У рамках Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України» 10 червня 2026 року відбувся круглий стіл «Стан та перспективи реформування екологічного контролю та запровадження інтегрованого моніторингу довкілля», модератором якого виступила заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна.

Міжнародний екологічний форум «Довкілля для України» став майданчиком для обговорення пріоритетів державної екологічної політики та зеленого відновлення України в контексті європейської інтеграції.

У роботі круглого столу взяв участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, а також керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора Борис Індиченко, перший секретар Міністерства закордонних справ України Дмитро Дейнеко, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба, представники міжнародних організацій, громадських об’єднань та експертного середовища.

Відкриваючи дискусію, Олена Криворучкіна наголосила, що реформування системи державного екологічного контролю є одним із найбільш очікуваних та водночас найбільш складних завдань у природоохоронній сфері.

«Про необхідність цієї реформи ми говоримо багато років. Законопроект №3091 став важливим кроком до формування нової моделі екологічного контролю, заснованої на сучасних європейських принципах відкритості, прозорості та ефективності. Сьогодні Україна має унікальне політичне вікно можливостей для завершення цієї реформи в рамках переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу», – зазначила народна депутатка.

За словами Олени Криворучкіної, ефективний екологічний контроль та інтегрований моніторинг довкілля є необхідними складовими сучасної системи екологічного врядування, яка має забезпечити належний захист природних ресурсів, оперативне реагування на екологічні загрози та доступ громадян до достовірної екологічної інформації.

 Під час круглого столу учасники обговорили законодавчі, інституційні та технічні аспекти модернізації державного екологічного контролю, питання інтегрованого моніторингу довкілля, а також міжнародно-правові механізми відповідальності за екологічні наслідки російської збройної агресії.

Керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора Борис Індиченко акцентував увагу на наявності законодавчих прогалин, які можуть негативно вплинути на ефективність екологічного контролю та захисту довкілля.

За словами Бориса Індиченка, потребують врегулювання питання визначення «екологічна катастрофа» для цілей кваліфікації екоциду, удосконалення відповідальності за екологічні правопорушення, а також проведення комплексного аудиту повноважень органів державного екологічного контролю.

Перший секретар Міністерства закордонних справ України, доктор філософії у галузі міжнародного права Дмитро Дейнеко присвятив свій виступ міжнародно-правовим аспектам захисту довкілля під час війни.

Він наголосив, що екологічні наслідки російської агресії мають транскордонний характер та вже сьогодні потребують системної міжнародної реакції. «Екологічні руйнування в Україні – це не побічний наслідок війни, а системна стратегія, спрямована на руйнування основ безпечного та гідного життя», – зазначив Дмитро Дейнеко.

Під час круглого столу окрему увагу було приділено перспективам створення міжнародних механізмів притягнення російської федерації до відповідальності за екологічну шкоду та використанню напрацьованих Україною практик як міжнародного прецеденту захисту довкілля під час збройних конфліктів.

Про проблемні питання реформування системи державного екологічного контролю поінформував перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба.

Він відзначив, що сьогодні система потребує переходу від застарілої моделі перевірок до сучасного ризик-орієнтованого та превентивного підходу, розвитку цифрових інструментів контролю, модернізації лабораторної бази та створення єдиної системи екологічних даних.

«Екологічний контроль повинен бути не лише інструментом реагування на порушення, а насамперед механізмом їх попередження», – наголосив Дмитро Заруба.

Серед пріоритетів реформи він назвав впровадження сучасних інформаційних систем, розвиток мережі пунктів екологічного контролю, цифровізацію процесів фіксації порушень та посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Важливе місце в дискусії було відведено питанням впровадження сучасних підходів до державного екологічного контролю та моніторингу довкілля.

Проектний менеджер Програми розвитку ООН в Україні Андрій Наконечний представив бачення нового підходу до здійснення заходів державного контролю та моніторингу довкілля, заснованого на ризик-орієнтованих принципах, цифрових інструментах та використанні сучасних екологічних даних.

Під час виступу було наголошено на важливості переходу від реагування на вже вчинені порушення до їх попередження, а також необхідність інтеграції найкращих європейських практик у сфері екологічного контролю.

Окремо учасники круглого столу відзначили системну підтримку, яку Програма розвитку ООН в Україні надає державним органам та експертному середовищу у впровадженні природоохоронних реформ, розвитку інституційної спроможності, гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу та впровадженні сучасних підходів до екологічного врядування.

«Для України надзвичайно важливо використовувати найкращі міжнародні практики та досвід наших партнерів під час побудови нової системи екологічного контролю та моніторингу довкілля», – резюмувала під час дискусії Олена Криворучкіна.

Окремий блок дискусії був присвячений питанням інтегрованого моніторингу довкілля як основи для ухвалення ефективних управлінських рішень та виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань у природоохоронній сфері. Учасники наголосили, що формування єдиної системи екологічних даних та забезпечення міжвідомчої взаємодії мають стати важливими складовими модернізації екологічного врядування в Україні.

Підсумовуючи результати круглого столу, Олена Криворучкіна підкреслила, що завершення реформи екологічного контролю та створення сучасної системи інтегрованого моніторингу довкілля є необхідною умовою яĸ для захисту довкілля, так і для успішного просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

«Сьогодні ми маємо всі передумови для завершення реформи, про необхідність якої говорили багато років, та для створення сучасної системи екологічного врядування, яка відповідатиме стандартам Європейського Союзу», – підсумувала Олена Криворучкіна.

За результатами обговорення учасники домовилися продовжити роботу над напрацюванням законодавчих та управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності державного екологічного контролю, цифровізацію екологічного врядування та вдосконалення механізмів документування екологічної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації.