Проведено засідання круглого столу "Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні"
19 квітня 2018, 15:25
18 квітня 2018 року Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи провів засідання круглого столу на тему: "Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні"
Участь у заході взяли народні депутати України, члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Рибак І. П. Єднак О. В., Дзюблик П. В. представники Комітетів Верховної Ради України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, науковці, представники міжнародних організацій та громадськості.
Засідання круглого столу вів голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Рибак Іван Петрович.
Проведення засідання круглого столу було ініційовано громадськими організаціями, зокрема ГО "Національний екологічний центр України", які порушили питання про те, що ухвалена Урядом Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року та інші документи з цих питань несуть екологічні ризики, пов'язані з можливістю спорудження ряду гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій на річках України без дотримання екологічних вимог, в тому числі на територіях об’єктів природно-заповідного фонду України та Смарагдової мережі. Це може спричинити деградацію річок, зменшенням їх водності та біорізноманіття, погіршення якості води, знищення об’єктів історико-культурної спадщини, спотворення історичних та природних ландшафтів.
Особливе занепокоєння викликають проекти:
каскаду із 6 ГЕС на р. Дністер, реалізація яких призведе до фактичної втрати унікальних каньйонів у природньому стані, затоплення території природно-заповідного фонду і населених пунктів, непоправної школи для туристично-рекреаційного потенціалу регіону, транскордонного впливу на територію Республіки Молдова внаслідок зменшення стоку річки;
Канівської ГАЕС, яка проектується на геологічно нестабільній основі, що може призвести до техногенної катастрофи. Залишаються не оціненим вплив на змулення та повторного відкладення радіоактивно забруднених донних відкладів. Будівництво ГАЕС може завдати непоправної шкоди унікальному природному та історико-культурному комплексу Канівських гір;
добудови Ташлицької ГАЕС, який супроводжується подальшим підняттям рівня руслового Олександрівського водосховища на р. П. Буг до відмітки +20,7 м, що означає знищення унікальної культурно-історичної спадщини козацької доби, затоплення бузьких порогів та території природно-заповідного фонду, збільшення безповоротних втрат води, її забруднення, остаточне розділення течії р. П. Буг греблею водосховища і непоправними впливами на іхтіофауну тощо.
Тому на засіданні круглого столу було проведено всебічне обговорення можливостей реалізації зазначених Урядових документів з врахуванням вимог природоохоронного законодавства, із забезпеченням повноти і об’єктивності процесу та змісту прийняття рішень. Акцентовано увагу на необхідності унормування питань розвитку української енергетики відповідно до екологічних положень Угоди про асоціацію Україна–ЄС.
У своєму виступі народний депутат України Єднак О. В. наголосив на важливості екологічної складової майбутнього гідроенергетики і необхідності дотримання процедур під час прийняття рішень, які мають вплив на довкілля, відповідно до вимог інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом, вимог стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля.
Міністерство екології та природних ресурсів підтримало громадськість щодо необхідності проведення системного аналізу доцільності реалізації кожного окремо взятого об’єкту будівництва з урахуванням потенційних соціально-економічних, екологічних, політичних та інших наслідків, проведення оцінки впливу на довкілля та у випадках, визначених законом, стратегічної екологічної оцінки, міждержавних консультацій відповідно до Конвенції Еспо, розроблення альтернативних варіантів подальшого розвитку енергетичної системи України з урахування сучасних світових тенденцій та їх публічне обговорення в широкому експертному середовищі.
Енергетика є рушійною силою економічного розвитку і електроенергія потрібна всім, але її необхідно навчитися виробляти з найменшим навантаженням на довкілля. Як зауважила голова Всеукраїнської неурядової громадської організації "Всеукраїнська екологічна ліга"
Тимочко Т. В. нам не потрібна економіка, яка базується на знищенні природного середовища.
Учасники круглого столу закликали до налагодження конструктивного діалогу та співпраці усіх причетних органів влади, залучення місцевих громад до процесу прийняття управлінських рішень, задля досягнення балансу інтересів економіки держави, суспільства та охорони довкілля.
