Постійний Комітет Верховної Ради України (до 05 травня 1997 року Комісія) з питань Чорнобильської катастрофи був створений 03.06.94 р. відповідно до Постанови Верховної Ради України N 48-94 ВР.

Склад Комітету:

Яценко Володимир Михайлович – Голова Комітету

Долженко Геннадій Петрович – заступник Голови Комітету

Рудченко Микола Миколайович – Секретар Комітету

Члени Комітету:

Горбатюк Микола Дмитрович

Пилипенко Микола Васильович

Петрук Віктор Іванович

Кірімов Іван Захарович

Масол Віталій Андрійович

Золотарьов Анатолій Іванович (склав депутатські повноваження у 1995 році).

У період загострення економічної кризи в Україні процес створення Чорнобильського Комітету у Верховній Раді йшов непросто. І всі чотири роки ми пропрацювали в атмосфері постійного тиску, загрози скорочення, або навіть ліквідації чорнобильських законів і всієї системи захисту чорнобильців. Тому тих народних депутатів, які увійшли до складу Комітету і пропрацювали в ньому, безперечно можна назвати мужніми людьми. Неоціненним був у нашій роботі великий господарський і політичний досвід В.Масола і А.Золотарьова, рішучість і безкомпромісність Г.Долженка, селянська мудрість М.Рудченка, В.Петрука і М.Горбатюка, глибоке знання поліської культури І.Кірімова, наукове мислення М.Пилипенка. Завжди з самих важких питаннях допомагав депутатам секретаріат Комітету на чолі з досвідченим фахівцем із чорнобильських питань М.Борисюком.

За період роботи проведено 132 засідання Комітету, в т.ч. 5 виїзних. Розглянуто 541 питання різних напрямків, в т.ч. 256 - по контролю за виконанням законів, постанов і рішень Комітету, розглянуто більш 6,5 тис. листів. За ініціативою Комітету було підготовлено 51 питання на розгляд Верховною Радою України.

Крім того, за цей період було підготовлено і прийнято 9 законопроектів, де Комітет був головним, 24 постанови Верховної Ради України.

Збережено "чорнобильське" Міністерство і чорнобильські управління при місцевих органах влади, аби було кому займатися проблемами чорнобильців, вдосконалені закони України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та недопущено їх суттєвого скорочення в частині соціального захисту чорнобильців.

Одним з основних законів, які розробив Комітет та прийняла. Верховна Рада України, є Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань". Сформована фінансово-економічна і правова основа для вирішення комплексу чорнобильських проблем, у тому числі і забруднених районів України.

В Комітеті постійно проводиться робота по узгодженню нормативних актів та інших документів: Національна доповідь України "10 років після аварії на Чорнобильській АЕС", "Концепція проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Норми вміщення радіонуклідів в продуктах харчування" "Національна програма мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на період 1996-2000 pp." та ін.

Практика роботи Комітету засвідчила ефективність і важливість комплексного розв'язання питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи шляхом їх розгляду на спільних засіданнях кількох комітетів Верховної Ради України за участю урядових і наукових підрозділів. З ініціативи Комітету за звітний період було проведено 12 спільних з іншими комітетами засідань, на яких розглядалися питання щодо змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийнятого Верховною Радою України 6.06.96 року, щодо проекту Закону України "Про знесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань пільгового оподаткування підприємств і організацій всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийнятого 10.07.96 року, інших законопроектів, які готував Комітет, а також щодо питань контролю за виконанням рішень Верховної Ради України та Комітету щодо "чорнобильської" проблематики.

За ініціативою Комітету, до десятої річниці Чорнобильської катастрофи з метою усвідомлення досвіду мінімізації екологічних, соціальних, медичних, економічних та інших її наслідків, а також для вироблення подальшої стратегії дій, були проведені парламентські слухання.

Під час обговорення у Верховній Раді України стану справ щодо результатів подолання наслідків аварії на ЧАЕС за десять років і шляхів подальших дій, було висловлено багато пропозицій і визначені пріоритетні напрямки розв'язання чорнобильських проблем. Всі ці пропозиції узагальнені і затверджені як рекомендації учасників парламентських слухань щодо десятої річниці Чорнобильської катастрофи Постановою Верховної Ради України від 19.04.98р. N 127/96-ВР.

Питання переселення Комітет тримає під постійним контролем. Неодноразово ці питання заслуховувалися на засіданнях Комітету, в т.ч. виїзних в Житомирську, Рівненську, Чернігівську та Київську області. Рекомендації Комітету з цих питань направлялися до Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, облдержадміністрацій та до інших установ і організацій.

