У заході взяли участь народні депутати України, представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, інших центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, міжнародних партнерів, наукової та бізнес спільнот.

Відкриваючи слухання, Голова Комітету, народний депутат України Олег Бондаренко наголосив на питаннях, які необхідно обговорити в ході слухань, зокрема: справедливий перерозподіл коштів від екологічного податку, що надходять до державного та місцевого бюджетів; невизначеність у законодавстві терміну «природоохоронні заходи» та необхідність перегляду заходів, що належать до природоохоронних; аналіз використання коштів екологічного податку центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

«Ефективність використання коштів екологічного податку та їх спрямування на природоохоронні заходи є запорукою досягнення належного ефекту та показником реалізації ефективної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища» – підкреслив Голова Комітету.

Народний депутат України, заступник голови Комітету Олена Криворучкіна зазначила, що за останні 10 років у країнах-членах Європейського Союзу спостерігається зростання обсягу надходжень від екоподатків на 27,4 %. Надходження від екологічного податку в цих країнах становлять у середньому 2,5 % від ВВП і 6 % від загального обсягу державних доходів від податків та соціальних внесків. До особливих видів екологічних податків і платежів, яких не існує в Україні належать: податок на продукцію, що містить екологічно шкідливі речовини; податок на упаковку (скло, метал, пластик).

Олена Криворучкіна зауважила, що у розрізі видатків Державного бюджету України, охорона навколишнього природного середовища займає найменшу частку – 0,6 %. При цьому, спрямування частини коштів екологічного податку до загального фонду Державного бюджету України створює ризики їх нецільового використання. Тому, пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України з метою створення у складі спеціального фонду Державного бюджету України – Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та цільового використання коштів екологічного податку.

«Це вкрай важливе завдання, що надасть змогу забезпечити цільове спрямування коштів на природоохоронні заходи та відновити фінансову рівновагу зі спецфондами місцевих бюджетів» – наголосила Олена Криворучкіна.

Також, доцільно розглянути питання міжсекторальної взаємодії щодо використання економічних інструментів стимулювання екомодернізацій. Важливо здійснити структурний перерозподіл між бюджетами різних рівнів, вибудувати нову логіку формування переліку природоохоронних заходів і створити спеціальний орган влади, який забезпечить цільове та ефективне використання екологічних коштів.

Артур Лорковскі, заступник голови правління Національного Фонду захисту Довкілля і користування водними ресурсами Республіки Польща, поінформував про механізми ефективного використання та перерозподілу коштів екологічного податку, пріоритети діяльності Національного Фонду захисту Довкілля, нормативно-правове забезпечення, способи фінансування та джерела отримання цих коштів. Серед планів та перспектив діяльності Національного Фонду захисту Довкілля на період 2021-2027 р.р. важливе місце відведено забезпеченню якісного та чистого повітря, адаптації до кліматичних змін, управлінню ризиками і водними ресурсами, а також трансформації енергетичної галузі.

Національний Фонд захисту Довкілля напрацьовує проект програми співпраці з Україною, пріоритетами якої є фінансування навчання українських енергетичних компаній та підтримка вугільних регіонів.

«Ми готові до подальшої співпраці з українськими партнерами і реалізації програм співпраці» – переконаний Артур Лорковскі.

Ірина Ставчук, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції, поінформувала про екологічне оподаткування та фінансування природоохоронних заходів в Україні. Джерелами та обсягами надходжень виступають: екологічні податки на викиди, стоки, розміщення відходів (3,3 млрд. грн.), податок на діоксид вуглецю (910 млн. грн.) та стягнення за шкоду, заподіяну порушеннями (95 млн. грн.), при цьому співвідношення до номінального ВВП становить 0,1 %. У країнах-членах Європейського Союзу, порівняно з Україною, надходження від екологічних податків становлять: податки на енергію (257 млрд. євро), транспортні податки (62 млрд. євро) та податки на забруднення та ресурси (10,5 млрд. євро), при цьому співвідношення до ВВП становить 2,4 %.

«Питання реформування витрачання коштів екологічного податку є головним завданням, над яким працює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів» – зауважила Ірина Ставчук.

Леся Василенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря, зауважила на ризиках спрямування коштів екологічного податку до загального фонду Державного бюджету України.

«Нагальним є перегляд переліку природоохоронних заходів, при цьому деякі з них можуть бути вилучені, а деякі доповненні та розширені. Питання контролю за використанням коштів екологічного податку на місцях можливо врегулювати законодавчо шляхом встановлення відповідальності» – зазначила Леся Василенко.

Надія Новицька та Інна Хлєбнікова, представники Університету державної фіскальної служби України Міністерства Фінансів України, поінформували про пропозиції до реформування вітчизняного податку на викиди парникових газів та цінові інструменти зменшення викидів парникових газів.

