СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування
4 березня 2026 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановні члени комітету. Доброго дня, шановні представники центральних органів влади, представники громадськості. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Сьогодні три питання в порядку денному, якщо він не зміниться. Тож перед тим як розпочати засідання, пропоную обрати секретаря засідання. І традиційно у нас виконує цю функцію Магера Сергій Васильович, але сьогодні його немає. І буду просити Сергія Володимировича Мандзія за можливості виконувати функцію секретаря. Буде допомагати Сергій Володимирович.
Сергій Володимирович, ви не проти?
МАНДЗІЙ С.В. Не проти. Якщо будете допомагати, Олег Володимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково. Як завжди.
Шановні колеги, хто за те, щоб обрати секретарем сьогоднішнього засідання Мандзія Сергія Володимировича?
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
_______________. Мінсоцполітики – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, можете Мінсоцполітики поставити плюсик. Але, шановні колеги, будь ласка, у нас в голосуванні приймають участь тільки члени комітету. Але дякую за підтримку. Сергій Володимирович оцінив на майбутнє.
МАНДЗІЙ С.В. Якщо не помиляюсь, 8 – за, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 8 – за.
Шановні колеги, три питання в порядку денному. Чи є до порядку денного пропозиції, зауваження, доповнення?
Якщо пропозицій, зауважень і доповнень немає, то прошу затвердити порядок денний. Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, якщо не помиляюсь, 9 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 – за. Дякую.
Тож, шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Першим питанням порядку денного є проект Трудового кодексу України, поданий Кабінетом Міністрів України.
Будь ласка, чи є представники уряду в частині доповіді по цьому законопроекту?
ГНАТЮК О.А. Так, Олег Володимирович. Доброго дня. Дивіться, зараз... Я директор Департаменту праці Мінекономіки, зараз у нас паралельно Дарія Миколаївна має доповідати на Комітеті освіти і науки… Я перепрошую, да, трошки технічно, тому що... Зараз паралельно у нас заступник міністра Марчак Дарія Миколаївна доповідає на Комітеті з освіти і науки по Трудовому кодексу, я би просив, якщо можна, це питання розглянути останнім в порядку денному сьогодні, щоб вона могла змогу доповісти з презентацією по Трудовому кодексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, якщо члени комітету не проти, то ми можемо змінити порядок розгляду питань порядку денного.
Ольга Петрівна, чи нам потрібно за це голосувати?
ВОЛОВЕНКО О.П. Доброго дня, шановні народні депутати. Так, ви повинні за це проголосувати і змінити порядок розгляду питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ГНАТЮК О.А. Я прошу підтримати, тому що така прикра накладка, затягнулось засідання комітету у ваших колег.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюсь, що вона швидко впорається, тому що за пів години, я думаю, що, може, навіть скоріше, ми повернемося до розгляду цього питання.
ГНАТЮК О.А. Я попрошу, да, тоді будемо якось вирішувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосуємо зараз.
Тож, шановні колеги, за проханням представників Мінекономіки є пропозиція змінити порядок розгляду питань порядку денного. Хто – за це питання?
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу 8 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
МАНДЗІЙ С.В. З Короленко-Усовою Валентиною – 9.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер. Дякую.
Тож розпочнемо тоді інше питання порядку денного. Це питання: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах (реєстровий номер 14344), поданий Кабінетом Міністрів України. І, я так розумію, що це питання нам доповість Деркач Сергій Анатолійович. Будь ласка, представник, заступник міністра розвитку громад та територій України.
ДЕРКАЧ С.А. Колеги, доброго дня. Дякую, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко, не сильно вдаючись, тому що…
ДЕРКАЧ С.А. Да, я спробую коротко. Я думаю, що ви всі ознайомилися з цим законопроектом. Він є в першу чергу євроінтеграційний і включений і в урядову постанову, яка визначає пріоритетні законопроекти для євроінтеграції, він так само передбачений і планом заходів з виконання Угоди про асоціацію, і основне на сьогодні, це один із маяків, критеріїв Ukraine Facility. Для нас він теж дуже важливий, ми як країна, яка входить в Міжнародну морську організацію і наближаємося до Євросоюзу, нам потрібно відповідати всім правилам.
На сьогодні цей законопроект спрямований на підвищення рівня забезпечення безпеки судноплавства в територіальному морі і внутрішніх водних шляхах, він точно дасть можливість забезпечити, скажімо так, зменшення прогалин, прогалин у сфері обов'язків України як прибережної держави. І в тому числі тут дуже важлива частина якраз з організації аварійно-рятувальної готовності і координації, і проведення аварійно-рятувальних операцій.
Тому ми дуже просимо підтримати цей законопроект, тому що він точно допоможе підвищити ефективність виконання Україною саме зобов'язань євроінтеграції і допоможе стати там більш інтегрованою морською державою в міжнародних взагалі… міжнародні країни, які якраз представляють морські держави.
Тому, колеги, дуже прошу вас підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Я думаю, що зараз буде привід для певної дискусії по цьому законопроекту, в деяких частинах законопроекту.
Але давайте послухаємо, які зауваження надійшли до законопроекту. Будь ласка, Руслана Олегівна Корецька, прошу доповісти, що надійшло, який висновок ГНЕУ і які зауваження надійшли в рамках предметів відання нашого комітету.
КОРЕЦЬКА Р.О. Доброго дня, шановні народні депутати та всі присутні. По-перше, Головне науково-експертне управління у своєму висновку на законопроект висловило ряд зауважень та пропозицій. Зокрема, вони звернули увагу на необхідність доопрацювання визначень деяких термінів та проінформували, що поняття "відходи з суден" не використовується у міжнародних документах та у Водному кодексі України.
Також головне управління зауважило щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", яким пропонується виключити з переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, діяльність перевезення пасажирів, небезпечних вантажів внутрішнім і водним морським транспортом.
Крім того, такі зміни також передбачені до Закону України "Про внутрішній водний транспорт".
Також головне управління звернуло увагу на те, що відповідно до Водного кодексу України скидання з суден нафти, нафтовмісних сумішей, шкідливих рідких речовин, вантажних та інших відходів у виключній (морській) економічній зоні України забороняється. У цій частині потребує відповідне узгодження законопроект. Аналогічні також зауваження стосуються інших відповідних положень законопроекту. Також ГНЕУ надало ряд інших зауважень і пропозицій.
Державна екологічна інспекція проінформувала комітет, що більшість зауважень, наданих під час погодження законопроекту, не враховано. Я думаю, вони присутні, далі нададуть… більш детальніше розкажуть.
Мінекономіки, МОЗ, Мін'юст, МОН пропозицій та зауважень до законопроекту не мають.
Мінрегіон і Мінсоцполітики підтримують законопроект.
Мінфін повідомив, що законопроект відповідає законам, що регулюють бюджетні відносини.
Антимонопольний комітет України відзначив, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання, проте зауваження не відносяться до предмету відання комітету.
Фонд держмайна не має пропозицій та зауважень до тексту законопроекту та підтримує його.
Адміністрація судноплавства висловила ряд зауважень та пропозицій до законопроекту, які не відносяться до предмету відання комітету.
