СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань екологічної політики

та природокористування

19 березня 2026 року

Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановні учасники... члени комітету, учасники нашого засідання. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування в режимі відеоконференції.

Перед початком засідання буду просити обрати секретаря засідання. Сергій Васильович Магера, як у вас зі сталістю зв'язку, наскільки ви можете утримати.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, будемо сподіватися, що все буде гаразд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І я буду сподіватися. Тому, шановні колеги, буду просити вас підтримати кандидатуру Сергія Васильовича на посаду сьогодні секретаря нашого комітету. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я не помиляюся, 9 – за, чи 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо пані Марина Ющенко опустила руку. Будь ласка, шановні колеги, крім членів комітету ніхто не голосує. Будь ласка. Дякую.

Сергій Васильович, якщо можна, перерахуйте.

 

МАГЕРА С.В. Друзі, підніміть руки.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, я бачу 8 чи 9. У мене оце на телефоні, на жаль, я не на компі. Я – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вісім членів комітету – за.

 

МАГЕРА С.В. Тоді стовідсотково 8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка, стосовно сьогоднішнього плану роботи, порядку денного, чи є запитання, пропозиції, доповнення, зауваження?

Едуарде Петровичу, будь ласка, слухаємо вас.

 

ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимировичу. До мене як до голови підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища звертались і звертаються представники територіальних водогосподарських органів басейних управлінь щодо можливого обмеження фінансування заходів з охорони вод, захисту та затоплення, підтоплення моніторингу вод. Є зараз питання формування відповідних постанов Кабінету Міністрів України, є певні пропозиції від Держводагентства. Я би хотів по можливості... так само і лист, наскільки я знаю, на комітет надійшов вчора від Держводагентства. Я хотів би, щоб коротенько це питання розглянули і звернули увагу Міністерства економіки, агропромислового комплексу та захисту довкілля на ці питання при формуванні відповідних проектів постанов. Якщо є можливість, коротенько, до 10 хвилин – представник Держводагентства...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні готові до такого розгляду?

 

ПРОЩУК Е.П. Так, пан Ковальов мав бути на засіданні і він буде готовий...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я бачу, що Ірина Іванівна є у нас.

 

ПРОЩУК Е.П. Пані Ірина. Чудово, Ірина Іванівна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, шановні колеги, якщо...

 

ПРОЩУК Е.П. Лаконічне питання, займе буквально до 10 хвилин.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що буде підтримка зараз  членів комітету.

Шановні колеги, хто за те, щоб додати третє питання до порядку денного? До речі, якщо можна, сформулюйте це питання чітко, як воно буде звучати.

 

ПРОЩУК Е.П. Питання буде звучати... Проект називається, щоб коректно зараз, щоб ми обговорили пропозиції до Постанови Кабінету Міністрів України  деякі питання використання коштів у сферах управління водними ресурсами та гідротехнічної меліорації земель. Звернули увагу відповідно міністерства на певні пропозиції, які надходять від Держводагентства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ПРОЩУК Е.П. Що враховано, бо там є критичні речі, ми там в обговоренні цього питання розкриємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, є пропозиція додати до порядку денного третім питанням пропозицію Едуарда Петровича Прощука щодо  розгляду проекту постанови. Хто за те, щоб сформувати порядок денний з трьох питань, будь ласка.

Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В.  Олеже Володимирович… так, Юлія Овчинникова. Тоді 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять осіб, да, вірно.

Шановні колеги, розпочинаємо. Розпочинаємо розгляд питань порядку денного.

Шановні колеги, ще раз наголошую на тому, що всі, хто у нас підключені під назвами Zoom user, під іншими назвами, які не можуть дати можливість ідентифікувати учасника засідання, я зараз буду відключати. Даю декілька хвилин, будь ласка, перейменуйтеся. Можете, якщо не можете перейменуватися, то напишіть в чаті хто ви. Будь ласка. Дякую. Після цього я відключу.         

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Першим питанням порядку денного є проект Цивільного кодексу, розгляд проекту Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) (реєстраційний номер 14394), внесений народним депутатом України шановним Головою Верховної Ради України Стефанчуком Русланом Олексійовичем та іншими народними депутатами України. І альтернативне до нього питання: проект Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) (14394-1), внесений народним депутатом України Ватрасом та іншими народними депутатами України. І проект Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного) (реєстраційний номер 14394-2), внесений народним депутатом України Крейденком Володимиром Вікторовичем.

Шановні колеги, у нас сьогодні на засіданні велика кількість представників і центральних органів виконавчої влади, і науковців, представників юридичної спільноти, профільної експертної спільноти. За бажанням, за підняттям руки відповідно до механізмів Zoom ми будемо надавати слово, звісно, після центральних органів виконавчої влади. Буду просити висловлюватися коротко, розумію, що обсяг і самого документа, і  ваших зауважень до документа або пропозицій до документа буде доволі великим, але, тим не менше, не більше ніж 3 години… 3 хвилини на кожного. Я дуже прошу, щоб не затягувати наше засідання, враховуючи те, що питання доволі ємнісне.

Тож, шановні колеги, розпочинаємо розгляд цього питання. І традиційно хотіли б запросити, якщо є автори законопроектів, трьох цих законопроектів.

Руслана Олексійовича не бачу. Чи є інші автори, можливо, пан Ватрас або пан Крейденко. Пан Крейденко є точно.

 

КРЕЙДЕНКО В.В. Крейденко є, готовий презентувати законопроект за можливості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

______________. Олеже Володимировичу, я перепрошую, не можу підняти руку, зараз я налаштую інтерфейс. Я радник Голови Михайло Хоменко, від розробників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Михайле, давайте так, виключно в цьому випадку, зазвичай ми так не робимо, зазвичай ми даємо слово тільки безпосередньо авторам народним депутатам. Але у вашому випадку, враховуючи навантаження Руслана Олексійовича, ми можемо дати вам можливість коротко виступити з презентацією цього законопроекту. І єдине, що я дуже вас прошу, звернути увагу саме на складові предметів відання нашого комітету. Звісно, знову ж таки законопроект великий, це цілий кодекс, і відповідно немає сенсу входити глибоко в ці питання, які він окреслює, тим не менше.

Будь ласка, пан Михайло Хоменко.

 

ХОМЕНКО М.М. Дякую щиро.

Олеже Володимировичу, шановні колеги, я переконаний, всі ви дуже добре знайомі з цим проектом. Із концептуальних речей, на які хотілося б звернути увагу. При розробці проекту нового Цивільного кодексу України ми як розробники намагалися врахувати всі сучасні тренди, які реалізовані в сучасних європейських передусім правопорядках, але не лише в європейських правопорядках. Було змінено структуру Цивільного кодексу. Ми повернулися спершу до формату восьмикнижжя, який первісно був анонсований розробниками чинного Цивільного кодексу України більше 20 років тому, а в процесі роботи з'явилась і принципово  нова 9 книга, присвячена публічності цивільних прав.

В тій частині у межах того регламенту, який ви мені відвели, шановний Олег Володимирович, звісно, я розумію, що комітет більшою мірою цікавлять приписи книги 3 "Речеве право".

Тому на які принципові моменти хотілося б звернути увагу. Ми працювали доволі тісно з іншим комітетом, Комітетом з питань аграрної і земельної політики, і вони звернули увагу на низку недоліків в попередньому варіанті кодексу, які ми врахували вже при його доопрацюванні. Зокрема штучно створені земельні ділянки, цей концепт він первісно виник як спроба відреагувати на сучасні виклики, передусім Каховське водосховище. Але розкритикували колеги, сказали, що це не зовсім коректно з точки зору юридичної догматики і практики, оскільки земельна ділянка, власне, існує як відповідні координати у тривимірному просторі. Тому ми відмовились від ідеї врегулювання саме штучно створених земельних  ділянок. Власне, якщо виникнуть питання щодо низки обмежених речових прав або суміжних з цим питань, я можу спробувати на них відповісти.

Тому я, з вашого дозволу, не буду продовжувати гаяти час, якщо будь-які питання виникатимуть, я по тексту, звісно ж, орієнтуюся і готовий відповідати, конспектувати, Голові все обов'язково передам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, шановний пан Михайло.

Будь ласка, пан Володимир Крейденко. Прохаю його також дуже коротко описати свій текст законопроекту, за можливості показати відмінності від первинного законопроекту. Якщо є можливість освітити те питання, яке вже підняв пан Михайло Хоменко, а також його  освітити і ваша відмінність в цьому законопроекті стосовно цього питання.

 

КРЕЙДЕНКО В.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Дякую, шановні колеги. Я думаю, що я за 3 хвилини дуже коротко не зможу дати всі відмінності, які є в моїй пропозиції законопроекту, але для мене важливо і принципово одразу наголосити, що цей законопроект не є технічним переписуванням норм і не є суто цивілістичною вправою, а його ідеї значно ширші. І я виходив з того, що сучасне право, приватне право, не може залишатися байдужим до того, в якому середовищі живе людина, якими природними ресурсами користується суспільство, якою ціною реалізується свобода приватної особи. Саме тому в законопроекті екологічний вимір не винесений на периферію, не схований у спеціальні відсилки і не залишений виключно на розсуд галузевого законодавства. Я заклав його саме в логіку кодексу в межі здійснення цивільного права, у механізми захисту і в саму філософію приватного правового регулювання.

Уже в загальних положеннях проект виходить із того, що цивільні права не існують у відриві від відповідальності перед іншою людиною, суспільством і довкіллям. Якщо говорити поблоково, то перший принциповий блок мого законопроекту полягає в тому, що довкілля стає юридично значущою межею приватної автономії. І це, на моє переконання, одне з ключових новел, які мають значення саме для вашого комітету.

У статті, наприклад, 14 я прямо передбачив, що недопустимою є поведінка особи, яка завдає шкоди іншій особі, а також що обмеження здійснення цивільних прав в інтересах національної безпеки довкілля та культурної спадщини допускається лише у випадках і в межах, встановлених законом, та за умови пропорційності. Це надзвичайно важливий підхід, він означає, що право власності, право користування, свобода договору інші приватні права – усе це поважається і ґрунтується… і гарантується державою, але не абсолютизується наскільки, щоб можна було прикриватися приватною автономією і прикривати, наприклад, шкоду довкіллю. Тобто я закладаю в кодекс чесний баланс, з одного боку, людина вільна у здійсненні своїх прав, а з другого, це свобода, яка не може реалізовуватися ціною руйнування спільного природного середовища. І саме тому довкілля в законопроекті – це не декларація, а правові межі, які... яку визначає закон і зобов'язує враховувати при здійсненні впливу на довкілля.

Більше того, у самій статті прямо передбачено, що в разі недодержання цих вимог суд може зобов'язати особу припинити недобросовісну поведінку,  заборонити зловживання правом або застосовувати інші визначені законом заходи. Це означає, що екологічний інтерес настільки чітко відбудований в цьому кодексі, що якраз і закладає здійснення цих цивільних прав і складає цю конструкцію цивільно-правових відносин.

Якщо ми говоримо про другий блок, саме відмінностей якраз, то він полягає в тому, що я не обмежувався лише проголошенням цінностей, а одразу дав правовий інструмент для їх захисту. Бо право, яке не можна захистити, дуже швидко перетворюється на декларацію. Саме тому в статті 16 я заклав, що кожна особа має право на захист свого цивільного права не лише у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а і у разі загрози порушення. Це надзвичайно важливо саме для екологічної сфери, де часто запізніла реакція означає, що відновити втрачене вже неможливо. Якщо вода забруднена, якщо ґрунт знищений, якщо природний об'єкт деградував, право не повинно чекати, поки шкода стане незворотною. Воно повинно дати людині і суспільству можливість діяти наперед, коли загроза вже є реальною.

Більше того, у цій же статті я передбачив право особи використовувати засоби протидії, які не заборонені кодексом і не суперечать доброзвичайності, якщо існує реальна загроза порушення її цивільного права або правомірного інтересу за умови необхідності та пропорційності таких заходів.

Якщо ми говоримо про інші блоки, то логіка і в інших блоках продовжується. Я намагаюся скоротити, щоб максимально представити законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да.

 

КРЕЙДЕНКО В.В. В статті 17 я передбачив уже конкретні судові способи захисту. Суд може не просто констатувати проблему постфактум, він може припинити поведінку, що порушує право або створює загрозу довкіллю, або заходи, що відшкодовують завдані збитки.

Наступним принциповим блоком мого законопроекту є вже не просто встановлення меж чи способів захисту, а пряме визнання того, що людина має суб’єктивне право на безпечне довкілля. І саме в цьому блоці для мене є найбільш принциповим і цілісним рішення об’єднати ці блоки і визначити ці блоки як галузеве регулювання, але не просто його залишати так,  як воно є, а відносити його до конкретних людей, до конкретної ситуації.

Саме тому в статті 302 я заклав, що фізична особа має право на належні безпечні, здорові та якісні умови життєдіяльності та довкілля, а також на повну  актуальну доступну та достовірну інформацію про безпеку та якість довкілля. І це, на мою думку, надзвичайно важливо. Бо тут ідеться не лише про певний і загальний стандарт, тут ідеться про те, що людина в цивільно-правовому вимірі перестає бути беззахисною перед екологічними ризиками. Вона отримає право вимагати безпечного середовища для життя, права знати правду про стан цього середовища і права не миритись із ситуацією, коли її здоров’я, її побут, її умови існування ставляться під загрозу. Більше того, у цій самій статті я прямо передбачив, що поведінка суб’єктів цивільних відносин, яка призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, погіршення умов життєдіяльності є протиправною та має бути негайно припинена на вимогу фізичної особи.