«Екологічний податок в Україні потребує вдосконалення в частині його адміністрування».

З 2025 року в Україні планується запровадження системи торгівлі викидами, тому податок на діоксид вуглецю у поєднанні з цим інструментом є ефективним для обмеження викидів парникових газів. Доцільно вжити заходів щодо встановлення відповідного рівня цін на діоксид вуглецю та переглянути вітчизняні можливості в частині експорту вуглецевмісної сировини до країн-членів Європейського Союзу.

Трансформація екологічного податку на викиди двооксиду вуглецю можлива через заміну прямого податку на викиди двооксиду вуглецю податком на використання енергетичних ресурсів або шляхом введення акцизних податків на природний газ, вугілля та інші енергоресурси, що використовуються домогосподарствами, промисловістю та комунальними господарствами.

Світана Берзіна, Голова громадської ради Міндовкілля та президент ВГО «Жива планета», підтримала позицію щодо нагальності спрямування коштів екологічного податку виключно на природоохоронні заходи. Необхідно визначити заходи, які безпосередньо та опосередковано впливають на захист навколишнього природного середовища. Доцільно розробити програму, критерії державної підтримки та стимулювання зеленої модернізації, переглянути процедуру надання бюджетних коштів із природоохоронних фондів.

«Потрібно створити належні умови для стимулювання зеленої модернізації, зменшення рівня забруднення навколишнього природного середовища та поліпшувати якість життя. Головне питання – це питання ефективності тих заходів, які мають здійснюватися за рахунок екологічного податку» – зауважила Світана Берзіна.

Сергій Натрус, директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації, підтримав перерозподіл екологічного податку за пропорцією: 30 % до Державного бюджету України та 70 % до місцевих бюджетів.

«У Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України повинні бути кошти у спеціальному фонді для вирішення проблем національного масштабу» – наголосив Сергій Натрус.

Владислав Антипов, Генеральний директор ООО «Центр екології та розвитку нових технологій», голова комітету промислової екології та інновацій ПАЕУ, поінформував про розподіл екологічного податку, навів статистичні дані щодо екологічних витрат держави та підприємств.

«Важливим аспектом у сфері екологічного оподаткування є розподіл коштів між рівнями бюджетної системи та напрями їх витрачання» – зазначив Владислав Антипов.

Кошти екологічного податку та збитків за шкоду навколишньому природньому середовищу частково зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, і використовуються не тільки і не стільки на цілі пов’язані з охороною навколишнього природного середовища.

Олена Криворучкіна підтримала проведення екомодернізацій і зауважила на необхідності створення та впровадження економічних стимулів для підтримки підприємств.

«Необхідно проводити екомодернізацію не тільки за рахунок коштів екологічного податку, а також за рахунок створення відповідних інструментів стимулювання» – зауважила Олена Криворучкіна.

Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації, поінформувала про зобов’язання України в рамках європейської інтеграції в частині посилення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища та протидії змінам клімату.

«Необхідно внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» та подивитися яким чином ці зміни будуть реалізовані на місцях і лише після цього розглядати питання надання коштів громадам» – наголосила Ольга Бойко.

Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», зауважив на нагальності підтримки бізнесу шляхом спрямування коштів екологічного податку.

«Екологічний податок має стимулювати підприємства до зменшення викидів у навколишнє природне середовище» – наголосив Олександр Каленков.

Тамара Буренко, заступник начальника Управління, начальник відділу аналізу та моніторингу Управління низьковуглецевого розвитку Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України, зауважила на важливості створення механізму використання коштів екологічного податку підприємствами.

«Механізм ефективного використання має бути максимально простим – це може бути співфінансування».

Підприємства мають створити систему енергетичного та екологічного менеджменту, що дозволить здійснювати моніторинг. Також мають бути розроблені критерії для співфінансування заходів з екомодернізації.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зауважила на нагальності розроблення механізмів акумулювання коштів екологічного податку. Важливим питанням є збільшення ставки платежів за забруднення навколишнього природного середовища та використання природник ресурсів. Необхідно збільшити відсоток ренти за використання природних ресурсів і включити частку ренти до екологічного податку.

«Актуальним є створення національного екологічного фонду, який повинен акумулювати на національному та регіональному рівнях кошти екологічного податку. При цьому, необхідно надавати консультативні послуги на місцях щодо використання коштів екологічного податку» – переконана Тетяна Тимочко.

Голова Комітету, Олег Бондаренко, подякував за конструктивну дискусію в ході слухань, а також зауважив на нагальності подальшого опрацювання пропозицій для створення нової стратегії витрачання коштів екологічного податку.

За результатами проведення слухань у Комітеті планується підготовка та ухвалення відповідних рекомендацій. Пропозиції за результатами проведення слухань у Комітеті приймаються до 21 травня 2021 року.

Переглянути матеріали