Адміністрація Державної прикордонної служби України підтримує законопроект із зауваженнями та застереженнями.
ДСНС підтримує прийняття законопроекту в запропонованій редакції.
Громадська спілка "Всеукраїнська бізнес-асоціація рибної промисловості та аквакультури" підтримує законопроект.
Також Комітет з питань інтеграції України до ЄС визнав, що законопроект не суперечить Угоді про асоціацію, водночас потребує термінологічного доопрацювання до Директиви 2009/21.
Дякую. У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслана Олегівна.
Традиційно давайте розпочнемо з профільних органів, для нас профільних органів, з Мінекономіки. Будь ласка, хто від Мінекономіки готовий дати коментарі по цьому законопроекту в частині предметів відання нашого комітету?
КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Колеги, доброго дня. Мінекономіка, Роман Кропивницький, директор Департаменту промислової політики.
У межах опрацювання даного законопроекту…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Романе Віталійовичу, ви директор департаменту промислової політики…
КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Міністерства економіки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерства економіки. Ви відноситеся до нашого блоку предметів відання чи ви Міністерства економіки суто?
КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Тобто? Департамент відпрацьовував цей законопроект, ми давали частково узагальнені зауваження, які були враховані перед тим, як він був поданий як урядовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А в частині предметів відання нашого комітету що ви можете сказати?
КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. В частині відання вашого комітету у нас не було зауважень. Зауваження від Мінекономіки були лише в частині технічного регулювання, всі були враховані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо ми зараз почуємо зауваження в частині відання нашого комітету від інших центральних органів влади, що ви будете відповідати нам?
КРОПИВНИЦЬКИЙ Р,В. Будемо, якщо… Мінекономіки, будемо обговорювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре, давайте спробуємо. Добре. Якщо у вас немає зауважень від Мінекономіки, складовою якого є Міндовкілля, то давайте почуємо далі.
Будь ласка, Дмитро Васильович Заруба.
ЗАРУБА Д.В. Доброго дня, Олеже Володимирович, шановні народні депутати, шановні учасники засідання. Відразу скажу, що у нас була своя позиція відповідно до цього законопроекту, яка погоджена міністром економіки довкілля та сільського господарства України паном Олексієм Соболевим щодо наших зауважень. Бо, на жаль, ну, ми вже давно сперечаємося по цьому законопроекту, де Міністерство розвитку громад та територій, не враховуючи наші зауваження щодо фактично тих завдань, які ставить держава перед Державною екологічною інспекцією, якось постійно мінімізується держаний екологічний контроль в сфері торговельного мореплавства, судноплавства в частині... ми пропонували внесення змін до Водного кодексу, доповнення певних статей щодо здійснення державного нагляду (контролю) за вимогами природоохоронного законодавства у морських і річкових портах і терміналах. Це не врахована наша була позиція.
Також до Кодексу торговельного мореплавства України у нас були зауваження щодо внесення там частини гарантій Клубу взаємного страхування. Як показує практика, на сьогоднішній день, коли були, скажімо, затримані судна, і три роки потрібно було судитися для того, щоби відшкодувати ті збитки, які були нанесені навколишньому середовищу, тобто це, наприклад, судно GRIFFIN, була така історія в нашому Одеському регіоні. Це і стосується підстав заходу в морські... захід судна в морський порт, ми теж пропонували свої пропозиції. Теж не враховано в цьому законопроекті. Контроль суден морського порту – частково було враховано. Пропозиції внесення змін до Закону України "Про внутрішній водний транспорт" – не враховані. Тобто там, де ми пропонували, щоби Державна екологічна інспекція як орган, який контролює дотримання природоохоронного законодавства, теж приймала участь у морських і річкових портах. Але, на жаль, наші пропозиції не було враховані. І хочу ще раз підкреслити, що листом від 10-го, зараз скажу точно, наша позиція була підтримана міністром економіки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь, Дмитро Васильович.
Хотів би повернутися до Мінекономіки з запитанням. Ви як орган, який формує політику у сфері державного екологічного контролю, як ви можете відкоментувати зауваження Держекоінспекції? Будь ласка.
З нами вже Олександр Васильович. І дякую, Олександре Васильовичу, за те, що змогли підключитися. Розумію, що у вас там якась дискомунікація чергова відбулася на рівні міністерства, але ви точно завжди з нами. Будь ласка. Даю підказку: ми зараз розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах. До цього законопроекту у Мінекономіки не було зауважень, але є зауваження у Держекоінспекції в частині здійснення Державного екологічного контролю на внутрішніх водних шляхах.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, у Міністерства економіки не було зауважень. І ми підтверджуємо, що у нас зауважень немає до цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ви відноситеся до зауважень Держекоінспекції?
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Ну, оскільки формує політику міністерство, то все-таки зауважень, ще раз хочу сказати, що у нас зауважень немає до цих законопроектів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Поспілкуємося далі. Тоді запитання до Сергія Анатолійовича. Сергій Анатолійович, якщо можна, одразу прокоментуйте зауваження Держекоінспекції, можливо, ви на них дасте відповідь якусь.
ДЕРКАЧ С.А. Пане Олег, дякую.
Я скажу буквально в загальних термінах. Перша, ключова історія, про те, що цей законопроект повністю євроінтеграційний. Тобто всі відповідні норми, які ми прописали, вони є у відповідних Регламентах і директивах Європейського Союзу. І там немає якраз ролі спеціального органу, контролюючого, з екологічного нагляду, який має спеціальні повноваження.
Друге – це те, з чим ми як, в принципі, країна, на сьогодні працюємо, - це дерегуляція і не, скажімо так, спроби не навантажувати суб'єктів господарювання додатковими перевірками, додатковими контролюючими органами. На сьогодні цей законопроект повноцінно відповідає всім необхідним міжнародним стандартам, тому ми, чесно кажучи, їх і не включали в даний законопроект. Ми бачили зауваження, звісно, ми їх відкоментували. Якщо потрібно більш детальний коментар, у нас є керівник департаменту, який займається водним транспортом і морським, Ярослав Ілясевич. Якщо потрібно, він більш детально проговорить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Ярославе.
ІЛЯСЕВИЧ Я.Я. Дякую, Сергій Анатолійович. Дякую, пане Олеже, пане голово. Я прокоментую з нашого боку позицію, яку озвучив представник екоінспекції. Але перед тим би хотів звернути увагу на позицію, яку озвучило, дійсно, Мінекономіки. І зауваження Держекоінспекції, дійсно, опрацьовувались в рамках регламентних вимог, коли законопроект проходив процедурний шлях відповідно до законодавства. Проект було розглянуто на урядових комітетах і на уряді відповідно зауважень висловлено не було з боку жодного з відомств.
Стосовно тези щодо мінімізації державного екологічного контролю в портах, як озвучив представник Держекоінспекції, хочу зазначити наступне, що ситуація дещо насправді інша, оскільки законопроект, власне, покликаний посилити роль по суті контролю за суднами, які здійснюють суднозаходження і здійснюють рух нашими водними шляхами, саме відповідно до передових і існуючих практик в світовому судноплавстві.
