Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до предметів відання, розглянув проект Закону України про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстр. № 4380 від 12.04.2016 р.), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Крулько І.І., Шкрум А.І., Тарасюком Б.І., Кириленком І.Г., Луценком І.В., Кожем'якіним А.А., Немирею Г.М., Соболєвим С.В., Євтушком С.М., Бухарєвим В.В., Власенком С.В., Дубілем В.О., Івченком В.Є.
Цілями законопроекту визначено:
§ визначення змісту податкового суверенітету України як частини її загального політичного суверенітету у розумінні статей 1 – 2 Конституції України;
§ практичне втілення норм статей 9, 67, пунктів першого та восьмого частини другої статті 92 Конституції України як передумови укладенню міжнародних договорів України з питань оподаткування та/або обміну податковою інформацією (її розкриття);
§ гармонізація норм законодавства України та Європейського Союзу за принципом Acquis Communautaire (далі – EU Aсquis), адаптація норм законодавства України до норм, регламентів і стандартів Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (далі – ОЕСР) та інших міжнародних організацій, зазначених у цьому Законі;
§ запобігання використанню офшорних податкових юрисдикцій (офшорних компаній) податковими резидентами України з метою ухилення від оподаткування або порушення правил валютного регулювання (валютного контролю);
§ запровадження заборон на вчинення окремих контрольованих правочинів за участю офшорних компаній або для обмеження економічної привабливості здійснення таких контрольованих правочинів шляхом запровадження офшорного мита;
§ боротьба з корупційними правопорушеннями та легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи розповсюдженням зброї масового знищення, у тому числі скоєними політично значущими особами;
§ створення стимулів для повернення коштів в Україну, раніше репатрійованих до офшорних податкових юрисдикцій (на користь офшорних компаній).
Законопроектом передбачено, що Закон не регулюватиме питань трансфертного ціноутворення, які визначаються Податковим кодексом України.
Закон побудовано за таким логічним рядом:
У Розділі першому «І. Загальні положення та тлумачення» визначаються цілі Закону та тлумачення термінів, які не розкриваються в іншому законодавстві України. А також встановлюється пріоритет тлумачень та визначення змісту податкової юрисдикції.
У Розділі другому «ІІ. Податковий суверенітет країн» визначається зміст податкового суверенітету країни, у тому числі України, особливості укладення міжнародних договорів України з питань оподаткування (обміну/розкриття податкової інформації).
У Розділі третьому «ІІІ. Податковий суверенітет та податкові юрисдикції України» визначаються особливості укладення правочинів між резидентом України та офшорною компанією у спосіб, який не порушує податковий суверенітет України.
У Розділі четвертому «ІV. Офшорні податкові юрисдикції (офшорні компанії) та контрольовані правочини» визначається зміст офшорних юрисдикцій, офшорних країн, офшорних зон, офшорних компаній;
У Розділі п’ятому «V. Особливості вчинення контрольованих правочинів за участю офшорної компанії, предметом (об’єктом) яких є державне (комунальне) майно, земля, надра (природні ресурси) України» розглядаються дотичні питання та надається визначення офшорного мита. Зокрема щодо особливостей приватизації державного (комунального), оренди державного (комунального) майна (крім землі), оренди земель (земельних ділянок) державної (комунальної) власності, оренди земельних ділянок приватної власності, концесій, розподілу продукції, державно – приватного партнерства, провадження спільної (сумісної) діяльності, управління об’єктами права державної (комунальної) власності, створення та функціонування індустріальних парків, створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, здійснення державних закупівель за участю офшорної компанії.
У Розділі шостому «VI. Особливості вчинення контрольованих правочинів за участю офшорної компанії у сфері захисту економічної конкуренції» розглядаються питання участі офшорної компанії на українському ринку товарів (послуг), які підпадають під державне регулювання.
У Розділі сьомому «VII. Особливості вчинення контрольованих правочинів за участю офшорної компанії, предметом (об’єктом) яких є деякі банківські (фінансові) послуги та інвестиції» розглядаються особливості здійснення правочинів, стороною яких є офшорна компанія.
У Розділі восьмому «VIII. Особливості вчинення контрольованих правочинів за участю офшорної компанії у сфері інформаційної безпеки та боротьби з корупцією вищих посадових осіб (ПЗО)» розглядаються питання поширення інформаційних даних, у тому числі політичної реклами. Зокрема врегульовується відкритість доступу: до персональних даних, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, наданих особами згідно із Законами України «Про засади запобігання і протидії корупції»; до інформації про розпорядження бюджетними коштами, бюджетними позиками, державними (місцевими) гарантіями, про володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, а також до відомостей, достатніх для належної ідентифікації фізичних та юридичних осіб, які отримали такі кошти або таке майно; до відомостей, які містяться у державних реєстрах України (включаючи відомості Реєстру офшорів та відомості про політично значущих осіб) в обсязі, передбаченому Законом України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії».
У Розділі дев’ятому «ІХ. Прикінцеві та перехідні положення» вносяться зміни до деяких інших законів.
Слід зауважити, що цим законопроектом вносяться зміни до 55 законів України, якими особам, які підпадають під визначення офшорної компанії згідно із Законом України «Про податковий суверенітет України та офшорні компанії» або є особами, які перебувають під контролем офшорної компанії чи резидента іноземної країни, визнаної за рішенням Організації Об’єднаних Націй або за законом України як агресор по відношенню до України або як окупант частини території України, або якщо кінцеві бенефіціарні власники таких осіб мають резидентство офшорної країни чи країни - агресора (окупанта), чи якщо такі особи діють від імені та на користь офшорної компанії або резидента такої країни-окупанта (агресора):
§ встановлюється заборона на придбання об‘єктів приватизації, передавання в оренду чи концесію, інвестування, державно-приватне партнерство, ініціювання створення індустріального парку, отримання фінансового забезпечення, будь-якої субсидії, дозволу на виконання будівельних робіт;
§ недопускається бути користувачами надр та займатися гірничою справою, суб'єктом природної монополії, суб’єктом ринку електричної енергії України, енергогенеруючою компанією та енергопостачальником, замовником ринку природного газу, генеральним підрядником, підрядником, субпідрядником, виконавцем та співвиконавцем державного оборонного замовлення:
§ забороняється оператором чи провайдером передавати у власність корпоративних прав на надання телекомунікаційних послуг та радіочастотного ресурсу.
Внесення змін до Податкового кодексу України подається окремим проектом (реєстр. № 4381 від 13.04.2016 р.).
Оскільки за змістом відповідних положень Конституції України (стаття 116) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) проведення державної політики у всіх сферах суспільного життя забезпечує Кабінет Міністрів України, то було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.
Враховуючи викладене, Комітет вирішив рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Закону України про податковий суверенітет України та офшорні компанії (реєстр. № 4380 від 12.04.2016 р.).