СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань екологічної політики та природокористування
25 серпня 2026 року
Веде засідання голова Комітету БОНДАРЕНКО О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановні народні депутати, шановні представники центральних органів влади, громадськість, науковці. Розпочинаємо чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування. У нас сьогодні на засіданні комітету тільки одне питання порядку денного, один законопроєкт, але він важливий євроінтеграційний. Сподіваюсь, що ми сьогодні його швидко розглянемо, швидко, але плідно.
Продовжують підключатися ще наші колеги. Перед тим, як розпочати засідання, прошу визначити секретаря засідання. Чи є можливість у Сергія Васильовича Магери сьогодні бути секретарем?
МАГЕРА С.В. Давайте спробуємо, Олеже Володимировичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Васильовичу.
Хто за те, щоб секретарем сьогоднішнього засідання комітету визначити Сергія Васильовича Магеру?
КРИВОРУЧКІНА О .В. Криворучкіна – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не голосуйте, будь ласка, ті, хто не є членами комітету, з усією повагою до вас.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, якщо я – утримався, поки що бачу: 7 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 7. Поки що 7, вірно. Дякую, дякую. Всього у нас станом на зараз присутньо 8 народних депутатів. Чи 9? 9. А проголосувало 7. Ви – утрималися.
І, шановні колеги, чи є по порядку денному інші пропозиції, зауваження, доповнення? Якщо пропозицій, доповнень немає, то ми пройдемо, це порядок денний у складі одного питання швидко. І прошу підтримати зазначений порядок денний. Хто – за?
КРИВОРУЧКІНА О .В. Криворучкіна – за.
МАГЕРА С.В. Сергій Володимирович, вас не бачу. Мандзій!
ПРОЩУК Е.П. Прощук – за.
МАГЕРА С.В. О, якщо… О, і Мандзія я бачу, Сергія. Бачу: 9 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 9. Вірно? Дякую.
Дякую, шановні колеги. Тож розпочинаємо розгляд питань порядку денного. Перше і єдине питання порядку денного – це проєкт Закону про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстровий номер 15352 від 25.06.2026), внесений народним депутатом України Бондаренком та іншими народними депутатами України. Здебільшого це члени нашого комітету, за що я вам, шановні колеги, дуже дякую, за підтримку цієї ініціативи.
Якщо дозволите, я коротко розповім про цей законопроєкт. Коротко, тому що я впевнений, що про нього будуть розповідати і всі, хто будуть сьогодні виступати і будуть так чи інакше доповнювати важливість цієї ініціативи.
Тож, шановні колеги, цей законопроєкт є, безумовно, євроінтеграційним законопроєктом. Він націлений на приведення нашого законодавства у відповідність до положень Регламенту ЄС 2023/1115 Європейського парламенту та Ради від 31 травня 2023 року. Цей регламент називається: про надання на ринку Союзу та експорту з Союзу певних товарів продуктів, пов’язаних із знелісненням та/або деградацією лісів. Або інакше він називається EU Deforestation Regulation або EUDR. Із цією абрівіатурою ми з вами будемо ще працювати доволі довго.
На що спрямований перш за все цей регламент? Він спрямований на виконання зобов’язань, всесвітніх зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів. Друга ціль – це забезпечення скорочення втрати біорізноманіття шляхом, і тут, власне, є одразу інструмент – це збільшення споживання продукції, яка вільна від знеліснення та зменшення впливу на глобальне знеліснення і деградацію лісів.
Завдяки яких механізмів це буде робитися? Це буде робитися завдяки тому, що був… завдяки встановленню обмеження на постачання до Європейського Союзу продукції, яка сприяла знелісненню чи деградації лісів як в Європейському Союзі, так і на глобальному рівні. Відповідно будуть відслідковуватися певні види продукції, які можуть бути висаджені після 31 грудня 2020 року на територіях, які були знеліснені, тобто втратили своє лісове призначення, або які були деградовані, ліси, які були деградовані.
Відповідно ця продукція, це декілька груп продукції, зокрема нашої країни стосується соя… соя, велика рогата худоба. Не впевнений, що у нас вирощується пальмова олія, кава, какао і каучук, але принаймні ще товари з деревини так точно на цих знелісних або деградованих лісах можуть вирощуватися. От на цю продукцію будуть поставлені певні обмеження для її потрапляння на європейський ринок.
Відповідно до цього законопроєкту впроваджуються правові та організаційні засади ввезення на митну територію України, надання на рикну та вивезення за межі митної території України товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів...
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, слідкуйте за тим, щоби не був включений мікрофон у вас. Дякую.
Визначаються обов’язки операторів, трейдерів забезпечувати збір, зберігання, подачу інформації про походження товарів, визначення, порядок... є порядок визначення геолокаційних даних щодо земельних ділянок, які були знеліснені або деградовані. Запроваджується механізм оцінки ризиків, механізми перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють ввезення відповідних ...(Не чути) органів державної влади щодо здійснення державного … (Не чути) і інші механізми.
Крім того, шановні колеги, ...(Не чути) законопроєкт за узгодженням з основними міністерствами, двома вже, були додані деякі норми, які змінюють порядок і вдосконалюють лісовпорядкування як комплексу заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення цього лісового господарства. А також цим проєктом закону врегульовується порядок здійснення електронного обігу деревини. Також порядок підтвердження походження деревини та виробів з деревини через видачу сертифікату про підтвердження походження. І, мені здається... А, і ще одне, це впровадження нових принципів, принципів ведення лісівництва, наближеного до природи.
Тож, шановні колеги, такий от важливий євроінтеграційний законопроєкт, спрямований на врегулювання певних питань ...(Не чути) збереженням біорізноманіття, збереженням лісів. Як один з авторів цього законопроєкту прошу його підтримати, шановні колеги.
Прошу йти по стандартному нашому шляху. Тобто перше – це, будь ласка, Войтович Людмила Василівна, прошу розповісти, які надійшли зауваження, пропозиції до цього законопроєкту. Потім ми заслухаємо профільні і центральні органи виконавчої влади, потім давайте ми заслухаємо науковців, громадськість і перейдемо до його обговорення.
Якщо зауважень до такого порядку немає, то, будь ласка, Людмила Василівна, прошу розповісти про те, що надійшло за цим законопроєктом. Будь ласка.
ВОЙТОВИЧ Л.В. Доброго дня, шановні народні депутати та всі запрошені. До даного законопроєкту надійшло багато висновків. Зокрема, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку зауважень і пропозицій до змісту законопроєкту. Зокрема, вони стосуються щодо того, щоб врегулювати термінологічний апарат законопроєкту, також узгодити норми цього законопроєкту із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», про Митний тариф та Закону України «Про публічні електронні реєстри». Також ГНЕУ зауважило, що змінами до Лісового кодексу, якими передбачено методи, наближені до природи лісівництва, пропонується передбачити механізм їх реалізації.
У висновку Кабінету Міністрів України щодо відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу відзначили, що законопроєкт в цілому не суперечить праву Європейського Союзу, але, разом з тим, потребує доопрацювання з метою врахування висловлених зауважень, а також більш повної транспозиції положень Регламенту 2023/1115.
Мінекономіки підтримує законопроєкт. Міністерство юстиції надало низку зауважень. Міністерство з відновлення інфраструктури та транспорту України, Держлісагентство повідомили про відсутність пропозицій та зауважень до законопроєкту, Міністерство освіти і науки, а також Міністерство цифрової трансформації України надали зауваження в межах своєї компетенції. Міністерство фінансів у висновку зазначило, що законопроєкт потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків щодо впливу на дохідну та видаткову частину державного та місцевих бюджетів.