Таким чином законопроект покликаний, власне, привести національне законодавство відповідно до міжнародних вимог. І як Сергій Анатолійович зазначив, насамперед за основу були взяті директиви Європейського Союзу, якими, в принципі, законопроект повністю адаптує і імплементує норми європейського законодавства, чим приводить у відповідність наше національне законодавство у цю відповідність.
Що стосується конкретних випадків, які колега зазначав. Судно GRIFFIN, тобто не зовсім зрозуміло, про який випадок мова, мабуть, його можна детально обговорювати про причинно-наслідковий зв'язок затримки і тих явищ, які там відбувались. Але точно можу сказати наступне, що законопроект, власне, пропонує, такі інструменти, які, скажімо так, зможуть запобігати не лише таким випадкам, а й дадуть дієвий механізм, як для України як правової держави, яка є стороною відповідних міжнародних конвенцій в частині реагування на такі загрозі і відповідно реагування на ті випадки у випадку, якщо буде відбуватись те чи інше забруднення. Оскільки наші морські порти вони відкриті для міжнародного сполучення, тому міжнародно-правовий режим судноплавства є обов'язковим для нас як для всієї міжнародної морської спільноти.
Відповідно до ряду міжнародних конвенцій, зокрема Конвенції про арешт судна, визначений чіткий механізм, в який спосіб та чи інша держава, яка є стороною міжнародних конвенцій, депозитарієм яких є Міжнародна морська організація, впроваджує норми в частині реагування на випадки забруднення і відповідно на випадки затримання суден у морських портах і випуску суден у море.
Таким чином можна сказати наступне, що той механізм, який запроваджується і пропонується законопроектом до впровадження, чітко відповідає міжнародній практиці, а саме: арешт судна можливий виключно щодо морської вимоги, тобто передування арешту судна слугує важка вимога. І в даному випадку законопроектом враховуються норми, які були запропоновані Держеконоінспекцією до законопроекту в частині визначення ролі Держекоінспекції в загальній практиці міжнародній в частині контролю суден. Екологічна шкода та витрати і її усунення прямо віднесені до морських вимог. Таким чином передбачено механізм, за яких судно може бути або підлягає... звільнене після надання достатнього забезпечення.
Що мається на увазі під достатнім забезпеченням? Достатнє забезпечення так само прописано в нормах міжнародного права, в директивах Європейського Союзу. Це можуть бути гарантії з боку банків і тут так само хочу звернути увагу колег, що враховується зауваження Держекоінспекції в частині приведення у відповідність до Цивільного кодексу, де дається посилання на можливість банківської гарантії відповідно до національного законодавства. Але я хочу звернути увагу, що будь-яке судно, яке заходить в порти України, це судна, які працюють під міжнародним прапором, тобто в міжнародній юрисдикції, на яких національне законодавство не поширюється. Ми національне законодавство застосовуємо до суден виключно під національним прапором. Тому законопроектом додатково впроваджується можливість забезпечення такої гарантії шляхом застосування інших безпечних механізмів, які гарантує світова практика. Такою гарантією є застосування клубу гарантій P&I Club, це, скажімо так, клуб міжнародного страхування, який виступає основним гарантером для судновласника у всьому судноплавстві світовому. І так само ці гарантії виступають як застава у випадку, якщо судом буде не доведено інше і судно може під ці гарантії покинути морський порт. А в подальшому здійснюється, так, дійсно, в рамках судового процесу вже якийсь, скажемо так, розбір тієї ситуації, щодо якої була висунута морська вимога, зокрема Держекоінспекції.
Таким чином, можливість звільнення судна під гарантію безпеки, страховка або клуб взаємного страхування, як зазначив раніше, не лише відповідає національному законодавству України, а прямо гарантує, скажімо так, дотримання Україною вимог міжнародних конвенцій і по суті гарантує виконання Україною, усталеною практикою, яка, скажімо так, на якій базується все світове судноплавство.
Додатково було озвучено питання стосовно державного нагляду з боку державної інспекції. Ну, тут я би хотів зазначити наступне, пане голово, що цей законопроект не покликаний на перегляд повноважень конкретного центрального органу виконавчої влади. Більше того, повноваження Держекоінспекції на сьогоднішній день чітко врегульовані національним законодавством. Це і Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", це і Водний кодекс в окремих його частинах, це і Закон України про державний нагляд (контроль) і відповідно інші підзаконні нормативно-правові акти.
Більше того, пане голово, хотів би зазначити, що в 2021 році, а саме 17 червня, на вашому комітеті, зокрема під вашим головуванням, вже розглядався законопроект про державний екологічний контроль, нагадаю, це реєстраційний номер 3091, і дане питання з боку Державної екоінспекції виносилося в рамках того законопроекту. Важливо зазначити, що тоді спільним рішенням вашого комітету це питання було виключено, рекомендовано і виключено з тексту того законопроекту. Тому в такий спосіб, вважаємо, ця дія була абсолютно коректною і правильною, оскільки питання державного нагляду (контролю) і взагалі контролю за судноплавством в морських портах це є міжнародна практика, і вона регулюється зовсім іншим законодавством, і не має нічого спільного із заходами державного нагляду (контролю). До заходів державного нагляду (контролю) всі інструменти в Державної екологічної інспекції долучатися є, і це прописано нормами чинного законодавства, про які я озвучив раніше. А що стосується процедури саме контролю суден, якщо можна назвати, оперативного контролю, як я казав, вони прописані міжнародним законодавством і відповідно процедурами, які з цього випливають, і законопроект в цій частині повністю відповідає існуючим процедурам, які сьогодні визначені на підзаконному рівні постановою Кабінету Міністрів, дзеркально відображає цю процедуру на рівні закону, яка визначає механізм залучення Державної екологічної інспекції до заходів контролю у випадку, якщо буде виявлено забруднення, доведена вина і в рамках додаткових процедур Держекоінспекція буде залучена до детального огляду суден, як це, наприклад, адміністрація судноплавства в рамках контролю держави порту чи держави прапора.
Загалом, напевно, все. Єдине, що можу ще зазначити стосовно директиви Європейського Союзу, то мова йде про Директиву 2009/20. Дякую. Готовий... прокоментувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за докладну доповідь. Дякую, шановні колеги, за докладну доповідь.
Шановні колеги, чи є по цьому питанню запитання? Олена Володимирівна, будь ласка.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.
Я от слухаю доповіді і складається враження, що достатньо назвати проект євроінтеграційним, три рази назвати і він таким є по суті. Хочу нагадати, що євроінтеграційне спрямування передбачає в першу чергу сталий "зелений" розвиток. І дуже прикро було почути, що навіть у Міністерства економіки довкілля і сільського господарства немає ніяких зауважень.
Також хотіла нагадати, що в 24-му році урядом вже була внесена спроба, був внесений схожий законопроект, він мав назву про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства. І він був поданий ще в червні 24-го року і відкликаний у 25-му в липні і знятий з розгляду. Зараз ми маємо нову спробу, яка не враховує, на мою думку, ніяких екологічних вимог.
