СТЕНОГРАМА

зустрічі Комітету Верховної Ради України з питань
екологічної політики та природокористування і Комітету
Європейського Парламенту з питань навколишнього середовища,
громадського здоров'я та безпеки харчових продуктів (ENVI)

7 листопада 2023 року

КАНФІН П. Будемо починати? Гаразд, отже, ми поновлюємо нашу зустріч нашого комітету ENVI, екологічного комітету, комітету охорони, екологічного комітету. І ми починаємо із взаємодії з нашими українськими колегами. Я так розумію, вони нас чують і бачать. Я дуже радий. Вітаю. Вітаю. Я дуже радий бачити вас і для нас велика шана, велика честь мати цю бесіду в режимі наживо. Ми обговоримо три ключові питання.

Перше – це буде розглядатися третім, власне, як ми вже працюємо щодо адаптації законодавства України щодо умов, положень Європейського законодавства з огляду на кандидатський статус України. І також це середньострокова такого горизонту перспектива, також короткостроковий аспект – ваша оцінка наслідків війни на вашу землю, ваш ґрунт, ваші природні ресурси. Звичайно, це також дуже важливо для нас, знати більше про стан справ тут і небезпеку, шкоду, пов'язану з війною. Також в цьому контексті, і це третя тема нашої дискусії, як ви надалі реалізуєте "зелений" перехід і підходите, і замислюєтеся про відбудову того, що було пошкоджено, зруйновано, і як ви будете стійкими до зміни клімату і екологічних ризиків.

Щоб порушити три ці питання для мене честь мати зі мною сьогодні три промовця з Ради, з Комітету екологічної політики. Перший буде виступати голова Комітету з екологічної політики та природокористування пан Бондаренко. Другий промовець – це буде Олена Криворучкіна, заступник голови Комітету з екологічної політики та природокористування. І третьою буде пана Юлія Овчинникова, голова підкомітету з фонду природокористування. У такому порядку я буду надавати вам слово.

І знову ж таки це перша офіційна така наша розмова. Взаємодія є дуже важливою, тому що, по-перше, ми, як ви знаєте, повністю підтримуємо вашу боротьбу за ваші цінності і за наші цінностями, які є тотожними. І по-друге, ми починаємо роботу до спільної майбутньої перспективи, а власне, України в рамках Європейського Союзу. Ви знаєте, що це означає для державної політики. І я із задоволенням почую ваші думки щодо стану справ.

Також вам слово, у вас 7-8 хвилин на кожного промовця, щоб визначити основні елементи, а потім у нас будуть питання до вас від членів Європейського парламенту, і тоді ви матимете можливість на них відповісти. Вам слово.

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, пане голово.

Дорогі колеги, дозвольте привітати вас на першій, але не останній зустрічі між нашими комітетами з екології. І продовжу свою промову українською мовою.

Україна впевнено йде по шляху імплементації Європейського зеленого курсу, який спрямований на декарбанізацію Європейського континенту. Європейський зелений курс є об'єднуючим елементом для України та країн Європейського Союзу, який стосується не тільки кліматичної політики, а й "зеленої" концепції модернізації економіки та економічного зростання для забезпечення життя людини у гармонії з планетою та її ресурсами.

Основними кроками України на цьому шляху станом на зараз є: підписання в 1986 році Віденської конвенції, а у 1988 році ратифікація Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Схвалення у 2021 році Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди з амбітною ціллю: до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35 відсотків, порівняно з 1990 роком. Приєднання до Глобальних ініціативи із зобов'язанням спільно скоротити глобальні викиди метану до 2030 року щонайменше на 30 відсотків. Підписання на саміті Україна – ЄС Угоди "Кліматичний пакет для стабільної економіки України". Підготовка до впровадження системи торгівлі викидами.

Верховною Радою України за цей час з метою виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди прийнято Закон "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів".

Для забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань, відповідно до Монреальського протоколу, прийнято Закон "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами".

З метою припинення втрат біорізноманіття та відновлення екосистем прийнято Закон "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політки України на період до 2030 року".

Для реалізації Плану дій з циркулярної економіки в сфері управління відходами прийнято рамковий Закон "Про управління відходами".

Для досягнення стратегічних завдань щодо встановлення цілей державної політики в сфері хімічної безпеки прийнято Закон "Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією".

В рамках Європейського зеленого курсу задля запобігання промисловому забрудненню парламентом підготовлено для прийняття в цілому законопроект про забезпечення конституційних прав на безпечне для життя і здоров'я довкілля, який на виконання Директиви 2010/75(ЄС) впроваджує інтегрований дозвіл та найкращі доступні технології. Все це послідовна політика парламенту, яка відповідає принципам Європейського зеленого курсу.

Варто також зауважити, що на сьогодні готується План України в рамках реалізації пропозицій Європейської комісії про створення українського фонду Ukraine Facility. Одним з крос-секторальних напрямів цього плану є зелений перехід, який є наскрізним для всіх галузей економіки України.

