СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань екологічної політики та природокористування
14 серпня 2026 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановні присутні. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. У нас сьогодні на порядку денному п’ять питань, три законопроєкти і два організаційні питання.
Перед тим, як розпочати засідання комітету, я прошу проголосувати за визначення особи, яка буде секретарем сьогоднішнього засідання. І пропоную традиційно Сергія Васильовича Магеру.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, 9 – за, якщо я утримався, чи 8?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що бачу 8, тому що Едуард Петрович не проголосував. 8, поки що 8.
МАГЕРА С.В. Тоді 8. Вибачаюсь, бо в мене, як зазвичай, це скаче в телефоні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є п’ять питань у порядку денному. Чи є необхідність додавати якісь питання, чи корегувати питання, чи міняти місцями питання? Якщо такої необхідності немає, то я прошу затвердити порядок денний, запропонований народним депутатам для розгляду.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Зараз стовідсотково 9, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9 осіб, так. Дякую.
Шановні колеги, розпочинаємо розгляд порядку денного. Першим питання порядку денного є проєкт Закону про внесення змін до Водного кодексу України щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення (реєстраційний номер 15370-1), внесений народним депутатом України Бондаренком Олегом Володимировичем.
Власне, якщо дозволите, дуже коротко скажу про цей законопроєкт, шановні колеги. Цей законопроєкт він є фактично дублюючим законопроєктом до законопроєкту 15370, який був поданий урядом. Але внаслідок того, що уряд припинив, як ви, напевно, пам’ятаєте, свою діяльність в липні цього року, то той законопроєкт був знятий з розгляду, був відкликаний. А цей законопроєкт як дублюючий, він повторює і текст, і за деякими відмінностями і мету цього законопроєкту. А головна мета цього законопроєкту – це збереження, збільшення водності річок, охорона річок від забруднення, виконання вимог планів управління рибними... річковими, вибачте басейнами, відновлення водної течії річок, покращення їх гідроморфологічного стану. Відповідно до цього ми даємо додаткові повноваження органам місцевого самоврядування, державним органам і вводимо поняття виявлення безхазяйних об’єктів нерухомого майна або безхазяйних гідротехнічних споруд, які заважають вільній течії, неперервності річок, виявляємо їх, відповідно обліковуємо і вносимо пропозиції стосовно механізму їх визнання безхазяйними і потім визнанням... покладення відповідальності за їх існування і відповідно потім механізм їх знесення для відновлення такої вільної течії.
Це один з механізмів і, напевно, найголовніший механізм для досягнення тих цілей, які передбачаються цим законопроєктом. І вважаємо, що цей законопроєкт спрямований на гармонізацію національного законодавства до актів права Європейського Союзу в часті управління водними ресурсами, спрямований на те, щоби все ж таки подолати проблематику із зарегульованістю річок. Ми знаємо, я думаю, що Ірина Іванівна окремо доповість по тим нарадах, які відбувалися і які передували напрацюванню тексту цього законопроєкту, зокрема стосовно річки Рось, один з найяскравіших прикладів зарегульованості річок у нашій країні.
Прошу підтримати цей законопроєкт, шановні колеги.
Я прошу, напевно, трошки змінити порядок розгляду цього законопроєкту. Оскільки все ж таки текст законопроєкту готувало Міністерство економіки та довкілля, то я буду просити Ірину Іванівну все ж таки доповнити мене в частині цього законопроєкту, мети цього законопроєкту, тих механізмів, які ним пропонуються, а потім ми перейдемо до заслуховування зауважень, які надійшли до цього законопроєкту.
Будь ласка, Ірина Іванівна.
ОВЧАРЕНКО І.І. Доброго дня всім присутнім.
Дійсно, як сказав Олег Володимирович, я дякую вам за те, що ви підхватили цей законопроєкт і зареєстрували дублюючий, бо могла б бути історія повторних разів внесення і відтермінування в часі його прийняття, а відтермінування в часі для нас дуже критично, оскільки ситуація гідрологічна не найкраща в Україні, і це проявляється і на Дністрі сьогодні і в тому числі на річці Рось, яка і стала відправною точкою для... точніше план по вирішенню проблемних питань на річці Рось і став відправною точкою для створення такого законопроєкту.
У нього дуже складний шлях. Він двічі був розроблений і це третя його ітерація вже в такій редакції, яка всіх задовольнила і пройшла експертизу Єврокомісії, яка теж була підтримана.
Що із нового і що із механічного, технічного, що треба було внести? Із нового – це з’являється екологічний стік. До цього часу в Україні були санітарні стоки, просто екопопуски, які не мали чіткого визначення, що то таке екологічний стік і що до нього треба чітке розуміння і певна методика. Бо кожен по-своєму його трактував, хтось там стільки, скільки щоб могла вижити біота, а скільки то того «стільки» має бути, невідомо. Тому ми вводимо таке поняття і даємо відсилку, що таку методику має розробляти міністерство і затверджувати Кабінет Міністрів.
Компетенції багатьох і місцевих органів влади ми доповнюємо, в тому числі і зобов’язаннями виконання плану управління річковими басейнами. Бо як показує практика, в багатьох басейнах проводяться ініціативні зустрічі, але маємо другий рік реалізацію планів управління і 6 відсотків його виконання. Тобто ця норма є необхідною, щоб була зобов’язаність у місцевих органів виконавчої влади. І деяких центральних органів виконавчої влади, на жаль, теж не було присутності у Водному кодексі відповідальності. Знову ж таки обмеження прав водокористувачів уже на законному законодавчому рівні ми врегульовуємо, тому що Кабмін затвердив методику про обмеження під час маловоддя водокористування. Але в законодавстві такого не було, то це технічна як би міра, але її необхідно було внести.
