законопроекті, які варто ми будемо рекомендувати прибирати, враховуючи ще і те що, як ми зараз, безумовно, почуємо від Ярмоленко Оксани Василівни на запит нашого комітету до комітету прийшло доволі багато висновків від центральних органів виконавчої влади з запереченням щодо норм, які були внесені до законопроекту, що доволі дивно. Як він тоді погоджувався, в мене є запитання, але тим не менше це свідчить про об’єктивний розгляд цього законопроекту під час його підготовки зараз до першого читання і об’єктивній позиції з боку центральних органів виконавчої влади.

Тож, будь ласка, Оксана Василівна, прошу доповісти, які саме є зауваження до цього законопроекту від Головного науково-експертного управління і від центральних органів виконавчої влади або, можливо, від інших зацікавлених осіб. Будь ласка.

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники засідання. Що стосується змін до Водного кодексу України. Держводагентство пропонує не виключати з кодексу повноваження щодо затвердження проектів  зон санітарної охорони господарського... для заборів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, за можливості давайте коротко загальні зауваження, у кого є зауваження, а потім ми будемо, коли будемо іти по тексту законопроекту, тоді будемо позицію кожного органу окремо вислуховувати. Добре?

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Добре. До Водного кодексу надійшли зауваження, до змін до Водного кодексу від Держводагентства, Держгеонадр, Міненерго, ДАЗВ і Держпродспоживслужби. До змін до Лісового кодексу пропозиції надійшли від Держлісагентства, до змін до Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", зауваження ми отримали від Міненерго і ДАЗВ. До змін до Закону "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення" заперечення свої надало Міністерство внутрішніх справ України. До змін до Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Закону "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів" до нас надійшли зміни від акціонерного товариства "Енергоатом". Що стосується інших центральних органів виконавчої влади, то Мін’юст, Міносвіти, Мінфін, МОЗ, Держатомрегулювання та Держекоінспекція повідомили про відсутність пропозицій і зауважень до законопроекту. Мінекономіки, Мінрозвитку, Держенергоефективності повідомили, що вони  підтримують прийняття законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви не зазначили позицію Головного науково-експертного управління.

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Її ще немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По цьому законопроекту ще ГНЕУ не подавало свою позицію?

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Ні, годину назад не було на сайті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивно. Добре. Дякую.

Тож, шановні колеги, пропоную йти по цьому законопроекту і давайте розпочнемо з тих пропозицій, які є до Водного кодексу України.

Як ми бачимо, в Водний кодекс України чи не найбільша кількість пропозицій, що стосується виключення повноважень декількох органів і виключення… повноважень, компетенції декількох органів, і виключення дозволів, які мають видаватися тим чи іншим водокористувачам або іншим суб’єктам. Тож давайте йти по порядку.

Тож зміни до статей 8, 8 прим. 1, 14 в частині затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів, які забезпечують водопостачання територій більш як однієї області.

Будь ласка, або Міндовкілля, або Ігор Васильович Гопчак, позиція.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня. Дякую, Олеже Володимировичу.

Ми листом на комітет направили свої пропозиції, і щодо цієї норми ми просимо залишити обов’язковим затвердження Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними та міськими радами, а також погодження ЦОВВами, Держводагентства і Держгеонадра, проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів, оскільки вони все рівно є в проектах землеустрою, містобудівній документації, але просто ні Держгеонадра, ні Держводагентство не будуть володіти інформацією щодо наявності зон санітарної охорони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, бачу, рука Олександра Васильовича Краснолуцького. Будь ласка.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, це хоч і не питання Державної регуляторної служби, але все-таки колегам з Мінекономіки допоможу і хочу заперечити те, що говорить Ігор Васильович. Зони санітарної охорони – це обмеження використання земельних ділянок. Всі обмеження використання земельних ділянок згідно Закону України "Про землеустрій" становляться документацією землеустрою, відповідно вони вносяться до Державного земельного кадастру. Дані Державного земельного кадастру є відкриті, доступні для всіх. Тому ще становлять якісь охоронні зони, які і так становляться документацією землеустрою, вносяться до Державного земельного кадастру і є відкритими для всіх, мені здається, це абсолютно не потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Васильович, у мене до вас зустрічне питання. Скажіть, будь ласка, чи на всі ділянки підготовлена документація і чи на всі ділянки до Державного земельного кадастру внесені такі обмеження?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Такі обмеження не внесені до всіх земельних ділянок, але і не скрізь встановлені ці охоронні зони по таких проектах. Тим більше, що на сьогоднішній день немає ні порядку розроблення таких проектів, ні хто має право складати такі проекти, ні хто має право їх затверджувати і так далі. Тому це взагалі норма, яка не унормована далі законодавством. Водний кодекс передбачає цю норму, але далі законодавство не розвивалось. Разом з тим Закон України "Про землеустрій" чітко встановлює вимоги до документації землеустрою. Закон України "Про Державний земельний кадастр" чітко встановлює вимоги до порядку внесення земельних ділянок до Державного земельного кадастру і реєстрація цих земельних ділянок, і обмеження до Державного земельного кадастру також чітко вносяться. Порядок користування даними Державного земельного кадастру встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України про порядок ведення Державного земельного кадастру. Тому там все унормовано. І те, що воно не все зроблено, це дійсно є проблема в цьому, але це не вирішує... Якщо ми скасуємо цю документацію, це не вирішує того, що будуть скасовані якісь межі санітарних зон чи ще щось. Все одно на сьогоднішній день єдині дані, які є достовірними даними по обмеженню земельних ділянок, повинні буди зареєстровані в Державному земельному кадастрі, це вимога Земельного кодексу України і Закону України "Про Державний земельний кадастр", тому, в принципі, це іде суперечність з різними законодавствами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні колеги, прошу коротко виступати, до 2 хвилин, тому що питань багато.

Тетяна Валентинівна, будь ласка, ваша репліка.

 

ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги. Щодо дискусії по зонах санітарної охорони, однозначно, Всеукраїнська екологічна ліга наполягає до того часу, поки ці всі матеріали не будуть внесені до документів кадастрових і таке інше, цю статтю треба залишити, тому що більшість у нас в Україні там точно є 40 тисяч річок і там різних об’єктів водних, і пов’язані з забезпеченням водопостачання, і тому ці прибирати дві… або це в кількох статтях, це абсолютно неможливо, тому що ми просто будемо завдавати величезної шкоди цим об’єктам. Але от ще є в нас в статті 15 пункт 5, ми на цьому хотіли би зосередити увагу, щодо видачі, припинення дії, переоформлення і видачі дублікатів дозволів на проведення робіт на землях водного фонду. І от якраз виключення цієї статті також може призвести до серйозної шкоди для таких водних об’єктів.

І, до речі, коли ми говоримо взагалі про ці зміни до Водного кодексу, вони є такими, що не пропрацьовані глибоко і ці скасування дуже багато є статей, які просто виключаються, наприклад, визнання водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність. Тобто взагалі такий пункт прибирається, виключається цим законопроектом.

Тому є пропозиція по Водному кодексу дуже серйозно доопрацювати постатейно. І, до речі, коли проходив цей законопроект, і там в пояснювальній було написано, що цей законопроект не потребує обговорення, громадського обговорення, насправді і перший раз, коли ще до, ще коли ранішній Уряд це готував, цього не було зроблено і зараз це не було зроблено.

До речі, для розробників. Ви хоча би назву свого органу поміняйте, тому що й далі в цьому законопроекті згадується центральний орган в сфері економічного розвитку та торгівлі, а не нова назва, яку ви вже зараз, якщо ви переподаєте, будьте акуратними і назвіть себе правильно як воно називається.

Але по Водному кодексу є пропозиція статті доопрацювати і перестати огульно викидати. Наприклад, про оцінку випливу на довкілля повернення супутньо-пластових вод на нафтогазових родовищах. Тут було раніше, що це за погодженням з центральним органом, який видавав висновки оцінки впливу на довкілля, тепер це передається в Мінекономіки, а ви пропонуєте згідно Закону "Про оцінку впливу на довкілля". Тобто нібито ті, що раніше працюють і не отримували оцінки впливу на довкілля, а працюють по інших документах дозвільних, які раніше, то вони і далі можуть собі таке дозволяти, а лише це буде стосуватись тих, хто видає... хто отримав оцінку впливу на довкілля. Є дуже багато недоречностей і неузгодженостей саме по Водному кодексу. Просимо це питання доопрацювати із залученням фахівців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, Тетяна Валентинівна.

Будь ласка, Олена Володимирівна Колобродова.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати. Щодо цього законопроекту, то я хочу зазначити, що уповноважений, він завжди підтримував ініціативи, спрямовані на дерегуляцію бізнесу, проте такі законодавчі зміни, вони мають бути спрямовані все-таки на збереження балансу між економічними інтересами бізнесу та загальносуспільними благами. І щодо зон, то зони санітарної охорони – це є важливим інструментом захисту вод від забруднення та гарантування їх безпечності для здоров’я населення. В разі якщо виключити з Водного кодексу України і Закону "Про питну воду та питне водопостачання" положень щодо затвердження компетентними органами проектів зон санітарної охорони держави буде...  держава буде позбавлена, власне, такого важливого інструменту в забезпеченні екологічної безпеки водних ресурсів для здоров’я населення. 