Уряд визначив енергетику, переробну промисловість та "зелену" металургію одним із вагомих секторів економіки для розкриття потенціалу зростання України. В розрізі "зеленого" переходу ключовим напрямом енергетики є розробка національного енергетичного плану і стратегії водного розвитку для України, а в частині переробної промисловості та "зеленої" металургії, підтримка принципів Зеленого курсу та розробка стимулюючої державної політики.

Вступ України до Європейського Союзу, безумовно, також передбачає велику роботу в частині захисту спільного європейського довкілля та "зеленого" переходу. Зокрема щодо створення інструментів для декарбонізації економіки, забезпечення ефективного впровадження та дотримання природоохоронного законодавства, впровадження кліматичної політики відповідно до Паризької угоди та цілей сталого розвитку ООН, підтримки природовідновлювальних заходів спрямованих на захист біорізноманіття, збереження екосистем, забезпечення сталого лісового господарства, управління та зменшення забруднення водних ресурсів, впровадження принципі та методів циркулярної економіки, тощо.

Тож впровадження механізму "зеленого" відновлення і "зеленої" трансформації України з застосуванням найкращих доступних технологій та практик, є одним з головних завдань нашої країни в процесі післявоєнного відновлення.

Водночас, з метою сприяння переходу України до "зеленої" економіки, енергетичної незалежності та кліматичної нейтральності, наша країна має об'єднати з європейськими партнерами зусилля та потребує підтримки наших друзів, включаючи інституційну підтримку, задіяних нових інструментів дипломатії Зеленого курсу, торгівельної політики та політики підтримки розвитку щодо розширення можливостей України для реалізації кліматичних амбіцій та "зеленої" трансформації.

І сьогоднішнє спільне засідання наших комітетів, впевнений, є однією з цеглин у фундаменті такої подальшої співпраці України з Європейським Союзом.

Дякую.

КАНФІН П. Дуже вам дякую.

І дійсно ми повернемося до цієї теми, і до тих зобов'язань, над якими ви працюєте, і ми будемо про це дискутувати з нашими членами, які присутні.

Я зараз надаю слово наступному доповідачу з Ради пані Олені Криворучкіній – заступнику голови вашого комітету. Більше вона поговорить про вплив війни і про ситуацію з українським середовищем, природним середовищем. Вам слово надається.

КРИВОРУЧКІНА О.В. Вітаю всіх присутніх! Війна в Україні заподіяла величезну шкоду довкіллю, наслідки цього впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. Екологічні злочини торкнулися всіх компонентів довкілля, через війну в зоні ризику опинилися біля 3 мільйонів гектарів природоохоронної мережі Європи, а це 160 територій Смарагдової мережі, під загрозою зникнення 17 Рамсарських об'єктів, що мають міжнародне значення. Від дій РФ у небезпеці залишається 20 відсотків площі всіх заповідних територій України. Внаслідок повномасштабної російської збройної агресії близько 20 відсотків лісів були охоплені боями або перебувають на тимчасово окупованих територіях. Накопичуються тисячі тонн небезпечних відходів після розбомблених нафтобаз, складів з пестицидами і інших цивільних та військових об'єктів. За півтора року повномасштабної війни міни разом з боєприпасами, що не розірвалися, артилерійськими снарядами та іншими смертоносними продуктами війни забруднили територію близько 70 тисяч квадратних кілометрів України.

Бойові дії, що тривають унеможливлюють точні дослідження, проте вже на сьогодні відомо, що концентрація боєприпасів роблять Україну більш забрудненою ніж інші сильно заміновані країни, такі як Афганістан і Сирія, це створює загрозу і продовольчій безпеці. Не можна не сказати і про терористичний підрив дамби Каховської ГЕС, внаслідок якого були практично знищені екосистеми у двох національних парках, які теж були об'єктами Смарагдової мережі. Завдано непоправної шкоди екосистемам прибережних територій, поверхневих вод і морських акваторій. Наразі біля 5 мільйонів українців мають проблеми з доступом до питної води.

Як ми бачимо, і Орхуська конвенція, і будь-яка інша, яка б мала забезпечити доступ представників незалежних міжнародних організацій до контролю за станом довкілля, сьогодні в Україні не працює. Сьогодні ніхто не знає ні про стан Азовського моря, до якого немає фізичного доступу для відбору проб, ні про стан заповідника "Асканія-Нова", ні про стан інших тимчасово окупованих територій. Ще 1 березня 22-го року на базі Державної екологічної інспекції ми створили оперативний штаб з фіксації екологічних збитків та формування єдиного Реєстру збитків. До складу штабу увійшли представники Міністерства довкілля, екологічного комітету, Спеціалізованої екологічної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства оборони і інші представники.