І саме основне, що необхідно для того, щоб ті споруди, які сьогодні, від яких усі відхрещуються, які колись були при Радянському Союзі, або в заводі на балансі, або в підприємстві, які вже і хтось у приватній власності, хтось збанкрутував і невідомо, чиї, то вводиться ціла нова стаття 82 прим.1, яка має назву «Відновлення вільної течії річок», але по своїй суті вона має порядок, встановлює порядок, як визначаються спецгосподарські за спрощеною системою гідротехнічні споруди, і як приймає це рішення щодо їхнього демонтажу, тобто або знесення для вільного ходу річки. Тобто мета цього законопроєкту – якомога більше збільшити... Зрозуміло, що всю річку висвободити неможливо, десь воно і потрібно, але збільшити протяжність вільноплинності річок.
Ну, в цілому, здається, я все згадала, на що покликаний законопроєкт. Він працює в парі з Цивільним кодексом, з... (Шум у залі)
Ну, у мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Іванівна. Дякую за доповнення мого виступу. І дякую за ініціативу, як один з результатів роботи робочих груп, в тому числі і річці Рось.
Шановні колеги, передаю слово представнику секретаріату. Будь ласка, Руслана Олегівна. Прошу коротко доповісти по цьому законопроєкту в частині того, які зауваження надійшли до цього законопроєкту, яка оцінка цього законопроєкту з боку центральних органів виконавчої влади.
КОРЕЦЬКА Р.О. Доброго дня, шановні народні депутати та всі присутні.
До зазначеного законопроєкту Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку надало ряд зауважень, які наступні.
На думку ГНЕУ, потребує доопрацювання термінологічний апарат законопроєкту. У змінах до статті 16 Водного кодексу України законопроєктом пропонується замінити функцію контролю на моніторинг. ГНЕУ завертає увагу, що зазначена заміна терміну не узгоджується із визначеною сферою регулювання цієї статті.
Також ГНЕУ зазначає, що доповнення до статті 45 Водного кодексу України, відповідно до якої порядок встановлення обмеження прав водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, затверджується Кабінетом Міністрів України, це не враховує статтю 43 Водного кодексу України, відповідно до якої права водокористувачів охороняються законом.
Аналогічне зауваження ГНЕУ висловило також до нової редакції пункту 4 статті 14 та пункту 7 частини першої статті 81 Водного кодексу України.
Крім того, ГНЕУ надало зауваження до нової статті 82 прим.1 Водного кодексу України. Також ГНЕУ зазначає, що законопроєктом пропонується нова редакція пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля» щодо набрання чинності цим законом, проте зазначений закон визначає більш широке коло відносин ніж визначено у законопроєкті.
Державна екологічна інспекція України, Національна академія наук України та всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» підтримали законопроєкт і надали пропозиції до нього.
Міністерство цифрової трансформації України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба геології та надр України надали пропозиції до законопроєкту.
Міністерство юстиції України висловило ряд зауважень до законопроєкту.
Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» пропонує прийняти законопроєкт за основу з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.
Міністерство економіки та довкілля України, Міністерство з відновлення інфраструктури та транспорту України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» та всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Всеукраїнська асоціація громад» підтримують законопроєкт.
Міністерство фінансів України, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Український гідрометеорологічний центр Державної служби з надзвичайних ситуацій повідомляють про відсутність зауважень та пропозицій до законопроєкту.
Наведені зауваження можуть бути розглянуті під час підготовки законопроєкту до другого читання.
Дякую. Якщо коротко, у мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслана Олегівна.
Власне, прошу перейти до розгляду, до зауважень або до пропозицій центральних органів виконавчої влади. Хто хотів би висловитися? Мінекономіки та довкілля ми вже вислухали. Я думаю, що Ірина Іванівна підтримує цей законопроєкт. Я думаю, що Мінекономіки підтримує цей законопроєкт.
Давайте тоді йти по іншим центральним органам виконавчої влади. Будь ласка, Мінвідновлення, Костянтин Олексійович.
КОВАЛЬЧУК К.О. Да, дякую, Олеже Володимировичу. Вітаю, шановні народні депутати. Як було зазначено, Мінрозвитку підтримує цей законопроєкт, оскільки вбачає, що він дійсно позитивно вплине на забезпечення сталого стабільного питного водопостачання.
Дякую за роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Олексійович. Дякую за підтримку.
Міністерство, інші міністерства, думаю, що не хочуть висловлюватися.
Будь ласка, тоді Держрибагентство.
КОТ Т.П. Доброго дня. Держрибагенство в цілому підтримує законопроєкт, зауважень і заперечень немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Будь ласка, Держрибагенство. Ой, вибачте, Держводагентство.
ГОПЧАК І.В. Доброго дня ще раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня.
ГОПЧАК І.В. Олеже Володимировичу, шановні депутати, Державне агентство водних ресурсів України в межах компетенції розглянуло, в цілому підтримує проєкт акта. Але листом від 27.07 до Комітету було надано пропозиції внести редакційні правки зміни до статті 49 Водного кодексу України в частині звільнення від обов’язку подання документів окремими водокористувачами у тих випадках, коли водопостачання, водовідведення здійснюється відповідно до договорів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Тут будемо враховувати це.
Будь ласка, Держекоінспекція.
СУББОТЕНКО О.С. Доброго дня ще раз, шановний Олеже Володимировичу, народні депутати, колеги! Держекоінспекція також опрацювала в межах своєї компетенції вказаний законопроєкт, підтримує його в цілому. Нами листом від 29.07 було надано пару пропозицій, які, якщо буде воля, просимо підтримати щодо викладення пункту 3 статті 44 Водного кодексу у певній редакції, а також у статті 71 Водного кодексу щодо питань обмеження тимчасової заборони припинення діяльності суб’єктів господарювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовилися. Добре. Дякую.
Держгеонадра. У Держгеонадра були зауваження до цього законопроєкту. Будь ласка.
ВЛАСЕНКО С.Г. Вітаю, Олеже Володимировичу. Шановні народні депутати, шановні колеги, ми 27.07 листом направили свої пропозиції.
Перша частина, там правка технічна: «здійснення заходів» замінити на «виконання заходів» і пояснили, чому.
