КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ,

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

18 червня 2014 р.                                                                                       №26/13

Про екологічну ситуацію

в басейні річки Сіверський Донець

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до Плану роботи на період четвертої сесії Верховної Ради України сьомого скликання провів слухання на тему «Про  першочергові заходи з порятунку екологічного стану басейну річки Сіверський Донець та шляхи його відновлення».

Проаналізувавши екологічну ситуацію у басейні річки Сіверський Донець, а також рекомендації учасників слухань щодо шляхів вирішення проблем басейну, Комітет  відзначає наступне.

Сучасний екологічний стан басейну річки Сіверський Донець, у межах якого розташовані Харківська, Донецька та Луганська області, та стан його водних ресурсів можна визначити як катастрофічний, що суттєво ускладнює соціально-економічний розвиток регіону і негативно впливає на стан здоров'я населення.

Басейн річки Сіверський Донець, є найбільш індустріально розвиненим (провідну роль мають важка і паливна промисловість, електроенергетика, чорна і кольорова металургії, машинобудування, хімічна промисловість).

Водні об'єкти басейну річки Сіверський Донець є головними джерелами водопостачання Донецької, Луганської та Харківської областей України.

Забезпеченість басейну водними ресурсами в три рази нижче середньої по Україні, а з урахуванням транзитного стоку - нижче майже у 8 разів.

На території України в басейні Сіверського Дінця створено 147 водосховищ з об’ємом 2,0 куб. км, ставків – 2431 з об’ємом близько 300 млн. куб. м.

У басейні річки розташовано близько 500 великих підприємств, у тому числі понад 100 водомістких та екологічно небезпечних.

Надмірне техногенне навантаження призвело до катастрофічного виснаження та забруднення Сіверського Донця і його приток.

Забір води у басейні Сіверського Дінця на території України становить 1,5 куб. км (у т.ч. 0,4 куб. км підземної), скид – 0,7 куб. км. Втрати при транспортуванні складають в середньому до 500 млн. куб. м, що становить 30 % від загального забору води.

У зв'язку з цим інтенсивність використання місцевого річкового стоку досягає 1,2 рази, а в маловодні роки вона зростає до 3,5 разів, тоді як в середньому по Україні ці показники становлять 0,6 і 1,4 рази відповідно.

Скид забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти становить 180 млн. куб. м (11% від скиду забруднених вод по Україні). Більше 50% загального обсягу стічних вод віднесено до категорії забруднених. Це стічні води міст Харків, Димитров, Луганськ, Артемівськ, Свердловськ, Краматорськ, Алчевськ, Краснодон та ін. Основними причинами забруднення водойм є недостатні потужності та технічна застарілість багатьох очисних споруд, скид до міської каналізації виробничих стічних вод з високими концентраціями важких металів, нафтопродуктів, жирів тощо.

Основними притоками, що негативно і суттєво впливають на стан Сіверського Дінця, є річки Уди, Казений Торець, Бахмут, Верхньо-Біленька Лугань.

Більшість річок басейну згідно з гігієнічною класифікацією водних об’єктів за ступенем забруднення  можна віднести до забруднених та дуже забруднених.

Якість поверхневих вод басейну Сіверського Донця за гідрохімічними показниками не відповідає рибогосподарським нормативам за такими найбільш поширеними речовинами, як сполуки важких металів (марганець, мідь, цинк, хром), сполуки азоту, нафтопродукти, феноли, мінералізація.

Середні концентрації азоту нітритного у різних водних об’єктах коливаються у межах 1-33 ГДК, а в окремі роки досягають 80 ГДК (р. Кривий Торець - м. Дружківка). Середні концентрації сполук міді, цику, хрому  становлять 1-8 ГДК, а максимальні разові, зокрема сполук марганцю, перевищують допустимі концентрації у 29-53 рази. Найбільший рівень забрудненості відмічено у річках Бахмут, Казенний Торець, Кривий Торець, Лопань, Лугань, Уди. За останні п’ять років у басейні Сіверського Дінця  вміст фенолів становив 1-3 ГДК, а у 2013 році у річках Уди, Лопань, Харків їх вміст перевищував гранично допустимі концентрації у 8-10  разів.