По-перше, законопроект виключає необхідність отримання ліцензії морськими та внутрішніми водними перевізниками, які займаються, акцентую увагу, на перевезенні і небезпечних вантажів і відходів. Зараз ця діяльність ліцензується. А чинні ліцензійні вимоги передбачають в тому числі у перевізника, щоб був договір страхування відповідальності, якщо настане випадок негативних наслідків під час перевезення вантажів. Зараз у нас ця ліцензія не повинна існувати. Крім того, законопроект передбачає, що свідоцтво про страхування або інше фінансове забезпечення цивільної відповідальності за шкоду від забруднення нафтою буде обов'язковим, якщо судна будуть перевозити наливом вантаж більше 2 тисяч тонн нафти.
Давайте пригадаємо, що основними забруднювачами морського середовища, тут і Держекоінспекція підтвердить, є залишки та наслідки функціонування судноплавства в цілому, а не лише від перевезення такої великої кількості вантажу.
Також хотіла сказати, що законопроект запроваджує суперечність із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища". Він пропонує ввести термін "безпека мореплавства", і там впроваджується таке поняття, як мінімальні ризики, за якими ці ризики можуть призвести до забруднення навколишнього середовища. Але, якщо ми поглянемо на статтю 50 "Екологічна безпека" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", то там не говориться ні про які ризики. Там є жорсткі вимоги і говориться про те, що екологічна безпека – це такий стан навколишнього середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки.
Крім того, стаття 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює обов'язок, у тому числі, не допускати забруднення навколишнього природного середовища засобами захисту рослин, мінеральними добривами, стимуляторами, хімічними речовинами, нафтопродуктами. Чинна стаття 23 Кодексу торговельного мореплавства вказує, що судно може бути допущено до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє всі вимоги, у тому числі безпеки навколишнього природного середовища.
Незрозумілим також є те, чому законопроект прибирає умову для того, щоб ядерні судна мали перебувати тільки в державній власності. Ну, це ж логічно. Навіщо прибирати цю умову?
Занепокоєння також викликає повторне намагання уряду створити умови для випуску затриманого судна з порту на підставі так званих гарантій клубу взаємного страхування. Але давайте говорити відверто, що, доки не будуть внесені зміни в Закон України "Про страхування", діяльність товариств взаємного страхування в Україні взагалі забороняється. Да, тривалий час лобісти судноплавства апелювали, що в них виникають проблеми з Держекоінспекцією в портах. Безперечно, ці проблеми треба вирішувати. Але те, що зараз в умовах і активізація тіньових флотів, і санкційних режимів, такі гарантії, які пропонуються законопроектом, не є повноцінною заміною банківською гарантією саме в аспекті порушень природоохоронного законодавства. Моя власна думка, що з точки зору екологічної складової, вплину на довкілля законопроект недопрацьований. І ще раз наголошу ту тезу, яку сказала на початку, дуже дивно, що Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства не реагує абсолютно на такі речі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.
_______________. Пане Олеже Володимировичу, дозвольте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послідовно. Давайте, пан Ярослав Ілясевич, потім пан Владислав Хрущ, будь ласка, по 2 хвилини.
ІЛЯСЕВИЧ Я.Я. Дякую, пане Олеже. Я просто хотів прокоментувати, що пані Олена сказала. Значить, основне, це хотів би дати посилання на Закон України про ліцензування, на 3 статтю чинного закону. Зачитую, цитата: "Ліцензування застосовується лише до такого виду господарської діяльності, провадження якого становить загрозу порушення прав, законних інтересів громадян, життю чи здоров'ю людини, навколишньому природному середовищу та/або безпеці держави, і лише у разі недостатності інших засобів державного регулювання". Ключове.
Стосовно достатності засобів державного регулювання хочу зазначити наступне, що на сьогоднішній день питання контролю за перевезенням небезпечних вантажів чи пасажирів здійснюється в рамках державного нагляду (контролю), в рамках контролю в портах, тобто державою порту і державою прапора в рамках інспекцій держави порту і держави прапора, і в рамках нагляду за перевезенням небезпечних вантажів, що регулюються окремим законом.
Таким чином додаткові перевірки ліцензійних вимог – це вже третій інструмент, який на сьогоднішній день в державі Україна застосовується до суден, які здійснюють плавання в її внутрішніх водних шляхах. Хочу зазначити, що в європейських країнах такий вид контролю за суднами відсутній. Таким чином в існуючому законодавстві ми ставимо в нерівні умови нашого національного перевізника, який здійснює плавання по наших внутрішніх водних шляхах в територіальному морі, а я нагадаю, що Законом України "Про внутрішній водний транспорт" і нашими намірами євроінтеграції ми відкрили наші внутрішні водні шляхи для європейського перевізника. Таким чином не застосувавши ці норми в частині надмірного ліцензування, ми ставимо в невигідні і в неконкурентні умов національного перевізника, при цьому лише усугубляємо заходи контролю по відношенню до такого перевізника.
Що стосується клубів гарантій страхування. Хочу сказати, колега сказала, що проект закону не передбачає внесення змін до Закону України "Про страхування". Хочу заперечити і зазначити, що законопроект якраз і передбачає внесення змін до профільного Закону "Про страхування", це, як я казав раніше, випливає з нашого зобов'язання в частині виконання резолюції Асамблеї Міжнародної морської організації №890, Директиви, про яку зазначав раніше, 2009/20. Таким чином закон вносить відповідні зміни до Закону України "Про страхування".
Що стосується, було зазначено, по суднах, які плавають у територіальних водах з відповідним тоннажем. Хочу зазначити тут наступне, що на сьогоднішній день національне законодавство жодним чином не обмежує перевізників здійснювати рух у національних водах без будь-яких документів. Тобто плавання сьогодні, по суті, будь-якого тоннажу чи типів вантажів, які перевозяться, не регламентовано.
Що пропонує законопроект? Законопроект пропонує шляхом внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства встановити вимоги до суден, які здійснюють плавання у наших водах. Тобто заборона плавання суден місткістю більше 300 одиниць без сертифікату відповідного страхового клубу страхування, таким чином забезпечуючи гарантії цього страхування. І що стосується суден валовою місткістю 2 тисяч одиниць, які перевозять вантаж (нерозбірливо), так само норма в статтю 310 Кодексу торговельного мореплавства вводить обмеження щодо руху таких суден без відповідного сертифікату.
Чому саме 2 тисячі тонн, а не якась інша сума? Це норма взята повністю з норм Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність від забруднення навколишнього середовища внаслідок розливу нафти і депонована фактично в наше національне законодавство.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олена Володимирівна, хотіли додати щось?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Ні. Я дякую за те, що пан Ярослав аргументовано підходить до відповідей. Але все ж таки ми розуміємо, що дерегуляція бізнесу повинні відбуватися, і екокомітет з цим погоджується, але вона повинна відбуватися в чіткій кореляції все ж таки із зменшенням навантаження на природне середовище. Але за відповідь дякую, не так часто чуєш дійсно аргументовані відповіді.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Підтверджую вашу думку.
Будь ласка, пан Владислав Хрущ.
ХРУЩ В. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні члени комітету. Мене звати Владислав Хрущ, я керівник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, це Миколаївська та Одеська області.