Важливо також зазначити наступний блок, це стаття 25, в якій я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Вікторович, я дуже буду просити вас скорочувати, тому що в нас велика кількість учасників, яким потрібно теж висловитись. Будь ласка.

 

КРЕЙДЕНКО В.В. У статті 25 я визначив… Я стараюсь скоротити, бо дійсно велика об’ємна праця. Я в статті 25 визначив, що збитки не є тільки реальними втратами і не тільки упущена вигода, а також витрати, які особа здійснила з метою запобігання виникненню загрози завдання їй майнової шкоди, тобто це превентивні втрати. Для екологічної сфери це має особливе значення, бо саме тут часто вирішується, хто має компенсувати руйнування, хто має нести відповідальність за забруднення, руйнування в тій чи іншій сфері.

Якщо ми говоримо про ще один фундаментальний блок, який я вважаю принциповим саме для вашого комітету, це збереження і водночас чітке цивілістичне закріплення особливого статусу природних ресурсів. У статті 413 я прямо передбачив, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які є в межах території України, а також природні ресурси континентального шельфу та виключної морської економічної зони, є об'єктами права власності українського народу. Для мене було важливо показати дуже чітко: цей законопроект не розмиває публічний характер природних багатств, не перетворює екологічну сферу на сукупність суто приватних інтересів і не відступає від конституційного підходу.

Не менш важливим є також наступний крок, це спеціальне врегулювання штучно створених   земельних ділянок у водоймах. Я свідомо виділив ці питання  в окрему статтю  388, тому що на практиці саме тут роками накопичувалися складні колізії, де закінчується природний об'єкт і починається новостворений майновий об'єкт, який не визначає правовий режим, який не співвідноситься з інфраструктурними потребами, господарською діяльністю, водними режимами, екологічними обмеженнями і так далі.

Може ще продовжувати далі. Але ще от останнє, можливо, давайте принципове таке положення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко, будь ласка. Дуже коротко.

 

КРЕЙДЕНКО В.В. Так. Стаття 1440, яка прямо передбачає, що  екологічна шкода, у тому числі шкода довкіллю внаслідок забруднення, виснаження природних ресурсів, знищення, пошкодження чи погіршення стану об'єктів тваринного або рослинного світу підлягає відшкодуванню. І саме для цього було принципово важливо звести цю шкоду лише до прямого матеріального збитку. Саме тому я визначив, що екологічна шкода визначає не тільки шкоду природним об'єктам, ресурсам та екосистемам, а й витрати на запобігання, обмеження, усунення та  відновлення порушеного стану довкілля та інших збитків, що є безпосередньо наслідком шкоди навколишньому природному середовищу.

Якщо будуть питання, я готовий на них відповідати. Дуже цікаво як раз було б екологічне в цьому законопроекті. Тому запрошую до дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Вікторовичу. Дякую за ваше глибоке опрацювання цієї сфери. Дійсно, сподіваюсь, що коли буде прийматися рішення по цим законопроектам, то на ваше опрацювання і на ваші новели також буде звернено увагу.

Тож, шановні колеги, перш за все хотів би заслухати представників секретаріату, що надійшло, дуже стисло, дуже стило. Буцмак Наталія Анатоліївна.

 

БУЦМАК Н.А. Доброго дня, шановні народні депутати, а також усі присутні. Зауваження надійшли від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства і вони зазначили, що підтримують законопроект за умови доопрацювання. Міністерство внутрішніх справ України висловило ряд зауважень до законопроекту 14394. Державна служба України з надзвичайних ситуацій надала пропозиції та зауваження. Державне агентство водних ресурсів надало свої пропозиції та зауваження.

МВС, ДСНС, Держводагентство також надали зауваження до законопроектів 14394-1 та 14394-2, які за своїм змістом є аналогічними зауваженням і пропозиціям, висловленим до законопроекту 14394.

Державна служба геології та надр України повідомила про відсутність пропозицій та зауважень, водночас висловила застереження до законопроекту.

Національний університет біоресурсів і природокористування України висловив зауваження. Національна академія правових наук України зазначила, що законопроект 14394 містить низку концептуально нових і потенційно прогресивних підходів, спрямованих на модернізацію цивільно-правового регулювання. Водночас вони також надали ряд зауважень і пропозицій. 

Національна академія аграрних наук надали пропозиції до законопроектів, усіх трьох.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Анатоліївна. Дякую за стислий виклад зауважень, які надійшли до цих законопроектів. І традиційно я пропоную розпочати з міністерств – центральних органів влади, що формують політику.

Будь ласка, хто буде доповідати? Олександр Васильович або Ігор Олегович?

 

ЗУБОВИЧ І.О. Можу я, Олег Володимирович, в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Олегович.

 

ЗУБОВИЧ І.О. Вітаю всіх. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні учасники засідання, так, дійсно, як вже сказав секретаріат, Міністерство економіки опрацювало проект Цивільного кодексу, поданий народним депутатом Стефанчуком Русланом Олексійовичем спільно з іншими народними депутатами. І за результатами його розгляду міністерство підтримує зазначений законопроект, але за умови його доопрацювання з урахуванням наданих зауважень. Там близько 22 зауважень, вони надійшли на комітет. Я думаю, теж немає сенсу зараз витрачати час на кожне з них, щоб їх зачитувати.

Разом з цим, хочу проінформувати, що міністерство також опрацювало альтернативні законопроекти, які розроблені шановними народними депутатами. І в цілому всі законопроекти потребують невеликих доопрацювань з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства. Це, зокрема, основне – це Земельний кодекс України, а також законів України: "Про захист тварин від жорстокого поводження", про внесення змін до деяких законів України впровадження регулювання ветеринарної медицини, і "Про стандартизацію", про метрологію, про тваринництво та "Про охорону навколишнього природного середовища". Тобто в цілому ми підтримуємо, але треба ще доопрацювати з метою усунення цих зауважень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігорю Олеговичу.

Але я хотів би звернутися до міністерства. Чи є можливість дуже коротко освітити питання, які піднімалися щодо штучно створених земельних ділянок, водних об'єктів як складових цих земельних ділянок? Ваше бачення по цьому питанню, наскільки ви згодні з тією концепцією, яка була закладена в основному законопроекті, можливо, частково в альтернативних законопроектах.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Можна? Концептуально ми підтримуємо таку ідею, але знову ж таки те, що сказав Ігор Олегович, Олег Володимирович, нам потрібно привести це у відповідність. Тому що якщо ми говоримо про земельні відносини, то вони регулюються Земельним кодексом України; якщо ми говоримо про водні відносини, вони регулюються Водним кодексом України. І там получаються у нас неузгодженості з самим Водним кодексом і Земельним кодексом України. Тому їх потрібно привести, якщо ми переймаємося концепцією, тоді потрібно вносити відповідні зміни і до Земельного кодексу України, і до Водного кодексу України для того, щоб привести до єдиного концепту цієї норми.

Щодо штучно створених земельних ділянок, зокрема це земельні ділянки, які створюються шляхом намиття територій, відповідно тут потрібно вносити зміни, ще раз говорю, до земельного законодавства, яке на сьогоднішній день регулює ці питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до інших органів влади. Будь ласка, Держводагентство, позиція.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Доброго дня! Держводагентство теж опрацьовувало це питання, і в нас були зауваження до двох статей щодо штучно створених земельних ділянок, а також набуття права власності на штучні ділянки. Ми давали зауваження і ми рахуємо, що це є загроза по передачі штучно створених земельних ділянок у приватну власність, а також прирівняння цих земельних ділянок до гідротехнічних споруд. Це теж порушує Земельний і Водний кодекси.

Також у нас було зауваження щодо забудови штучно створених земельних ділянок у населених пунктах. Це теж неприпустимо, на наш погляд. Також було зауваження по набуттю права власності на штучно створені об'єкти, де ми визначаємо, що фізична і юридична особа не може набрати у власність, оскільки може взяти тільки в користування або в оренду.

І також було зауваження до підпункту 5 статті 481, це теж штучно створені об'єкти, де розкривається схема по, скажімо так, узаконюванню самостійно або самостійно побудованих будівель на штучно створених об'єктах і можливість через суд це узаконити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Держгеонадра.

 

МУЗИКУС Л.Є. Доброго дня! У нас тільки невелике зауваження з приводу… пропозиція уточнити в статті 510 не просто "родовищ", а "родовищ корисних копалин", щоб було чітко визначено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В частині права узуфрукта…

 

МУЗИКУС Л.Є. В частині права узуфруктарія. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Наскільки це взагалі узгоджується з правами на видобування корисних копалин, зазначеними в Кодексі про надра?

 

МУЗИКУС Л.Є. Зараз в кодексі є можливість власникам і  користувачам (нерозбірливо) земельних ділянок, які перебувають у їх власності або в користуванні, без спеціального дозволу видобувати для своїх потреб корисні  копалини. Тому це у нас не заперечення, а просто зауваження і пропозиція більш чітко прописати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви не вважаєте необхідним узгоджувати норми Кодексу про надра з цими нормами.

Я бачу, в Олександра Васильовича є заперечення стосовно цієї позиції. Будь ласка, Олександр Васильович.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Так, його потрібно узгодити, але узуфрукт –  це взагалі нове право користування, яке на сьогоднішній день в Україні взагалі не розвинуто. У нас є суперфіцій, є емфітевзис, а узуфрукт – це  нове право, яке вводиться, і воно в нас законодавством не узгоджено. Тому нам потрібно узгоджувати і з земельним законодавством, як я говорив, і з водним законодавством, і з Законом про надра, тому тут потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кодексом про надра. Дякую. Дякую за вашу позицію чітку.

Хто ще з довкіллєвих центральних органів влади хотів би висловитися?

Якщо немає, то переходимо до Міністерства внутрішніх справ. Є представники? Не бачу.

 

КРЮКОВ О.О. Так, є. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Олексію, будь ласка.

 

КРЮКОВ О.О. Міністерство внутрішніх справ опрацьовувало як основний законопроект, так і альтернативні, надсилало матеріали на 25 аркушах. В зв'язку з браком часу я просто не можу їх всі озвучувати. Але ми наполягаємо, частина зауважень і пропозицій стосуються безпосередньо діяльності комітету, це наша спільна позиція з Державною службою надзвичайних ситуацій. Вони стосуються унормування правовідносин, які стосуються захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення, а також первинних мобільних укриттів. Ми вважаємо наші зауваження слушними і просимо їх врахувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олексію.

Романе Борисовичу, будь ласка, якщо є потреба в чомусь доповнити Міністерство внутрішніх справ, будь ласка.

 

ПРИМУШ Р.Б. Шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні присутні, ми також опрацювали всі три запропоновані законопроекти. Дійсно, міністерство, представник Міністерства внутрішніх справ озвучив основні позиції, те, на що хотілося б звернути увагу, нам, дійсно, потрібно передбачити норми, які б не давали можливості вилучати  фонд захисних споруд з… вилучати об'єкти з фонду захисних споруд. Це стосується і приватизації, і набуття права добросовісним набувачем.

І також потребує узгодження законопроект, усі законопроекти з Законом України "Про управління об'єктами державної власності" якраз в частині фонду захисних споруд. Всю цю, в принципі, інформацію і зауваження ми офіційно надали на комітет. Тому в цілому підтримуємо законопроект, але вважаємо, що він потребує доопрацювання з урахуванням визначених позицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію, Роман Борисович.

Шановні представники центральних органів виконавчої влади, чи є ще зауваження, пропозиції перед тим як ми надамо слово експертам? Якщо є, то прошу підіймати руку. Якщо таких зауважень, пропозицій немає, то хотілось би…

Так, Скрипка Максим Вікторович. Будь ласка, представляйтеся і слухаємо вас.

 

СКРИПКА М.В. Доброго дня. Я, Скрипка Максим Вікторович, начальник відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генеральної прокуратури. Хотів сказати, що, на жаль, ми на даний момент ще не встигли свої зауваження до цього законопроекту подати, але ми зараз його, не дуже багато часу у нас для цього було. Єдине, що хочу сказати, що ми бачимо останнім часом не дуже добру тенденцію, коли наші законопроекти спрямовуються в першу чергу на захист інтересів однієї людини над правом власності багатьох людей, тобто українського народу. І ми хочемо, щоб ті закони, які приймалися, вони були в першу чергу спрямовані на захист інтересів об'єктів природоохоронного призначення, об'єктів ПЗФ, водного фонду, лісового фонду. І тому ми хочемо з цього приводу подати ще свої пропозиції у письмовій формі. Просимо надати нам таку можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максиме Вікторовичу, концептуально, я впевнений, що комітет підтримує вас в цьому питанні. Єдине, що законопроекти були подані, 3 законопроекти, наприкінці січня 2026 року і я думаю, що невдовзі вони вже будуть розглядатися на основному комітеті, на правовому комітеті. Тому я попрошу вас дуже поспішити і надати конкретні зауваження, а бажано і пропозиції до змін, до текстів законопроектів як до нашого комітету, так і до основного комітету також.

 

СКРИПКА М.В. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам часу потрібно?

