Голова Комітету Олег Бондаренко взяв участь у робочій нараді щодо поліпшення роботи Озонового центру в Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління
19 листопада 2019, 18:57
![](/images/news/комеколог_новини_19.11.2019_1.jpg)
![](/images/news/комеколог_новини_19.11.2019_3.jpg)
![](/images/news/комеколог_новини_19.11.2019_2.jpg)
У своєму виступі доцент ДЕА к.т.н., президент ВГО «Спілка холодильщиків України» Валерій Возний зазначив, що у 1992-2005 рр. була розроблена та реалізовувалась держпрограма щодо вилучення озоноруйнівних речовин класу ХФВ в галузях економіки України. Проте впровадження держпрограми припинилось під час виконання другого етапу Монреальського протоколу (перехід з проміжних холодоагентів ГХФВ на озонобезпечні ГФВ з нульовим озоноруйнівним потенціалом). З 2008 року реалізація вимог Монреальського протоколу в індустрії штучного холоду в Україні фактично припинилася. Як наслідок, у 2012 році на черговому щорічному засіданні Сторін Монреальського протоколу Україна була визнана, як така, що не виконує вимоги Монреальського протоколу. Для забезпечення успішного виконання вимог Монреальського протоколу існує традиційна схема організації робіт в окремо взятій країні: при міністерстві, відповідальному за реалізацію Монреальського протоколу, створюється робочий орган - Національний озоновий центр, який має виконувати роль координуючого та виконавчого органу Монреальського протоколу в країні. На першому етапі виконання вимог Монреальського протоколу в Україні функції Національного озонового центру виконував відділ, який був у складі Держекоінспекції України. Проте під час реорганізації цей відділ був розформований. Отже, майже 10 років у складі Мінприроди не існував підрозділ, який опікувався б проблемами реалізації Монреальського протоколу.
![](/images/news/комеколог_новини_19.11.2019_4.jpg)