ДП «Ліси України» надало пропозиції до законопроєкту, що має більш техніко-юридичний характер, а також відзначили доцільність врегулювати питання у зазначеному законопроєкті, що пов’язано з корпоратизацією ДП «Ліси України».
Український ордена «Знак пошани» надав зауваження та пропозиції до законопроєкту, зазначив про необхідність його прийняття в першому читанні з подальшим врахуванням наданих зауважень та пропозицій.
Національна академія аграрних наук України, Національний лісотехнічний університет України, Всеукраїнська громадська організація «Товариство лісівників України» надали низку зауважень і пропозицій до законопроєкту, зокрема які стосуються термінології законопроєкту та передбачених змін до Лісового кодексу України. Громадська спілка «Всеукраїнська аграрна рада» надала зауваження та пропозиції, асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» підтримує прийняття законопроєкту за основу та вважає, що це важливий крок для наближення українського законодавства до вимог Європейського Союзу та збереження можливостей експорту відповідної аграрної продукції на ринок ЄС. Однак вважає необхідним доопрацювати практичні механізми його реалізації до другого читання.
Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу в своєму висновку зазначив, що законопроєкт спрямований на адаптацію законодавства, в цілому не суперечить праву Європейського Союзу, водночас потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень у своєму висновку.
В загальному проаналізувавши всі надані зауваження та пропозиції, можна дійти висновку, що надані зауваження і пропозиції можуть бути враховані під час підготовки його до другого читання. А також важливо відзначити, що прийняття цього закону передбачить реалізацію положень законопроєкту, сприятиме виконанню зобов’язань України в межах Ukraine Facility.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Василівна. (Шум у залі) Шановні колеги, виключайте, будь ласка, мікрофони. Дякую за доповідь.
Будь ласка, Тарасе Миколайовичу, прошу вас доповісти про цей законопроєкт. Якщо є необхідність додати щось до його опису, до тих норм, які були вже зазначені, і розповісти про важливість цього законопроєкту як для лісової галузі, так і для аграрної сфери. Ну, і відповідно, як ви вважаєте, чи він не вплине негативно на аграрну сферу в нашій країні. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олеже Володимировичу. Вітаю, шановні народні депутати, всі присутні. Дякую за винесення цієї важливої законодавчої ініціативи на розгляд вашого профільного комітету.
У нас була честь долучатися до роботи робочої групи в межах напрацювання. Хочемо сказати, що ми також його проговорили з профільними асоціаціями (тут є представники, Михайло, бачу, з Всеукраїнської аграрної ради), з іншими, якраз ми на форумі спільно з керівником Всеукраїнської аграрної ради, з УКАБ також тут.
Ми абсолютно розуміємо, що це ініціатива, яку треба Україні як євроінтеграційну впроваджувати. Вона підтримується в першому читанні. Продовжуємо слідкувати, які будуть фінальні рішення в Європейському Союзі в частині перш за все сої, системи простежуваності по сої, які у вересні мають бути анонсовані. Але впевнені, що з врахуванням тих оновлених рішень чи інші речі, які можуть виявитися з точки зору роз’яснення Європейської Комісії і …(Не чути) можна буде доопрацювати, подавши відповідні правки згідно регламенту до другого читання.
Тому на сьогодні з точки зору прийняття у першому читанні для аграрної сфери ризиків не бачимо. З точки зору також, що долучалися і аналізували, ще колеги долучаться по лісному господарству, також в такій редакції поточній ризику не бачимо. Ціль – це євроінтеграційний. І ми всі ж знаємо, що він у тому числі буде підготовлений секретаріатом і вами, з врахуванням ваших правок народних депутатів проєкт до другого читання. Також …(Не чути) передбачає погоджуватися на повну відповідність європейським відповідним директивам з профільними директоратами Європейського Союзу.
Тому тут, з нашої точки зору, можуть виникнути питання перехідних періодів, які нам треба буде спільно всередині обговорити і погодись з європейцями з точки зору можливо їх набрання чинності. Але те, що нам є змога на основі цього, що вже є в першому читанні, це доопрацювати і зробити повну відповідність до другого читання сумнівів немає.
Тому підтримуємо і ще раз дякуємо за те, що ви виносите з уахуванням, що, дійсно, ми зараз чуємо складність наповнення бюджету, в тому числі для оборонних цілей. Законопроєкт важливий як елемент (нерозбірливо) на IV квартал, ну, і в цілому він важливий для галузі також.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. Дякую за глибоку замученість до розробки цього законопроєкту.
Будь ласка, Олександр Васильович, з точки зору Міністерства економіки та довкілля.
КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В. Доброго дня, Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, шановні колеги. Міністерство економіки та довкілля опрацювало законопроєкт про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (15352) і повністю підтримується законопроєкт, про що 3 липня цього року поінформували відповідно комітет. Разом з тим хочу сказати, що у випадку доопрацювання його до другого читання, міністерство готове долучитися до доопрацювання спільно з комітетом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.
Шановні колеги, перед тим як перейти до інших центральних органів влади, я би надав слово Олександру Васильовичу Гайду, пов’язаному також з цим законопроєктом, безумовно, комітету, керівнику комітету.
Олександр Васильович, прошу дати характеристику цьому законопроєкту і висловитися щодо можливої підтримки його в залі. Звук, будь ласка. У вас виключений мікрофон.
ГАЙДУ О.В. Все, включив. Колеги, доброго дня. Дійсно, це дуже важливий законопроєкт євроінтеграційний. Я дуже дякую екологічному комітету і особисто Олегу Володимировичу за те, що ми заздалегідь долучились до його розробки. Щодо реєстрації, ми проводили низку нарад для того, щоб вже сам текст до першого читання був максимально інтегрований до європейського законодавства, щоб не було суперечок між екологами і аграріями. Це дійсно наш сумісний проєкт. Тут є питання і по лісоматеріалам, і по аграрній продукції.
До першого читання я взагалі вважаю, що сам текст прописаний дуже непогано. Тож зауважень глобальних взагалі не бачу. Є деякі невеличкі нюанси, вже вам про це писав і говорив УКАБ від аграріїв і ВАР. Там, я думаю, що ми там пропрацюємо до другого читання. Але це такі незначні моменти, які дійсно зв’язані з перехідними періодами, з змішенням продукції, те, що ми ще не розуміємо, як це робиться в європейських країнах. Тож, я думаю, що ми вивчимо досвід наших колег з європейських країн, як це у них проходить, для того щоб ми, в принципі, зробили аналогічну модель і щоб у нас були максимально схожі законодавства. Щоб ми зробили не більше ніж вони, як це ми інколи робимо, хочемо показати, що ми краще, але потім нівелюємо деякі моменти, деякі галузі навіть, роблячи дуже такі небезпечні речі через те, що законодавство більш жорстке. Тож в тому сенсі, ми повинні працювати двома комітетами максимально, скажемо так, дружньо і знаходити всі можливі компроміси з розумінням того, що це потрібний законопроєкт, євроінтеграційний законопроєкт. Тож ми будемо максимально залучені в ці процеси.
Ще раз, дуже дякую, Олег Володимирович, за таку глибоку залученість до цього процесу і за те розуміння, що ми повинні цим законопроєктом не тільки виконати всі зобов’язання євроінтеграційні, але все ж таки дивитись і на розвиток аграрного сектору в Україні, щоб ми не зробили гірше для його розвитку і для експорту нашої продукції.