Крім того, я хотіла зазначити, що розробником не було враховано, що в Законі "Про питну воду та питне водопостачання" також є питання, що регулюють зазначену сферу, це частина перша статті 10 і частина п’ята статті 34, туди вони зміни чомусь не вносять. І я хочу бути солідарною з попередньою виступаючою, пані Тетяною щодо статті 55 Водного кодексу, де пропонується виключити таку підставу для відкликання дозволу на спецвикористання або визнання його недійсним як визначення водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність. Ми також проти такого скасування, тому що, скасувавши таку підставу для відкликання дозволу, держава буде позбавлена можливості реагувати на загрози для водних об’єктів, що, власне, мають особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність для їх збереження. В нас є ще також інші зауваження, але оскільки ми зараз на Водному кодексі, то я зупинюся на цьому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.

Шановні колеги, пропоную йти далі. В тій самій 14 статті є так само як і в наступних статтях, зокрема в 15 прим.1, в 16-й є пропозиція стосовно виключення обов’язку встановлення порядку видачі дозволу на днопоглиблювальні роботи, крім експлуатаційного днопоглиблення, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду. Будь ласка, автори законопроекту або представники з Державної регуляторної служби прошу пояснити необхідність цього. Яка підстава для такого виключення?

 

ПАЛАЗОВ О.В. Олег Володимирович, я перепрошую, ви можете ще раз назву дозволу сказати, пропадав звук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвіл на проведення робіт, крім експлуатаційного днопоглиблення, на землях водного фонду, крім проведення робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг і так далі. Тобто фактично це дозволи на днопоглиблення, дозволи на проведення робіт на землях водного фонду. 

 

ПАЛАЗОВ О.В. Мова іде, якщо я не помиляюсь, мова іде про дублювання інших інструментів, які на сьогодні в цій сфері існують. Я зараз шукаю таблицю.  Ми просто переглянули півтори тисячі інструментів і я не мав на сьогодні ці зауваження, щоб підготуватися, але мова іде про дублювання, я паралельно дивлюся.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, давайте я знову допоможу колегам з Мінекономіки, хоча це не питання ДРС, але допоможу просто колегам. Питання в тому, що на землях водного фонду забороняється проводити будь-які види робіт, це встановлено знову ж таки і Водним кодексом, і Земельним кодексом, крім певних видів робіт. І відповідно  законодавство вже встановило, які роботи можна проводити на землях водного фонду. І що має ще цей дозвіл дозволяти чи забороняти, якщо в основному всі види робіт: розорювання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, внесення агрохімікатів, будівництво на території, на землях водного фонду, воно заборонено і так на сьогоднішній день. А є закон, Земельний кодекс, 62 стаття, і Водний кодекс, здається, 48 стаття Водного кодексу, яка говорить, що дозволено робити на землях водного фонду.

Тому ми вважаємо, я би вважав, що цей дозвіл, напевно, є недоцільний, оскільки вже так законодавство сказало, що можна робити, чого не можна робити на землях водного фонду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТИМОЧКО Т.В. Якщо ви так хочете добре допомогти колегам, назвіть зараз точно статті і точно формулювання, які, ви говорите, вже є. Тому що, наприклад, в цьому ж законопроекті зміни до Закону про рибне господарство, скасовується погодження видачі дозволів на днопоглиблювальні роботи в точно такій же редакції, виключається. Тобто ви йдете по всьому тексту, всіх виключаєте, що натомість?

Тоді, якщо ви такі готові, візьміть і процитуйте зараз, а не посилайте нас кудись, не кажучи про те, що зараз дуже швидко можна це знайти. Але тут воно стояло в зв’язці з іншими законопроектами і зараз висмикувати важливі статті – це означає руйнувати цілісну систему законодавства, яка створювалася десятиліттями до всіх вас, які тут зараз хочуть це зняти.

Тоді в такому разі в пояснювальній таблиці має бути третя колонка, де чітко прописано, в якій статті цей інструмент і в якому законодавстві цей інструмент присутній. І тоді у нас буде те, що було, те, що ви скасовуєте, і що залишається, що залишається регулятором того чи іншого застережника, який створювався давно.

А це тоді просто балачки, недостойні того, щоб це слухали народні депутати України, я вже не кажу, що це просто несерйозна… Ви кажете півтори тисячі, я була присутня як ці півтори тисячі лопатились в 2023-2024 роках в різних міністерствах, і там просто була рознарядка, оце ми скасовуємо, оце прийшло з Мінекономіки тоді і всі міністерства отак от под козырек старалися зробити.

Тому, колеги, шануйтеся і давайте зробимо добре, зробимо, приберемо лишнє, але залишимо те, за що нам не буде соромно. Я перепрошую, але це просто… це щоб по всіх законах ви таке не говорили нам і не посилали нас чорти-куди. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Валентинівна, дякую. Дякую за позицію.

 

ТИМОЧКО Т.В. Перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте заслухаємо. Ігор Васильович, стосовно цього спецдозволу.

 

ГОПЧАК І.В. На рахунок встановлення Кабінетом Міністрів порядку видачі і ще в 15 статті видача і припинення дії даного дозволу, ми підтримували скасування, тому що воно в ОВД є, щоб не було дублювання тут. Насправді, якщо ми видаємо дозвіл і в ОВД той самий дозвіл дається, це двійна робота буде.

 

ТИМОЧКО Т.В. ОВД не дає дозвіл і більше того не всі підприємства працюють по ОВД, ви це прекрасно знаєте. Для чого ви зараз оце говорите про ОВД. У нас половина підприємств ще не пішли на ОВД, а ви розказуєте про якесь ОВД. А якщо вони працюють  і немає у них ОВД, оцінки впливу на довкілля.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Валентинівна, я дуже вас прошу.

 

ТИМОЧКО Т.В. Я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас повністю підтримую, вашу риторику я підтримую. Єдине прохання, будь ласка, підіймайте хоча би руку. Давайте ми будемо якось організовано спілкуватися. Дякую.

У мене запитання до  Ігоря Васильовича. Скажіть, будь ласка, яка взагалі практика видачі таких спецдозволів?

 

ГОПЧАК І.В. На днопоглиблення, ми, в принципі, до нас зверталися за всю історію три рази за всю історію всього-на-всього зверталися по цих роботах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що це означає, що це недіюча норма, норма, яка потребує внесення змін для врегулювання, чому так?

 

ГОПЧАК І.В. Тетяна Адамівна зараз відповість більш детально.

 

ТЕПЛИЦЬКА Т.А. Доброго дня. Якщо можна. Справа в тому, що ці дозволи видаються для виду робіт таких як прокладання кабелів, трубопроводів, інших комунікацій на землях водного фонду так звучить норма Водного кодексу. І даний вид робіт він якраз є, чому Ігор Васильович сказав, в Законі про ОВД це є вид діяльності, який підлягає оцінці впливу на довкілля. Окрім того, саме цей дозвіл і висновок з ОВД, вони обидва включені як документ дозвільного характеру в сфері господарської діяльності у Законі про перелік документів дозвільної діяльності. Тобто  це що значить? Що вони дублюють один одного. Наразі у нас вся ця діяльність регулюється Законом про ОВД і немає необхідності отримувати ще окремо дозвіл для проведення таких робіт конкретних, які є в законі. І, дійсно, за цими дозволами... Ігор Васильович сказав, всього три дозволи видано за останні сім років, тобто за ними не звертаються, тому що вони не потрібні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На ваше твердження я хочу зазначити, що, наскільки я пам’ятаю, такий вид діяльності саме так в Законі "Про оцінку впливу на довкілля" незазначений, невизначений.

 

ГОПЧАК І.В. Будівництво є, прокладання кабелів, трубопроводів і комунікацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ідеться мова про прокладання кабелів, трубопроводів, дозволи видаються на проведення, взагалі на проведення робіт на землях водного фонду, взагалі, у межах прибережних захисних смуг вздовж морів, морських заток, тут не ідеться мова тільки про прокладання кабелів.

 

ГОПЧАК І.В. Те, що в межах морів, то це вже не наша компетенція, правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція, ідемо далі.

Шановні колеги, тут є декілька норм, що стосуються діяльності на території зони безумовного... зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Є пропозиція в законопроекті їх виключити, але надійшла інша позиція з боку Міненерго і зони відчуження. Будь ласка, хто готовий доповісти?

