Комітет пропонує прийняти за основу проект Закону № 8328 про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року з урахуванням зауважень
18 липня 2018, 08:28
Комітет на своєму засіданні 12 липня 2018 року розглянув проект Закону про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (реєстр. № 8328), поданий Кабінетом Міністрів України.
Законопроект спрямований на перегляд основних стратегічних завдань державної екологічної політики у зв`язку із підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС та забезпечення поетапного наближення природоохоронного законодавства до відповідних директив ЄС.
Проект Закону про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (далі – Стратегія) є документом довгострокового програмування та планування у галузі охорони довкілля.
Комітет зазначає, що на сьогодні є чинним Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 року № 2818-VI.
На сьогодні правові та організаційні засади формування цілісної системи державного стратегічного планування, загальний порядок розроблення, затвердження і виконання документів державного стратегічного планування, повноваження учасників цих процесів, встановлюється Законами України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» та «Про державні цільові програми». У той же час, відкритим залишається питання щодо проходження законопроектом усіх стадій розгляду перед його затвердженням, зокрема, проведення державної експертизи, визначення обсягів та джерел фінансування тощо, як передбачається згаданими законами.
Термінологія законопроекту часто не узгоджена з усталеною науковою термінологією та термінологією законодавства та потребує доопрацювання (динаміка народонаселення, сільськогосподарські поля, центральні очисні споруди, стан вод, лісові землі, ресурси надр, кустарне видобування, мережі комунального господарства, гідрогеологічне середовище, стале лісоуправління, хімічні продукти вибухів боєприпасів, статистичні спостереження, відходи медичного обслуговування, обслуговування земельних, водних та лісових ресурсів зони відчуження, відходи комунальної сфери, домінантна ідеологія цивілізації ХХІ століття, екологічно безпечніше природне середовище, найкращий виробничий досвід, конституційні екологічні права, інвазійні чужорідні види, покращені умови санітарії, соціально прийнятний рівень, стратегічні комунікації, новітня інформаційна політика, екологічні аспекти тощо). У тексті використовуються оціночні поняття, що суперечить принципу законодавчої визначеності (стале управління, екологічна рівновага, уповільнення темпів погіршення, повернення ґрунтів у природний кругообіг, екосистемні послуги, забезпечення охорони та захисту природи, управління екологічними ризиками в інших сферах тощо).
Розділ «Загальні положення» потребує доопрацювання, оскільки його частини, що стосуються складових довкілля не мають єдиної структури і часто носять суто інформаційний характер.
Розділ «Моніторинг та оцінка виконання» визначає, що основою моніторингу є система показників, орієнтованих на індикатори сталого розвитку та завдання збалансованої екологічної політики. У той же час, індикатори сталого розвитку не наведені, а завдання (Розділ ІІІ) носять суто декларативний характер і не мають достатньої визначеності для оцінки їх виконання. Натомість, у Додатку 1 наведені показники оцінки реалізації державної екологічної політики. Але посилання на нього у тексті Стратегії відсутнє.
Міністерство екології та природних ресурсів України підтримує законопроект.
Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що законопроект не має прямого впливу на показники бюджету і у разі прийняття може набирати чинності згідно із законодавством.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку суттєвих зауважень. Так, зазначено, що текст проекту Стратегії містить низку суперечностей та неузгодженостей, у ньому не дотримана внутрішня змістовна єдність та послідовність викладення матеріалу, незрозумілим є підхід до аналізу окремих сфер навколишнього природного середовища.
Зокрема, стратегічні цілі та завдання, визначені в розділі ІІІ проекту Стратегії, не враховують необхідність усунення першопричин екологічних проблем, зокрема, зношеності основних фондів промислової і транспортної інфраструктури та об’єктів житлово-комунального господарства, що визначено у розділі І «Загальні положення» проекту Стратегії. Механізм подолання інших першопричин екологічних проблем також не є чітким та послідовним, що робить положення проекту Стратегії занадто декларативними. Неузгоджені цілі проекту та результати, яких передбачається досягти на трьох етапах (Розділ ІV проекту Стратегії), та очікуваних результатів, визначених у Розділі VI. Відмічено, що визначені у Додатку 1 до проекту Стратегії «показники оцінки реалізації державної екологічної політики», не узгоджуються із стратегічними цілями, на досягнення яких спрямована державна екологічна політика, що не формує цілісного механізму, який дозволить оцінити ступінь їх досягнення.
Зазначено також, що всі п’ять стратегічних цілей, визначених у розділі ІІІ проекту, спрямовані на здійснення процесу, а не досягнення результату. Наприклад, ціллю 1 є «формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва» (розділ ІІІ проекту Стратегії). Але такий підхід не визначає кінцеву мету екологічної політики України станом на 2030 рік. Аналогічне зауваження є актуальним і щодо розділів IV та VI проекту. Крім того, при визначенні цілі 1 не визначено чітко, що необхідно розуміти під «екологічними цінностями» та «засадами сталого споживання та виробництва».
Головне науково-експертне управління зробило узагальнюючий висновок, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання.
Комітет пропонує проект Закону про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (реєстр. № 8328), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.