Дуже дякую. Ми – за, ми підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку. Дякую, Олександре Васильовичу, дякую за спільну роботу.
Шановні колеги, йдемо далі. Будь ласка, центральний орган виконавчої влади – Держлісагентство.
БУЧКО В.А. Добрий день. Чути нас?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно, так.
БУЧКО В.А. Шановний Олег Володимирович, шановні народні депутати, колеги! Лісагентство підтримує зазначений законопроєкт до першого читання. Законопроєкт спрямований, як вже було зазначено, на імплементацію технічного регламенту Євросоюзу щодо знеліснення. Ми активно будемо також з вашого дозволу долучатися до коригування, або там до пропозицій правок до другого читання.
Але на даний момент, як було зазначено, законопроєкт дуже сильно як би охоплює ті аспекти, критерії, які необхідно нам імплементувати щодо acquis європейського. І тому лісагентство підтримує зазначений законопроєкт до другого читання.
Дуже дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам, дякую за роботу, спільну роботу в рамках підготовки цього законопроєкту.
Шановні колеги, ДП «Ліси України», будь ласка.
ЗУБОВИЧ І.О. Вітаю, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати, колеги! Не буду повторюватись, що це надважливий законопроєкт. Дякую всім народним депутатам і всім долученим до його розробки. Для нас як для підприємства це теж дуже важливо, і ми розглядали законопроєкт і надали свої певні пропозиції. Вони не містять якихось там глобальних змін, але хотілося б, щоб їх теж могли ми врахувати, і це саме ті питання, які теж нам дуже важливі.
Це, наприклад, поширення на господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі або тергромаді та які мають у користуванні чи власності ліси, права та обов’язки державних і комунальних лісогосподарських підприємств. Надати таким товариствам право набувати земельні ділянки лісогосподарського призначення в постійне користування. До завершення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 35-го року дозволити таким підприємствам підтверджувати право постійного користування землями на підставі матеріалів лісовпорядкування, тому що це стосується ДП, площа 941,5 тисячі гектарів, права на які ще наразі не зареєстровані.
Також заборонити приватизацію акцій акціонерного товариства, яке буде утворене шляхом перетворення ДП «Ліси України», а також акцій (часток) господарських товариств, 100 відсотків яких належать державі та які мають в постійному користуванні державні землі лісогосподарського призначення. А також необхідно встановити, що реорганізація лісокористувача не є підставою для відмови у видачі спецдозволу або припинення вже набутого права користування лісових ресурсів і дії виданого дозволу і поширити обмеження щодо концесії та публічно-приватного партнерства на господарські товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі або тергромаді та які мають в користуванні ліси.
Тобто це, на мою думку і на думку нашого підприємства, такі важливі і суттєві для нас доповнення, які б ми хотіли побачити. В цілому законопроєкт підтримуємо і дякуємо всім, хто приймав участь і приймає участь в його розробці.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олеговичу.
Безумовно, розуміємо важливість продовження реформування лісової сфери, реформування ДП «Ліси України». У випадку, якщо будуть подані правки до другого читання, будемо їх розглядати разом з іншими правками в рамках цього законопроєкту. Дякую вам.
Центральні органи влади, державні підприємства, чи хоче ще хтось висловитися? Давайте так, Юлія Юріївна, ви не будете проти, якщо ми все ж таки спочатку послухаємо громадськість, науковців і потім перейдемо до обговорення?
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Точно не буду проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Будь ласка, шановні представники громадськості, хто хотів би висловитися? Бачу вже руку Михайла Юрійовича ...(Не чути), Тетяна Валентинівна. Тетяна Валентинівна, ви ж знаєте, як користуватися цими...
ТИМОЧКО Т.В. Да оце ж не бачу, дивлюся зараз, все писав. Добре, добре, після я виступлю, після колег.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, давайте тоді так, в такому порядку йдемо: Михайло Юрійович, Петро Тєстов з Тетяною Валентинівною, Юрій Миколайович. Будь ласка, послідовно, але велике прохання: не більше 3 хвилин кожний. Будь ласка.
ХОРЄВ М.Ю. Дякую, Олеже Володимировичу.
Доброго дня, шановні колеги. Ми розуміємо абсолютно як Всеукраїнська аграрна рада важливість євроінтеграційних зобов'язань, екологічних зобов'язань. Разом з тим хотіли би звернути увагу на декілька моментів, ми про них писали офіційно в листі, але хочемо також повідомити про це на комітеті.
Перше. Все-таки хотілося б з урахуванням того, що сам регламент досі в повній мірі не запрацював в Європейському Союзі, двічі переносився і зараз розглядається питання щодо внесення в нього змін щодо спрощення певних моментів і змін певних моментів, то ми би просили, щоб все-таки в фіналі закон, коли він буде прийматися вже в другому читанні в цілому, щоб він все-таки був з урахуванням того, що буде прийнято, які рішення в Європейському Союзі. Тобто щоб ми ґрунтувалися вже і дочекалися від колег в Євросоюзі, як це там буде виглядати. Це буде, я думаю, правильно і актуально, щоб ми потім не переглядали, не поверталися і це якось не виглядало дивним.
І важливими моментами є в тому числі, що ви всі знаєте, що у нас значна частина земель на сьогоднішній день є в окупації, частина з них має мінне забруднення, і навіть після завершення бойових дій ще тривалий час скоріше за всього це землі, мається на увазі сільськогосподарського призначення, вони будуть тимчасово не доступні до обробітку, тимчасово на них не можна буде вести сільськогосподарські дії. Відповідно, скоріше за все, вони будуть в природний спосіб там, де це дозволяє навколишнє середовище, заростати чагарниками, лісом і таке інше. І тому ці землі, бажано би в законі так само передбачити певний їх статус, тому що це не рішення, скажемо, свідоме аграрія не вести там господарську діяльність, а вимушений захід. І, на жаль, на сьогоднішній день в Регламенті є певні відступи про ці дії, в нашому законопроєкті цього немає. Тому ми би просили, щоб до другого читання це теж було би враховано.
Ну, і частина наших зауважень можна врахувати до другого читання без проблем, частина із них буде вимагати 116 статті Регламенту. Тому, Олеже Володимировичу, ми би просили, щоб комітет в своєму рішенні це відобразив, про те, щоб законопроєкт треба буде доопрацьовувати з урахуванням 116 статті Регламенту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Юрійович.
Будь ласка, Петро.
ТЄСТОВ П. Доброго дня. Дякую за такий дуже важливий євроінтеграційний законопроєкт. Перша частина зауважень вони більше технічно стосуються. Наприклад, визначення терміну «знеліснення» в чинній редакції прив’язано до категорії с/г земель, проте в чинній постанові експериментальній по знелісненню прив’язано до сільськогосподарських угідь, що є ширшим угіддям.
Друге таке технічне питання. На жаль, немає визначення потенційних лісових культур і природно відтворених лісів. На мою думку, ці визначення мають бути для того, щоб не було проблем при подальшому трактуванні. Це з таких невеличких технічних.
