СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування
8 квітня 2026 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги ще раз. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Сьогодні у нас одне питання на порядку денному, це питання про доповіді: доповіді про напрямки подальшого удосконалення та адаптації національного законодавства в процесі вступу України до Європейського Союзу за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату».
Перед тим, як розпочати розгляд цього питання, прошу обрати секретаря засідання. Сергій Васильович, чи зможете ви?
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо в офлайні мені хтось допоможе з кількістю голосів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А може, Олено Володимирівно, ви будете сьогодні секретарем? Зможете? Разом будемо рахувати.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Так, разом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви не проти, тоді сьогодні Олена Володимирівна буде.
Шановні колеги, хто за те, щоб визначити секретарем сьогоднішнього засідання Олену Володимирівну Криворучкіну? Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАГЕРА С.В. Магера – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. 11 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 11 – за, шановні колеги. Дякую.
І нам необхідно затвердити порядок денний. Шановні колеги, чи є зауваження, пропозиції, додаткові питання до порядку денного? Якщо зауважень, пропозицій, додаткових питань немає, то прошу затвердити порядок денний в редакції, з якою ви були ознайомлені раніше: одне питання, яке було вже озвучене.
Хто – за?
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
МАГЕРА С.В. Магера також – за.
НЕСТЕРЕНКО К.О. Нестеренко – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
КРИВОРУЧКІНА О.В. 10 осіб – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Тож розпочинаємо наше засідання. Як я вже казав, єдине питання на цьому засіданні – це питання розгляду подальшого вдосконалення та адаптації національного законодавства у процесі вступу України до Європейського Союзу за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату».
Шановні колеги, як ви знаєте, до України надійшли від Європейського Союзу, Європейської комісії бенчмарки за всіма розділами, зокрема і за четвертим кластером і за розділом 27 «Довкілля та зміна клімату».
Безумовно цей розділ є одним з найскладніших для імплементації нашого законодавства для взагалі впровадження, для досягнення бенчмарків, але так само безумовно нами багато вже зроблено, зроблено завдяки спільній реалізації політики впровадження і реалізації політики як Верховною Радою, так і урядом, так і іншими органами влади, які дотичні до цього.
Сьогодні ми, фактично наша доповідь, наше обговорення буде складатися з двох частин. Перша частина – це доповідь Качки Тараса Андрійовича – Віце-прем'єр-міністра з питань інтеграції до Європейського Союзу. Він трошки докладніше розкаже про бенчмарки.
І друга частина – це доповідь з боку Соболева Олексія Дмитровича і його заступників, які сьогодні також присутні. Він розкаже про те, що ми вже досягли, які проблеми перед нами стоять на шляху досягнення цих бенчмарків.
Шановні колеги, через щільний графік наших високопосадовців у нас тільки година часу, можливо у Олексія Дмитровича буде можливість трошки затриматися, але маємо відпустити о 16:30, можливо навіть трошки раніше, Тараса Андрійовича на нараду високого рівня. Тому пропоную, не гаючи часу, розпочати доповідь.
Будь ласка, Тарасе Андрійовичу, вам слово.
КАЧКА Т.А. У мене в презентації всього-на-всього 79 слайдів, тому я думаю, що ми за 5 хвилин встигнемо. Але насправді, ну тобто ми поділилися презентацією. Фактично це представлення двох елементів - і бенчмарки, які передав Європейський Союз, і Національна програма адаптації законодавства у відповідному розділі.
Головний меседж, який я хочу донести, це те, що ми з вами знаходимось на такому передостанньому етапі переговорів з Європейським Союзом і на найбільш інтенсивному для уряду і Верховної Ради етапі, коли ми з вами що зробили і чого досягли. Так, крім того, що ми країна-кандидат, у нас відбулася скринінгова сесія, влітку минулого року вона відбулася, в липні. Після цього восени Європейська комісія написала скринінговий звіт. Я сподіваюсь, що члени комітету теж брали участь в скринінговій сесії в липні минулого року. Тобто ви знаєте, що ми там представляли. За результатами цієї презентації у нас склався скринінговий звіт Європейської комісії, де вони визначили, що в нас добре і чого бракує.
Ми за результатами цих речей сформували свою переговорну позицію, яка передбачала той факт, що ми готові на себе взяти все законодавство Європейського Союзу з перехідними періодами для низки актів Європейського Союзу. Тобто розділ в «Довкіллі» це розділ, де багато запитів на перехідні періоди, тому тут багато законодавства не лише має бути схвалене, ну там не на якнайшвидше, а мають бути там певні речі, про які розповім пізніше. І всі ці речі - ми все скомунікували Європейському Союзу, всі ці речі, заходи ми запакували з нашого боку, наш «ToDoList», це Національна програма адаптації законодавства, 1 квітня ми її схвалили. Там під 1800 заходів, 1700… Тут в презентації у нас є Національна програма адаптації. Там 1717 актів, 300 законів. Грандіозний документ. Це наш «ToDoList». Паралельно 17 березня цього року Європейський Союз, держави – члени Європейського Союзу, кіпрське головування, всі 27 держав-членів, в тому числі Угорщина, передали нам бенчмарки. Передання бенчмарок – це і є відкриття кластеру. Відкриття кластеру у звичайних умовах відбувається, голосує 27 держав і передають нам бенчмарки. В силу того, що Угорщина блокує це голосування у 27 голосів, цього голосування не відбулося, але вони зробили революцію у своєму переговорному процесі, бо, наприклад, для Північної Македонії такого не відбулося за 20 років, це блокується, для нас з Молдовою це зробилося, нам передали ці бенчмарки. Тобто ми знаємо точно, що від нас хоче Європейський Союз у цій сфері. Тобто зараз держави-члени Європейського Союзу, всі європейські інституції, Європейська комісія, ми, ми чітко розуміємо, що треба зробити. І політично ми цей кластер можемо відкрити і закрити в один день, якщо ми все виконаємо. Далі, після закриття всіх розділів, лише фактично підготування договору про умови вступу, це теж ми зараз працюємо, щоб робити паралельно, але це політична історія, і далі підписання, вступ. Тобто ця стадія, де ми зараз, є останньою і вона вирішальна для нас. Тобто все, що ми зробимо, це і є та ситуація, в якій Європейський Союз може сказати: «Ну ви не робите, то і ми не поспішаємо». Тобто все справді залежить від нас.
У довкіллі у нас є 11 бенчмарок. Я не буду переповідати всі директиви, вони у вас у презентації, яку ми поширили. Під кожною бенчмаркою, це їхня вимога, прописано, що ми робимо у Національній програмі адаптації, яку директиву, як ми впроваджуємо і який закон ми хочемо міняти. Сумарно у нас 55 законів в цьому розділі має бути. Тобто дуже інтенсивна законодавча робота. Олексій Дмитрович потім розкаже, як це все впроваджується.
Що з цих 10 бенчмарок, як вони структуровані? Вони структуровані досить непогано, досить гарно. Бенчмарка перша, тобто, де ми знаходимося, це 4-й кластер, розділ 27-й «Довкілля та зміна клімату».
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тарасе Андрійовичу, чи потрібно вивести?
КАЧКА Т.А. Дивіться, якщо є у вас там серед депутатів, то можу і без презентації. Перша бенчмарка – це наближення до горизонтального екологічного законодавства. Тобто це загальні рамки: стратегічна екологічна оцінка, оцінка впливу на довкілля тощо. І далі у нас відповідно заходи, я просто не буду їх диктувати, тому що вони дуже вичерпно, як бачите в презентації, описані.
Друга бенчмарка – це відповідальність за шкоду навколишньому середовищу й екологічні злочини. Тобто це кримінальна частина екологічного права, в ЄС вона добре гармонізована. І це, власне, акти і є.
Третя 27.3 – це якість повітря і атмосферні забруднювачі. Тобто відповідно теж всі директиви. Теж що важливо тут зрозуміти? Що крім законодавства тут теж є частини: підготовка стратегії, наприклад, 27.3. У нас є також Стратегія контролю викидів до 2030 року.
27.4. Відходи. Ну, знайома сфера. Крім законодавства у нас є Програма запобігання утворенню відходів, яка теж більше на виконавчому рівні, відповідно там постанова Кабінету Міністрів. І під цим всі заходи, яких є досить багато.