Значною проблемою стало оперативне розроблення методик оцінювання екологічних збитків. Для цього ми створили робочу групу з провідних вітчизняних і міжнародних науковців і розробили відповідні методики. Але ці методики потребують рецензування міжнародними експертами щодо їх відповідності міжнародним судовим принципам. Наразі обсяг прорахованих збитків екологічних становить більше 60 мільярдів євро, але ця цифра зросте набагато більше після звільнення наших тимчасово окупованих територій. Важливим питанням залишається питання незалежного фіксування екологічних збитків. Саме тому український парламент звернувся до Генеральної Асамблеї ООН, Європарламенту, Єврокомісії про створення спеціальної екологічної моніторингової місії під егідою однієї із міжнародних організацій. Це б дало можливість не лише постійно контролювати стан довкілля на прифронтових та окупованих територіях, а також верифікувати випадки екологічної шкоди, які сьогодні фіксує Державна екологічна інспекція.

З урахуванням цього прошу підтримати звернення парламенту щодо утворення спеціальної екологічної моніторингової місії в України. Дякую за увагу.

КАНФІН П. Дуже вам дякую. Ми повернемося до вашої промови і ваших питань, вашого аналізу ситуації, сьогодні яка склалася в Україні.

І зараз наступний доповідач – пані Юлія Овчинникова. І вона є головою підкомітету з біорізноманіття і природних заповідних зон. І ми поговоримо про адаптацію законодавства України.

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Дорогі колеги, пане голово! Дуже вам дякую за вашу підтримку України. Дякую. Ми всі разом боремося за європейські цінності, свободу і демократію. І згідно з протоколом я хочу продовжувати українською.

У нас є впровадження у національне законодавство правил та норм Європейського Союзу в екологічній сфері, не фрагментарно, а максимально наближеного до законодавства ЄС, але спрямованого на подолання руйнівного впливу військових дій на довкілля.

Парламент України щороку приймає євроінтеграційні закони. Вже під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації Україна прийняла низку законодавчих змін, зокрема у сфері поводження з відходами, моніторингу довкілля, хімічної безпеки, атмосферного повітря тощо. Але я би хотіла зупинитися на питанні збереження біорізноманіття. Це важлива складова європейського зеленого курсу, яка інтегрована у всі європейські сфери та політики.

Територія України є важливою для збереження біорізноманіття Європи, займаючи менше 6 відсотків площі континенту, Україна володіє 35 відсотками його біорізноманіття.

Стратегія збереження біорізноманіття Європейського Союзу вимагає до 2030 року надати охоронний статус 30 відсоткам територій, суворий охоронний статус 10 відсоткам. На даний момент у нас під охороною лише близько 14 відсотків території держави, а суворий природоохоронний статус надано не більше 3 відсоткам територій держави.

Але ми працюємо над збільшенням цього відсотку. Наразі на розгляді в профільному міністерстві знаходяться документи на створення пів десятка нових національних парків та розширення десятків існуючих територій природно-заповідного фонду.

Окремо слід відзначити наші законодавчі ініціативи щодо збереження біорізноманіття в Україні, зокрема нами розроблено законопроект про території Смарагдової мережі. Основна мета його – захист природних типів оселищ, видів флори та фауни, які підлягають особливій охороні. І наше завдання інтегрувати європейську систему збереження природоохоронних територій, а також менеджмент, управління цими територіями. Це дозволить нам і сприяє виконанню Стратегії збереження біорізноманіття Європейського Союзу, досягнення цільових показників Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми в сфері біорізноманіття. У цього законопроекту складний шлях, але, ми сподіваємося, після спільних консультацій ми спільно збалансуємо норми і інтегруємо, і приймемо цю європейську законодавчу ініціативу.

Вчора набрав чинності також євроінтеграційний Закон України про використання та обіг піротехнічних виробів. Ментальне здоров'я громадян – це питання національної безпеки. Основна мета закону саме в провадженні європейських гуманних цінностей та стандартів щодо людей і тварин у сфері використання піротехнічних виробів. На жаль, навіть після перемоги ми ще довго будемо відчувати наслідки війни і здригатися від звуків вибухів. Рани війни не загоюються швидко, вони залишають на серці глибокі рубці. Кожен другий українець страждає на посттравматичний синдром. Святкувати перемогу ми будемо не феєрверками, а довгими хвилинами мовчання.

Важливим викликом для нашої країни, я впевнена, і для всієї міжнародної спільноти є саме визнання і врегулювання законодавчого саме поняття "екоцид". Україна одна з небагатьох Європейського Союзу, світу, яка має визначене в своєму законодавстві, в Кримінальному кодексі України, поняття "екоцид" – це 441 стаття. Наше завдання продовжити роботу щодо кодифікації, впровадження механізмів реалізації даного. Станом на сьогодні, 14 кримінальних проваджень щодо впливу військових дій саме Російської Федерації проти України, це розслідується, серед них і каховська трагедія. І ми сподіваємося, що ми продовжимо активну роботу, відповідно з Офісом Генерального прокурора.

