Повідомлення

Перейти до розділу
12 жовтня 21:41
Порядок денний засідання Комітету 16.10.2018 докладніше
07 лютого 21:10
ГРАФІК РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ посилання...

Діяльність Комітету

Законопроектна робота у Комітеті

11 квітня 2016, 11:00

Стенограма слухань у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на тему: "Пріоритети діяльності уряду в екологічній та природоохоронній сфері на 2016 рік" 23 лютого 2016 року

СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на тему: "Пріоритети діяльності уряду в екологічній

та природоохоронній сфері на 2016 рік"

23 лютого 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … розраховувався в плановій системі, але почнемо рівно о 15.10 разом з трансляцією на каналі "Рада", де новини йдуть, тому на пару хвилин ще синхронізуємося, щоби десь нам на півслові не обірвали.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  як відомо, Верховна Рада України  16 лютого розглянула звіт уряду, якому передували відповідні звіти у комітетах Верховної Ради. Ми у  Комітеті з питань   екологічної політики розглянули  звіт уряду  в частині нашої сфери відповідальності, і комітет ухвалив рішення визнати  роботу  уряду  незадовільною у цій  частині. Але всі звернули увагу і члени комітету, що ми попри  критичне ставлення  і до всіх  підшефних органів все-таки звертаємо увагу на те, що ключовою проблемою була  відсутність  розумінні уряду   і стратегії у сфері екологічної політики, розуміння важливості пріоритету у цій сфері, а відповідно і   кадрові інституційні проблеми, які зумовили те, що  у нас  екологічна політика як державний пріоритет не став таким пріоритетом, як мінімум, у  2015 році.

Тому  сьогодні, і це, до речі, це ініціатива міністерства, ми вирішили піти  від противного, обговорити бодай пріоритети і такі  стратегічні акценти на один рік.  Чому на один рік?  Бо  зрозуміло, що уряд теж планує на один рік, і уряд буде, ну як мінімум, допрацьовувати свою  програму діяльності на рік. Не відомо, чи  парламент  її буде розглядати, затверджувати  чи ні, але все рівно такий документ  як Програма діяльності уряду на  2016 рік в кінці-кінців  появиться.

І тому у нас виникла ідея, і тут спільний підхід і комітету, і міністерства, що поки справи дійде до  призначення  міністра  і оновлення  чи  формування  команди, щоб ми  вже підтвердили це напрацюваннями  і намагалися цю кадрову дискусію  перевести у площину – не від якої  партії, групи буде міністр, а  під яку стратегію буде міністр. Чи цей міністр розуміє ситуацію, чи він орієнтується, чи він підтримує такий підхід. У всякому разі ми, ну чітко поставили вимогу  і  урядовцям, і керівництву  парламенту, що  ну як мінімум на комітеті  кандидат чи кандидати  на посаду  міністра мусили б  презентувати своє бачення. І от тут ми побачимо  співвідношення між  підходом  кандидата у міністри  і підходом, який ми уже рік обговорюємо. Уряд напередодні звіту розглядав такий документ теж як Програму діяльності уряду. І в цьому уряді, нарешті, з'явився розділ  наш екологічний, бо в програмі діяльності на 2015 рік, на жаль, такого розділу, взагалі, не було. А якщо розділу не було, то й пріоритету не було звісна річ.

І от ми вирішили, що  пройтися з одного боку зараз наші колеги, і міністерство, і інституції, які презентують нашу галузь в системі виконавчої влади, презентують своє бачення на рік. Ми залучили науковців, експертів, громадських діячів, щоб подивитися наскільки такі пріоритети важливі, чи може   їх уточнити, якісь програми, можливо, загубилися. Ну, і нам підказати в комітеті, так само, що бодай в наступному році, тому що ми теж специфічний орган. Ви знаєте, парламент, не так довго ми  працюємо, весь термін не  відпрацьовуємо, зазвичай. Що так само, хоча ми по року собі визначили чим ми займаємося.

Я сьогодні і  передав  документи керівництву  Верховної Ради, щоб все-таки ми цю практику, там по півдня тематичну позначили й по екології. Тому що  я не пам'ятаю зараз керівник апарату на нараді, здається, вже      за сорок  ми перейшли, більше сорока законопроектів, які вже рік лежать у Верховній Раді. Тобто до них не доходить  черга в розгляд пленарному залі. Тоді виходить, що  ми, ну, просто їх  розглядаємо, пріоритети даємо, але вони губляться. Тому що я от чесно скажу вам, наприклад,  до другого читання майже рік  ми підготувати про безперешкодний доступ до морських, річкових берегів. Значить, ну, ми тут всі  свої приходить представник якоїсь групи не бідної, наприклад, чи фракції і  каже керівництву Верховної Ради, якщо ви поставите… а друге читання, ви ж розумієте, що таке  друге читання… зразу треба ставити. От поставте його там останнім, щоб  Томенко не кричав, значить,  воно ніби і в порядку денному і  до нього ми ніколи не доходимо, тому що кожний екстрополює на  свої проблеми особисті чи своєї групи. І таким чином, закон ми підготували рік і до нього  не доходить. Бурштиновий  законопроект попри всій  дискусії і так далі комітет підготував. Одна група, значить, хоче, щоб, значить, у законопроекті чітко було написано, що є одна державна структура, яка має монопольне право на продаж бурштину, і я ще пожартував і сказав, а давайте прізвища напишемо. А навіщо? Напишемо прізвища, і уповноважується такий-то чоловік. Ну, там правда, син одного депутата уповноважувався. То сина напишемо. Син депутата за квотою, наприклад, друга група щось інше хоче.

Там само я кажу, давайте ми розглянемо цей законопроект. Якщо, наприклад, виникне дискусія там по бурштиновій біржі, точніше по біржах,  ну перенесемо хоч на третє читання кілька статей, ну, щоб воно ж не стояло на місці. Значить, так само він  стоїть. Тому я думаю, що вам важливо пріоритетні речі ці позначити і цей рік активно попрацювати.

Ми, ви знаєте, наступне у нас велике зібрання, пов'язане із парламентськими слуханнями, до 30-річчя пошанування ліквідаторів, учасників  Чорнобиля. І так само вам  скажу, що ми зараз у дуже непростій ситуації знаходимося. Я не знаю, як ми ці слухання проведемо, в тому плані, що ми як комітет, слава Богу, вдалося нам переконати фракції і групи, ми два законопроекти… один ми прийняли вже, проголосували, який повертає доплати… ну, справедливі, як і завжди доплати тим, фактично, робітничому класу у зоні відчуження, це більше 4 тисяч людей. Міністерство фінансів вже заявило, що буде ветувати цей законопроект, значить, для них це непаритетний.

Є другий законопроект, який ми передали на друге читання чорнобильське… 2093, по-моєму, да? І там ми шукаємо варіант, як, наприклад, розвести великі соціальні програми, які були призупинені, от ….. наступного бюджетного року, і очевидні речі, які з цього.

Так само уряд нас попередив, що навіть такі компромісні версії він буде ветувати. От уявіть собі ситуацію, значить, ми зберемо широку громадськість чорнобильську на парламентські слухання, і з уряду виступить представник і скаже, тут були ініціативи справедливість відновити, так ми заметували ці два законопроекти з нагоди виконання Указу Президента по пошануванню чорнобильців.

Тому тут є питання, і ми хотіли б, щоб якраз оці кілька місяців були для нас важливі, щоб і ми у своєму середовищі сказали, що да, ми розуміємо, що грошей немає, але якісь принципові речі, ну, умовно кажучи, ну, 50 відсотків з пенсії ліквідатора ми можемо забрати? Ну, це було б справедливо, чесно? Якщо … ви ж цю  пенсію заробили, це ж не елітна якась пенсія, що більше 4200 ви заробили. Заробили здоров'ям своїм, втратою, інвалідністю і т.д. і т.д. Ну, хоча би це залишити. Там чи, скажімо, там, де ліквідатори померли, щоби родина могла впевнено себе почувати, це завжди ж воно було, просто забрали. Медичні складові по оздоровленню повернуто. Тобто ми думаємо над тим, як враховуючи ситуацію, все-таки перший крок зробити в 2016, а тоді, дай Бог, уже ситуація буде покращуватися, в 2017 переведемо якісь інші проекти, тому що тут у нас з Геннадієм Зубко в нас спільна позиція. В оргкомітеті ми вже проводили засідання, що ми ж не День Чорнобиля і навіть не рік, тобто ми в тридцятиріччя говоримо про необхідність соціальної справедливості, а ці проекти, програми можна відновлювати і в цьому, і в наступному році. Дай Бог, щоб щось хороше людям ми зробили, то воно може відновлюватися і в 2015, і в 2016.

До речі, керівник зони відчуження вам скаже, що у нас так  само надзвичайно серйозні плани міжнародної спільноти, у нас буде нарада донорів, 24 країни, які нам допомагають, будуть в Києві, будуть на Чорнобилі 26-го. Теж питання, якщо приїжджають представники, а десь буде це і міністр екології, десь міністр закордонних справ, десь серйозного статусу керівники делегацій, десь там війце-прем'єри і вони приїдуть в Чорнобиль і десь там зачепляться, значить, про те, як виконує зобов'язання українська держава і в присутності Президента, і всіх керівників держави почують, що держава забула про чорнобильців.  Треба ж думати про такі речі теж, які відбудуться 25-26 квітня.

І важливо ті речі, які ми ще не починали робити і для яких тільки системний вихід з  ситуації можливий, учора ми знову нараду цю мали з цим лісовим цим беспределом. І я тут розумію, звичайно, ми і критикуємо завжди Агентство лісове, і будемо критикувати, але ж ми розуміємо, що без митниці, прокуратури, міліції і правил гри, значить, агентство нічого саме не зробить. Тобто, очевидно, це мусить бути зрозуміла система роботи, доктрина. І тут ми, на жаль, спровокували і ми винні в тому числі. Ну, винні в якому плані? Що ми підняли цю тему, зафіксували дати мораторію, значить, і народ з розуму зійшов, значить, що ага, якщо там от зараз ми з 1 листопада ми заборонили твердий ліс, хоча тоже народ там хитрує, вивозить і дуб там, і так далі, а з 1 січня 17-го ми заборонили сосну, заборонили, і ті, хто на цьому заробляв, ага, вони тобі… так от залишилося ж уже 9 місяців. Значить вони подомовлялись з митниками і з міліцією, і з прокуратурою, і з СБУ місцевою, і точать туди, як в останній день, вирубають. Розумієте, і виходить, що, от я боюся цієї ситуації, що останні місяці це буде просто такий апокаліпсис у нас цей лісовий і так далі, якщо не налаштувати відповідні правоохоронні органи на цю роботу і відповідно ну якийсь статус екологічної інспекції екологічного впливу, щоб ми його отримали, тому що ми ж так дивимося і нічого не робимо.