 

БАЙТАЛА М.Р. Шановні народні депутати, шановний Олеже Володимирович, начальник управління Байтала Михайло Романович. У зв’язку з тим, що виконуючий обов’язки Голови ДАЗВ Фещенко зараз в МАГАТЕ на конференції з міністром, а заступник з американцями по конфайнменту працює і я буду доповідати.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, значить, позиція єдина з міністерством у нас і прохання було так само міністра, щоб цю норму залишити, я зараз поясню чому. Справа в тому, що ви прекрасно розумієте, от попередня стаття, що була, зараз проводять там, ви знаєте, ведуть лінію 330-у і так само ведуть дуже багато робіт, тому що є озера, є дві річки  великі: Дніпро і Прип’ять, і там дуже багато виникає питань. Тим більше заповідник отримав зараз акти на землю, все повністю, вся тридцятка, крім десятки, і дуже багато питань виникає на рахунок якраз питань щодо дозволів по спецкористуванню, водокористуванню. І тому прохання нас підтримати, тому що спочатку якось так було, попередник не цей, до кінця не розібралися, коли розібралися, то там виникає дуже багато питань.

По-друге, прекрасно розумієте, справа в тому, що вода там частково буває забруднена, я тут не буду на загал говорити, і бувають дуже місця деякі, якщо, наприклад, поглиблення йде чи, ви розумієте, деякі роботи йдуть, піднімається мул і обов’язково потрібний спецдозвіл, і потрібно працювати Екоцентру, тому що бувають і в 10 раз перевищення норм радіаційного забруднення, і тому подібне.

Тому ми просимо, щоб ви підтримали нас і якби цю норму залишили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміла позиція.

Хто може ще прокоментувати цю позицію.

 

КОРЗУН А.В. Дозвольте, будь ласка. Добрий вечір, шановні народні депутати. Міненерго, заступник міністра Корзун. Те, що зараз доповідало агентство відчуження та контролю за зоною, ми, дійсно, підтримуємо і з водою там дуже різна ситуація в плані того, щоб ми не отримали якісь проблеми, якщо буде неконтрольоване і використання водних об’єктів або інші якісь роботи будуть вестися. Ми можемо отримати масштабні дуже негативні впливи і наслідки для і довкілля, і для здоров’я людей, зокрема для Київського регіону. Тому ми також підтримуємо залишити цю норму і наполягаємо на цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Олексій Василюк, будь ласка.

 

ВАСИЛЮК О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Я хочу додати також, що наявність цієї норми, вона, власне, захищає сусідні ділянки, які оточують зони, скажемо, ділянки ймовірної діяльності від впливу радіації. От як буває часто у випадках з ОВД, хочуть десь робити кар’єр, ОВД проводиться на ділянку цього кар’єру. Чи вплине це, наприклад, на рівень ґрунтових вод в великому радіусі навколо, часто недодосліджують, прагнуть не оцінювати. Тут ситуація значно гірша, бо мова про... Якщо можливе радіаційне забруднення, відповідно якщо вся ця територія, як слушно було сказано, майже вся, крім 10-кілометрової зони є біосферним заповідником, найвищою фактично категорією природоохоронних територій в Україні, то в разі поширення радіації, це автоматично на будь-якій суміжній ділянці внаслідок таких робіт автоматично відбудеться порушення законодавство про природно-заповідний фонд і є там відповідна стаття 252 Кримінального кодексу. Ось ця норма вберігає будь-кого, хто планує будь-які роботи без участі, без думки фахівців в цій сфері, дуже вузькоспеціалізованій сфері запобігає тому, щоб будь-хто міг стати випадково порушником законодавства. Тому тут неможливо без цієї норми обійтися, тому що фактично лише одна установа може компетентно сказати становить діяльність радіаційну загрозу чи не становить. Тобто, я думаю, що тут не може бути ані дублювання, ані нічого, у нас просто немає другої установи, яка могла б дати такий висновок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тетяна Валентинівна, коротко.

 

ТИМОЧКО Т.В. Повністю підтримую колег з міністерства і з адміністрації зони відчуження. Колеги, тут іде мова не лише саме про цей об’єкт, який тут знаходиться, Олексій це підняв, а питання заключається в тому, що будь-яка діяльність на цій території без спеціального дозволу і значить без спеціальних висновків і дослідження, може завдати шкоди, радіаційному забрудненню. Згадайте 22-й рік, коли росіяни почали рити там фортифікаційні споруди. Мало того, що вони там постраждали, хай їм грець, але це спричинило підняття радіонуклідів, які були на глибині і розповсюдження їх на сусідні території. Тому це не тільки ПЗФ, це вплив на життя і здоров’я людей. Залишити однозначно цю статтю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Таке ж запитання до Ігоря Васильовича. Ігор Васильович, скільки таких дозволів було видано принаймні за останні роки?

 

ГОПЧАК І.В. Тетяна Адамівна каже, що раз в пів року такі заходять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  запити на видачу таких дозволів є?

 

ГОПЧАК І.В. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. Добре.

Шановні колеги, ідемо далі. Є декілька статей, які стосуються видачі спецдозволів на користування надрами для розробки родовищ підземних вод. Є пропозиції виключити погодження з центрами контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Одночасно з цим є у Верховній Раді інша ініціатива, яка пропонує саме за цим погодженням, за цими компетенціями залишити погодження, але вже не з центрами контролю, а з органом, який реалізує політику у сфері, він зараз буде називатися інакше, він буде називатися цей орган – орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері громадського здоров’я та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, але залишити таке погодження. Хто міг би виступити з цього питання, будь ласка. Можливо, Держпродспоживслужба є разом з нами.

Ольга Петрівна, ми запрошували Держпродспоживслужбу на наше засідання?

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Є, да.

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. Добрий день. Мене чутно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, пане Дмитре.

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. Воскобійник Дмитро, заступник начальника Управління державного нагляду у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення Держпродспоживслужби. По питанню, зауваження включити службу, ми знімаємо це зауваження, надано листом...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви маєте на увазі? Ще раз, будь ласка.

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. Знімаємо це зауваження щодо включення у склад погодження дозволу Держпродспоживслужби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ви знімаєте це зауваження? Ви  надіслали лист, правильно? А тепер ви цей лист усно відкликаєте? Як ви це робите?

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І.  Додатково тоді надамо лист.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви відмовляєтеся від здійснення своїх повноважень, правильно?

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. Ні, ні, ні, там в листі помилково названий орган, зараз… Держпродспоживслужба – це центральний орган у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя  населення, а в листі, там названий орган, якого не існує, немає такого органу, який реалізує державну політику у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідеміологічного благополуччя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж оскільки прийнятий Закон про громадське здоров’я та санітарно-епідеміологічне благополуччя і по цьому закону визначається такий орган, що реалізує таку політику, і цим органом…

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І.  Ні, ні, зазначений закон… в нас, ми якби надсилали на адресу вашого комітету і Комітету з охорони здоров’я з приводу того, щоб визначення… в зв’язку з тим, що Законом про основні засади державного нагляду (контролю) передбачається відповідна сфера діяльності і відповідний орган у відповідній сфері, а у зв’язку з тим, що Закон "Про систему громадського здоров’я" чітко не визначає центральний орган у сфері санітарного законодавства, санітарно-епідеміологічного благополуччя, то в Держпродспоживслужби немає повноважень щодо здійснення нагляду у відповідній сфері на тепер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви маєте на увазі, що Кабінет Міністрів не визначив такий орган?

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. Не Кабінет Міністрів, а в законі не передбачено. Ми ж про цю проблему неодноразово зверталися і до народних депутатів, оскільки нам часто приходять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз готується ініціатива під авторством пана Радуцького у Верховній Раді, ви ж знаєте точно про цю ініціативу, яка визначає такий орган.

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. А, ні… А ми подали пропозиції відповідні, щоб визначити Держпродспоживслужбу як орган у сфері реалізації санітарного законодавства на епідблагополуччя населення, бо напряму Закон "Про систему громадського здоров’я" на сьогодні не... надає повноважень Держпродспоживслужбі у сфері санітарного законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Ми зараз кажемо про визначення органу. Скажіть, будь ласка, ваша позиція. Має бути додаткове погодження з боку якогось органу, ймовірно, все ж таки Держпродспоживслужби стосовно видачі спецдозволів на видобування корисних копалин і підземних вод?

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. У разі виправлення назви Держпродспоживслужби як центрального органу у сфері реалізації санепід, санітарно... у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, то має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По тексту закону в декількох місцях так само ви не відмовляєтесь від своїх повноважень, ви просите залишите узгодження з таким органом. Правильно я розумію?

 

ВОСКОБІЙНИК Д.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую вам.

Ідемо далі. Стосовно 55 статті, про яку вже казали, прибирання з норми про те, що дозвіл...  орган, що видав дозвіл на спецводокористування, приймає рішення про його відкликання у разі визнання водного об’єкту таким, що має особливе державне значення. Підстава для такого виключення, чи може мені Мінекономіки пояснити? ДРС.

 

ПАЛАЗОВ О.В. Олег Володимирович...

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Це не  ДРС питання.