Не менш важливим є реалізація Формули миру Президента Володимира Олександровича Зеленського, де 8-й пункт голосить про те, негайний захист довкілля та протидія екоциду.

Ми спільно з колегами і з фракції зелених Європейського парламенту і Stop Ecocide International, і з міжпарламентським союзом за визнання екоциду, продовжуємо роботу і сподіваємося, що екоцид буде внесений, як окремий вид злочину, до Римського статуту.

Проте нам я чим пишатися, окрім того, що ми продовжуємо роботу щодо євроінтеграційних норм, Україна має десятки тисяч унікальних пралісів і сотні тисяч гектарів старовікових лісів, збережені в неосушеному стані великі болотні масиви, наші степи унікальні, певні типи степових природних оселищ зустрічаються тільки в Україні. Ми знаємо, що 35 відсотків біорізноманіття всієї Європи, є саме в Україні.

Я впевнена, що Україна зможе не тільки зробити свій внесок в охорону природи нашого континенту, але й стати одним з лідерів в сфері збереження біорізноманіття та дикої природи. І щиро сподіваємося з колегами на подальшу спільну співпрацю і активну євроінтеграцію, впровадження всіх норм Європейського права в наше законодавство. Спільно – переможемо.

Дякую.

КАНФІН П. Дякуємо. Ми дійсно поділяємо з вами цю політичну перспективу – це є серцевиною того обміну, який зараз відбувається з нами.

Зараз я хочу почати з питань, коментарів, зауважень членів нашого комітету Європейського парламенту. І ми починаємо з координаторів, з представниками різних політичних груп.

І ми починаємо з більшої політичної групи, Європейської народної партії.

ЛІЗ П. Дуже вам дякую, особливо нашим представникам, які доповідали, дуже. І мене вразило як ви багато працюєте над порядком денним щодо середовища в цій жахливій ситуації війни, яка викликана російською агресією. Найбільш важливо зараз зауважити ще раз, ще раз підкреслити нашу солідарність з вашим народом, країною.

І другий момент – це просто ще раз наголосити, що ця російська агресія, вона також шкодить середовищу. І міністр декілька місяців тому дуже правильно сказав наскільки війна впливає на клімат, на захищені території, на заповідні території. У нас багато є викликів, які стоять перед середовищем, захистом середовища після цієї війни. І я дійсно... мене захоплює те, що ви дивитеся наперед і плануєте наперед.

Що ви очікуєте від нас – моє питання. Як ми можемо покращити нашу солідарність конкретними заходами?

Дякуємо.

КАНФІН П. Дякуємо.

Зараз ми переходимо до група "SANDI", соціалістів, пане Волькен. Він приєднається до нас дистанційно.

ВЬОЛЬКЕН Т. Дякую, Паскале. Дякую українським доповідачам, які з нами сьогодні. Я хочу також почати з того, що я хочу виразити мою підтримку, яка є непохитною. І перше питання стосується, на які елементи саме ми могли би допомогти вам в плані переводу європейського acquis в українське законодавство. Чи вам потрібна технічна допомога? Ми також говорили про вступ до Євросоюзу України. Нам буде дуже почесно вам допомогти в цій справі на дорозі вступу.

Ми можемо... Ми розуміємо, що ви зараз... ви готуєтесь, ви на ранній стадії підготовки вашого членства, у вас багато є роботи в плані захисту середовища і кліматичних змін. Ми бачимо дійсно руйнівний вплив російської війни проти вашої країни, ваших людей і природи також, природних скарбів, і це дійсно ефект дуже-дуже негативний.

Що ми можемо зробити для того, щоб підтримати вас, для того, щоби ви могли відновити свою природу. Нас надихає українські успіхи саме в захисті середовища в дуже-дуже важких умовах. Я ще раз хочу вас запевнити, ми будемо продовжувати стояти поруч з вами, перед лицем російської агресії. Ми будемо розбудовувати наше співробітництво в плані захисту довкілля. Ми дуже задоволені тією роллю, що Україна відіграє зараз в плані захисту середовища і кліматичних змін. Дякую вам за те, що ви обмінялись з нами вашими поглядами в ці важкі часи.

КАНФІН П. Дякуємо. Ми зараз хочемо перейти до група "RENEW" пан Торвальдс.

ТОРВАЛЬДС Н. Дякую, Паскалю. Дякую, членам Верховної Ради пану Бондаренку, пані Криворучкіній і пані Овчинниковій. Перше питання, яке я вже тримаю десь місяць в собі. Тут ми в Європі, в мирній Європі, чи ми розуміємо розмір руйнування, яке є наслідком російської агресії? Ми бачимо картинки Бучі, ми бачимо, що відбувається поруч з Бахмутом, але навіть, якщо ми бачимо ці фотографії, ми не можемо все ж таки уявити повний масштаб руйнування. І деякі, і багато ще років будуть, і думаю, що ще на десятиліття це залишиться, все ж таки наслідки залишаться.

