Щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану», який підписано Президентом України 4 березня 2022 року.

Тепер стаття 113 Кримінального кодексу України визначає диверсію як вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

В умовах воєнного стану такі дії становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань підрозділи рятувальників, військових та правоохоронців, а відтак, знижують обороноздатність країни. В умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту за вчинення диверсії встановлено покарання у вигляді позбавлення волі строком п’ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.

Лише за минулу добу, наприклад, до управління ДСНС у Волинській області надійшло майже два десятки звернень про пожежі, спричинені спалюванням сухостою. Необхідно покінчити з цією згубною практикою, яка повторюється з року в рік. Зокрема, у квітні 2020 року у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення виникла пожежа, яка поширилась на територію понад 100 гектарів, згоріли території колишніх сіл Лелів, Копачі, Поліське, Грезля, Рудня-Грезлянська, Ковшилівка, Варовичі, Буда-Варовичі, Мартиновичі, Смарагдовий, Волхов, Чистогалівка. Від пожежі постраждало місто Чорнобиль. Лісова пожежа підступила до тимчасового майданчика складування технологічних ґрунтів та великогабаритних залізобетонних конструкцій, що вилучались під час спорудження фундаментів монтажної зони Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, існувала небезпека розповсюдження радіоактивно забруднених повітряних мас на території України.

Для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією пожеж в зоні відчуження та зоні обов’язкового відселення Урядом для Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства лісових ресурсів та Державного агентства з управління зоною відчуження було виділено з резервного фонду державного бюджету майже 150 млн гривень. Спільними зусиллями пожежі були ліквідовані.

Національною поліцією тоді поблизу двох осередків пожежі було затримано паліїв, одного з яких підозрювали у підпалі майже 7 га сухостою. За це правопорушення раніше передбачався штраф до 5100 гривень. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування неодноразово наголошував на необхідності збільшення відповідальності за випалювання сухостою, бо воно може призвести до масштабних пожеж. Сьогодні таке правопорушення у зоні відчуження може розцінюватися як диверсія, а правопорушникам загрожуватиме позбавлення волі строком п’ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.

Крім того Комітет наголошує, що відповідно до статті 77¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого Мінприроди, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.