 

СКРИПКА М.В. Я думаю, що у нас небагато часу це займе, декілька днів буквально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Тоді будемо очікувати на початку наступного тижня, або на середину наступного тижня будемо очікувати від вас такі пропозиції, щоб ми їх перенаправили, опрацювали додатково і перенаправили на інший комітет. Дякую вам. Дякую.

Будь ласка, Василенко Наталія. Прошу представлятися. І слухаємо вас.

 

ВАСИЛЕНКО Н. Добрий день всім присутнім. Офіс Генерального прокурора, Департамент представництва інтересів держави в суді.

Я хотіла б доповнити колег Спеціалізованої екологічної прокуратури, звернувши увагу всіх присутніх на книгу 9 і статті 427, 428, 429 і розглянути проблемність в подальшому, на нашу думку, ризики, які тягнуть за собою впровадження таких норм для захисту інтересів держави. Тобто ми як організація, яка найбільше захищає інтереси держави у суді, розуміємо, які  можуть бути ризики із тим, з чим ми стикаємося, захищаючи природні об'єкти та інші цінні об'єкти в судах.

Мова йде про те, що 9 книга запроваджує публічність прав цивільних і ставить домінуючим право зареєстроване над правом, яке не зареєстроване. Я думаю, що тут треба більш чітку інформацію про стан реєстрації обмежених в обороті об'єктів мали би повідомити спеціалізовані міністерства та установи, які з тим, що бачимо ми, насправді обмежені в обороті об'єкти в більшості своєму не зареєстровані. Тобто кадастр не наповнений проведеним землеустроєм, який би містив режим охорони. Відповідно титул, встановлений законом, ці об'єкти створені, вони мають статус режимних, але вони не відображені в реєстрах. Особливий ризик в тому, що режимів охорони немає, натомість кадастр містить інформацію – інше цільове призначення. Тому що під час земельної реформи ми неодноразово оскаржували рішення органів кадастру, які під час передачі земель територіальним громадам визначали ці землі як з іншим цільовим призначенням, як землі с/г, не наділяючи його режимами.

І відповідно до реєстрів, обмежені в обороті об'єкти містять інші цільове призначення, тобто юридично держава закріпила його як таким, яке в обігу, хоча це природо заповідні об'єкти, це пам'ятки, які за межами населених пунктів і вони теж містяться в кадастрі як землі сільськогосподарського призначення. І відповідно наслідком запровадження публічності прав цивільних виходить, що це право не можна буде захистити, тому що відчуження буде вважатися добросовісним, хоча насправді у нас же існує Конституція, режим охорони, запроваджений  спеціальними законами. І це стосується і пам'яток, і природніх об'єктів, землі водного фонду. І для проведення належної реєстрації треба значні кошти, зусилля і дуже тривалий час для проведення цього землеустрою як від державних установ, так і від органів місцевого самоврядування, тому що ті ж прибережні захисні смуги треба належним чином відвести, щоб вони рахувалися як прибережні захисні смуги, в реєстрах були відображені. І ми повинні розуміти, що якщо вони в реєстрах відображені не так, наслідком буде те, що ми не зможемо їх захищати. Питання ж не в органах прокуратури, питання в будь-якому органі, наділеному повноваженням захисту. Він буде позбавлений такого захисту, тому що статті 427, 428 і інші передбачають добросовісність набуття, якщо реєстри містять зовсім іншу інформацію або її не містили.

Також я хотіла б звернути увагу, що є окремі статті, 495, яка ретранслює сьогоднішню діючу статтю 387, і мова і про присічні строки, і про перелік  об'єктів, на який ці обмеження не розповсюджується. Вона не відповідає цілій низці кодексів та інших спеціальних законів, які передбачають режимність об'єктів і захист, як і визначення права власності тільки за державою та органами місцевого самоврядування. Тобто цей неповний перелік об'єктів, він знову передбачений у статті 495. Тому я вважаю, що книга дев'ята і ці всі   ризики повинні вивчитись народними обранцями і вивчити їх стан реєстрації перш ніж запроваджувати такі норми. Така книга могла би існувати, коли б у  нас ця робота державою була проведена на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Наталія.

Скажіть, будь ласка, ви ці зауваження до Комітету з питань правової діяльності направляли?

 

ВАСИЛЕНКО Н. Ні, поки ще не направляли, але… Не надсилали для нас для опрацювання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не вважаєте, що самостійно мали б спілкуватися з відповідним комітетом і надати свої зауваження, вам же потім з цим працювати. Як же вони про це дізнаються, якщо вони не отримають це і не будуть спілкуватися з вами?

 

ВАСИЛЕНКО Н. Ми підготуємо і надішлемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу вам потрібно?

 

ВАСИЛЕНКО Н. Я думаю, що в короткий час, досить короткий час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, пані Олена Колобродова. Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.

Доброго дня, шановні народні  депутати, учасники комітету! Всі три законопроекти опрацьовані. Уповноважений надав свою пропозицію до головного комітету, вона вже надіслана туди до інших комітетів, які вже розглядали. За потреби ми також і на ваш комітет можемо надіслати зауваження. Зауваження стосувалися широкого кола питань, зокрема: сімейного права та демографічної політики, спадкового права соціального захисту, захисту персональних даних, також спроба врегулювати трудові відносини з іноземним елементом в Цивільному кодексі, а не в трудовому.

Але окрім цього я би хотіла висловити зауваження щодо регулювання речових прав та права власності. До прикладу, запропонована норма про запровадження абсолютної заборони на витребування майна від добросовісного набувача після спливу десяти років, власне, створює ризики легалізації майна, вибулого з державної чи комунальної власності з порушенням закону. І це фактично унеможливлює ефективний захист публічних інтересів. У законопроектах пропонується дію цієї норми не поширювати на випадки, якщо майно момент вибуття з володіння держави чи територіальної громади, воно належало, зокрема, до об'єктів або територій природно-заповідного фонду за умови наявності підтверджувальних документів про статус таких об'єктів або територій на момент вибуття з володіння. Проте ми всі знаємо, що далеко не всі природоохоронні території та важливі об'єкти, екомережі мають охоронний статус чи підтверджувальні документи.

І я додатково хочу наголосити, що запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом того, що набувач добросовісно набув таке майно. Крім того, сумнівним є встановлення десятирічного терміну, після спливу якого не може бути витребуване майно від добросовісного набувача. Такі положення, вони посилять умови для легалізації майна, набутого незаконним шляхом. І це перш за все стосується земель водного фонду, лісових ділянок. Тому вони мають бути точно, ці норми, переглянуті.

Я хочу зауважити, що ці норми фактично щодо добросовісного набувача, вони існують в Цивільному кодексі України з 2025 року, з березня минулого року. І на етапі обговорення ми також свої категоричні заперечення висловлювали, але вони не були підтримані, і фактично в цей новий кодекс також вони переносяться. Тому ми би хотіли, щоби ці положення були змінені. Повторю, що наша позиція уже надіслана до профільного комітету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Володимирівна, дякую вам за вашу позицію, вона завжди чітка і завжди спрямована на захист довкілля. Єдине, що прошу вас виокремити ту позицію, яка стосується предметів відання нашого комітету, направити нам окремо. Добре? Дякую.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. (Не чути) Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Вітаю. Не планувала говорити, але вже як детально почали колеги говорити, підтримую пані Наталію, пані Олену. І хочу конкретно тоді по статтям сказати, які зауваження в блоці до Водного кодексу.

В цілому Мінекономіки направило зауваження до цього законопроекту на 22 сторінки. Але я виключно по Водному кодексу.

В законопроекті статті: 387-а – там треба вилучити "водні об'єкти" із переліку складових земельних ділянок. 388-а – в частині усунення ототожнення штучного, це теж Держводагентство говорило, штучно створеної земельної ділянки, яка трактується як гідротехнічна споруда. Зокрема, такі слова, як "водойма" замінити словами "водний об'єкт", так, як вимагає цього Водний кодекс. Потім "водоохоронні зони (прибережні частини)" замінити на "прибережні захисні смуги", як то визначено. І ряд речей, які використовуються, в нове запроваджуються, і дублюють ті формулювання, які у Водному кодексі є і дають визначення цим речам. Наприклад, внутрішня водойма, допустимий вплив на дно водойми. Ці речі мають використовувати, точніше, мають мати таке формулювання, яке відповідає Водному кодексу. І ситуація, якщо відступила річка, змінила своє русло і утворився там острів, він є частиною, автоматично частиною прибережної смуги і не може бути речовим правом як утворена ділянка, і відповідно, як говорили колеги, набути у різний спосіб, через суд в тому числі, право власності, приватного права власності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Іванівно, як фахівець у сфері водного господарства, у використанні водних ресурсів, як ви вважаєте, чи є ймовірність того, що завдяки таким новим нормам будуть створені штучні підстави для набуття права власності на ділянки, які знаходяться під водними об'єктами?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я думаю, так. І не під водними, а ті, які всередині водних об'єктів опиняться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всередині водних об'єктів, так.

Чи є ймовірність того, що і на водні об'єкти самі у подальшому буде набуття права власності через отаку неузгодженість норм?

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ну тут я не повністю впевнена, що на водні об'єкти, бо тут стосується більше земельних ділянок. Не готова сказати. Поки що кажу, що не має вплинути. І для того, щоб цього всього уникнути, треба врахувати наші зауваження: просто позабирати оці речі, які можуть призвести до набуття права земель водного фонду, які колись були водними об'єктами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу позицію. Дякую.

Будь ласка, пан Петро Тєстов.

 

ТЄСТОВ П.С. Доброго дня. Петро Тєстов, Українська природоохоронна група. Повністю підтримую зауваження колег з Офісу Генерального прокурора, з іншого природоохоронного блоку. І зверну особливу увагу саме на Книгу дев'яту. Тому що у нас, на жаль, дійсно, не зареєстровано дуже багато питань по лісу, по ПЗФ, і як ви чудово знаєте, на жаль, в цьому році закінчується норма дії Лісового кодексу щодо підтвердження права власності. І ми маємо під час повномасштабного вторгнення об'єктивні причини, через які не встигли зареєструвати ці права власності. І відповідно якщо ми маємо пріоритетність реєстрації, враховуючи, яка велика кількість територій ПЗФ фізично не зареєстрована, ми можемо їх втратити. Тому наша пропозиція прописати запобіжники, які не будуть поширювати пріоритетність реєстрації саме на ці природні об'єкти – ліси, річки, ПЗФ, які з об'єктивних причин на даний момент не в повній мірі зареєстровані у кадастрі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Петро, скажіть, будь ласка, чи є у вас ці запобіжники, ці пропозиції?

 

ТЄСТОВ П.С.  Можу підготувати в письмовому вигляді і вислати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ми очікуємо від вас. Дякую.

Будь ласка, пані Марта Панькевич.

 

ПАНЬКЕВИЧ М.Б. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні колеги! Панькевич Марта, юрисконсульт міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина". 

Я би хотіла висловити позицію нашої організації з приводу запропонованого основного проекту Цивільного кодексу України, зокрема звернути увагу на те, що вже озвучувалося колегами. Але також наша організація дуже стурбована цим фактом, що в новому проекті Цивільного кодексу фактично переносяться положення однорічної давності, які були внесені законопроектом 12089 щодо посилення захисту добросовісного набувача стосовно і строку на звернення державних органів для того, щоб повернути незаконні передані з державної чи комунальної власності ділянки в приватну власність, а також стосовно внеску, який має бути в розмірі ринкової вартості такої ділянки, для того, аби взагалі відкрити провадження по даній категорії справ.

Хочу звернути увагу на те, що вже на даний час напрацьована певна судова практика, яка говорить про те, що такі внески, вони є недоцільними, оскільки на момент подання позову суд не може встановити, чи позивач добросовісний чи недобросовісний, це відбувається в процесі розгляду справи. І є певні випадки, коли це усуває неможливість повернути такі земельні ділянки у власність держави чи територіальної громади, зокрема, наприклад, не передбачені в бюджеті кошти на таку заставу. Тому вважаю, що при розробленні нового Цивільного кодексу України дані норми повинні бути враховані вже з врахуванням цієї річної давності, як вони в нас працюють. Тобто, зокрема, забрати строки на звернення до суду за захистом таких прав держави та територіальної громади, а також включити до винятків захист права на землі водного фонду та лісового фонду, оскільки нами ще до попереднього законопроекту пропонувалися такі зміни, але вони не були враховані, громадськість не була почутою. І фактично в нас, як вже попередні доповідачі згадували, держава залишається обмеженою в можливості повернути незаконно передані землі водного чи лісового фонду.

Тому дуже просила би, щоб ця позиція була почута і врахована в проекті нового Цивільного кодексу для захисту територій, які мають особливі природоохоронні цінності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Марто.

Будь ласка, бачу, піднята рука "Айфон Віка". Будь ласка, представляйтеся. Звук. Звук. Звук. Не включили, ще раз. Переключили камеру. Пані Віка, прошу вас розібратися з телефоном, тому що звуку у вас немає, ви не включаєте. І ми готові будемо, коли ви розберетеся, вас вислухати. Будь ласка.

Шановні колеги, шановні науковці, представники наукової спільноти, чи є бажання висловитись стосовно цього законопроекту?

Будь ласка, пан Володимир Носік.

 

НОСІК В.В. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу представитися.

 

НОСІК В.В. Чуєте мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

НОСІК В.В. Дякую.