У Фінляндії у нас були деякі наслідки війни проти Росії в 39-му, 44 роках. Фінляндія воювала проти Росії і ми знаємо, як Росія поводиться під час війни, що ліси досі зберігають шрапнелі і боєприпаси. І це є відображенням такого, що у почвах, і результати зараз ми можемо знаходити наслідки цієї далекої війни досі в наших лісах. І це стосується також чорнозему, ми можемо мати чорнозем 1 чи 2 метри глибини, але одночасно ми можемо знайти гранати, міни, в чорноземі ще багато років після війни ми будемо знаходити, не буде дуже легко вам орати на цій землі після війни.

І ви сказали також про заповідні зони, які піддаються руйнуванню. Каховська дамба ви казали про це, ви сказали також руйнування прибережної зони цієї території.

І питання моє, як нас можна навчити, щоб повністю могли осягти глибину екологічної кризи, яка викликана російською агресією? І, можливо, на це питання ми не зможемо відповісти, поки ми на власні очі не побачимо глибину цих руйнувань і розмір, масштаб цих руйнувань. І спочатку війни ми спостерігаємо за вашою унікальною боротьбою, за вашу свободу, за демократію і я хочу вас запевнити, що ми з вами, ми кожного ранку, кожної ночі перевіряємо що відбувається в Україні. І ми розділяємо ті страждання і біль з вами. Але ми не настільки... і, але все ж таки той досвід, який ви переживаєте, ми пережити повністю не можемо.

І питання моє: що нам треба розказати, щоб ми повністю зрозуміли глибину цієї катастрофи?

КАНФІН П. Дякую.

Ми переходимо зараз до Марека Балта.

БАЛТ М. Дякую, я буду говорити польською. Дякую за цю інформацію.

Те, що я почув, вже ми знаємо, що дійсно величезна катастрофа з дамбою, це величезна катастрофа природного середовища і також стосується Запорізької ядерної станції.

І це створило величезні проблеми з мережею електропостачання. Чи Україна потребує допомоги у реконструкції цієї ядерної станції? Коли закінчиться війна, ми знаємо, що повинно бути початися відновлення. І це дуже важливо, чи ми будемо закривати цю станцію і будувати іншу для того, щоби все ж таки мати електрику для всіх тих людей, які її потребують.

Нам потрібно також буде лімітувати руйнування середовища, яке трапилося. Чи Україна потребує допомоги, наприклад, експертну допомогу в цьому плані?

КАНФІН П. Добре. Зараз дозволю останнє питання.

Моє питання і це щодо відносин між екологією і сільським господарством, яке відношення. Тому що Україна є важливою країною сільськогосподарською, аграрною країною, навіть зараз на даному етапі, навіть більше буде такою країною завтра, коли настане мир на території України.

Ми повністю підтримуємо вас у вашій боротьбі, битві проти Росії. Ви до цього часу можете виробляти важливу сільськогосподарську продукцію, і це є в порядку дня зеленого курсу вашого. Ми відслідковували ваш розвиток у цьому секторі. Мені би хотілось почути трішки більше, більше інформації про те, що ви робите, робили, що ви плануєте робити, як ви взагалі вважаєте цей розвиток, як ви… ось пов'язаний розвиток сільського господарства з зеленим курсом.

Я розумію, що ви не є сільськогосподарським комітетом Верховної Ради, але, говорячи з точки зору біорізноманіття, ресурсів, ви також працюєте над цими питаннями. І мені би хотілося почути вашу думку. Чесно кажучи, це дуже чутлива з точки зору політики тема, так як Україна все більше і більше наближається до Європейського Союзу.

Так що, я думаю, що це, я думаю, достатньо цього першого раунду питань з нашого боку. Я думаю, що вас запитали десь сім чи вісім питань. І, звичайно, ви можете давати відповіді, як би вам це хотілося планувати їх, як би вам хотілося.

Зараз, пане головуючий, пане Бондаренко, я надаю вам слово. Будь ласка.

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую. Давайте розпочну.

Шановні колеги, я дякую за неймовірно теплі слова підтримки нашій країні. Дійсно, те, через що проходить наша країна, наш народ, довкілля нашої країни, - це той шлях, який, на жаль, наша країна ніколи не очікувала, ми це не заслуговуємо. І я сподіваюсь, що жодна з європейських країн не повторить цей шлях.

Але, тим не менш, наш досвід – досвід боротьби, досвід лікування ран нашої країни – це той досвід, який безпосередньо може бути отриманий і вами, тому що ми розуміємо, що підступний ворог, фашистська Російська Федерація – цей той ворог, який буде існувати ще багато-багато років. І так само як він загрожує життям людей, так само він загрожує і країнам в цілому, і довкіллю як України, так і всіх країн Європейського Союзу, так і всього світу.