 

ПАЛАЗОВ О.В. Значить, я дам коментар загальний. Дивіться, насправді я це слухаю з повагою до колег, все правильно кажуть, що треба захищати свої позиції. Просто ми проходили два роки і регуляторна служба теж була на зустрічах МРГ. Ми ці зауваження це отримували. І коли ми обговорювали кожен пункт, я ж кажу, там більше 1 тисячі інструментів було, обґрунтування регуляторів зводилися до того, що а щось вдруг трапиться. Давайте залишимо, бо держава має контролювати. Коли ми занурювалися більше в статистику по кожному, то там видавався один дозвіл за 10 років або щось накшталт. Обґрунтування, що воно дублює або не дублює, у регуляторів не знаходилося. Тому в результаті ми вийшли на ці 63 інструменти, я просто узагальнюю, що вони не мають досить аргументів, щоб їх залишити.

І, по-друге, на фінал у мене не було до цієї зустрічі, до засідання комітету всіх позицій органів, які направили. І це дуже дивно, тому що їх міністри на Кабміні у Прем’єра погодили це все. Не було жодних зауважень. І зараз ви правильно, Олеже Володимировичу, сказали на початку, що дуже дивно, що половина уряду, інспекцій, да, які видають дозволи і розроблюють перевірки, зараз пишуть, що треба залишити, треба залишити. Зараз я не готовий по кожному, чесно скажу, давати коментарі, але ми готові розглянути ці пропозиції окремо і надати ті рішення і  контрпозиції, які були на МРГ обговорені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Олександр Віталійович, ще раз хотів би вам і так само як і шановним представникам центральних органів виконавчої влади нагадати, що законопроект знаходиться вже не на розгляді уряду, а на розгляді у відповідних комітетах Верховної Ради. І рішення по цьому законопроекту остаточні будуть приймати народні депутати. Безумовно, головний Комітет з питань економічного розвитку буде пропонувати його або направляти на розгляд Верховної Ради на перше читання, враховуючи, сподіваюсь, дуже сподіваюсь позицію нашого комітету, інших комітетів: освіти та науки, охорони здоров’я, енергетики, декілька інших комітетів. Після цього цей законопроект буде виноситися до зали і чим якісніше він буде підготовлений, тим більше шансів на те, що він піде і буде проголосований в першому читанні, а не буде відправлений навіть не на повторне перше читання, а просто відправлений в шухляду. Оскільки ми налаштовані на те, щоб все ж таки була конструктивна робота і можливість деяких норм, які, дійсно, є важливими, а вони тут є, я сподіваюся, і, дійсно, можуть зробити якісно дерегуляцію або, навпаки, піти на… в цьому законопроекті піти на певну регуляцію, якої не було раніше, це також можливо. От ми і хочемо настільки докладно розглядати цей законопроект.

Будь ласка, Тетяна Валентинівна, дуже коротко.

 

ТИМОЧКО Т.В. Дякую.

По-перше, я позитивно дуже оцінюю позицію пана Олександра з Мінекономіки, який сказав, що вони… чогось там до них не дійшло, але що вони готові це розглянути. Я думаю, що краще, дійсно, як говорить Олег Володимирович, що це тепер уже депутати розглядають, все-таки ще раз пройтись з залученням фахівців, але принаймні, які готували такі листи, і ми на Верховну Раду їх посилали, наша організація, постатейно і там є різні обґрунтування. Тобто це заслуговує на повагу, і я думаю, що можна було би це пройтися постатейно, щось опрацювати, по крайній мірі з тими, хто вам такі листи не писав і не відмовляється від своїх позицій.

Але звертаю вашу увагу, тих авторів, що, наприклад, в багатьох статтях і, наприклад, в тому ж Водному кодексі використовуються терміни в пропозиціях, це так дивно, яких взагалі немає в нашому законодавстві. Наприклад, ви пишете, там, створення на річках, басейнах штучних водойм та водонапірних споруд відповідно до проектної документації, то штучна водойма, водонапірна споруда – взагалі не існує в чинному законодавстві. Колеги, давайте будемо більш якісно це пропрацьовувати.

І що стосується, я хочу повернутися до підземних вод. Колеги, наші підземні води давно вже знаходяться в дуже жорсткому тиску від техногенної діяльності, а зараз ще під час війни це особливо є актуальним. Тому будь-які зміни, скасування будь-яких дозволів – це означає, що ми відкриваємо дорогу для того, щоб додатковий тиск був на підземні води. І ще аргумент, що до вас 10 років не зверталися, колеги, давайте будемо чесними, зараз відбувається катастрофа з Міністерством довкілля, коли його просто ліквідовують, люди звільняються, частина матеріалів взагалі пропадає назавжди. І тому, коли пан Ігор говорить, що до них хтось звертається раз на 10 років, це не означає, що до них звертались раз на 10 років, а це означає, що у них просто немає інформації про те, що люди звертаються чи що це важливо. Тому не використовуйте аргументи, що до вас не звертаються, тому що до вас не зверталися у вашу каденцію, а до вас було ще 25 людей на цій посаді, до яких звертались, а інформація просто пропадає. От зараз те, що відбувається з екосистемою і екозагрозою – це унікальні додатки, які на Міндовкілля створені, ми знову втратимо просто сотні тисяч важливих документів, які вже зібрані і лежать на поличках, і які можна потім в аналітиці використовувати. Тому в даній ситуації треба доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Валентинівна...

 

ТИМОЧКО Т.В. Я перепрошую, це, може, не по темі, але це загальний підхід, неправильний до підготовки законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже прошу, дуже прошу, давайте, у нас великий обсяг роботи, у нас ще два законопроекти, давайте суто по темі, прохання величезне.

Шановні колеги, позиції по Водному кодексу всі були висловлені? Якщо були висловлені всі позиції, давайте перейдемо до Лісового кодексу. Будь ласка, які надійшли зауваження до Лісового кодексу? Оксана Василівна.  Оксана Василівна.

 

ФІЛЮТА К.  Добрий  день. Перепрошую, не можу підняти руку. Катерина Філюта, Українська природоохоронна група. У мене ще є пропозиції по Водному кодексу, бо там пропонується законопроектом внести зміни щодо погодження надання в оренду водних об’єктів у статтю 51 і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Катерина, будь ласка, яка стаття?

 

ФІЛЮТА К. 51-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухаємо вас. Будь ласка.

 

ФІЛЮТА К. На нашу думку, внесення таких змін, воно, крім того, що позбавляє Держводагентство хоч якогось контролю за тим, як надаються водні об’єкти в оренду, воно просто нівелює те поняття контролю держави за тим, що відбувається з водними об’єктами. І зібрати цілісну інформацію пізніше, наприклад, яка потрібна буде щодо стану водних об’єктів або їх статусу, буде дуже важко, оскільки не можна буде зібрати повноцінно від усіх органів місцевого самоврядування інформацію.

І тому централізовано варто було би, щоб саме погодження надання в оренду водних об’єктів відбувалося також за погодженням із центральним органом, Держводагентством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція Держводагентства, будь ласка.

 

ГОПЧАК І.В. Держводагентство хоче також, щоб залишилося погодження договорів оренди землі в комплексі розташованому над водними об’єктами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Васильович, будь ласка, ваша позиція.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Можна я прокоментую, Олеже Володимировичу? Дивіться, згідно Закону України "Про оренду землі" і Земельного кодексу водний об’єкт надається в оренду разом із земельною ділянкою. І в законі пропозиція, яка вноситься Міністерством економіки, там написано, що передача буде здійснюватися відповідно до Земельного кодексу. Хто погоджує надання земельної ділянки разом з водним об’єктом, передбачено Земельним кодексом України, тому це абсолютно норма, яка відповідає чинному законодавству, і ще раз його дублювати, придумувати органи, які не передбачені Земельним кодексом, адже в нас, Ігор Васильович підтвердить, що надається, не може водний об’єкт окремо надаватися без земельної ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. Рухаємося далі. Будь ласка, Лісовий кодекс. Оксана Василівна, які зауваження надійшли до змін до Лісового кодексу?

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. По Лісовому кодексу до змін надійшли зауваження тільки від Держлісагентства. Воно пропонує залишити норму, що в виняткових випадках вирубування плюсових дерев може бути здійснено з дозволу органу влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та Держлісагентства, це стаття 70. А також надало інші пропозиції, які не були предметом розгляду в першому читанні. Це зміни до статті 48 та інші зміни до статті 70.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. В кого ще є зауваження до внесення змін до Лісового кодексу?

Будь ласка, пан Петро.

 

ТЄСТОВ П.С. Доброго дня. Дуже дякую за слово, Олеже Володимировичу.

По Лісовому кодексу основне, що планується, передати повноваження затвердження розрахункової лісосіки з Міндовкілля на Держлісагентство. Враховуючи, що матеріали лісовпорядкування в даний момент розробляють, проходять процедури затвердження з боку Держлісагентства за погодженням з Міндовкілля, тому якщо така редакція все-таки пропонується, то пропоную додати обов’язково, що лісосіка продовжує погоджуватися Міндовкілля. Це буде такий запобіжник, який, з одного боку, спростить процедуру, з іншого боку, не створить проблеми. І я зауважу, що в зауваженнях Держлісагентства якраз пропонується прибрати і повноваження міністерства з погодження лісовпорядкування. Тому пропозиції Держлісагентства, вони з екологічної точки зору ще більш проблемні, ніж навіть ця редакція закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція Міндовкілля. Вибачте, в черговий раз плутаю, немає у нас Міндовкілля, Мінекономіки, будь ласка.