Військові лісгоспи, значить 2-3 роки ми говоримо, вони взагалі практично нікому не підпорядковані, лісгоспи Міноборони. Ми тут мали конфлікт в Київській області, а вони нікому, навіть наші лісники приходять, вони їх посилають, тому що вони самі по собі і вони вирубають все підряд. У них війна, і в Київській області війна, і закордон продають. У нас що на схід той ліс іде? Нікуди він не іде, іде закордон, в Румунію там чи в Польщу і так далі. Тому лісова історія так само не менш важлива і треба шукати вихід з ситуації, а з іншого боку переконувати парламент щоб компенсатор, ви ж знаєте, другого читання ми з комітетом Галасюка давно підготували, будь ласка, значить мусить бути компенсатор для деревообробної галузі, щоб ви могли обладнання завести і тут нормально працювати, бо ми ж розуміємо, що просто забороною ми нічого не зробимо.

Така сама історія, будемо говорити сьогодні по наших рибних цих справа, ніби ми з агентством шукаємо спільний підхід і шукаємо компроміс, який би з одного боку і обмежив, я не кажу заборонив, а обмежив, це, напевно, коректніше, обмежив промисловий вилов, тому що мова іде про перелік природних водойм, де точно треба забороняти, і де упорядковувати, наводити порядок, перевіряти скільки воно виловлюється і так далі. Тобто мова іде про упорядкування цієї історії.

А з іншого боку, звичайно, стимул під аквакультуру, під рибні ферми, це треба нам робити і продумувати як це все робити.

Тобто насправді у нас в нашій галузі це не просто природоохоронні речі, ми можемо простимулювати і економічні речі, які дадуть можливість і економіку піднімати. Але, на жаль, так сталося, що у нас є модні міністри в Кабінеті Міністрів, виходить, що я один тільки їх критикую, тому що всі їх хвалять і міжнародні експерти, і так далі. Я вважаю, що вони не правильні ці міністри, тому що вони за визначенням дерегуляцією так званою поступками перед європейською і Американською торговою палатою, вони фактично нам ліквідували будь-який державний контроль. Ну, друзі, як я можу їх хвалити, якщо у нас, значить, з упаковками не збираємо, великі підприємства ми перевірити не можемо, хай викидають вони все, що підряд. Значить, ліс-кругляк ми повинні вивозити, бо міжнародні структури нам це кажуть, а української економіки нам…

Тобто виходить, що ми діями таких міністрів, ми в придаток, сировинний придаток, та ще з усім сміттям, з усім на світі ми перетворюємося. І всі аплодують, кажуть, оце у нас є погані всі міністри, а три чи чотири самі кращі. Тому що західні структури, вони вказали, вони вічно міністрами були, ще, правда, землю треба продати, залишилось, і всі державні підприємства. Тому це найкращі будуть міністри.

Тому я думаю, що у нас тут інша позиція. Що нам бажано б ті міністри, які б українську економіку захищали, українське довкілля, а не захищали якісь інші речі. І тут ми стали заручниками ситуації. Тому що є фактично ціле лобі, яке антиекологічне. Бо тут перевіряти не можна, тут заходити не можна. Я розумію, що є корупція. Но давайте будемо робити таким чином, щоб цю корупцію зліквідувати. Але не зліквідувати державну політику.

Тому я теж аналізував документи, зараз ми подивимося, що міністерство і колеги запропонували. Я вважаю, що там є багато і добрих речей, багато речей, які треба покращувати. Але формула така нашої дискусії, як я вже сказав, що зараз ми послухаємо наших колег, а тоді включимося в дискусію довкола цих документів, які будуть презентовані.

Головну доповідь ми даємо для виконувача обов'язки міністра екології та природних ресурсів Вронській Ганні Олександрівні до 15 хвилин. Далі колеги з відповідних структур владних по 5 хвилин презентують або уточнюють свої напрямки. І далі рушимо до системи обговорення.

Отож, до доповіді запрошую Вронську Ганну Олександрівну. Прошу.

 

ВРОНСЬКА Г.О. Шановний Микола Володимирович, шановні народні депутати, присутні! Дякую за таку можливість презентувати пріоритетні напрямки діяльності міністерства на 2016 рік. Не дивлячись на те, що в міністерстві не було майже більше як півроку міністра, міністерство працює, сьогодні в залі присутні керівники структурних підрозділів всіх профільних департаментів міністерства, а також мої колеги, які очолюють наші ЦОВВи, діяльних яких спрямовується через міністра екології та природних  ресурсів. Тому  презентація, яку  я зараз   хочу вам презентувати, – це є результат спільної  роботи наших профільних департаментів. Як правильно відзначив Микола Володимирович, на   16-й рік в Програмі  діяльності уряду  з'явився розділ безпечне довкілля, і саме в цьому розділі і знаходяться ті пріоритети,  які запланувало  собі Міністерство   екології на  16-й рік.

Перш за все   хочу відзначити, що  інтеграція з Європейським Союзом є пріоритетом нашої зовнішньої політики, тому міністерство також притримується цього курсу. І виконання Угоди про асоціацію  в частині  30 Додатку, який регулює ті зобов'язання, які прийняла на себе  Україна в частині  охорони довкілля, для нас також є пріоритетами. На рівні Кабінету Міністрів  було розроблено   20 планів імплементації відповідних директив, в міністерстві створені робочі групи щодо кожної директиви або декілька   директив об'єднані. Ми працюємо у цьому напрямку і приділяємо значну увагу саме  євроінтеграції.

Для нас  так було важливим і ми притримувались цього пріоритетного напрямку на  наступний рік, це впровадження екологічної складової до інших секторальних політик, а також для регіональних політик. Для цього були розроблені  два базові  законопроекти про оцінку впливу для  довкілля   та про стратегічну екологічну оцінку. Законопроекти вже зареєстровані у Верховній Раді, і ми очікуємо на  їх позитивне голосування  депутатами. І тому саме користуючись нагодою, прошу і підтримки депутатів   екологічного комітету  в позитивному голосуванні цих  законодавчих актів.

Також міністерством була оновлена наша екологічна стратегія  та  Національний план дій на  16-20… та розроблений Національний план дій з охорони навколишнього середовища на 2016-2020 роки. Ми очікуємо, що ці два базові документи будуть прийняті, принаймні, прийняті на початку року, і це дасть  нам можливість працювати і базувати нашу роботу на підставі цих базових документів.

Ми всі розуміємо, що реформування або належне врядування екологічної галузі неможливо без концепції системи моніторингу. Наразі, до цього часу концепція "моніторинг стану довкілля" був побудований  за галузевим принципом. Міністерством розроблена концепція реформування державної системи моніторингу. Ми очікуємо, що вона буде затверджена на Кабінеті Міністрів. І на підставі цієї концепції ми зможемо вже сформувати конкретні дії для того, щоб її запровадити. Однією з таких інституційних перебудов ми передбачаємо перевпорядкування деяких інституцій, які здійснюють саме галузевий моніторинг до підвідомчості Міністерства екології.

Наступний слайд. Кліматична політика дуже важлива, оскільки у грудні минулого року у Парижі була прийнята Паризька угода. Очікуємо, що 22 квітня у Нью-Йорку ця угода буде підписана переважною кількістю лідерів країн, всіх країн, і вона буде відкрита для ратифікації. З урахуванням положень цієї нової кліматичної угоди Міністерством розроблено концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на 2017-2030 роки. Сподіваємося, що також ця концепція буде затверджена на засіданні Кабінету Міністрів.

Як один із заходів скорочення викидів ми, і також одне з наших зобов'язань за Угодою про асоціацію, ми маємо запровадити в Україні систему торгівлі викидами. Робота з цього напрямку вже розпочата в міністерстві.

Робоча група напрацювала концепцію запровадження цієї системи. Для України це нова система. Тому її треба впроваджувати поступово. Наразі ми починаємо опрацьовувати законопроект, який буде регулювати яким чином ця система буде запроваджуватися в Україні.

Звичайно, оскільки ми, Міністерство екології та природних ресурсів, для нас дуже важливе це охорона та стале використання водних, земельних та лісових ресурсів.

Профільний департамент розробив багато документів стратегічних, базових, які також, сподіваюсь, будемо… будуть найближчим часом затверджені на засіданнях Кабінету Міністрів. Це, по-перше, хотіла б відзначити, Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, а також стратегія з відновлення та модернізації зрошувальних систем. Також розроблені базові законопроекти в цьому напрямку, а саме запровадження інтегрованого принципу управління водними ресурсами за басейновим принципом і деякі інші законопроекти, які також… деякі з них вже зареєстровані у Верховній Раді, сподіваємось, що вони будуть позитивно проголосовані народними депутатами. Зараз на моніторі ви можете побачити перелік цих законопроектів. Як ви бачите, кожен з них вже має реєстраційний номер у Верховній Раді.

Природно-заповідний фонд також є нашим одним з ключових пріоритетів. Як відзначив Микола Володимирович, у зв'язку з відзначенням 30-х роковин Чорнобильської трагедії в цьому році ми вживаємо всіх заходів, щоб найскоріше було… був підписаний і прийнятий Указ Президента про створення Чорнобильського радіологічного біосферного заповідника. Для нас це буде такий рушійний крок. Ми сподіваємось, що ми встигнемо до 26 квітня зробити всю роботу, попередньо робота вже зроблена. Наразі чекаємо від Адміністрації Президента таких фінальних, фінальних кроків.

Також для нас важливо розширення територій природно-заповідного фонду. Ми очікуємо за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом ми маємо збільшити загальну площу територій заповідного фонду приблизно до 15 відсотків. Наразі очікуємо, що наступного року принаймні вийдемо на 8 відсотків.

Також проводиться, розпочата робота щодо формування під умовною назвою третій том Червоної книги стосовно оселищ. Це наша Оселищна директива. В цьому напрямку також проходить робота. А також проходить робота, проводить роботу відповідний департамент щодо створення Смарагдової мережі.

І звичайно, не можу не зазначити, як це передбачено коаліційною угодою, коаліційною угодою передбачено створення окремого агентства, яке буде опікуватись природно-заповідними територіями. Ми також підтримали цю ідею. І сподіваємось, що робота буде продовжена. І ми будемо мати результат в наступному році.

Поводження з відходами – дуже актуальна тема, дуже складна тема. Робота вже розпочата. На разі немає реальних результатів. Але вже напрацьована редакція, нова версія Закону про відходи. Це також є частиною наших зобов'язань за Угодою про асоціацію. За декілька тижнів проект цього законодавчого акту буде презентовано та направлено на погодження до інших міністерств та відомств. Наразі робота триває. Ми розуміємо, що нова редакція Закону про відходу неможлива без базової стратегії поводження з відходами.