Що ми очікуємо від наших колег, від безпосередньо членів Європарламенту, від вас, шановні колеги члени відповідного комітету? Безумовно, перед нами стоїть величезне завдання, завдання по вступу до Європейського Союзу, підготовки нашого спільного шляху, підготовки до імплементації безлічі директив, зокрема директив в напрямку захисту довкілля, сталого природокористування та інші.

І, безумовно, незважаючи на те, що ми, як я вже казав, і це, звісно, те, що я казав, те, що казали мої колеги, це тільки частина тієї діяльності, яка була здійснена і попереднім скликанням Верховної Ради, і цим скликанням. Але тим не менше нам предстоит ще багато-багато роботи, багато роботи по імплементації європейського законодавства.

Зараз ми… завтра, я сподіваюся, ми отримаємо від Єврокомісії попереднє підтвердження щодо початку перемовин до членства. Ми отримаємо відповідні завдання, завдання і в нашій сфері також, і відповідно до отриманих завдань ми будемо, сподіваюся, плідно спілкуючись з вашим комітетом, надавати вам прохання, пропозиції стосовно пріоритезації тих чи інших директив і будемо просити відповідно перекладу acquis європейського законодавства, будемо просити допомоги щодо імплементації і будемо просити безпосередньо досвід, ваш досвід, досвід інших країн в цій імплементації. Це той великий обсяг роботи, який ми маємо зробити.

Стосовно питання по відновленню довкілля, то я передам слово моїй колезі пані Юлії Овчинниковій. Будь ласка, Юлія.

ОВЧИННИКОВА Ю.Ю. Шановні колеги, дійсно, в контексті відновлення нашої країни "build back better"- це та стратегія, відповідно до якої ми, всі розуміємо, маємо рухатись. Відбулось ряд конференцій по відновленню в Лугано, в Лондоні, в Берліні, планується для нас надважлива конференція Green Recovery Conference у Вільнюсі за ініціативи єврокомісара Віргініюса Сінкявічюса. Ми сподіваємося, що саме проведення цієї конференції закладе справжній фундамент щодо "зеленого" відновлення. Тому ми сподіваємося на вашу підтримку для того, щоб саме "зелені" принципи були інтегровані в усі напрямки. Наш Президент, уряд, всі працюють в цьому напрямку. Я впевнена, що step by step, крок за кроком ми саме інтегруємо "зелену" наскрізну лінію в усі відповідні органи.

Зазначу, що міністерство профільне спільно з профільним комітетом обговорюють кожен крок. І зараз концепція "зеленого" відновлення підтримується віцепрем'єркою і прем'єр-міністром. Ми сподіваємося, що якраз по кожному напрямку відповідно до Угоди про асоціацію ми зможемо інтегрувати і активно впровадити, тому що інфраструктуру ми можемо відновити протягом десятки років, але природу відновити практично неможливо. Звісно, ми бачимо багато ризиків, вони пов'язані з послабленням природоохоронного законодавства, це дійсно є. І наше завдання якраз спільно з консультацією європейських колег знайти такий оптимальний баланс, інтегрувати нашу специфіку, але щоб вона завжди була на "зеленому" боці.

Окремо щодо співпраці і якої допомоги. Ми дуже сподіваємося, є ряд законодавчих ініціатив, де ми переймаємо практику окремих європейських країн, і наш комітет планує проект зустрічі з комітетами нашими профільними парламентів інших країн для того, щоб переймати якраз по окремим законодавчим ініціативам європейську практику. Серед них ми також, я думаю, що і голова комітету, і колеги підтримають, хотіли б запросити вас, розуміючи всю ступінь і безпекових моментів, в Україну для того, щоб ми разом побачили наслідки впливу військових дій на довкілля. Це важливо – ваша присутність тут з нами, ми її відчуваємо всі два роки з початку війни. Ми сподіваємося, що буде можливість долучитися до вас і побачити на свої очі, знову ж таки звертаю увагу, з всіма безпековими механізмами.

Окрім того, наш комітет і знаю, що комітет асамблеї, Національної асамблеї Франції, провів комітетські слухання щодо впливу військових дій на довкілля, якщо є можливість у комітету організувати спільні слухання, це також дало б можливість звернути увагу на цей руйнівний вплив війни на довкілля. Україна зараз в центрі геополітичних змін і, звісно, всі зміни, які відбуваються, вони дуже важливі з врахуванням цієї довкілевої екологічної складової.

І щодо окремих моментів, для нас також в законодавстві дуже важливо термінологічні висновки, зокрема, селф-скринінг, який провело міністерство, аналізуючи всі відповідні європейські директиви, довів і дав нам інформацію до того, над чим ми маємо працювати, тому сподіваємося, що спільно у нас це вийде.

БОНДАРЕНКО О.В. Дуже дякую, пані Овчинникова. І я зараз хочу передати слово Олені Криворучкіній, будь ласка.

КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую, Олеже Володимировичу! Я вже говорила в своїй доповіді, що обсяг збитків становив вже на сьогодні 60 мільярдів євро, але це лише фінансовий показник. І цілком зрозуміло, що якщо військові дії обмежуються кордонами України, то екологічні злочини РФ не мають таких кордонів. Відновлення буде тривати десятки років і потребуватиме значних коштів, втрачено 20 відсотків лісів. На сьогодні не підрахована загальний обсяг територій, які заміновані або непридатні для вирощування сільськогосподарської продукції внаслідок того, що по цим територіям їздила важка техніка військова і виділялися хімічні речовини, які мають всі шанси потрапити у сільськогосподарську продукцію, якщо її вирощувати на цій території. Це створює значні продовольчі ризики, це потребує рекультивації земель.

У нас великі проблеми у Чорному морі, де спостерігається нафтова пляма після підриву цивільного судна з нафтопродуктами у березні 22-го року. Це і дельфіни, які викидаються на берег. Тобто я вже говорила, торкнулася війна всіх сфери довкілля.

Але ще раз хотіла наголосити на тому, як ми співпрацюємо в межах штабу. Дійсно, оперативний штаб став унікальним майданчиком завдяки об'єднання зусиль і членів екокомітету, і Міністерства довкілля, і Міністерства оборони, і Спеціалізованої екологічної прокуратури, і інших представників.

І дуже прошу підтримати нашу ідею стовно спеціальної екологічної моніторингової місії, адже ми проаналізували військові кейси, як, наприклад, Ірак – Кувейт, Коста-Ріка – Нікарагуа. І саме у військових кейсах Кувейт подав судових позовів по екологічним злочинам більше ніж на 80 мільярдів, отримав лише 6 мільярдів виключно із-за того, що не була проведена незалежна фіксація. Тому дуже просимо підтримати нашу ініціативу.

Дякую.

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, пане головуючий. Чи ви можете нам дати кілька ще хвилин, щоб відповісти на питання?

КАНФІН П. Звичайно. Звичайно, так. Ви можете мати більше часу.

БОНДАРЕНКО О.В. Продовжу про руйнування Каховської дамби та про Запорізьку АЕС. Безумовно, величезна проблематика, яка була нанесена терактом на Каховській АЕС, вона полягає не тільки в руйнуванні довкілля, а ще й в позбавленні величезного масиву нашого населення питної води. Позбавлення величезного масиву майже всього півдня нашої країни води для меліорації. Відповідно спричинення засухи потенційної на величезній площі. І відповідно вона спричинила позбавлення величезної кількості населених пунктів енергопостачання. Це разом з окупацією Запорізької АЕС становить величезні ризики для енергетичної стратегії нашої країни, для енергетичного забезпечення. Відповідно, безумовно, після закінчення бойових дій, після початку відновлення, ми будемо потребувати допомоги Європейського Союзу наших країн-партнерів в частині відновлення як діяльності Запорізької АЕС, тому що як ви добре знаєте, вона зараз законсервована. На щастя, вона законсервована, і відповідно немає таких значних ризиків для ядерної небезпеки. Але тим не менш знаходження на (Не чути) – це величезний ризик.

І відповідно ми будемо просити допомогу на відновлення Каховської дамби, і відповідно Каховської ГЕС. Яким чином ми будемо її відновлювати, яким чином це буде впливати на довкілля і на стан Каховського водосховища колишнього, а ще раніше це були заповідні луги, які знаходилися на тому місці, все це буде обговорюватися на рівні держави.

І останні слова стосовно відносин між, якщо дозволите, скажу так, між аграрною промисловістю і захистом довкілля. Для нас, скажу відверто, для нашого комітету це завжди було складне питання. Скажу відверто, я думаю, що про це можуть підтвердити і багато країн, які проходили такий самий шлях, в питаннях важливості довкілля або вироблення сільськогосподарської продукції завжди потрібно сідати за один стіл і домовлятися, домовлятися стосовно того чи виробництво тієї чи іншої продукції. Це стосується не тільки аграрної продукції, це стосується і відновлення промисловості в нашій країні після закінчення війни. Але наскільки це буде узгоджуватися з європейським принципом "зеленого" відновлення, наскільки це буде допомагати нам зберегти наше довкілля, довкілля всієї Європи – про це потрібно буде спілкуватися. І в цьому питанні, безумовно, ми також будемо просити долучитися вас, наших колег.

Дякую.

КАНФІН П. Добре. Дякую. Дуже дякую вам.

