Комітет вбачає необхідність доопрацювання проекту Закону України № 8121 про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству
17 травня 2018, 12:56
Комітет на засіданні 15 травня 2018 р. розглянув відповідно до предметів відання проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству (реєстр. № 8121)
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, ним пропонується запровадити низку антирейдерських заходів та встановити дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.
Зокрема, проектом Закону пропонується визначити, що власник нерухомого майна одностороннім правочином може встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню). Така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна. Відповідні зміни пропонується внести до частини першої статті 209 Цивільного кодексу України, до частини п’ятої
статті 102-1 Земельного кодексу України, статей 14 і 33 Закону України «Про оренду землі».
За змістом ця пропозиція повторює положення частини першої статті 209 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін, а згідно з запропонованою частиною четвертою на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
У законопроекті необхідно врахувати, що встановлення вимоги в розумінні даного проекту як односторонній правочин спрямоване на встановлення в односторонньому порядку обов’язків для інших осіб. Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однак довільне встановлення прав та обов’язків однією особою – учасником цивільних відносин для іншої особи, яка є юридично рівною та має ті ж самі права і обов’язки що і перша особа, суперечить принципам цивільного права.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про оренду землі», які визначають, що істотними умовами договору оренди землі є строк дії договору оренди та дата закінчення дії такого договору. Комітет вважає внесення зазначених змін недоцільним, адже відповідно до статей 251 і 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин внести пропозицію до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству
(реєстр. № 8121 від 14.03.2018 р.), внесений народними депутатами України Кулінічем О.І., Бакуменком О.Б., Ляшком О.В. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, ним пропонується запровадити низку антирейдерських заходів та встановити дієві запобіжники щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.
Зокрема, проектом Закону пропонується визначити, що власник нерухомого майна одностороннім правочином може встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню). Така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна. Відповідні зміни пропонується внести до частини першої статті 209 Цивільного кодексу України, до частини п’ятої
статті 102-1 Земельного кодексу України, статей 14 і 33 Закону України «Про оренду землі».
За змістом ця пропозиція повторює положення частини першої статті 209 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін, а згідно з запропонованою частиною четвертою на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
У законопроекті необхідно врахувати, що встановлення вимоги в розумінні даного проекту як односторонній правочин спрямоване на встановлення в односторонньому порядку обов’язків для інших осіб. Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однак довільне встановлення прав та обов’язків однією особою – учасником цивільних відносин для іншої особи, яка є юридично рівною та має ті ж самі права і обов’язки що і перша особа, суперечить принципам цивільного права.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про оренду землі», які визначають, що істотними умовами договору оренди землі є строк дії договору оренди та дата закінчення дії такого договору. Комітет вважає внесення зазначених змін недоцільним, адже відповідно до статей 251 і 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин внести пропозицію до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству
(реєстр. № 8121 від 14.03.2018 р.), внесений народними депутатами України Кулінічем О.І., Бакуменком О.Б., Ляшком О.В. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.