Друга у нас стосується щодо виявлення майна... на предмет виявлення об’єктів нерухомого майна, що перешкоджають вільній течії (неперервності) річок, погіршують її гідрологічний режим та морфологічні умови.
Ми хотіли зазначити, що біля річок перебувають свердловини для забору води і часто вони знаходяться в землях водного фонду. І ми хотіли б зазначити, що перевіряли їх з об’єктами обліку, водозабірність споруди, свердловини тощо, розташовані у безпосередній близькості до межі поверхневих вод. І хотів зазначити, що інколи водокористувачі реєстрували їх як об’єкти нерухомості. Тому слід зазначити це також.
Дякую. Більше у нас зауважень немає і пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Держгеокадастр, Ігор Вікторович.
КИРИЛЮК І.В. Доброго дня, шановні колеги. Проєкт закону нам на погодження не надходив, але нам його надсилало для розгляду Міністерство економіки, ми зауважень до нього не надавали, нас все влаштовує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, дякую, центральні органи виконавчої влади, якщо хтось хотів би ще доповісти, прошу виступити. Якщо таких бажаючих немає, чи є бажання виступити у представників асоціацій, органів місцевого самоврядування.
Пані Олено, ви хочете?
КОРНІЮК О.С. Так. Добрий день, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтримку?
КОРНІЮК О.С. Ні, у нас зауваження є. Одне із зауважень...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, не варто?
Давайте. Чекаємо.
КОРНІЮК О.С. Одне із зауважень, це до статті 82 прим.1, яка покладає на органи місцевого самоврядування обов’язок встановлювати власників відповідних об’єктів, визначати їх там безхозними та забезпечувати їх демонтаж. Водночас це не враховує форму власності земель, на якій такі об’єкти розташовані. Більшість таких об’єктів може бути розташована на землях державної… та є землями державної власності. Тобто покладання на органи місцевого самоврядування обов’язку фінансувати демонтаж за рахунок місцевого бюджету, вважаємо, що це недоцільно.
Тому вважаємо… чітко розмежувати повноваження. Якщо відповідний об’єкт є загальнодержавного значення, заходи… встановлюється його власник, взяти на облік, тобто держава має демонтувати і здійснювати відповідні заходи. Якщо це об’єкт, розташований на землях комунальної власності, то відповідні повноваження мають здійснювати органи місцевого самоврядування.
Це одне із таких важливих. Інші я не буду вже перелічувати, вони є в нашому листі від 20.07. В мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено, дякую.
Тоді я буду просити, щоб Ірина Іванівна прокоментувала зауваження, суттєві зауваження з боку центральних органів виконавчої влади, зокрема Держгеонадра, і зауваження з боку Асоціації міст України. Будь ласка.
ОВЧАРЕНКО І.І. Перше, Держгеонадра. Цей законопроєкт заходив на погодження, і Держгеонадра не висловлювала таких зауважень щодо свердловин.
Друге, ми ж говоримо про ті гідротехнічні споруди, які стоять на річках і заважають вільноплинності. Шлюзи, вони ніякого відношення до свердловин не мають, і я думаю, це більш як перестраховка зараз була, ви написали, як би дуєте на холодне, воно ніякого відношення до свердловин не має. Я би рекомендувала не настоювати на своїх…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Іванівна, тут я трошки підтримую все ж таки Держгеонадра. По-перше, ми кажемо про об’єкти нерухомості. В одній з версій попередніх цього законопроєкту були гідротехнічні споруди, було чітко визначено, що це мова йдеться про гідротехнічні споруди. Зараз замінили, я так розумію, що було спілкування, замінили на об’єкти нерухомого майна. Хоча Мін’юст, до речі, не знаю, Мін’юст сьогодні присутній чи ні, Мін’юст зараз пропонує повернути більш чітке визначення у вигляді гідротехнічні споруди. Я, до речі, дам Мін’юсту ще слово, якщо дозволите. Тому для усунення правової невизначеності, для того, щоб, дійсно, коло об’єктів не розширювалося до безкінечності, я думаю, що нам варто в законопроєкті більш чітко визначити, про які саме об’єкти нерухомого майна йде мова. І таким чином я думаю, що і зауваження Держгеонадра також будуть враховані.
Сергій Геннадійович.
ВЛАСЕНКО С.Г. Дякую.
Так, тут питання, що право застосування, тому що треба визначити конкретні поняття, щоб на нас не було... Тому що свердловини розкидані по всій Україні, ми зараз стикаємося, особливо в прифронтовій території, там і Херсонщина...
ОВЧАРЕНКО І.І. Вони ж не мішають вільноплинності річки?
ВЛАСЕНКО С.Г. Не мішають. Це ми розуміємо, але на місцях можуть люди трактувати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є побоювання, є перестороги. Я думаю, що Сергій Геннадійович вірно каже. Якщо є такі перестороги, то краще для того, щоб не було певних, в деяких випадках, я не кажу навіть зловживань, але неузгоджених дій, то краще так зробити.
Ігор Васильович, ви хотіли додати до цієї частини щось?
ГОПЧАК І.В. Я хотів додати до попереднього, до асоціації запитання, що говорили, що ставки, якщо розпорядниками є... форма державної власності ставків. Я хочу пояснити, що із прийняттям Закону України «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 30.06 питання віднесення ставків до об’єктів місцевого значення ми вважаємо вже врегульованим, оскільки законопроєкт передбачає регулювання проведення робіт із управління безхазяйними гідроспорудами, що по своїй суті є інженерною перешкодою на річці і, як результат, створення штучного водного об’єкта – ставка. І там чітко вже в статті 5 Водного кодексу України написано, що ставки – це місцевого значення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Васильович, хіба пані Олена казала про ставки суто? Пані Олена, як я почув, казала про землі державної власності, на яких можуть розташовуватися гідротехнічні споруди.
ГОПЧАК І.В. Так, а якщо ставки... Я мав на увазі, що ставки - вже землі місцевої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Васильович, це ми почули, дякую вам. А ми зараз кажемо про землі... про розмежування між землями державної власності і комунальної власності.