На сьогодні можна сказати, що 100 відсотків комерційних забруднень внаслідок вантажопотоків вони знаходяться у віданій мені території. Що хочу сказати? Дійсно, пан Ярослав Ілясевич каже правильні речі. Я безпосередньо стикаюсь з усіма цими випадками кожного разу, коли в мене стаються такі резонансні ситуації. Але треба зазначити, що в цілому наше законодавство національне недопрацьоване з цих питань. Більшість правових норм ми використовуємо в рамках аналогії з іншими якимись кодексами господарськими чи цивільними.
Наприклад, саме питання - морська вимога, ми його прирівнюємо до... претензію екологічну ми прирівнюємо до морської вимоги. А стосовно зупинки чи випуску суден, також там є всього дві статті і вони написані такі, знаєте, як загалом по загалах, і це надає можливість до різного роду непорозумінь.
Хочу зауважити, що дійсно нагляд та контроль, мабуть, екологічний там і не прописаний в цьому законодавстві, але контроль за збереженням навколишнього середовища він не тільки у заходах наглядового контролю, а так, як і сказав пан Ярослав, по-перше, у разі виявлення. Ось приклад. За часи, коли екологічна інспекція була присутня завжди в портах, з 2017 лише по 2019 рік, це за три роки, сума нарахованих збитків склала 65 мільйонів гривень. Натомість за останні п'ять років, з 2020 по 2025, сума нарахованих збитків склала 1,5 мільйона. Це я не кажу про те... наше завдання не розраховувати мільйонні збитки там і щось стягувати, цей факт свідчить про кількість виявлених забруднень, а відповідно і реагування на них. Тобто вони або не виявляються, або приховуються і складається така ситуація, коли судно зайшло, забруднило там акваторію чи навколишнє середовище та собі пішло.
Однак за тих самі п'ять років, будь ласка, було мінімум ось три ситуації, і це не з ініціації там Адміністрації морських портів чи там капітану порту, чи когось там з інфраструктури, це правоохоронні органи, прокуратура, СБУ, в рамках залучення... Національна поліція, в рамках залучення екоінспекції, от мої співробітники приймали участь. Одна ситуація – 65 мільйонів гривень, друга – 80, третя – 17. Тобто щоб виявити факт забруднення і відреагувати на нього, необхідно робити якісь дії, щоб нас залучали в рамках там рішення суду. Це стресова ситуація для вантажоперевізника, бо йому там арештовують це судно, як його випускати, також незрозуміло. З цими усіма представниками там GRIFFIN, МАRS, я спілкувався з ними особисто, і ми не знали, як вийти з цієї ситуації.
Приведу приклад банківських гарантій. Так, дійсно, це гарна міжнародна норма P&I Club, дав гарантію, пішов собі далі. Але в нас у всіх випадках, що були надані, ці гарантії P&I Club, вона спрацювала лише в одному випадку – з судном Stavanger, яке було окрім P&I Club забезпечено банківською гарантією нашого банку. В мене є декілька листів P&I Club, де вони пишуть: ми гарантуємо, що сплатимо, потім: ми перегарантуємо, потім: давайте змінимо, перегарантуємо. А я не можу на них відповісти, бо в мене немає законодавчої норми, як навіть на це відповідати. Тобто, дійсно, це гарна ініціатива, але я вважаю, що вона має бути доопрацьована з метою пришвидшення зменшення тиску на бізнес та збереження навколишнього середовища, тобто має бути передбачено якийсь механізм стримувань та противаг.
Стосовно європейської практики. Так, дійсно, ми спілкувались також із нашими колегами з різних європейських країн, зараз я не пригадаю безпосередньо яких, але в них і робота по-іншому встановлена, їм достатньо супутникові знімки, плями, вони надсилають одразу там на підприємство чи судновласнику, чи там до цих клабів, і одразу збитки сплачуються, насідки розливу чи забруднення прибираються. В нас ситуація інша: в нас зайшли, забруднили, і задача втекти, доки тебе не спіймали якісь правоохоронці чи екоінспекція. Ми не маємо бути каральним органом. Ми маємо бути органом, який поруч, який у разі дійсно якоїсь ситуації реагує так, щоб зберегти інтереси держави.
А зараз склалася така ситуація, що ми, знаєте, як інспекція, каральний орган, що прийде і буде розраховувати мільйони. Будь ласка, 1,5 мільйона за п'ять років, екоінспекція відсутня, 80, у разі залучень. І що саме, ми спілкувалися із представниками цих суден, дають ці P&I гарантії, вони не мають наміром її виконувати, наступного разу судно зайде знов і вона знову не буде сплачена.
Я за гарантії. Але я за те, щоб ви, шановні присутні, депутати доопрацювали це законодавство, воно має робити, ми маємо йти до Європи. Якщо зробити це нашвидку і там недопрацьовано, є в нас і топ-забруднювачі, топ-порти світу – Шанхай, (нерозбірливо), Індія, Бангладеш, також так гарний обіг товарів.
Але що там з екологічною обстановкою і що залишиться після цього? Ми вже мали приклади і з баластними водами, коли відмінялися, завезли рапана, а він перебив усю мідію у нас в Чорному морі. Зараз кожного місяця нові інвазивні види знаходяться, також з баластними водами. Ми ж не кажемо про те, що в світі є практика прийому цих баластних вод на очисні споруди, а в нас вони відсутні взагалі, бо навіщо їх там будувати. Ну, умовно, відсутні, скажемо так, ця практика не є сталою для перевізників товару.
Тому прошу, коли будете там приймати зміни, голосувати, будь ласка, дякую за вашу увагу, дякую за вашу роботу. Врахуйте ось практичне та нагальне використання цих всіх норм на практиці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Владиславе. Дякую за вашу роботу.
Будь ласка, дуже коротко, пане Ярославе. Ваша відповідь. Я думаю, що можливо, хтось ще хотів би висловитися. І будемо переходити до прийняття рішення.
ІЛЯСЕВИЧ Я.Я Дякую, пане Олеже. Дякую, пане Владиславе, за коментар, фаховий коментар. Я насправді не можу не погодитись з тим, що озвучив колега. Поділяю його думку стосовно необхідності. Власне, це ми і робимо, впровадження на національному рівні саме на законодавчому рівні тих основ, які колега озвучив. Але хочу зазначити одну важливу річ, що ми завжди забуваємо, що у нас відбувалось взагалі до 2017-го, 2018-го року, до того часу, коли в Україну приїхав перший в 2018-му аудит міжнародної морської організації. Я хочу звернути увагу, що простій судна в порту, лише одна година простою судна в порту коштує від 2 до 5 тисяч доларів. Одна година. Саме для цієї цілі і щоб світове судноплавство могло працювати як системний механізм, як швейцарський годинник, були і впроваджені в світовій практиці отакі інструменти, як світове гарантоване страхування шляхом цих асоційованих клубів.
Що стосується саме клубів. Пан Владислав зазначив, що якісь клуби були, страхували, не страхували. Так, можливо, такі клуби були. Чому? Тому що ці P&I Сlub, їх дуже багато. Але, якщо ви звернете увагу на ті норми в законодавстві, які визначаємо ми і що пропонуємо ми, ми пропонуємо визначити чітко міжнародну групу клубів взаємного страхування відповідальності судновласників, яка насамперед визначена не на словах, а в документі, резолюцією Асамблеї Міжнародної морської організації, директивою Європейського Союзу, про яку я згадував, іншим міжнародним законодавством і буде визначена нашим національним законодавством, і ця група страхових компаній, вона охоплює ринок в розмірі 80 відсотків всього Світового океану. Тобто в нас на законодавчому рівні буде визначена гарантія клубу страхування саме світового рівня, яка дозволить нам з вами на належному рівні забезпечити гарантію наших внутрішніх вод і гарантувати нам безпечне і екологічне плавання в наших водах.