27.5. Це водні ресурси, все, що по водних ресурсах. Але також там у нас є, тут теж треба розуміти, що тут є і стічні води, і вода, призначена для споживання людьми, тобто це більше ніж управління водними басейнами річок, тобто це дуже складна історія. У нас там є перехідні періоди. Як ми з ними будемо працювати, я вам розповім.
Шоста бенчмарка – це природоохоронні території (Natura 2000, Смарагдова мережа). Крім самого законодавства нам потрібно забезпечити спроможність управляти цією мережею «Natura 2000», ну і відповідно повідомити про перелік територій, які туди мають увійти в «Natura 2000». Це теж важлива історія – знайти баланс між природоохоронними речами і розвитком економіки. Це треба зробити.
27.7 – це промислові викиди. У нас базове законодавство прийняте, і ми його впроваджуємо. І у нас головний акцент буде по цих найкращих доступних технологіях, яка робота має вестися здебільшого на рівні міністерства, тобто тут у нас є розуміння, про що мова йде.
Далі. Бенчмарка 27.8 – хімічні речовини, шум і цивільний захист. Тобто тут законодавство, і ми маємо бути готові на дату вступу в ЄС. Тут в принципі є спільне розуміння. Це 27.8.
27.9 – це клімат, кліматична наша політика. У нас є, ми маємо бути готові до впровадження після вступу, тому що ми маємо інтегруватися в їхню політики, має бути система моніторингу звітності верифікації, вона у нас більш-менш діє, маємо її доробити. Але ми маємо оновити свою довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року і максимально узгоджуватись з Європейським Союзом.
27.10 – це можливо найскладніша для економіки буде, це наближення у сфері торгівлі викидами. Нам треба законодавство про систему торгівлі викидами схвалити. Знову ж таки моніторинг, звітність, верифікація потрібна. І ми маємо теж вирішити питання щодо реєстру Союзу по цій всій системі торгівлі викидами приєднатися. Що робити з free allowances тобто безкоштовні ці квоти, які надаються зараз Європейському Союзу, і по судноплавству, вирішити питання по авіації, по всіх цих історіях. І також в цій частині ми маємо вирішити питання CBAM, тобто це прямо в бенчмарці написано речення про те, як ми приєднуємося до цієї системи, тобто на треті країни.
І остання бенчмарка, тобто ці 10 бенчмарок вони більше стосуються policy самих законів, це закони і постанови Кабінету Міністрів.
11-та бенчмарка - це інституційна. Тобто що Україна демонструє достатній потенціал адміністративних органів на всіх рівнях з високими стандартами доброчесності в інспекціях, покращує координацію роботи і демонструє на всі відповідні структури адекватну підготовку запровадження задовго до вступу в Європейський Союз, щоб ми могли в цій системі працювати.
Такі 11 бенчмарок, вони у нас всі розписані в презентаціях. Презентація - це по суті під кожну бенчмарку заходи Національної програми адаптації законодавства.
По перехідних періодах. Тобто в багатьох цих бенчмарках у нас є запит на перехідні періоди. Наприклад, по системі торгівлі викидами. Там по воді ми теж просили перехідні періоди.
Європейський Союз по всіх цих запитах визнав раціональність цих запитів. Тобто жоден з цих запитів не відкинув, не сказав, що ми не звертаємо увагу, і їхня позиція, що ми маємо відповідати на дату вступу.
Але ця ситуація можливо навіть складніша ніж з впровадженням самих бенчмарок. Чому? Тому що ми повинні підготувати прямо зараз, у 2026 році, імплементаційні плани по тих директивах, по яких ми запросили додатковий перехідний період. Наприклад, там по системі торгівлі викидами або по воді, щоб ми чітко зрозуміли, скільки нам треба часу, що ми будемо в цей час робити, коли схвалимо який закон, в якому обсязі, які гроші для цього потрібно, інші речі.
І це нам потрібно робити спільно з вами, тому що ідея полягає в тому, щоб у нас було спільне розуміння по всіх цих історіях. Ми звітуємо по цьому всьому в цей рік, фактично там щомісяця. Ми сподіваємось на те, що ми зможемо з членами комітету обговорювати законопроєкти в цій сфері ще на стадії їх там схвалення урядом і подання до вас, щоб було розуміння спільне. Але є також розуміння. що крім того, що це великий обсяг завдань, всі задачі тут знайомі. Як ви бачите, всі сфери діяльності ви дуже добре знаєте, знаєте, де у нас там проблеми, чому ми по відходах якось не дуже сильно просуваємося, по всіх інших речах. Тому я думаю, що тут інтелектуально немає загадок, тому нам треба просто зробити те, що ми можемо зробити, по перехідних періодах домовитися і все.
Дякую. Це максимально стисло. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Андрійовичу. Тарасе Андрійовичу, скажіть, будь ласка, і все ж таки з цих 11 бенчмарок, на ваш особисто погляд як основного перемовника, що для нас буде найскладніше для виконання по нашому розділу?
КАЧКА Т.А. Ну найскладніше, це ми вивели у перехідні періоди, тобто всі найскладніші…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Окрім перехідних періодів, те, що…
КАЧКА Т.А. Дивіться, по всьому решта ми на скринінгових сесіях казали, що ми до 27-го року будемо відповідати. Тобто у нас насправді нічого не помінялося з тієї скринінгової сесії. Тому я думаю, що все те, що ми бачимо як законодавчу базу, інше питання, що ми розраховували там 26-27-й рік, то нам в ідеалі, щоб всі законопроєкти були у Верховній Раді цього року, щоб, можливо, навіть по максимуму прийняти. Тобто тут більше ми на вашу експертизу покладаємося, що є прийнятним, неприйнятним. Але мені здається, що по багатьох цих речах, хіба що ми там по відходах досить довго якось там зволікали попереднє десятиліття, але по всьому решта…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, складна сфера, багато зобов’язань по відходах. І виконання цих зобов’язань відповідно вплине і на економіку, і на стан інфраструктури, і великі вкладення. Хотів би ще додати, крім відходів, ще проблематику водопостачання, водовідведення, доведення водних об’єктів до доброго екологічного стану, звісно, це те, що потребує великих вкладень. Це зрозуміло.
Шановні колеги, чи є… Да, будь ласка, Юлія Юріївна.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Доброго дня, шановні колеги. Тарасе Андрійовичу, в першу чергу дякую за вашу роботу, вона дійсно дуже комплексна, всеохоплююча. Я думаю, що я основні питання задам міністру, тому це здебільшого вони по виконанню бенчмарки. У мене одне концептуальне питання. Я отримала від вас листа як голова робочої групи по виконанню імплементації Директиви 1203 про захист довкілля через кримінальне право. І ми просто зараз хотіли би почути, як взагалі відбувається алгоритм, щоб ми побудували взаємодію між вами, міністерством і робочою групою. Тут питання отримання вже перекладу офіційного директиви. Ми знаємо, що були зміни у цьому році стосовно створення державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» і відповідно є план, де до 1 липня подаються, переклад офіційний, відповідні директиви. Була офіційна відповідь, що ця директива у 25-му році була включена у план дій. Але є велике прохання, тому що є і судді Вищого Суду у нас в робочій групі, як концептуально взагалі відбуваються, які строки і коли це публікується, і скільки треба чекати часу? У нас до 26-го, там до 27-го треба вже отримати й імплементацію, і прийняття законопроєкту, а по факту ми не можемо майже вже рік отримати офіційний переклад директиви для повноцінної роботи. Ну ви розумієте, це важливе питання, тому що у нас є робочі групи, не одна, по імплементації директив, і це концептуальне питання для розуміння взаємодії, алгоритму дій, це реалізація взагалі питань подальшої імплементації. Буду вам дуже вдячна. Щоб ми просто розуміли для майбутнього.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Михайлович.
ІЛЬКОВ О.М. По перекладах ситуація наступна. Ми розуміємо, що це надзвичайно важливе питання, саме тому урядом були внесені відповідні зміни, була створена відповідна установа, вірніше, на базі існуючої установи було розгорнуто офіс перекладів, він зараз набуває своєї повної функціональності. Ми у свою чергу, оскільки займався раніше цим Урядовий офіс, ми підготували їм всю ту базу перекладів, в тому числі і по тому питанню, яке ви ставили у своєму депутатському запиті. Але для того, щоб він став офіційним, вони там повинні завершити ті всі процеси стосовно термінологічної перевірки, ну і власне вже керівник установи затвердить його як офіційний переклад. Я думаю, що це питання місяця або двох. Вони вже знайшли керівника. Тобто вони зараз розгортають повністю свій функціонал. Функції затвердження перекладів будуть передані їм.
