26 жовтня 2023 р. відбулося засідання спільного круглого столу Комітету з питань екологічної політики та природокористування спільно і Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: «Проблемні питання ветеринарно-санітарного благополуччя населення та захисту довкілля: утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих внаслідок надзвичайної ситуації чи у разі спалаху інфекційних хвороб»

Комітет
26 жовтня 2023, 09:47

 

СТЕНОГРАМА

спільного засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики і Комітету з питань екологічної політики та природокористування на тему: "Проблемні питання ветеринарно-санітарного благополуччя населення та захисту довкілля: утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих внаслідок надзвичайної ситуації чи у разі спалаху інфекційних хвороб"

26 жовтня 2023 року

 

ГАЙДУ О.В. Колеги, будемо починати вже. Будь ласка, займіть свої місця. І там, я так розумію, я бачу вже, підключені в онлайні.

Сьогоднішній круглий стіл він за ініціативи мого колеги Олега Володимировича Бондаренка. І сьогодні є одне невирішене питання, яке пов'язане з утилізацією тварин. Також один з пунктів Указу Президента України під номером 681/2023 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 жовтня 2023 року "Про стан забезпечення продовольчої безпеки" передбачає удосконалення системи державного контролю за утилізацією харчових відходів та відходів тваринного походження. Тобто ця тема зараз теж актуальна.

Ми відчуваємо жахливі наслідки війни і ми бачимо, що коли Каховська ГЕС зруйнувалась, це фактично техногенна катастрофа для нашої країни, тому бачили великі збитки, в тому числі коли були загиблі тварини. І зараз нам треба вирішити питання, як бути з тими загиблими тваринами, як їх утилізувати, щоб це не нашкодило довкіллю.

Також нещодавно в особистих селянських господарствах Київської області було зареєстровано випадки захворювання на африканську чуму свиней. Ми всі це розуміємо, на жаль, що тварини гинуть і їх потрібно відповідно утилізувати до міжнародних правил, щоб це було в правовому полі. Важливо розуміти, що утилізація трупів тварин, у тому числі загиблих внаслідок надзвичайних ситуацій чи у разі спалаху інфекційних хвороб, не стосується не тільки екологічної і продовольчої безпеки, а це взагалі таке загальне питання, яке вже треба вирішити в нашій країні. І вирішення цього проблемного питання не може чекати до перемоги, тому ми вирішили його вже сьогодні почати і проговорити з профільними спеціалістами.

Нагадаю, що сьогодні на нашому круглому столі присутні представники двох комітетів, представники Комітету аграрної і земельної політики, представники геологічного комітету, також представники профільних ЦОВВ, народні депутати. Тому сьогодні важливо проговорити це питання більш ретельно для того, щоб ми для себе вже зрозуміли, як ми будемо вирішувати це питання.

Я із задоволенням передаю слово своєму колезі Олегу Володимировичу Бондаренку. Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Олександре Васильовичу.

Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, як правильно зауважив Олександр Васильович, питання поводження з трупами тварин, давайте будемо казати ширше, і термінологією нашого законодавства, це побічні продукти тваринного походження відповідно до закону України з відповідною назвою. Це одна з кричущих проблем, яка існує в країні, не тільки зараз, а вона існувала завжди. Ми всі були свідками кількох ганебних випадків незаконного захоронення або захоронення з порушенням санітарно-гігієнічних норм, екологічних норм, наприклад, захоронення "гаврилівських курчат" декілька років тому. Це була величезна кримінальна справа, на жаль, нічим не завершилася. Впевнений, що такі випадки існують і продовжують виникати постійно, і здебільшого ця інформація є у слідчих органів, безумовно, вона має бути і у Держпродспоживслужби, у Державної екологічної інспекції.

Чому саме наш комітет підняв це питання? Тому що, по-перше, ми вбачаємо величезну загрозу національній безпеці, екологічній безпеці через таку нерегульовану або не до кінця регульовану діяльність. Всі присутні на цьому круглому столі фахівці знають, що ця діяльність без дотримання належних вимог призводить до забруднення довкілля, забруднення ґрунтів, забруднення підземних вод, до спричинення наслідків у вигляді неможливості проживання населення поруч з цими об’єктами, можливості розповсюдження інфекційних хвороб і так далі, і так далі.

Окремо ця проблематика дійсно, як вже зауважив Олександр Васильович, набула нового вигляду під час початку повномасштабного вторгнення. Руйнація Каховської ГЕС і ті наслідки, які відбулись внаслідок такої руйнації,  це окреме підтвердження того, що ця проблематика існує, на жаль, внаслідок такої руйнації  було затоплення, загибель багатьох тварин. На щастя, така кількість тварин була меншою ніж було прогнозовано з самого початку, але тим не менше ми розуміємо, що будь-який наступний випадок це виклик для нашої країни, це виклик, який може спричинити масштабну проблему, яка буде окремою від будь-якої проблематики руйнації або безпосередньо військових дій.

Окремо ми звернули на це увагу, тому що в минулому році, приймаючи Закон "Про управління відходами", ми свідомо виключили з цього закону питання поводження з відходами тваринництва, враховуючи те, що це питання було врегульоване у відповідному законі. Тому ми і домовились з профільним комітетом, з аграрним комітетом, Комітетом аграрної політики, що ми це питання почуємо, розглянемо і зробимо висновки внаслідок заслуховування цього питання, в якому напрямку має рухатись політика державна в цій галузі, що не зроблено, що  ми маємо зробити.

Тому я пропоную приступити безпосередньо до розгляду цього питання. І передаю слово Соловйову Олексію Станіславовичу, якщо Олексій Станіславович разом з нами, заступнику Секретаря РНБО.

Олексій Станіславович, чи ви з нами?

 

СОЛОВЙОВ О.С. Так. Добрий день, колеги.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Доброго дня.

 

СОЛОВЙОВ О.С. Ну, насамперед хочу подякувати шановним народним депутатам за те, що запросили, за те, що прийняли рішення провести таке спільне засідання. Питання, дійсно, дуже-дуже важливе. І, не дивлячись на те, що після підриву Каховської дамби ми очікували дуже такі серйозні наслідки, які стосувалися… і насамперед ми прогнозували, що виникнуть окремі осередки особливо небезпечних інфекцій, але хочу зазначити, що наші служби, які працювали в перші дні та в перші тижні на затопленій території і на прилеглих територіях, спрацювали достатньо добре. Не дивлячись на те, що це був літній період, був запроваджений відповідний моніторинг навколишнього середовища, і було, дійсно, не допущено виникнення осередків, виникнення спалахів особливо небезпечних інфекцій. Ну, тобто вважаємо, що в даному випадку наша система спрацювала добре.

Але наслідки взагалі і цієї події, і наслідки війни, ми розуміємо, що ми будемо ще долати дуже-дуже довго. І завдання для таких спеціальних державних органів, як Держпродспоживслужба, Міністерство охорони здоров'я, центри громадського здоров'я і безпосередньо наших військових, які займаються питаннями біологічної безпеки, ну, таке завдання вони отримали ще на початку цієї війни. І хочу відмітити, що якість такого моніторингу навколишнього середовища, довкілля, ризиків потенційних і реальних ризиків виникнення ситуацій, пов'язаних із розповсюдженням, як відомих, так і не відомих біологічних агентів, знаходиться на такому дуже-дуже високому рівні.

Ту проблему, яку піднімаєте ви сьогодні, безумовно, вона потребує, і ми розуміємо, що вона потребує законодавчого врегулювання, а, мабуть, вдосконалення, тому що питання поводження з біологічними відходами, на наш погляд, недостатньо врегульовано в діючому законодавстві.

По-перше, інша проблема, це, безумовно, дефіцит ресурсів, які необхідні для роботи з цією проблемою, дефіцит ресурсів, які стосуються, як безпосередньо спеціалістів, які працюють з цією проблемою, так і спеціальних сил та засобів для забезпечення цих спеціалістів.

Нам буде дуже цікаво послухати насамперед позицію представників, які будуть приймати участь в цьому засіданні, особливо спеціалістів. І я надіюсь, що результатами такого спільного засідання будуть напрацьовані рекомендації, які потім будуть втілені в діюче наше законодавство та втілені в життя.

Дякую вам за увагу. Дякую за запрошення. Залишаюсь з вами, дуже цікава тема. Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Дякуємо, Олексію Станіславовичу. Дійсно,  тематика важлива і цікава. Цікава вона перш за все, як абсолютно вірно замітили, в частині контролю за виконанням законодавства і необхідністю ймовірною, як буде, ми побачимо внаслідок цього круглого столу, внесення змін до законодавства або підзаконних актів для того, щоб ця система дійсно працювала належним чином і запобігала виникненню подальших проблем у вигляді... в тому рахунку розповсюдженню інфекційних хвороб або значної шкоди довкіллю. Дякую, Олексію Станіславовичу.

І передаю слово Ткачуку Сергію Петровичу, виконуючому обов'язки Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС). Сергію Петровичу, прошу розповісти, як взагалі зараз працює, на ваш погляд, ця система, наскільки вона досконала, як виконується прийняте законодавство, наскільки цього законодавства достатньо для того, щоб врегулювати цю систему і які виклики є перед системою.

Дякую.

 

ТКАЧУК С.П. Доброго дня всім присутнім! Шановний Олександре Васильовичу, Олегу Володимировичу, дякую за запрошення. Дійсно, це питання актуальне, як було сказано, під час надзвичайних, воєнних ситуації, після Каховської ГЕС. І ми розуміємо, що Держпродспоживслужба є одним з елементів системи в частині поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Як ми знаємо, є прийнятий Закон № 287, який імплементується, погоджений із зацікавленими сторонами на шляху України до вступу в ЄС. Однак є частина підзаконних нормативно-правових актів, які знаходяться в стадії проекту. Неодноразово про це Держпродспоживслужба піднімала питання. Сьогодні один з проектів наказу до нас надійшов 20 жовтня від Мінагрополітики, це про затвердження Порядку поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорій І-ІІІ. Однак ще потрібно розробити ряд підзаконних нормативно-правових актів, а саме: проект наказу Мінагрополітики про затвердження Порядку ведення реєстру потужностей (об'єктів) з оброблення, переробки та місць видалення побічних продуктів тваринного походження; проект наказу Мінагрополітики про затвердження порядку поводження, той, який я казав, він надійшов, зараз опрацьовується нашими спеціалістами. Крім того, потребує для врегулювання всіх питань розробити проект Постанови Кабінету Міністрів про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації витрат, пов'язаних з утилізацією та видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною.

Що хотілося б відмітити, що дійсно проблемні ситуації склалися в цій сфері у зв'язку з тим, що під реформи децентралізації десь і органи місцевого самоврядування, і місцеві державні адміністрації, виходячи з власних повноважень, а сьогодні це і військові адміністрації або військові адміністрації населених пунктів, оскільки згідно Закону №287 передбачено повноваження місцевих адміністрацій в сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, а в статті 9 повноваження органів місцевого самоврядування в сфері поводження з цими продуктами, а також ліквідація несанкціонованих, неконтрольованих звалищ публічних продуктів тваринного походження, належне облаштування місць, захоронення, скажемо, трупів тварин.

Крім того, наша служба, вона здійснює державний нагляд за худобомогильниками та біотермічними ямами саме під час проведення протиепізоотичних заходів шляхом обстеження та відбору відповідних зразків. На сьогодні ряд контрольних заходів, ми розуміємо, що у зв'язку з дією постанов Кабінету Міністрів і того законодавства наші територіальні органи не здійснюють, оскільки не мають відповідних повноважень. Однак ситуація в цій сфері, щоб її розуміти, згідно даних і тих, що є в нашій службі, у нас в Україні налічується 1 тисяча 615 діючих худобомогильників та біотермічних ям. Але яка ситуація відбулася? Що вони сьогодні не прийняті на баланс органами виконавчої влади, ми говоримо, під час реформи децентралізації, відповідні територіальні громади, де вони знаходяться, вони їх не прийняли, ними не займаються або не вивели їх з експлуатації. Тобто є два варіанти. Потрібно розуміти, що якщо вони продовжуються експлуатуватися, потрібно органам місцевого самоврядування, в тому числі з військовими адміністраціями, відпрацювати цей напрямок, і пропозиція буде направити відповідні доручення в регіони, щоб вони активізували свою діяльність по даному питанню, яке є актуальним, або відпрацювали і вивели з експлуатації. Те, як ми вбачаємо і передбачено діючим законодавством, збільшення кількості худобомогильників не передбачено і забороняється. Тому потрібно спочатку, скажемо так, провести інвентаризацію діючих, прийняти рішення, на яких може продовжуватись захоронення, на яких не може і які потрібно вивести з експлуатації.

Крім того, в даній сфері передбачено те, щоб були в сфері управління Держпродспоживслужби відповідні державні підприємства, це ми говоримо про Калинівський державний завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" та державне підприємство "Укрветсанзавод". Однак дані підприємства згідно розпорядження Кабінету Міністрів передбачено передати до сфери управління Фонду державного майна. Держпродспоживслужба це здійснила і актами приймання-передачі від 23.03.2023 року передала Укрветсанзавод до сфери управління Фонду державного майна, а в липні місяці передала Калинівський завод.

Крім того, в нас в Україні передбачено і в реєстрі є 67 підприємств, які мають право здійснювати цю діяльність щодо оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження. Наскільки їхні потужності і наскільки вони можуть виконувати це, не інспектувалось, потрібно піднімати і бачити можливості їхні, чи вони тільки є на папері, чи вони реально здійснюють свою діяльність, не здійснюють. Тому це питання також актуальне, потрібно по ньому попрацювати і більш детально побачити можливості даних підприємств, які можуть виконувати функції в даній сфері відносно порушеного питання, щоб убезпечити від негативних екологічних наслідків і не допускати погіршення ситуації у сфері захоронення трупів тварин.

Дякую за увагу. Якщо є запитання...

 

БОНДАРЕНКО О.В. Сергій Петрович, дійсно, є запитання, запитань більше ніж відповідей, на жаль. Сергій Петрович, перше запитання, якщо ви вже розпочали з законодавства. Я правильно розумію, що кажучи про 287 Закон, який був прийнятий в 2015 році, ви одночасно з цим, кажете  про те, що до цього часу не все підзаконне  законодавство, з 2015 року, прийняте?

 

ТКАЧУК С.П.  На жаль, так.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Олександре Васильовичу, я буду просити вас, щоб ви в порядку контрольної функції комітету звернулися до міністерства з запитаннями, як так може бути, на протязі 8 років не прийняти законодавство. Це, мені здається, ганебна практика, яка має бути викорінена у взаємодії між Верховною Радою і центральними  органами.

Є пояснення з цього приводу?

 

ПИВОВАРОВ А.А. Так, якщо дозволите.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Будь ласка.

 

ПИВОВАРОВ А.А. Міністерство  аграрної політики, Пивоваров.  

Питання в тому, що на сьогодні, ну, перше, так, дійсно, ще лишаються чотири накази, які міністерство має розробити і в плані заходів вони стоять на наступний рік, на цей і на наступний рік.

Основне питання полягає в тому, що  наше законодавство, яке зараз ми приймаємо, воно в першу чергу ґрунтується на регламентах ЄС, враховуючи, що ми наближаємося, і зараз провівся селф-скринінг, і 25-го результати будуть місії Європейського Союзу. Міністерство на сьогодні приводить все законодавство, яке відбувається, в тому числі і по продуктах побічного походження, саме до вимог регламентів ЄС. Частина цих регламентів оновлюються, тобто ті регламенти, які мали, які регулювали ці відносини і які були передбачені в плані заходів на виконання Угоди  Україна – ЄС, вони були змінені. І тому немає сенсу, не було сенсу приводити наше законодавство до нечинних актів Європейського Союзу.    

Тому на сьогодні міністерством  вже оновлюються і в планах стоять приведення національного законодавства до чинних регламентів, до змінених, до оновлених регламентів ЄС, і таким чином ми будемо це актуалізувати. У той же час з нами по цьому напряму  працюють і проекти Європейського Союзу, які моніторять, і офіс представництва… Офіс ЄС при Кабінеті Міністрів, які також моніторять актуальність і доцільність саме цих актів по відповідності до регламентів Європейського Союзу. І, звісно, якщо служба має певні ресурси, вона також може долучитися до їх розробки, а не очікувати лише на їх надходження.

Дякую. 

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Андрію Андрійовичу, дякую за пояснення.

Скажіть, будь ласка, якщо можна, поясніть нам, членам комітетів. Так все ж таки підзаконні акти були розроблені і прийняті і ви зараз  їх призводите у відповідальність до законодавства ЄС, регламентів ЄС? Або вони не були прийняті з моменту 2015 року і ви зараз хочете їх дорозробити для того, щоб одночасно з прийняттям призвести до регламентів?

 

ПИВОВАРОВ А.А. Вони не були прийняті.  Вони були вставлені в план імплементації Угоди з ЄС. Але на момент готовності їх імплементації вони вже були скасовані Європейським Союзом і зараз прийняті нові. Да, на той момент ми не змогли актуалізувати їх і привезти до відповідності до Європейського Союзу. На зараз вони змінені і вже нові.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Міністерство ставить діяльність цієї сфери в залежність від прийняття актів Європейського Союзу, я так розумію?

 

ПИВОВАРОВ А.А.  В першу чергу в залежність від виконання Угоди Україна-ЄС і там передбачені всі регламенти ЄС, до яких ми маємо імплементувати національну…

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Зрозуміло.

Я бачу, Степан Миколайович хоче висловитись з цього питання. Будь ласка, Степане Миколайовичу.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, всім доброго дня! У мене є запитання до Ткачука, до його виступу. Сергію Петровичу, будь ласка, ви сказали, що вам потрібно провести інвентаризацію. Що вам для цього потрібно? І як ми можемо допомогти з цим? Якщо ви можете, у вас якийсь план є по цьому? Це гроші потрібні або заходи якісь це зробити? Можете так більш-менш?

І чи при інвентаризації буде нам зараз зрозуміло, на які категорії будуть ділитися побічні ці продукти? Можете десь розказати про це?

 

ТКАЧУК С.П. Я хочу звернути увагу, те, що я озвучив інвентаризацію, це саме не виключно інвентаризація в буквальному розумінні законодавства, це в нас є 67 підприємств. Потрібно, щоб всі учасники в сфері там і екології, і органи місцевого самоврядування подивилися, чи вони функціонують і їхні технічні можливості. Це не безпосередня інвентаризація Держпродспоживслужби, наші представники і працівники головних територіальних управлінь готові долучитися. Потрібно подивитися, можливо, частина цих підприємств релокована, не працює, можливо, піддалися агресії, тому потрібно провести як би умовну інвентаризацію технічних можливостей цих підприємств у сфері, які мають право здійснювати відповідну діяльність.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я ще хотів додати. Олег Володимирович, Олександр Васильович, скажіть, будь ласка, а є присутнім Фонд держмайна, бо дійсно у нас ми передали частину ветсанзаводів, які сьогодні використовують державні кошти, чи вони працюють, чи віддали їх вони на продаж і так далі. Що зараз із станом ветсанзаводів, скажіть, будь ласка?

 

БОНДАРЕНКО О.В. Степане Миколайовичу, є Фонд державного майна. Ми збиралися після того, як Сергій Петрович закінчить відповідати на наші запитання, надати слово представнику Фонду держмайна для того, щоб з ним послідовно поспілкуватися з цього питання.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Добре.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Степане Миколайовичу, дякую за ваше запитання. Але я хочу трошки ваше запитання розширити в частині все ж таки діючих або існуючих худобомогильників.

Сергій Петрович, скажіть, будь ласка, чи є взагалі інформація у Держпродспоживслужби стосовно стану існуючих худобомогильників? Наскільки цей стан відповідає вимогам діючого законодавства, скільки ймовірно от тут, власне, ми й переходимо до питання інвентаризації, не інвентаризації суто підприємств, які здійснюють діяльність в цій сфері, це окреме питання, а існуючих, будемо казати, їх так розрізними,  легальних та нелегальних худобомогильників. Знову  ж таки я прошу трохи докладніше доповісти. Чия це відповідальність? Тобто відповідальність за контролем, наявністю цих худобомогильників, прибиранням цих худобомогильників, припинення існування, і, ви кажете, що нові не мають створюватися. Але тут я прошу вас трішки роз'яснити, а все ж таки, а яким чином захоронювалися ті тварини, які були загиблими внаслідок, наприклад, аварії на Каховській ГЕС, підриву на Каховській ГЕС?

Тобто, якщо можна, питання з худобомогильниками трохи докладніше розкажіть, щоб ми взагалі розуміли наскільки ця інформація існує у держави, що потрібно для того, щоб вона в повному обсязі існувала і здійснювався належний контроль за цим питанням? Будь ласка.

 

ТКАЧУК С.П. Дякую за запитання. З приводу скотомогильників, відносно тієї цифри, що була мною озвучена, 1 тисяча 615, у нас є інформація: з них 458 скотомогильників відповідають вимогам, а 1 тисяча 157 не відповідають вимогам. Якщо потрібно в розрізі регіонів, ми можемо надати інформацію в розрізі регіонів. Її озвучити?

 

БОНДАРЕНКО О.В. Будь ласка, потім додайте це до матеріалів з круглого столу.

 

ТКАЧУК С.П. Тому далі з приводу їх утримання і забезпечення це покладено на органи виконавчої влади, і місцевого самоврядування. Наша служба лише може контролювати, функція контролю і функція нагляду, допомогти, як би. Я не прихильник того, щоб всіх покарати, але, якщо залучаються, допомогти підказати, якщо ні, то, звичайно, ми маємо повноваження в рамках державного контролю виносити відповідні приписи і все. Але наявність приписів, воно не сильно вирішить, на мою думку, ситуацію і потрібно всім органам влади і центральним, і місцевим спільно попрацювати, щоб була можливість зробити.

З приводу Херсонської ГЕС, як там відбувалося, я не можу дати відповідь безпосередньо, я там не був під час цих подій, я був на Херсонщині, але я виконував інші функції на попередньому місці роботи з приводу прибирання територій і розчищення. Якщо більш детально, то передам слово головному ветеринарному інспектору України, це Ользі Петрівні. Я думаю, по Каховці вона більш детально прокоментує.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Якщо можна, все ж таки, я вибачте, наполегливо доб'ю тематику худобомогильників. Коли ви кажете, що вони… 458 відповідають вимогам законодавства. Це законодавство якого року і чи відповідає воно вимогам європейських директив в частині захоронення загиблих тварин і взагалі побічних продуктів тваринного походження?

 

ТКАЧУК С.П. Ні, регламентам ЄС воно не відповідає, але воно відповідає законодавству, яке прийнято було від 2008 року, то, на жаль, констатуємо лише факт їх відповідності діючому законодавству і підзаконним актам…

 

БОНДАРЕНКО О.В. Тобто застарілому законодавству, яке не відповідає європейським вимогам?

 

ТКАЧУК С.П. Звичайно. Зараз законодавство буде прийняте, як обіцяє Мінагрополітики, і далі, звичайно, доведеться їх інспектувати і перевіряти їхню відповідність регламентам ЄС в цій сфері.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Зрозуміло.

Співпраця з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування – це процес, результатом якого може бути приведення худобомогильників або інших місць захоронення, утилізації у відповідність до законодавства, або не буде. А які механізми є у Держпродспоживслужби для того, щоб припинити діяльність того чи іншого худобомогильника, який не відповідає вимогам законодавства?

 

ТКАЧУК С.П. Є комісія відповідна, але все рівно приймається вона на місці, а в нас лише функції контролю. Тому ми можемо лише, скажемо, спробувати вживати заходів по притягненню посадових осіб органів місцевого самоврядування і виконавчої влади до відповідальності за діяльність, а в більшій мірі в цій сфері за бездіяльність, в роботі по…

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Зрозуміло. Скажіть, будь ласка, чи у вас повноваження по закриттю такого об'єкта і винесення припису щодо заборони подальшого його використання?

 

ТКАЧУК С.П. Ні, в нас немає. Ми можемо лише внести припис і органи місцевого самоврядування на своїй комісії повинні розглянути його і тільки вони уповноважені прийняти рішення його закрити.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Скільки таких випадків було за останні декілька років?

 

ТКАЧУК С.П. Да, ну, Ольга Петрівна прокоментує, я неготовий сказати.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Да, будь ласка, Ольга Петрівна.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Доброго дня! Я трошки скоректую. Відповідно до правил, ви правильно сказали, облаштування нових худобомогильників правилами 2008 року в Україні заборонено в населених пунктах. Те, що стосується виведення з експлуатації, цифра: тисяча 615 – це діючих. Ми попередньо надавали комітету матеріали скільки було всього і це цифра вже... ну, тобто з оновленням тих, які були виведені.

Як здійснюється виведення з експлуатації діючих худобомогильників? Є, відповідно до цих правил, встановлений порядок і комісія із залученням і екологічної служби, і Держпродспоживслужби, але ініціює місцева влада, тобто вони мають здійснити заходи для того, щоб худобомогильник діючий міг бути виведений з експлуатації, відповідно до цих правил. Вони подають і виносять на комісію це рішення і спільно і в тому числі Держпродспоживслужба, екологи, колишня санепідслужба, вона зараз… функціонал входить до Держпродспоживслужби, приймає рішення з виведення.