Тому ми абсолютно погоджуємося з тим, що сказав пан Владислав, і ми переконані, що тільки на національному рівні чіткі жорсткі норми з обмеженнями і санкціями, які будуть застосовуватись до суден, які будуть працювати в наших водах без цієї гарантії саме цього міжнародного пулу британських страхових компаній, не будуть мати можливість заходити в наші порти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ярославе.
Шановні колеги, чи є ще до цього законопроекту питання, зауваження? Ще хтось хотів би висловитися по цьому законопроекту з інших учасників?
Якщо зауважень немає більше, то є пропозиція наступна. Доручити… рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури самостійно визначитися з цим законопроектом стосовно його долі, але із зауваженнями, з урахуванням зауважень, висловлених в мотивувальній частині висновку нашого комітету.
Ольга Петрівна, прошу включити зауваження Олени Володимирівни, шановних учасників нашого високофахового, дійсно, професійного сьогоднішнього розгляду до складу висновку комітету.
ВОЛОВЕНКО О.П. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо інших пропозицій немає, прошу підтримати.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу, 7 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, поки що 7. Дякую.
8, напевно, все ж таки з...
МАНДЗІЙ С.В. 8. З Валентиною Юріївною – 8.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 7, 8. Разом з Валентиною Юріївною – 8. Дякую.
Шановні колеги, переходимо... Дякую за... ще раз хотів подякувати за фаховий розгляд цього законопроекту в частині предметів відання нашого комітету і переходимо до іншого питання порядку денного.
_______________. Дякую. До побачення.
_______________. Дякуємо. До побачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Давайте розглянемо питання третє, яке було у нас. Питання: Постанова про проведення парламентських слухань на тему: "40 років Чорнобильської катастрофи: реалії сьогодення та виклики майбутнього" (реєстровий номер 15008), внесений народним депутатом Третьяковою та іншими народними депутатами України.
Будь ласка, Юлія Євгенівна, скажіть, будь ласка, які до цього проекту постанови надійшли зауваження, пропозиції від центральних органів виконавчої влади, і потім поспілкуємося. Будь ласка.
РЕШЕТИЛОВА Ю.Є. Добрий день, шановні народні депутати, учасники засідань. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство охорони здоров'я України, Державна екологічна інспекція України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України повідомили комітет про відсутність зауважень та пропозицій до зазначеного проекту постанови.
Міністерством енергетики України, Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Державним агентством України з управління зоною відчуження проект постанови підтримується.
Державна інспекція ядерного регулювання у своєму висновку зазначила, що запропоновані проектом постанови парламентські слухання також нададуть можливість обговорити актуальну безпекову ситуацію на Чорнобильській атомній електростанції, сучасні проблеми та виклики, пов'язані зі зняттям її з експлуатації, а також привернути увагу міжнародної спільноти з метою залучення міжнародної допомоги для подолання наслідків пошкодження нового безпечного конфаймента внаслідок удару Російської Федерації.
З огляду на викладене Держатомрегулювання вважає проведення парламентських слухань на тему: "40 років Чорнобильської катастрофи: реалії сьогодення та виклики майбутнього" своєчасним, обґрунтованим і доцільним.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Євгенівна.
Будь ласка, Олена Володимирівна. Да, будь ласка.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Один невеличкий коментар. Я думаю, що члени комітету підтримають, хотіла особисто сьогодні на засіданні до пана Сергія звернутися, маємо значний потенціал в організації виставки у стінах парламенту. Але це робота дуже бюрократична, якщо секретаріат доєднається і помічники пана Сергія доєднаються, я думаю, ми можемо посилити позицію – організацію виставки в ці роковини у стінах парламенту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Олена Володимирівна, а до кого ви зараз зверталися?
КРИВОРУЧКІНА О.В. А зверталася до членів комітету і до секретаріату.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Сергій – це хто?
КРИВОРУЧКІНА О.В. Магера.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А його немає зараз.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Да, хотіла звернутися до нього особисто, а у разі його відсутності звертаюся до всіх членів комітету і до секретаріату, бо дуже бюрократична ця процедура, вона складно організовується, ми маємо досвід з Держекоінспекцією, коли організовували виставку переможців дитячого малюнка саме на екологічну тематику. І я думаю, це посилить наші позиції в актуалізації такого важливого питання. Співпрацюю вже шість років з організацією "Чорнобиль-86", і там дійсно є матеріали, які привернуть увагу і посилять актуальність цих питань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Володимирівно. Дякую. Безумовно, впевнений, що ми всі підтримаємо це питання і будемо намагатися провести таку виставку в стінах парламенту, да, якомога швидше опрацювати це питання.
Будь ласка, Мінекономіки. Міністерство економіки і сільського господарства. Ваша позиція.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу. Доброго дня, шановні народні депутати. Враховуючи, що дійсно в цьому році роковини Чорнобильської катастрофи, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повністю підтримує цю постанову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку, Олександре Васильовичу.
Але у мене запитання найголовніше. Ані в пояснювальній записці, ані у вашій позиції, ані в самій постанові ми нічого не бачимо стосовно питань природно-заповідного фонду, який знаходиться на території Чорнобильської зони, зони відчуження. Виглядає так, що ці слухання будуть присвячені виключно питанням постраждалих внаслідок катастрофи, соціального захисту, питань проблематики, існуючої проблематики зони відчуження, проблематики Чорнобильської зони в частині зняття її з експлуатації і так далі. А от стосовно проблематики діяльності Чорнобильського біосферного радіологічного заповідника, такі пропозиції принаймні не надходили від жодного з органів.
Чи можете прокоментувати, чи вважаєте ви за доцільне додати ці питання до питань, які мають розглядатися на парламентських слуханнях, чи ні? Ми взагалі все… Яка роль, за вашою думкою, Міністерства економіки має бути саме в цих слуханнях? Наскільки Міністерство економіки в частині існуючих зараз предметів відання, а це, ми розуміємо, стосовно зони принаймні це питання діяльності природно-заповідного фонду, це питання поводження з радіоактивними відходами, це точно наші всі питання. От наскільки ви готові включитися? Наскільки ви готові давати свої пропозиції до розгляду питань на цих парламентських слуханнях? Будь ласка.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Олеже Володимировичу, ми включимося до розгляду цього питання, дійсно тема природно-заповідного фонду є важливою, враховуючи, що більше 70 відсотків територій це дійсно займає Чорнобильський радіаційний біосферний заповідник. І відповідно ми спільно із заповідником підготуємо матеріали для виступу саме по розвитку природно-заповідної території на території Чорнобильської зони відчуження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Добре. Дякую.
Будь ласка, Міненерго.