ОВЧАРЕНКО І.І. Але ключ лежить все одно в тому, що Ігор Васильович сказав. Тому що він мав на увазі руслові ставки – ті, які на річках. І, дійсно, цим прийнятим законом врегульовано, що вони не відносились раніше, все, що на річці загальнодержавного значення, та гідроспоруда, яка утворювала той ставок, ставок тільки для того використався ним, щоб сказати, що є гідротехнічна споруда. От гідротехнічні споруди, які стоять на річках загальнодержавного значення, вони за місцем розташування свого відносяться до місцевого значення, тому там і є виключно органи місцевого самоврядування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Ірина Іванівна, ви стверджуєте, що не може бути жодного випадку, коли ставок знаходиться... точніше, не ставок, а гідротехнічна споруда, безхазяйна гідротехнічна споруда в будь-якому... (Не чути)
ОВЧАРЕНКО І.І. Теоретично може, якщо ми говоримо про ГЕС, наприклад, на Дніпрі. Але там все одно буде орган місцевого самоврядування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олена, давайте, щоб ми вже...
КОРНІЮК О.С. Не згодна, бо можна два випадки... У нас получається як? Якщо гідротехнічна споруда розміщена на водних об’єктах загальнодержавного значення, то відповідно і земельна ділянка є державної власності, це «Перехідні положення», написала, «Перехідні положення» Земельного кодексу, пункт 24 прим.1, це раз.
Потім Верховний Суд, я також в листі зазначала, ми зазначали, Верховний Суд, колегія суддів Першої судової палати вказали, що власником гідротехнічної споруди може бути, виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об’єкт з гідротехнічною спорудою. Тобто виключати, що це тільки місцевого значення, так не можна. Тобто ми знаємо, що місцевого значення річки – це є водні об’єкти загальнодержавного значення, стаття 5, вже ми це казали на узгоджувальній тоді нараді. І всі притоки до них теж є загальнодержавного значення.
ОВЧАРЕНКО І.І. Ми ж не річки демонтуємо, а об’єкти.
КОРНІЮК О.С. Даже ця річка Рось, за яку ми сьогодні казали, вона тече в межах трьох областей – це Київська, Вінницька і Черкаська область.
ОВЧАРЕНКО І.І. Це нещодавній, не пам’ятаю, 30 червня був прийнятий, здається, цей законопроєкт, закон. Ви, мабуть, його не взяли до уваги.
КОРНІЮК О.С. Ми зараз кажемо за ставки чи взагалі ми за все? Ми ж говоримо за гідротехнічну споруду.
ОВЧАРЕНКО І.І. Споруди на річках загальнодержавного значення, так.
КОРНІЮК О.С. Чому не можна в законопроєкті передбачити, як покладається це на державу, так і на органи місцевого самоврядування? Ми ж не кажемо, що виключити органи місцевого, ми кажемо, що якщо це комунальної власності земельні ділянки… (нерозбірливо) ставки, тобто відповідають, будуть відповідати, повноваження… органи місцевого самоврядування.
ОВЧАРЕНКО І.І. Ми ж говоримо про рішення, а не про дії. Рішення органу влади приймати… Орган влади, ви маєте на увазі хто, РДА? Який орган влади, на вашу думку, має приймати рішення…
КОРНІЮК О.С. Це буде визначено законом. Якщо ви повноваження дасте державним адміністраціям, це як би…
ОВЧАРЕНКО І.І. Це воля місцевого, скажемо так, територіального…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, в мене є пропозиція. Я би просив би, Ігор Васильович, Ірина Іванівна, пані Олена, в робочому порядку провести нараду з Асоціацією міст України для того, щоб зрозуміти, які є, з одного боку, побоювання у Асоціації міст України стосовно навантаження, зайвого навантаження на органи місцевого самоврядування, з іншого боку, давайте, скажемо відверто, визначення якогось об’єкта ставком не надає цьому об’єкту або землям навколо об’єкта, який він займає, одразу статусу земель комунальної власності. І я думаю, що в даному випадку, що цей механізм, якщо ви хотіли йти через цей механізм для того, щоб максимально перенести відповідальність, давайте так, я припускаю, на органи місцевого самоврядування, я думаю, що цей механізм варто все ж таки обговорити з органами місцевого самоврядування, представником якого є Асоціація міст України.
Будь ласка, це вкрай важливо для того, щоб законопроєкт належним чином проходив через Верховну Раду України.
ГОПЧАК І.В. Олег Володимирович, а можна ремарочку одну. То нам тоді для цього треба Держгеокадастр, бо є стаття 122 Земельного кодексу, там взагалі чітко написано, де яка земля куди відноситься. Тоді геть розрулити ситуацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді я буду просити, щоб також і Держгеокадастр долучився до цієї наради в робочому порядку за можливості на протязі двох тижнів прохання провести і надати нам інформацію про результат такої наради.
Будь ласка, пані Діана Коломійцева.
КОЛОМІЙЦЕВА Д.М. Добрий день, шановні колеги. Я попросила, щоб Всеукраїнську асоціацію громад також включили до цієї наради, тому що ми трошки по-іншому розглядали цю норму як більшу перспективу для органів місцевого самоврядування включатися в управління річками і в тому числі за рахунок визнання таких об’єктів власністю громади вирішувати питання із власністю на землю. Тобто як зараз це передбачено, спускати з об’єкта нерухомості, переходити до земельної ділянки. Тому для того, щоб у нас в органах місцевого самоврядування все-таки була єдина позиція відносно цього, ми просимо також нас включити до цієї робочої наради, щоб ми тоді також спільно прийняли рішення відносно правильності. І ми теж на цю норму дивились як на не про виключну норму, тому що там не йде мова виключно за рахунок місцевого бюджету, тому, в принципі… І плюс норма давала перспективу громадам. Да, вони можуть приймати рішення про визнання такого об’єкта безхазяйним і подальше використання даного об’єкта як об’єкта комунальної власності або демонтажу. Тобто це неоднозначна позиція – зразу демонтувати.