Проте ми бачимо такі ризики, що, дивіться, буквально сьогодні перечитував (нерозбірливо) новий по імплементації Регламенту, і ще раз чітко прописано, що відсутність знеліснення не є достатньою підставою для експорту або розташуванню на ринку. Зокрема, є критерії легальності. На жаль, по критерію легальності відповідності законодавства ми не бачимо, що в цьому законопроєкті детально розписано. І далі виникає наступне питання. Законопроєкт покладає функції контролю в частині лісової продукції – Держлісагентство, в частині нелісової – Держспоживслужба. І виникає велике питання, чи будуть у держслужби інституційні спроможності нормально зрозуміти, наприклад, чи не була вирощена соя в прибережній захисній смузі.
Так само є питання, от наприклад, у нас є випадки, де лісорубні квитки, от нещодавно було скасовано судом, і деревина відповідно визнана незаконною заготівлею. І теж питання, чи Держлісагентство, яке само видає лісорубні квитки, воно само буде далі перевіряти. Тому, на нашу думку, я розумію це рішення політичне, але було б доцільно подумати про можливість передачі повноважень екоінспекції в цьому.
І третій момент, блок моментів. Про це детальніше скажуть колеги, але підтримуючи зміни до Лісового кодексу в частині збереження прав власності на земельні ділянки, і дуже дивно від мене це чути, але підтримую позицію ДП і Ігоря Олеговича в тому плані, що треба чітко визначити питання земельної власності в рамках реорганізації, тому що щоб не було трактувань по легальності. Проте дуже дивно, зміни в статті про особливо захисні ділянки і про праліси, які не мають відношення до регламентів. Проте це є ті речі, які, на нашу думку, неприйнятні.
Оце так коротко по нашим думкам щодо цього законопроєкту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тетяна Валентинівна, будь ласка.
ТИМОЧКО Т.В. Дуже важливий законопроєкт насправді, тому що перед цим були деякі постанови, там якісь нормативно-правові акти, це все важливо, звичайно, врегулювати в законодавчому акті, а вже потім відповідно регулювати нормативно-правовими документами. Ми маємо надію, що в цьому законі буде в достатній мірі відображено Регламент. Ми також готували і технічні різні правки, але вони… Я зараз зосереджусь саме не на конкретно на технічних, а які мають таке ідеологічне значення.
Перше. Нас дуже вразило те, що тут передбачено Прикінцевими положеннями, що певні розділи законопроєкту набирають чинності лише з 2030 року. По-перше, це не відповідає загальному процесу імплементації і бенчмаркам, і таке інше, і наш 27 розділ. Ми розуміємо бажання відтермінувати введення цих дій, але однозначно це треба змінити, бо це серйозне зауваження, і це взагалі означає, що Україна не збирається просто зараз почати це робити. Це важливий момент, він не тільки в Україні, але і на наш імідж може вплинути.
Далі. Тут наш колега перед цим сказав, що ми тут... іноді наше законодавство більш жорсткіше ніж законодавство європейських країн. Принаймні в екологічній сфері таких прикладів практично немає. І наприклад, знову ж таки, ми говоримо про цей законопроєкт, перелік санкцій, які передбачені статтею 25 проєкту закону, є значно вужчими за перелік, який передбачений регламентом... відповідним регламентом Європейського Союзу. І тому тут треба по всьому тексту пройти, щоб ми не робили вужче, робили принаймні так, як є в регламенті. Хоча я розумію, що для багатьох це є проблема.
Далі, дуже важливо, що в цьому законодавстві, вірніше, в регламенті є заборона не лише знеліснення, а й деградація лісів, тобто зменшення їхньої екологічної цінності. Натомість ми зараз бачимо, що цей зв’язок між обігом товарів, знелісненням та/або деградацією, він фактично відрізняється, немає жорстких правових норм, немає чітких критеріїв деградації лісів. І українське законодавство, виходить, не передбачає заборони на деградацію лісових екосистем. Принаймні в законодавстві, в цьому законодавчому акті, це чітко не врегульовано. І коли ми говоримо про в цілому цей законопроєкт, то ми маємо точно розуміти, що крім самого регламенту, який для нас є важливий, сам регламент це є частиною стратегії ЄС біорізноманіття на період до 2030 року, Нової лісової стратегії до 2030 року та Європейської зеленої угоди. І тому, коли ми говоримо про технічні речі врегулювання: обов’язки і правила належної перевірки операторів, продавців. До речі, в українському нашому варіанті це не продавці, а чомусь торговці, може, щось тут переплутали. Тому, коли ми говоримо про оці речі технічні: проходження товарів, контроль за ними – більш серйозно і наша організація, Всеукраїнська екологічна ліга, ми в своїх пропозиціях доповнили ще оці елементи: зі збереження біорізноманіття і з Нової лісової стратегії ЄС. Тим більше, що Міністерство агарної політики претендує зараз на координацію лісової політики України. Тому в даному випадку я думаю, що нам треба це питання серйозно доопрацювати.
Ну, і останній момент, що для нас є як би, знаєте, так, трішки насторожуючим так, це в абзаці сьомому нової редакції Лісового кодексу, який пропонується: підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є невстановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах об’єктів ПЗФ. Але це взагалі не узгоджується з поняттям, що праліси, квазіпраліси та природні ліси є взагалі національною спадщиною України, природною спадщиною, і регулюються взагалі окремим Законом про природно-заповідний фонд, в який ми категорично заперечуємо будь-які зміни внесення.
Ну, в цілому, повторюю, цей законопроєкт дуже потрібний. Дякуємо, Олеже Володимировичу, за ініціативу і внесення цього законопроєкту. Там перипетії перед цим були певні, для нас важливі. І тому треба це доопрацювати серйозно з точки зору саме екологічної складової.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це точно, так і зробимо. З вашою допомогою, безумовно, за допомогою Петра Тєстова будемо робити кращий текст.
Юрію Миколайовичу, будь ласка.
МАРЧУК Ю.М. Шановні колеги, дякую за можливість прийняти участь. Хотів би відмітити ґрунтовність даного законопроєкту, який ми обговорювали в квітні на всеукраїнській конференції, широко підготовлені зміни, які ми хотіли би до нього включити. Дякую, що ці зміни... (Не чути) комітетом. Хотів би відмітити в першу чергу те, що ми пропонували формулювання «наближене до природи лісівництво», поняття; включення в перелік рубок «рубки переформування». І дуже важливий елемент, про який говорив Ігор Олегович, всі ті пропозиції ДП «Ліси» у зв’язку з корпоратизацією треба врахувати, але при цьому в окремій статті Лісового кодексу - а їх можна внести, це три статті, які в наших пропозиціях є, - внести поняття «лісова охорона постійних лісокористувачів». Лісовий кодекс передбачає виключно державну лісову охорону. Таким чином, можна втратити ці функції, а комунальні ліси взагалі їх не мають. Тому треба внести поняття «постійний лісокористувач», а дальше Кабмін визначає ці функції.
В цілому з урахуванням тих пропозицій, які сьогодні озвучені, законопроєкт готовий для розгляду в залі і може бути підтриманий в першому читанні з урахуванням поправок, які ми запропонували.
Дякую за можливість прийняти участь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую, Юрію Миколайовичу. Сподіваюсь також на вашу допомогу для доопрацювання до другого читання, дякую.
Олена Володимирівна, будь ласка, Колобродова.
КОЛОБРОДОВА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники. Я дякую за цю законодавчу ініціативу. Уповноважений підтримує цю законодавчу ініціативу за умови врахування зауважень і пропозицій. І в нас буде 4 зауваження. З вашого дозволу, я дуже коротко. Сьогодні позицію ми направили офіційно на комітет.