І зараз ідуть перемовини з міжнародними донорами щодо фінансування, розроблення саме стратегії поводження з відходами загально в масштабах всієї країни, яка буде передбачати і різні види відходів.

Також робота буде сконцентрована на приєднання України до Мінаматської конвенції щодо ртуті. Так сталося, що ми не скористалися цим шансом, коли була можливість більш простої процедури. Зараз будемо розпочинати офіційну процедуру, як це визначено Законом України про міжнародні договори.

Для нас важливим було, коли на початку цього року Верховна Рада ратифікувала протокол до Орхуської конвенції про реєстри викидів та перенесення забруднювачів. Це і посилення участі громадськості, і створення інформаційно-просвітницької і інформаційної бази, яка дозволить в одному місці зібрати всю інформацію стосовно небезпечних підприємств і потім надати доступ як і іншим урядовим структурам, так і громадськості до цієї системи. Після ратифікації протоколу буде йти робота щодо наповнення такої системи. Ми сподіваємося, що теж наступного року, ближче до кінця року зможемо презентувати вже напрацювання стосовно фактичної, як це буде виглядати фактично.

Наступний слайд, я сподіваюсь, що мій колег з Державного агентства зони відчуження зробить свою більш детальну презентацію. Найголовнішою подією цього року це, звичайно, буде відзначення 30-х роковин Чорнобиля. Багато роботи проводиться для того, щоб всі заходи пройшли на належному рівні. Будуть проводитьсь і наукові конференції, буде проводитись і Асамблея донорів, цього року вона буде проводитись у Києві. Ми очікуємо, що буде представництво  належного рівня, і ми навіть зможемо залучити додаткові кошти на фінансування проекту "Укриття".

Також  буде багато заходів проведено саме 26 квітня на майданчику у Чорнобилі. І ми запрошуємо всіх долучатися до таких заходів. І, звичайно, будемо докладати всіх зусиль, щоб і соціальні питання пільг і ліквідаторів, і тих, хто зараз працює на Чорнобильській станції, вони були якось закріплені до цієї дати.

Наступний слайд. Реформування геологорозвідувальної галузі – також важливий напрямок. І тимчасово виконуючий обов'язки Держгеонадра  зробить більш детальну презентацію. Саме головне для міністерства зараз це оприлюднення інформації, переведення її в цифровий формат, проведення роботи щодо більш прозорої та  спрощеної процедури, надання дозволів завдяки чому ми зможемо  залучити додаткові інвестиції в цю галузь, і тим самим підтримати галузь і надати їй дійсно державного значення на державному рівні.

Реформування системи державного нагляду. Державна екологічна інспекція, я знаю, були проведені окремі слухання, була презентована концепція, якщо  є якісь питання також  очільник державної екологічної інспекції зробить свою  презентацію, що планується робити в цьому напрямку. Ми розуміємо, які б реформи не проводило б міністерство без важелів державної екологічної інспекції політика не буде забезпечена на належному рівні на… рівні регіонів.

Також, я б хотіла наприкінці зазначити, що на жаль, наразі міністерство не має своїх територіальних відділень і це дуже  ускладнює нашу роботу.  Тому налагодження взаємодії з територіальними представництвами передання частини їм повноважень, наприклад, стосовно природно-заповідного фонду так, оскільки держава має курс на децентралізацію. Також, буде пріоритетом  для  міністерства і ми  будемо докладати зусиль, щоб налагодити комунікацію і в оперативному порядку  вирішувати ті питання, які потребують задіяння, як міністерства, як спеціалістів  міністерства, так і представників департаментів обласних державних адміністрацій  на місцях. Стосовно базових пріоритетів – це все. Якщо будуть питання, я прошу вже, мабуть, після презентації всіх наших ЦОВВів. Дякую вам за увагу.

І хочу зазначити, що  міністерство працює, міністерство формувало ці пріоритети спільно з спільною командою і ми будемо намагатися зробити все, щоб по закінченню 2016 року все-таки отримати  схвальний, позитивний висновок діяльності міністерства. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганна Олександрівна.

Рухаємося далі по напрямках. До слова запрошую, вже ми в режимі виступів до 5 хвилин, голову Державної екологічної інспекції України Андрія Миколайовича Заїку. Прошу, пане Андрій.

 

ЗАЇКА А.М.  Дякую, Микола Володимирович. Дякую всім присутнім.

В грудні минулого року ми тут презентували концепцію реформування  екологічної інспекції...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ЗАЇКА А.М.  Ближче зробив.

А якщо я не помиляюсь, 16 грудня минулого року ми тут презентували концепцію реформування еко-інспекції. Більшість людей, яка була присутня тоді, присутня зараз, тому я не буду зупинятися в подробицях над змістом концепції. Тоді було підготовлено і презентовано громадськості і комітету, і депутатам низку документів, зокрема, це була концепція реформування, це було нове положення про еко-інспекцію, про її територіальні органи, тощо.

Що відбувається зараз? Якщо говорити про основні пріоритети роботи еко-інспекції на 2016 рік, то в першу чергу це є просування, так би мовити, цих законодавчих документів. На сьогодні рішенням комітету концепція ухвалена 27 січня, за що я дуже дякую Миколі Володимировичу і депутатам комітету і наразі ці документи опрацьовуються Мін'юстом і іншими урядовими інституціями. Сподіваємося, що найближчим часом в концепцію буде внесено на розгляд уряду. Після схвалення урядом концепції основні зусилля нашого органу будуть спрямовані на підготовку плану заходів з її реалізації з метою побудови в Україні дієвої системи нагляду за дотримання  природоохоронного законодавства з урахуванням всіх найкращих практик організації функціонування аналогічних інституцій в країнах ЄС.

У разі ухвалення концепції постане необхідність внесення змін до ряду законодавчих актів України, зокрема, те, що нас найбільше турбує, це виведення Державної екологічної інспекції з-під дії Закону України про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності. Зокрема, це нарешті втілення в життя славнозвісної 442-ї постанови, згідно якої значна частина функцій сільгоспінпекції передається  в еко-інспекцію. Тому що на сьогоднішній день вже скоро мене два роки від того, як народилася ця постанова, яка в свою чергу базується на коаліційній угоді, яка відповідно корелює з європейським законодавством в частині створення єдиного контролюючого органу в галузі довкілля. А процес цей, на превеликий жаль, нікуди не рухається. Держсільгоспінспекція знаходиться в стадії ліквідації вже другий рік. Ні вони, фактично, не мають ці функції, ні ми. І що відбувається, як приклад: ми щоденно отримуємо дуже багато запитів від громадян, громадських організацій, депутатів щодо виконання функції сільгоспінспекції. Ну, зокрема, виникають питання зняття родючого шару. Ми кажемо, що ми це не робимо, тому що в нас нема це цього в положенні, а сільгоспінспекція це не робить, тому що, фактично, її не існує і таке інше.

Тому наша мета на цей рік – це нарешті дати рух тим документам, які були тут урочисто прийняті, підтримані у грудні минулого року, схвалені комітетом у січні  поточного року. І зараз ці папери рухаються. І я хочу, дійсно, подякувати депутатам нашого профільного комітету і особисто Миколі Володимировичу і громадським організаціям, які дуже нас підтримують у прискоренні просування цих документів. Воно так виглядає трошки бюрократичною мовою, те, що я  говорю. Але до нас іде дуже багато звернень, коли люди скаржаться. А я кажу, ви знаєте, ми не можемо виконувати ці функції, тому що функції ми виконуємо згідно положення 2011 року Указу Президента, нам потрібно для того, щоб рухатися, нам потрібна своя конституція, тобто положення про інспекцію і відповідні схвалені документи. Тим більше, що зараз в міністерстві непроста ситуація. Знову таки, в нас є новий виконуючий обов'язки, і ті документи, які ми місяцями просували, вони до нас зараз повернулися з вимогою їх перевізувати для того, щоб знову їх запустити.

Тому ще раз дякую керівництву комітету і міністерству за підтримку. А ми зі свого боку будемо робити все, що від нас залежить, щоб в цих непростих умовах виконати план дій і підтримати програму реформування галузі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Андрію.

До слова запрошую виконуючого обов'язки голови Державної геологічної служби України Бояркіна Миколу Олексійовича. Пане Миколо, прошу.

 

БОЯРКІН М.О. Доброго дня! Доброго дня, Миколо Володимирович, доброго дня, шановні присутні! Держгеонадрами, я вважаю, що успішно закінчився 2915 рік, тому що було зроблено прорив і в європейську спільноту. Держгеонадра приймали участь. І були, були домовленості, які, сподіваюсь, в цьому році будуть втілені в життя. Але на 2016 рік перед нами стоїть дуже багато завдань, які необхідно вирішити. І це деякі, які я зараз назву, деякі, які потрібно вирішувати першочергово.

Вважаємо, що першочерговими внесеннями змін до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року", цей закон потребує негайного внесення змін. Тому що тут вже з 2011 року пройшло дуже багато часу, гроші недовиділені, роботи недороблені. Потрібно переглянути всі, потрібно переглянути всі роботи, які провели. Потрібно створити зараз комісію і прийняти ці роботи, ті, що здані, ті, що почалися. І звісно, його потрібно переглянути. Тому що вже інші ціні на ці роботи, інші напрямки, інші пріоритети.

Також ведеться постійно робота з Кодексом України про надра. Постійно з Міністерством природи, з Американською торгівельною палатою, з іншими членами громадськості та Європейської Бізнес Асоціацією ведемо, постійно вносимо якісь корективи. І дуже хотілося, щоб в 2016 році Кодекс про надра все ж таки отримав життя і його побачили і у Верховній Раді, і надрокористувачі.

Проблематика, яка зараз виникла, вона постійно була і зараз виникла, це 615 Постанова. Це 615 Постанова, в яку нещодавно були внесені зміни. Тому облради дуже негативно ці зміни прийняли. Більше скажу, вони їх не прийняли, ці зміни. Тому зараз є проблематика. Держгеонадрами підготовлено спільно з Міністерством екології та природи ці зміни і внесено на розгляд до Кабінету Міністрів. Також до комітету був наданий проект цих змін.

Постійно ми ведемо поширення інформації про нові інвестиційні можливості на сайті нашого Державного інформаційного геологічного фонду України розміщується постійно інформація про… розкриваються карти геологічні, відбувається оцифрування, воно відбувається дуже повільно, але в цьому році ми хочемо цю роботу прискорити і хочемо цю роботу завершити хоча б на 40 відсотків те, що було прийнято на Асоціації геологічних служб Європи, створити єдину європейську геологічну карту, і Україна має увійти в цю єдину європейську геологічну карту. Тому цю роботу необхідно першочергово продовжувати і першочергово проводити в життя.