Якщо необхідно, можливо, у мене зараз немає з собою цих цифр, ми додатково надамо аналітику, скільки їх було з 2008 року і скільки залишилось. Там досить величезна частина була за останні 20 років виведена з експлуатації. Тобто 1615 це вже такі об'єктивні цифри. Але ці дані, вони фактично десь… Останні два роки вони не мінялися, тому що з експлуатації не виводилися, військовий стан.

Що стосується того, що Держпродспоживслужба здійснює. Ми забезпечуємо ветеринарно-санітарний контроль, тобто як це відбувається. Ми щорічно відбираємо, здійснюємо обстеження і відбираємо в тому числі проби ґрунту на місцях захоронення і відповідно їх лабораторно перевіряємо. Але саме облаштування, те, щоб воно відповідало правилам вимог, тобто відповідно мало огороджену територію, щоб воно було інвентаризовано. Ця інвентаризація, за яку ми говоримо, це місцеві органи влади. І та проблематика, яку ми вже побачили і запропонували в пропозиціях це те, що коли помінялася реформа, частина, скажімо так, ОТГ їх добровільно прийняли і взяли на баланс, а частина їх просто відхрещується і не хоче здійснювати ніяких заходів. Тому це є однією з… проблематикою. Ми готові, ми забезпечимо ветсанконтроль, у нас для цього є всі необхідні сили і засоби, і фахівці, але ми самостійно це питання вирішити не зможемо.

Плюс, дуже ви актуальне підняли питання, я думаю, що доречно буде залучити і наукову спільноту, і європейську практику, і не тільки європейську, а міжнародну в частині необхідності перегляду правил облаштування і взагалі нових методик виведення з експлуатації. Бо відверто, досить важко виконати вимоги виведення з експлуатації, потрібні нові технології, потрібні  нові… Ми навіть не говоримо про ці та інфекційні, ми говоримо тільки про звичайні, де немає тварин, які загинули внаслідок інфекційних хвороб, вони не виводяться з експлуатації. Тобто один з елементів проблематики тут є. Але він безпосередньо пов'язаний  в тому числі із питанням, яке Сергій Петрович озвучив, це по утилізації, по потужностям, які переробляють. Якби у нас була достатня інфраструктура потужностей і відповідно логістика, і непотрібно було з області… в область скільки кілометрів плюс возити своєю машиною, власнику за це платити, не було б цього нелегального, і туші підкидають десь в лісопосадку, і закопують десь, аби тобто не витрачати кошти і не нести за це відповідальність. Це реально проблематика.

Те, що стосувалося Каховки або взагалі військовий стан, коли захоронення здійснювалися через обстріли тварин, через зруйновані в Херсонській області склади харчових продуктів Каховка, там застосовувався інший механізм, там не було створено, худобомогильники не створювалися в розуміння правил влаштування. Місцеве ТЕБ та НС через надзвичайну ситуацію приймали рішення про утилізацію цих трупів, решток, всього, що було знайдено, шляхом відповідно спалювання і закопування з урахуванням там підземних вод. Тому що це комісії, які включають і екологічну, і Держпродспоживслужбу, і місцеву владу, і органи, тобто військові, там не застосовувався механізм, в розумінні правил це не було створення нових худобомогильників. Тому що там спалювали і утилізовували шляхом дезінфекції рештки тварин і харчових продуктів, і вони у відповідних місцях, які були визначені місцевою владою, вони закопувалися.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Якщо можна, розпочну питання з останнього вашої тези. Скажіть, будь ласка, коли ви кажете про те, що рештки тварин, загиблих внаслідок катастрофи на Каховській ГЕС, закопувалися, це який вид видалення відповідно до термінології Закону "Про побічні продукти тваринного походження"?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Не застосовувалася утилізація на спеціальних підприємствах і в Херсонській області таких підприємств немає, за нашими даними. Тобто рішення місцевої ТЕБ та НС, вірніше, якщо я не помиляюся, це було регіональне рішення, але можна уточнити. З урахуванням того, що не було можливості деутилізувати ці рештки, це було досить далеко, був літній період, було прийнято рішення ними відповідно дезінфекції і спалювання - це один з методів утилізації трупів. Я не можу говорити за комісію ТЕБ та НС, я можу лише як незалежний фахівець сказати. Тобто враховувалися фактори надзвичайної ситуації літнього сезону, щоб не було смороду і відповідно те, що… ми перевіряли те, що тварини були реально неінфіковані, тобто ми робили обстеження трупів, ми перевіряли, відбирали лабораторні зразки, що вони не загинули через інфекційні хвороби, бо там зовсім інший протокол застосовується. І відповідно були визначені владою місцевою місця, де були захоронення. Ми здійснювали контроль за дезінфекцією місць знаходження трупів, місць утилізації трупів так, як відповідно до інструкції.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Це було захоронення?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Це було захоронення, так. Але це не був худобомогильник, це не створення нового худобомогильника з точки зору закону.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Відповідно до яких норм здійснювалося захоронення?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Повноважень ТЕБ та НС.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Які підзаконні акти використовувалися при здійсненні цих дій?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Там піднімати потрібно протоколи. На жаль, я з собою протоколів не маю.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Зрозуміло. Дякую.

І є пропозиція перейти до питання безпосередньо переробки побічних продуктів тваринного походження. І враховуючи те, що ми сьогодні почули від Сергія Петровича, то єдиної системи державної переробки станом на зараз у нас не існує. Існувала, але була виведена з-під контролю Держпродспоживслужби і була передана до керівництва Фонду державного майна України. Хотілось би почути Фонд державного майна України, яким чином здійснюється зараз ця діяльність. І коли я кажу про здійснення діяльності, я не кажу про здійснення діяльності щодо реалізації цих підприємств, яке є основною метою Фонду державного майна, а управління, збереження цього майна, розвиток цього майна для забезпечення цього блоку безпеки нашої країни.

 

ШУГАЛІЙ Д.А. Доброго дня, колеги! Денис Шугалій, перший заступник Фонду державного майна. Насправді було підприємство передано до фонду на початку року, акти були підписані про передачу в квітні. Але має зауважити про те, що підприємство знаходиться з 18-го року в процедурі банкрутства по рішенню суду, а не по рішенню органу управління, а рішення суду, саме введений арбітражний керуючий, процедура санації і в такому стані воно було передано до Фонду держмайна.

Одразу після прийняття підприємства ми звернулися до суду для залучення фонду як органу управління, бо до цього рішення суду ми не маємо ніякого впливу на підприємства, хоча і вказані як балансоутримувач. Рішення суду… декілька разів засідання переносилися і тільки 16 жовтня, тобто 10 днів назад, ми отримали рішення, навіть ще не отримали, було прийнято рішення суду про залучення нас як орган управління. Наступні наші дії – це отримати план санації і вивчити стан справ на підприємстві, бо до цього моменту ми не могли цього зробити, згідно з законом ми не могли управляти підприємством.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Денис Анатолійович, поточний хід справ зрозумілий. Але чи можете ви розповісти на що спрямована буде подальша діяльність Фонду державного майна до цих підприємства? Яка подальша мета? Що ви хочете досягнути, враховуючи тематику сьогоднішнього круглого столу?

 

ШУГАЛІЙ Д.А.  Ви правильно зауважили, Фонд держмайна є органом приватизації, це наше основне завдання і цілі. І так як підприємства, яка передаються до нас за рішенням уряду, вони передаються або з метою ліквідації, або з метою приватизації. Тобто там так в рішенні і прописано. Тому після вивчення стану справ, бо… от я можу просто зачитати, щоб… Коли ми підписуємо акти, це не тільки по цьому підприємству, це не закид до Держпродспоживслужби, це, в принципі, стандартна ситуація. До акта не надано матеріали інвентаризації, не надано актуальний на дату передачі пооб'єктний перелік майна підприємства згідно … (Не чути)  залишкової вартості, не надано площу кожного об'єкту земельних ділянок, фінансову звітність на останню звітну дату, правовстановлюючі документи на нерухоме майно та земельні ділянки, документи щодо банкрутства санації підприємства тощо. Тобто коли ми приймаємо підприємство, то ми зазвичай приймаємо те, що є просто в загальнодоступних державних реєстрах. Це все, що нам відомо. Потім, коли ми залучаємося вже як орган управління в даному випадку як за рішенням суду, то ми можемо проводити аудит, ми можемо отримувати той же план санації або фінплан, і на підставі цього приймати рішення: або відправляти на приватизацію, закривати процедуру банкрутства процедурою приватизації, або залишати процедуру банкрутства і вже в процедурі банкрутства займатися тим, що контролювати виконання плану санації, відвідувати судові процеси. Тобто тут скоріш за все так як там не дуже велика за нашими даними кредиторка, там близько 15 мільйонів, то скоріш за все це  буде приватизація.

Яким чином буде приватизація, чи це буде приватизація як ЄМК,                                                                                                                                                                                                                          чи окремо філіями, як пропонували, я бачив із матеріалів, Держпродспоживслужба, це буде вирішуватися після вивчення матеріалів всіх справ. Ну, самі розумієте, за 10 днів неможливо було це зробити ще.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Денис Анатолійович, скажіть, будь ласка, а хто до цього був, в чиєму віддані до того, як ви прийняли, були ці підприємства?

 

ШУГАЛІЙ Д.А. В Держпродспоживслужбі. З 2018 року вони в банкрутстві.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Трошки замкнене коло. А в чийому фактично управлінні були ці підприємства? Фактично хто ними управляв?

 

_______________. З 2018 року вони в банкрутстві були. Тобто арбітражний керуючий і згідно рішень судів, які були призначені. А до 2018 року були органами управління, було Держпродспоживслужба.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Тобто ми кажемо зараз про період фактично, починаючи з 2018 року, ефективність і діяльність цих підприємств до 2018 року, я думаю, що зараз немає сенсу, враховуючи те, що вони знаходяться в стані банкрутства, немає сенсу аналізувати.  В цей період з 2018 по 2023 рік вони здійснювали свою діяльність, виконували свою функцію безпосередньо. Яка їх ефективність чи є показники їх діяльності, скільки було захоронено, тобто утилізовано тварин, скільки було перероблено? Що потребує ці підприємства? Чи можуть вони продовжувати свою діяльність у вигляді цілісного майнового комплексу або по окремо? Чи є загальна картина для того, щоб ми  розуміли взагалі чи існує у нас в країні державне підприємство по обробці продуктів тваринного походження і по утилізації, переробці і утилізації цих продуктів?

 

_______________. Якщо дозволите, бо це так трошки було до Сергія Павловича. По-перше, з нами присутній пан Заглоцький. Я думаю, що він сто відсотків може сказати, тому що у Держпродспоживслужби дані були лише на момент до передачі. Плюс ми робили до війни засідання круглого столу. На засіданні Комітету аграрної політики ми розглядали питання, в тому числі по функціонуючим філіям. Тобто там на момент до війни у нас були досить непогані показники по деяким філіям, вони були працюючі. Тому ми і в пропозиціях говорили, можливо, варто переглянути і окремо розглянути питання приватизації філій. Але було багато філій, які і непрацюючі. Але, напевно, сьогоднішню ситуацію може тільки озвучити нинішній керівник. Дані у нас фактично будуть застарілі, тому що ми вже не маємо доступу до цих даних.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Шкода, що в органу управління немає достатніх даних. Але тим не менш давайте ми заслухаємо керівника Укрветсанзаводу. Сергій Павлович, ви є діючим керівником?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Я керуючий санацією.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Ви керуючий…

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Я керуючий санацією в державному підприємстві  ДП "Укрветсанзавод" Фактично являюсь керівником, тому що підприємство…

 

БОНДАРЕНКО О.В. Ви керуєте тільки санацією або ви і керуєте і поточною діяльністю?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. І санацією і поточною діяльністю.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Тобто ви в курсі всіх питань діяльності. Якщо можна, розкажіть.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Підприємство було створено, вірніше підприємства, раніше було 37 підприємств, які займалися утилізацією тоді тваринних відходів в Україні. На сьогоднішній день лишилося 18 філій, було перетворено, ці підприємства були об'єднані в 2012 році, в кінці 2012 року в державне підприємство "Укрветсанзавод". В це підприємство увійшло 18 філій. На сьогоднішній день діючими є дев'ять філій і з них дві, як би можна сказати так, тримаються на плаву, вони не все  перероблюють, тому що потужності його набагато менші, чим вони можуть робити.