Доброго дня всім  учасникам цього засідання! Вельмишановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати і всі присутні. Я взяв коротке слово, оскільки пропрацював, мене звати Володимир Васильович Носік, я   завідувач кафедри земельного і аграрного права і водночас академік- секретар відділення екологічного, господарського та аграрного права Національної академії правових наук України.

Маю сказати про те, що я був одним із співавторів науково-практичного коментаря різних видань до Цивільного кодексу України. Це була глава ХХVII "Право власності на землю, земельну ділянку". І був співавтором науково-практичного коментаря до Конституції України, стаття 13, стаття 14, в основному стаття 13 Конституції України. Ну, і попрацював над основним законопроектом, який зараз запропонований Русланом Олексійовичем саме для того, щоб провести обговорення Цивільного кодексу України відповідно до нових вимог. Я підготував  і надіслав свої зауваження і загальну оцінку.  

Маю сказати про те, що зараз робота, яка ведеться з оновлення Цивільного кодексу, це робота із системного переосмислення і перебудови правової системи України і, скоріше за все, так воно і відбудеться за тими векторами,  за  якими  зараз розвивається правова система України. Це перше.

Друге. Оскільки я сказав про системність, то очевидно, що у своїй оцінці Цивільного кодексу України я виходив із того, що концепція, яка закладена у Цивільний кодекс, його оновлення, мені подобається у тому, що  нарешті зроблена спроба поєднати на основі правового регулювання приватноправових відносин, досягнення цілей сталого розвитку у контексті використання землі і природних ресурсів на основі балансу суспільних і приватних інтересів, де в Цивільному кодексі України зроблена спроба нарешті розшифрувати основні положення статті 13 Конституції України, які сьогодні залишаються ще нерозшифрованими. З 2019 року в Конституційному Суді лежать у шухлядах конституційні подання щодо необхідності розшифровки першого речення статті 13 і статті 14 Конституції України і відповіді на питання, що означає земля як об'єкт права власності українського народу і що означає земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. Й інші статті. Конституційний Суд з цим не справився.

Тому я звертаюсь до народних депутатів, і ця місія зараз є виключною перед народними депутатами, які повинні дати відповідь на це питання і розшифрувати це. Чи є така можливість зараз? Я вбачаю, що є, і це, можна сказати, історичний момент, історична місія українського парламенту, бо це є вкрай важливим.

Тому, виходячи з позитивної оцінки цього законопроекту, я висловив деякі зауваження, не буду їх деталізувати, але вони мають системний характер. Саме найперше – це в Земельному кодексі України, пробачте, в Цивільному кодексі України необхідно визначитися з поняттям "земля" як об'єкт правового регулювання і "земельна ділянка". І отут я хочу сказати про те, що сьогодні на доктринальному рівні, тобто у правовій доктрині, немає єдності і підходу до розуміння і співвідношення цих понять: "земля" (за статтею 13 Конституції України) і "земельна ділянка", яка запропонована зараз в Цивільному кодексі України.

Я оцінюю позитивно авторів законопроекту, які зараз є основного, які спробували  поєднати, але ця спроба ще виявилася не повністю вдалою. Тому моя пропозиція така. Я коментував, як я вам сказав, Конституцію і статтю 13, і Цивільний кодекс, чинний Цивільний кодекс, і давав авторське тлумачення як розуміти назву статті: право власності на землю (земельну ділянку), і я дав авторське, наукове по суті тлумачення. Але це наукове тлумачення має знайти свій вираз у нормативному… законодавчому… законах. І з цього приводу я подивився на проект, який запропонований, і тут ця модель знову повторюється.

Відразу хочу сказати про те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович, дуже прошу вас скорочувати ваш виступ.

 

НОСІК В.В. Це дуже коротко. Я завершу, дуже коротко. Тому необхідно дати визначення поняття земельної ділянки не в контексті статті 14, як там визначено в Цивільному кодексі, а визначення… і зупинитися або дати визначення поняття "земля", від цього відштовхнутися.

І ще одне. Там є інші зауваження, які я подав, я би просив, щоб їх врахували. Зокрема не можна писати у Цивільному кодексі, що право власності на землю (земельну ділянку) поширюється і на інші об'єкти природні, немає такої підстави поширення права власності. Це річ, яку треба просто-напросто прибрати з цього, з поширення. І я пропоную це теж зробити.

І ще одне. Приймаючи Цивільний кодекс сьогодні як нову концепцію регулювання відносин, не варто орієнтуватися на Земельний кодекс і не варто орієнтуватися на ті закони, які прийняті, тому що ми не зможемо просуватися далі, якщо ми будемо оперувати поняттями і концепціями з минулого. Треба давати дивитися вперед і виходити із того, що якщо це концепція нова, то тоді вводити поняття з тим, що якщо необхідно буде, то тоді і вирішити питання по Земельному кодексу України, в тому числі і термінологічно. І це є важливий техніко-юридичний, я би сказав, підхід, який повинен відповідати Закону "Про правотворчу діяльність".

Дякуємо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Васильовичу. Дякую.

Я думаю, що здебільшого це будуть питання розгляду Комітету аграрної політики та землекористування, але вони відповідальні за Земельний кодекс і їм вирішувати, чи можливо застосувати таку модель, яку ви пропонуєте.

Будь ласка, пані Вікторія, прошу представитися.

 

ЛІТВІНОВА В. Добрий день! Я вибачаюся, що так вийшло, затримка. Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора.

Я хочу зазначити, що нам вчора лише прийшло запрошення на ваш комітет, ми, як змогли, опрацювали, нас цілих п'ять представників з Офісу Генерального прокурора. Ми вдячні, що ви даєте нам можливість, щоб ми висвітлили свої зауваження. Хочу зазначити, що не лише по книзі 9 у нас питання, це питання і стосується реєстрації добросовісного набувача, а і більш такі концептуальні питання. Я просто коротенько хочу звернути увагу. І саме поняття "землі", я погоджуюся з колегами, що невірно визначено.

Але і хочу, щоб ви звернули увагу також на статтю 475 стосовно суб'єктів права власності на землю і земельну ділянку. Я вважаю, що в умовах війни і повномасштабного вторгнення не можна прописувати, що у нас іноземні юридичні особи, іноземні держави можуть бути суб'єктами права власності на землю і земельну ділянку. Тобто це якось невірно, неправильно, ми повинні це переглянути і обсудити відповідно.

Я хочу зазначити також, що ми  будемо надавати пропозиції і стосовно того, що яке визначення, що таке "земельна ділянка", що воно не дуже є коректним і не відповідає ні поняттям Водного, ні Земельного кодексу, ні відповідно "штучно створена земельна ділянка", що фактично створює ризики отримання її у приватну власність, легалізацію створення таких  земельних ділянок за рахунок днопоглиблення. Це також може впливати на довкілля, якщо ми вже кажемо про наш природоохоронний комітет. І питання до 449 статті проекту.

Тобто у нас дуже буде зауважень. Ми вдячні, що ви надасте нам таку можливість. Ми зобов'язуємося на наступному тижні вам відправити. Я думаю, що це буде не тільки по книзі 9, тому що нам запрошення прийшло відповідно надати свої пропозиції стосовно книги 9 цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пані Вікторія. Пропоную вам об'єднати зусилля з вашими колегами і якомога швидше надати нам пропозиції, так само направити ці пропозиції до Комітету з питань правової діяльності.

Будь ласка, пан Павло Кулинич. Прошу представитися і доповісти. Звук, будь ласка. Звук. У вас виключений звук.

 

КУЛИНИЧ П.Ф. Перепрошую. Павло Кулинич, доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права Національної академії наук України.

Шановні колеги, я підготував аналіз проектів Цивільного кодексу на 20 сторінках. Думаю, я це все не буду… Я направив аналіз в Комітет правової політики, на жаль, не здогадався надіслати на вашу адресу, Олеже Володимировичу. Але це, мабуть, зроблю сьогодні-завтра, якщо ви не заперечуватиме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КУЛИНИЧ П.Ф. Дивіться, у нас з вами дуже велика робота. Як казав Володимир Васильович, виступаючий попередній, проект Цивільного кодексу – це спроба осмислення регулювання цивільних відносин. Таке осмислення має місце. На жаль, не в усіх випадках таке осмислення є зі знаком плюс, в більшості випадків, у дуже великій кількості випадків зі знаком мінус.

Я тільки одне зауваження висловлю, враховуючи, що у нас брак часу. Одне зауваження є ключовим, яке, в принципі, охоплює більшість критичних зауважень, які сьогодні пролунали. Ви знаєте, що в проекті чинного Цивільного кодексу, чинного Цивільного кодексу, зроблена у статті 9 спроба… чітке розмежування сфери дії Цивільного кодексу і природоресурсних законодавчих актів земель, (нерозбірливо) інших кодексів України, які регулюють відносини щодо використання природних ресурсів.

Норма чітка, там сказано, що норми чинного Цивільного кодексу застосовуються до регулювання відносин природокористування, а туди входять і відносини землекористування, водокористування і так далі, тільки в тому випадку, якщо ці відносини не врегульовані спеціальними законами. До цього часу, незважаючи на велику кількість норм земельно-правових та інших у Цивільному кодексі, вони практично не застосовувалися, оскільки діяли норми спеціальних законів – Земельного кодексу, Водного і так далі. Зараз у проектах Цивільного кодексу із значком "1",  із значком "2" ця норма прибирається.

Що ж пропонується натомість? Я прошу вас звернути увагу. Значить, у статті 1... частині першій статті 1 проектів Цивільного кодексу, першого і другого, визначено, що Цивільний кодекс та інші джерела приватного права застосовуються до приватних відносин, з чим не можна не погодитися. Водночас частина друга цієї статті в обох проектах Цивільного кодексу містить досить контраверсійне положення про те, що відносини є приватними, якщо їх публічний характер не визначений законом або не випливає з їх суті. Тобто у цій частині фактично закріплюється презумпція належності всіх суспільних відносин, в тому числі відносин природокористування, до числа приватних, якщо інше не передбачене законом або не випливає із суті таких відносин. Це означає, що всі публічно-правові законодавчі акти вже чинні: і Земельний, і Водний, і Гірничий кодекси, які регулюють відносини природокористування, мають містити застереження про те, що регульовані ними земельні і інші відносини є публічними, інакше вони не будуть застосовуватися, коли діятиме новий Цивільний кодекс України. От в цьому випадку фактично всі ті недоліки, про які говорили, екологічного характеру, покриваються недоліком ось цього... першої частини статті 1 проектів... двох перших проектів Цивільного кодексу.

Як бути? Я хочу не тільки критикувати, хочу запропонувати конструктивну пропозицію. Оця стаття 1 проектів двох Цивільного кодексу містить три частини. Я пропоную доповнити цю статтю четвертою частиною ось такого змісту. Я надішлю все у письмовій формі, але прошу коротко заслухати. Частина четверта: до відносин природокористування цей кодекс Цивільний та інші джерела приватного права застосовується з урахуванням джерел земельного, водного, лісового, гірничого та іншого природно-ресурсного законодавства. У разі розбіжностей між джерелами приватного права та джерелами природно-ресурсного законодавства пріоритет надається джерелам, які більшою мірою захищають суспільний інтерес, про який сьогодні дуже часто згадували. Ось це доповнення до проектів Цивільного… до того проекту, який буде братися за основу при голосуванні, потрібно ввести з тим, щоб врятувати ситуацію.

Шановні колеги, подивіться, автори проектів Цивільного кодексу запропонували зміни і до Земельного, і до інших, подивіться, які це зміни. Там майже нема змін, ну, кілька косметичних змін. Я думаю, що після прийняття Цивільного кодексу, якщо він буде прийнятий в незмінній редакції, там будуть масштабні зміни у шляхообрізання норм Цивільного, Водного, Гірничого кодексу й інших природно-ресурсних кодексів України, оскільки регульовані ними відносини природокористування стануть приватними за проектом Цивільного кодексу і будуть регулюватися Кодексом приватного права, Цивільним кодексом.

Щодо стосується законопроекту Володимира Вікторовича Крейденка, який теж альтернативний, то він вирішив, відчуваючи оцю саму проблему, про яку я говорив, загрози, він вирішив схрестити те, що не підлягає схрещенню: Цивільний кодекс і Екологічний кодекс, або екологічний закон. Тобто в нас наситити проект Цивільного кодексу екологічно-правовими нормами. Тобто в Кодекс приватного права включити норми публічно-правові за визначенням. Тому я не думаю, що цей кодекс, проект цього кодексу має шанси на успіх, оскільки це суперечить природі правового регулювання і галузевій структурі нашого… і все таке інше.

Тому, шановні колеги, я ще раз хочу сказати, що на двадцяти сторінках мої критичні зауваження з конкретними пропозиціями щодо порядку їх вирішення шляхом формулювання нових градацій правових норм у цих кодексах, я надішлю вам найближчим часом. Але я хотів би ще раз наголосити, шановний Олеже Володимировичу, шановні члени екологічного комітету, будь ласка, зверніть на ось цей недолік частини першої статті 1 перших двох проектів Цивільного кодексу. Тому що якщо ось в такому варіанті закон, Цивільний кодекс набере чинності, буде вже пізно, ми вже не будемо і про добросовість  думати, і про інші фактори, які впливають на захист суспільних земель і інших природоресурсних відносин, тому що, дивіться, я вам коротко кажу, у разі прийняття...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, зрозуміло.