Також ведеться дуже багато роботи Держгеонадрами. Ця робота є поточна. Робота щодо проведення аукціонів, внесення змін до 594-ї постанови. Тому якщо казати про такі першочергові заходи, то це вони і є. А всі інші також Держгеонадра працює, але все в порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До слова запрошую Овчаренко Ірину Іванівну, виконувача обов'язки голови Державного агентства водних ресурсів України. Теж у своїй сфері вона пріоритетні напрямки представить. Прошу, пані Ірино.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Шановний Миколо Володимирович, присутні! Держводагентство спільно з Мінприроди напрацювало на 2016 рік наступні пріоритети. Перше, це впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейним принципом. Завдяки тісній співпраці і розумінню депутатів комітету екологічної політики щодо необхідності імплементації європейського законодавства, зокрема, водною рамковою директивою, на сьогодні підтримано проект закону, який впроваджує інтегровані підходи в управлінні водними ресурсами. Прийняття закону стане початком впровадження реформ в галузі водного господарства, будуть встановлені правові нормативи практичного запровадження переходу від адміністративно-територіального управління до басейнового управління водними ресурсами. Зокрема, буде розроблено порядок складання планів управління річковими басейнами, які є стратегічними документами для розвитку басейнів; методики визначення меж районів річкових басейнів, суббасейнів, водогосподарських ділянок, а також водогосподарських балансів; методики визначення масивів поверхневої та підземної води, визначення їх екологічного та  хімічного станів. Крім того, агентством буде удосконалено організаційну структуру басейнових та обласних управлінь водних ресурсів.

Друге, це дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та  держави в частині одержання документів дозвільного характеру щодо спецводокористування. Агентство на 2016 рік вбачає першочерговим завданням – врегулювання відносин у сфері спецводокористування. Необхідність дерегуляції в цій сфері викликана надмірним навантаженням на суб'єктів господарювання при оформленні права на спеціальне водокористування та відсутності єдиного підходу та вимог дозвільних органів у кожній області. Врегулювання відносин у цій сфері дозволить зменшити кількість дозвільно-погоджувальних документів, обмежити сферу дії спеціального водокористування для вторинних водокористувачів та водокористувачів, які використовують у своїй діяльності невеликий обсяг водних ресурсів, збільшити строк права на спецводокористування, дати можливість оформляти дозволи на спецводокористування в електронному вигляді, скоротити перелік документів, які подаються для оформлення цього права. Третє, це впровадження механізму державного приватного партнерства для стимулювання охорони вод, забезпечення раціонального  використання водних ресурсів та меліорованих земель.

У 2016 році ми беремо зобов'язання: розробити проект Закону про створення та функціонування організацій, асоціацій землеводокористувачів, який дозволить в умовах децентралізації забезпечити контроль за раціональним використанням водних ресурсів та меліорованих земель. Міжнародний досвід щодо створення таких організацій свідчить про ефективне використання природних ресурсів. Чітке планування та оперативне управління  водними режимами на зрошеній  та осушеній забезпечать  екологічно обґрунтоване використання води. Такі підходити важливо здійснити через впровадження механізму державно-приватного партнерства шляхом утворення організацій або асоціацій землеводокористувачів, які об'єднують: землевласників, орендарів та водокористувачів.

Зазначені заходи дадуть можливість забезпечити охорону та раціональне використання водних ресурсів: зменшити фінансове навантаження на бюджети, залучити інвестиційні кошти за рахунок міжнародних допомог, використати державний… механізм державно-приватного партнерства, в тому числі через концесію внутрішньогосподарських меліоративних мереж.

Окрім цих пріоритетів, які  пов'язані з нормотворчою діяльністю у нас в поточному році буде проведено: водообмін у Краснопавлівському водосховищі, що забезпечить питні потреби міста Харкова, екологічне оздоровлення річки Інгулець шляхом промивки  її русла, після скидання вод гірничодобувними підприємствами Кривбасу. Акумуляцію необхідної кількості води у Дністровському та каскаді Дніпровських водосховищ на потреби населення та  галузей економіки. Перекидання води  в маловодні регіони магістральними каналами Держводагенства, проведення екопопусків у басейнах нижнього Дніпра, Дністра та річки Рось. Завершення розробки ТЕО щодо поліпшення гідрологічного режиму та  покращення екологічного стану річки Сіверський Донець, в межах Донецької, Луганської та Харківських областях. Введення в експлуатацію автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи із Прикарпаття, яка забезпечить моніторинг паводкової ситуації в басейнах Дністра, Пруту та  Сірету. А також у поточному році  буде розпочато впровадження  державного інвестиційного проекту щодо реконструкції захисного масиву каскаду Дніпровських водосховищ. Такі у нас пріоритети на 2016 рік.  Дякую   за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Іванівно.

До слова залучаю керівника Державного агентства рибного господарства України Ярему Богдановича Коваліва. 

А?! Трошки дальше у мене, може, у мене інший список, да. Але я розумію так, що Ярема Богданович в частині нашій природокористування, екологічні, бо це братська нам структура, він активно працює з Міністерством аграрної політики, але тим не менше думає, що мусить вболівати і за екологію, і природокористування.

Прошу Ярема Богданович.

 

КОВАЛІВ Я.Б. Микола Володимирович і присутні, дякую за слово.

Коротко, для рибного господарства дуже важливо забезпечувати такий спосіб використання природного ресурсу, щоб не тільки задовольнити економічні інтереси рибалок, але і зберегти природні ресурси, більше того, дозволити їм примножуватися. В цій частині, крім проблем екологічних для рибних запасів нашої країни, є ще і проблема так званої нерибальства, це незаконно, непідзвітно і неконтрольовано, це тільки браконьєрство, це і перевищення лімітів вилову промисловиками, це і, скажімо так, не зовсім сумлінне дотримання норм виловів нашими любителями, особливо зараз зимовий період, можу сказати, що буквально на вихідних спостерігали близько тисячі, напевно, осіб, які ловили на зимувальних ямах.

Які плани на 2016 рік. По-перше, це запуск, завершення запуску рибного патруля, вже зараз завершується конкурсний відбір пілотного проекту в Києві і Київській області, сьогодні останній день засідає конкурсна комісія, найближчим часом будуть оголошені результати, в подальшому будемо запускати конкурсний відбір і рибний патруль в інших регіонах України.

Важливо, це напрямок, це розмежування водойм і встановлення чітких зон для промислового рибальства, ми працюємо також над тим, щоб стимулювати наших промисловиків об'єднуватися в самоорганізації для того, щоб делегувати їм певні повноваження, які зараз є в Державному агентстві рибного господарства, наприклад, щодо  розподілу знарядь лову.

Відповідні зонування уже зараз закріплені в режимах рибальства на 2016 рік. Опрацьовуємо їх, уже бачимо, що є певні недоліки в питаннях, пішли на зустріч нашим громадським активістам в частині обмеження лову в верхів'ях Дніпра на Київському водосховищі. Хоча там є теж питання, які ми зараз опрацьовуємо.

Наступні важливі кроки у нас. Це введення електронного моніторингу суден для більш ефективного і жорсткого контролю за промисловим рибальством. Це введення електронного звітування за об'ємом вилову. Це питання впровадження і обмеження кількості рибоприймальних пунктів, яких зараз у нас, на жаль, на наших водоймах дуже багато, які не дозволяють ефективно і належно контролювати об'єму вилову і вилучення водних біоресурсів з наших водойм.

Важливий напрямок, на якому сконцентруємося цього року, це впровадження так званого сертифікату погодження, умовна назва. Суть його полягає в тому, що повинні тут впроваджувати європейський досвід, який передбачає, що при першому продажі рибної продукції з'являється документ, в якому фіксується і той, хто виловлював рибу, і перший покупець. І це документ супроводжує продукцію до кінцевого споживача. Для чого це потрібно. Для того, щоб обмежити можливість продажу браконьєрської риби легальними каналами.

Важливо теж, що діючі норми, і тут відповідний законопроект уже є у Верховній Раді, проходить погодження. Діюча відповідальність за порушення, за браконьєрство, за, наприклад, електролов і так далі, і так далі, вона не виконує свою функцію, не стимулює наших людей не порушувати законодавства. Тому ми виступаємо за збільшення відповідальності і очікуємо, що така законодавча ініціатива буде схвалена цього року Верховною Радою України.

Також важливо те, що також говорив Микола Володимирович. Це стимулювання аквакультури. Тут хочемо сказати про те, що в цьому напрямку у нас є дві ініціативи. Перша. Це створення спеціалізованого фонду підтримки рибного господарства України, який повинен наповнюватися з коштів в тому числі, пов'язаних з виплатою збитків за нанесення шкоди нашим природним ресурсам, водним біоресурсам в наших водоймах. Наприклад, в результаті днопоглиблювальних робіт.

Окрім того хочу зауважити, що Україна зараз очікує на схвалення Верховною Радою Угоди з з Європейським інвестиційним банком, яка передбачає виділення більше  400 мільйонів   євро на три напрямки, у тому числі на підтримку рибальства. І тут ми очікуємо, що  це дасть можливість нашим  підприємцям  рухатися в напрямку розвитку не тільки аквакультури, але  і  марикультури, оскільки   минулого року ми нарешті прийняли нормативні документи, які дозволяють брати в оренду частину водойми чи моря, чи наших  водосховищ. Якщо коротко, це все. Якщо є питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До слова запрошую голову Державного агентства управління зоною відчуження Петрука Віталія Вікторовича. Прошу, пане Віталій.