Крім того, дві філії зараз у нас під окупацією, одна куп'янська філія за річкою Оскол, доступу до неї ми на сьогоднішній день не маємо, тому  інвентаризацію там ми ще не в змозі зробити і тим більше відновити її діяльність.

В попередні роки і зараз підприємство переробляє безпечні побічні продукти тваринного походження, це побічні продукти другої і третьої категорій. Другої категорії переробляємо, стараємося на органічні добрива, це компост, там і якщо отримує м'ясо-кісткове борошно, то його переводимо в органічні добрива. З третьої категорії побічних продуктів ми виготовляємо м'ясо-кісткове борошно, кісткове борошно і технічний жир, це побічний продукт, на сьогоднішній день.

До війни і раніше підприємство переробляло в районі 50 тисяч побічних продуктів тваринного походження на рік, 50 тисяч тонн побічних продуктів тваринного походження в рік. Це небагато, це досить мало. Це пов'язано з тим, що обладнання, як і парові котли, як і варочні котли, на сьогоднішній день вони зношена на 120 відсотків. Ми піднімали це питання на агроному комітеті не раз, гроші держава не вливала туди на це підприємство.  Підприємства з самого початку були організовані так, що вони були дотаційними зі сторони держави. Дотації були останній раз у 2012 році з державного бюджету, це було, на сьогоднішній день скажу, це було 22 мільйони гривень. На той час це досить такі  кошти, які покривали наші збиткові витрати.

Підприємства не в усіх областях України розташовані, якраз в Херсонській області підприємства немає. Є підприємство у нас діюче на сьогоднішній день, це Вінницька область два підприємства  - Тульчинський  і Калинівський заводи. Калинівський завод, там виявилися накопичення із технічних причин. На сьогоднішній день ми стараємося відновити його діяльність, щоб пероробити ті накопичення, які на сьогоднішній день там є.. Екологічна служба, все було в пресі, це було видно. Директор заводу просто отримала інфаркт і заступник трошки нам наробив...

 

БОНДАРЕНКО О.В. Отримала інфаркт внаслідок перевірки?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Ні. Вона отримала до цього, а вже перевіркою було виявлено... Ми призупинили прийомку  побічних продуктів тваринного походження і все, але накопичення вже відбулися. Але так як обладнання поламалось, то відповідно його зробити не було можливості і за що.

Підприємство працює просто на само… заробляє гроші на свою діяльність, інших коштів у нас на сьогоднішній день немає.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Сергій Павлович, зрозуміло.

Хочете задати питання?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олеже Володимировичу, якщо можна. Сергій Павлович, скажіть, будь ласка,  а коли ви звітували на засіданнях аграрного комітету? Ми такого  факту не згадуємо.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П.  2020-й, по-моєму, рік.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Верховної Ради комітет?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Да, це був Сольський Микола Тарасович, тоді присутній був Висоцький Тарас Васильович і ще був…

 

_______________.  (Не чути)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. А, була презентація Тараса Миколайовича Висоцького. Дійсно, така була презентація перед передачею від  ветсанзаводів до сфери управління фонду майна.

Тоді є запитання до Фонду майна. Скажіть, будь ласка, навіщо ви приймали  ветсанзаводи, якщо не було актів? Тобто ви їх прийняли без актів?

 

_______________. Не зрозумів питання, що значить без актів. Акти складаємо ми разом з органом, який передає нам підприємство. Тобто два органи складають акти про прийом передачі.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ви казали, не було актів на момент передачі.

 

_______________. Ні-ні, по актах не було документів. Але це не є підставою для того, щоб не приймати підприємство. У нас 95 відсотків підприємств приймають з актами порожніми. Тобто у нас є постанова Кабміну і порядок визначений, що ми на протязі семи днів повинні прийняти. Навіть якщо нам орган взагалі нічого не передає, ми можемо це прийняти в односторонньому порядку. Тому тут...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пробачте.

Олег Володимирович, Олександр Васильович, дійсно, була така презентація як презентація, самого звіту не було.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Зрозуміло.

Артем Олегович Чорноморов, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, вітаю вас, шановні колеги. Я хотів, до речі, додати до цих слів, що сказали. Тоді був міністр економіки пан Милованов і перший його заступник, в якого було корування Міністерством аграрної політики Висоцький Тарас Миколайович. Тоді була перша і єдина, тобто цими словами я хочу поправити попереднього звітуючого, що не багатократно, але лише один раз це було, однократно у 2020 році стратегія, коли презентація стратегії щодо приватизації всіх майнових комплексів, які входили до керування, відання Міністерства аграрної політики, тоді входили і спиртзаводи, якщо ви пам'ятаєте, коли приймався Закон про демонополізацію спиртової галузі, і ветсанзаводи теж туди входили. І там їх було порядку, якщо я не помиляюсь, там близько, може, щось 30 одиниць, 30 майнових комплексів. Я можу помилятися, я лише пам'ятаю, що презентація була така, доволі велика і дуже багато представників було цієї галузі на те, що як би план приватизації на два роки, якщо я не помиляюся. І як ми розуміємо, що цей план приватизації, ми вже бачимо, що він не виконаний і піднімається знову питання ветсанзаводів.

Тоді в мене виникає просто питання до попереднього доповідача. Скажіть, будь ласка, ви говорите, що ви працюєте на самоокупаємості лише, то єсть заробітні плати для того, щоб тримати на плаву. І ви безпосередньо в процесі санації зараз знаходитися, я так розумію, що ви виплачуєте кошти кредитору. Правильно я розумію? Якщо ви в процесі санації, то ви як головний санатор і ви керуєте підприємством, і тим самим завдяки своїй роботі ви погашаєте заборгованість перед кредитором.

Скажіть тоді, будь ласка, що вам необхідно, що, потреба яка? Може, з Держспоживслужбою, Фонду держмайна вами для того, щоб ця галузь запрацювала і що ви могли, я так розумію, виплатити свої борги? І, може, певні законодавчі зміни, які будуть зобов'язувати, наприклад, певний процент природних добрив або певного проценту кісткової муки для додавання в ті чи інші товари для того, щоб у вас було більше можливостей на свою господарську діяльність і реалізації вашої продукції.

Тому що за останні два роки я не пам'ятаю, щоб були пропозиції від Міністерства агарної політики або від Держспоживслужби щодо зміни законодавства в сфері, ну, а Фонд держмайна для мене як профільного голови підкомітету трохи взагалі бачення роботи цього органу, інколи просто одні запитання, більше ніж відповідей, особливо що стосується зміни директорів, з якою частотою вони часто міняються, і тому інше.

Тому, будь ласка, дайте відповідь на запитання, що треба і наскільки велика у вас заборгованість, наскільки ви бачите план санації, наскільки у вас прописаний  план санації. Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Артеме Олеговичу, якщо ви дозволите, я трошки ваше запитання розширю, щоб не повторюватись.

Шановні колеги, я хотів би нагадати, що  ми зараз зібрались не для того, щоб аналізувати, наприклад, тобто коли ми аналізуємо підприємство, ветсанзавод, ми його аналізуємо  не тому, що ми хочемо знати, яка в них заборгованість, а тому що ми хочемо  зрозуміти, як взагалі працює галузь, що потрібно для галузі для того, щоб вона розвивалась, зберігалась і частина галузі була зайнята безпосередньо замовленнями від інших підприємств, які є виробниками тваринної продукції, і ця галузь також приносила доходи для державного бюджету. Тобто ми про розвиток, як завжди. Я так розумію, що в 20-му році, коли презентувалась в Мінагрополітики та концепція, та презентація, та стратегія, вона також була більше про розвиток,  а не просто про приватизацію підприємств. Так от мені хотілось би почути, так само, як і Артему Олеговичу, так само, як і іншим колегам, так що ж змінилось з того часу, як розвилась галузь, а не занепала ще більше, і що потрібно для того, щоб вона розвивалась.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Я хотів сказати, що за цей період  розвитку як такого не відбулось. Не відбулось розвитку через те, що, як я вже казав, що, в принципі, обладнання не модернізувалось, не встановлювалось нове, це обладнання вже зношене. Ми вимушені зараз з тих філій, які в нас  на сьогоднішній день не працюють, які призупинені, використовуємо  обладнання, яке більш менш працююче, на ті філії,  які працюють, для того, щоб вони не зупинились на  сьогоднішній день. Це  великі затрати, тому що обладнання важке і  трудоємке. І ми стараємося переробити на тих потужностях, які є на сьогоднішній день, переробити ту кількість сировини, побічних продуктів тваринного походження, яких, до речі, не завжди вистачає для повноцінної роботи. І ми не раз зверталися до Держпродспоживслужби з питаннями якось налагодити контроль, щоб підприємства переробні не утилізували десь у себе, там закопуючи ці продукти, а привозили до нас. Так, ми на сьогоднішній день не можемо приймати їх безкоштовно чи платити за ці продукти. Тому якщо ми будемо це робити, то підприємство стане повністю, тому що нам людям треба платити зарплату, енергоносії досить багато важать, і ми мусимо, собівартість того м'ясо-кісткового борошна складається з двох частин, це з утилізації, за яку ми беремо гроші, і з вартості вже, частини вартості м'ясо-кісткового борошна.

Так, ціни у нас немалі, тому що виживати на сьогоднішній день з енергоносіями практично неможливо. Від газу ми повністю відмовились, працюємо на рахунок паливних ресурсів, використовуємо дрова, використовуємо інколи  кістку, там де є дозволи на викиди цього всього. Так переробляємо і утилізуємо побічні продукти тваринного походження.

Щодо санації. Хочу сказати, що у нас трошки не так, якась гібридна получається санація, бо взагалі-то приймається план санації, ми вже  4 таких плани санації розробили, в принципі. Перший ми розробляли разом із комітетом кредиторів підприємства на сьогоднішній день і подавали на затвердження Держпродспоживслужби. Держпродспоживслужба не затвердила, вони дали нам зауваження, ми їх виправили, але все рівно план санації не був затверджений. І внаслідок цього служба подала про припинення санації, на сьогоднішній день на суд подала таку заяву.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Зараз, почекайте, одну секунду. Якщо я не помиляюсь, у мене просто вже за чотири роки було декілька кейсів стосовно, там, ліквідації державного підприємства, мирової угоди, ну і, як наслідок, інколи це санація. Якщо не затверджений план санації, то підприємство, як я не помиляюсь, не може бути в процесі санації, бо сам план санації… Тоді ви просто арбітражний керуючий, який назначений судом. Правильно я розумію?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П.  Ні. Я призначений судом керуючий санацією. А є ще окремо арбітражний керуючий.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ага, ще так буває, да? Все. Виходить, що у вас двовладдя на підприємстві.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П.  Можна сказати, що і так в принципі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ну, тільки у нас таке буває. Добре.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Непроста санація на сьогоднішній день, я вам скажу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Скільки кредиторська заборгованість?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Кредиторська заборгованість на сьогоднішній день сягає більше 50 мільйонів, десь в районі 55 мільйонів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Добре. Дякую. Почекайте, я зрозумів. Скажіть, будь ласка, група товарів, яка у вас підлягає переробці, це, якщо я не помиляюсь, більше всього, ну, я не можу в процентах сказати, це пташиного походження. Правильно?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Пташиного походження на сьогоднішній день переробляють самі виробники. І комерційні структури, які займаються виробництвом м'ясо-кісткового борошна, вони закуповують відходи птахівництва. До нас надходять уже тільки відходи, в принципі, свинарства …(Не чути) відходи, надходять трупи тварин, які не є інфіковані.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую. Я зрозумів.

Ольго Петрівно, до вас запитання. Скажіть, будь ласка, я так розумію, що певний час була певна монополія в державних підприємств, тільки вони мало право щодо переробки товарів тваринного походження. Потім були певні законодавчі ініціативи, акти, які демонополізували цей ринок і вивели його в приватний сектор. Зараз ми бачимо, в лабораторії ще намагаються зробити і сертифікати рослин і таке інше, так скажемо, дерегуляція. Скажіть, будь ласка, чи залишилась певна, може, державна монополія щодо певної категорії товару? Це на підтримку Олега Володимировича, який каже, що дійсно ми ж тут зібралися – про розвиток.