Ми можемо в робочому порядку, оскільки там текст вже є, да, він просто офіційно не затверджений, можемо поділитися з вами тим текстом для зручності роботи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олено Володимирівно. Потім Сергій Васильович.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.
Тарасе Андрійовичу, користуючись тим, що ви разом з Олексієм Дмитровичем і впровадження наших європейських зобов’язань, воно дуже негативно відкликається на промислових підприємствах. Як мажоритарниця від Кривого Рогу, на території якого розташоване «АрселорМіттал», він стикається з безліччю проблем неконкурентоспроможних у порівнянні з європейськими металовиробниками, цін на електроенергію, яка різниця у рази загрозою компенсації вартості пасажирських перевезень за рахунок зростання вартості вантажних перевезень і CBAM, які металургійні підприємства очікували на рівні 5,7 євро за одну тонну СО2. Наразі Єврокомісія оприлюднила цифри – більше 75 євро.
Яким чином ми можемо підтримати? Яка позиція уряду? Як підтримати промислові підприємства, які є містоутворюючими? От вже закритий ливарно-механічний цех, це одна ділянка, мінус 3 тисячі родин втратили роботу. Містоутворююче підприємство і найбільший платник податків в області і в країні.
Дякую.
КАЧКА Т.А. Тут просто досить цікаво, чому «АрселорМіттал» інвестував у фактично в модернізацію лише видобутку руди, а не в модернізацію власне металургії. І я думаю, що ті кошти, які вони інвестували в руду, могли б піти на те виробництво, яке з доданою вартістю, і це б зменшило викиди так само. Тобто тут теж треба розуміти, що треба оцінювати ситуацію, коли підприємства свідомо протягом багатьох десятиліть ігнорували декарбонізацію, хоча мали... Зараз ситуація така, маємо яку маємо, справді абсолютно, ну Олексій Дмитрович більше знає про «АрселорМіттал», тому що у нас постійний діалог з ними ведеться, ми намагаємося допомогти чим можемо.
А по CBAM у нас очевидно є проблема, тому що Європейський Союз не пішов назустріч минулого року по винятку, по CBAM, хоча це законодавством було передбачено, маючи на це свої мотиви. Маємо ще цей рік, поки це все працює віртуально без конкретних грошових платежів. І у нас є робота і політична з Єврокомісією, і ми там намагаємося і через торгівельні спори якось переконати, що ті цифри, які є, вони є дискримінаційними по default (нерозбірливо), але в цілому головний аспект має полягати в тому, що з успіхом цього року на якийсь перехідний період чи без нього власникам теж треба мати чітку програму декарбонізації, інакше навіть якщо ми відкладемо на 2-3 роки цю ініціативу, все одно цей тиск на декарбонізацію в металургії буде надзвичайно високим. І тому тут треба спільно виходити в те, яка є інвестиційна програма на самому підприємстві.
Дякую.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Да, дякую вам за відповідь. Я абсолютно погоджуюсь. Просто як вірно ви зазначили те, що десятиліттями не вирішувалось, на жаль, навіть в останні роки «Арселор» намагається здійснити кардинальні заходи, але за такий короткий термін таке складне підприємство просто не можна модернізувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, будь ласка. Якщо можна, коротке запитання від Сергія Васильовича. Сергій Васильович, у вас запитання до Тараса Андрійовича?
МАГЕРА С.В. Ну, якщо можна. Я не знаю, хто відповість.
Перше. Я дуже вдячний за те, що є намагання дослухатись до точки зору депутатів, нашої експертизи. І у мене просте питання. Підкажіть, будь ласка, яким чином: чи офіційним запросом, чи, може, ви якось через Олега Бондаренка зробите нам посилання до тих фахівців, комунікацію. Хто зараз, мене цікавить, як і Олену, хто буде готувати проєкт закону по національній системи торгівлі викидами? Конкретно, щоб ми могли якось комунікувати. Бо, наприклад, у мене за плечима десятиріччя праці на металургійному підприємстві і мені цікаво це знати, хто конкретно в уряді буде займатись цим питанням підготовки цього документу, щоб ми його побачили не в залі чи уже після приймання в уряді, а до.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо дозволите, все ж таки я прошу відпустити Тараса Андрійовича. Я думаю, що Тарас Андрійович за можливості і на наступні наші комітети, коли буде можливість підключатись, підключиться і дасть нам відповіді на інші запитання, які дотичні до цього. А зараз нарада... Дякуємо вам.
У нас залишається Олексій Дмитрович, залишається Ірина Іванівна, залишається Ігор Олегович. І Олександр Васильович з нами також в Zoom. І відповідно я думаю, що на більшість запитань, які зараз будуть, ми зможемо отримати відповідь.
Будь ласка, Олексію Дмитровичу.
СОБОЛЕВ О.Д. Так. Дякую за запитання.
Ми розробляємо відповідний законопроєкт, ми минулого тижня у себе всередині погодили там загалом, як виглядає концепція. Мій заступник Олександр Краснолуцький тут має бути онлайн, він веде цей напрям. То я пропоную, так, ми сконтактуємо з вами, для того щоб долучити до робочої групи і напрацювати текст. Тобто зараз текст тільки готується на погодження на міністерство, так. Тобто навіть урядової позиції якоїсь вивіреної до кінця немає. Але ми хотіли би її напрацювати доволі швидко і будемо вдячні за допомогу і залучення, тому що це частина рішення також по CBAM. Тобто наш підхід довгостроковий і ми зараз теж з Єврокомісією опрацьовуємо, щоб добровільним податком збирати в Україні, повертати його якраз на декарбонізацію там заводам і через от цей закон про СТВ ми зможемо це впровадити. Тому зараз також обговорюємо з ринком, щоб і ринок теж це розумів і підтримував. Давайте спільно працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка. Але ми не почули ще доповідь Олексія Дмитровича. Можливо, ми почуємо доповідь Олексія Дмитровича, а потім повернемося.
ТИМОЧКО Т.В. Я дуже би хотіла задати це питання Тарасу Андрійовичу, тому що він як би є головним переговірником, ну веде цю лінію. І у нас є дуже серйозна прогалина в питаннях реалізації бенчмарки. Один бенчмарк 27.6 займає в презентації віцепрем'єра 19 сторінок із 79-ти. Інші 5-6 сторінок. Тобто є одна умова у європейців до України щодо живої природи. І це 19 сторінок. Там величезна кількість директив і регламентів. Я би дуже хотіла, щоб принаймні тепер хтось доніс до відома віцепрем’єра, який веде це питання, що всі ці 19 слайдів, директиви і регламенти, вони віднесені до 2030 року, 2029-2030 роки. Я не кажу, що клімат, відходи, вода, що це неважливо, але все, що пов’язано з живою природою, це найбільш фокус уваги європейців, вони віднесені на 2029-2030 роки, але вони представляють найбільшу складність в реалізації, найбільшу. І їх відносити туди – це означає, що потім буде стіна і така ніби прозора, і ніби все, ми тут уже багато зробили, а європейці скажуть: ні, без живої природи ви до нас не прийдете.
І от просто я би хотіла дуже, це не є якесь запитання, це просто побажання, пропозиція дуже багатьох науковців і громадських організацій звернути на це увагу. Тут у комітеті це розуміють. Але це поки що на засіданні тої міжвідомчої комісії, яка нам цю рамку робила, ніхто навіть голосу не підняв за живу природу, і прийняли це все, відкинули 2029 рік.
Я хотіла запитати Тараса Андрійовича і вас, Олексію Дмитровичу, чи можна ці терміни, ми для себе, Україна може змістити сюди, почати в 2026‑му, в 2027-му, в 2028-му напрацьовувати? Бо Закон, наприклад, про державний контроль лежить скільки? Багато років. І це складно. А Смарагдова мережа? Вона на дух не сприймається. То ми маємо почати щось міняти.