 

ПАЛАЗОВ О.В. У нас аналогічні позиції. У нас по всіх пунктах аналогічна позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Віталійович, мені хотілось би почути ту частину Мінекономіки, яка відповідальна за довкілля.

 

ПАЛАЗОВ О.В. У нас сьогодні представлений тільки єдиний підрозділ і керуючий заступник, який відповідає за дерегуляцію. Ми зводили всі пропозиції бізнесу, консультували з усіма ЦОВВ, але ми не є фахівцями в різних сферах: транспорту, екології, аграрки. Ми не знали, що сьогодні буде масштабне обговорення і матеріалів нам не надали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке має бути обговорення? Я перепрошую, Олександр Віталійович, немасштабне...

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олеже Володимировичу, вибачаюся, Ігор Олегович Зубович. Дивіться, я не знаю, як правильно буде, чи маю я право коментувати якісь законопроекти, які вносить теж наш заступник Мінекономіки, чи це буде доречно, чи не буде якогось конфлікту, скажемо так. Я би хотів просто надати слово фахівцю Міндовкілля з питань лісової галузі, пану Борсуку, щоб він прокоментував з позиції фахівця ці питання, якщо ви не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Анатолій.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Анатолій, прошу вас.

 

БОРСУК А.А. Доброго дня. Щодо запропонованих змін щодо передачі затвердження розрахункової лісосіки  від Міндовкілля до Держлісагентства.  Ця норма була запропонована, тому що розрахункова лісосіка затверджується в обсязі, визначеному в матеріалах лісовпорядкування, ця норма чітко визначена постановою Кабінету Міністрів. Тобто в будь-якому випадку при погодженні матеріалів лісовпорядкування Міндовкілля дивиться, перевіряє розрахункову лісосіку, перевіряє її відповідність на висновок з ОВД і тільки після цього погоджує або не погоджує матеріали лісовпорядкування, які затверджуються Держлісагентством. У зв’язку з тим, щоб зменшити навантаження адміністративне, цю функцію було передано виключно Держлісагентству, але норма щодо її затвердження в розмірі, визначеному в матеріалах лісовпорядкування, які погоджуються Міндовкілля, залишатиметься чинною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пояснення.

Будь ласка, можливо, хтось ще прокоментує?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Васильович.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Да, я хочу підтримати Анатолія, він абсолютно правильно сказав. І що стосується того ж самого затвердження матеріалів лісовпорядкування, чому передається, тому що матеріали лісовпорядкування проходять оцінку впливу на довкілля, оцінку впливу на довкілля проводило раніше Міндовкілля, зараз буде проводити Мінекономіки. Тому тут двічі Міндовкілля проводить погодження. Перший раз, коли воно погоджує матеріали лісовпорядкування, другий раз, коли проводиться оцінка впливу на довкілля. Тому тут було вирішено один раз робити, коли проходить оцінка впливу на довкілля, комплексно підходити до розгляду матеріалів лісовпорядкування і відповідно один раз його погоджувати, не два рази, як це зараз, на сьогоднішній день передбачено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Петро.

 

ТЄСТОВ П.С. Я хочу додати, Олександр Васильович сказав щодо рубок головного користування, але в матеріалах лісовпорядкування більше половини рубок це не рубки головного користування, які не проходять процедуру оцінку впливу на довкілля, тому погодження матеріалів лісовпорядкування жодним чином не дублює процедуру ОВД. В матеріали лісовпорядкування входять рубки переформування, лісовідновні, догляду, величезна кількість рубок. Тому прибирати погодження Міндовкілля на матеріал лісовпорядкування – це фактично прибрати якийсь запобіжник з екологічного боку. Як правильно казав Анатолій, якраз ретельний розгляд з боку Міндовкілля матеріалів лісовпорядкування і дозволяє уникати таких потенційних екологічних проблем.  

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Матеріали лісовпорядкування проходять оцінку впливу на довкілля, я перепрошую.

 

ТЄСТОВ П.С. Олександр Васильович, вони не проходять, ОВД проходять тільки головне користування і суцільні санітарні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Юлія Плиска, переходимо до іншого питання.

 

ПЛИСКА Ю.В. Доброго дня, шановні народні депутати, всі представники. Ми саме підтримували ці пропозиції, які висловлювало Держлісагентство стосовно того, щоб прибрати з погодження Міндовкілля матеріали лісовпорядкування, зараз уже Мінекономіки. Це було проговорено також з міністерствами і повністю дублюється позиція, яка висловлена паном Олександром Краснолуцьким, тому просто, щоб була комунікація так само Держлісагентства і ДП "Лісів". Разом з тим за численними проханнями бізнесу збільшувати обсяги заготівлі ми розуміємо, що дуже багато процедурних моментів є з погодженням матеріалів лісовпорядкування, саме тому була висловлена така позиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми неодноразово підіймали вже за останні 2 місяці це питання на наших комітетах. Такий підхід, коли немає узгодженої позиції Мінекономіки, довкілля, сільського господарства або позиція з боку блоку захисту довкілля не висловлюється, це суперечить реалізації, формуванню і реалізації політики в сфері захисту довкілля.

Шановні колеги, шановні представники Міністерства економіки, комітет не влаштовує така позиція. Або подавайте об’єднану позицію, яка би врегульовувала би, враховуючи і захист довкілля, або ми не будемо на вашу позицію вважати. Ми будемо приймати тоді окреме рішення. Дякую.

Будь ласка, пане Олександре. Олександр Віталійович.

 

ПАЛАЗОВ О.В. Я дуже коротко. Якщо можна, просто просити комітет, секретаріат передати нам всі, хто дав пропозиції, всі органи, і ми точно… Тому що підвідомчі ЦОВВки: водагентство, лісагентство, вони під Мінекономіки. Ми з ними проведемо нараду тоді і це узгодимо. Бо міністр, я думаю, Олексій Дмитрович не в курсі, що ці інспекції написали такі пропозиції до того проекту, який сам Олексій Дмитрович розробляв цілий рік і вносив в парламент.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Віталійович, дякую за вашу пропозицію. Але я думаю, що ми будемо узгоджувати це разом, а не ви будете зараз переконувати, передавлювати, вибачте за таке слово, центральні органи виконавчої влади.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Отож, мені здається, Олег Володимирович, вони просто зберуть, щоб вони закрили рота. Чесно, мене дивує взагалі відношення діючої влади взагалі до екології, починаючи з ліквідації міністерства, закінчуючи тим, що немає профільних заступників, ніхто не приходить на комітет, які законопроекти подаються. Бізнес – це добре, а що ми залишимо нашим нащадкам? Тим більше подивіться, наскільки все ускладнилося з війною, з усім, що зараз відбувається, і так ставитися до захисту навколишнього середовища.  Олег Володимирович, мені здається, що вам треба якось на більш високому рівні ставити взагалі питання це. Я не просто буду утримуватися, я буду категорично проти і налаштовувати всю фракцію не голосувати за такі законопроекти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу позицію.

Шановні колеги, у мене запитання, якщо дозволите, до Держлісагентства і до Міндовкілля, давайте все-таки до Міндовкілля, до довкіллєвої частини Міндовкілля. Є пропозиція до 59 статті, вибачте, до 70 статті, яка називається заготівля деревини, а саме пропонується прибрати норму про те, що під час проведення заготівлі деревини не дозволяється вирубування та пошкодження насінників і плюсових дерев. Чим обґрунтовано це? Що, насінники перестали бути і плюсові дерева перестали бути особливо цінними насадженнями, деревами? Це перше питання.

Друге питання. Є пропозиція по цьому законопроекту прибрати погодження вирубки насінників, плюсових дерев в межах природно-заповідного фонду. З чим це пов’язано? Будь ласка, також так само поясніть, шановні колеги представники Міндовкілля.

 

БОРСУК А.А. Щодо вирубування насінників і дерев. Ця позиція була внесена в цей проект закону, оскільки дозвіл на будь-яке вирубування дерев дає виключно орган Держлісагентства. Тобто орган Держлісагентства в даному випадку повинен буде дати дозвіл на вирубування насінників і плюсових дерев і на цю саму ділянку, на ці самі дерева окремо дати дозвіл на рубку. Тобто це фактично іде дублювання функцій.

Крім того, варто звернути увагу, що законодавством наразі не врегульовано питання насінників, плюсових дерев, взагалі лісових репродуктивних ресурсів. Відповідно на розгляді в Верховній Раді знаходиться законопроект 9116, який врегулює ці питанні, і в тому числі створення цих об’єктів, реєстрація цих об’єктів, виключення цих об'єктів. І разом з цим законом воно буде врегульовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж кажемо про особливо цінні зараз існуючі дерева. Тоді чому, виходячи з вашої логіки, чому ви пропонуєте залишити дерева з гніздами на погодженні.