Ми розуміємо, що є застаріле обладнання. Якщо застаріле обладнання, то і ціна на цю переробку – вже виходить неконкурентна модель щодо приватного ринку. Тому що приватний ринок, він завжди більш динамічний, він більше розвивається і тому конкурентоздатний на цьому поприщі. Скажіть, будь ласка, чи є конкретна група товарів тваринного походження, яка досі зберегла державну монополію щодо її переробки?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Ми починали, напевно, з цього. У нас в Україні на сьогоднішній день не тільки державні підприємства утилізують, а й приватні.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це я зрозумів.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. …(Не чути) товарів монополізації нема. 67 підприємств функціонуючих, у тому числі філії… вірніше, ДП "Ветсанзавод". Тобто на сьогоднішній день є регіони, в яких немає взагалі ні приватних, ні державних, але бізнес і власник самостійно вибирає, де утилізовувати, він вибирає логістику, умови і ціну. В тому числі є підприємства великі потужні, які самостійно роблять собі цехи, які потім їх відповідно акредитують. Тому і можливо, від пана Сергій Павловича прозвучало питання, що у нього недостатньо сировини, тому що це не має монополії на ринку. Власник вибирає, де утилізовувати, як і за яких умов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію. Я маю на увазі, чи може, була колись певна група товарів, наприклад, якщо є запал там чуми свиней, про яку згадував голова аграрного комітету, і яка застерігає, що при певній акредитації, наприклад, Міністерства здоров'я кредитуються разом з Держпродспоживслужбою, оскільки у них була, у вас і досі є певна функція цього, що, наприклад, виключно на державних підприємствах під контролем Держпродспоживслужби і санепідемстанції, наприклад. Я маю на увазі певні випадки, в яких держава зберігає за собою функцію контролю безпосередньо лише на державному підприємстві.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Ні, це не відповідає європейським нормам і Закон про побічні продукти, він, в принципі, врегульовує право вибору і ніяких вказівок держави де і що переробляти.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Все.  Я зрозумів. Тоді я бачу, це лише приватизація. Я, якщо не помиляюся, я знаю, що деякі заводи, філії, там взагалі майже нічого не залишилося, там просто площадки. Помню, тоді в 20-му році це обговорювалося.

Тоді я все, в принципі, все зрозуміло щодо розвитку. Розвиток лише єдиний – це щонайшвидша приватизація цих підприємств, тому що якщо підприємство державне не буде в ринку і Україна ніяк не контролює певні категорії груп товарів тваринного походження, залишаючи за собою функцію контролю і нагляду за утилізацією цих товарів, то я думаю, що, на превеликий жаль, доля цих підприємств, вона єдина, якщо не приватизація, то це буде завжди якась тянучка з бюджетом і тому інше.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Будь ласка.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Я хочу сказати, що приватизувати ці підприємства можна, але у віданні держави треба лишити хоча б пару підприємств. Для чого, пояснюю, що навіть побічні продукти після 12-и годин, після забою, вони втрачають свою якість, і приватний переробник її ніколи не прийме і не переробить, тому що він не отримає того відповідного продукту відповідної якості, що можна отримати з цих побічних продуктів. Так же само і трупи тварин, які… бувають замори на птахофабриках, приватні підприємці їх не переробляють, вони возяться до нас, тому що день-два полежали і там уже практично якості ніякої не буде. А ми вимушені їх приймати і переробляти.

Ця проблематика буде існувати завжди, тому навіть якщо приватизувати, да, нам не потрібно стільки на сьогоднішній день заводів, тому що є комерційні, але заводів там два-три і чотири на Україну треба щоб було, і вони, ці заводи, повинні бути датовані з бюджету. Це моя така думка на сьогоднішній день, тому що на тому продукту, який виробиш, практично не виживе підприємство.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Тобто, Сергію Павловичу, наскільки правильно ми вас розуміємо, має бути певне або держзамовлення, або виведена  має бути вже, як сказав вже Артем Олегович, певно все ж таки категорія, от ми власне і дійшли до цієї категорії товарів похідного, побічного походження, яка безумовно має йти на вас, на ваше підприємство. Ми правильно розуміємо?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Так.

 

БОНДАРЕНКО О.В. За рахунок яких механізмів?  Як вже сказала Ольга Петрівна, механізмів державного примусу в даному випадку бути не може. Так?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Я вам скажу, що примусять самі умови ринку вести на це підприємство такі відходи, бо інші підприємства, я ж кажу, комерційні, їх не приймуть на сьогоднішній день. (Шум у залі) Так, при належному контролі Держпродспоживслужби звичайно...

 

БОНДАРЕНКО О.В. То ми все одно повертаємося до належного контролю, то ми все пройшли по колу і повернулися до виконання Держпродспоживслужбою своїх функцій, які мають забезпечувати належний контроль в цій сфері. І безумовне дотримання всіх законодавчих вимог, нормативних вимог щодо утилізації продуктів побічного походження. Правильно? Зрозуміло.

Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дякую.

Тут ми не погодитися не можемо, тому що ми неодноразово піднімали питання про те, що має бути посилено контроль. Ми робили такі заходи і на рівні головних управлінь, але ми повертаємося знову назад у те саме коло. Держпродспоживслужба бере "нагайку", кидає усі інші справи і йде на ці потужності і їх контролює. Що врятує 4 підприємства на всю Україну, це все одно та сама логістика, ми просто поставимо бізнес-ситуацію, коли держава не забезпечила інфраструктуру, або вони не знайшли, бізнес не хоче, або, можливо, подумати, як заставити бізнес не відмовлятися від комерції, ви все одно переробляєте, ви ж за гроші переробляєте ЦОВВ на комерцію, що те, що непридатне по якості, ви все одно берете за це кошти. Чому бізнес не може брати за це кошти? Можливо, подумати про нормативне регулювання. Просто получиться таким чином, що ми почнемо, вибачте, "кошмарити" бізнес, а вони нам скажуть: вони створили умови, нам вести чотири підприємства на Україну з Херсона десь на Львів. Вони не повезуть, це додаткові кошти. Тому получиться, що ми знову створимо, виправивши ситуацію, скажімо так, з підприємством, створимо проблеми для бізнесу. Тут не питання просто взяти і посилити контроль, тут питання в тому, щоб посилити контроль, коли буде забезпечена належна інфраструктура як приватна, так і державна.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Ольга Петрівна, але ж ми тут для того зібралися, що ми маємо сформувати засади державної політики для того, щоб це питання було вирішено, тому що ми всі відповідаємо, тобто всі органи відповідають за певну ланку. А загальне питання державної політики має об'єднувати всі ці ланки і проблема має вирішуватися, а не ми маємо розводити руками час від час і казати, що, вибачте, у нас недостатній контроль, вибачте, у нас недостатньо потужностей державних, вибачте, ми не можемо проконтролювати ліцензіатів здійснюють вони належним чином свою діяльність або не здійснюють.

Я думаю, що проблема утворення продуктів побічного походження, проблема мору, проблема інфекційних захворювань, внаслідок яких також утворюються такі продукти у великому розмірі, вона існує в усьому світі. В Європі вона так само існує, в Європі так само є такі проблеми, які є природними, власне, природними і які якось вирішуються, тобто існує механізм подолання цих проблем. Можливо, нам варто запозичити, якщо ми уже ідемо в біг узгодження нашого законодавства з європейським, можливо, нам і практики варто запозичити в Європи. Наприклад, я приведу приклад. Ми зараз чітко запозичуємо досвід європейських країн в частині управління відходами. Ми розуміємо, що це управління відходами, управління побутовими відходами. Це величезна сфера, яка залежить від купи складових: і споживачі; і ті, хто реалізує товари; і ті, хто їх перевозить, переробляє, утилізує і так далі, і так далі. Тобто це величезна махіна, яку можна врегулювати. Наприклад, от ми зараз будемо впроваджувати механізм розширеної відповідальності виробника, відповідно до якого буде реалізовуватися механізм "забруднювач платить". Що це означає? Той, хто виробляє продукцію, той і має її довести до кінця, тобто або переробити, або утилізувати. Якщо він це не робить, то він має відзвітуватися, і цей звіт має бути наскрізним: від утворення продукції до утворення відходів з цієї продукції і утилізації. І внаслідок цього, якщо він не утилізує, він сплачує штрафні санкції. Це може бути або безпосередньо на нього покладена, або покладена на організацію, розширена, відповідальність виробника.

І ця система спрямована на те, щоб не було випадків або захоронення товарів, які мають бути перероблені, або утворення сміттєзвалищ, в нашому випадку, у випадку твердопобутових відходів, у вашому випадку – це худобомогильників, нелегальних худобомогильників. Просто кажучи, щоб все доходило до якогось мінімального обсягу захоронень. Тому що ви прекрасно знаєте, що захоронення – це також не вихід, це антиекологічно. Це ми просто… Ну, ми ж зараз знаходимося, перш за все, в аграрному комітеті, а для нас як для аграрного комітету однією з найвищих цінностей є використання земельних ресурсів. А тут вони використовуються абсолютно нераціонально, а, з моєї точки зору, ще й високо не екологічно, тому що будь-яке захоронення – це можливість виникнення розповсюдження і забруднення і землі, це ґрунтів, і вод. Тим більше, що ми з вами вже проговорили, що ці захоронення не відповідають навіть ті, які існують, які, умовно, легальні, вони не відповідають вимогам європейського законодавства.  А, тим більше, стосовно і відповідно можуть бути з чинниками для інфекційних захворювань, якщо, не дай боже, відбуваються якісь стихійні лиха. Вони можуть так само, от коли у нас була аварія на Каховці, можуть якийсь худобомогильник буде, на жаль, підмитий або якимось чином іншим зруйнований і все це знов ж таки піде в навколишнє природнє середовище, а потім в воду і так далі, і так далі.

Тобто про що ми зараз кажемо? Можливо прийшов час нарешті змінити підходи докорінним чином в цій системі? Можливо потрібно ввести якусь, і тут я більше звертаюсь до Мінагрополітики, можливо потрібно ввести нову систему взагалі поводження з цими відходами, яка б наскрізно   надавала можливість прослідковувати утворення і переробку або утилізацію цих відходів, і запобігати надмірному утворенню цих відходів, і потім захороненню.

Отут питання до Ольги Петрівни і потім до представників Мінагрополітики.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дякую. Я тобі хотіла б прокоментувати. Ми вивчали європейський досвід, і насправді в Європі в більшості країн це приватні підприємства. Питання: чого у них приватні підприємства поробляють все, а у нас приватні переробляють лише високорентабельні? Це питання, над  яким, можливо, треба зараз і подумати.

Що стосується закону. Да, він там потребує точкових змін плюс підзаконні, він якраз і створює ту європейську систему в тому числі і контролю. Але знову зараз  мене всі звинуватять, я скажу, що у нас відсутній контроль  в державі в останні два роки через війну. Ми не можемо вийти і перевірити – це правда – підприємства. І ви правильно кажете, у нас немає даних зараз за два роки,  скільки перероблено побічних продуктів, скільки утилізовано. І фактично, можливо, ми можемо винести питання в тому числі, щоб навіть мати ці дані для того, щоб приймати рішення. 

Однією з підстав на сьогоднішній день відповідно до 303-ї постанови є доручення Прем'єра. У нас були такі, по птиці ми робили, коли спалахи грипу у птиці були, на перевірку суб'єктів, які здійснюють як переробку продукції побічного походження, так і тих, які здійснюють його у виробництво фактично. Тобто одні вироблять і здають іншим. Тобто ми можемо ці дві категорії взяти, розглянути. Як мінімум, ми, по-перше, подивимося стан, який там. У нас немає актів для проведення по новому закону, але частину відходів і даних ми зможемо побачити і взяти. Але нам потрібно тоді доручення Прем'єра на те, щоб забезпечити такі контрольні заходи і відповідно за їх результатами на комітет, на круглий стіл винести вже додатково до обговорення плюс вивчення європейської системи, яким чином вони стимулювали комерційні підприємства або розглядати державні, переробляти все без вибору. А, можливо, ми за даними побачимо, що якісь комерційні підприємства і утилізують непридатні, ті, які не дадуть, скажімо, зиск. Тобто ми все одно цих даних зараз за два роки, на жаль, не можемо мати. Ну, така наша одна з пропозицій.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Тобто, наскільки я розумію, ви зараз погоджуєтеся з тим, що ця проблематика існує, вона потребує вирішення. Одним з механізмів вирішення цієї проблематики, можливо, є ініціація разом з Мінагрополітики виведення цієї діяльності, контрольної діяльності з-під 303-ї постанови, враховуючи суспільну небезпеку і небезпеку для всієї країни в частині і розповсюдження хвороб, і виконання вимог законодавства ветеринарно-санітарного благополуччя, і екологічного забруднення, і так далі. Можливо, варто підняти це питання на уряді, обговорити і підняти питання. Ну і напрацювання все ж таки… Якщо ви кажете, що Закон відповідає європейському законодавству або частково, або здебільшого відповідає, але виявляється, що він не працює до кінця, то, можливо, дійсно напрацювання відповідних змін до законодавства, яке повністю замкнуло б цей цикл і надало таку можливість.   