І тому є, по-перше, пропозиція, ми письмово Всеукраїнська екологічна ліга ці питання письмово викладе і напишемо звичайно. Коли я побачила цю презентацію, я зрозуміла, що це не є у фокусі. От це є дуже великий для нас виклик. Я не кажу, що там зразу починати про шкури тюленів писати якісь нормативні, але почати писати про виконання завдань пташиної і оселищної директиви, знайти шлях, і ми, до речі, Олексію Дмитровичу вносили пропозицію, щоб врегулювати Смарагдову мережу зараз. Не прийняли закон – можна нормативно врахувати, що можна тут робити, чого не можна, які є охоронні зони, і тоді дуже багато питань, в тому числі і по Полонині Руна, і по Мархалівці, вони будуть вирішуватися. Таких об’єктів багато по Україні.
Тобто щось почати треба крок за кроком робити, щоб ці проблемні питання вирішувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Валентинівно.
Я думаю, що під час своєї доповіді Олексій Дмитрович і це питання також висвітлить, якщо можна.
Ваше запитання до Тараса Андрійовича безумовно ми передамо і думаю, що...
ТИМОЧКО Т.В. З Олексієм Дмитровичем у нас є комунікація, ми працюємо і, слава богу, є відчуття розуміння. Але туди хто донесе?
ГОЛОВУЮЧИЙ. У Тараса Андрійовича і Олексія Дмитровича не от таке розподілення. Вони так само одного рівня міністри, просто Тарас Андрійович відповідає за євроінтеграцію.
СОБОЛЕВ О.Д. Дивіться, у нас, я не думаю, що є проблема, тому що є політичне завдання – бути готовими до вступу в ЄС до кінця 2027 року. Воно стосується всього.
Так, ви праві в тому, що Національний план адаптації, так, там є 28-а, 30-а, ми всередині, і це от таке політичне завдання у нас, що у нас немає до цього часу. Тому ми от в цих бенчмарках так само будемо поспішати.
Давайте я тоді зараз пройдуся по тому, як ми працюємо роботу. Головна складність у нас, мені здається, на технічному рівні, до того, як ми дійдемо до якогось політичного.
По-перше, я хотів би насправді не з цього почати, я хотів би дуже почати з подяки всім депутатам з останні 2 дні голосування. Ми дуже-дуже вдячні як уряд, це дуже нам допоможе, сподіваємося на чудову подібну сесію через пару тижнів, але просто хотів би подякувати за всі ваші голосування цього тижня. Дякую.
Тепер, стосовно бенчмарків. Це найбільший переговорний розділ в процедурі вступу України в ЄС, 200 актів права ЄС від управління відходами, охорони природи до системи торгівлі викидами, вуглецевого мита, тобто він дуже широкий, порівняно з багатьма іншими, це дуже часто про все.
Завдання в той же час, як Тарас Андрійович теж казав, що завдання у них конкретні і вивірені. Це добре, що у нас є бенчмарки, ми знаємо, що від нас очікують. За нашим планом адаптації нам потрібно 144 нормативно-правові акти. В принципі ми подивилися, мабуть, якісь закони, які там є, тобто нам потрібно буде десь 55 законів, з них, можливо, десяток будуть об'єднані в якісь там більші акти, але от поки там базова оцінка - 144 нормативно-правові акти. Це закони, постанови Кабміну, накази Мінекономіки. Є плановий строк у відповідного виконавця. Знову-таки, все, що ви бачите в цій карті адаптації, стоїть на там 28-й - 30-й, воно має бути в 27-му, ми зараз напрацьовуємо механізм, як дійсно це виконати.
Найбільша категорія по актах це 55 законів, 57 постанов і розпоряджень КМУ, 31 наказ Мінекономіки, решта - інші нормативно-правові акти.
Значить, що робимо зараз, де бачимо складнощі? 46 актів вже в активній розробці або на стадії погодження. Так. Там зі 144-х третина десь є. Якщо по суброзділах дивитися, картина різна. В кожному є рух, але десь більше, десь менше.
По клімату. Всі 9 НПА вже в активній роботі. 8 законів, 1 постанова КМУ. Тобто тут ми рухаємось доволі непогано.
Якість води. Розпочали 14 з 19-ти. Це переважно постанови і накази. В той же час Мінекономіки, довкілля і агро відповідає за 5 з 19-ти. Велика частина по воді звісно в Мінрозвитку знаходиться.
По охороні природи. З 27-ми 8 в роботі. Це 5 законів, 2 постанови, 1 наказ. Власне те саме, про що ви зараз говорили, що розділ складний, великий і ми ще не почали все робити.
Хімічні речовини та промислові викиди. Всі розпочаті акти вже проходять погодження.
Про відходи і циркулярну економіку. Треба сказати, це найбільший субпідрозділ, тут 70 нормативно-правових актів. Велика частина ще попереду. Наша проблема з тим, що акти в ЄС напрацьовуються прямо, як би їх директиви, от як ми пишемо. Тобто ми до кінця зараз не знаємо, куди ми маємо влучити, так.
Батареї і електронні відходи, пластик, пакування - ці всі сфери оновлюються в ЄС прямо зараз. Тому це тут така складність.
Тепер, 98 актів зі 144-х не розпочато. Частина з них запланована на 27-й рік, але темпи розробки потребують додаткових зусиль. Нам необхідно там залучити додаткову підтримку і ми вже розмовляємо з донорами про це.
Окремо технічну складність хочу зазначити, що по дев’яти напрямках – геологічне зберігання вуглецю, сертифікація вуглецевих поглиначів, багато інших, розробка НПА потребує, той самий СТВ, потребує спеціалізованої експертизи, якої в тому обсязі і глибині, яка необхідна для цих актів, в Україні бракує. Об’єктивне обмеження, тому що ми щось намагаємось імплементувати, що іноді відчувається доволі теоретичним тут. І ніяк це не вирішиться адміністративним ресурсом, тільки з дуже широким залученням всіх експертів. І тут ми дуже будемо покладатись в тому числі на комітет.
Тепер, ми активно залучаємо міжнародну підтримку в рамках донорських програм – GIZ, Ukraine TO YOU, Pragma, You for green та інших. По швидкості виконання, всі роботи ведуться паралельно, наскільки можливо, по всіх розділах одночасно, не чекаючи завершення, тобто там і те, що стоїть на 27-й і на 28-й роки ми готові починати зараз. Проблема в спроможності.
Можливо, це власне все по виступу. Давайте, може, до питань перейдемо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Дмитровичу.
Олексію Дмитровичу, я задам одне з найголовніших питань. І все ж таки, повертаючись до 27, 11-го бенчмарку. Це бенчмарк, який вимагає достатнього рівня спроможності - спроможності адміністративних органів на всіх рівнях, зокрема інспекції. І тут, я думаю, що нам варто разом… Сьогодні, як ви вірно замітили, ми в другому читанні прийняли закон, Верховна Рада прийняла Закон «Про Основні засади державного нагляду». Безумовно, цей закон відкриває нам шлях, новий шлях до впровадження державного екологічного контролю. Я сподіваюсь, що спільними зусиллями, користуючись тим, що зараз під Мінекономіки велика кількість центральних органів виконавчої влади, в яких розпорошені повноваження екологічного контролю, які всі ми можемо об'єднати в одному органі, я впевнений, що завдяки вам, завдяки Ігорю Олеговичу, завдяки діяльності комітету, громадськості ми врешті-решт зсунемо з місця питання реформування державного екологічного контролю і в стислі терміни і усунемо дублювання повноваження, і приведемо державний екологічний контроль до нормальної європейської системи.
Але одночасно з цим хотілося б зауважити, що і ті органи, які існують зараз, вони в жодному випадку не мають понижувати свою адміністративну спроможність як для формування політик, а ми бачимо, що у нас велика кількість політик ще недоформовані, так і до реалізації політик.
І в цьому випадку я хотів би підкреслити, що нам необхідно запроваджувати нові органи, нові органи, які будуть розвантажувати міністерство. Міністерство в складному стані через, на жаль, недостатність фахівців по будь-яких питаннях. І такі питання, як питання природно-заповідного фонду, впровадження територій «смарагдової мережі» і потім відповідно перехід на «Natura 2000», питання кліматичної політики, питання політики у сфері хімічної безпеки, питання у сфері, величезній сфері управління відходами - все це потребує додаткової спроможності державної влади перш за все.
От, якщо можна, дуже коротко освітити це питання, які у вас плани в цьому напрямку.
СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання. Дивіться, у нас тут кілька напрямків. По-перше, це дійсно дуже бенчмарк, який там не нормативними актами вимірюється, так, а спроможністю органів.
По-друге, у нас задача була від Президента провести загалом аудит там по наших органах, по інших ЦОВВ, де, що і як працює та де можлива оптимізація. Просто тому що ми всі і готуємося, і перебуваємо у стані війни, тому ресурси потрібно використовувати максимально оптимально. Ми такий аудит провели. Що ми розуміємо? От, наприклад, одна із знахідок, це було те саме, що функції контролю, вони розпорошені по великій кількості контролюючих органів, і бізнесу незручно, і нам управляти цим незручно, і потрібно, у нас є екоінспекція, знову ж таки, є такі пілотні проєкти і проходять, мені здається, вдало. І ми готуємо постанови, які там об’єднують територіальні органи всередині екоінспекції, для того щоб краще цим управляти. І от таким підходом можемо робити. Тому мати орган контролю, який дійсно єдиний головний, це так само відповідає нашій політиці.
Стосовно різноманітних органів, які вимагаються, згадуються у директивах, по сферах якщо подивитися, ну тобто тут можна нарахувати, мені здається, більше десятка, воно виглядає як занадто обтяжливо, знову ж таки, для державного управління. Ми намагаємося знайти ту модель, за якою є контроль, водночас воно відповідає європейським директивам. І тут оцей баланс намагаємося знайти.
Тепер стосовно того, я знаю, були у медіа про об’єднання питання. Дивіться, ніяких рішень немає. Це частина процедури аудиту, де ми дивимося на якусь оптимізацію, внутрішні робочі дискусії, ніякої навіть міністерської позиції ще не сформовано, тому що є величезна кількість обмежень, яка не дозволяє, навіть якщо здається, що щось можна якось оптимізувати, це неможливо. Тому ми шукаємо, шукаємо баланс по цьому. Але нам потрібно мати правильний підхід для управління, для того, щоб якраз по 11-му бенчмарку показати, що у нас не там, я не знаю, не 40 різноманітних органів, де якийсь працює, якийсь не працює, хтось спроможний, хтось ні, ну це дуже складно контролювати, навіть якщо б це було окреме міністерство. Потрібно знати: от у нас є якийсь десяток органів, які виконують свою політику, і вони всі спроможні. В такому ключі ми і дивимося на це.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
ЛАБУНСЬКА А.В. У мене є загальне запитання. А чому не залучити 2-3 депутати від комітету на постійній основі, які будуть займатися цим питанням разом з Кабінетом Міністрів? Я розумію, що добре робити крайньою Верховну Раду. Ну, чесно кажучи, відношення до Верховної Ради видно по представництву на нашому комітеті, інколи взагалі нікого немає від Кабінету Міністрів. Чому Верховну Раду завжди ставлять вже перед фактом те, що прийнято? Мені здається, що це було би набагато краще для всіх і логічніше, якщо би це напрацьовувалося разом: і проєкти законів, і підзаконні акти. Ну чому це не зробити на постійній основі? Я думаю, що одного вас буде замало, хоча б три депутати по напрямках. І це робити на постійній основі разом з Кабінетом Міністрів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліко Вікторівно, дякую за питання. Я зі свого боку скажу, що практика останніх місяців діяльності Кабміну, вона свідчить про те, що народні депутати широко залучаються до розробки законодавчих ініціатив, як мінімум. Ті законодавчі ініціативи, які зараз надійдуть до Верховної Ради, зокрема законопроєкт про імплементацію Регламенту EUDR, це Регламент, спрямований на запобігання знелісненню і контроль за товарами, які вирощуються на знеліснених ділянках. Оцей законопроєкт, наприклад, вже зараз опрацьовується разом з мінімум двома комітетами – нашим комітетом і Комітетом з питань аграрної політики – і він буде подаватися саме від двох комітетів, і відповідно ми його будемо контролювати з початку до кінця.
Чи готове міністерство, так само як й інші органи, залучати народних депутатів і отримувати експертизу від Верховної Ради? Впевнений, що також готові. У нас є велика кількість міжвідомчих робочих груп, які постійно працюють і на яких можна висловлювати свою позицію. Тобто така залученість є. Якщо є якісь точкові питання, то я буду просити, щоб ви висловили таке побажання, ми їх передамо до уряду і безумовно уряд, я впевнений, буде долучатися.
Будь ласка.
СОБОЛЕВ О.Д. Дивіться, по тому, скільки нам потрібно буде законів прийняти і знову-таки політичне завдання – бути готовими за там наступні два роки, то, мені здається, без залучень депутатів під час розробки нічого не вийде, бо ми просто не встигнемо прийняти їх на уряді, потім в Раду, потім змінити, потім проголосувати і так далі. Тому ми – за. Тому давайте набудуємо робочу групу.
Я попрошу Олександра Васильовича Краснолуцького від нас скоординувати цю роботу, він онлайн підключений. Давайте зробимо по всіх законах, які ми розробляємо, щоб ми точно знали, хто за ким закріплений. Ми – за.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юліє Юріївно.
ЛАБУНСЬКА А.В. Я дуже вдячна. Я думаю, що це піде на користь країні в першу чергу.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Олексію Дмитровичу, у мене також концептуальне питання стосовно взагалі стану виконання бенчмарків ЄС. Перше, 27.11, ми вже його згадували. Це як інституційно спроможнить реалізації. І 27.6, тобто той, який, колега згадувала, один з найбільш важливих питань охорони дикої природи і збереження видів та оселищ.
Є фактично відповідна аналітика реалізації підготовлення проекту LIFE Європейською комісією, в які були залучені громадськість від України, це спільний проєкт з чеськими колегами. І є відповідна аналітика, яка дає конкретні дані стосовно створення окремої агенції, яка б займалася охороною природи. Ігор Олегович брав участь в одній із цих зустрічей, які відбувалися у Празі. Я в (нерозбірливо) цього. Я просто для того, щоб ті аудити, які проведені всередині уряду, які є безпосередньо результати, об’єднати з громадськими аудитами для того, щоб ви подивилися.
Дякую за вашу відповідь стосовно змін і об'єднань, тому що це також важливо. Я знаю, що зараз громадськість проводить такі аудити окремих інституцій із залученням і колишніх співробітників, і всіх інших. І дуже важливо, щоб ці громадські аудити стосувалися всіх відповідних структур, які розглядаються для подальших змін, тому що без цього 27.6 ми не реалізуємо без будь-яких.
Стосовно бенчмарка 27.1 і 27.2, це горизонтальне екологічне законодавство і забезпечення відповідальних за екологічні порушення. У нас не відновлені ще повноцінно екологічні перевірки, так, екоінспекції?
_______________. Перші накази вже пішли.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Пішли вже накази?
_______________. Вже підписано 19 наказів, інші в роботі.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. І коли планується найближчим часом?
_______________. Та вони постійно, цей процес…
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Так. Але дивіться…
_______________. Процес запущено.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дивіться, deterioration of habitats (погіршення середовища існування). Ми зараз говоримо про реалізацію конкретних бенчмарків. Це якраз порушення, яке чітко зазначене в бенчмарку.
Будь ласка.
_______________. Якщо можна, відповім.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Та я зараз закінчую і буду вам вдячна за відповідь.
Тому що це дуже тісно пересікається з 1203. Це Директива по реалізації захисту довкілля через кримінальне право. Іде тісна робота з СЕП і дуже важливо в подальшому, щоб ми в рамках реалізації того чи іншого бенчмарка мали відповідні рішення. І це ключове по тому, що відбувається.
І тому, Олексію Дмитровичу, прохання, якщо будуть такі аудити, щоб громадські аудити, які зараз проводяться громадськістю, також враховувались. Ну і звісно, щоб був залучений комітет до всіх цих процесів, тому що деякі просто рішення викликають питання. Не рішення, а інформація про деякі рішення.
Дякую.
_______________. Якщо можна. Також хочу, користуючись нагодою, подякувати шановним народним депутатам вже, підтримати слова Олексія Дмитровича.