 

БОРСУК А.А. Ми виключаємо тільки плюсові і насінники, дерева, цінні для біорізноманіття дерева, дерева з гніздами, вони залишаються так як цінні для біорізноманіття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці насінники, плюсові дерева – це не цінні для біорізноманіття? Це ж наш насіннєвий матеріал.

 

БОРСУК А.А. Вони в будь-якому випадку будуть врегульовані іншими законодавчими актами.  В нас є рубки для догляду за насінниками, плантаціями…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А поки не будуть врегульовані? Можемо вирубувати під час заготівки? Просто відводити ділянку, отримувати лісорубний квиток і вирубувати?

 

БОРСУК А.А. Законодавством не врегульовано питання виділення цих дерев наразі. Тобто, з однієї сторони, в нас в Лісовому кодексі прописано, що вони заборонені вирубувати, з іншої сторони, в нас немає порядку видалення, створення цих дерев, тобто питання до Держлісагентства, чи в них є законодавчо врегульоване  питання, чи є в них взагалі реєстр таких дерев. Якщо він в них є, вони його включають і виключають за конкретною процедурою. Тобто Держлісагентство володіє інформацією про наявність цих дерев і при видачі дозвільного документу на рубку повинно враховувати наявність на ділянці як особливо цінних дерев, як дерев з гніздами, так і насінників, плюсових дерев і будь-яких інших дерев, які повинні просто залишатися і виключатися з самої рубки при виписці лісорубного квитка на загальну рубку на ділянці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція ваша зрозуміла.

Будь ласка, Юлія Юріївна, потім  –  Олексій Василюк.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Я дуже швидко. Колеги, у нас, як правило, на комітеті прийнята практика: профільний заступник чітко професійно відповідає на питання, які задають члени комітету. Просто на майбутнє побажання від членів комітету, якщо ви приходите відповідати і представляти законопроект, щоб ми могли реально концептуально говорити з профільним заступником, який глибоко в темі.

Інше питання, для чого збирати пропозиції? Щоб що? Тобто ми зараз маємо прийняти рішення на комітеті, пропозиції зберуть, по факту ми бачимо, що неузгоджені позиції, є дуже фахова позиція по лісу від Петра Тєстова. Ми будемо, я зі свого боку буду наполягати, щоб цю позицію прийняли. Ви зараз зберетесь знову і що? Нам треба приймати рішення або ми не приймаємо сьогодні рішення і чекаємо відповідно узгоджених позицій, але законопроект уже доопрацьований, і тоді що нам, використовувати 116 статтю, як нам тут далі іти? Звісно, що профільний комітет буде це робити, але з нашого боку ми дуже хочемо, щоб ми отримували якісні і фахові відповіді на ті питання, які стосуються саме екологічного блоку. По факту зараз, чесно, ми дуже вражені відповідями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую. Дякую.

Будь ласка, пане Олексію.

 

ВАСИЛЮК О.В. Олеже Володимировичу, дякую. Я просто хотів підтримати те, що ви сказали. Як зоолог маю сказати, що ті плюсові дерева, які можуть здаватися якоюсь дурницею або чимось зайвим працівнику лісового господарства, вони є середовищем мешкання третини всього, що охороняється оселищною директивою в Україні. Є пташина директива, яку ми зараз імплементуємо, там птахи, птахи не мешканці плюсових дерев зазвичай, а от з оселищної директиви, там є перелік комах, які Україна зобов’язана охороняти, і на це є відповідні вимоги імплементації директиви. І третина всіх цих видів – це мешканці плюсових дерев. Тому це абсолютно не якась така малозначима норма, я просто підтримую те, що ви, мабуть, інтуїтивно наголосили на цьому, це, дійсно, дуже важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, позиція по Лісовому кодексу також зрозуміла. Підлягає доопрацюванню суттєвому.

Будь ласка, будемо швидко іти далі. Позиція ДАЗВ і Міненерго по внесенню змін до Закону "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Да, будь ласка, ДАЗВ або Міненерго.

 

БАЙТАЛА М.Р. Дозвольте? Шановний Олеже Володимировичу, ДАЗВ глибоко переконаний, що цю норму не треба викидати, тому що заповідник отримав, я вже говорив, значить, якраз на землю акти і він став лісокористувачем. І тому у нас є норма, але ви маєте зрозуміти одну річ. Якщо людина не пройшла навчання по радіаційній безпеці і не здала заліків, вона взагалі не знає, що таке радіаційна безпека. І друге, якщо вона пройшла медкомісію, я тільки два пункти вам сказав, її не можна туди, вона може антипоказання мати на рахунок працювати в зоні. Тому ми, щоб багато часу не забирати, ми наполягаємо і просимо нас міністерство підтримати, щоб все-таки цю норму залишити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про всяк випадок запитую. Існує порядок з погодження, надання дозволів центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику видів діяльності в межах території та об’єктів природно-заповідного фонду?

 

БАЙТАЛА М.Р. Так точно. Так точно, є Постанова Кабінету Міністрів, де чітко все розписано. І більше я вам скажу, щоб зрозуміли шановні народні депутати. На сьогоднішній день ми зробили, дозволи будуть видаватися, кожен може звернутися в особистий кабінет, і ми проходимо зараз тестування. Тобто навіть контакту не буде ні з ким. В особистий кабінет зайшов, подав документи і ми починаємо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую.

 

БАЙТАЛА М.Р.  Це буквально буде через тиждень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Будь ласка, Закон "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", внесення змін до цього закону, позиція відповідних центральних органів влади, і, я бачив, ще Енергоатом хотів висловитися. Будь ласка.

 

КАРИКОВ Р.М. Шановний Олеже Володимировичу, шановні члени комітету, я технічний директор НАЕК "Енергоатом", Кариков Руслан. Дозвольте висловити позицію АТ "НАЕК "Енергоатом" щодо внесення змін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

 

КАРИКОВ Р.М. Законопроектом пропонується скасувати видачу органом державного регулювання  ядерної та радіаційної безпеки дозволу на використання земель та водоймищ, розташованих на території санітарно-захисних зон навколо ядерної установки. При цьому залишається лише погодження такого використання експлуатуючою організацією, якою являється НАЕК "Енергоатом".

Відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" санітарно-захисна зона – це територія навколо ядерної установки, на якій рівень опромінення людей навіть в умовах нормальної експлуатації може перевищувати квоту ліміту дози для населення. Тому в санітарно-захисній зоні встановлені певні обмеження, спрямовані на захист людей.

Безумовно, дерегулювання підприємницької діяльності з боку держави є підґрунтям для позитивної динаміки розвитку економіки, але це не можна здійснювати за рахунок зниження рівня безпеки життя та здоров’я населення або погіршення стану навколишнього середовища, проте втрата централізованого державного регулювання в даному випадку може мати негативні наслідки. Державний нагляд за дотриманням законодавства, умов, передбачених документами дозвільного характеру, норм та правил ядерної, радіаційної безпеки здійснює орган державного регулювання ядерної радіаційної безпеки, а також в разі виявлення порушень застосовує в межах своїх повноважень примусові заходи щодо юридичних та фізичних осіб.

Держатомрегулювання може встановлювати особливі умови і правила провадження діяльності, що стосується забезпечення ядерної, радіаційної безпеки, під час видачі відповідного дозволу здійснює перевірку повноти і достовірності відомостей, що знаходяться в поданих документах, превентивно виявляє неспроможність взагалі за результатами розгляду поданих документів забезпечити дотримання вимог, норм та правил, здійснює нагляд за дотриманням умов дозволу шляхом проведення оцінки рівня безпеки, а також інспекційних перевірок, в разі порушення вимог під час використання можуть зупинити цю дію. Все це не може зробити експлуатуюча організація, тому ми просимо залишити норми законів України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслане, ви чуєте мене зараз?

 

КАРИКОВ Р.М. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція. Давайте чітко, давайте, щоб не забирати час, без цитування повноважень і ваш висновок.

 

КАРИКОВ Р.М. Ми просимо залишити норми Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" в частині встановлення повноважень Держатомрегулювання надавати відповідні дозволи без змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, що... у нас декілька ще законів залишилося, але я думаю, що з такою тенденцією, яку ми бачимо, варто перейти до прийняття рішення. Знову ж таки кажу про те, що, звісно, основний, на жаль, не наш комітет, а Комітет з питань економічного розвитку, але у нас була попередня домовленість з Комітетом з питань економічного розвитку, що він буде враховувати позиції інших комітетів. Але тим не менше, враховуючи велику неузгодженість цього законопроекту, є пропозиція наступна, шановні колеги, направити цей законопроект на доопрацювання. От з такою пропозицією є пропозиція вийти до головного комітету – Комітету з питань економічного розвитку.

Хто за таку позицію?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, Мандзій – за.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за. Дуже правильне рішення.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олеже Володимировичу, я думаю, слідуюче рішення буде про ліквідацію нашого комітету, щоб не заважали. 