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Можна я, вибачте, наші просто пропозиції підсумую, щоб ми нічого, так, воно в матеріалах є, але певні речі ми там не відображали.

Тобто фактично на сьогоднішній день потребує унормування нормативно-правова база, прийняття. Можна розглянути питання в тому числі регіонального фінансування або програм. Бо все ж таки відповідно до Закону про адміністрації в них є повноваження фінансувати в тому числі заходи з утилізації побічних продуктів. Можливо, це можуть бути якісь маленькі  регіональні програми, це, наприклад, якщо розглядати питання державного, підтримання державних підприємств, плюс це державний контроль, це 303 Постанова, яка забороняє зараз Держпродспоживслужбі як всім контролюючим органам здійснювати заходи, і диверсифікація максимальна інфраструктур як державних, так і приватних, для того щоб… Ну я там не застала той період, а мені навіть колеги розказували, що раніше, коли функціонувало ДП "Ветсанзавод", було таке, що машинами самостійно їздили і збирали трупи тварин, тобто таким чином стимулюючи. І люди знали, коли ви приїжджаєте і по тій одній чи по дві худобі можна було здати. І це теж був як один з елементів, які можна було б розглядати, мені здається. Ну, можливо, ми ще додатково європейський досвід зможемо вивчити, щось з того, що ми вже обговорювали, не пропонували сьогодні.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Будь ласка, якщо можна, ми зараз будемо потрошку скорочуватись  у виступах.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Хочу сказати, що у нас на сьогоднішній день логістики немає взагалі. У нас транспорту немає. Там залишилися вже такі "доходяги", що… Ми не маємо можливості придбати на сьогоднішній день. Через що ми навіть таке зробити не можемо. Є можливість там забрати, наприклад, і побічний продукт тваринного походження, ну, ми його не можемо поїхати забрати, щоб привезти і переробити. 

Дякую.

 

ШУГАЛІЙ Д.А.  Вибачте, можна я трошки? Щоб ми не забували про економічну сторону цього моменту. От у нас, за нашими даними, я озвучив на початку, що заборгованість була  15 мільйонів гривень, а зараз вже більше 55-и, от як Сергій Павлович каже. Тобто я так розумію, що заборгованість збільшилася  за рік на 45 мільйонів. Так?

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. То не так. То вам дали дані по заборгованості комітету кредиторів, по списку кредиторів. Це в районі 12 мільйонів. А крім того, ще є заборгованість, яка не увійшла в список комітету кредиторів, це і заробітна плата там, і все це, що вже після банкрутства було.

 

ШУГАЛІЙ Д.А. Дякую.

 І тут питання в тому, що, як з досвіду фонду, підприємства, які залишаються, ну, в нас є такі приклади, залишаються для того, щоб нібито там держава виконувала якусь функцію і робила краще для бізнесу, то ці підприємства становляться глибоко збитковими, доходять до банкрутства, потім в банкрутстві становляться ще більше збитковими. І ця справа там по 10, по 20 років підприємства уходять в глибокий мінус.

Тому щодо залишення, тобто або це якась, держбюджет, державна програма фінансування. По місцевим адміністраціям теж у нас є там "Кривбас" шахтозакриття, там, де з бюджету перекинули на місцевий, місцева рада ні копійки не виділила і очікуємо там зараз, і листи пишемо, бо може бути екологічна катастрофа певна. Ну, тут може така сама історія бути, тому економічні і фінансові показники, ну, не треба забувати, що там сказати місцевим бюджетам, що фінансуйте – це не дуже гарна ідея.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Денисе Анатолійовичу.

Хотів би надати слово ...(Не чути) політики стосовно коментування тих зауважень, які ми зараз зробили і які будуть, безумовно, у висновку круглого столу зазначені. Будь ласка.

 

_______________. Дякую.

Хотілося би сказати кілька речей. Перше, що також згодні про те, що точково ми готові допрацювати саме цей закон і готові забезпечити виконання підзаконної нормативної бази, яка буде відповідати вже європейським, сучасним вже європейським регламентам.

Те, що говорили про виконання службою контрольних функцій, ну, да, дійсно на сьогодні служба обмежена у виході, у здійсненні позапланових контрольних заходів, але все ж таки треба звернути увагу на те, що протягом майже двох років війни були і падеж скота, був і знищення скота російськими окупантами. Але фахівці Держпродспоживслужби забезпечували, допомагали належним чином їх утилізувати, що, ну, ми не чули про жодного великого спалаху, якщо так відверто. То служба в тих чи інших, в наших чинних реаліях забезпечує… допомагає забезпечувати і здійснювати цю функцію.

А третій напрям, що я хотів би сказати, це те, що, так, Мінагрополітики до … (Не чути) зараз не має жодного відношення. Водночас після настання війни, в минулому році, коли формувався план заходів до реформування аграрної галузі, ми подавали пропозиції… збирали пропозиції для надання їх донорам, хто хоче модернізувати Україну, і ми надавали пропозиції Кабінету Міністрів України щодо модернізування і осучаснення санветзаводів. Тому що ми розуміємо, що в сьогоднішніх реаліях вони неконкурентоспроможні. І от минулого тижня була конференція в Римі стосовно продовольчої безпеки, де також зазначалося про те, що одним з напрямів продовольчої безпеки є в тому числі контроль і утилізація відходів. Виявило зацікавленість німецьке міністерство аграрної політики в цьому, ну, більш екологічні складові, скажімо, цього напряму. І ми також звертали увагу, і, можливо, є доцільним звертатися до наших колег, які цікавляться допомогою Україні, до наших міжнародних донорів саме з цим напрямом. Але я не можу не погодитися з Артемом Олеговичем про те, що він казав, що в будь-якому разі для модернізації ми маємо мати план санації і план модернізації, бо європейці, вони без цього не нададуть коштів якби там не було. Тому оце має бути комплексно. Ми як держава, як міністерство готові звертатися, готові підтримувати, готові пропонувати необхідність і доцільність модернізації ветсанзаводів, але все ж таки ви маєте мати якийсь план мінімальний принаймні скільки вам коштів треба, на що вам вони треба і як вони будуть використані.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Андрій Андрійович, я сподіваюсь, що зараз мене підтримають всі наші колеги. Я вас дуже прошу не вирішувати питання точково. Все ж таки я прошу вас і сподіваюсь, що колеги це закріплять в рішенні круглого столу, переглянути державну політику в цій частині, в частині здійснення цієї діяльності, поєднати цю політику з політикою в частині контролю з боку Держпродспоживслужби і, можливо, на одному з засідань комітету представити цю політику як оновлену політику. Саме під політики видаються перш за все грантові кошти і під розуміння того, що держава буде робити далі, а не під погашення боргів тих чи інших підприємств і виведення цих підприємств в санацію, ви це прекрасно розумієте.

Тому… А стосовно діяльності ДПСС, то ми абсолютно точно знаємо, що під час війни ДПСС, дійсно, зробила дуже багато, дуже багато, і щиро ми дякуємо всім працівникам ДПСС за ту діяльність, яка здійснюється.

Дякую.

 

ГАЙДУ О.В. Я хочу доповнити. В принципі, все, що висказали учасники круглого столу, всі ці зауваження і всі ці пропозиції, вони, дійсно, актуальні і я підтримую позицію і пропозицію Артема Олеговича Чорноморова, який теж сказав, що ті збиткові підприємства, їх треба приватизувати. Але тут є теж таке питання, тут більше до Фонду держмайна, тут особливо, щоб на приватизацію виходили підприємства не стол, стул  там і завальний забор, як-то говорять, а щоб вони були з тією ліцензією, яка дозволяє їм фактично робити ті речі, бо тоді ці підприємства, вони не цікаві ні для кого, ніхто не хоче купляти забор, а хочуть купити ліцензію для того, щоб вони змогли виконувати ці дії. А наскільки я розумію, зараз в фонді інша якась політика, і це насамперед всіх нас дуже хвилює.

 

_______________. Дякую за запитання.

Відповім. Це насправді не в фонді політика, це було одне із перших наших проблемних питань, які ми там намагалися піднімати. В процесі приватизації, якщо ми продаємо як компанію, то юридична особа на протязі шести місяців після приватизації ліквідується, і у нового покупця, створюється по факту нова, до неї переходить, правонаступництво є, але ліцензії і дозволи туди не переходять. Це не наша забаганка.

 

ГАЙДУ О.В.  Це є велика проблема.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Вибачте, можна. Олександр Васильович мав на увазі, що зараз політика Фонду держмайна, що при ліквідації юридичної особи і ліквідується її інтелектуальна, так сказати, собівартість. Тобто нове, по суті, новостворена юридична особа не приймає на себе правонаступництво тої діяльності, яка була до цього. Це не мається на увазі сама ліцензія як документ дозвільний або інше, це мається на увазі як досвід роботи, наприклад, п'ять або десять років в тій чи іншій сфері. От це мав на увазі Олександр Васильович.

І механізму, який збереже інтелектуальне насліддя, у вас він поки що не розроблений. Це ми спостерігаємо як аграрний комітет, я як голова підкомітету економіки і фінансового розвитку, оскільки Фонд держмайна і приватизація – це відання мого підкомітету, ми стикаємося з дуже багатьма запитами від компаній, які, по суті, придбали на аукціоні стул, стол, і там, по суті, вони на це розраховували як правонаступництво, занятіє тої чи іншої діяльності, оскільки є досвід 12-15 років. Але при ліквідації юрособи немає певної розробки підзаконних актів або документів від Фонду держмайна, що ця компанія має досвід роботи в тій чи іншій галузі.

Дякую.

 

ШУГАЛІЙ Д.А. Я вибачаюсь, а що мається на увазі. Тобто досвід роботи – це працівники, які переходять до нового власника. Досвід роботи як його передати юридично? Я просто думав, що ми …(Не чути) про ліцензії саме, про документальність.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Ні-ні, Денис Анатолійович, про що йде ця мова. Ви як фонд майна розробляєте приватизаційні умови для тих чи інших підприємств. У приватизаційних умовах, що стосується цих підприємств, чітко передбачити збереження профілю, щоб при приватизації цих підприємств їх профіль зберігся і вони виконували ту саму роботу. Щоб не було ініціативи приватизувати заради купівлі земельних ділянок або нерухомості і зміни профілю підприємств. В приватизаційній умові передбачити це на роки. І нехай нова юрособа   здобуває ті ліцензії.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ми скоро зберемо підкомітет мій і пана Мовчана з Комітету економіки, якого профільна його галузь – це Фонд держмайна. Ми зробимо робочій підкомітет загальний з аграрним і Комітетом економіки, і вас запросимо, і  документно, в законодавчих актах покажемо, що ми саме маємо на увазі. Тому давайте відступимо від цієї теми. Це просто доповнення.

А також я хотів просто, Олег Володимирович, Олександр Васильович, одне маленьке доповнення зробити. У нас є Наказ Президента 681, якщо не помиляюся, в якому розроблено дуже поступова програма щодо… Ну, державна програма в розрізі національної безпеки, в розрізі харчування, екології і тому інше. І виходячи з цього алгоритму, для мене особисто є як документ, так і логічний висновок, що у нас буде дуже масштабне, я сказав, і це логічно, збільшення тваринництва. Оскільки тваринництво – це свого роду переробка тих чи інших товарів сільського походження. Ми маємо на увазі там зерно переходить в комбікорм, комбікорм вже йде в природний білок, який ми виражаємо в тваринництві. І я розумію, що чим довше, на превеликий жаль, у нас  буде стояти гостро питання з експортом з продукції, тим щомісячно буде стовідсотково збільшуватись поголів'я або тваринницьких комплексів, ми знаємо, що навіть дуже багато в Тернополі, навіть в Прикарпатті, Закарпатті вже збільшуються і поголів'я тваринного походження в розрізі курятини, також це неминуче особливо там, де є нормальне водопостачання прісної води, це велика рогата худоба та мала рогата худоба.

Тому питання щодо цих підприємств, які ми сьогодні обговорюємо, воно в мультиплікаційному ефекті стане дуже гостро. І правильно говорить Олег Володимирович, що треба мислити трохи ширше і не на день, не на два, а точно на 2024, 2025 роки. І розробити програму, в якій вдосконалити роботу цих державних підприємств хоча би на той час, щоб вони змогли погасити і свої борги, якщо на це буде воля Кабміну і Фонду держмайна, в майбутньому все ж таки виставити на приватизацію. Якщо не вдасться зробити їх прибутковими, і я ж так розумію, що просто всі бояться  говорити певні слова стосовно чому ж вони збиткові. Я  нікого не хочу звинуватити, але принцип роботи дуже схожий, як в аграрних підприємствах Аграрної академії наук і інших, які зараз знаходься у Фонді держмайна, як там створюються борги, всі ми це розуміємо. Я не говорю про зараз керівників, я кажу те, як це було до 2019-2020 року.