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи опрацьовує всі висвітлені зауваження та пропозиції, що надані у ході обговорення екологічних аспектів розвитку гідроенергетики в Україні та опрацює ті, які надійдуть до 1 травня 2018 року від учасників круглого столу.
Комітет планує на своєму засіданні у травні поточного року розглянути результати засідання круглого столу та прийняти відповідні рекомендації.
Участь у заході взяли народні депутати України, члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Рибак І. П. Єднак О. В., Дзюблик П. В. представники Комітетів Верховної Ради України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, науковці, представники міжнародних організацій та громадськості.
Засідання круглого столу вів голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Рибак Іван Петрович.
Проведення засідання круглого столу було ініційовано громадськими організаціями, зокрема ГО "Національний екологічний центр України", які порушили питання про те, що ухвалена Урядом Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року та інші документи з цих питань несуть екологічні ризики, пов'язані з можливістю спорудження ряду гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій на річках України без дотримання екологічних вимог, в тому числі на територіях об’єктів природно-заповідного фонду України та Смарагдової мережі. Це може спричинити деградацію річок, зменшенням їх водності та біорізноманіття, погіршення якості води, знищення об’єктів історико-культурної спадщини, спотворення історичних та природних ландшафтів.
Особливе занепокоєння викликають проекти:
каскаду із 6 ГЕС на р. Дністер, реалізація яких призведе до фактичної втрати унікальних каньйонів у природньому стані, затоплення території природно-заповідного фонду і населених пунктів, непоправної школи для туристично-рекреаційного потенціалу регіону, транскордонного впливу на територію Республіки Молдова внаслідок зменшення стоку річки;
Канівської ГАЕС, яка проектується на геологічно нестабільній основі, що може призвести до техногенної катастрофи. Залишаються не оціненим вплив на змулення та повторного відкладення радіоактивно забруднених донних відкладів. Будівництво ГАЕС може завдати непоправної шкоди унікальному природному та історико-культурному комплексу Канівських гір;
добудови Ташлицької ГАЕС, який супроводжується подальшим підняттям рівня руслового Олександрівського водосховища на р. П. Буг до відмітки +20,7 м, що означає знищення унікальної культурно-історичної спадщини козацької доби, затоплення бузьких порогів та території природно-заповідного фонду, збільшення безповоротних втрат води, її забруднення, остаточне розділення течії р. П. Буг греблею водосховища і непоправними впливами на іхтіофауну тощо.
У своєму виступі народний депутат України Єднак О. В. наголосив на важливості екологічної складової майбутнього гідроенергетики і необхідності дотримання процедур під час прийняття рішень, які мають вплив на довкілля, відповідно до вимог інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом, вимог стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля.
Міністерство екології та природних ресурсів підтримало громадськість щодо необхідності проведення системного аналізу доцільності реалізації кожного окремо взятого об’єкту будівництва з урахуванням потенційних соціально-економічних, екологічних, політичних та інших наслідків, проведення оцінки впливу на довкілля та у випадках, визначених законом, стратегічної екологічної оцінки, міждержавних консультацій відповідно до Конвенції Еспо, розроблення альтернативних варіантів подальшого розвитку енергетичної системи України з урахування сучасних світових тенденцій та їх публічне обговорення в широкому експертному середовищі.
Енергетика є рушійною силою економічного розвитку і електроенергія потрібна всім, але її необхідно навчитися виробляти з найменшим навантаженням на довкілля. Як зауважила голова Всеукраїнської неурядової громадської організації "Всеукраїнська екологічна ліга"
Тимочко Т. В. нам не потрібна економіка, яка базується на знищенні природного середовища.
Учасники круглого столу закликали до налагодження конструктивного діалогу та співпраці усіх причетних органів влади, залучення місцевих громад до процесу прийняття управлінських рішень, задля досягнення балансу інтересів економіки держави, суспільства та охорони довкілля.
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи опрацьовує всі висвітлені зауваження та пропозиції, що надані у ході обговорення екологічних аспектів розвитку гідроенергетики в Україні та опрацює ті, які надійдуть до 1 травня 2018 року від учасників круглого столу.
Комітет планує на своєму засіданні у травні поточного року розглянути результати засідання круглого столу та прийняти відповідні рекомендації.