Я просто хочу зараз перевірити ще чи ще якісь члени, які підняли руку, чи в них є питання. Тут у кімнаті нікого немає? Ні. Окей. Було важливо провести ось цей такий перший обмін думками. Я думаю, що ми всі маємо ті самі застереження щодо поточної ситуації, щодо того, що ми всі згідні, що Україна повинна бути в ЄС. Ми далі будемо продовжувати над цим важливим питання, як ви сказали, пане головуючий, це є перший, але не останній мітинг, засідання перше, але не останнє. І я хочу зараз повернутися до вас як до голови цього комітету після того як… Я просто поговорю з моїми колегами, ми порадимося і подивимося, який робочий метод буде найкращий для нашого спілкування, як ви це самі запропонували, що нам треба працювати разом. Також нам би хотілося приїхати в Україну. Як ви знаєте, правило європейського парламенту не дозволяє нам вирішити, лише нам самим прийняти рішення щодо цього. Необхідно прийняття колективного рішення – так це відбувається у Європейському парламенті. І це може привести, як я сказав, це ще не вирішено, але це може привести до того, що можливо такий візит може вже бути у січні. Звичайно, там будуть присутні представники різних комітетів і ми, звичайно, повинні дивитися, що нам з цього говорять наші правила Європейського парламенту. Але ми, з радістю, хотіли сказати так, на ваше запрошення, щоб відвідати Україну.

Я думаю, що ми в принципі ідентифікували дуже важливі теми, енергетика, лісове господарство, сільське господарство, екологія і так далі і так далі. Так що дуже важливо для нас, щоб ми і далі працювали і робили кроки у цьому напрямку, так що ми зв'яжемося з вами від імені цілого комітету, щодо наступних кроків.

І також, як ви можливо вже знаєте і у нас до цього комітету знову також питання охорони здоров'я населення. Ми також паралельно організували засідання з представниками охорони здоров'я України, з тим комітетом, але він був перенесений, на жаль, ми будемо його мати незабаром. Ми хочемо поговорити про регламенти і ситуацію в країні, бо звичайно, охорона здоров'я населення є також важливою темою, може більш навіть важливою, ніж екологія, але так не можна навіть так казати, це є дві дуже важливі теми.

Так що зараз, пане головуючий, я хочу передати вам слово, для може кінцевих якихось заміток, а потім ми закриємо наше засідання. Будь ласка.

БОНДАРЕНКО О.В. Я в своєму прикінцевому виступі, я, якщо дозволите, відповім і на одне запитання, яке надійшло від ваших колег. Один з ваших колег запитав, як ви можете ще дізнатися більше про стан довкілля в нашій країні. Так от, я вам відповім, для того, щоб дізнатися про стан нашого довкілля, вам потрібно приїхати і подивитися це на власні очі.

Безумовно, ніщо не може передати, ніякими словами не можна передати той стан руйнування, який відбувається зараз щоденно під час цієї фашистської навали. Нічого не можна передати, ту кількість зруйнованих лісів, об'єктів природного заповідного фонду, тих викидів в повітря, в воду і знищення цілих об'єктів. Все це потрібно подивитися на власні очі.

Тому я вас щиро запрошую, і закликаю вас все ж таки до того, щоб ви знайшли можливість і завітали до нашої гостинної, щирої країни. Повірте нам, стан війни не змінив нашу гостинність жодним чином. Ми так само будемо вас раді бачити, ми будемо вас раді привітати. Безумовно, ми здійснимо всі необхідні заходи для того, щоб ви побачили, як зараз виглядає країна, наше довкілля. Ми поспілкуємося на місці, впевнений, що ми зробимо багато нових рішень.

Так само ми з радістю готові приїхати і до Європейського парламенту. Впевнений, що той досвід, який ми отримаємо безпосередньо в стінах парламенту, він допоможе нам і далі просувати європейські цінності на теренах України.

Дякую, пане голово. Дякую, шановні колеги.

КАНФІН П. Дякую. Дякую дуже за цей перший обмін думками, поглядами. Я все ж таки підкреслю той факт, що технічні такі обговорення, які ведуться, з одного боку, комісією і вашим урядом, з іншого боку, що стосується адаптації українського законодавства до європейського, але дуже важливо, щоби ми переконалися в тому, щоб в нас було політичне розуміння того, де ви знаходитеся, якими є ваші наміри і якими є ваші очікування також. Тобто це не тільки технічне обговорення щодо синхронізації, (нерозбірливо), дотримання, виконання, але також і політичного характеру дискусія має бути, яка має дійсно глибоке політичне значення. І в цьому полягає також наша і ваша роль. Тобто навіть якщо ми не занурюємося у всі технічні деталі стосовно acquis європейського законодавства. Тож дуже важливо, тим не менше, щоб ми тримали це обговорення, також включали в нього політичні елементи вашого шляху, так би мовити, до європейської родини, до Європейського Союзу.

Це все, що хотів я сказати. Якщо тільки немає якихось новин щодо того, як ми могли б організувати події для України – ми із задоволенням допомогли б, допоможемо.

Дякую дуже. Дякую. І повна підтримка, багато разів вже говорилося, я підкреслюю це, вашій країні повна підтримка і вам усім у вашій боротьбі за свободу і за наші спільні цінності.

Дякую ще раз.