У нас наші зауваження стосуються внесення змін до статті 46 Лісового кодексу, яку пропонується доповнити новим пунктом 16, згідно з яким до змісту лісовпорядкування відносити здійснення оцінки впливу на довкілля. Я хочу наголосити, що оцінка впливу на довкілля – це є самостійна процедура, яка здійснюється щодо конкретної планової діяльності конкретного суб’єкта господарювання і відповідно включає обов’язкові стадії за участі громадськості. І ОВД – це не є технічним етапом лісовпорядкування, яке проводиться один раз на десять років щодо лісового масиву в цілому. Тому ми вважаємо, що включення ОВД до змісту лісовпорядкування, воно створює правову невизначеність щодо суб’єкта звітності, а власне, і предмета оцінки, та застосовності процедурних гарантій участі громадськості, які передбачені, власне, Законом про ОВД. І це створює ризики обмеження прав участі громадськості на участь в прийнятті рішень, що стосуються довкілля.
Наступне наше зауваження стосується частини третьої-четвертої статті 43 Лісового кодексу України, згідно з якою пропозиція та обґрунтування щодо розрахункової лісосіки готується сертифікованими лісовпорядними організаціями під час лісовпорядкування. А власне, сама розрахункова лісосіка є лише складовою матеріалів лісовпорядкування.
Я хочу зауважити, що розрахункова лісосіка є нормативним обмежувачем обсягів заготівлі деревини та інструментом дотримання принципу безперервності і невиснажуваності використання лісових ресурсів, і скасування такого окремого державного затвердження розрахункової лісосіки, покладення її підготовки виключно на такі сертифіковані лісовпорядні організації. Статус, підстави сертифікацій, запобігання конфлікту інтересів, які законопроєктом недеталізовано, воно послаблює державний контроль за раціональним використанням лісових ресурсів і буде створювати ризики виснаження лісів.
Тому ми пропонували би залишити в Лісовому кодексі України окрему процедуру затвердження розрахункової лісосіки якраз уповноваженим центральним органом виконавчої влади за погодженням з органом лісового господарства. Або в іншому випадку передбачити чіткий механізм незалежної державної перевірки матеріалів розрахункової лісосіки, підготовлених сертифікованою лісовпорядною організацією до набуття ними юридичної сили.
Наступне зауваження стосується статті 69 Лісового кодексу України, сьогодні вже про це говорили. Встановлюється єдиний перелік підстав для відмови у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, (Не чути) яких, власне, збережено підставу не встановлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів ПЗФ або їх перевищення.
Значить, що я хочу зауважити. Що прив’язано виключно до території об’єктів ПЗФ, тоді як спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів він видається не лише щодо лісових ділянок в межах ПЗФів, він видається і на землях лісогосподарського призначення поза його межами. І на таких землях так само підлягають дотримання встановлені ліміти на використання інших природних ресурсів, які пов’язані із веденням лісового господарства чи побічним лісокористуванням.
Ми пропонуємо відповідно викласти абзац цей в іншій редакції. Я не буду зараз зупинятися, ми направимо вам офіційно.
І останнє зауваження, на якому я би хотіла, воно таке більш технічного характеру. У «Прикінцевих положеннях» Лісового кодексу змінюється цифра, число «2027 рік» на «2035», це строк, до якого державні комунальні лісогосподарські підприємства та інші державні комунальні підприємства і установи можуть підтверджувати право постійного користування.
Я хочу зауважити, що тут не враховано наслідки скасування Господарського кодексу України і прийнятого відповідного Закону про особливості регулювання діяльності юросіб. Господарський кодекс він втратив чинність і протягом трирічного перехідного періоду державні і комунальні підприємства, вони підлягають перетворенню у товариства або ліквідації. Тому тут треба врахувати наслідки якраз трансформації державних і комунальних підприємств у товариства для того, щоб було коректно зазначено.
Все інше в письмовому вигляді. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.
Я дуже радий тому, що діяльність Уповноваженого з прав людини також охоплює питання лісової галузі, лісовпорядкування і інші питання, дотичні до лісової сфери. Це дуже важливо, і ми чекаємо, безумовно, від вас ці зауваження для того, щоб їх потім розглядати. Дякую вам.
Будь ласка, Віктор Петрович Ткач.
ТКАЧ В.П. Добрий день, Олеже Володимировичу, народні депутати, колеги. В першу чергу я хотів би зазначити, що надзвичайно важливий документ, законопроєкт. Не хочу повторюватись, має виключно важливе значення в плані європейської інтеграції. І в першому читанні вважаємо, що він дуже добре опрацьований, системний, охоплено практично всі ті питання, які пов’язані з реалізацією, вирішенням зазначених проблем.
Певні в нас є, безумовно, зауваження, пропозиції. Вони стосуються в першу чергу того, що, можливо, треба в законі зазначити більше в тому плані, що… в плані інтеграції з наявними державними системами, тому що вже існує система в нас і державного лісового обліку, обліку деревини, електронного обліку деревини, лісового кадастру, національної інвентаризації лісів. Впроваджується схема лісової сертифікації по FSC, по …(Не чути). Тобто в цьому плані, очевидно, можна було б зазначити ці питання.
Відносно захисту чутливих даних в умовах воєнного стану. Можливо, треба було б передбачити механізм шифрування, обмеженого доступу таких просторових даних, щоб вони не могли бути використані ворогом.
Ще в плані загальні, можливо, зауваження. В тому плані вони стосуються, що, на наш погляд, закон повинен носити, будь-який закон повинен носити рамковий характер і надмірна деталізація окремих положень, вона, можливо, і не потрібна була б, якщо говорити про закон. Такі деталізовані положення, вони повинні бути відображені в підзаконних та нормативно-правових актах. Загалом ми вважаємо, що в першому читанні проєкт закону потрібно схвалити, і ми будемо вдячні в плані доопрацювання відповідних положень у другому читанні.
Спасибі велике, в мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Петровичу.
Шановні колеги, шановні народні депутати, прошу висловлюватися по цьому законопроєкту, якщо, звісно, є питання, є зауваження до тексту законопроєкту, які, певно, можемо врегулювати до другого читання.
Бачив Юлії Юріївни руку, будь ласка, Юлія Юріївна. Потім Олександр Борисович.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую. Шановні колеги, в першу чергу дякую за висловлені зауваження і представникам природоохоронних організацій, Петро Сергійович, Тетяна Валентинівна, дуже влучні екологічні моменти, на які варто звернути увагу. І хотіла б подякувати Олені Володимирівні, дуже правильно, що ви продовжуєте, захищаєте екологічні права з Офісом Уповноваженого і частіше втручаєтесь в питання, які потребують врегулювання і вашої активної участі. Тому що знаємо, яка кількість громадськості людей, громадян України звертається щодо порушення екологічних прав.
Щодо законопроєкту, зазначу наступне, що ми розуміємо, що даний законопроєкт, він направлений на євроінтеграційні зобов’язання наші. І це необхідність прийняття відповідного закону не викликає жодних сумнівів. Водночас в нинішній редакції законопроєкту є дійсно ряд і низка проблемних положень, які я хотіла сьогодні зафіксувати офіційно засіданням комітету. Передусім я хочу звернути увагу на зміни в Лісовий кодекс. Це принципова позиція і принципові зауваження, тому що дуже часто, на жаль, ми інтегруємо певні зміни, які безпосередньо не стосуються вимог Європейського Союзу.