Хотів би сказати декілька слів щодо екоконтролю, так, уже по черзі. Олег Володимирович сьогодні зауважив, так. За дорученням міністра сьогодні у нас буде проходити перша зустріч, перша нарада в міністерстві. Користуючись нагодою, Олеже Володимировичу, вас запрошую взяти участь. Це стосовно усунення дублюючих функцій, які ми зможемо усунути за допомогою рішень уряду. Ми розуміємо, що остаточно це можна прибрати тільки законом. Дякуючи народним депутатам, сьогодні у нас є новий старт, це 14030, від якого починається відлік щодо, по суті, започаткування законопроєкту про екоконтроль. І ми починаємо над цим працювати і дуже будемо вдячні, якщо ви будете долучені до цього, Олена Володимирівна постійно з нами перебуває на конекті з цього напрямку. Це перше.
Друге. Щодо відновлення перевірок. Ми за дорученням міністра заслухали всіх: бізнес, громадськість, всередині системи попрацювали. Ми зараз будемо теж вносити певні зміни в 303-ю постанову, тому що ми повинні врахувати бізнес, який зруйнований, щоб дати можливість йому працювати. Сьогодні в нас була нарада з цього приводу, Олег Володимирович теж був присутній, ще народні депутати. Ми шукаємо той баланс і компроміс, який дасть нам можливість захищати довкілля і не руйнувати бізнес. Це стосується зокрема територій, на яких ведуться активні бойові дії.
Щодо наказів. Да, цей процес трошки затягнувся, ми це розуміємо. Перші накази вже паном міністром підписані і вчора чи позавчора вже направлені в Держекоінспекцію для того, щоб вони почали працювати. Ми будемо виважено підходити до всіх цих прийнятих рішень, скажімо так, бо ми розуміємо, що повинні іти по лезу, скажімо так, про яке я вже сказав. Це баланс між захистом довкілля і тиском на бізнес.
Тому теж будемо дуже вдячні, якщо ви будете долучатись. Юлія Юріївна, я знаю, ви постійно з нами на конекті, і порушення, які стосуються природно-заповідного фонду, іншого біорізноманіття, тому завжди відкриті, завжди готові співпрацювати і пояснювати, якщо є якісь там рішення, про які ми говоримо.
І стосовно створення агенції по біорізноманіттю. Да, це ми розглядали з самого початку. Ця ідея підтримується і в нас є сподівання, якщо, як сказав Олексій Дмитрович, в системі міністерства і з народними депутатами, з громадськістю ми дійдемо до того, що ми будемо об’єднувати якісь, можливо, центральні органи виконавчої влади, то це саме звільнить місце для агенції по біорізноманіттю, можливо, ще якісь органи, які на сьогодні потрібні Україні.
_______________. Дивіться, ну Олексій Дмитрович вже сказав: немає нічого.
_______________. І це дуже добре, що пан міністр це озвучив.
Дякую.
_______________. Дякую.
Вибачте, що довго.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я бачу, доволі давно вже рука Олександра Васильовича. Але перед тим, можливо, є у народних депутатів членів комітету запитання? Запитань немає.
Але у мене є ще одне запитання до Олексія Дмитровича і думаю, що і до Олександра Васильовича також.
Олексію Дмитровичу, однією з найскладніших сфер, яка є найбільшим викликом для нашої євроінтеграції, до виконання зобов’язань перед Європейським Союзом, які ми взяли на себе нещодавно, є кліматична сфера. І в цій сфері є велика кількість зобов’язань, які є кроссекторальними, це і План адаптації до зміни клімату, і стратегії запобігання змінам клімату. Якщо можна, розкажіть трохи докладніше, що зараз робиться. Ми до цього часу, наскільки я пам’ятаю, так і не побачили довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, вона ще не прийнята урядом, хоча вона мала бути прийнята 4 місяці тому. Прогрес все ж таки має бути відчутним у цій сфері. Я хотів нагадати, що відповідно до закону, який ми прийняли півтора роки тому, в цьому році уряд вже має звітуватися перед Верховною Радою в частині виконання цього закону, не пізніше ніж 1 червня. То, якщо можна, коротко розкажіть по цьому напрямку.
СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже за запитання.
Я попрошу ще Олександра Краснолуцького розширити, але з тих зобов’язань, які стосуються цього бенчмарку і кліматичної політики, статус наступний, що Закон України щодо створення національної системи торгівлі викидами ми проговорили, долучимо депутатів до розробки, зараз має проходити погодження на ЦОВВ, якась база готова.
Загалом, щодо внесення змін про засади моніторингу і верифікації викидів парникових газів, зміни будуть внесені через прикінцеві положення про створення національної системи торгівлі квотами.
Наступне, про внесення змін до деяких законів України, приведення їх у відповідність до прийнятих законів, створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, теж через прикінцеві положення.
Деякі питання підготовки Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату, вже подано на розгляд уряду.
Розпорядження про внесення змін до Національного плану з енергетики та клімату до 30-го року погоджується з ЦОВВ. Проєкт про затвердження типових вимог до структури Національного плану з енергетики та клімату погоджується так само з ЦОВВ.
Науково-експертна рада зараз знаходиться на уряді. Має там голосуватися.
І Закон України, зміни в Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами» розробляємо зараз з підтримкою Українського кліматичного офісу, робимо зараз аналіз регулювання.
Це конкретні заходи, які вписані у план адаптації.
Може трошки, Олександр, додай, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Васильович.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Доброго дня, Олег Володимирович. Доброго дня, Олексій Дмитрович. Доброго дня, народні депутати, колеги. Дійсно, … (нерозбірливо) по кліматичних питаннях у нас знаходяться нормативно-правові акти або в розробці, або вже на стадії погодження. І відповідно вони будуть прийняті найближчим часом.
По звітуванню, … (нерозбірливо) має звітувати, зараз готується цей звіт. Ми збираємо інформацію для підготовки відповідних звітів.
По стратегії. Стратегія також буде підготовлена і найближчим часом внесена на розгляд уряду. Але попередньо ми з вами проговоримо ще окремо цю стратегію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олена Володимирівна.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу.
У ході нашого засідання також неодноразово наголошувалося на складності виконання бенчмарку 27.4 – управління відходами. Я пригадую, що ще задовго до повномасштабного вторгнення була створена робоча група на базі колишнього міністерства і вона достатньо успішно працювала і напрацювала законопроєкт про управління відходами гірничодобувної промисловості, що для умов нашої країни дуже важливо. Хотілося б дізнатися, яка зараз доля цього законопроєкту. І от в цілому, може нам зробити аудит тих законопроєктів, які вже доведені і обговорені з громадськістю і доведені до рівня майже вже закінчених, доведених до фінальної стадії законопроєктів? І тоді ми зможемо в першу чергу прийняти їх дуже швидкими темпами.
Дякую.
СОБОЛЕВ О.Д. Олександре Васильовичу, можете підказати? Управління…
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. По управлінню відходами. Дійсно, там по управлінню відходами є дуже багато законопроєктів, які ми маємо розробити. Це і управління відходами видобувної промисловості, і управління відходами, що стосується електронного обладнання, що стосується батарейок, мастил. Дуже багато законопроєктів, які ми маємо опрацювати. По управлінню відходами Верховною Радою України цей законопроєкт, на жаль, не був проголосований. Ми проговорювали це питання спільно з колегами, для того щоб його доопрацювати найшвидшим часом і подати до Верховної Ради України. Але, Олено Володимирівно, ми також вас запросимо до цієї робочої групи, для того щоб ми спільно з вами напрацювали ы найближчим часом внесли на розгляд Верховної Ради.
Дякую.
КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую. Із задоволенням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, чи є ще запитання? Будь ласка, Юлія Юріївна.
Давайте спочатку запитаємо. Олексію Дмитровичу, скільки у вас ще часу є? Щоб ми ще зорієнтувалися. Тому що я так розумію, що є запитання і у присутніх.
СОБОЛЕВ О.Д. Хвилин 10…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Будь ласка, якщо можна, Юлія Юріївна. Потім Едуард Петрович.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Ми вже двічі згадували за High Seas Treaty. Це про відкрите море. Це дві важливі угоди, про ратифікацію яких я хотіла саме вам задати, пане міністре. Це High Seas Treaty. Дякую вам, ви підписали цей важливий документ. Він вступив вже в тому році якраз в силу. Звернути увагу, я знаю, що він підготовлений, наскільки я пам'ятаю, так, тобто він проходив погодження. Якщо є можливість, я б хотіла, щоб ви звернули увагу на ратифікацію цього документа.