Постійну увагу Комітет приділяє організації оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чому було присвячено шість засідань. Завдяки прийнятим рішенням було усунуто ряд недоліків, а саме: використання коштів на цілі не пов'язані з оздоровленням, заборонено придбання путівок через посередників, посилено контроль за наданням путівок особам, які супроводжують дітей на оздоровлення. За пропозицією Комітету був розроблений перелік спеціалізованих санаторіїв, які постійно надають допомогу чорнобильцям (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 p. N 383), завдяки чому значно покращився контроль за організацією оздоровлення. Не зважаючи на щорічне зменшення коштів, які виділяються на оздоровлення, завдяки прийнятим організаційним заходам кількість оздоровлених щорічно збільшується. Якщо у 1995 р. було оздоровлено 470,6 тисяч постраждалих (з них 421,4 тис. - діти), то у 1997 р. - 502,4 тис. (діти - 467 тис). За цей же термін обсяги фінансування зменшилися з 90 до 71% від запланованих витрат.

Комітет приділяє увагу організації діагностики, лікування та профілактики захворювання на рак щитовидної залози, будівництву стаціонару Центру радіаційної медицини в Києві, організації лікування в областях України, приймає відповідні рішення, спрямовані на підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги постраждалому населенню.

З ініціативи Комітету розроблена комплексна Міжнародна програма щодо надання кваліфікованої медичної допомоги та профілактики захворювань дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постійно був і залишається в полі зору весь комплекс проблем, пов’язаний з безпечною експлуатацією та подальшим закриттям Чорнобильської АЕС, трудового колективу станції і м. Славутич та об’єкту "Укриття", який вимагає колосальних витрат бюджетних коштів, породжує відразу цілу низку екологічних і соціальних проблем. Завдяки втручанню Комітету 20 млн.грн., які були незаконно вилучені з Чорнобильського фонду, повернуті до Державного бюджету.

В Постанові Верховної Ради України "Про рекомендації учасників парламентських слухань щодо десятої річниці Чорнобильської катастрофи", в Постанові "Про Угоду про Грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією" від 18.03.1997 року. Постановою Верховної Ради "Про стан безпеки і перспективи розвитку ядерної енергетики в Україні та проблеми щодо закриття Чорнобильської АЕС" від 09.04.1997 року Уряду було запропоновано у двомісячний термін розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект комплексної програми зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, передбачити в Державному бюджеті України окремим рядком витрати на фінансування цього питання, а також передбачити можливість роботи Чорнобильської АЕС після 2000 року у разі невиконання своїх зобов'язань Сторонами-учасницями Меморандуму про взаєморозуміння, повернення незаконно вилучених коштів.

26 листопада 1996 року з метою привернення уваги громадськості до цієї проблеми відбулося виїзне засідання Комітету до м. Славутич, на якому були розглянуті згадані питання та прийнято відповідне рішення.

Комітет вдосконалив закони України "Про правовий режим території, що загнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Під захист цих законів взяті всі діти України, які захворіли раком щитовидної залози.

Верховна Рада України прийняла Закон "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" в редакції Комітету.

Таким чином, Комітет прагнув зробити більш потужною і надійною фінансово-економічну і правову основу для вирішення комплексу чорнобильських проблем. Певною мірою це вдаюся зробити. В Державному бюджеті на 1998 рік, наприклад, фінансування чорнобильських програм планується здійснити в обсязі 2,6 млн. грн.

Одночасно Комітет завжди наполягав на здійсненні жорсткого контролю за використанням коштів по всьому ланцюжку їх проходження з центру на місця. З цією метою організовувались неодноразові перевірки ефективності і правильності використання чорнобильських коштів. За результатами цих перевірок вживалися заходи правоохоронними і адміністративними органами.

Комітет був організатором і учасником:

підготовки доповіді та участь в засіданні постійної Комісії Міжпарламентської Асамблеї країн-учасників співдружності незалежних держав з проблем навколишнього середовища (лютий 1996 р. м. Санкт-Петербург). Внесені пропозиції про створення спільних законопроектів "Про статус і соціальні гарантії для осіб, які приймали участь в ЛНА на ЧАЕС інших ядерних аварій та екологічних катастроф", "Про використання ядерної енергії"., "Про радіаційну безпеку", "Про контроль за поводженням з радіоактивним матеріалом".

підготовки виступів на Міжнародній конференції "Чорнобиль-96" (квітень 1996 p., м. Зелений Мис), "Медична реабілітація хворих, що потерпіли від аварії на ЧАЕС" (травень 1996 р., м. Трускавець).