 

МАГЕРА С.В. Друзі, вимикайте мікрофон, будь ласка, бо я можу тут помилитися. Олеже Володимировичу, якщо я не помилився, 9 – за чи 10?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, мені здається...

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за, Сергій Васильович.

 

МАГЕРА С.В.  Я порахував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 разом з Шаховим. Так, вірно.

 

МАНДЗІЙ С.В. А Мандзія порахували, Олеже Володимировичу?

 

МАГЕРА С.В.  Порахував, порахував, Сергій Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до наступного законопроекту. Давайте, у мене є прохання дуже швидко пройти... залишилося три питання. Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про  адміністративні правопорушення щодо спрощення умов ведення господарської діяльності (реєстровий номер 13553). Будь ласка, Оксана Василівна, які до цього законопроекту надійшли пропозиції?

 

ЯРМОЛЕНКО О.В. Пропозиції надійшли від Держекоінспекції, яка проінформувала про відсутність зауважень і пропозицій. Коротко розкажу. В законопроекті, зокрема, пропонується щодо наших предметів відання це виключити із Кодексу про адмінправопорушення статтю 78.1, яка передбачає, що порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях, тягне накладення штрафу від 5 до 7 мінімумів громадян. Розглядати ці справи має право центральний    орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, тобто Державна екологічна інспекція. Як я вже сказала, вона написала, що не має зауважень та пропозицій до законопроекту. І слід зазначити, що в законопроекті, який ми щойно розглядали, запропоновано було також внесення змін до статті 16 Закону "Про охорону атмосферного повітря" саме що стосується виключення норми, якою встановлено, що діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосферного повітря, може провадитись суб’єктами господарювання тільки за дозволами, виданими міністерством. І зауважень щодо виключення цієї норми до комітету не надходило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Я тут звертаюся до фахівців в цій сфері, хто міг би прокоментувати виключення таких норм з Закону "Про охорону атмосферного повітря" і відповідно відповідальність, яка встановлена статтею 78 прим.1 КУпАП  України. Чи є хтось, хто розуміється в охороні атмосферного повітря серед учасників нашого засідання і необхідності такої норми? Тетяна Валентинівна, будь ласка.

 

ТИМОЧКО Т.В. Шановні колеги, ми не дійшли в тому основному законопроекті, який ми розглядали, ми не дійшли до розділу –  атмосферне повітря. Я повністю це підтримую, тому що це була та історія. Але коли іде мова про частину першу статтю 16 – регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат, і тут відповідно до якої діяльність спрямована на штучні зміни атмосфери, атмосферних явищ в господарських цілях може проводитись суб’єктами господарювання, і там далі по тексту.  Тобто ми можемо сказати, що натомість проект пропонує скасувати припис про провадження такої діяльності. Але Європейський Союз вже ввів екологічні вимоги до імпорту продукції, яку вироблено в країнах із недостатньою "зеленою амбіцією", так званий СВАМ. І СВАМ потенційно означатиме, що замість сплати українським виробником екологічних податків і зборів до Державного бюджету України, європейські споживачі будуть купувати українську продукцію з додатковою сплатою і що буде зараховуватися у бюджет країни-імпортера. Тому тут все пов’язано.  І тому колеги з Мінекономіки, які готували скасування цих моментів, вони же мають подумати про економічні ризики і загрози, які будуть мати наші же бізнесмени, про яких вони так дбають. Тому в даній ситуації тут вони в Кримінальний кодекс забігли, але це пов’язано між собою. Я вважаю, що скасовувати будь-які, по-перше, абсолютно не варто це робити скасовувати такі приписи і робити послаблення. Бо тоді ми отримаємо... І СВАМ, який нам в 22-му році обіцяли тоді ще з Мінекономіки, що європейці погодяться Україні зробити знижки, ні. Тому що зараз ми платимо за тонну СО₂ менше 1 євро, а в країнах Європи на внутрішніх торгах, де вони квотами торгують, від 58 в Центральній Європі до 112 євро за тонну СО₂ на торгах Фінляндії, озвучена цифра уже на початку 25-го року. Тому ніяких знижок на відступів по СВАМ не буде і тому нам треба більш жорсткіше ставитися до наших вимог і пояснювати, а не йти на поводу у тих, хто хоче зараз швиденько щось десь якось пропхати такі  ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, Тетяна Валентинівна. Запитання до довкіллєвої частини Міністерства економіки. Скажіть, будь ласка, знову ж таки за останні роки скільки дозволів видавалося на здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери, атмосферних явищ в господарських цілях? Міністерство, будь ласка. Ігор Олегович, ви з нами?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олеже Володимировичу, да, з вами, у мене просто паралельно нарада іде, зараз Богдан Семененко підключається, щоб надати відповідь по статистиці. Одну хвилинку. Наразі немає статистичної інформації, вибачаюсь, не готували її, я думаю, ми підготуємо і завтра надамо окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рівень підготовки до комітету, скажемо так, незадовільний, причому з боку всіх центральних органів виконавчої влади. Якось таке враження, що не були готові до дискусії взагалі. Зараз Богдан Семененко підключається. 

 

ЗУБОВИЧ І.О. Олеже Володимировичу, просто не було питання в тому, скільки там дозволів. Ми розуміємо, що треба інформацію надати максимально, але ж я не думаю, що хтось їх там рахує, знаєте, скільки. Тому зараз ми намагаємось дати відповідь на це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олегович, тут же питання не в тому скільки, 56 або 78, а питання в тому, чи були взагалі такі дозволи, чи діяльність здійснюється така, чи зверталися за здійсненням такої діяльності. І відповідно, якщо така діяльність здійснюється і вона не потребує або не здійснюється взагалі, чи потребує вона вилучення з Закону "Про охорону атмосферного повітря". Така логіка. Будь ласка, пан Богдан Семененко.

 

СЕМЕНЕНКО Б.С. Пане Олеже Володимировичу, вітаю. Приєднався для того, щоб відповісти на ваше питання. Дивіться, з моменту внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря", коли ми включили штучні зміни, жодного суб’єкта господарювання не звернулося до нас стосовно отримання такого дозволу і ми жодного рішення такого не надали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, виходячи з розвитку нашого законодавства, виходячи з наших кліматичних вимог до нашої країни, виходячи знову ж таки, як помітила Тетяна Валентинівна, є ймовірність того, що за такими дозволами будуть звертатися, ваша позиція.

 

СЕМЕНЕНКО Б.С. Дивіться, з урахуванням прогнозування змін клімату в нашій країні з точки зору того, щоб була необхідність робити певні зміни в атмосферному явищі на певній території, не передбачається, принаймні на наступні 15-20 років, навіть при моделюванні змін клімату на 8 і плюс градусів до індустріального рівня, питань щодо посушення до такого рівня, щоб необхідні були внесення змін до атмосферних явищ в кліматі, немає. Тому не прогнозуємо ми, що суб’єкти господарювання можуть звернутися з такою проблематикою до нас і взагалі займатися такою діяльністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги,  чи є ще в цій частині питання? Якщо питань немає, то є пропозиція звернутися до головного Комітету з питань правоохоронної діяльності з пропозицією самостійно визначитися в цій частині щодо внесення змін до статті 78 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, це суто наша стаття, яка регулює нашу діяльність.

Хто – за?  

 

МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, Мандзій – за. Сергій Васильович, зарахували?

 

МАГЕРА С.В. Так, так.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська  –  за.

 

МАГЕРА С.В. Друзі, підключаємось чи включаємось, наразі зараз бачу тільки 7, 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8 осіб. Дякую. Дякую, шановні колеги.

Останній законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму — воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях (реєстровий номер 13633), і альтернативний, внесений народним депутатом Кривошеєвим (13633-1).

Хто готовий? Богдан Євгенович, будь ласка, по 13633. Ми, в принципі, ми його вже розглядали за іншим номером абсолютно точно. Богдан Євгенович, просимо стисло розповісти чи змінилася позиція, чи змінився текст законопроекту, з чим він пов’язаний, необхідність внесення змін таких до Кодексу України про адміністративні правопорушення і одразу прокоментуйте, будь ласка, альтернативний законопроект 13633-1. Будь ласка.

 

ДРАП’ЯТИЙ Б.Є. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, колеги, присутні! Дякую за надане слово. Насамперед вітаю всіх присутніх із Днем рятівника. В цей день я хочу висловити щиру вдячність голові Комітету з питань екологічної політики та природокористування, шановному Олегу Володимировичу, а також вам, члени комітету, за постійну підтримку законодавчих ініціатив, спрямованих на вдосконалення діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідально стверджую, що співпраця велась із цим парламентським комітетом, є однією із найпродуктивніших. Завдяки вашій підтримці ухвалено низку важливих законів, які вже довели свою ефективність на практиці, позитивну дію цих законів відчувають і громадяни, і наші рятувальники, які щодня, ризикуючи життям і здоров’ям, борються з наслідками війни Росії проти України, а також ліквідовують наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Саме тому в цей день нагода подякувати як самим рятувальникам, які виконують надзвичайно складну і вкрай важливу соціальну місію, так і тим, хто підтримує діяльність служби законодавчо та практично.