І друге. Це Конвенція про захист довкілля через кримінальне право. Це Рада Європи. Я знаю, що представництво зверталось в МЗС і зверталось в профільне міністерство. Але воно синхронізоване з Директивою 1203. І це важливо, тому що Молдова вже підписала, далі представництво ЄС підписало, і вони дуже звертаються на Україну. Я обіцяла вам особисто задати питання від цієї інституції.
Дякую вам дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Едуард Петрович.
ПРОЩУК Е.П. Доброго дня. Чутно мене?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да. Чутно. Будь ласка.
ПРОЩУК Е.П. Як було зазначено, (не чути) Україна вже переходить до практичного етапу виконання умов. Європейська комісія оцінює прогрес (не чути)… у звітах за всіма бенчмарками нашого розділу 27-го. Станом на кінець (не чути)… його оцінюємо позитивно.
Однак необхідно зазначити, що оцінка стосувалася попереднього періоду (не чути) … суттєві зауваження, оскільки були вчинені події у нас, які суперечать зобов’язанням України у сфері захисту довкілля, зокрема йде мова про Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем» (не чути) … що створення (не чути)… меліоративних систем не підпадатиме під дію Закону «Про оцінку впливу на довкілля».
До речі, у бенчмарках жодного узгодження із законодавством ЄС (не чути)… питання меліорація взагалі не згадується, але активність міністерства навколо цього питання (не чути)… аспектів у водній політиці України. Я хотів би власне на цьому наголосити, якщо нам потрібно правильно розставити акценти, щоб практично (не чути)… виконання. Власне питання водної політики вкрай важливе, вкрай об’ємне, тут потрібна синхронізація діяльності нашого комітету, профільного підкомітету з міністерством. Тому я буду закликати пана міністра не мовчати і (не чути)… до цієї роботи.
Дякую.
СОБОЛЕВ О.Д. Дякую дуже. Да, будемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, якщо у народних депутатів більше запитань немає, то дуже коротко протягом 5 хвилин давайте поспілкуємося з присутніми в Zoom.
Будь ласка, пан Бондарев, Укрцемент. Будь ласка.
БОНДАРЕВ П.В. Доброго дня всім присутнім. (Не чути) … цементної галузі. Перш за все хочеться зробити акцент на СВАМ, який вже працює і який є великою перепоною для цементної галузі при експорті цементу в Євросоюзу.
Отже СВАМ вже став не тільки кліматичним бар’єром, він зараз працює як жорсткий торгівельний бар’єр. Чому так відбулося? Тому що Євросоюз встановив дефолтні значення для цементу в Україні на рівні, грубо, 1600 тонн СО2 на тонну цементу. Цим показником він майже вдвічі завищив фактичні значення, які викидаються в Україні. Таким чином це б’є по конкурентоспроможності експорту. Враховуючи те, що Єврокомісія не застосувала до України форс-мажор в період війни і плюс поставила ці високі дефолтні значення саме для України по цементу, при цьому вони провели певні дослідження тільки всередині Євросоюзу, не долучаючи Україну, в якої фактичні викиди. У нас від галузі є пропозиція встановити фактичні показники для цементу і цементних опилок, отих, що виробляються в Україні, на основі показників підприємств-експортерів, які підтверджують це звітами. Тобто провести їх аудит і вивести ці реальні значення і застосувати їх вже для України. Тільки тоді експорт може бути в конкурентних умовах. При дефолтних значеннях експорт не в конкурентних умовах.
Наприклад, для країн, які є на території Євросоюзу, але не входять в Євросоюз, Європейська комісія застосувала менші значення в рази, чим для України. Прохання до уряду звернутись до Єврокомісії з цією пропозицією і відпрацювати це питання по-іншому, експорту з України цементу не буде в Євросоюз.
_______________. Дозвольте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
_______________. Що стосується дефолтних значень. Шановні колеги, вони ще не встановлені, дефолтні значення, про це неодноразово говорили. На сьогоднішній день ми ведемо переговори з Європейською комісією, з Європейським Союзом, для того щоби наших верифікаторів акредитувати в Європейському Союзі. Вони би могли тоді зафіксувати ті значення, які є реальні … (не чути). Відповідно ця робота зараз ведеться. Є декілька країн, які готові це робити. Зараз ми зустрічалися зокрема із нашими верифікаторами, збирали всіх верифікаторів при міністерстві на робочі групи, де це все напрацьовується. Були звернення, які підписав міністр на Європейський Союз, на Європейську комісію, тому в цьому напрямку робота ведеться і тут ми всім даємо роз’яснення. Ми зустрічалися з Європейською Бізнес Асоціацією, з Американською торгово-промисловою палатою, з Федерацією роботодавців, де ми це все роз'яснювали. Тому в цьому напрямку робота ведеться.
Дякую.
БОНДАРЕВ П.В. Дякую, що робота ведеться, але дефолт є значенням вже встановленим. Вони були встановлені, коли Єврокомісія прийняла CBAM, і вони вписані в документах Європейської комісії, які були прийняті в грудні 2025 року. Це значення за замовчуванням. Якщо значення ці будуть верифіковані верифікаторами, які акредитовані в Євросоюзі, то можливо будуть значення менші, але поки що працюють дефолтні значення і платити експортерам зараз вже потрібно в дефолтних значеннях. Тому це питання потрібно відпрацьовувати вже, а не чекати 30 вересня чи 30 листопада, чи 30 грудня, тому що тоді точно будуть тільки дефолтні значення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, пане Станіславе, потім висловимося з цього питання. Будь ласка.
ЗІНЧЕНКО С.Л. Дякую за надане слово.
Я хочу додати, що, по-перше, дуже незрозумілим є пов’язання питання CBAM та СТВ, це дві різні речі, не пов’язані одна з одною. Потрібні ліміти, щоб проведені СТВ функціонування систем, які є в Європі, головна ціль – акумулювання коштів для фінансування декарбонізації. CBAM є торгівельне обмеження з кліматичними технічними характеристиками і не має до нього ніякого відношення, навіть по-різному звіти не дорівнюють один одного, це потрібно теж розуміти. Тому впровадження PTS в Україні ніяк власною чи безпосередньо аналогічною за європейським принципом не вплине на CBAM.
Також з приводу платежів, тому що ось в Великій Британії діє власна система ATS з власними тіньовими (не чути) відходами, але зараз британські компанії не виключені з CBAM, не дивлячись на це. Тому я не знаю, хто доніс з різних проєктних організацій цю хибну думку до міністерства.
І ще хочу додати, що маю надію, що все ж таки бізнес буде долучений до розробки, а не поставлений перед фактом, як завжди, в розробці таких системних стратегічних документів, як СТВ, як концепція СТВ. Нагадую, що саме Європейська Бізнес Асоціація 3 роки тому першою розробила свою концепцію впровадження СТВ в Україні. Ми підтримували цю ідею, що потрібно акумулювати кошти, в тому числі за рахунок залучення іноземних європейських фондів фінансування, які в них існують.
І ще раз додам стосовно CBAM. Колеги, і для розуміння, те, що CBAM-платежі наступають з 2027 року, то вони для імпортерів наступають з 2027-го, але (нерозбірливо) кожна тонна проданої української продукції з 1 січня 2026 року вже включає в собі CBAM-платіж чи вона не продається на європейському ринку.
І ще хочу додати, якщо ви думаєте, що це тільки питання цементної, енергетичної, металургійної, галузі добрив та алюмінію, ні, наступні 2 місяці CBAM буде розширюватись, це офіційно оголошено Єврокомісією. Продукція машинобудування буде включена до нього. За розрахунками Федерації роботодавців України, більш як 3 мільярди євро експорту машинобудівного до Європи буде під CBAM. Власне розрахунки GMK Center стосовно впливу CBAM ще в 2026 році - тільки через обмеження металургійного експорту мінус 0,7 відсотка ВВП. І це катастрофа для української економіки. Потрібно буде більше дотацій з Європейського Союзу просити, більше фінансування, але ніяке фінансування дефіциту бюджету не замінить власної промисловості.
Дуже дякую, шановні депутати та шановні міністри і замміністри, що мене вислухали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександре Васильовичу. Коротко.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Так. Хочу звернутися до пана Станіслава, ми з ним цю тему обговорювали. По-перше, ніхто не сказав, що СВАМ це дорівнює СТВ. Ми просто, те, що сказав міністр, і я це готовий підтвердити, що ми Законом про СТВ, НСТВ прикінцевими положеннями врегульовуємо питання і СВАМ. Це дві різні речі, ніхто з цим не сперечається, ніхто про це не говорить на сьогоднішній день.