Йдеться про зміни до статей 39 прим. 1, 41 та 43 Лісового кодексу України. Знову-таки хочу наголосити, що ці зміни створюють суттєві ризики для збереження найбільш цінних лісів. Про це говорили колеги.
І перше. Звертаю увагу на статтю 31 прим.1 Лісового кодексу, відповідно до якої пропонується встановити, що незалежність лісів, фактично належність лісів до пралісів визначатиметься лише під час проведення лісовпорядкування. Фактично це означає, що визначення пралісів буде передано виключно лісовпорядним організаціям. Зараз як відбувається? Процедури визначення пралісів можуть ініціювати громадські організації, наукові установи. Зверну увагу на Карпатський регіон, там вже триває фактично низка таких процедур. За зверненням громадських організацій проводяться спільні польові обстеження, а в Міністерстві економіки створюють відповідну комісію.
У разі прийняття запропонованої норми більшість цих процедур може бути заблокована. Громадські організації та науковці фактично втратять можливість незалежно ініціювати визначення пралісів. І, колеги, це немає жодного застосунку до імплементації Регламенту ЄС. Навпаки, такі зміни зменшують прозорість процедури та послаблюють охорону пралісів. Тому вони, дійсно, є категорично неприйнятними. І дуже важливо почути позицію, чи будуть якісь запобіжники. Принципова позиція, звісно, виключити подібні зміни.
Далі, зміна до статті 41 Лісового кодексу України. Ці зміни стосуються особливо захисних лісових ділянок. Знову ж таки пропонується прибрати затвердження Кабміном критерій і порядку виділення таких ділянок, а також фактично усунути державні адміністрації від участі в подібній процедурі. В результаті рішення про виділення особливо захисних лісових ділянок фактично буде залежати від лісовпорядних організацій. Наголошую, колеги, що це створить надмірні дискреційні повноваження та ризик того, що кількість таких ділянок буде скорочуватися. Особливо захисні лісділянки – це, дійсно, не абстрактна категорія і до них належать ліси біля виток річок, боліт, інші території, які виконують важливі природоохоронні функції. В умовах, яких ми маємо, посухи, зміни клімату, обміління річок, кліматичні зміни, це послаблює охорону лісів.
І третя – зміни до статті 43 Лісового кодексу. Законопроєкт пропонує скасувати зовнішнє затвердження розрахункової лісосіки з боку Мінекономіки. В умовах передачі функцій деяких формувань лісової політики на Мінагро – це фактично ліквідація механізму незалежного контролю.
Тому моя позиція знову ж таки як людини, яка очолює профільний підкомітет, полягає в тому, що ці всі зміни до статей, які наголосила, мають бути виключені із законопроєкту. Я думаю, що будемо продовжувати обговорення, сподіваюсь, конструктивне, результативне, і все-таки звернемо увагу і авторів, і організацій, міністерств на ці важливі, на нашу думку, зауваження. Інші були озвучені.
В мене ще питання, чи буде застосовуватися 116-та, чи будемо ми голосувати сьогодні якісь правки по 116 статті? Можна буде текст, ознайомитися з текстом?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тексту немає.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Немає тексту, да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тексту немає.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тексту немає.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Юріївна.
Впевнений, що всі ваші зауваження будемо враховувати, обговорювати і враховувати під час розгляду до другого читання.
Олександр Борисович, будь ласка.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Дякую, шановний Олегу Володимировичу.
Шановні колеги, в першу чергу я хотів би подякувати вам особисто за таке лідерство в плані розробки цього законопроєкту. Ми багато проводили нарад за участю спеціалістів, у тому числі лісового господарства, науки, екологічної спільноти. І, власне, даний законопроєкт він якраз спрямований на те, щоб, власне, оці пропозиції, які обговорювалися на даних нарадах, ми втілили в життя.
Стосовно самих змін, он я буду говорити стосовно Лісового кодексу. Власне, є дуже багато моментів, які до другого читання ми повинні разом з екологічною спільнотою, разом з Юлією Юріївною обговорити і все-таки вийте на якесь... не на якесь, а на конструктивне рішення. Я, звичайно би, просив колег підтримати цей законопроєкт до першого читання без виключення норм.
Я не буду поглиблюватися у всі моменти, які стосуються змін до Лісового кодексу, але відзначу тільки такі важливі моменти, як моменти стосовно проведення лісовпорядкування, ми про це неодноразово говорили з вами. І дякую за це, що ця норма сьогодні є в законопроєкті. Інші моменти, які стосуються взагалі поняття в законодавстві, наближеного до природи лісівництва, тому що лісівники сьогодні фактично користуються експериментальними постановами, а по наближеному до природи лісівництву воно ніби у нас є, але з ним ніхто практично не працює, тому що воно законодавчо не забезпечено. Після прийняття цього законопроєкту у нас буде, я надіюся, що наближене до природи лісівництво, і рубки переформування у нас, у наших українських лісах будуть проводитися.
Також важливо з позитивного відмітити те, що ми в законодавство вписуємо електронний лісорубний квиток і електронний сертифікат про походження продукції. Оце, власне, такі речі, які ми закріплюємо в законодавстві.
А що стосується різних спірних питань, які сьогодні звучали, я думаю, Олеже Володимировичу, ми проведемо не одну і не дві наради стосовно цього і в цьому питанні знайдемо конструктив.
Колеги, я дуже прошу підтримати цей законопроєкт, для того щоб ми його в першому читанні проголосували в залі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Борисовичу. Дякую також за вашу участь постійну в розробці цього законопроєкту, в авторстві цього законопроєкту, певних норм цього законопроєкту. Впевнений, що ми всі разом будемо виробляти всі пропозиції і дійдемо до згоди на другому читанні.
Анжеліка Вікторівна, будь ласка.
ЛАБУНСЬКА А.В. Доброго дня, Олег Володимирович. Доброго дня, шановні колеги. По-перше, вибачаюся за трішки запізнення, в Київській області, ви знаєте, знову проблема з інтернетом, з усім. То прошу зарахувати мої голоси і за порядок денний, і за обрання секретаря. Дякую.
Що стосується законопроєкту. Знаєте, от ми багато кажемо гарного, євроінтеграційні зобов’язання, але диявол криється в деталях. Цей закон наскільки корисний може бути, настільки він сьогодні може бути небезпечний.
Ми вже неодноразово бачили, що ми отримували до другого читання, що тоді виходить в кінцевому варіанті. Або ми все ж таки, дійсно, проведемо не одну нараду і, дійсно, ми зробимо і до другого читання внесемо, дійсно, гідний законопроєкт, в якому не буде ніяких лазєйок. Ви ж бачите, ми всі бачимо, що вже сьогодні є намагання там спробувати, а от тут камінчик закинемо, а там камінчик закинемо. Все буде залежати від того, в якому вигляді закон буде винесений в Раду в остаточному на друге читання.