 

ПЕТРУК В.В.  Шановний Микола Володимирович, шановні присутні!  Діяльність  агентства з управління зони відчуження у першу чергу у 2016 році буде зосереджена на виконання бар'єрної функції, тому що радіаційний фактор він продовжує залишатися  основним  у визначенні  потенційної небезпеки для  населення, що проживає  у прилеглих територіях до зони відчуження,  і також населення України  в цілому.  Для  цього  у нас функціонують спеціалізовані підприємства, які забезпечують на належному рівні постійний радіаційно-екологічний моніторинг навколишнього середовища. У глобальному плані наша робота  буде зосереджена  на завершенні в установленому визначенні терміни і відповідно до визначених проектів  це будівництво найбільших проектів за підтримки  міжнародної спільноти, це нового безпечного конфайнменту та сховища    відпрацьованого ядерного палив 2. Ці проекти, я  вам хочу доповісти, ідуть відповідно  до затвердженого графіка. І ми розраховуємо на те, що вони будуть здані  в експлуатацію у визначені терміни.  Якщо по новому безпечному конфайнменту  у нас є  і необхідне фінансування і виконуються роботи згідно графіку, то по СХОЯТ-2  є наявний дефіцит коштів. Він пов'язаний з тим, що виникла курсова різниця між євро-доларом. У зв'язку  з цим Європейським  банком реконструкції і розвитку ініційовано проведення  Асамблеї  донорів 25 квітня  2016 року у місті  Києві, на якому також буде розглянуто питання. Але фактично проведена так звана донорська конференція, де буде оголошено про внесення коштів для покриття наявного дефіциту. Сьогодні вже була відповідна нарада в уряді і цим питанням займаємося. І до Асамблеї донорів готуємося. Планується, що дійсно будуть представники 26 країн. З них порядка 18 країн, це нинішні члени, донори Рахунку ядерної безпеки. Ми розраховуємо, що до нас приєднається ще 5 нових країн, які внесуть свій вклад якраз до Рахунку ядерної безпеки.

Крім того, єсть інші, більш дрібні проекти, які на завершальній фазі. Один з них, це фактично буде зданий до 26 квітня в експлуатацію, сховище для зберігання, довготривалого зберігання джерел іонізуючого випромінювання. Він збудований за підтримки Європейського Союзу та Уряду Великобританії. І я думаю, що до початку квітня, можливо, в кінці березня він буде зданий в експлуатацію. І будуть проведені "гарячі" випробування. Це що стосується поточної діяльності.

Що стосується законодавчих ініціатив, які ми внесли до Програми дій уряду на 2016 рік. Це в першу чергу ми цього року плануємо законодавчо врегулювати особливості землекористування, спеціального водокористування, поводження з небезпечними відходами на території зони відчуження. На сьогодні, справа в тому, що на рівні законів чітко не визначено компетенції центральних та місцевих органів виконавчої влади, ну, і взагалі здійснення владних повноважень у зоні відчуження. Відповідний законопроект розроблений. І я сподіваюсь, що протягом року, навіть в першій половині нам вдасться його прийняти.

Наступна ініціатива законодавча. Це вдосконалення класифікації радіоактивних відходів в Україні. Застосовані нині на практиці критерії класифікації відходів радіоактивних орієнтовані на забезпечення радіоактивної безпеки персоналу та населення при збиранні та зберіганні РАВ, а також спрощення та здешевлення обліку РАВ. Чинна класифікація РАВ на разі непридатна для забезпечення економічної ефективності захоронення радіоактивних відходів.

Розроблена відповідна нова класифікація, вона розроблена за підтримки, знову ж таки, Європейського Союзу, за участю всіх відповідних регуляторів нашої держави і основні її відмінності полягають в тому, що, може, вона дає можливість захоронення РАВ в сховищах різного типу і замість двох запропоновано використовувати 4 типи сховищ для захоронення. Я ще раз кажу, це класифікація, зміни класифікації РАВ для захоронення, відповідний законопроект теж розроблений. Я думаю, що всі регулятори... регулятори приймали участь в його розробці і теж сподіваюсь, що це дасть нам поштовх розвивати далі інфраструктуру і завершальний цикл фактично, ну, ядерний в Україні, що стосується захоронення РАВ.

Інше питання, яке ми теж плануємо законодавчо врегулювати – це як раз вдосконалення системи фінансування поводження з радіоактивними відходами, так званий фонд поводження з РАВ. Справа в тому, що наразі через внесення змін до законодавства за, ну, протягом останніх там 8 років в нас знівельовано основні принципи роботи цього фонду, які полягають в тому, що виробник, ну, виробник платить, воно в нас залишилося, але не перекладаємо на наступні, майбутні покоління фінансовий тягар і, звичайно, безпека для населення і робітників. Цей законопроект теж розроблений і сподіваємося на підтримку Верховної Ради, що він буде прийнятий в поточному році. В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В нас ще є одна братська інституція, так само, яка в системі МінАПК, але яка безпосередньо цілу низку природоохоронних функцій повинна виконувати. Тому ми так само попросили агентство, Державне агентство лісових ресурсів презентувати своє бачення.

І я до слова запрошую першого заступника голови Державного агентства лісових ресурсів Юшкевич Христину Василівну, прошу.

 

ЮШКЕВИЧ Х.В. Дякую, шановний Микола Володимирович, присутні, дякую за слово. Держлісагентство на 2016 рік в першу чергу планує забезпечити основні функції, які передбачені Лісовим кодексом наших лісових ресурсів, це екологічну, протиерозійну, водоохоронну та рекреаційну функцію.

В першу чергу для цього з поточної роботи Держлісагентство запланувало ряд наступних заходів. Перше, проведення агролісотехнічних заходів на ярах, балках та інших ерозійно-небезпечних землях. Для цього Держлісагентство планує створити понад 4 тисячі гектарів нових лісів, однак це буде при відповідному фінансовому забезпеченні. Крім того, Держлісагентство планує заходи з охорони і відтворення лісів.

Слід зазначити, що на 16-й рік Держлісагентством заплановано посадити ….. лісу на площі близько 28 тисяч гектарів і природного оновлення на площі 17 тисяч гектарів. Однак слід зазначити, що на 16-й рік Держлісагентство має досить велику проблему, оскільки всі заплановані заходи з відтворення і посадження нових лісів, вони у нас пов'язані тісно з фінансуванням. Що стосується ресурсних регіонів, то ми переконані і забезпечимо на 100 відсотків заплановані роботи. Те, що стосується південно-східного регіону, в нас на 2016 рік в Державному бюджеті не передбачено фінансування на здійснення таких заходів, тому ми маємо певну небезпеку щодо невиконання цих робіт і наступне у нас буде досить велика проблема стояти по охороні лісів від пожеж.

Тому, користуючись нагодою, ми звертаємося і просимо підтримки на те, щоб все-таки переглянули можливість і виділили фінансування для південно-східного регіону.

Що стосується наступної поточної роботи, то хочу зазначити, що Держлісагентством планується проводити заходи щодо охорони тваринного світу та боротьби з браконьєрством, утримання об'єктів природно-заповідного фонду, здійснення  моніторингу лісів, а також наукові дослідження та проектні розробки.

Більш конкретно по кожному, напевно, я не буду зупинятися, єдине б хотіла сказати, що це є досить важливі заходи, які також потребують фінансування. Держлісагентство зі своєї сторони в процесі реформування передбачає залучення як інвестиційних коштів, так і пропозиції щодо реформування лісової галузі щодо певної самоокупності цієї галузі, однак до проведення реформування ми не можемо здійснювати необхідні заходи, які забезпечать природоохоронні заходи, ми не зможемо забезпечити без відповідної державної підтримки.

Зупинюся коротко на тому, що плануємо реформувати, і хочу сказати, що стосується заходів охорони тваринного світу та боротьби з браконьєрством. Держлісагентством на 16-й рік заплановано утворення мисливської охорони до кінця цього року, передачі їй, підпорядкування її центральному апарату Держлісагентства і забезпечення відповідного оснащення та роботи цієї охорони.

Крім того, Держлісагентством передбачається удосконалити автоматизовану інформаційну систему обліків мисливців та використання Державного мисливського фонду, а також оперативного обміну інформації щодо ведення мисливського господарства.

Хочу зазначити, що важливим кроком, який передбачається на 2016 рік і запропонований в програмі уряду, це створення єдиного електронного обліку деревини, який дозволить нам, скажімо, зупинити тіньовий  і не прозорий обіг деревини, а також припинити незаконні рубки, які ми на сьогоднішній день спостерігаємо.

Тому це так коротко про те, що плануємо, але єдине, ще раз хотіла б зупинитися і сказати, що ми на сьогоднішній день дійсно маємо велику проблему, яка стосується недофінансування галузі і ми до кінця не зможемо виконати всі необхідні заходи, які передбачені на 2016 рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Христина Василівна.

Я цю тезу хочу посилити.

Дійсно сталося, на мою думку, взагалі неприпустима річ, зараз ми ледь не 150 підписів зібрали, там є це звернення депутатів всіх фракцій, але це не в нашому комітеті, а в бюджетному комітеті, що умовно кажучи,  що уряд навіть, то  там  Мінфін пропонував чи уряд, тобто  зробити з рівністю до навпаки. Тобто ті регіони, де… які нормально  заробляють і більш-менш себе впевнено почувають,  значить, вони от якби  в межах там можливостей якісь профінансоваі так далі, а південь і схід практично на лісозахисні, риродоохоронні дослідницькі речі, взагалі,  грошей не має.

І виникає ситуація, що ми, якщо так піде, то оце ми пів-України у нас  зникне інституційна, так би мовити, управлінська модель в частині  лісорозведення, збереження, захисту і таке інше. І… ну,  вже пізно кинулися, звичайно, але я говорив із  головою бюджетного комітету, але тут бюджетний комітет я думаю нас підтримає, а це ж бюджет тепер треба думати як нам  уряд переконувати, шукати механізм. Тому що за цей рік, щоб ви розуміли, от, наприклад, Харків, Херсонські науково-дослідні там всі, вони всі зникнуть, тому що вони там у перекидку зараз. Я говорив з  агентством, вони розуміють складність  проблеми, вони якісь там перекидки зроблять – там  Західної України на там Східну, Південну. Але ці перекидки, ну, що воно  місяць, три місяці, чотири місяці, а загально фактично ми  півкраїни втрачає  у цій системі  координат, тому я буду  максимально контролювати  ситуацію по бюджетному комітету. Подивимося як ситуація піде, але   я думаю, що тут якийсь достатньо жорсткий тиск або поясненню уряду, що це  просто небезпека. Небезпека для галузі, тому що я розумію, що  бізнес: ліс рубати і продавати – одна справа, інша справа займатися  лісорозведенням, охороною і дослідницькими речами. Тому якщо говорити про провали у бюджеті, то це один у нашій галузі, то це  один із найсерйозніших провалів, який мав місце я так розумію, з подачі Мінфіну, який вирішив на екологію в черговий раз зекономити кошти.

Ну, і друга проблема, ми  закон зареєстрували, звичайно,  ми і в минулому році працювали, ця всі біда з земельним  податком для природо-заповідних організацій, ви розумієте, що те, що вони компенсацію  там 8 мільйонів заклали. От міністерство дало, мені порахували, що там попередньо як  динаміка того, що зараз нарахували місцеві бюджети десь до 300 мільйонів треба буде заплатити, а компенсату десь 8 мільйонів, народ з розуму посходив  на місцях.

Значить, от, вони вирішили, що за рахунок заповідників вони будуть виживати. У нас є заповідники, де, яких обклали податком десь до 20 мільйонів. Можете уявити собі, значить, 20 мільйонів заповідник, якого… взагалі статті такої немає, значить, в нього. То, що його, щоб він збанкрутував і там мисливське господарство зробити чи що там з ним зробить?

Тому це друга тема. Це не державний бюджет, не центральний бюджет, тобто це мова про місцеві бюджети. Але так само ж, ну, коли влада це доробила, вона розуміла, що, знаєте, це завжди, там, міський голова чи якась організація, яка скаже, що давайте платіть, заробляйте і платіть, і так далі. А дворян туди. Або я кажу, що або в бізнес це перетворювати, або зняти цей податок. Ми зареєстрували сьогодні цей законопроект. Але, ну, так само це забере, як ви розумієте, достатньо великий час поки ми… А це податковий комітет, не наш комітет. Тепер нам треба в податковий йти проситися, пояснювати, потім знову в уряд пояснювати і так далі.

Друзі, до науково-експертної частини переходимо. Я до слова запрошую декана факультету захисту рослин, біотехнологій і екології Національного університету біоресурсів і природокористування Миколу Миколайовича Долю. Прошу.

 

ДОЛЯ М.М. Шановний Микола Володимирович, присутні, я б хотів би до вас би звернутися з пропозицією як дійсно бачити сьогодні пріоритети ті, що мають широкомасштабне значення. І один із таких підходів, на мій погляд, і нашої, скажемо, наукової сфери діяльності - це бачити наслідки хімізації, що відбуваються на наших прекрасних українських землях.

Я вам скажу, шановні друзі, понад 7 мільйонів страждають щороку, 7 мільйонів гектарів. Це дійсно великі площі. І вони страждають від тієї, що є проблема в сівозміні, да ще і від того, що знання і вміння, і, будемо казати, фактори, які підсилюють негативну післядію проявляються щороку. І я привів би такий простий приклад. Ми, мабуть, не менше втрачаємо чим на сході, якщо це питання візьмемо вирішувати, воно буде у нас дуже надзвичайно актуальним.

Продивіться по окремих культурах. Мезотріонова група, тифенсульфуронова група і медсульфурони на соняшнику сьогодні проблема інколи номер 1 в пересіві, проблема в зниженні врожаю, якості, культури землеробства, я сказав би економічного негаразду від малого фермера до великого. І така проблема на соняшнику, подивіться, будь ласка, на ці фрагментарні фолії, приводить і зводить нанівець в більшості випадків економіку ведення даної культури.

Якщо проаналізувати отакі, будемо казати, дії у сівозміні, вони є сьогодні дійсно дестабілізуючими і їх треба сьогодні на порядку денному вирішувати із знанням, із відповідним кваліфікованим підбором відповідних фахівців. Продивіться, будь ласка, тифенсульфурон, проблема в сівозміні,  понад 30 препаратів тифенсульфуронів, вони дійсно потрібні, необхідні, вони використовуються, але наслідки їх можуть бути, особливо у спеку, коли порушується баланс рівноваги біологічних агентів в ґрунті, колосальний, надзвичайно важливий.

І от дивіться, що на ріпаку, сьогодні ми пересівати будемо ріпаку майже на 40 відсотках площ. На 68-ми відсотках у тих регіонах, де ми провели обстеження, негативно проявляється именно після дії речовин, які  застосовувалися в попереднику, це теж колосальна проблема. І знову викликають на перше місце після дії йодсульфуронів діючих речовин, як і тоже майже у 20 препаратах використовуються в Україні,  це  теж проблема актуальна.

Подивіться на озиму пшеницю після дії імазетапірів, калійна сіль – проблема, якщо придивитися сьогодні на ті елементи технології, що сприяють післядії, то такий фактор хлібної країни, нашого, будемо казати, найкращого потенціалу у вирощуванні сильних пшениць зведеться теж нанівець, теж актуальна проблема. Імазетапірова група має негативний  вплив також, я як фахівець, декан факультету, який готує кадри, запевняв би вас і просив би вас підтримати все-таки високоякісну підготовку фахівців, щоб оці контрольні місії, які стосуються речовин, фрагментарно я вам показав, були дійсно підконтрольні фахівцям і щоб ми повернулися до якості роботи через именно високоякісну кадрову підготовку фахівців в університетах і у відповідних структурах. Гербіциди вибіркової дії також мають негативне значення. От придивіться мезатохлорова група що несе на слабо... будемо казати, по балансу, по бонітету ґрунтах, негативна післядія і в рік використання, і через 10-12 місяців після їх застосовування, фактор колосально важливий і особливо з коливанням температури повітря, з інтенсивною зміною клімату отакі препарати, що я тут навів їх, понад 100 препаратів, продивіться, будь ласка, в сумішах, в окремій групі, в комбінаціях із тими елементами, будемо казати, які, будемо казати, наповнюють ці речовини, несуть інколи колосальну проблемну сторону розвитку нашого, будемо казати, землеробства в Україні.

Що ми пропонуємо. Кабінету Міністрів підготувати постанову щодо моніторингу після дії агрохімікатів та хімічних засобів захисту рослин у ґрунті, в воді, рослинах. Питання актуальне. Реєстрація є. Контроль за реєстрацією є. А контроль за післядією відсутній.

Постійно контролювати виконання законів. Номер один – закон захисту рослин, про карантин, про пестициди і агрохімікати. Як ніколи потребують механізмів втілення в житті.

Наступне. Реєстрацію хімічних засобів захисту рослин проводити при наявності науково обґрунтованих звітів та висновків щодо динаміки поведінки мікрозалишків, будемо казати, препаратів в оточуючому середовищі.

Наступне. Посилити підготовку фахівців по спеціальностях: "Захист та карантин рослин", "Екологія", "Біотехнологія".

Впровадити у виробництво вітчизняні ресурсозберігаючі технології, які проводять детоксикацію фізіологічно стабільну дію рослин. Посилити державний контроль якості робіт в системах землеробства, моніторингу ґрунтових, будемо казати, потенціалів рослинних і тваринних ресурсів.

На базі Національного університету біоресурсів і природокористування розробити і впровадити у виробництво технології моніторингу детоксикації ґрунтів степолісу, степу і Полісся України – у всіх формах землекористування України. Я просив би вас підтримати цю ініціативу і вас, Микола Володимирович, надати такий, будемо казати, пріоритет. Він сьогодні найважливіший і я скажу, стабілізуючий економіку, екологію, фіто-санітарний стан в Україні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Миколайович. Ми тут "перекинулися", що у нас навпаки протилежна зараз аудиторія. У нас держпідприємництво і МінАПК через уряд чи через депутатів, навпаки не цю позицію, що ви кажете, а скоро все повідміняє і ще хоче приєднати екологію до міністерства. Кінець наступить повністю країні і екології наступить кінець.

Тому що гроші понад усе. І виникає ситуація, що ми тут десь ловимо через комітети оці дерегуляційні речі, де наша там екологічна складова. В уряді так само, вони десь ловлять. Тобто все воно, так би мовити, відміняється. І я думаю, що важливо, щоб оті науковці як університет, ну, мусили сказати слово. Тому що я почав займатися цими. Наприклад, говорили, там в Грузії все повідміняли, а потім знову до цього повертаються вони. Повідміняли, а потім зрозуміли, що треба контролювати і внесення мінеральних добрив, і всю хімізацію, і так далі, і так далі.

То нам треба подивитися і на ті, на той досвід, де назад повернулися, тому що на відміну від цих всіх наших функцій контрольних  значить ми зайдемо далеко.

До слова запрошую  завідувача кафедри гідрогеології і інженерної геології  Інституту геології Київського національного  університету  Тараса Шевченка Кошлякова Олексія Євгеновича. Прошу, пане Олексій.

 

КОШЛЯКОВ О.Є. Дякую за можливість виступити. Я конкретно стосовно врахування  впровадження європейського досвіду в  галузі водної політики як одного із пріоритетів. І тут у багатьох виступах це  ми чули і дійсно записано запровадження моделі  управління  водними ресурсами  з врахуванням басейного принципу. Це правильно і це саме те ключове питання, з якого буде розкручуватись, я так думаю, взагалі впровадження нормального  європейського досвіду. Йдеться про Водну рамкову директиву, ясна річ.

На що  я  б хотів тут  наголосити і на що звернути увагу.  У нас на сьогодні, коли ми  кажемо про запровадження такої моделі,  фактично відсутнє у нас районування територій  України  за басейновим принципом, як це  вимагає Водна рамкова директива, і врахування, я маю на увазі не лише гідрографічного чи  гідрологічного, а  поєднаного  і водогосподарського і  гідрогеологічного районування. У нас підземні води традиційно  в рамках служби надр геології надр. А  європейський досвід і  вимоги такі, що це треба єдине районування. Так от я хотів  запропонувати, ну і да ще наголосити, що  методики такого районування, в принципі, не розроблені, не адаптовані. На сьогодні є лише методики гідрографічного водогосподарського районування,  13-го року спроба була фахівцями зроблена. Що стосується підземних вод, такого   ще не робили. І я думаю, що саме в цьому ракурсі треба на  першому етапі  і розробити такі методики, загальний узгоджений підхід. Це не вимагає  якихось там  грошей, додаткових польових досліджень, інформаційна база для цього є в державних установах, фондах з залученням фахівців науковців, освітян це можливо зробити протягом року і тоді в подальший розвиток цього басейного принципу управління буде правлений саме в подальшому на кінцеву мету забезпечення населення якісною питною водою раціонального природокористування.

Тому я прошу підтримати таку ідею, все ж таки організаційно подумати як через Міністерство екології і природних ресурсів, Комітет з геології та надр, водна агенція, щоб зробили щось таке спільне і корегували цю роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зрозуміло. Олексій Євгенович, зрозуміло.

До слова запрошую завідуючого кафедри екології факультету природничих наук Національного університету Києво-Могилянської академії, Віктора Івановича Карамушка. Прошу, пане Віктор.

 

КАРАМУШКА В.І. Дякую, пане голово.

Я хочу почати з того, що я хочу подякувати пану Миколі Долі за те, що підняв питання стосовно підготовки спеціалістів.

Ми всі говоримо про компетенції, про те, що ми робимо, що ми повинні робити. Дуже важливе питання. А компетентність, спроможність чи є в нас така? І мені здається, перед вищою школою завдання ці не зникають.

У зв'язку прийняття Закону "Про вищу освіту" зараз виникли певні колізії, зокрема має бути розроблений формат чи модель цього спеціаліста, тобто державні стандарти нового типу. Я думаю, що це  з цим питанням, з цією проблемою справляться впродовж цього року.