Але все-таки ми просимо нас включити в нараду і щоб ми, можливо, більше доопрацювали цю конструкцію в цій частині і дали правильну тоді модель, можливо, оптимально правильну модель.
Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ініціативу, пані Діана. Це було б дуже добре, дійсно, якщо ви поспілкуєтесь у тому рахунку і з Асоціацією міст України. Я думаю, що ви знайдете спільну мову, тому що ви захищаєте інтереси громад, як одна з асоціацій, так й інша. Просто я так розумію, що є різночитання і є перестороги як в однієї, так й іншої асоціації. Тому прошу впродовж двох тижнів провести таку нараду, дати комітету висновки по цій нараді, бажано у вигляді пропозицій до зміни норм.
Дякую, шановні колеги. Чи є ще бажання висловитись по цьому законопроєкту?
ДУБНЯК С.С. Є бажання, від академії наук України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, пане Сергію.
ДУБНЯК С.С. Дубняк Сергій Сергійович, Інститут гідробіології, Національна академія наук. Шановні депутати, шановні колеги, академія наук підготувала експертний висновок щодо проєкту закону, який розглядається, і в цілому підтримує такий законопроєкт, але висловили деякі зауваження переважно термінологічного характеру. І перше стосується поняття «екологічний стік», яким пропонується доповнити вступну частину закону. Нагадаю, в пропонованому проєкті таке визначення пропонується: екологічний стік – це гідрологічний режим річки, що забезпечує досягнення екологічних цілей для поверхневих вод і зон (територій), які підлягають охороні.
Що з цього приводу слід сказати, поняття «екологічний стік», яке було введено в 15-му році відповідною настановою в рамках Водної рамкової директиви, воно поступово як би використовувалося уже в українському законодавстві, нормативній літературі і зокрема використовується у планах управління річковими басейнами.
Але розуміння цього поняття трошки різне у Водній рамковій директиві і в тих документах, в яких воно використовується в Україні. Водна рамкова директива розглядає це поняття у більш широкому сенсі, тобто розглядає цей екологічний стік як процес, як стік води по поверхні з усіма витікаючими обставинами. А те, що використовується у нас, в основному розглядається у більш вузькому розумінні як певні кількісні характеристики стоку. І от в такому поєднанні «екологічний стік – гідрологічний режим» виникає певна невідповідність того, як трактується це поняття у Водній рамковій директиві і як розуміють це поняття наші водогосподарники і представники Міндовкілля.
Тому, на наш погляд, більш кращим терміном, який необхідно було б ввести у Водний кодекс є екологічно необхідний гідрологічний режим. Дозвольте сформулюю визначення. Це режим кількості сезонної мінливості, тривалості частоти та швидкості зміни витрат води, а також інших гідрологічних характеристик водного об’єкта, необхідний для збереження структури і функціонування водних та прибережних екосистем, підтримання біологічного різноманіття та досягнення або підтримання доброго екологічного стану (екологічного потенціалу) поверхневих вод.
А що стосується інших термінів, які вже використовуються і в законодавстві, і в нормативно-технічній документації, перш за все це екологічний стік, а також використовується поняття «екологічна витрата», «екологічний попуск», «еколого-репродуктивний попуск», то ці поняття, на наш погляд, слід розглядати як певні кількісні характеристики екологічно необхідного гідрологічного режиму.
І ще буквально два слова. Да, у Водній рамковій директиві так сформульовано: стік – це гідрологічний режим. Але з точки зору гідрологічної науки це неправильно, тому що це трошки різні поняття: стік – це процес, а гідрологічний режим – це закономірний стан, закономірні зміни стану водного об’єкта під впливом різних чинників, у першу чергу природних. Тому на наш погляд, ще раз підсумовуючи, пропонуємо поняття «екологічно необхідний гідрологічний режим», а поняття «екологічний стік» вже розглядається як певний елемент цього режиму.
Щодо ще одного поняття, яке використовується…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу скоротити ваш виступ.
ДУБНЯК С.С. Добре, постараюсь. Стосовно поняття, яке використовується в статті 82, – це відновлення вільної течії (неперервності) річок. Як показує практика, застосування цих термінів і в англійських відповідниках, і в Україні це трошки різні поняття: вільна течія і неперервність річок, і неможна їх розглядати як тотожні. Вільна течія характеризує особливості руху води, в той час як неперервність або поздовжня зв’язність річки означає безперервність природних процесів вздовж русла річки. І тому, виходячи з цього, ми пропонуємо використовувати терміни: замість «вільної течії (неперервності)» пропонуємо використовувати термін «поздовжньої неперервності (зв’язності) річок». Воно використовується на початку статті і далі по тексту.
Ну, і буквально ще один момент. Стосовно об’єктів нерухомого майна, які необхідно обстежувати і приймати рішення щодо їх ліквідації або приведення у відповідність до екологічних цілей, то, на наш погляд, потребує розшифровки цей термін. Ну, по-перше, там мова йде про безхазяйні об’єкти. Ну, наскільки я зрозумів, в цій редакції воно вже як би враховується, тому що вони повинні бути поставлені на баланс. Але є об’єкти, які тимчасові, скажімо, якісь трубопереїзди, пересипи, земляні насипи і тому подібне, які вочевидь, мабуть, не відносяться до об’єктів нерухомого майна. І, можливо, треба трішки цей перелік розширити, не тільки об’єкти нерухомого майна.
Дякую. У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Щиро дякуємо, Сергію Сергійовичу, за такий глибокий, академічний висновок. Я думаю, що до другого читання ми разом з міністерством і Держводагентством опрацюємо і частково його імплементуємо в текст законопроєкту. Дякую вам.
Шановні колеги, я просив ще Мін’юст висловитися, але я думаю, що ми з Мін’юстом також пропрацюємо їх зауваження в робочому порядку.