конференцій "Науково-практичні підходи до узгодженого вирішення соціально-економічних проблем Чорнобильської катастрофи", "Актуальні та прогнозуємі порушення психічного здоров'я після ядерної катастрофи в Чорнобилі" (травень 1996, м. Київ), "Чорнобиль та здоров'я людини (10 років після аварії) (квітень 1996 p., м. Київ), "Медичка реабілітація постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС" (квітень 1996 р., м. Черкаси), "Чорнобиль і майбутнє України (квітень 1996, м. Київ) та ін.

семінарів на теми: "Безпека транспортування радіоактивних відходів"; "Основні правила оформлення проектів";. "Поведінка радіонуклідів в навколишньому середовищі"; "Безпека ядерних реакторів"; "Поводження з радіоактивними відходами з Німеччині"; "Основні стандарти безпеки МАРАТЕ"; "Регулювання використання радіоактивних джерел у промисловості та медицині"; "Ядерна безпека на підприємствах ядерного паливного циклу"; "Наука-Чорнобиль-96".

конференції "Десятиліття після Чорнобиля; оцінка, радіологічних наслідків аварії".

З квітня 1996 року, на прохання Міжпарламентської асамблеї учасниць СНД, працівники Комітету прийняли активну участь у проведенні міжнародного семінару "Розробка законодавчої бази соціального захисту та реабілітації громадян, які постраждали від ядерних випробувань і радіаційних аварій, створення ефективного механізму ліквідації наслідків екологічних катастроф".

Спільно з Інститутом ендокринології та обміну речовин Академії медичних наук України та Шведською благодійною організацією "Зірка надії" протягом 1986-97 років проводиться благодійна акція по оздоровленню та лікуванню дітей, які хворі на рак щитовидної залози внаслідок впливу радіації. Прооперовано більш 900 осіб, оздоровлено у Швеції біля 700 дітей.

Комітет приймав активну участь в організації проведення виставок:

робота в координаційному комітеті "Україна-Ганновер" та в оргкомітеті міжнародної виставки "Чорнобиль: екологія, медицина здоров'я" (квітень 1996 p., м. Ганновер, Німеччина);

робота в оргкомітеті виставки "Чорнобиль - екологія, медицина, здоров'я" (1995-96 p.p., м. Київ), безпосередня участь в організації та проведенні виставки, прес-конференцій та ін.;

виставка японської гравюри "Чорнобиль-Сасакава" (березень 1997 р.).

За період роботи Комітету розглянуто більше 6,5 тисяч листів і звернень від громадян, організацій і громадських об'єднань, в т.ч. на особистому прийомі 2 231 громадян та представників громадських об'єднань. Основні теми звернень - соціальний захист населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, байдужість місцевого керівництва до потреб постраждалих, відсутність і безперспективність отримання житла, нецільове використання коштів Чорнобильського фонду, затримку компенсаційних виплат, щодо тлумачення положень законодавчих чорнобильських актів, а також щодо вимог виплат компенсацій та зарплати, направлення на лікування чи на відпочинок за кордон, скасування неправомірних рішень суду.

Також Комітет розглянув велику кількість пропозицій до діючого чорнобильського законодавства, які надійшли від суб'єктів законодавчої ініціативи, міністерств та відомств, громадських організацій та громадян України, більша частина яких врахована з остаточній редакції розроблених Комітетом законів.

Комітет безпосередньо постійно співпрацює з громадськими об'єднаннями чорнобильців та чорнобильськими фондами:

"Союз Чорнобиль України";

регіональні об'єднання "Союзу Чорнобиль України";

фонди "інвалідів Чорнобиля";

Міжнародна організація "Союз Чорнобиль";

професійна спілка працівників атомної енергетики та промисловості України,          '

які приймають участь в засіданнях Комітету, висловлюють свої пропозиції щодо можливих змін до чорнобильського законодавства.

Завдяки активній праці Комітету вдалося:

- не допустити прийняття Урядом сумнозвісної постанови N 600, згідно якої більшість населених пунктів України виключались з переліку таких, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

зберегти "чорнобильське" Міністерство і чорнобильські управління при місцевих органах влади, аби було кому займатися проблемами чорнобильців;

захистити і вдосконалити закони України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

прийняти Закон України "Про формування фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", що дозволило залучити для розв'язання чорнобильських проблем вдвічі більше коштів, ніж пропонував Уряд. В 1997 році, наприклад, на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС і захист постраждалого населення витрачено близько 2 млрд. грн., тобто десяту частину всього Національного бюджету.

Надзвичайно важливо і те, що в ст. 16 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою записано: "подолання наслідків чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави"

№ 06-16/7-453

23.03.98