І в мене є ще пропозиція-прохання. Дуже багато відсилочних норм, які там пишуть, буде там чимось під нормативними актами. Давайте ми не будемо розписувати, але в законі закладемо чіткі критерії. Хай тоді під ці критерії приймають підзаконні акти там хто завгодно. Але щоб у нас не було такого, що закон наче гарний, а тоді, що наприймають, ми знову будемо голову попелом посипати і скажемо, а отак не допрацювали. Тому це один з серйозніших законів, тому що ліси – це наше багатство, це те, що ми повинні залишити нащадкам нашим, тим більше що війна зробила. Тому я вважаю, що поспішати не треба, що треба буде те, що можна сьогодні вже прибрати, тому що з тим, що є сьогодні, законопроєкт може не набрати 226 навіть у першому читанні, і тоді не буде взагалі з чим працювати. А працювати, і винести дійсно гідний закон, і дійсно, щоб це були наші євроінтеграційні зобов’язання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анжеліка Вікторівна. Безумовно, ми будемо до другого читання якісно обробляти законопроєкт з урахуванням всіх цих пропозицій до другого читання. Але станом на зараз я хотів би попросити, напевно, Держлісагентство, можливо, Тараса Миколайовича висловитися стосовно тих зауважень, які вже прозвучали.
Будь ласка, Держлісагентство.
Представник Держлісагенства. Колеги, ми дуже вдячні як би за зауваження, які були висловлені. Але я би все ж таки хотів дещо уточнити, може, хотів би все ж таки попросити, щоб було схвалено в першому читанні, а так як Олег Володимирович каже, ми вже до другого читання доопрацювали, тому що щоб не було зараз зайвого часу в дискусії. Я, наприклад, Петра не зрозумів, чи він хоче Держекоінспекції віддати право видачі лісорубних квитків, чи він хотів, щоб вона здійснювала нагляд і контроль. Так вона по тих самих статтях і здійснює нагляд і контроль згідно КУпАП, що лісова охорона державна, що екоінспекція. Тобто треба буде уточнити.
По-друге, ми говорили про матеріали лісовпорядкування, не так все страшно. Може, пані Юлія трохи не зрозуміла. Ми просто хотіли, як ви бачите далі, базове лісовпорядкування передати в приватні руки, і хотіли раз і назавжди, щоб не було купи погоджень, да. Спочатку Мінекології погоджує матеріали лісовпорядкування перед їх затвердженням, потім знову приймає участь у їх затвердженні. Так само погоджує поділ лісів Мінекономіки. Тобто вже вибрати якусь базу, якщо ми вже говоримо, що матеріали лісовпорядкування – це та буде база, про яку ви говорите, де будуть відображатися праліси, то навіщо ще раз їх погоджувати з Мінекономіки? Хай вони раз уже погодять ці матеріали лісовпорядкування, де все буде відображено. Ми ж усі за логікою дерегуляції, але ми можемо це як би продискутувати, і це все нормально зробити, як воно має бути.
І тим більше, у мене є одна така пропозиція, ми теж її продискутуємо. Дивіться, матеріали лісовпорядкування проходять ОВД, потім рубки головного користування, суцільні рубки знов проходять ОВД. Для чого? Може, все ж таки лісовпорядкування зробити стратегічну екологічну оцінку, оскільки це матеріали лісовпорядкування, і це не є діяльність. А вже рубки хай залишаться ОВД. Тобто ми готові з вами до другого читання подискутувати. Це така трохи рефлексія на те, що ви сказали і готові до дискусії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Пане …(Не чути), дуже все добре зрозуміли. Перепрошую, але хочу відкоментувати. Ми якраз дуже добре про все зрозуміли. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, чи є можливість у вас висловитися стосовно тих зауважень, які були висловлені нашими колегами?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Олег Володимирович, вітаю ще раз, і інші присутні. Дивіться, перше, ми же ж, скажемо так, з точки зору основного законопроєкту, я ж показував, так, у нас в групі скидали і в інших, і просили, можливо, я щось десь пропустив? Чесно, можливо, пропустив, я не заперечую.
Наскільки я пам’ятаю, в жодній з цих груп, чи офіційних, чи інших, не отримав порівняльної таблиці з коментарями. Це не означає, що… онлайн після реєстрації. Тому точно є ж готовність над цим працювати. Просто як тоді це зробити? В нас нема ні в кого тут заперечень, що давайте доопрацюємо. Але як це зробити? Один давали, розсилали – ок, зареєстрували. Я особисто писав три місяці тому, в червні ж зареєстрували? Всім написав, … (Не чути), дивіться, колеги, зареєстрований, є готовність пропрацьовувати, будь ласка, надавайте пропозиції, можна висновок писати комітету. Було там умовно як мінімум з точки зору домовленості, то точно теж туди додати, інше. Можливо, я пропустив. Я просто чую, слухаю дискусію, в мене нема там якихось заперечень, що це треба було б зробити, але предметно його до комітету не почув.
Тому я можу лише єдине сказати, чи є готовність це в такому ключі доопрацьовувати до другого читання? Є готовність. Як це зробити? Почати ще з порівняльної таблиці, пропозицій цих. Якщо я їх пропустив, то прошу вибачення, що я це пропустив, скиньте, буквально сьогодні почну опрацьовувати з колегами буквально невідкладно. От це єдиний мій коментар.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.
Будь ласка, Петро, і будемо переходити до…
ТЄСТОВ П. Я буквально коротко. Дивіться, я хочу додати до Володимира …(Не чути) На жаль, матеріали лісовпорядкування не проходять ОВД, ОВД проходять саме рубки (нерозбірливо) користуванні і суцільні санітарні. Але для того, щоб, для спрощення, лісокористувачі подають матеріали лісовпорядкування і, наприклад, якщо, дійсно, буде запроваджено ОВД на всі матеріали лісовпорядкування замість окремих видів рубок раз в 10 років, то, на нашу думку, це було б нормальним варіантом. Це невеличке уточнення.
_______________. Олеже Володимировичу. Так ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно розумію, Петро, що ви підтримуєте такий підхід?
ТЄСТОВ П. Ні, я до того, щоб взагалі підхід з боку нашої організації по лісовпорядкуванню, що запровадження ширшого кола, він є, на нашу думку, в нинішніх реаліях адекватним, враховуючи спроможність держліспроєкту. Просто уточнення потребують деякі питання, що теж питання виділення особливо захисних ділянок, воно має регулюватися Кабміном, критерії виділення. Ми дуже довго з Олександром Васильовичем в 23-му році нову редакцію цієї постанови опрацьовували. Тому тут зауваження ті, які можна до другого читання вирішити, крім питання пралісів. Це така не дуже компромісна стаття зміни в 69.1 по пралісам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А чи може, дійсно, Держлісагентство пояснити, чому ця от ініціатива підтримується щодо зазначення пралісів, квазіпралісів, природних лісів під час здійснення лісовпорядкування? Чи можемо ми, дійсно, можливо, виключити це на цьому етапі?
БУДЗІНСЬКИЙ І.Л. Доброго дня, шановний Олеже Володимировичу, шановні народні депутати. Ігор Будзінський, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства. Коли ми пропонували ці зміни, ми виходили із того, що, по-перше, лісовпорядкування, ми будемо відходити від монополізації Укрдержліспроєкту і, скажемо так, запроваджувати ринок лісовпорядкування в Україні, де такі роботи можуть здійснювати сертифіковані лісовпорядні організації або сертифіковані інженери-лісовпорядники.
Відповідно ми прописували у 46-й статті, що ці лісовпорядкування ось цими всіма суб’єктами господарювання будуть здійснюватися в єдиній системі, яка буде затверджуватись Кабінетом Міністрів. Відповідно всі ті зміни в 31 прим.1, в 41 і в 43 статтю, про яку говорила Юлія Юріївна, вони передбачають, що ці всі визначення будуть здійснюватися під час лісовпорядкування ось цими сертифікованими лісовпорядними організаціями будь-якої форми власності за єдиною системою. Тобто в порядку здійснення лісовпорядкування будуть передбачені, по-перше, і самі принципи визначення пралісів, те, що зараз на рівні юстованого наказу Міндовкілля визначено, воно буде переходити в розряд постанови Кабінету Міністрів.