Тому те, що у нас буде збільшення поголів'я тварин –  це вже факт. За нами залишилось лише зробити правну законодавчу і регуляторну форму, в якій ми зможемо, так би мовити, зробити більш конкурентоздатними ці державні підприємства.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Артем Олегович,  за комплексне бачення цього питання і за підтвердження актуальності його вирішення.

Шановні колеги, у нас руку тримає Степан Миколайович. Степан Миколайович, будь ласка. Не чути вас, мікрофон включіть, будь ласка.

   

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Вибачте, забувся.

Олег Володимирович, хотів вас підтримати, підтримати колег, які виступили з приводу того, що без контролю не буде у нас порядку ніякого в цій галузі. І ще хотів би окремо виділити саме і поставити в пріоритет ті розробки, те, що сьогодні Артем Олегович і ви, Олег Володимировичу, говорили про програму. Це в пріоритет поставити, це переробка  небезпечних побічних продуктів тваринного походження. Бо ми всі розуміємо, що тварини, які загинули або там померли від хвороби небезпечної і її сьогодні, на жаль, захоронили, і вони, на жаль, сьогодні  знаходяться в тих зонах, наприклад, сьогодні в нас є представник, заступник РНБО, Секретаря РНБО, і сьогодні  саме може виникнути така небезпека саме в тих худобомогильниках, в яких захоронені саме ці тварини, які з небезпечними хворобами. Я колись звернувся до Ольги Петрівни і запитав: чи були такі худобомогильники  саме біля Каховської ГЕС. Ну вона відповіла, що ні, слава богу, але в нас може бути така небезпека, що такі худобомогильники є в нас десь  зараз на лінії бойових дій і не дай боже туди може попасти якийсь снаряд,  або ще щось інше, або ракета, і ці бактерії можуть розповсюдитись вже і по області, а потім по всій країні. І це стане небезпекою для всієї країни.

То я хотів би звернути увагу саме  на пріоритетність цього питання і звернутись там до голів обласних адміністрацій, районних, до Держспоживслужби, щоб саме те питання, що я задав Сергію Петровичу Ткачуку, здається, з Держспоживслужби,  інвентаризація ... хай вони скажуть, яка саме інвентаризація, ті худобомогильники, які, де вони знаходяться, де  небезпечні тварини були захоронені і  так дальше, щоб ми провели аналіз і зробили саме ті заходи для неможливості розповсюдження цих  хвороб. То я хочу, щоб, Олег Володимирович, Олександр Васильович, якщо можна теж в протокол записати цього круглого столу, щоб виділити саме небезпечні побічні продукти і боротьба з ними.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Степан Миколайович.

А я хотів би ще трошки розширити ваше питання. Я пропоную все ж таки і Держпродспоживслужбі, і Мінагрополітики розглянути питання стосовно введення нових стосовно утилізації все ж таки і таких продуктів тваринного походження. Наприклад, можливо, на базі якого підприємства, державного підприємства отримати грантові кошти, можливо, виділити кошти з бюджету і зробити мережу, це як питання, мережу пересувних мобільних крематоріїв знову ж таки таких, безумовно, які мають відповідати вимогам, всім вимогам екологічним в частині зменшення викидів в довкілля. Але такі пересувні мобільні лабораторії, вони якраз… вибачте, мобільні крематорії, вони б вирішували питання як подолання наслідків мору тварин, так і подолання наслідків таких питань, які були внаслідок надзвичайної ситуації на Каховці. Будь ласка.

 

_______________. Дане питання вивчалося, ми вже навіть спілкувалися за той короткий термін, що я перебуваю на посаді. Питання актуальне, дійсно, і нових технологій також воно буде вивчене, опрацьоване однозначно. А в частині мобільних крематоріїв, скажемо так, для тварин, там виникає також багато питань в сфері екології, роза вітрів, де їх можна розміщувати, як вони можуть виїжджати. Вони невеликої потужності, тобто там  велика проблема розбивається на значно менші і їх потрібно системно шукати шляхи вирішення, але дійсно такий варіант можливо розглядати і шукати шляхи його впровадження, щоб він дійсно  не просто прийняти його, а щоб дійсно він функціонував і міг виконувати свої функції в тих чи інших містах, в регіонах, де це потребують, або поряд біля тих підприємств. І розу вітрів постійно потрібно вивчати, і інші, тому що ми розуміємо і населені пункти, і розуміємо всі речі з точки зору екології, які супроводжують таку діяльність в частині утилізації тварин.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую.

Дійсно, як голова екологічного комітету я підтримую вас, що будь-яке впровадження нової технології, воно має базуватися в тому рахунку або перш за все на екологічних нормах, на нормах зменшення викидів. І тут питання навіть не в розі вітрів, а питання в застосуванні таких мобільних крематоріїв, в яких цих викидів не буде або будуть такі викиди, які не впливають, суттєво зменшують, мінімально впливають на стан атмосферного повітря і потім на подальше, на життя людей. Дякую.

Шановні колеги, є пропозиція. Ми вийшли значно, прошу вибачення, з регламенту, є пропозиція. У нас є ще декілька доповідачів як в Zoom, я так розумію, і в залі. Я зараз буду давати слово, але я вас дуже прошу об'єктивно підходити до своїх виступів. Якщо ви бачите, що здебільшого все, що ви хочете сказати, було вже сказано, обговорено і не потребує додаткового обговорення, я прошу або знімати свій виступ, або висловлюватися чітко, стисло, коротко, так щоб не забирати час у наших учасників і дати можливість перейти до вирішення інших державних справ.

Тому, шановні колеги, перш за все я хотів би задати питання нашим колегам членам двох комітетів. Скажіть, будь ласка, чи є бажання, необхідність ще висловитися по даним питанням? Або можемо дати можливість перейти до інших центральних органів виконавчої влади, або до представників державних  адміністрацій. Не бачу бажаючих, не бачу.

Тому я прошу надати слово, чи у нас, з нами Ігор Володимирович Кузін, головний державний санітарний лікар?

 

КУЗІН І.В. Так, колеги. Добрий день, на місці.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Ігор Володимирович, дякую за вашу присутність. Вибачте за те, що затримали в такий значний час. Да, слухаємо.

 

КУЗІН І.В. Перш за все хотів подякувати за те, що цей круглий стіл проводиться. Тема вкрай актуальна, і вже дуже багато було озвучено. Я, напевно, не буду повторюватися, але хотів би декілька таких саме додаткових акцентів розставити.

Безумовно, питання адекватного поводження з усіма продуктами тваринного походження – це питання і національної безпеки, і в тому числі безпеки здоров'я людей, оскільки величезна кількість захворювань, вона і з зоонозною природою: тобто воно може передаватися від тварини і до людини.

В контексті системи охорони здоров'я, напевно, найбільш критично для нас є саме сибіркові худобомогильники, оскільки, як ви знаєте, ми реєстрували доволі значні спалахи саме сибірки, які були пов'язані з передачею від тварини і до людей. Випадки доволі серйозні і в переважній більшості це якраз Донецька область, Херсонська область, Київська область, історично так склалося.

І дійсно питання, яке стосується цих сибіркових худобомогильників, полягає в тому, що територія, яка використовується, – бо там, де є такі захоронення, вона, по суті, не може бути використана взагалі під будь-яку забудову, – і санітарно-захисна зона встановлюються розміром 1 кілометр. Тобто тисяча метрів – заборона по будівництву і по всьому іншому. Єдине виключення, яке є, це можна розглядати питання під парки, сквери.

Зрозуміло, що велика кількість таких худобомогильників сибіркових, на жаль, не відповідають діючим нормативним правовим актам. Для місцевої влади це величезна проблема, бо вони не можуть ефективно використовувати відповідні земельні ділянки. І, разом з тим, хотів би також сказати, що зараз у світі вже є адекватні рекомендації й є вже досвід ремедіації саме таких земельних ділянок, коли такий худобомогильник вскривається, земля очищується і відповідно застосовуються відповідні дезінфекційні заходи і, по суті,  повна консервація або виведення такого худобомогильника з експлуатації супроводжується ще певними ремедіаційними і санаційними заходами.

Тому я би, напевно, тут просив би, щоб ми окремо вивчили цей міжнародний досвід, бо це буде корисно для нас і це може зменшувати потенційні ризики в подальшому. Щоб ми не мали таких додаткових ризиків, коли якесь підтоплення або якась неконтрольована забудова може призвести до вскриття такого худобомогильника. Оце, напевно, такий єдиний елемент, який би я хотів  додати.

І стосовно всіх інших речей, то, безумовно, з боку Міністерства охорони здоров'я ми зараз  маємо відповідні норми по санітарно-захисним зонам для усіх тих об'єктів, які відносяться до так званих утильзаводів для ліквідації трупів тварин або конфіскатів. Як тільки буде вироблена політика або якийсь вектор такої політики, то ми точно також зможемо пропрацювати разом з Мінагро і Держпродспоживслужбою для того, щоб унормувати всі ці питання саме в контексті охорони здоров'я людей.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Юрію Володимировичу.

Ви дійсно підняли важливу тематику. Тим більше в країні, яка хоче бути європейською, зеленою, сприятливою для життя людей, не може бути таких об'єктів, які ми можемо назвати "бомбами сповільненої дії", які в будь-який момент можуть вибухнути і створити екологічну, епідемічну катастрофу, яка, як ми чітко розуміємо, може розповсюдитися і на інші країни, завдяки і перетіканню води, і іншим чинникам.

Власне це також частина єдиною державної політики. І я прошу вас, щоб ви спільно з ДПСС, з Мінагрополітики цю проблематику також проговорили. І я впевнений, що в рамках відновлення нашої країни, в рамках приведення нашої країни у відповідність до європейських норм, можливо, я не впевнений, що цього немає в  Ukraine Facility, але тим не менше в частині інших запозичень нашої країни, питання подолання таких проблем це є вкрай актуальним і можуть бути використані, і кошти наших партнерів, тому що це такі проблеми можуть бути і їх проблемами також. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную надати слово Чупрій Олені Миколаївні, керівнику Департаменту юридичного забезпечення Всеукраїнської спілки громадських організацій, Асоціації зоозахисних організацій України, будь ласка.

Чи присутня з нами Олена Миколаївна?

 

ЧУПРІЙ О.М. Присутня, зараз, хвилинку. Присутня. Доброго дня! Уважно слухала… Мене чутно?

 

БОНДАРЕНКО О.В. Вас чутно, Олена Миколаївна. Якщо можна, тільки стисло. Будь ласка.

 

ЧУПРІЙ О.М. Уважно слухала всі ваші доповіді, але, на жаль чи на щастя, не зовсім наше питання, тому, мабуть, відповідь ...(Не чути) Слово брати поки не буду, буду брати участь у ваших дискусіях, а вже потім, може, якщо у разі потреби, то попрошу слово. Поки ні.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Добре, дякую.

Будь ласка. Бутрій Дмитро Стефанович. Доброго дня! Перший заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації. Неодноразово з вами вже спілкувалися по цим питанням.

Дмитро Стефанович, якщо є необхідність щось додати, то прохання…

 

_______________.  Доброго дня, шановні присутні! На жаль, Дмитро Стефанович вийшов до голови військової адміністрації з обговорення проблем насущних.

Да, підтримуємо всі рішення, які прийняті народними депутатами на цьому засіданні, бо дійсно ці питання дуже актуальні і дуже вчасні для вирішення нагальних потреб Херсонщини, в тому числі після ліквідації надзвичайної ситуації, пов'язаної з підривом Каховської ГЕС.

Дякую всім.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую вам.

Шевченко Наталія Юріївна – заступник начальника управління, начальник відділу природних ресурсів та дозвільної діяльності, оцінки впливу на довкілля та економіки природокористування Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Наталіє Юріївно, ви з нами?

 

ШЕВЧЕНКО Н.Ю. Так. Добрий день! Я з вами.

Тема дуже цікава. Ми будемо завжди присутніми. Додати нам немає що.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Це також відповідь. Дякую.

Богнегра Володимир Іванович – виконуючий обов'язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби Миколаївської області.

Володимире Івановичу, якщо ви з нами присутні і якщо вам є що додати до того, що доповідало ваше керівництво, то, будь ласка.

 

БОГНЕГРА В.І. Добрий день! Додати мені немає чого. Але наголосити на тому, що Держпродспоживслужба перш за все контролюючий орган, який має контролювати, законно контролювати дане питання.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Дякую.

Будь ласка, Артюшин Олексій Петрович – начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України.

Олексію Петровичу, ви з нами?