 

ЧОРНИЙ В.І. Все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша думка цілком, абсолютно зрозуміла, вона...  Дякуємо вам. Вона абсолютно чітка, концептуальна і я думаю, що ми з цим погоджуємося, тому що ми жодним чином не маємо завдяки прийняттю Цивільного кодексу припинити існування нашого специфічного екологічного законодавства. А фактично може бути поставлена така проблема, що завдяки такому регулюванню суспільних відносин потреба врегулювання відносин з  Цивільним кодексом, Кодексом про надра, Лісовим кодексом фактично відпаде.

 

ЧОРНИЙ В.І. Абсолютно вірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це нам також зрозуміло. І дякую вам за те, що ви концептуально цю позицію до нас донесли. Дуже просимо вас це направити нам у вигляді ваших зауважень. Дякую вам.

 

ЧОРНИЙ В.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, пані Людмила Козловська. Якщо немає інших бажаючих, то будемо завершувати обговорення.

Будь ласка, пані Людмила. Прошу представитися.

 

КОЗЛОВСЬКА Л.В. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані ...(Не чути) ви будете ще, правильно я розумію?

Да. Будь ласка, тільки, шановні колеги, будь ласка, є такий інструмент в Zoom підняття руки, не руки, а такий є значок. Будь ласка, щоб ми вас бачили.

Будь ласка, пані Людмила.

 

КОЗЛОВСЬКА Л.В. Доброго дня. Людмила Козловська, доктор юридичних наук, Верховний Суд, керівник відділу аналітичної роботи. У мене дуже коротке зауваження. Я хочу підтримати пана Володимира Носіка, який сказав, що дуже важливо розмежувати поняття землі і поняття земельних ділянок. Колеги з прокуратури знають, наскільки в тисячах спорів виникає це питання, формування земельної ділянки. Це чисто практичний такий аспект. Але на що я хочу звернути увагу, на статтю 475 "Суб'єкти права власності на землю (земельну ділянку)", що концептуально не зовсім є вірним. У цьому переліку немає такого суб'єкта як український народ. От стаття 13 починається Конституції з того, що земля є об'єктом права власності українського народу, і в нормі, яка передбачає, що український народ є суб'єктом права власності, в загальній нормі є український народ, а от коли іде конкретно земельна норма, 475-а "Суб'єкти права власності на землю", там українського народу немає. І там би мала бути закладена оця основа, що український народ є суб'єктом права власності на землю, а потім вже перелік всіх інших суб'єктів, тобто це можна сформулювати. Тому що саме таке формулювання воно дозволить в майбутньому використовувати оці конструкції захисту необмеженого права... необмеженого кола осіб на землю, на екологічну безпеку, тобто це може бути основою в екологічному захисті прав взагалі громадян України на безпечне довкіллі, на тому, щоб земля все-таки захищалася і охоронялася державою.

Я можу оформити цю пропозицію і надіслати, як воно ніби могло б виглядати в 475 статті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будемо раді.

 

КОЗЛОВСЬКА Л.В. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую.

Будь ласка, пані Ганна.

 

АНІСІМОВА Г.В. Доброго дня, шановні колеги. Щиро вдячна за можливість виступити. По-перше, відносно українського народу. Володимир Васильович тривалий час говорив про те, що в кодексі …(Не чути) статті 13, а лише починається з 14 статті Конституції. Так, дійсно, але тут більш з ним необхідно проконсультуватися.

На що я хочу звернути увагу. Все ж таки, коли ми розпочинаємо працювати з нормативно-правовим актом, ми маємо чітко визначитися зі сферою його дії, тобто те, про що говорив Павло Федорович. Він знайшов вихід з цієї ситуації, додавши четверту частину. Окей, її необхідно узгодити, більш коректно виписати, більш попрацювати над цим. Але основне, що я вбачаю зробити. По-перше, враховувати завжди, що екологічне право, воно і публічне, і приватне. Ми балансуємо між нормами матеріального права і процесуального права. Безумовно, наші пріоритети екологічні і, безумовно, ми маємо їх відстоювати.

Да, дійсно, редакції двох кодексів… нам вікно можливостей для того, щоб захистити публічні інтереси, природоохоронні інтереси. Я повною мірою погоджуюсь і з пропозиціями, і з зауваженнями, які надавали представники Генеральної прокуратури, безумовно, департаменту нашого спеціалізованого екологічного. Безумовно, виступ підтримали повною мірою все, що говорилось відповідно до представників Мінекономіки відносно Водного кодексу, пані Іриною Овчаренко, відносно приведення у відповідність, наприклад, норм проекту до чинного Водного кодексу, те ж саме сталося з цим кодексом і відповідно до Кодексу України про  надра.

Але питання наступне. Якщо ми хочемо  створити дієвий механізм або це узгоджено має робитися і відразу ми маємо почути відлуння в екологічному і земельному законодавстві, то одночасно підходити і до наших проблем, до нашої кодифікації і систематизації довкіллєвого або екологічного законодавства. От в цьому основна проблема. Якщо ми бажаємо повністю, Володимир Васильович, щось перебудувати, створити нові можливості, захистити публічні природоохоронні інтереси, це узгоджено має бути зроблено. І поштовхи лише одного Цивільного кодексу і дописання четвертої частини до 1 статті, це буде не вихід із цієї ситуації.

Крім того, пана Крейденка альтернативний проект доволі привабливий, але там є низка таких тригерних питань. Відносно запровадження інституту екологічної шкоди. І в обох кодексах мова так натяки вже є на екологічну відповідальність. Ми не проти, але так от поспіх, ну, навряд чи це буде зроблено якісно.

Тому ми наші пропозиції разом з Євгеном Павловичем підготували. Євген Павлович їх надсилав. Наші висновки ми самі розпочинали з 1 статті. Ми повністю підтримуємо всі пропозиції, які лунали зараз відносно штучних об'єктів, відносно низки особливостей і нестиковки в оцих приписах конституційних з тим, що запропоновано відносно публічності інтересу і потрапляння в цю сферу об'єктів еколого-правового регулювання. Тим більше у нас з'являється клімат і багато чого іншого, а захисту немає. Не визначений стан Смарагдової мережі, ну, відносно така, я не хочу сказати слово "фікція" відносно екологічної мережі, але все ж таки це не впливає на правовий режим і не сприяє захисту публічних інтересів Генпрокуратура.

Тому дякую за увагу. Ми надали пропозиції, Євген Павлович додасть основні, може, наші якісь ще побажання. На жаль, пропозиції ми вже чітко не встигли сформулювати, обміль був часу. Ми давно подавали їх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганна Валеріївна. Дякую за фахову оцінку.

Будь ласка, Євген Павлович, дуже коротко для того, щоб ми вже переходили до голосування. Будь ласка.

 

СУЄТНОВ Є.П. Буквально тезово. Дякую, шановний Олеже Володимировичу і всі колеги.  Хочу підтримати всіх  спікерів, які сьогодні виступили стосовно своїх пропозицій і зауважень до проектів Цивільного кодексу, до декількох проектів Цивільного кодексу України.

Дійсно, шановні друзі, головне, щоб за гонитвою за цими сучасними трендами ми не зламали те, що вибудовувалось, і те, що вже реально працює. Тому погоджуюся з пропозицією шановного Павла Федотовича про те, що ми маємо поставити запобіжник в цьому Цивільному кодексі України для того, щоб врятувати вже напрацювання в екологічній сфері, і для того, щоб не були порушені ключові фундаментальні положення екологічного регулювання. І після цього, як слушно казав і Володимир Васильович, і Ганна Валеріївна, запускати оновлення відповідних ресурсних кодексів: і Земельного кодексу України, і Лісового, Водного кодексу, Кодексу України про надра. Лише в такому ключі ми зможемо прийти до узгодженої моделі правового регулювання суспільних відносин як приватноправових, так і публічно-правових. Тому повністю підтримую висловлену пропозицію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгенію Павловичу.

Шановні колеги, для того, щоб зберегти принцип змагальності, я думаю, що нам варто було би надати право дуже коротко, за бажанням, звісно, відповісти пану Михайлу Хоменку, якщо в цьому є потреба, якщо пан Михайло готовий. Будь ласка, якщо можна, пан Михайло, концептуально до 5 хвилин. 

 

ХОМЕНКО М.М. Дякую щиро. Шановний Олеже Володимировичу, шановні колеги, уважно прослухав усіх, законспектував всі ваші побажання, обов'язково передам Руслану Олексійовичу. Хочу, звісно, відреагувати на окремі з ним.

Я на початку нашої зустрічі вже сказав, що ми відмовилися від концепту штучно створених земельних ділянок, вони сьогодні найчастіше згадувалися. І я в цьому контексті цілком підтримую, от під кожним словом готовий підписатися щодо доповіді пана Ігоря Ковальова. От саме враховуючи ці ризики, таке сприйняття, можливо, суспільством, і було ухвалене рішення відмовитись як від 388-ї проекту, якщо мені не зраджує пам'ять, так і від тієї норми, яка передбачає алгоритм набуття права власності на штучно створені земельні ділянки.

З приводу книги 9 – публічність права цивільних. Знову ж таки ви всі мали нагоду працювати з тим проектом Цивільного кодексу, який було зареєстровано 22 січня 2026 року, і отут ми трошки, зізнаюся, на різних хвилях. Чому? Тому що ми вже після реєстрації, зважаючи на певну хвилю невдоволення в юридичному середовищі і невдоволення громадськості, побачили низку ризиків в 9 книзі і кардинально переосмислили, власне, її ідеологію. Цей текст, звісно ж, буде найближчим часом наданий, можливо, вже Голова надіслав народним депутатам. Тобто ми повноцінно переопрацювали ідеологію 9 книги і вже встановили запобіжники, які стосуються недобросовісного набувача, те, про що говорили зокрема представники Генеральної прокуратури.

З приводу тих фрагментарних питань, які сьогодні виникали. Ну, звісно ж, будемо шукати на них відповіді, вже враховуючи долученість депутатського корпусу.

З приводу концептуального питання. Я, можливо, вже не відчуваю цих ризиків, я, звісно ж, заінтересована особа, я маю на увазі виступ шановного Павла Федотовича. Власне, я не відчуваю ризику втрати чинності спеціальним законодавством або втрати його якоїсь істотної ролі в регулюванні специфічних відносин. Я маю на увазі, якщо ми відмовляємося від ось цього сепаратистського дороговказу юридичного – 9 статті чинного Цивільного кодексу. Яка в ній потреба і практична, і доктринальна? Так, навіть якщо ми встановлюємо презумпцію приватності відносин, це аж ніяк не свідчить, що норми природоресурсного права, земельного автоматично будуть тлумачитися як норми публічного права. Отут, можливо, я трошки не зрозумів позицію шановного колеги.

Тому, резюмуючи, всі думки, я переконаний, будуть сприйняті, і фрагментарні, і концептуальні. Але завершу тим, з чого розпочав. Минуло більше 30 років, я зараз про початок роботи над чинним Цивільним кодексом, це починалося всередині 90-х років, якщо я правильно розумію, багато чого у світі змінилося.

І на завершення, можливо, така патетична думка. Ну, дійсно, ми не завжди на рівні Прикінцевих положень реагували на спеціальне законодавство. Це не тому, що розробники не хотіли витрачати зайвий час.  Ми працюємо, до речі, вже більше 7 років над проектом нового Цивільного кодексу України. Це реакція на фразу щодо поспіху, тут ніякого поспіху насправді не було. Тому ідея зводилася до того, що Володимир Васильович висловив, а, можливо, дійсно і немає потреби реагувати на чинні редакції Водного кодексу, Лісового кодексу, можливо, розглядати Цивільний кодекс України в його новій редакції як дороговказ, як реперний акт, який зумовить подальшу рекодифікацію спеціального законодавства. От саме так принаймні я бачу ці проблеми.

От, бачу, шановна пані Наталія Василенко теж підняла руку щодо 495-ї, проекту, захист добросовісного набувача, ну тут всі питання до парламенту, це політичне рішення, повертаючись до подій 25-го року.

Дякую, Олеже Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле. Але я прошу вас зауважити, що у нас немає самоцілі тільки наприкінці каденції прийняти Цивільний кодекс, кодекс приватного права, ми не можемо залишити інші норми інших кодексів, інші суспільні відносини, які врегульовані іншими кодексами, іншими законодавчими актами, напризволяще і залишити цю систему непрацюючою або такою, що буде суперечити, норми одних законів будуть суперечити нормам Цивільного кодексу. Це, ви розумієте цілком, призведе до неоднозначного трактування, це призведе до зловживань під час здійснення тих чи інших відносин, це призведе до неналежного захисту прав і інтересів держави, суспільства, захисту права на довкілля, захисту народу України і так далі, і так далі.

Тому, на мою особисту думку, врегульовувати, якщо і потрібно, то потрібно врегульовувати все разом і одразу, так, щоб не було розбіжностей і щоб ці розбіжності не спричиняли неоднозначне застосування норм права.

Будь ласка, пані Василенко.