Едуарде Петровичу, ви хотіли висловитися. Будь ласка.
ПРОЩУК Е.П. Олеже Володимировичу, дякую. Вітаю, колеги. Ну, перш за все, дякую вам, Олеже Володимировичу, за цю чудову ініціативу, бо, безумовно, ми всі бачимо, в якому незадовільному стані перебувають у нас річки. І ми маємо приймати закони, які будуть інструментом в руках відповідних уповноважених органів задля того, щоб вирішувати ті чи інші поточні питання. Я маю велике сподівання, що всі наради, всі узгодження, всі термінологічні моменти будуть пройдені, Верховна Рада прийме цей закон, і все ж таки ми побачимо, що це матиме прямий ефект для наших річок. І я як представник Карпатського регіону, ми зараз спостерігаємо просто жахливий стан і жахливу ситуацію, і маю велике сподівання, що об’єднаються всі: і органи місцевого самоврядування, і центральні органи державної влади, і ми будемо не теоретично, а практично вирішувати ці питання.
Дякую вам і прошу колег підтримати цю законодавчу ініціативу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Едуарде Петровичу. Дякую за підтримку. Ще раз дякую Міністерству економіки та довкілля за ініціативу.
Ще раз кажу про необхідність доопрацювання положень разом з асоціаціями, органами місцевого самоврядування на протязі 2 тижнів.
І пропоную, шановні колеги народні депутати, рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проєкт Закону про внесення змін до Водного кодексу України щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення (реєстровий номер 15370-1), поданий народним депутатом України Бондаренком, і за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу.
І відповідно до частини першої статті 116 просити головуючого на пленарному засіданні під час розгляду законопроєкту в першому читанні оголосити про необхідність внесення до тексту законопроєкту змін, які не є предметом розгляду в першому читанні.
Співдоповідачем на пленарному засіданні з зазначеного питання рекомендую визначити народного депутата України Прощука Едуарда Петровича, якщо Едуард Петрович не проти.
ПРОЩУК Е.П. Дякую, Олеже Володимировичу, дякую. Звичайно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.
Шановні колеги, хто – за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, можу помилятися, 9 чи 8?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу тільки 7 осіб.
МАГЕРА С.В. Тоді 8.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми гарно з вами рахуємо. Бачу тільки сім. Тоді вісім.
МАГЕРА С.В. Ні, я нарахував 8. Ну, можу помилятися, бо, може, хтось перескочив вище, і я його два рази порахував. Чекайте, чекайте...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Петрович, Віктор Іванович, Сергій Васильович, Олександр Борисович – 4, Анжеліка Вікторівна – 5, Сергій Володимирович – 6, Бондаренко – 7. Шановні колеги, нікого більше не забув? Ніхто...
МАГЕРА С.В. А Анжеліка Вікторівна не називалася?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліку Вікторівну я назвав.
МАГЕРА С.В. Порахували?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 7.
МАГЕРА С.В. Тоді 7, вибачаюсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не багато, але 7. Достатньо для прийняття рішення. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до іншого питання порядку денного. І наступне питання порядку денного є безпосередньо пов’язаним з цим законопроєктом. Це проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо набуття права власності на безхазяйні об’єкти нерухомого майна, що перешкоджають вільній течії (неперервності) річок, погіршують їх гідрологічний режим та морфологічні умови (реєстраційний номер 15390), внесений також народним депутатом Бондаренком.
Власне, цей законопроєкт, шановні колеги, він містить тільки одну норму – це зміни до статті 335 Цивільного кодексу України, яка прямо кореспондується з законопроєктом 15... (Не чути) може прийнята бути прийнята тільки в комплексі з цим законопроєктом. І, власне, в цій нормі визначається порядок особливості набуття права власності на безхазяйні об’єкти нерухомого майна, що перешкоджають вільній течії (неперервності) річок, погіршують їх гідрологічний режим та морфологічні умови.
Шановні колеги, оскільки ця норма прямо пов’язана з текстом попереднім, то я пропоную не зупинятися на детальному розгляді або повторенню тез стосовно необхідності цього законопроєкту. Якщо є у когось бажання висловитися, я прошу підняти руку.
Якщо такого бажання немає, то, шановні колеги, є пропозиція. Є пропозиція рекомендувати профільному комітету, головному комітету з цього питання, саме Комітету з питань правової політики, внести на розгляд Верховної Ради пропозицію прийняти за основу цей законопроєкт реєстровий номер 15390 і з урахуванням пропозицій і зауважень, які будуть викладені в мотивувальній частині цього висновку, а ці пропозиції та зауваження, вони зазначені в проєкті нашого висновку. І відповідно висновок направити до профільного комітету, Комітету з питань правової політики.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Додатково ніхто не з’явився. Мабуть, 7, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так само, так само. Да. Дякую.
Дякую, шановні колеги. Дякую за долученість до цього питання.
І переходимо до наступних питань порядку денного. І третє питання порядку денного – це проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та міжнародних парламентських асамблей про приєднання до Коаліції укриттів цивільного захисту для підтримки розбудови інфраструктури фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні (реєстровий номер 15453). Він внесений, цей проєкт постанови внесений шановним Головою Верховної Ради Стефанчуком Русланом Олексійовичем та іншими народними депутатами України. Серед перших підписантів в тому рахунку і Бондаренко Олег Володимирович, це я, і Мандзій Сергій Володимирович – голова профільного підкомітету.
Шановні колеги, я дуже швидко, якщо дозволите, розповім про цей проєкт постанови як один із перших авторів цього проєкту. Власне, завдяки зусиллям України, зусиллям Фінляндії, зусиллям інших країн, перш за все це країни Європи, Північної Європи, була створена в минулому році, це була прийнята угода, точніше, укладена угода і створена Коаліція укриттів цивільного захисту. Це міжурядова інституція, діяльність якої спрямована на розвиток інфраструктур Фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні.