 

АРТЮШИН О.П. Так, я на місці. Добрий день всім присутнім!

Управління безпечності харчових продуктів в системі Міністерства оборони України здійснює відповідно свого положення роботу з ветеринарно-санітарного нагляду за зором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження в місцях розташування сил військ. Нами налагоджена співпраця з Держпродспоживслужбою, з її територіальними підрозділами. У випадках виникнення загибелі серед службових тварин ми повідомляємо спеціалістів. Наші спеціалісти комунікують із спеціалістами Держпродспоживслужби на місцях, і проводиться утилізація даних тварин відповідно до чинного законодавства.

Все. Більше додати нічого. Дякую за увагу.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Олексію Петровичу.

Будь ласка, Гопчак Ігор Васильович, заступник Голови Державного агентства водних ресурсів України. Ігорю Васильовичу, чи ви з нами?

 

ГОПЧАК І.В.  Так. Доброго дня! Доброго дня, Олегу Володимировичу! Ми знаємо, ми  вже з вами виїжджали разом на Херсонщину, були на Херсоні. Ми знаємо, які руйнації були. І з кінця червня, після сходження  великої  кількості води  із затоплених територій, ми спостерігаємо підвищення забруднення, фіксували  високий  вміст показників мінералізації. У нас  у пробах,  де ми проводимо   аналіз  річки  Дніпра  вище міста Херсон спостерігався високий вміст показників органічного і біогенного забруднення, що  показує  на те, що  був змив з територій, це може бути не тільки  та тематику, яку ми говорили, а навіть і забруднюючі речовини  сільгосппродукції.

І ми вважаємо, що  вплив  затоплення з  місць поховань та утилізації  тварин може мати  довгостроковий характер,  і це потрібно   буде  ще  після  і деокупації, і на протязі тривалого періоду  брати проби   у відкладах, у донних    відкладах, тому що вони нам  можуть   показати  дуже  багато цікавого. На жаль, правда, Держводагентство не  відповідає за моніторинг донних  відкладів, але маю надію, що  там може бути  дуже  багато забруднюючих, особливо бактеріологічного походження. Ми продовжуємо проводити   моніторинг,  Державне водне агентство, але   через постійні обстріли  не  у всі точки ми маємо,  і безпекову ситуацію, доступ.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Ігорю  Васильовичу, дякую  вам.

Скажіть, будь ласка, чи достатній рівень співпраці у вас з Держпродспоживслужбою в частині опрацювання тих   питань, викликів, які виникають у  вашій діяльності? 

 

ГОПЧАК І.В.  Ми  працювали, ми навіть разом  працювали  в комісії по ліквідації, тобто  проблем  у нас не виникало до  сьогоднішнього моменту.

 

БОНДАРЕНКО О.В.  Дякую. Сподіваюсь, що  і подалі так  само буде.

Шановні колеги,  шановні  присутні в залі, чи є  в когось  ще потреба в додаткових  висловах, зауваженнях до  виступаючих?

 

_______________. У мене маленьке прохання.  Можемо ми в рішенні, щоб нам повідомили фонду, коли буде наданий план санації до фонду від підприємства? Ну, якщо він є.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Ми може трішки позайматися мікроменеджментом на рівні взаємодії між фондом та його підприємствами. Добре, я думаю, що нічого страшного в цьому не буде. Якщо такий механізм вам потрібний, як проведення спільних засідань комітетів, для цього, то будь ласка. Дякую.

 

ЗАГЛОЦЬКИЙ С.П. Вибачаюсь, план санації я надав куратору.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Сергій Павлович, я прошу, давайте ми це питання не будемо піднімати.

Представтеся, будь ласка.

 

БАШИНСЬКИЙ В.В. Доброго дня. Мене звуть Башинський Віталій, я голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі, і також національний координатор проекту технічної допомоги Європейського Союзу в частині вдосконалення законодавства у сфері безпечності харчових продуктів, здоров'я та благополуччя тварин.

Все вірно було сказано. Хочу підтримати всі ці ініціативи. Єдине, хотів би наголосити на моментах, які були упущені. Це перше: Україна має зобов'язання щодо адаптації законодавства в частині регламентів 1069 і 142, які регулюють саме питання по утилізації, видаленню та переробці побічних продуктів тваринного походження, особливо першої та другої категорій.

На сьогоднішній день Україна є членом Світової організації охорони здоров'я тварин, по якій ми звітуємо по всім тканинам ризику, а це не що інше, як перша категорія, що вони всі утилізуються на підприємствах, які мають ліцензію на утилізацію першої категорії. Ви маєте це пам'ятати, що ми звітуємо, що ми утилізуємо на тільки ліцензованих установах, і це впливає на наш статус щодо губчастої енцефалопатії.

Що стосується захоронень, то, дійсно, всі тварини, які гинуть від сибірки, на сьогоднішній день у всьому світі заборонено захоронювати, тому що це збудник і анаероб, який у ґрунті може зберігати свою життєдіяльність і патогенність більше ніж 120 років. І це виключає ці проблеми.

Стосовно досвіду Європейського Союзу. Дійсно, вся ця процедура, яку ми сьогодні  описували і обговорювали, вона знаходиться у приватній власності, все це переробляють приватні підприємства.

Що стосується ліцензування по першій категорії, є в різних країнах різні, скажемо так, інструменти залучення приватних підприємств до утилізації побічних продуктів першої категорії, від пом'якшень, скажемо так, податкової процедури до чисто державних дотацій. Тому що всі три категорії на сьогоднішній день розділяються дуже чітко в світі і в Україні також.

Перша категорія, за неї платить суб'єкт господарювання, за другу і третю платить той, хто її переробляє. Тому що з другої і третьої ми отримуємо товар, який  потім можемо продати, і на ньому є додаткова вартість, а перша категорія – це чисто витрати. Тому зазвичай за першу категорію платить суб'єкт господарювання, і це на нього покладається законодавством, і на сьогоднішній день воно вже покладене законодавством про побічні продукти. Нам залишилося тільки порядок поводження, те, що на сьогоднішній день вже подано до Держпродспоживслужби Міністерством аграрної політики, та, власне, вимоги ветеринарно-санітарні до цих об'єктів.

До Держпродспоживслужби на сьогоднішній день великих претензій бути не може, тому що Закон про основні засади  державного контролю і нагляду чітко виписує, що вони можуть здійснювати тільки в межах і в спосіб і тільки виключний перелік питань, який затверджений офіційно. Якщо немає законодавства в цій сфері, переліку  питань не може бути.

Тому на сьогоднішній день всі бувші ветсанутильзаводи не є їх підконтрольними об'єктами. Спочатку треба розробити законодавство, повністю сформулювати перелік питань, так звані чек-листи, передати їх державним інспекторам, державні інспектори здійснять свою роботу у відповідності до встановлених прав і норм.

Тому, якщо чітко впорядковувати діяльність, то для того, щоб Україна могла відповідати цим вимогам, а ми розуміємо з вами, що якщо зараз ми випишемо ці вимоги, і це, до речі, була головна причина, чому з 2015 року вони не розроблені, як тільки ми введемо їх в дію, ці законодавчі акти, якщо вони вступлять і набудуть чинності, у нас буде жодного суб'єкта господарювання, який здійснить… переробляти першу категорію, тому ми їх не робили. Тому що як тільки вони здійснять перевірку, всі ветсанзавод ляжуть, тому що виробництво котлів Лапса 1960 року, які закінчили, в принципі, свою експлуатацію у 80-х і на сьогоднішній день жоден не оновлений, в них немає шансів пройти будь-яке інспектування на відповідність 142 Регламенту. Чому всі птахопереробні підприємства на сьогоднішній день побудували у відповідності до 142 Регламенту свої переробні підприємства і повністю утилізують всі продукти, які у них виробляються на цих підприємствах, включаючи другу  і третю категорію? Питання. Кожне забійне підприємство, яке на сьогоднішній день забиває велику рогату худобу, в день, якщо вони забивають близько 100-150 голів, отримують чистими десь приблизно більш ніж 35-40 кілограмів субпродуктів першої категорії, це так звані тканини ризику губчастої енцефалопатії. Де вони утилізуються сьогодні? Вони утилізуються на підприємствах, які на сьогоднішній день є наслідком, не наслідком, а… Я вам озвучив проблем, ми маємо про неї подумати. Тобто перша категорія, ми звітуємо про неї, що вона утилізується на ліцензованих підприємствах. І всі ці зміни ми в будь-якому випадку перед вступом до Європейського Союзу і в тій частині, коли зараз ми отримаємо результати селф-скринінгу, маємо, будемо враховувати і досить швидко.

Тому що від мене особисто? Перше. Ми маємо якомога швидше запустити процедуру приватизації, запустити інвесторів для того, щоб вони могли побудувати заводи у відповідності  до 142-го Регламенту і запровадити процедури заохочення їх переробляти субпродукти першої категорії.

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Віталію Володимировичу, за те, що ви чітко окреслили проблему. Але окреслення проблеми це не є її вирішення, те, що з 2015 року, як ви чітко зауважили, ми не можемо дійти до доведення вимог до цих підприємств у відповідність до європейського законодавства, це також призводить до того, що ми ходимо по замкненому колу.  Стосовно діяльності Держпродспоживслужби. Я хотів би вам нагадати, що ми знаходимося зараз саме у Верховній Раді, і саме у випадку, якщо є ініціатива, то саме Верховна Рада може внести зміни в тому числі і до Закону про державну систему контролю та нагляду в системі господарської діяльності.      До речі, ми такі зміни вносили неодноразово, і цей закон частково змінений під обґрунтовані потреби інших контролюючих центральних органів виконавчої влади.

Єдине питання тільки в тому, чи може центральний орган разом з керівним міністерством надати пропозиції, які б пояснили, що їм не вистачає, і довели це до кінця шляхом імплементації цих пропозицій в нашому законодавстві. Я думаю, що наші колеги при ретельному обговоренні, розробці цих  законопроектів зможуть піти назустріч.

Тож, шановні колеги, я дякую вам за цю зустріч. Дякую за таке відверте в усіх випадках спілкування по тій проблематиці, яка була нами піднята. Я сподіваюся, що внаслідок цього засідання, можливо, інших засідань, присвячених цій тематиці, ми в стислі терміни все ж таки і побачимо результати парламентського контролю в частині розробки підзаконних нормативних актів. Тому що, ще раз повторюю, я сподіваюсь, що мої колеги з цим погодяться, практика розробки підзаконних актів на протязі восьми  років – це практика, яка викликає тільки, м'яко кажучи,  незадоволення з боку парламенту, і думаю, що і певні висновки в цьому випадку мають бути здійснені.

І знову ж таки сподіваюсь, що внаслідок цього круглого столу розпочнеться більш глибоке вивчення цього питання з напрацюванням стратегії поводження з цими продуктами, продуктами тваринництва в усіх їх вимірах, розпочинаючи з агропромислового сектору, враховуючи екологічну складову, санітарно-епідеміологічну складову і те, про що сказав нам Ігор Володимирович Кузін у частині подолання наслідків тих об'єктів, існуючих об'єктів, які були створені задовго до інколи навіть нашого народження. От такі висновки. Впевнений, що вони будуть викладені в нашому рішенні круглого столу.

Олександре Васильовичу.

 

ГАЙДУ О.В. Так, дійсно, сьогодні розглянули таке важливе питання, про яке дуже… проблеми існують, але вони не вирішуються завдяки тому, що немає якоїсь координації між органами виконавчої влади. Але я думаю, що, дійсно, Олег Володимирович підняв це питання і сьогодні ми проговорили, я думаю, що практично все, що стосується саме цього питання. І вже є якісь думки, ми зафіксуємо це протокольно і, думаємо, що після цієї фіксації вже будемо йти, якось регламентно продумаємо, як ми будемо вирішувати ці питання з вашою допомогою, для того щоб максимально швидко фактично запустити всі процеси.

І, дійсно, як останній спікер сказав, Віталій Володимирович, що, дійсно, для того, щоб запустити всі процеси, нам необхідно і донорські… фактично інвестиції, донорська підтримка. Для того, щоб це зробити, у нас повинно бути розроблено вже таке якісне законодавство. Це законодавство не минулих років, а вже сучасне, так як ми йдемо в Європу, фактично наше Держпродспоживслужба вже цікавиться всіма цими новаціями. Ми повинні вже до цього йти, і наші колеги, я думаю, підтримають і з аграрного комітету, і з Комітету екології, для того, щоб максимально швидко напрацювати  ці законопроекти з вашою допомогою.

Всім дякую. І сьогоднішній, я думаю, круглий стіл ми можемо вважати закритим. Всім дякую за присутність і за ваш час.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, колеги.