Найбільший відсоток відхилень за санітарно-хімічними показниками відмічається у Луганській (84,8,%) та  Донецькій  (76,6%) областях. Високим залишається забруднення і за мікробіологічними показниками. Так, у  Луганській області відхилення становлять 40,7%, у Донецькій– 36,3%, що значно вище середнього по країні – 19,3%. В цілому питома вага проб води, що не відповідають санітарним вимогам за мікробіологічними показниками залишається стабільно високою і становить 41,6 %.

Найбільш забрудненою у басейні є річки Уди - джерело водопостачання м.Харкова. Тут розташовано більше двох тисяч лише основних водокористувачів із загальним водозабором у 1,4 млрд. куб. м води, що для маловодного року становить фактично 100 % використання річкового стоку. Скиди стічних вод призводять до зростання кількості амонію та мінерального фосфору у воді річки Уда відповідно на 64 % та 71 %. Вміст кисню в поверхневих водах річки у літній період знижується до критичних відміток з утворенням явища задухи.

При проходженні через територію України вдвічі зростає сольове забруднення р. Сіверський Донець.

Високе забруднення р. Сіверський Донець та його приток викликано неефективною роботою очисних споруд внаслідок застарілих технологій, відсутністю коштів на їх будівництво, реконструкцію та розширення, а також на спорудження очисних споруд з демінералізації шахтних вод.

Порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища спостерігається в усіх сферах діяльності. Передусім це скид зворотних вод з систематичним перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, порушення вимог щодо проведення господарської діяльності на водозборі, зокрема у прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах водних об’єктів.

Через недостатній обсяг фінансування з державного бюджету протягом тривалого часу в басейні не здійснювались системні заходи щодо підтримки нормального гідрологічного режиму Сіверського Донця та його приток.

В останні роки виникли проблеми, пов'язані з біологічним забрудненням, зокрема з масовим розвитком інтродукованих  видів рослин і тварин, які раніше не зустрічалися в  цих регіонах, що негативно впливає на якість води та може створювати механічні перешкоди при використанні  водних об'єктів, передусім на водозаборах.

Все це призводить до гідрологічного виснаження річок басейну, нездатності до самоочищення, деградації екосистем.

Ситуацію ускладнює те, що стан забруднення річки небезпечними речовинами органічного та мінерального походження не завжди можна достовірно встановити через недосконалість державної системи моніторингу поверхневих вод, що проводиться різними відомствами, а також відсутністю сучасного аналітичного обладнання.

На даний час у басейні Сіверського Донця розроблено 10 проектів, спрямованих на покращення екологічного стану водних ресурсів (реконструкція гідротехнічних споруд та розчистка русел річок Кундрюча, Лугань, Сухий Торець, Уди, Мжа), кошторисною вартістю 159 млн. грн., місцевими органами виконавчої влади розробляються окремі локальні проекти.

Держводагентством України у 2013 році розпочато розробку техніко-економічного обґрунтування проекту «Поліпшення гідрологічного режиму та покращення екологічного стану річки Сіверський Донець в межах Донецької, Луганської та Харківської областей» з визначенням чітких пріоритетів та черговості реалізації природоохоронних заходів. Передбачаються роботи з днопоглиблення, ліквідації обмілин, відновлення судноплавства, розчищення русел річок, берегоукріплення, будівництва очисних споруд зливових вод та інше на суму 2,6-3,0 млрд. гривень.