Але залишаються інші питання.

У зв'язку із децентралізацією і реформами на місцевому рівні, виникли проблеми із підготовкою спеціалістів, які мають відношення до довкільних аспектів на місцевому рівні. Мені здається, на це теж треба звернути суттєву увагу.

І крім цього, дуже важливим, на мій погляд, видається запровадження реальної конкурсної системи добору кадрів. Ми змирилися з тим, що міністр у нас може бути з будь-яким форматом професійної підготовки, але спеціалісти повинні бути дійсно підготовлені.

І останній момент, на що я хотів би звернути увагу все-таки. В кінці року я отримав інсайдерську інформацію із міністерства і серед пріоритетів, запланованих на цей рік, ще фігурував один – нормативно-правове забезпечення доступу громадськості до екологічної інформації  та участі у прийнятті рішень. Він якоюсь мірою пролунав  у  звіті, у доповіді міністра, але  як окремий ви  цього не бачили. Мені здається, це дуже важливо. Тому що навіть  ті рішення і ті законодавчі вимоги, які вже були чинними, на  жаль, ми призабули.  Звіт про стан  навколишнього середовища в Україні останній, здається видавався  у 2012 році чи  14-му. Немає цього. Мені здається, це важливі речі, і вони  не  потребують особливих зусиль, але  на  це варто було  б звернути увагу саме зараз. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошую ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти управління Мінприроди Бондаря Олександра Івановича. І далі, друзі,  час уже іде, я буду тоді  тут  маневрувати, уже залучатиму і  до наукового  експертно-громадське середовище, бо часу  у нас  не так багато залишилось. Тому тут  зараз будемо  уже більш  творчо підходити по виступах. 

Прошу,  Олександр Іванович.

 

БОНДАР О.І.  Микола Володимировичу, я теж   хочу    приєднатись до подяк, але ж трошки іншого плану, тому що  я хочу подякувати вам у першу чергу за те, що ви врятували, я би сказав,  науку і  галузеву  екологічну  науку від такого  "щасливого"  злиття  з Міністерством освіти,  в який вона точно  вже загинула остаточно.

Але я  хотів   ще  зупинитися якраз на науковій складові, тому що прекрасно   приймати закони, прекрасно говорити про адаптації, безперечно, і ми готові до цього, тому що  у нас діє Технічний  комітет  по стандартизації у галузі охорони довкілля, ми готові. Тому що  за останні  4-5 років жодного  такого заходу, який стосувався б адаптації,  конференції   і так далі  у нас як на замовлення  не надходив за цей час. Але питання, знаєте, один дуже відомий військовий казав  про те, що той, хто не годує  власну армію, годує армію ворогів. Ви знаєте, в цьому ми переконалися в 14-му році, коли ми  були загублені і частково окупований Донбас, Крим. І зараз прийдеться багато зусиль використовувати для відновлення рівноваги, військової у всякому випадку, потенціал. Так же само, я думаю, ще більше і такі гірші наслідки будуть в результаті девальвації наукових кадрів, розробок і таке інше.

Хочу сказати, що з 1991 року науковий потенціал держави скоротився в 3,5 рази діючих, я маю на увазі, науковців. Це раз.

Інноваційна складова в нашому продукті (ВВП) складає всього 1 відсоток в експортній продукції, 1. Хоча такі величезні країни європейські, Сполучені Штати, то есть я… Німеччина, Франція, також і Сполучені Штати ВВП, інноваційний продукт складає 70 відсотків.

Цікава, між іншим, і оцінка, наш підхід в нашій державі відносно національного багатства. Є дві речі – наша оцінка і оцінка, наприклад, Сполучених Штатів.

Наша оцінка складається із двох: національного багатства і з оцінки ресурсів земельних, водних. Це одна складова. І з надр. Так я скажу, приблизно 70 відсотків це ґрунти, 30 відсотків – лісові і так далі складова.

Що говорить про це Агентство екологічне Сполучених Штатів і Світовий банк. Переоцініючи… Сполучені Штати 5 відсотків це всього-на-всього природні ресурси, 19 відсотків – це надбудови, індустрія і 76 відсотків  - це розумовий потенціал.

Я думаю, що нам теж треба повернутися обличчям до цієї справи, тому що основні європейські нормативні документи, а також програми, наприклад, "Горизонт–2020" інноваційного розвитку Євросоюзу.

Далі питання по, в свій час, іще нагадаю, японські крани і Корею, які десь за 30 років збільшили кількість інституцій в 15 раз. На сьогодні екологічна наука практично… на сьогодні практично не фінансується. Я не говорю про фундаментальні науки для цього є Академія наук велика. Я думаю, прикладні науки, які потребують свого впровадження, тому що у нас жодної розробки власної навіть на… по переробки відходів, установки, яка б функціонувала в нашій державі на сьогодні розробки такої немає.

Тому я пропоную конкретно розробити і прийняти план уряду, включити програму спец…, ну, скажімо, таку програму, цільову програму, яку б можна було попередньо називати "Інноваційна наука і освіта для безпечного довкілля", наприклад. Сюди, між іншим, може, треба було би обов'язково вписати питання і освітянської складової.

Ви знаєте, хтось казав, що я не боюсь міністра освіти, але я боюсь освіти міністра. Я думаю, що ті люди, які приймають питання відносно важливих рішень по стану довкілля, вони повинні мати відповідну екологічну освіту, це обов'язково.

Крім того, світ пішов на далі вперед, на сьогодні вже не екологічна освіта, а було 10-ліття освіти для збалансованого розвитку, це зовсім інший крок. Тому я пропоную, щоб була відновлена спільна комісія між Міністерством екології і Міністерством освіти по освіті для сталого… і  екологічної освіти, сталої для освіти для збалансованого розвитку.

Крім того, у нас в свій час були такі ставлю на голосування агентством державної служби питання по створенню для підготовки, при підготовки державних службовців різного рангу, створити такий центр, міжгалузевий центр, на якому можна було підготувати спеціалістів. Він практично є, його треба відновити, я буду просити теж, Микола Володимирович, сприяти цьому питанню.

І ще такий важливий момент. Знаєте, ми на сьогодні маємо оцінку забруднень, ми маємо на сьогодні вартісний вираз скидів, викидів, але ми абсолютно не маємо вартісної оцінки природно-заповідних унікальних територій, ми не маємо економічної оцінки. Ми, крім того, не маємо і винесений в натуру меж природно-заповідного фонду, він реалізован тільки на 25 відсотків, і тому ці захоплені території, це є наслідки, тому що невпорядковані території.

Тому ми пропонуємо, у нас є, ми передали вам пропозиції, відповідні зміни про природно-заповідний фонд, про екологічну мережу, внести для того, щоб можна було винести в натуру і дати економічну оцінку якраз цим ключовим територіям, дати оцінку і економічно закріпити цю справу.

Ви знаєте, ми не можемо ще минути ще однієї ситуації, про яку сьогодні не говорили, але вона практично провела таку демаркаційну лінію на сьогодні між 14-м і ранішнім періодом і сьогоднішнім, це військові дії і в Донбасі.

Не можна не сказати і оминуту цю справу, тому що ми зараз працюємо з військово-цивільними адміністраціями і говоримо про те, що абсолютна екологічна складова  на цьому рівні немає, не існує, це і питна вода, це водопостачання, це забруднення снарядами  і   забруднення території якраз залишками важких металів, цинку, стронцію і таке інше. Такі дані у нас є. І я думаю, що обов'язково потрібно на даному етапі   зробити такі системи в міністерстві, такий центр, який би координував по екологоресурсному  відновленню Донбасу.  Це дуже важливе  питання, і питання моніторингу теж  сюди повинно бути нанизано і логічно витікати із цієї ситуації.

І нарешті, 30 років Чорнобилю . Що ми маємо  плюси і мінуси, ми підведемо  трошки  пізніше  в цьому році. Але позиція і науки   про те, що на сьогодні і, можливо, і міжнародних організацій, яка була   висловлена  ще  в 2007 році на асамблеї,  63-й Асамблеї ООН, про те, що  треба відійти  від консервативних позицій до розбудови зони відчуження. І тому треба переглянути не тільки закони, які стосуються оцінки  і по захороненню радіологічних  і радіоактивних відходів, треба переглянути всю систему  законів, які були прийняті тоді ще і направлені на соціальний статус громадян. Чому?  Тому що вони консервують той стан, давайте говорити відверто, на кордоні, на міфічному кордоні України  створена така  депресивна зона на сьогодні, яка не розвивається ні економічно, на сьогодні  з обмеженим природокористуванням, і тому, можливо, це треба переглянути і розробити таку стратегію розбудови зони відчуження на екологічних  засадах. Я думаю, що це теж було б складовою якраз до роботи ….., які можна  було  б говорити  про  екологічні, еколого-економічні  основи  розбудови територій на альтернативних джерелах енергії, на "зеленій економіці", яка б дала новий  поштовх для розвитку цієї території.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Іванович.

Шановні колеги,  давайте оперативніше, бо ще у нас  список тут десь майже  20 осіб, а  у залишилось   25 людей…  Повертаю   нас  до назви, у нас:  "Пріоритети  діяльності уряду…". По цих якраз пріоритетах, якісь критикуємо, якісь підтримуємо, якісь додаємо, тобто тримаємося предмету дискусії.

До слова запрошу голову громадської ради при Міністерстві екології і природних ресурсів Савицького Валентина Вікторовича. Прошу. Я дам всім виступити, якщо вспіємо. Да. Будь ласка.

 

САВИЦЬКИЙ В.В. Да. Шановні друзі, громадська думка говорить все те, що ми не хочемо чути. Звичайно, пріоритети діяльності і в природоохоронній галузі, да, ми почитали. Але я взяв 10-річної давнини стан виконання пріоритетів діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Ви думаєте щось помінялось? Ні. Тобто ми переписуємо, приходить команда, переписує, трошки добавляє і все.

На сьогоднішній день Міністерство обскубане, доведене до ручки. Хочеться допрацювати. Да, прийде новий міністр і я скажу: "Узгоджені ці питання з бюджетом чи ні?". Ви дуже багато всі наговорили. Але їх треба погодити з бюджетом і нащо вони залишаться так як і 10 років назад тільки на папері.

Друге питання. Олександр Іванович дуже правильно сказав, Донбас, регіон, поводження з відходами. Нам прийдеться цю тему розвивати, робити. Біологічні відходи – це дуже важливе питання. Я думаю, що тут треба доопрацювати в Міністерстві екології.