ІВАНОВ І.П. Ще раз, доброго дня. Шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати, Міністерство енергетики повністю підтримує проведення цих парламентських слухань. Воно дійсно буде важливим майданчиком для оцінки сучасного стану наслідків Чорнобильської катастрофи, дозволить обговорити пріоритети ядерної та екологічної безпеки та допоможе формувати державну політику щодо управління цими наслідками аварії та розвитку зони відчуження.
Міністерство енергетики готове і підготує інформаційно-аналітичні матеріали про стан об'єктів зони відчуження, Чорнобильської атомної станції, заходи з безпеки, ліквідації наслідків та плани на майбутнє. Також це, безумовно, буде гарним майданчиком для забезпечення координації як із громадськими організаціями, так із міжнародними організаціями, науковими установами для повного висвітлення питань щодо 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. Таким чином Міністерство енергетики повноцінно долучиться до підготовки всіх необхідних матеріалів та готове повноцінно надати всі матеріали для належної підготовки цих слухань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за пропозиції.
Сподіваюся, що на цих слуханнях піднімуться і питання актуалізації, якщо вони не піднімуться до того, питання актуалізації двох програм, державних програм: програми зняття з експлуатації, програми поводження з радіоактивними відходами. Я бачу, що великої зацікавленості, ми бачимо, що великої зацікавленості станом на зараз з боку Міненерго по подальшому руху цих програм немає, але, думаю, що до того моменту вона актуалізується, ця зацікавленість.
Будь ласка, зона відчуження, Державна агенція зони відчуження.
ФЕЩЕНКО В.П. Ще раз, доброго дня, шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати, колеги. Державне агентство з управління зоною відчуження підтримує проведення парламентських слухань. Хочу підтримати, що сказав Ігор Іванов, заходи ми будемо всі робити, інформаційні матеріали ми теж підготуємо, надамо. Але стосовно заповідника нашого чорнобильського хочу добавити. В цьому році якраз було 10 років заповіднику, і, в принципі, нам буде що розказати про досягнення, про проблемні питання, стосовно (нерозбірливо), скільки там було поваленого лісу і всього іншого. Так що ми готові долучитися до цього питання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Володимир Петрович.
Шановні колеги, Держатомрегулювання, будь ласка.
БЕНДО І.В. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, всі запрошені. Держатомрегулювання однозначно підтримує проведення таких парламентських слухань, тим більше це дасть, з урахуванням реалій сьогодення в контексті бойових дій та пошкодження арки безпечного конфайнменту, це дасть можливість залучити міжнародну допомогу для подолання цих наслідків. Готові долучитися в межах компетенції для надання для підготовки цих парламентських слухань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні колеги, хто ще хотів би висловитися по цьому питанню? Представники інших органів влади. Не бачу бажаючих.
Тому є пропозиція підтримати зазначену постанову і рекомендувати Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендувати Верховній Раді України прийняти цю постанову за основу і в цілому і, безумовно, долучитися до подальшої участі в проведенні цих парламентських слухань, повноцінно долучитися на рівні як участі, так і забезпечення проведення цих слухань з боку нашого комітету, за предметом відання нашого комітету.
Шановні колеги, хто – за таке питання… за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ВАСИЛЕНКО Л.В. Василенко – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, бачу, 8.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую, шановні колеги.
І повертаємося до останнього питання порядку денного – це проект Трудового кодексу України. Дарія Миколаївна.
ГНАТЮК О.А. Олег Володимирович, ще раз перепрошую, форс-мажорна ситуація продовжується, але написала Дарія Миколаївна, що вона уповноважує мене почати, бо вона зараз паралельно презентує цей кодекс на Комітеті освіти і науки. А вона зразу ж приєднається.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це прекрасно, але ми навіть годину зачекали. Ми запропонували перенести, навіть поміняти порядок розгляду питань порядку денного.
ГНАТЮК О.А. Дуже перепрошуємо. Там також форс-мажор, і відсунули питання, постійно відсували питання по Трудовому кодексу на тому комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Анатолійович, прошу презентувати, але коротко. Коротко презентувати, ви ж розумієте, що це не предмет відання нашого комітету. Але у нас є певні зауваження до цього законопроекту, які ми хотіли б проговорити. Будь ласка.
ГНАТЮК О.А. Шановні народні депутати, Олег Володимирович, Міністерство економіки над цим проектом працювало безпосередньо два з половиною роки. Були неодноразові спроби до цього вже років 20 оновити трудове законодавство, тому що, ви розумієте, Кодекс законів про працю, за яким зараз ми живемо, йому вже 55 років, і, по суті, він два покоління вже пережив. І давно назріло питання оновити і осучаснити трудове законодавство.
Да, дійсно, було внесено багато правок в КЗпП, їх, мабуть, сотні, але, тим не менше, філософія цього документа не змінилася: він не позбавлений ні атавізмів, ні рудиментів минулого, він як був радянським, так і залишається зараз радянським. Тому для того, щоб увиразнити баланс інтересів як працівників, так і роботодавців, зробити його сучасним, європейським, було розроблено цей проект Трудового кодексу.
Які саме ключові переваги цього кодексу. Основні новели. Перше – це те, що кодекс йде в ногу з часом і запроваджує цифровізацію трудових відносин. Ми знаємо, що зараз тотально в усіх сферах суспільного життя запроваджуються цифрові технології. І трудові відносини не є виключенням цього, ми також передбачаємо повністю цифровізацію трудових відносин, питання найму, проходження в роботі, і звільнення буде також регулюватися відповідно до законодавства України, яке регулює цифрову сферу.
Далі. Важлива новела – це детінізація таких відносин. Знаємо, що це дуже велика проблема зараз, велика частка населення працює в тіні або в "сірій" зоні. Для цього ми розробили відповідно до рекомендації МОП зробили ознаки трудових відносин. Їх вісім. При наявності п'яти з них трудові відносини будуть визнаватися такими, що трудовими, незалежно від того, яку назву вони будуть мати між роботодавцем і працівником.
Також запроваджується прив'язка мінімальної заробітної плати до середньої по Україні. Зараз вона, ви знаєте, визначається відповідно до там прогнозних показників макроекономічного розвитку. І, по суті, багато чого залежить від суб'єктивних факторів. Ми в проект Трудового кодексу запроваджуємо прив'язку до середньої заробітної плати, як це передбачено директивою Європейського Союзу, і заробітна плата мінімальна буде визначатися, виходячи з середньої по економіці України за рішенням уряду як відсоток відповідний.
Також ми розширюємо види трудових договорів. Їх дев'ять передбачено у Трудовому кодексі. Знаємо, що ринок праці він динамічний, розвивається, впроваджуються нові види відносин. Ми реагуємо відповідно на ці види трудових відносин, запроваджуємо відповідно і види трудових договорів. Більше того, також передбачений конструктор цих трудових договорів. Тобто роботодавець і працівник потенційно вони можуть домовитися включити, умовно, в проєкт договору декілька умов з різних видів трудових договорів, головне, щоб вони не суперечили один одному.
Також запроваджується процедура найму і звільнення працівників. Вона буде більш зрозуміла і без зловживань. Передбачено додаткові дні відпустки, це відповідно до директиви знову ж таки Європейського Союзу, 88-а Директива. Зараз у нас мінімальна тривалість відпустки у чинному законодавстві 24 календарних дні, буде 28, тому що так вимагає 88 директива, чотири тижні має бути мінімальна відпустка.