 

ВАСИЛЕНКО Н.В. Я хотіла би уточнити. Якщо на сьогодні існує інше бачення щодо книги 9, де побачити цей проект? І якщо давати нам пропозиції, то давати на який із варіантів? Тобто на сайті Верховної Ради є той проект, з яким ми працювали. Якщо сьогодні бачення у народних обранців інше, як ознайомитися і щоб це було конструктивно, і наші пропозиції були не на вчорашні пропозиції? З чим працювати нам з урахуванням тих зауважень, які у нас є до книги 9 і до інших норм, як до тих, хто застосовує ці норми закону?

 

ХОМЕНКО М.М. Олеже Володимировичу, можна, я відповім?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.       

 

ХОМЕНКО М.М. Пані Наталія, я думаю, цей проект, от про який я згадав, з'явиться вже за результатами засідання профільного комітету, Комітету з питань  правової політики, але  в будь-якому разі  найближчим часом. Том тут я, на жаль, не можу випереджати події. Я просто вам кажу, що  ми бачимо ті проблеми, які в книзі 9 існують, вже відреагували на них. Звісно ж,  це буде  опублічений текст.

Олеже Володимировичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Михайло, якщо можна, одразу задам питання, яке, я впевнений, цікавить всіх. Я сподіваюсь, що створення, я так розумію, доопрацьованого законопроекту не буде підставою для подачі цього законопроекту одразу до зали? Буде якийсь час для його опрацювання і проведення, можливо, ще додаткового засідання для оброблення цього законопроекту і висловлення до нього зауважень, вже до нової версії?

 

ХОМЕНКО М.М. Олеже Володимировичу, я думаю, така можливість звісно ж, буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сподіваюсь.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можливо, я перепрошую, друзі, я так зрозумів, що мова йде взагалі про новий проект, який буде заново зареєстрований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Це буде скоріш за все доопрацьований законопроект, який буде зареєстрований, але у вигляді вже законопроекту, поданого від Комітету з питань правової політики, наскільки я правильно зрозумів пана Михайла. Поки що його немає і нам немає про що розмовляти.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, а якщо ми помиляємось? Як буде от той саме випадок, що він потрапить, як ви кажете, в зал?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що зал на це відреагує належним чином.

 

МАГЕРА С.В. Почули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МАГЕРА С.В. В мене також дуже багато запитань, і я б вважав, що взагалі підтримувати цей проект неможливо. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Будь ласка, дуже коротко. Якщо хтось ще хоче відреагувати, щось сказати, то, будь ласка,  піднімайте руку. Якщо ні,  то давайте вже припиняти, я буду зачитувати проект рішення за можливості.

Будь ласка, пані Наталія Василенко, у вас піднята рука. Ви хочете ще щось сказати?

 

ВАСИЛЕНКО В. Ні-ні, це просто не прибрано технічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Людмила Козловська.

 

КОЗЛОВСЬКА Л.В. Я дуже-дуже коротко. Я просто користуюсь нагодою і звертаюся до пана Михайла. В проекті є от стаття, якраз в книзі 9, яка передбачає відповідальність держави за всі незаконні реєстраційні дії. Чи було звернуто на це увагу? Тому що ми розуміємо, про що йдеться. Тобто зареєстрували, а в нас реєструють зараз все:  автомобільні дороги на праві приватної власності, дамби і все інше, суди це повернуть у власність, наприклад, держави, але при цьому бюджет ще за це заплатить. Тобто  чи скоригували цю норму, бо вона видається ну дуже ризиковою? Тобто це буде така конкретна ремарка.

 

ХОМЕНКО М.М. Пані Людмило, делікти взагалі ми переосмислили надзвичайно кардинально. Ну, я маю на увазі чинну 82-у, в проекті це 90-а, якщо мені не зраджує пам'ять, глава ЦК. І я пам'ятаю зміст тієї норми, яку ви загадали із 9 книги.

 

КОЗЛОВСЬКА Л.В. Так-так.

 

ХОМЕНКО М.М. Тут логіка очевидна, зрозуміла. Держава несе ризик помилки своїх агентів, представників. Тому ідея зводилася до того, що, дійсно, на державу покладаються всі додаткові обтяження. І це абсолютно загальносвітовий тренд, тобто убезпечувати державу від завдання шкоди приватним особам не вбачається, як на мене, можливим. Це моє бачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що це також буде предметом для розгляду на профільному комітеті.

Шановні колеги, я прошу зупинити…

 

КОЗЛОВСЬКА Л.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що це може бути… Просто кожна відповідь може стати підставою для нової дискусії.

Пане Володимир, дуже вас прошу, давайте завершувати за можливості. 

 

НОСІК В.В. Одне питання до всіх, Михайло Михайлович, і до вас теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко.

 

НОСІК В.В. Назва. Назва самого закону. Все ж таки є якась спільна позиція? Все-таки це Цивільний кодекс буде чи буде Кодекс приватного права? Бо якщо прийняти Кодекс приватного права, то треба приймати Кодекс публічного права, розумієте? Тобто якось воно не зовсім в'яжеться з правовою системою. Якщо ми її розділимо на дві – приватного і публічного, ну-то якщо є Кодекс приватного права, то має бути і Кодекс публічного права. Чи впишемося ми в таку конструкцію в публічному праві?

Дякую.

 

ХОМЕНКО М.М. Володимире Васильовичу, ну, всі три проекти, і основний, і два альтернативних, містять в дужках в своїй назві "Кодекс права приватного", тобто це свідоме рішення розробників. А щодо впливу на правову систему, ми можемо надалі дискутувати. Мені здається, що це не передбачає аж ніяк розробку Кодексу права публічного. Але це моя суб'єктивна думка.  

 

НОСІК В.В. Дякую. Я теж висловив думку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Дякую. Всі запитання абсолютно доречні і я розумію ваше бажання поспілкуватися і по іншим питанням цього кодексу.

Я хотів би подякувати всім учасникам з розгляду цього питання за неймовірно фахову дискусію. Дійсно, для мене як для правника ця дискусія є важливою, а для нашого комітету вона є важливою, тому що внаслідок цієї дискусії, сподіваюсь, ми зможемо відкоригувати ті ризики, які існують внаслідок прийняття кодексу в цій редакції, на цих ризиках наполягають і центральні органи виконавчої влади, і громадськість, і представники Офісу Генерального прокурора, і я думаю, що не можна не дослуховуватися до таких зауважень.

Тож, шановні колеги, хотів би сказати, що за результатами опрацювання наданих зауважень комітет звертає увагу на те, що запропоновані законопроектами положення щодо визначення правового статусу природних ресурсів як публічних речей, їх віднесення до публічної сфери та можливості відчуження не узгоджуються зі статтею 13 Конституції України, створюють правову невизначеність та ризики суб’єктивного тлумачення судами та контролюючими органами, можуть призводити до неоднозначного правозастосування положення законопроектів, в  тому числі щодо визначення правового режиму штучно створених земельних ділянок, набуття права власності на них, ототожнення земельних  ділянок з водними об’єктами та лісами, а також регулювання використання прибережних територій не узгоджуються з вимогами земельного водного законодавства та з метою упередження некоректного правового регулювання у сфері водних та земельних відносин, потребують виключення або суттєвого доопрацювання. Положення  законопроектів щодо права узуфруктуарія на розробку родовищ потребують узгодження законодавства у сфері користування надрами.

Положення статті 20 прим. Земельного кодексу України в запропонованих редакціях законопроектів не узгоджується з вимогами законодавства. Зокрема, не враховують встановлений законом порядок  зміни меж земельних ділянок, населених пунктів, процедур участі громадськості, не відповідають міжнародним зобов’язанням України, передбачених статтею 7 Орхуської конвенції.

Запропоновані нові статті 31 прим.2, 31 прим.3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не узгоджуються з вимогами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зокрема в частині обов’язковості проведення оцінки впливу на довкілля до прийняття рішень про впровадження (нерозбірливо) діяльності. Потребують доопрацювання  положення законопроектів в частині умов витребування майна від добросовісного набувача на користь держави Автономної Республіки Крим територіальної громади, а також забезпечення належного обліку правонаступників захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення у складі Фонду захисних споруд цивільного захисту в разі ліквідації юридичної особи.

Я думаю, що внаслідок нашого обговорення ми ще додамо до тих рекомендацій, які ми даємо від комітету, ще додаткові пропозиції. Тож, шановні колеги, пропозиція наступна.

Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики самостійно визначитися щодо проекту кодексу, який буде прийнятий за основу з урахуванням зауважень, викладених в мотивувальній частині цього висновку. Висновок направити до Комітету з питань правової політики.

Шановні колеги, хто за таке рішення?

 

МАНДЗІЙ С.В. Мандзій – за, Олеже Володимирович.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська –  утрималася.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимирович, можу помилятися, 8 – за, 1 – утримався. Чи 7 – за, 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 – за, я побачив, 7 – за. Юлія Юріївна не підключена. І...

 

МАГЕРА С.В. . 7 – за, 1 – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 7 – за, 1 – утримався. Да.

Дякую, шановні колеги. Дякую за таке плідне обговорення, воно доволі довге. Я навіть не уявляю собі, скільки часу займе обговорення цього ... цих законопроектів на профільному комітеті Комітету з питань правової політики, сподіваюся, що воно буде також плідним і результативним, і таким, що відповідає дійсно потребам нашої держави.  Дякую.

І переходимо до наступного питання. Шановні колеги, наступне питання – це питання про звітування щодо результатів виконання завдань, визначених рішенням Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Будь ласка, Руслана Олегівна.

 

КОРЕЦЬКА Р.О. Доброго дня, народні депутати та всі присутні! У комітеті на постійному контролі перебувають питання виконання завдань, визначених рішенням комітету. На виконання прийнятих  комітетом рішень відповідні центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування подають визначену звітну інформацію у встановлені терміни.

Так комітетом було направлено лист до Мінекономіки, і була отримана відповідь, що міністерство просить розглянути пропозицію щодо зняття з контролю виконання рішень комітету щодо питання подолання негативних наслідків екологічної ситуації в басейні річок Хомора та Случ на окремих  територіях Хмельницької та Житомирської областей, також зняти питання щодо питань обміління Шацьких озер, щодо рекомендацій виїзного засідання "Екологічний стан Кривбасу: проблеми та шляхи їх вирішення" в частині звітування лише Мінекономіки, та щодо критичного забруднення атмосферного повітря у місті Харкові.

Також було запропоновано розглянути пропозицію змінити періодичність звітування щодо виконання рішень комітету про рекомендації слухань комітету на тему "Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів  як основи для  збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання" з щоквартального звітування на раз щопівроку.

Також хочу зазначити, що Мінекономіки  не надало  повних відповідей стосовно п’яти питань, які були попередньо надіслані комітетом.

Разом з тим, слід зазначити, що рішенням комітету від 3 лютого 21-го року №66/8 про схвалення рекомендацій комітетських слухань на тему: "Про проблеми затоплення шахт і забруднення питної води в межах Донецької і Луганської областей" міністерству було рекомендовано здійснювати періодичне звітування.

З огляду на ускладнений доступу до об’єктів вугільної промисловості на тимчасово окупованих територіях та в зонах бойових дій у Донецькій та Луганській областях у зв’язку з російською повномасштабною агресією проти України, також відсутність можливості отримання повної достовірної інформації та пов’язаною з цим зміною завдань доцільно розглянути пропозицію стосовно зняття з контролю звітування щодо зазначеного рішення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслано Олегівно.

Шановні представники Мінекономіки, чи є потреба додаткового проговорити ваші пропозиції?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу. В принципі, ми надали пропозиції. По деяких рішеннях ми додатково ще поінформуємо комітет, у мене є перелік там, де ми ще не поінформували комітет. Але,  в принципі, всі пропозиції, вважаю, що нами подані, і просимо підтримати ті пропозиції, де ми просимо зняти з контролю у зв'язку з неможливістю виконання плану заходів, неможливістю проведення певних видів відстежень, тому просимо зняти з контролю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У мене запитання. І Олена Володимирівна Криворучкіна також поставить питання.

Запитання перше. Стосовно питань критичного забруднення атмосферного повітря в місті Харкові, ПрАТ "Харківський коксовий завод". Ми нещодавно на одному з комітетів розглядали це питання, і була позиція чітка Олександра Борисовича Фельдмана, і ми її підтримали, що є інформація про те, що це підприємство все ж таки продовжує свою діяльність, можливо в іншому режимі, і внаслідок відсутності можливості проводити планові перевірки і позапланові перевірки належним чином у сфері захисту довкілля ми не можемо дати чітку відповідь чи це підприємство працює чи воно забруднює навколишнє середовище, атмосферне повітря зокрема, тому була пропозиція залишити це питання за періодичним звітуванням. І будемо на цьому наполягати, я думаю.

І стосовно схвалення рекомендацій комітетських слухань на тему: "Проблеми затоплення шахт і забруднення питної води в межах Донецької, Луганської областей". Від вас не надходило жодних пропозицій стосовно цього питання, але ми абсолютно не розуміємо, яким чином ви збираєте інформацію і готові звітувати з цього питання під час повномасштабного воєнного вторгнення і до кінця завершення воєнного стану і відповідно деокупації цих областей. Хотілось би почути вашу думку з цього питання. Будь ласка.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Дякую, Олеже Володимировичу, за запитання.

Що стосується ТОВ "Коксовий завод "НОВОМЕТ". У нас інформація від самого коксового заводу про те, що вони зупинили свою діяльність, відповідно вони в зв'язку з повномасштабною війною і постійними обстрілами вони на сьогоднішній день не ведуть діяльність. Але ми додатково ще звернемося до Харківської обласної військової державної адміністрації про надання інформації, за результатами ми додатково проінформуємо секретаріат Верховної Ради… комітет.