З метою проведення першочергових заходів з покращення екологічного стану в басейні річки Сіверський Донець, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», була запроваджена окрема бюджетна програма 2407150 «Покращення гідрологічного режиму, екологічного стану та будівництво і реконструкція берегоукріплення та гідротехнічних споруд в басейні річки Сіверський Донець» з обсягом фінансування з державного бюджету 180,0 млн. гривень. Проте, Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 27.03.2014 р. № 1165-VII дія бюджетної програми КПКВ 2407150 була зупинена.

Окрім Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, діють Загальнодержавна програма «Питна вода України», Державна програма активізації розвитку економіки України на 2013-2014 роки, регіональні екологічні і водогосподарські програми для виконання першочергових природоохоронних заходів у басейні.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2013 № 360 «Про поліпшення екологічного стану Краснопавлівського водосховища у Харківській області та р. Сіверський Донець» передбачено виділення коштів у сумі 40 млн. гривень для здійснення водообміну за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився станом на 1 січня 2013 року;

До Плану заходів з виконання Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 № 187, включено заходи з:

будівництва, реконструкції та капітального ремонту гідротехнічних споруд, захисних протипаводкових дамб, берегоукріплювальних споруд, розчищення та регулювання русел річок і водойм, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок і водойм;

удосконалення управління водними ресурсами басейну річки Сіверський Донець шляхом встановлення станцій автоматизованого контролю показників води;

покращення гідрологічного режиму та санітарного стану річок басейну річки Сіверський Донець;

будівництво та реконструкція берегоукріплювальних і гідротехнічних споруд у басейні р. Сіверський Донець та ін.

Зважаючи на те, що екологічна ситуація в басейні р. Сіверський Донець набуває загрозливих масштабів, а точкові заходи, які вживаються центральними та місцевими органами влади, не призводять до її стабільного покращення,  Комітет вважає за необхідне розроблення та затвердження стратегічного системного документу, який має комплексно вирішувати екологічні проблеми у короткостроковій, середньо- та довгостроковій перспективі і розроблення якого передбачено Європейським законодавством, зокрема Водною рамковою директивою ЄС 2000/60/ЕС. Таким документом має стати Державна програма екологічного оздоровлення басейну річки Сіверський Донець.

Подальше зволікання з вжиттям дієвих заходів, спрямованих на стабілізацію та поліпшення екологічної ситуації у басейні річки Сіверський Донець, може призвести до екологічної катастрофи, сповільнити або унеможливити економічний розвиток регіону.

Зважаючи на викладене, Комітет в и р і ш и в:

І. Інформацію про екологічну ситуацію в басейні річки Сіверський Донець взяти до відома.

ІІ. Рекомендувати:

1.         Кабінету Міністрів України:

передбачити  фінансування заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженої Законом України від  у повному обсязі;

протягом 2014 року на законодавчому рівні вирішити питання:

реалізації басейнового принципу управління водними ресурсами, включаючи економічні механізми басейнового управління;

розробки та затвердження Державної цільової програми з охорони та екологічного оздоровлення басейну річки Сіверський Донець на 2015-2021 роки;

створення ефективного механізму стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів;

підвищення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема підвищення розмірів адміністративних стягнень за забруднення вод, порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та земель водного фонду;

реалізації економічного механізму охорони навколишнього природного середовища у частині стимулювання суб’єктів господарювання до раціонального використання природних ресурсів, запобігання забрудненню, реалізації природоохоронних заходів (відповідно до статті 48 Водного кодексу України);

оптимізації державної системи моніторингу довкілля, створення інтегрованої системи моніторингу водних об'єктів на основі сучасних інформаційних технологій та її фінансового забезпечення.

2. Міністерству екології та природних ресурсів України:

розглянути питання розміщення автоматизованих постів контролю забруднень р. Сіверський Донець у межах населених пунктів Донецької області та Луганської області, зокрема: Білогорівка, Світличне, Попівка, Ісаківського, Янівського, Єлизаветівського водосховищ у місцях забору води для централізованого господарсько-питного водопостачання населення, річок В. Кам`янка і Кондрюча в створах на кордоні з Російською Федерацією;

забезпечити у 2014 році за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансування природоохоронних заходів, в першу чергу капіталомістких, спрямованих на покращення екологічного стану басейну р. Сіверський Донець;

вжити заходів щодо організації моніторингу екологічного стану річки Сіверський Донець в місцях можливих осередків розвитку пестії та визначити заходи щодо ліквідації існуючих і можливих місць розвитку пестії та попередження їх розповсюдження.

3. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

врахувати заходи проекту Загальнодержавної програми розвитку та реконструкції централізованих систем водовідведення населених пунктів України при внесенні змін до Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства.

4. Міністерству охорони здоров’я України

прискорити розробку методики щодо організації та здійснення соціально-гігієнічного моніторингу відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 182 «Про затвердження Порядку проведення соціально-гігієнічного моніторингу довкілля»;

5. Міністерству фінансів України, Міністерству екології та природних ресурсів України, Державному агентству водних ресурсів України:

забезпечити фінансування заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженої Законом України, у повному обсязі;

при формуванні Державного бюджету України на 2015 та наступні роки передбачати щорічне залучення коштів з державного бюджету на виконання заходів з оздоровлення басейну річки Сіверський Донець;

розглянути питання виділення 40 млн. грн. за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився станом на 1 січня 2014 року, для оплати електроенергії спожитої з метою подачі дніпровської води каналом Дніпро-Донбас для водообміну Краснопавлівського водосховища та екологічного оздоровлення р. Сіверський Донець.

6. Міністерству екології та природних ресурсів України, Державному агентству водних ресурсів України:

завершити у 2014 році розробку ТЕО «Поліпшення гідрологічного режиму та покращення екологічного стану р. Сіверський Донець в Харківській, Донецькій та Луганській областях»;

забезпечити включення пріоритетних заходів з оздоровлення басейну  р. Сіверський Донець до фінансування у 2014 році у рамках бюджетної програми «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь» (КПКВК 2407070) у межах Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року;

вжити заходів щодо розчищення русел малих річок та водойм басейну.

7. Донецькій, Луганській, Харківській обласним радам та обласним державним адміністраціям:

передбачити в обласних програмах економічного та соціального розвитку заходи з екологічного оздоровлення водних ресурсів басейну Сіверського Донця;

забезпечити виділення коштів, зокрема з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, для реалізації заходів з екологічного оздоровлення басейну Сіверського Донця;

вжити заходів щодо включення частини водоохоронних зон, де збереглися природні комплекси, до планів розвитку природно-заповідного фонду;

забезпечити у 2014 році встановлення меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон на водних об‘єктах, розташованих в межах басейну р. Сіверський Донець;

вирішити питання ліквідації самовільно споруджених гребель та забезпечити законодавчо визначене обмеження регулювання стоку річок і створення штучних водойм у її басейні.

8. Державній екологічній інспекції України:

посилити державний нагляд (контроль):

за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у басейні р. Сіверський Донець, зокрема, на землях водного фонду;

за якістю та кількістю зворотних вод і забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти басейну р. Сіверський Донець;

за дотриманням вимог природоохоронного законодавства місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень про виділення земельних ділянок на землях водного фонду в басейні річки Сіверський Донець.

забезпечити координацію державних екологічних інспекцій у Луганській, Харківській та Донецькій областях при здійсненні державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища у басейні р. Сіверський Донець.

9. Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Міністерству екології та природних ресурсів України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерству охорони здоров’я України, Державному агентству водних ресурсів України, Державній екологічній інспекції України, Харківській, Донецькій, Луганській обласним радам, обласним державним адміністраціям:

щоквартально інформувати Комітет про хід виконання цього рішення.

10. Контроль за виконанням цього Рішення покласти на Голову підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища, формування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, бюджетного процесу, екологічних інвестицій, страхування екологічних ризиків Чуба Володимира Євгеновича.

Перший Заступник

Голови Комітету                                                      

О.ЛУКАШУК