Також ми передбачаємо кращий захист жінок під час вагітності і пологів. Відповідно там передбачено, якщо пологи наступили раніше, то відповідно збільшується тривалість відпустки. Також передбачено для матерів, для жінок, які вигодовують дітей грудьми, і які є вагітними, також додатковий захист правовий таким чином, щоб дати можливість їм і працювати, і виконувати сімейні обов'язки.
Крім того, окремий розділ є присвячений інспекції праці. Тут ми запроваджуємо ризик-орієнтований підхід, перевірка, закладаємо підвалини для реформування Державної служби з питань праці і акцентуємо увагу на не репресивному, не на каральному, а на превентивному підході до здійснення діяльності в цілому інспекції праці.
Також модернізація підходів до представництва інтересів працівника. Якщо зараз виключно профспілка, вона має монопольне становище, в проект Трудового кодексу закладено також як.. це передбачено і відповідно до директив Європейського Союзу, що ці інтереси можуть представляти також і працівники окремі, які будуть відповідно делеговані від трудового колективу. Те, що говорив, імплементація повинна... 30 директив Європейського Союзу, це те, що робить цей проект сучасним, європейським і таким, що спрямований на виконання наших зобов'язань в рамках європейської інтеграції. Якщо коротко, то... я можу ще пройтися по окремих блоках, воно все є в презентації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це буде вже зайве. Давайте перейдемо до обговорення, можливо, і будуть додаткові запитання з боку членів комітету, але давайте поки що можемо на цьому зупинитися за можливості.
ГНАТЮК О.А. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую вам.
Прошу...
ГНАТЮК О.А. Єдине, хочу доповнити, що проект розроблявся в чіткій відповідності тристороннього соціального діалогу. Держава в особі Міністерства економіки виступало, по суті, не модератором, а арбітром між двома сторонами трудових відносин, тобто це була у нас сторона профспілок і сторона роботодавців. По суті, на 90-95 точно відсотків норм цього проекту, вони узгоджені сторонами соціального діалогу.
Звичайно, що ми просимо підтримки. І якщо буде необхідність внесення змін, ми доопрацюємо вже під час підготовки до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олеже Анатолійовичу. Прошу закрити презентацію.
Дякую. Повертаємось до розгляду цього законопроекту. Будь ласка, Руслана Олегівна Корецька, прошу повідомити, які до цього законопроекту надійшли в межах предметів відання нашого комітету зауваження і пропозиції. Будь ласка.
КОРЕЦЬКА Р.О. Головне науково-експертне управління у своєму висновку на проект погоджується з необхідністю проведення сучасної кодифікації трудового законодавства України та водночас висловлює низку зауважень до проекту.
МВС, Мін'юст, Міненерго, МОЗ пропозицій та зауважень до проекту не мають.
ДСНС надали пропозиції, вони присутні на засіданні особисто представлять.
Мінфін, Мінсоцполітики і Мінветеранів підтримують проект.
Міносвіти та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку висловили ряд зауважень та пропозицій до проекту, які не стосуються предметів відання комітету.
Держприкордонслужба підтримує проект із зауваженнями, які не стосуються предметів відання комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслана Олегівна.
Шановні колеги, пропоную перейти до зауважень Державної служби з надзвичайних ситуацій. Будь ласка, Олена Михайлівна, прошу озвучити.
КУЛЕБА О.М. Доброго дня, шановні присутні. Так, державна служба в межах компетенції висловлює пропозиції до зазначеного законопроекту, в цілому підтримуючи необхідність його оновлення, нашого Кодексу законів про працю, як такого.
Хочемо зазначити, що неодноразово ми стикалися з тією проблематикою, що норми Кодексу законів про працю неодноразово застосовували саме до осіб рядового і начальницького складу. Хоча у нас є окремі спеціальні норми законодавства, це і Кодекс цивільного захисту, і Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу, з огляду на що ми висловлювали пропозицію уточнити частину другу статті 10 в тій частині, що він не поширюється в тому числі не тільки на прокурорів, там на працівників правоохоронних органів, а й на осіб рядового і начальницького складу Служби цивільного захисту.
Також 185 стаття проекту Трудового кодексу визначає гарантії за збереження місця роботи осіб, які працювали в роботодавців і в подальшому були призвані на проходження строкової військової служби. У свій час до Кодексу законів про працю ДСНС також ініціювала внесення змін стосовно того, що зазначені гарантії не поширюються на осіб рядового і начальницького складу, оскільки ви розумієте, що на сьогодні на наші підрозділи дуже йде велике навантаження і збереження з робочих місць за особами, які призвані на проходження військової служби і наявність вакантних місць, які ми не зможемо укомплектувати, для нас це є проблемою. Також ми б просили внести уточнення, що на осіб рядового і начальницького складу Служби цивільного захисту зазначена норма не поширюється.
Стосовно статті 185, що визначає заборону проведення страйків для певної категорії працюючого населення. Відповідно також хотіли б запропонувати розглянути питання доцільності включення працівників професійних аварійно-рятувальних служб як такі, що виконують основні завдання по рятуванню населення, надання допомоги в ліквідації надзвичайних ситуацій. І тому, можливо, розглянути доцільно питання про заборону страйків для такої категорії, як працівники професійних аварійно-рятувальних служб.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, прошу. Прошу дати коментарі.
ГНАТЮК О.А. Дійсно, в проекті Трудового кодексу відсутня така категорія, як особи рядового начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, але сама філософія і логіка вказує, що вони мають тут бути. І тому, якщо в цьому дійсно є необхідність їх окремо зазначити через кому, там, де є прокурори, правоохоронні органи, ми їх обов'язково зазначимо. Але оскільки… ви зараз сфері управління МВС перебуваєте, то я думаю, що тут немає суперечностей. Якщо, дійсно, в цьому є необхідність, ми під час підготовки до другого читання зазначимо цю категорію осіб, щоб не було, як кажуть, різнотлумачень і, дійсно, трактувалося однозначно трудове законодавство.
КУЛЕБА О.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олена Михайлівна, але це ж не означає, що Державна служба з надзвичайних ситуацій знімає свої зауваження станом на зараз до законопроекту в першому читанні. Так, вірно?
КУЛЕБА О.М. Вірно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тож, шановні колеги, чи є ще бажання обговорити проект Трудового кодексу України? Чи є зауваження, пропозиції до цього законопроекту в частині предметів відання нашого комітету або інших питань?
Якщо таких пропозицій немає, то є пропозиція рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, вибачте, внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію прийняти за основу проект Трудового кодексу України реєстровий номер 14386, поданий Кабінетом Міністрів України, з врахуванням пропозицій, зауважень, викладених в мотивувальній частині висновку комітету, нашого комітету.
Шановні колеги, хто – за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Я – утрималась.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, поки бачу, 6 – за, 1 – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вірно.
Дякую, шановні колеги. Рішення прийнято.
Дякую за розгляд питань порядку денного. Трошки ми все ж таки затягнули більше ніж термін, який передбачали спочатку, але, тим не менше, плідно поспілкувалися по всім питанням.
Дякую вам. Гарного дня. Бережіть себе. До зустрічі.