Що стосується питання шахтних вод на території Донецької та Луганської областей, те, що я говорив  із самого початку, по деяких питаннях ми ще комітет не поінформували, відповідно ми зараз готуємо  це саме з листом про те, що просимо зняті з контролю це завдання у зв'язку з  тим, що Луганська область майже повністю окупована, відповідно інформація, що там відбувається, у нас відсутня. Що стосується Донецької області, то також значна частина Донецької області окупована, на значній частині ведуться активні бойові дії, відповідно у нас також на сьогоднішній день інформації немає. Тому ми будемо просити комітет зняти це питання з контролю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КРИВОРУЧКІНА О.В.  Дякую, Олеже Володимировичу.

Я стосовно  зняти з контролю і зняти зі звітування питання щодо виїзного засідання комітету у Кривий Ріг "Екологічні проблеми  Кривбасу: шляхи їх подолання". Дуже логічним є, враховуючи термін проведення засідання 2019 рік, в принципі, логічним є питання зняття з розгляду і питання зняття звітування. Але ситуація складається наступним чином, що і умови повномасштабної війни, і підрив дамби Каховської ГЕС, які вплинули на Криворіжжя в тому числі, посилюють, посилюють екологічний негативний вплив на довкілля Кривого Рогу. Тому це питання, на мою думку, може бути знято з контролю, але, скажімо, не раніше 1 вересня.

Мотивую дату, чому 1 вересня. Значною проблемою... В листі, до речі, який надійшов до комітету, акцент робиться саме на забруднення атмосферного повітря. Так, проблем залишається багато, але великою проблемою залишається забруднення річок, в першу чергу річки Інгулець, шахтними водами. І ця проблема, вона нікуди не зникла. Знову ж наголошу, вона лише посилилась у зв'язку з тим, що ми втратили джерело водопостачання у вигляді Каховського водосховища. Спільними зусиллями, я дуже вдячна і Олегу Володимировичу, і всім членам комітету за виїзне засідання комітету в Кривий Ріг у липні 25-го року, де ми акцентували саме увагу на питаннях забезпечення якісного питного водопостачання і питанні утилізації шахтних вод. Проблема з місця зрушилася. Наразі розглядається проєкт не просто скидання їх у річку Інгулець з подальшим розбавленням прісною водою, що ми не можемо собі вже дозволяти так нераціонально використовувати водні ресурси високої якості, а саме захоронення у глибокі горизонти, буріння свердловин.

Ірина Іванівна, коли звітувало Держводагентство, повідомила нам, що проєкт рухається, наразі він на стадії проходження ОВД, в травні питання ОВД може бути закрите, постає питання отримання дозволів і практичної реалізації цього проєкту, щоб він не залишився лише на папері або в наших з вами розмовах.

Тому дуже прошу відтермінувати цей період до 1 вересня, період не звітування, але до 1 вересня при умові, що ми проведемо засідання комітету. І я дуже буду просити, щоб від імені Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства виступила пані Ірина Іванівна і акцентувала увагу саме, як вирішується питання утилізації шахтних вод. Нам важливо, щоб цей проєкт запрацював. Якщо він запрацює, ми можемо знімати питання з розгляду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу позицію, Олена Володимирівна.

Будь ласка, Юлія Юріївна.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Колеги, вітаю ще раз. В мене два питання.

Перше – це питання щодо стану виконання рішень комітету спільних засідань комітету і Комітету з питань європейської інтеграції. Я не бачу жодної інформації тут, тому що до 31 січня був строк відповідно до рішення від 22 грудня, прийнятий відповідний проект рішення №251, якщо не помиляюся, зараз перегляну ще раз, уточнити стосовно стану виконання цих рішень двох спільних засідань на полонині Руна і в проекті рішення було зазначено провести повторну зустріч комітетів. І просто, я думаю, що через те, що це узгоджується з Комітетом з питань європейської інтеграції і рекомендації затвердилися обома комітетами, можливо, міністерство також відзвітує. Тому що там якраз були питання до міністерства, надання інформації і розгляд…

Друге питання. Ми бачили пропозицію по рекомендаціям слухань: "Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій". Є в листі звернення, щоб звітування було не щоквартально, а щопівроку. Я як відповідальна за виконання рішення комітету, безпосередньо рекомендацій, я не підтримую таку пропозицію. Тому важливо щоквартально детально переглядати стан виконання. Тому що це стосується і створення нових об'єктів …(Не чути) проблематика, з якими ми стикаємося і регіонально обговорюємо. Тому моя пропозиція не підтримувати, а залишити щоквартальне звітування по цим рекомендаціям слухань.

В мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.

Стосовно першого питання, яке ви задали. Воно не є предметом розгляду сьогоднішнього цього питання, яке ми розглядаємо, тому що у нас просто не набули ще строки для проведення…

 

ПРОЩУК Е.П.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуарде Петровичу, будь ласка, виключайте звук. Едуарде Петровичу!

У нас просто ще не настали строки для проведення повторного засідання і для звітування по цьому питанню. І тим більше, що от саме зараз ми розглядаємо питання щодо зміни періодичності звітності або зняття з контролю. А ми в жодному випадку не збираємося те питання полонини Руна знімати з контролю або зменшувати періодичність звітності. Тому воно просто не до кінця релевантне розгляду питання на нашому комітеті. Якщо у міністерства є бажання і можливість відзвітуватися, якщо є вже дані, які вони готові зараз сказати, але я не впевнений, що вони готові.

Стосовно другого питання, стосовно зміни періодичності звітування за запитанням щодо засад функціонування ефективної системи природоохоронних територій, то прошу міністерство висловитися щодо вашої позиції, обґрунтувати, власне, вашу пропозицію по зміні періодичності звітування з квартального на піврічне. Будь ласка.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, чесно кажучи, велике прохання: давайте перед тим, як знімати якесь питання з контролю, хай тоді хтось відзвітує, що зроблено. Бо по Хоморі у мене теж є питання, чому знімається. Наскільки я знаю, там питання не зовсім закрито, по Житомирській області. Як без звіту можна знімати питання з контролю?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте, з радістю.

Будь ласка.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В.  Що стосується запитання Юлії Юріївни, чому ми просимо змінити періодичність. Це питання створення нових об'єктів природо-заповідного фонду, розширення цих об'єктів, він займає певний час. І, інформуючи раз в квартал та надаючи таку інформацію, є так, що за певний квартал вони просто ще не встигли бути створені. Получається, що ми даємо інформацію, що нічого не було зроблено.

Відповідно процес створення поки проходить узгодження всіх позицій. Юлія Юріївна, ви чудово про це знаєте. Поки проходить прийняття рішення, це, як мінімум, проходить пів року. Тому ми, для того щоб давати більш комплексну інформацію, просили зробити його раз в пів року. Але якщо комітет наполягає на інформуванні щоквартально, то ми не наполягаємо на тому, ми готові інформувати комітет щоквартально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тепер щодо... Чи є інформація по першому питанню Юлії Юріївни стосовно полонини Руна, і наскільки ви готові будете нам разом з Комітетом з питань інтеграції до Європейського Союзу відзвітуватися?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Ми готуємо це питання, Олеже Володимировичу. І коли буде час, ми відзвітуємося. Я дякую Юлії Юріївні за запитання. Воно дійсно знаходиться на контролі, ми відзвітуємося по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І тепер полонина Руна. Вибачте, Хомора та Случ. Будь ласка, негативні наслідки, і яка підстава для зняття з контролю.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Щоквартально Держекоінспекція обстежує річку Хомора на території Шепетівського району Хмельницької області, на ділянці об'єкта від водосховища Гамарня до контрольного… тут, де вже кордон між Хмельницькою і Житомирською областями. І далі, де впадає Случ, і Случ далі, інше впадіння моніторить. І за результатами, зокрема, і моніторингу 100 метрів вище водоскиду Понінківської картонної фабрики, і 500 нижче – перевищень і забруднень наразі не виявляється. Тобто вже впродовж певного періоду часу ситуація є із забрудненням водних об'єктів Случ і Хомора, нема присутності забруднення.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Я вибачаюсь, але там питання було в забрудненні, але це були наслідки. Чи вирішено питання з очисними спорудами на Понінці, чи є акт? Тому що вони весь час відтерміновували і домовлялися своєю адміністрацією Вінницької області. А вся проблема була в Житомирській області. Чи виконали вони свої зобов'язання по очисних спорудах, Понінка?

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО І.І.  Справа в тому, що в рішення було за… Міндовкілля моніторить забруднення, а не контролювало Понінківську виконання очисних…

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Олег Володимирович, я категорично проти тоді зняття з контролю цього питання. Тому що, може, вони сьогодні, я не знаю, я не можу ні стверджувати, ні заперечувати, що там перевищує, чи ні, але там наслідки були просто жахливі. І без вирішення питання по очисних це питання не можна знімати з контролю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що нам варто було б це питання розглянути окремо на одному із засідань нашого комітету, і розглянути всі матеріали звітування і відповідно поставити питання щодо проведення перевірки екологічного стану басейну річок Хомори та Случі.

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Ми тоді запрошували і голів адміністрацій двох областей. Тоді було досить розширене засідання комітету, і я просила б перед зняттям також відзвітуватися або хоча б отримати від них письмову інформацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тетяна Валентинівна.

 

 ТИМОЧКО Т.В. Доброго дня, шановні колеги! Я саме з цього питання, бо саме в 20-му році за ініціативи нашої Всеукраїнської екологічної організації ми проводили комітети, і ми дякуємо, що саме тоді була вирішена багаторічна проблема, дійсно, було велике зібрання, і після цього активісти Всеукраїнської екологічної ліги в Житомирській, Хмельницькій областях контролювали рішення щодо будівництва Понінківською картонно-паперовою фабрикою очисних споруд. І це був єдиний випадок, коли за рішенням комітету Верховної Ради України і під тиском громадськості ці очисні були збудовані. Там у них була кілька разів проблема щодо запуску, ну, вірніше, вони почали працювати, там були питання якісь земельні по їхньому розміщенню, але ми контролювали це і уже в 2022-му, в 2024 роках разом з інспекцією, з Державною екологічною інспекцією, в Житомирській області і в Хмельницькій. І можу вам сказати, що, дійсно, перевищень тих і того катастрофічного стану річок не було. Звичайно, є якісь інші забруднення, але і тоді у нас були застереження щодо інших джерел, крім Понінківської фабрики, джерела забруднення цих річок. Але що стосується специфічних забруднень цієї фабрики, вони не  спостерігаються.

І я підтримую пропозицію щодо повного звіту по цьому питанню, який мають надати відповідні органи, і тоді знімати це з контролю. Але хочу поінформувати, що це і досі знаходиться в полі зору наших обласних організацій ліги і в Хмельницькій,  і в Житомирській області, і ми періодично туди ходимо і перевіряємо. Тобто ці очисні працюють, треба просто заслухати цей звіт, а потім знімати. І комітету, я думаю, це було би дуже важливо, бо саме цей склад комітету цю проблему таки вирішив. Багаторічна вона була проблема, але вона була саме цим складом комітету вирішена. Я думаю, це важливо буде і треба зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дай боже, що вирішена, якщо вирішена. Дякую, Тетяна Валентинівна.

Будь ласка, Олена Мудра.

 

МУДРА О. Добрий день. Пане голово, дякую вам за надане слово. Добрий день усім присутнім. Я просто зараз почула з відповіді пані Юлії Овчинникової, що сьогодні не розглядається питання виконання завдань по полині Руна. А я, власне, задля цього і прийшла на це засідання комітету, і почула від вас, пане голово, що там по строках вони встигають. Громадськість орієнтується на строки, на дедлайн згідно оцього рішення від 8 листопада 2025 року на 31 січня і на 5 лютого. Будь ласка,  чи можете підказати оці нові строки, про які ми не знаємо, щоб ми теж орієнтувалися і чекали відповідно звітування. Тому що в рішенні написані дуже правильні речі і, зокрема, застороги по невиконанню наших євроінтеграційних зобов'язань, загрози от таких проектів, а, на жаль, вони тривають, і загрози ці залишаються. Ми б хотіли просто допомогти контролювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, пані Олено, дякую за вашу участь в контролі за виконанням законодавства під час здійснення планованої діяльності, зокрема на полонині Руна. Я впевнений, що ми невдовзі проведемо засідання, на якому розглянемо це питання. Будемо сьогодні направляти тоді до міністерства пропозицію провести звітування найближчим чином. Прошу міністерству підготуватися до цього питання.

Будь ласка, пані Наталія.

 

ВИШНЕВСЬКА Н.О. Дуже дякую.

Доброго дня. Я, Наталія Вишневська, громадська організація "Зберегти Пікуй". Я хочу наголосити на тому, що дійсно питання пов'язані з тим, що прийняв, які прийняв рішення екологічний комітет і комітет з екополітики щодо ситуації навколо не тільки полонини Руна, а й взагалі забудови високогір'я Карпатських гір вітроустановками, зараз є дуже актуальним. От буквально я знаходжуся зараз саме в епіцентрі того, що відбувається у Жденіївській громаді, а саме масова соціальна рубка лісу (нерозбірливо) відбувається у нас, яка не була свідома вичеркнута з оцінки впливу на довкілля.