Щодо урядового законопроекту під реєстраційним номером 13633, який передбачає встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог воєнного стану, зауважу, що він системно пов’язаний із законопроектом про регулювання проведення обов’язкової евакуації під реєстраційним номером 12353, який наразі комітетом готується до другого читання.

Дозвольте коротко представлю суть положення законопроекту, яким пропонується. Дійсно, цей законопроект уже розглядався комітетом, але нагадаю про його суть. В першу чергу йде мова про те, щоб уточнити адміністративну відповідальність батьків у випадку не виконання ними обов’язку щодо виховання дітей, зокрема в частині забезпечення безпечних умов життя дитини.

Друге, пропонується запровадити адміністративну відповідальність за в’їзд або перебування в населених пунктах, з яких проводиться загальна обов’язкова евакуація без відповідних перепусток та посвідчень.

Третє, передбачається встановити адміністративну відповідальність за порушення громадянами комендантської години. Законопроект також передбачає винятки, випадки форс-мажорних обставин, за яких громадяни не нестимуть відповідальність за порушення комендантської години. Серед таких обставин – це прямування до укриттів, надання домедичної допомоги, супровід поранених, евакуація населення, рятування майна тощо.

Недотримання вимог комендантської години становить безпосередньо загрозу заходами із забезпечення обороноздатності держави. Насамперед ідеться про перевезення та передислокацію військової техніки, переміщення особового складу, безпеку  прифронтових регіонів, а також розташування сил ППО. Військове командування та вище військово-політичне керівництво держави однозначно підтверджують, що, так, комендантська година потрібна. Відповідно правоохоронні органи мають бути забезпечені дієвими механізмами контролю за її дотриманням. Національна поліція дедалі частіше стикається з проблемою зростання кількості порушень вимог комендантської години. За інформацією Національної поліції зафіксовано: у 2023 році було 18 тисяч осіб, які порушили комендантську годину; у 2024 році уже понад  95 тисяч і у 2025 році на сьогодні станом вже більше 130 тисяч осіб.

Прошу підтримати відповідний законопроект. Ми відкриті для спільної роботи над законопроектом у процесі підготовки його до другого читання.

Якщо його порівнювати із альтернативним законопроектом колеги Ігоря Сергійовича, то він повністю збігається із положеннями щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення порядку в’їзду та перебування на території, де відбуваються евакуаційні заходи, водночас у цьому законопроекті немає відповідальності за порушення комендантської години.

Ми все ж таки орган, який формує політики, підійшли до цього питання  комплексно і тим законопроектом і охоплюємо і встановлення відповідальності за порушення таких заходів, які вживаються в правовому режимі воєнного стану – це і порушення комендантської години і порушення порядку в’їзду/виїзду з територій, де проводяться евакуаційні заходи.

Тому просимо, шановні колеги, підтримати цей законопроект і ми готові до подальшої співпраці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдан Євгенович.

Шановні колеги, чи є запитання по цьому законопроекту? Тетяна Валентинівна.

 

ТИМОЧКО Т.В. Можливо, це моє запитання і ця тематика для когось буде дивною, але я часто буваю в Донецькій області. І тут, знаєте, в цьому вашому... це все ви правильно написали, але є, наприклад, такий випадок, як це враховується, можливо, це регулюється якимось іншим питанням. В зоні, де відбувається ця евакуація, люди покидають свої будинки. І там знаходиться техніка, там комунальні всякі обладнання і комунальні мережі. І працівники комунальних мереж, я просто недавно говорила з людьми з Покровська, які це пережили, які стикались з цим, з Добропілля, тобто працівники комунальних служб, які, наприклад, змушені координувати... Люди поїхали, зараз зима, замерзнуть всі батареї, все порве і таке інше, або, наприклад, водопостачання десь пошкоджено. Як це передбачено, що люди з місцевих комунальних служб... Да, населення ми виселяємо, але ми ж не на завжди покидаємо цю територію. Як це передбачено, щоб ці люди не попали і не потрапили, і потім, вибачте, не попадали в неприємні ситуації, ті, що обслуговують сферу комунальну, якусь безпекову і таке інше? Чим це регулюється?

 

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Пані Тетяно, це буде врегульовано на рівні відповідної постанови Кабінету Міністрів України і доступ до відповідної території буде здійснюватися за наявності відповідних перепусток або відповідних посвідчень осіб. Тому, безумовно, органи, які повинні нести службу, наші Збройні Сили України і правоохоронці, а також працівники, які обслуговують об’єкти критичної інфраструктури, безумовно, вони мають доступ до цих територій і будуть мати за відповідними перепустками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Валентинівна, є відповідь? Дякую.

 

ТИМОЧКО Т.В. Дякую дуже. Якщо це буде врегульовано, це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валентинівна. Взаємодія з Міністерством внутрішніх справ, з Національною поліцією, з ДСНС України нашого комітету завжди підтверджує, що якраз МВС, Нацпол, ДСНС завжди готові до відповідей на будь-які питання найскладніші на нашому комітеті. Дуже вам дякую за це.

Шановні колеги, стосовно цього законопроекту є пропозиція звернутися до головного комітету – Комітету з питань правоохоронної діяльності з пропозицією підтримати законопроект, внесений Кабінетом Міністрів України, номер 13633.

Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Мандзій.

 

МАГЕРА С.В. Можу помилятися, але поки що бачу 6 чи 7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 учасників. 6 учасників достатньо для прийняття. Дякую, шановні колеги.

Завершуюче питання, будь ласка, Ольга Петрівна.

 

ВОЛОВЕНКО О.П. Шановні народні депутати, до нас звернулася голова Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе з  пропозицією провести спільне виїзне засідання комітету орієнтовно у період з 27-28 жовтня 2025 року до міста Ужгорода з метою обговорення питання будівництва вітроелектростанції на гірських хребтах Закарпаття. У разі прийняття вами позитивного рішення, то я прошу вас надати право голові комітету узгодити з Іванною Орестівною назву цього заходу і включити цей захід до плану роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Петрівна.

Власне, ми з Іванною Орестівною вже між собою це узгодили, і саме 27-28 число було запропоновано нами обидві дати.

Шановні колеги, пропоную підтримати це рішення про проведення спільного засідання комітету. Пропоную залучити на це засідання представників Мінекономіки, відповідальних осіб за захист довкілля, якісно проаналізувати ці кейси, які були представлені для того, щоб запобігати в подальшому тим порушенням, які, можливо, ми побачимо під час цієї діяльності.

Будь ласка, Юлія Юріївна. Вас не чутно, Юлія Юріївна. Ні, не чутно. Шановні колеги, на жаль, не чутно. Давайте без навушників. Давайте поки що Тетяна Валентинівна висловиться, а ви за можливості або перезавантажте, перегрузіть телефон або відключіть навушники, спробуємо так.

Будь ласка, Тетяна Валентинівна.

 

ТИМОЧКО Т.В. Дуже слушна пропозиція. Добре було би якби депутати нашого комітету зараз це підтримали. І я дуже прошу включити до списку запрошених представників громадськості і науковців, які вже довгий час обізнані з цією темою, мають пропозиції, мають дослідження, аналітичні матеріали. Це є відомі люди, я можу комітету надати ці прізвища, але це неможливо без участі саме громадських організацій, які це питання багато вже часу піднімають, розглядати і дуже вас прошу це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юлія Юріївна.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Нібито нормально, правда, зараз чутно мене? Так, супер. Абсолютно підтримую ініціативу і дуже важливо це провести максимально оперативно. Я зазначу, що зверталися до голів підкомітетів, я особисто бачила цей лист, я не знаю чи бачили всі колеги, від громадських активістів стосовно звернути увагу, розгляд на комітеті. І дуже добре, що ми якраз будемо розглядати спільно з євроінтеграційним комітетом. Тому від себе, давайте, колеги, підтримаємо цю пропозицію. Важливо вирішити це болюче питання, яке потребують… не тільки для закарпатців, які звертаються, але для всієї країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще раз, прошу підтримати цю ініціативу і дати доручення голові комітету разом з секретаріатом організувати таке виїзне засідання в Закарпаття на визначені ці дати. Ці дати, вони є для нас, дійсно, такими, на які не буде станом на зараз принаймні призначене засідання Верховної Ради і вони співпадають з графіками двох комітетів.

Шановні колеги, хто за те, щоби прийняти рішення щодо проведення такого виїзного засідання. Хто – за?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Мандзій, включіться до нас, будь ласка. Немає Сергія Володимировича. Шкода.

Тим не менше рішення прийнято. Дякую, шановні колеги. Дякую за ваше довготерпіння. Складні були питання, дійсно. Я дуже дякую всім учасникам за фахову дискусію по першому питанню, по питанню дерегуляції. Нашу позицію ми уже висловили. Дякую. Шановні колеги, до наступної зустрічі. Бережіть себе, будь ласка.