Ми з вами прекрасно знаємо, що це таке. Ми з вами неодноразово приймали закони, спрямовані на розвиток Фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні, на додаткові вимоги до створення таких споруд, на врегулювання цієї діяльності. А ця інституція міжурядова, міждержавна інституція, вона спрямована на те, щоб підвищити спроможність перш за все України в частині створення такого фонду. Вона вже в собі об’єднує 14, наскільки я пам’ятаю, країн. Вона включає до себе ще декілька недержавних організацій, зокрема ПРООН, зокрема Товариство Червоного Хреста України, Представництво Європейського Союзу в Україні. Метою цієї організації, звісно, перш за все, є пошук коштів на підвищення спроможності як державних органів, так і органів місцевого самоврядування для створення укриттів, тобто захисних споруд цивільного захисту. Додатково це створення експертних рішень для таких укриттів, створення окремих проєктів, які розвивали цю систему, і в тому рахунку в певній мірі адвокація зусиль України по створенню такої системи перед іншими країнами. І, власне, як частину цієї адвокації ми… Коаліція укриттів звернулися до Верховної Ради з проханням сприяти міжпарламентському також руху. Ми знаємо з вами, що часто ми приймаємо за ініціативою перш за все Голови Верховної Ради постанови про звернення до інших країн і до інституцій, міжпарламентських асамблей, міжнародних організацій для того, щоб вони звернули увагу і надали політичну перш за все підтримку для тих чи інших ініціатив України.
В даному випадку це ініціатива по розвитку такої коаліції, по наповненню цієї коаліції іншими державами і, враховуючи це, прошу підтримати цю постанову. Хотів би сказати, що профільний комітет, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, який визначено головним комітетом, вже прийняв рішення по цій постанові. Він з урахуванням зауважень Міністерства закордонних справ, він виправив трохи текст і саме цей текст, сподіваюся, що невдовзі піде на розгляд Верховної Ради України.
Так що прошу підтримати цю постанову і пропоную одразу перейти до пропозицій або підтримки з боку державних органів влади.
Будь ласка, Міністерство внутрішніх справ України.
СЕРГЄЄВ О.О. Заступник міністра Олексій Сергєєв. Дякую, Олеже Володимировичу, за вашу особисту ініціативу в підготовці цього звернення. Дякуємо Голові Верховної Ради, який підтримав, і членам комітету за розгляд цього питання.
Про актуальність цього напрямку ви вже зазначили, щодо необхідності нарощення фонду захисних споруд в Україні, і одним зі шляхів нарощування його є, звісно, міжнародна підтримка. Тому і була створена ця коаліція. Її розширення і долученість нових країн, збільшення бюджету і нових проєктів з будівництва – це і є основна мета цього звернення, для того, щоб укриттів в Україні ставало більше.
Тому дякую вам, Олеже Володимировичу за винесення цього питання і за підтримку цієї ініціативи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олексійовичу.
Будь ласка, ДСНС України.
ВІТОВЕЦЬКИЙ В.О. Шановний Олеже Володимировичу, шановні колеги, також хочу від імені ДСНС подякувати за цю ініціативу. Вона дійсно дуже важлива для ДСНС як для органу, який реалізує політику в сфері цивільного захисту.
Олеже Володимировичу, ви дуже детально обмалювали суть роботи коаліції, тому тут нема що додати. Важливо, безумовно, те, що члени отримають унікальний досвід, який, на жаль, Україна зараз набуває, і можуть особисто долучитися не тільки до формування Фонду захисних споруд, а й ще, скажімо так, експертизи у плані розуміння побудови цивільного захисту, зокрема засобів колективного захисту населення.
Тому ДСНС також підтримує проєкт Постанови Верховної Ради
номер 15453, ми переконані, що він допоможе також долучити інших членів до
коаліції і сприяти розвитку Фонду захисних споруд цивільного захисту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Олександрович.
Будь ласка, Козловська Наталія Вікторівна. Наталія Вікторівна, єдине, що я не впевнений, що правильно назву міністерства зараз назву вашого. Давайте, щоб я не помилився…
КОЗЛОВСЬКА Н.В. Я думаю, що ви точно у цьому випадку помилку не зробите.
Якщо можна, я б хотіла зі свого боку сказати, що дане звернення є своєчасним, тому що дійсно коаліція розпочала свою роботу, і ми бачимо те, про що говорили мої колеги, необхідність поділитися досвідом з партнерами, тому що ми бачимо зацікавленість з партнерами в тому, яким чином Україна реалізує цей напрямок, враховуючи характер війни на території України, з одного боку, з іншого боку, ми чітко розуміємо, що нам необхідна фінансова підтримка партнерів в реалізації проєктів на території України. Тому я думаю, що якраз такий зміст зазначений… розширення зазначеної коаліції може мати, скажімо так, двобічну заінтересованість. Ми зі свого боку в контексті досвіду і яким чином ми це впроваджуємо, тому що ми з вами бачили, що переважна більшість країн в Європі по-різному взагалі реалізує функцію цивільного захисту, вони абсолютно різні.
Разом з тим, існуючий підхід до проведення бойових дій говорить про те, що деякі моменти, які навіть існують в країнах Європейського Союзу, вони трохи застарілі, і тому їм точно буде цікавий наш досвід, і ми зі свого боку точно говоримо про те, що нам необхідна фінансова підтримка, тому що нам необхідно нарощувати фонд, його нам необхідно багато. Тому в цьому контексті ми можемо бути один одному корисними.
Тому ми як міністерство всебічно підтримуємо зазначену постанову Верховної Ради і дуже сподіваємося, що і Верховна Рада буде мати одностайну підтримку зазначеного звернення, враховуючи важливість його змісту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Наталія Вікторівна. Дякую за підтримку. Дякую за всебічну і плідну співпрацю з нашим комітетом по всіх питаннях, що відносяться до наших суміжних предметів відання. Дякую.
Будь ласка, Євген Петрович Перебийніс, заступник міністра закордонних справ.
ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати. Власне, я не буду повторюватися, бо все було сказано про важливість цієї ініціативи, про важливість цієї коаліції. Справді, для нас сьогодні дуже важливо розширити її за рахунок інших держав, оскільки, з одного боку, наш досвід їм буде корисний. Але нам потрібне їхнє ноу-хау і їхня фінансова підтримка, тому звернення це дуже важливе і ми його повністю підтримуємо. Міністерство закордонних справ внесло свої пропозиції стосовно… редакційні більшою мірою пропозиції до цього звернення. Як ви вже сказали, пане головуючий, ми кілька днів тому розглянули це на засіданні комітету профільного у закордонних справах, де він був повністю підтриманий. Тому я дуже сподіваюся і на вашу підтримку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Петровичу. Дякую за фахові зауваження до проєкту постанови, дякую за взаємодію на нашому комітеті, за підтримку.
Шановні колеги, чи є бажання висловитися по цій постанові, проєкту постанови? Якщо бажання немає, то прошу переходити до голосування.
Пропозиція підтримати рішення Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва від 11 серпня 2026 року щодо проєкту Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та міжнародних парламентських асамблей про приєднання до Коаліції укриттів цивільного захисту для підтримки розбудови інфраструктури фонду захисних споруд цивільного захисту в Україні (реєстровий номер 15453) та рекомендувати для прийняття за основу та в цілому Верховної Ради України.
Шановні колеги, хто – за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Може, 8 на зараз?
ГОЛОВУЮЧИЙ. На зараз 8, так.
Дякую, шановні колеги. Дякую за те, що були присутні на нашому засіданні.
У нас залишилося два питання в порядку денному. Перше питання – це пропозиції до проєкту порядку денного чергової шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Будь ласка, Євген Олегович Бережний, коротко, будь ласка, презентуйте. Коротко, не вдаючись глибоко в питання. Будь ласка.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Добрий день, шановні народні депутати та запрошені! Пропозиції до порядку денного розроблені, підготовлені за дорученням Голови Верховної Ради. До них пропонується включити 67 законопроєктів, з розгляду яких комітет визначено головним. З них підготовлені до розгляду для включення до І розділу проєкту порядку денного 31 законопроєкт, до ІІ розділу – це ті, які опрацьовуються комітетом, 36 законопроєктів. Два законопроєкти втратили актуальність, їх пропонується не включати до порядку денного, а це номери – 13122 реєстраційний, 13722, оскільки вони містять положення, врегульовані Кодексом цивільного захисту України та не підтримуються профільними центральними органами виконавчої влади. Доповідається на ваше рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Євген Олегович.
Тож, шановні колеги, є пропозиція інформацію взяти до відома, затвердити пропозиції Комітету з питань екологічної політики та природокористування до проєкту порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Надати повноваження голові комітету вносити корективи у зазначені пропозиції за результатами ...(Не чути) п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Відповідно (нерозбірливо) Голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича надіслати пропозиції комітету до проєкту порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання до Апарату Верховної Ради України для їх узагальнення.
Хто – за таке рішення?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимирович, 7 чи 8? Вибачаюся, знову пляше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Едуард Петрович не проголосував, тому 7.
МАГЕРА С.В. 7.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, і останнє питання: План роботи Комітету з питань екологічної політики та природокористування на період шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Будь ласка, Євген Олегович. Також коротко.
БЕРЕЖНИЙ Є.О. Дякую.
За іншим дорученням Голови Верховної Ради підготовлено пропозиції до проєкту плану на наступну сесію. Проєкт плану містить 54 законопроєкти, з розгляду яких комітет визначено головним, 66 законопроєктів, які комітет має розглянути, подати свої пропозиції. У Верховній Раді продовжують реєструватися нові законопроєкти, тому пропонується надати повноваження голові комітету, керівнику секретаріату вносити корективи до зазначеного плану за результатами завершення роботи п’ятнадцятої сесії поточної, це до осені, до вересня. Інші розділи плану містять заходи комітету, конкретні дати проведення яких пропонується надати повноваження визначати голові комітету. Серед них співпраця з Єврокомісією, Європарламентом, напряму з парламентами країн ЄС, участь в Асамблеї вкладників Рахунку ядерної безпеки, Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співтовариства для Чорнобиля та інші. Також планується проведення круглих столів щодо обігу товарів, пов’язаних із знелісненням, деградацією лісів щодо імплементації Директиви EUDR, а також запровадження в Україні національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.
До питань, які розглядаються комітетом у порядку контролю, пропонується включити заслуховування інформації керівників ЦОВВ з питань предметів відання комітету та аналізу практики застосування низки прийнятих законів України. Доповідається на ваше рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Олеговичу.
Шановні колеги, якщо пропозицій, зауважень немає до плану роботи, то є пропозиція інформацію взяти до відома, затвердити план роботи на період шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Надати повноваження голові комітету, керівнику секретаріату комітету вносити корективи до зазначеного плану за результатами роботи п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Надати повноваження голові комітету визначати конкретні дати проведення заходів, затверджених у зазначеному плані роботи комітету. Головам підкомітетів та робочих груп визначитись щодо пріоритетності законопроєктів, передбачених планом роботи комітету на період шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Комітету в разі потреби вносити необхідні зміни до плану роботи. І надіслати план роботи на період шістнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання Апарату Верховної Ради України.
Хто – за?
МАТУСЕВИЧ О.Б. Матусевич – за.
ЛАБУНСЬКА А.В. Лабунська – за.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, 7.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 7, да.
Сергію Васильовичу, дуже вам дякую, дякую за допомогу.
Шановні колеги, дякую вам за участь в засіданні. Очікуємо зустріч на наступному тижні. Бережіть себе, будь ласка. Реагуйте на всі повітряні загрози. Спускайтеся в укриття, захисні споруди цивільного захисту. І до наступної зустрічі.
Дякую вам. Дякую всім центральним органам виконавчої влади за плідну участь в нашому засіданні, так само, як і органам місцевого самоврядування. Дякую. До зустрічі.