Я розумію, що це окреме питання, і воно потребує окремого вивчення, але я просто хочу вам наголосити, що наше невеличке село Щербовець, 57 жителів – це більшість жителів нашого села, дуже стурбовані тим, що відбувається шалене порушення законодавства, вирубка лісу, нехтування всіма законами, які тільки є, для того, щоби все-таки просунути ці вітропроєкти. Тому для нас дуже важлива дієвість рішень комітетів, виконання рішень комітетів і ми дуже очікуємо на повторний виїзд засідань екологічного комітету та Комітету з питань євроінтеграції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Наталія.

Не можу вас обіцяти, що ми будемо повторно виїжджати, внаслідок того, що в нас доволі велика завантаженість, хоча, якщо буде така ініціатива з боку іншого комітету, чому б ні. Але те, що ми проведемо найближчим часом розгляд цього питання  і виконання доручень комітетів міністерствам, то це обіцяти вам можу. Дякую вам.

Шановні колеги, тож давайте так, за наслідками нашого спілкування сьогодні є, залишилося тільки одне питання – питання зняти з контролю за відсутності зауважень…

Юлія Юріївна, ви хотіли щось сказати.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олеже Володимировичу, я хотіла уточнити, доручення міністерству, до якого строку підготуватися до засідання? Звісно, це треба узгодити з іншим комітетом, а є приблизний строк? І там просто в проекті рішення, який сьогодні ми не зазначили, було до 31 січня надати інформацію. Тому ми уважно чекали інформацію, інформації не отримали. Нам треба просто орієнтуватися і громадськість просить конкретні строки, нам хочеться зорієнтуватися по строках для того, щоб спільно спланувати діяльність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я пам'ятаю, всі необхідну інформацію до 31 січня міністерство надало. І за бажанням з нею можна ознайомитися. Тут питання не в тому, тут питання…

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Члени комітету не отримували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …саме виконання доручень, тут що найголовніше. Шановні колеги, я пропоную за будь-яких умов на протязі наступних двох тижнів скликати засідання і послухати міністерства, декілька міністерств щодо цього питання.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. …Олеже Володимировичу. У нас там Держлісагентству було доручення по пралісам підготуватися, щоб всі тоді. Ну, я думаю, що це вже робочий порядок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо направляти ці вимоги щодо надання.

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Два тижні. Вірно? Два тижні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну да, я пропоную, давайте на десь перше-друге число. На перше число у нас засідання комітету, давайте, можемо спробувати на перше число поставити.

Шановні колеги,  тож є пропозиція наступна. Зняти з питань контролю тільки одне питання: питання обміління Шацьких озер, за відсутністю іншої інформації.

З рекомендацій виїзного засідання "Екологічний стан Кривбасу: проблеми та шляхи їх вирішення" в повному обсязі залишити для звітування до 1 вересня  2026  року включно. І після цього провести  ще одне засідання для розгляду цього питання вже з поточною …(Не чути) вирішення  цього питання.

Залишити для звітування питання щодо критичного забруднення атмосферного повітря в місті Харкові. Сподіваюсь, що найближчим часом нам надійде актуальна інформація з цього питання.

І зняти все ж таки з розгляду питання стосовно проблем затоплення шахт і забруднення питаної води в межах Донецької і Луганської областей, якщо іншої позиції по цьому питанню немає. Ну, звісно, повернутися пізніше, коли це буде можливим.

Я нічого не забув?

 

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Забули, Олег Володимирович. І прозвітувати по Понінкам, підготувати звіт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і найближчим часом провести додаткове засідання щодо звітування по ситуації на Понінківській картонно-паперовій фабриці України і взагалі щодо екологічного стану ситуації в басейні річок Хомора та Случ. І відповідно не змінювати періодичні звітування щодо питання по правових засадах функціонування неефективної системи природоохоронних територій та об'єктів як основи для збереження та відновлення біорізноманіття.

Шановні колеги, якщо інших питань немає, інших зауважень немає, то прошу голосувати. Хто – за?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В.   Олеже Володимировичу, 9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 – за. Дякую.

І останнє питання порядку денного.  Будь ласка, Едуарде Петровичу, вам слово.

 

ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, дякую.

Колеги, я не займу багато часу. До мене як до голови підкомітету звернулися представники територіальних водогосподарських органів, басейних управлінь щодо можливості обмеження фінансування заходів з охорони вод, захисту від затоплень та підтоплення та моніторингу вод.

Наскільки мені відомо, зараз Мінекономіки готує до прийняття проект Постанови Кабінету Міністрів України про деякі питання використання коштів у сферах управління водними ресурсами та гідротехнічна меліорація земель. Відповідно була пропозиція первинна про перерозподіл коштів між Держводагенстством та Держриби на рівних умовах. Але зараз з'явилися пропозиції міністерства встановити рівень будівельної готовності об'єктів,  50 відсотків – це Мінекономіки запропонувало, Міністерство фінансів взагалі запропонувало 80 відсотків. У разі застосування такого відсоткового пріоритету суттєва кількість важливих водогосподарських об'єктів потрапить в розряд об'єктів незавершеного будівництва і буде тільки накопичуватися.

Статистика наступна. До 50 відсотків – у нас зараз біля 160 одиниць об'єктів, поданих на 2026 рік, 50-80 відсотків – це тільки три об'єкти, а готовність 80 відсотків – чотири об'єкти. Ну, очевидно, що така відсотковість обмежує Держводагентство в реалізації поставлених перед ними цілей.

 Тому я б хотів, щоб з цього приводу висловилися коротко Держводагентство та міністерство, і за підтримки колег буду просити відправити пропозиції для врахування при підготовці проекту рішення… Постанови Кабінету Міністрів України з урахуванням тих первинних пропозицій,  які надавало Держводагентство.

Якщо є пан Ковальов або хтось інший представник Держводагентства, попрошу прокоментувати,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КОВАЛЬОВ І.О. Дякую, Едуарде Петровичу, за можливість висловитися. Вчора у нас була проведена нарада, узгоджувальна нарада за участю центральних органів виконавчої влади під головуванням Ірини Іванівни Овчаренко. На цій нараді ми врегулювали більшість зауважень, які мали Держводагентство  і  інші центральні органи.

Дійсно, залишилось одне зауваження, яке попередньо буде винесене на розгляд урядового комітету, це, скажемо так, один із пріоритетів, це фінансування об'єктів, які мають понад 80 відсотків готовності. Як ви вже сказали, більше 80 відсотків у нас має тільки чотири об'єкти, а взагалі до 50 відсотків - 162. Тобто це позбавить або заморозить 162 об'єкти, в які вже вкладено державних коштів понад 2 мільярди гривень.

І ми будемо позбавлені фінансувати деякі проекти, в тому числі багатокоштовні. Тому ми просили б, ми зараз ведемо такі в оперативному порядку узгоджувальні переговори з Мінфіном щодо скасування цих, скажемо так, ограніченій і дати узгоджувальну пропозицію, яка  задовольнила би і наші водогосподарські організації, і Мінфін, і інші  центральні органи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, позиція Мінекономіки, Ірина Іванівна.  І потім  Мінфін, за можливості, пан Сергій Ляшок.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ситуація така. Цей документ називається порядок використання коштів за певними бюджетними програмами. Цей документ є постійним документом і в разі якихось змін до нього вносяться зміни відповідно до бюджетного законодавства. Зокрема і в цьому році вносяться зміни. І норма стосовно 80 відсотків, вона стара, діюча років 15. Це перше.

Друге. Є градація пріоритетів, там їх сім чи вісім, не пам'ятаю, бо в порядку денному не було цього питання, то по пам'яті відновлюю проект постанови пріоритетів. Зокрема є і такий пріоритет. Першим є, включаються об'єкти до переліку заходів, які будуть фінансуватись в поточному році, ті, у яких є непогашена заборгованість. Друге – ті, які мають участь у міжнародних проєктах, програмах. Третє – ті, що включені до планів управління річковими басейнами. Четверте – не пам'ятаю уже який. І один із них пріоритет із високим ступенем готовності. Можливо, 80 високий, ми запропонували 50. Але взагалі, щоб не було цього відсотка, це буде як раніше вказував Мінфін на те, що відбуватиметься розпорошення коштів. Така позиція Мінекономіки. А позицію Мінфіну давайте послухаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Сергій Ляшок.

 

ЛЯШОК С.А. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу. Доброго дня, шановні присутні. Позиція Мінфіну дуже проста. Ми за те, щоб не було розпорошення бюджетних коштів і щоб кошти не спрямовувалися на ті об'єкти і у нас не було довгобудів, щоб ми добудовували те, що є з високим ступенем будівельної готовності, вводили його в експлуатацію, а потім уже приступали до нових об'єктів. Чому така позиція? Тому що у нас значно обмежений ресурс, ресурс у нас за вказаною бюджетною програмою орієнтовно 90 мільйонів  гривень. На всі об'єкти, 136, якщо ми будемо кидати по мільйону, не по мільйону навіть, а по 500 тисяч, то це буде просто проїдання коштів.

Ми вважаємо, що повинен бути пріоритет, в якому буде зазначено, що степінь готовності об’єкту, якщо він включається до плану заходів, повинен мати 80 відсотків. Це один із пріоритетів. Це не те, що всі об'єкти, якщо вони не мають 80 відсотків, він не буде включений. Там ще є безліч інших пріоритетів. Але цей пріоритет він був у нас в порядку використання коштів і він повинен бути збережений. 

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене запитання. Скажіть, будь ласка,  а як вони тоді ранжуються ці пріоритети, на який саме пріоритет будете...

 

ОВЧАРЕНКО І.І. За черговістю. Оце так, як я назвала, вони ранжуються. Першим попадає за черговістю пріоритет має значення. Перший пріоритет – це ті, які мають кредиторську заборгованість. Так по бюджетному законодавству ми маємо спочатку гасити заборгованість, а потім продовжувати будівництво інших.

Другий пріоритет – це які включені, можливо, черговість зараз плутаю, бо немає перед очима, включені до співфінансування в міжнародних програмах.

Третій – це ті заходи, які включені до планів управління річковими басейнами. Бо якщо не буде пріоритетності закріпленої, то ті плани не будуть реалізовані. І тому пріоритет вищої дії той захід включається навіть, якщо він не має 80 відсотків, але той, який включений до плану, тобто до них не застосовується 80 відсотків, до тих, кого я називаю. Оці 80 відсотків стосується тільки тих об'єктів, які не попали в ці фільтри. Тобто будь-які за зверненням громадян, за зверненням інших, ОТГ для тих буде стосуватися, що ми добудовуємо, якщо він не аварійний якийсь і він не за рішенням ТЕБ та НС. Вони будуть добудовуватися в порядку черговості по ступеню готовності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція зрозуміла.

Едуард Петрович.

 

ПРОЩУК Е.П. У мене є пропозиція узагальнююча, щоб не обмежувати зараз колег в часі, все ж таки дати мені можливість відпрацювати пропозиції, які би ми спрямували за вашим підписом або за моїм підписом, пане Олеже, на міністерство для врахування, тому що тут пріоритетностей багато, але 170 об'єктів у нас недобудованих, а  програма у нас постійно по залишковому принципу. Я як представник Карпатського регіону знаю "ефективність" (в лапках) реалізації цих пріоритетів. Тому як би я просив дати таку мені можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, будь ласка.  

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я хочу, щоб не недооцінювали цей документ, це порядок використання бюджетних коштів. Якщо його затягнути, а ваша правка, якщо ми її включимо, вона точно затягне. З Мінфіном на перемовини пів року і більше. Стоять бюджетні кошти, в деяких навіть заробітна плата. Пішли на певні маневреності, щоб врегулювати цю проблему до затвердження порядку. Нам просто вкрай треба…

 

ПРОЩУК Е.П. Пані Ірино, ми зробимо все максимально швидко, буквально сьогодні-завтра.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ні, правильно, ви внесете. А як ви погодите з Мінфіном?

 

ПРОЩУК Е.П. А ми погоджувати не будемо, це, напевно, вже не наша…

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Ви не будете, а нам прийдеться. Ми не попадемо на Кабмін і не приймемо постанови, якщо Мінфін її не погодить. 

 

ПРОЩУК Е.П. Ми точно будемо робити заходи на підтримку, а не на ускладнення вашої діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сподіваюсь, що ви не будете зараз обмежувати комітет і народних депутатів в праві все ж таки висловити свою позицію за цим питанням.

Шановні колеги, є пропозиція надати доручення підкомітету під головуванням Едуарда Петровича сьогодні обробити цю позицію, надати для направлення до Кабміну, я так розумію. Едуард Петрович, ми ж не до Мінекономіки направляємо?

 

ПРОЩУК Е.П. Так-так, до Кабміну, до Кабміну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Кабміну. Добре.

Шановні колеги, хто за таку пропозицію?

 

ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.

 

МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 9 – за, бачу.

 

ШАХОВ С.В. Шахов – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10.

 

МАГЕРА С.В.  Да, я порахував, Сергій Володимирович.

 

ПРОЩУК Е.П.  Дякую, колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з Анжелікою Вікторівною і Валентиною Юріївною – 10.

 

МАГЕРА С.В. Може, пропустив. Так, 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10. 10. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Дякую за плідний розгляд питань порядку денного.

І до нових зустрічей. Бережіть себе, будь ласка. Дякую.