Що стосується того, що потрібно зараз над цим працювати, то ще раз, пане Станіславе, ми з вами зустрічалися, обговорювали, що ми працюємо, законопроєкт точно ніхто без бізнесу не розробляв, він обговорювався ще на стадії ідеї, обговорювався з бізнесом. І як тільки він буде зараз, як сказав Олексій Дмитрович, зараз він у нас всередині ще дороблюється, як тільки він буде готовий, ми його для всіх винесемо, всі будемо обговорювати, сідати і доправляти якісь речі. Ніхто точно не буде приймати його без народних депутатів, без бізнесу, тому що ми розуміємо, що це не для, ну це історія, яка приймається якраз для країні, це не для міністерства приймається, це не приймається для когось іншого.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Олексій Дмитрович, Олександр Васильович, шановні представники бізнесу, ми бачимо і знаємо, що питання запровадження СВАМ для промисловості нашої країни – це болісне питання. І ми це підіймали вже неодноразово і намагалися сконцентрувати увагу уряду на вирішенні цього питання. У нас зараз буде черговий етап – етап впровадження СТВ, етап обговорення із впровадження СТВ на рівні закону, відповідно у нас буде можливість, сподіваюся, за ініціативи нашого комітету, за участю Комітету з питань податкового законодавства, Комітету економічного розвитку, інших, можливо, комітетів, у нас буде можливість проводити зустрічі, круглі столи, обговорення, на яких, впевнений, бізнес буде почутий, але, безумовно, без шкоди для довкілля, для наших кліматичних зобов’язань і, безумовно, будемо рухатися далі.
Пане Станіславе, завжди готові почути вашу експертну думку. Дякую вам. Дійсно, ми знаємо, що у вас один із найвищих рівнів експертизи в цьому питанні. Не завжди і в усьому ви погоджуєтеся, так само і ми з вами, але тим не менш ми готові рухатися разом з бізнесом, разом з бізнесом, разом з бізнесом далі і у провадженні і СТВ, і вирішенні інших питань для запобігання шкоди бізнесу. Дякую вам.
Шановні колеги, чи є ще запитання? Я думаю, що маємо вже дякувати. Тетяно Валентинівно, дуже-дуже коротко, будь ласка.
ТИМОЧКО Т.В. Я дуже дякую. У мене є така пропозиція для спільної діяльності і депутатів, і міністерства. Вже народні депутати запропонували як би закріпити депутатів за якимись там директивами і допомагати міністерству, ну насправді в травні минулого року, коли в Брюсселі доповідала Україна по нашому розділу, якраз тоді готувалися всі, і міністерство. 17 прекрасних презентацій, вони дали результат. Всі там над цим працювали, щоб Україна найкраще виглядала. І це доказує, що ми можемо спільно працювати, навіть в об’єднаному міністерстві.
Але дивіться, яка ситуація, вже про це говорили. Кожного року, кожного пів року в Європі змінюються якісь директиви, якісь регламенти, вони весь час оновлюються. Наша угода з європейцями не передбачає, що ми будемо орієнтуватись в момент імплементації на нову версію директив. Ще в 22-му році, коли почався скринінг, Олег Володимирович, тоді ви це питання розглядали, і була пропозиція, щоби все-таки звернутися зараз, у нас вже є ці бенчмарки, звернутися до європейців з пропозицією, щоб Україна в ключових питаннях - 6 директив із тих, які були в Угоді про асоціацію, вже не існують, їх вже скасували, а ми весь час прагнемо до тих директив і ми тоді ніколи не доженемо європейців. Оце питання зараз критичне, бо, наприклад, рамкова водна директива уже в жорсткій розробці нової версії.
Прийнятий новий Закон «Про охорону природи», який взагалі на 10 голів вище, ніж те, що було раніше. Це те питання поставити треба категорично, і тоді це має бути можливо не тільки на урядовому, а на рівні Верховної Ради України якесь звернення до Європейського Союзу з тим, щоб Україні як деяким іншим країнам – Молдові зокрема – були зроблені такі винятки, що їм дозволили орієнтуватися вже на новішу версію в той момент, коли ми до цього наблизилися. Не тоді що апріорі всі там на нові, от дійшли ми до цієї директиви, вона вже змінена, бо вже її немає. Це питання треба просто наголосити. Це один момент.
Другий момент, про CBAM. Ще у 2023 році, у 2024-му уже експерти Всеукраїнської екологічної ліги запропонували цю модель, ще CBAM не наступив, і пан Зінченко вже тоді там і всі інші говорили, що буде катастрофа, слово це звучить давно. Але є економічні інструменти, які допомогли б нам вирішити це питання саме яким чином? Ніхто не відмінить нам цей податок карбоновий, тому що вони платять 100, 112 євро за тонну СО2, а наші менше 1 євро. Тобто не буде цього, що нам скажуть: ну все, у вас війна, не платіть. Але якщо би ми змогли домовитися з європейцями створити окремий фонд під контролем Європи і України, щоб ми формально цей платили податок, але не платили в бюджет Європи, щоб вони нам потім чи якось це ну допомогою давали, і тоді це на модернізацію наших підприємств, на підтримку трансформації взагалі економічної структури. Бо звідки ці гроші взяти? Вони величезні, які ми маємо заплатити. Але вони без не то що там, ото знаєте, як залишити на підприємстві, ні, вони в цьому окремому фонді, де будуть жорсткі умови, але будуть акумулюватися величезні кошти, де «зелені» кредити, теплі кредити, якісь інвестиції, всередину України вони підуть. І це буде під контролем там уряду і європейців. Вони готують плани модернізації. Той же ж Кривий Ріг, вони будуть реально говорити: ми це зробимо, наш внесок такий. Але з того фонду взяти гроші. І це могло би допомогти зараз цю проблему хоча б якимось чином розв’язувати, тому що точно не можна пов’язувати з торгівлею. Я не повторююся, але це був би той інструмент інноваційний, який би не робив нас жебраками, але у той же час дав нам можливість розвиватися.
Дякую.
_______________. Це власне наша ідея така і є. Так що давайте ми дамо текст і тоді подивимося всі та допрацюємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тетяно Валентинівно, коротко, бо за відсутності тут, я думаю, що Тарас Андрійович би вам ширше це питання доповів, але я коротко вам відповім, що ми станом на зараз, вже коли ми приймаємо закони, і це стосується не тільки нашої сфери, всіх сфер, ми вже орієнтуємося на чинні нормативні акти, на директиви і регламент, ми вже приймаємо їх до уваги і ми вже розробляємо законодавство відповідно до них. І коли ми проводили скринінг, коли проводилися інші пояснювальні сесії по бенчмарках, нам прямо казали, що ми маємо розробляти саме таке законодавство, яке відповідає. У нас власне і мета привести наше законодавство до acquis, до діючого acquis, а не колишнього acquis. І відповідно ми маємо рухатися постійно.
Звісно, немає такої точки, коли ми зупинилися б і сказали би, що ми от орієнтуємося на цю точку, тому що у нас постійно іде рух. Як ми це будемо у складних таких умовах, тим більше в умовах війни? Це дуже складно, але дійсно ви правильно кажете, це наше спільне завдання. І я впевнений, що уряд буде залучати і громадськість, і науковців, і експертів, і Верховну Раду до напрацювання ініціатив, опрацювання ініціатив за Національним планом адаптації.
Дякую, шановні колеги. Пропоную закінчувати, тим більше, що Олексію Дмитровичу необхідно рухатися на іншу нараду. Я щиро дякую і Олексію Дмитровичу, і Тарасу Андрійовичу передам ще раз подяку, і представникам Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства, Ігорю Олеговичу, Олександру Васильовичу, Ірині Іванівні за їх роботу, за їх відкритість, готовність брати участь в комітеті і рухатися далі.
Я прошу народних депутатів, ми сьогодні не будемо голосувати, просто прошу взяти до відома інформацію, яка була надана урядом в частині того питання, яке сьогодні нами розглядалося.
Я всім дякую. Дякую бізнесу за те, що ви тримаєтеся. Разом рухаємося далі до перемоги і до виконання наших європейських зобов'язань. Дякую. До побачення.