Так само критерії по виділенню особливо захисних ділянок буде переходити в одну Постанову про здійснення лісовпорядкування. Так само і розробка, і затвердження розрахункових лісосік буде переходити в цю ж саму Постанову про здійснення лісовпорядкування. Тому ми користувалися таким принципом, що ці речі по виділенню пралісів, поділу лісів на категорії, розрахункових лісосік будуть визначені в єдиній Постанові Кабінету Міністрів – єдина система ведення лісовпорядкування. В свою чергу лісовпорядкування будуть, знову ж таки повторююсь, здійснювати суб’єкти господарювання будь-якої форми власності.
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В мене коментар в цій частині. Насправді ж знову ж, є в колег заперечення, подають правку про те, щоб цю частину виключити. Потім будуть, коли всі вже висловляться, в тому числі або по суті інших змін, або щось треба виключити, можна буде по кожній пройтися. Буде обґрунтування надано лісагентству в даному випадку, щоб їх залишити, і всі погодяться, ну, не буде ця правка… Не буде надано, пішли дальше готуватися до наступної можливості виключити праліс. І так по кожному. Просто, щоб це зробити, треба мати предмет, що обговорювати та і все.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хотів би тут підтвердити, про всяк випадок вас запевнити, що точно не було мети при підготовці цього законопроєкту для реєстрації, не було мети закласти щось, які норми, які б погіршували стан лісів в нашій країні або давали би якісь прогалини для того, щоби ті чи інші ділянки, ділянки лісів, види лісів, вони були під час такої… Тобто непоєднані ініціативи. Тут ми боремося зі знелісненням і деградацією, а тут ми робимо навпаки… (Не чути) щодо, ініціативи щодо зменшення особливо важливих захисних ділянок або пралісів, лісів, природних лісів, тобто такого не було. Можливо…
ЛАБУНСЬКА А.В. Це, Олег Володимирович, у вас не було, у нас немає ніяких сумнівів, а от у інших були. В мене немає ніяких сумнівів в цьому. Ви не розписуйтесь за всіх, Олег Володимирович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анжеліка Вікторівна, можливо, просто щось було тут невірно прописано. Але я впевнений, що якраз якщо ми будемо якісно пропрацьовувати на другому читанні, то, взявши на себе зобов'язання подати на друге читання цей важливий законопроєкт, ми його не проведемо без якісної обробки всіх пропозицій. Тобто ще раз буду просити, шановні колеги, на першому читанні підтримати, на другому читанні вже будемо обробляти і виправляти все, що можна буде виправити.
Точно, Тарас Миколайович, беремо на себе всі зобов'язання для того, щоб зробити текст максимально такий, що буде максимально відповідати вимогам довкіллєвого законодавства. Прошу підтримати.
Олександр Борисович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Підтверджую.
МАТУСЕВИЧ О.Б. Олеже Володимировичу, буквально одну ремарку. Не хочу вдаватися в дискусію, хоч по ходу дискусії виникло багато питань, в тому числі до Ігоря Леонідовича, але я надіюся на те, що до другого читання будуть створені робочі, ще одні робочі групи або наради, де ми обговоримо всі нюанси і моменти, які стосуються цих спірних питань. Тому, колеги, прохання підтримати до першого читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Тож, шановні колеги, я прошу вас все ж таки... Да, Юлія Юріївна, будь ласка.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Я хотіла також відкоментувати. Дивіться, ми законопроєкт побачили після реєстрації, тому що для нас дуже важливо проаналізувати було те, що ми отримали. І у нас є можливість висловитися, і ми таку можливість закону використовуємо на засіданні комітету профільного, але ми будемо вдячні за попередні коментарі. Чому я за 116-ту запитала? Тому для нас дуже принципово подивитися на ті правки по 116 статті, які будуть подаватися. Тому сподіваюся на те, що ми проговоримо всі ці моменти. Але знову ж таки дуже хотілось би почути, якщо є запобіжники, то які, якщо ні… Я до сьогодні... після коментаря пана Будзінського ми дуже добре також читаємо законодавство, розуміємо, певні зміни до Лісового кодексу взагалі не розуміємо, навіщо це відбулося. Але будемо дискутувати далі, продовжимо. Дякую. Сподіваюся, що все-таки якийсь баланс знайдемо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Юріївна, стосовно 116 статті, поки що мова йде, те, що принаймні я почув, тільки про внесення змін до Лісового кодексу в частині надання механізмів для трансформації ДП «Ліси України» до акціонерного товариства. Тобто прописування можливості ведення лісової діяльності не тільки державним суб’єктом лісової сфери, але і іншим суб’єктом. Це те, що я почув. Чи будуть інші пропозиції якісь? Не знаю, можливо, і будуть, я поки що про них не чув, нічого не чув, знаю тільки про це.
Знову ж таки, враховуючи те, що є завдання поставити цей важливий законопроєкт Ukraine Facility на наступний тиждень і прийняти його в першому читанні для того, щоб показати рух нашим партнерам, що ми рухаємося по всіх ініціативах, по всіх вимогах до виконання умов Ukraine Facility, то ми будемо його ставити. У нас буде принаймні вересень, жовтень, листопад і грудень для того, щоб його опрацювати до другого читання якісно, тому що до другого... принаймні у нас є зобов'язання прийняти його в другому читанні до кінця року. У нас чотири місяці буде. Мені здається, що це цілком достатньо для того, щоб якісно, плідно попрацювати і випрацювати вже остаточну версію, яка, безумовно, не пройде, ще раз підтверджую, не пройде через зал, якщо там будуть якісь зауваження, негаразди з довкіллєвим законодавством. Ми це точно розуміємо з вами, тим більше, що ми будемо отримувати і на друге читання будемо отримувати висновок Європейської комісії, так само, як і отримали на перше.
Тому, шановні колеги, є наступна пропозиція. Все ж таки увалити висновок, прийняти рішення … (Не чути)пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстровий номер 15352 від 25.06.2026 року), поданий народним депутатом України Бондаренком та іншими народними депутатами України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.
І співдоповідачем на пленарному засіданні визначити народного депутата України, члена Комітету з питань екологічної політики та природокористування Матусевича Олександра Борисоивича.
Шановні колеги, хто – за таке рішення? Шановні колеги.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Овчинникова – утрималася.
МАГЕРА С.В. Олеже Володимировичу, бачу, 5 – за, 1 – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 – за…
МАГЕРА С.В. А, 6. Мабуть, когось пропустив.
ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Два – утрималося.
МАГЕРА С.В. А, 2 – утрималося.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Володимирівна Криворучкіна, у вас голосування як? Олена Володимирівна. Не чує нас, на жаль, Олена Володимирівна.
МАНДЗІЙ С.В. Олеже Володимировичу, Мандзія порахували, да? Мандзій – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Дякую.
Тоді, якщо, Сергій Васильович, я правильно зрозумів, 6 – за, 2 – утрималося, Олена Володимирівна Криворучкіна не голосувала.
МАГЕРА С.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, достатня кількість голосів для прийняття рішення. Рішення прийнято. І закликаю вас в черговий раз плідно працювати разом над правками і працювати потім над другим читанням.
Дякую, шановні колеги. Порядок денний вичерпаний. І до наступної зустрічі. Дякую.