Комітет надав висновки та пропозиції за результатами розгляду законопроектів №№ 2003 та 2003-1 щодо соціального захисту населення та розвитку гірських та високогірних населених пунктів
02 жовтня 2019, 21:33
Комітет з питань екологічної політики та природокористування розглянув, відповідно до предметів відання, проект Закону проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для громадян, які проживають в гірських та високогірних населених пунктах (реєстр. № 2003) та альтернативний проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання економічного розвитку та забезпечення соціальної стабільності гірських та високогірних населених пунктів (реєстр. № 2003-1).
Переважна більшість положень проектів законів є ідентичними за своїми суттю та змістом. Законопроекти спрямовані на посилення державних гарантій для громадян, які проживають у населених пунктах, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту та стимулювання економічного розвитку регіону.
Комітет відмітив, що запропоновані принципи державної гірської політики, які передбачені у проектах законів реєстр. №№ 2003, 2003-1 (стаття 11 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»), а саме: екологічно збалансоване використання природно-ресурсного та ландшафтного потенціалу гірської території; збереження та відновлення біологічного та ландшафтного різноманіття; вжиття запобіжних заходів з метою попередження забруднення навколишнього середовища і його деградації; першочергове врахування екологічного потенціалу гірських екосистем при визначенні допустимої місткості економічної діяльності в межах адміністративно-територіальних та природних систем заслуговують на підтримку.
Проте реальні пріоритети в реалізації державної гірської політики мають визначатись через систему конкретних, законодавчо визначених, державних гарантій у тій чи іншій сфері суспільних відносин. За відсутності відповідних механізмів реалізації кожного з визначених пріоритетів останні мають лише декларативний характер.
Законопроекти потребують додаткових витрат з Державного бюджету України, зокрема, для здійснення заходів із збереження, збалансованого використання і відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття, забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також на виконання державних цільових програм розвитку гірських населених пунктів (зміни до статті 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»).
Під час обговорення законопроектів на засіданні Комітету народні депутати України - члени Комітету підтримали ідею необхідності впорядкування державних гарантій щодо соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських.
За результатами розгляду Комітет прийняв рішення рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроектів реєстр. №№ 2003, 2003-1 та визначитись, який із законопроектів взяти за основу.
Переважна більшість положень проектів законів є ідентичними за своїми суттю та змістом. Законопроекти спрямовані на посилення державних гарантій для громадян, які проживають у населених пунктах, які мають статус гірських та високогірних, покращення соціального захисту та стимулювання економічного розвитку регіону.
Комітет відмітив, що запропоновані принципи державної гірської політики, які передбачені у проектах законів реєстр. №№ 2003, 2003-1 (стаття 11 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»), а саме: екологічно збалансоване використання природно-ресурсного та ландшафтного потенціалу гірської території; збереження та відновлення біологічного та ландшафтного різноманіття; вжиття запобіжних заходів з метою попередження забруднення навколишнього середовища і його деградації; першочергове врахування екологічного потенціалу гірських екосистем при визначенні допустимої місткості економічної діяльності в межах адміністративно-територіальних та природних систем заслуговують на підтримку.
Проте реальні пріоритети в реалізації державної гірської політики мають визначатись через систему конкретних, законодавчо визначених, державних гарантій у тій чи іншій сфері суспільних відносин. За відсутності відповідних механізмів реалізації кожного з визначених пріоритетів останні мають лише декларативний характер.
Законопроекти потребують додаткових витрат з Державного бюджету України, зокрема, для здійснення заходів із збереження, збалансованого використання і відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття, забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також на виконання державних цільових програм розвитку гірських населених пунктів (зміни до статті 3 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»).
Під час обговорення законопроектів на засіданні Комітету народні депутати України - члени Комітету підтримали ідею необхідності впорядкування державних гарантій щодо соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських.
За результатами розгляду Комітет прийняв рішення рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроектів реєстр. №№ 2003, 2003-1 та визначитись, який із законопроектів взяти за основу.