І, Микола Володимирович, тут багато сказано, але в мене питання до вас. Я хотів би вас попросити, у нас дуже багато екологів, більш як 200 науковців, професора, кандидати, 10 факультетів, наука якось проходить стороною, невже у нас немає фахівців? Давайте звернемось до коаліції, зробимо відкритий лист, науковці, громадські організації дуже сильні у нас в Україні, щоб ці законопроекти, які ви напрацювали і прийняли, це надра, йде розбазарювання, ви розумієте?

Я сьогодні… сидить Держгеослужба, читає собі в Facebook як студентам роздається земля. Але скажіть, будь ласка, мо же кадастр надр у нас є? На протязі 5 років, я говорю за цей кадастр надр. Для того як підуть інвестиції, якщо не знаєте, якщо із під полу ви роздаєте цю землю?

Іще одне питання до вас. Давайте будемо гризти землю, битись головою об стінку, але, якщо вам дадуть міністра сюди на співбесіду, запросіть громадськість, запросіть вчених, давайте зробимо хоч перший день йому… Після цього він нас не  побачить, він буде ходити на Банкову, він буде звітувати там, він очолить "потоки", він начне обирати бізнес.

Тому просимо тільки до вас дадуть міністра, хто це буде – неважно хто. Давайте хоч перший день поставимо йому нормальні людські питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую. Ви знаєте мою позицію, я противник того, що тут ми говоримо, що спеціалісти залишаються, а міністри там як буде. Я думаю, що треба впливати всім на те, щоб і міністр був адекватний, професійний, і щоб ми його не вчили і  не розповідали, що йому робити і так далі.

Ніби ситуація так, я говорив практично з усіма фракціями, що ми  будемо наполягати на тому, щоб перед тим як буде  голосування, щоб таку в розширеному складі комітету за участю громадськості, щоб така презентація, хоч би він сказав, що він  думає, а ми запитали, що ми думаємо, щоб загальну таку, так би мовити… Ми розуміємо, що якщо вже внесуть там…, а особливо там 5 чи 6, умовно пакетом, так. То ми розуміємо, що нам дуже тяжко буде вплинути на ситуацію, то хоч ідеологічно ми його світоглядно наповнимо, так би мовити, правильно змістом, якщо не вдасться вплинути на ситуацію.

До слова запрошую директора науково-дослідної установи Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Мінприроди України Гриценка Анатолія Володимировича, прошу.

 

ГРИЦЕНКО А.В. Дякую, Миколо Володимировичу.

Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники  слухань! Уже в доповнення до  моїх колег, я хотів би тезисно зупинитись на деяких  аспектах наукового забезпечення саме пріоритетних напрямків діяльності і уряду, і, безумовно, Мінприроди. Існуюча система наукового забезпечення  діяльності Мінприроди сьогодні сформована і вона дозволяє вирішувати екологічні проблеми на самих різних рівнях їх формування від державної політики і нормативно-правового забезпечення до конкретних організаційних інженерних рішень.

З урахуванням досвіду наукової установи, яку я тут  представляю, я можу сьогодні  констатувати, що найбільш дієвими державними механізмами та інструментами  в поліпшенні стану довкілля і сьогодні залишається перш за все нормування, яке старе, але воно існує на сьогодні, тільки потребує декілька серйозних речей щодо його  вдосконалення.

Безумовно, це економічний механізм, на… тобто послідовне впровадження механізму: забруднювач повинен платити. І економічну компенсацію збитків, які ми сьогодні маємо від цього забруднення.

З огляду на наявний економічний стан слід вважати, що в короткотерміновій перспективі діяльність охорони довкілля має виконуватися з орієнтацією на пошук нових законодавчих науково, економічно обґрунтованих джерел, додаткових надходжень від природокористування.

На сьогодні законодавчий механізм такий створено Законом України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо цільового спрямування екологічного податку). Тому дуже  важливим є належне якраз нормативне забезпечення всіх напрямків природокористування.

Втім, я хотів би відзначити, що діяльність цих механізмів на сьогодні є певні у всіх проблеми, є певні вади, які істотно зменшують цей … цю діяльність, а іноді навіть нівелюють її. Найбільш показовою є проблема, яка стосується екологічного оподаткування. Не зважаючи  на очевидну його важливість, фінансовий внесок екологічного податку в бюджеті залишається незначним, а механізм оподаткування має суттєві недоліки.

Слід зазначити, що розроблені Мінприроди заходи стратегічного плану до 2020 року в цілому відображають та задовольняють потреби галузі. З метою скорішого вдосконалення і підвищення ефективності державних механізмів, інструментів навколишнього середовища ми вважаємо за доцільне здійснити саме в 2016 році в галузі економічного механізму розробку і впровадження сучасної еколого-економічної моделі та методики визначення ставок екологічного податку на всі види забруднення навколишнього середовища для найбільш  повного і всебічного охоплення усіх ланок господарського використання природних ресурсів, виявлення та включення в систему екологічного механізму природокористування нових об'єктів, зокрема, води, водних об'єктів, що витрачаються на роздроблення забруднюючих речовин. На сьогодні цього ще немає.

В галузі нормування пристосування  необхідно розробити економічний механізм користування системами зливової каналізації міст та населених пунктів України, який істотно… успішно впроваджений за кордоном.

Сьогодні нами розроблений такий  нормативний документ, і він  знаходиться на узгодженні в  Мінприроди.

Ми також вважаємо за необхідне здійснити аналіз кінцевої ефективності та фактичного впровадження результатів робіт, які виконувалися до цього, в тому числі і за рахунок іноземних інвестицій.

З метою дотримання інтересів України в галузі екологічних стосунків із сусідніми державами, на нашу думку, необхідно здійснити  повну оцінку  транскордонних впливів як з боку України, так і, перш за все, з боку країн-сусідів на нашу державу. Тому що  саме це зачасту стає дуже великою проблемою при вирішенні тих чи інших питань  щодо  введення  тих чи інших потужностей на Україні і інших речей.

І накінець розробити програму з оцінки екологічного стану територій, що потерпіли від військових дій. Колега мій частково про цю проблему говорив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.  Дякуємо. Рухаємося далі.

Директор Інституту геохімії навколишнього середовища Національної академії наук Лисиченко Георгій Віталійович. Прошу.

 

ЛИСИЧЕНКО Г.В. Я. Я хотів би зупинитися на двох питання таких важливих от в пріоритеті діяльності уряду, які були представлені тут.

По-перше, я б хотів сказати, що от ви тут доповідали, наприклад, екологічна інспекція, інші деякі структурні підрозділи говорили про те, що недостатня взаємодія, недостатній потенціал кадровий і так далі. Я хотів би спиратися, що… сказати, що ви б могли спиратися на профільні природоохоронні установи Академії наук України. Вони достатньо кваліфіковано можуть давати певні вам і рекомендації, і експертні різні заключення, і так дальше.

Друге питання, найбільш важливе, на мій погляд, і головне, що в діяльності уряду повністю відсутні… в програмі діяльності діяльність спрямована на подолання наслідків небезпечних ситуацій екологічних. І якраз хотів зупинитися саме на цьому і презентувати, вот, якраз на минулому тижні відбулася в Калуші конференції присвячена проблемам Калуша, комітет цим питанням досить детально  займався цим в минулому році. Але ВОЗ і нині там, і нічого не рухається. Якщо зволікати… Тут можна мелькати і дивитися, які проблеми в Калуші є, я всі за цей короткий час, який мені дали, не зможу їх доповісти. Но можете переключати цю… Но поточна ситуація катастрофічна. На цьому треба.

Перше. Йдуть провали і вони продовжують розвиватися. Тут Геологічна служба і геофізики повинні займатися моніторингом і давати оперативні рекомендації по зонах потенційних провалів однозначно.

По-друге, течуть хвостосховища і кар'єр затоплюється, дійшло до Галичникового водоносного горизонту через декілька, може наступному році вийде з ладу водозабор міста Калуша і буде забруднення ґрунтових вод, яке призведе, за оцінками і міжнародних фахівців, до транскордонного забруднення. І в Калуші далі є об'єкти пов'язані з соловідвалами, які також розвиваються, додають у ґрунтові води додаткові не кар'єрні вже забруднення, а з соловідвалів. На всі ці  про.... Далі можна рухатися, є полігон токсичних відходів, з якого вивезли 30 тисяч тонн гексахлорбензолу, але тут вот наступний слайд покаже, в якому стані були ці відходи, подивіться то, як вони видобувалися, на цьому слайді, всім буде цікаво. І в суспензії в цій, яка от у воді і вода проникла у всі ґрунти полігону, приблизно на полігоні залишилося, за нашими оцінками, 20-25 відсотків розсіяного в ґрунті гексохлорбензолу. Тому його треба ізолювати, щоб далі не рухалося. Ці дані ми опублікували з іноземними фахівцями, які займаються безпосередньо хімічними і токсичними відходами і  оцінені.

От на цьому слайді, значить, у нас є можливість швидко і дуже ефективно провести ті... провести ізоляцію всіх цих об'єктів. Але в Калуші, було сказано, якщо ми не розробимо проектну документацію, то ми не можемо виходити на інвестиційні програми і проекти, якщо у нас не буде бізнес-плану на виконання цих робіт. Тому це повинно бути в пріоритеті уряду. Ми всі знаємо про оцю катастрофу, але всі зволікаємо про неї.

І ще одне маленьке, ремарка, у нас є в Києві ракова опухоль – це завод "Радикал".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Радикал", да.

 

ЛИСИЧЕНКО Г.В. Ми ви везли, слава Богу, зі Святошино берилій, но залишився завод "Радикал", де 200 тонн ртуті в центрі Києва в розміщених… тут от вся данна інформація є, на цих слайдах ви можете подивитися. І це повинно також стати пріоритетом уряду в цьому році хоча б на рівні проектної пропозиції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми зараз якраз дебатуємо. Тут, дивіться, дві проблеми є. Значить, ми не раз калуську історію, ви знаєте, ми ініціатором були і цієї групи, і слідчої комісії, і так далі. Дві проблеми.

З одного боку, проблема, що ми повинні розуміти, хто бере на себе відповідальність, бо це не проста історія ці гроші використовувати і, щоб це не закінчилось ще гіршою історією. То, я маю на увазі, що, якщо замовляє, наприклад, Івано-Франківська обласна адміністрація чи це спільно з урядом? Хто це робить? Очевидно, міжнародних експертів так само, крім наших фахівців, треба залучати і розуміти, ну, відповідальність цього проекту.

І друга історія. Ви знаєте, я б'юся ще з одним модним Міністерством. Значить, в нас же ж практично, ми ж грошей в цьому році майже не залучили. Чому? Тому що Мінекономіки все собі забрало, вони вважають, що вони самі розумніші. І в нас Міністерство екології і не тільки Міністерство екології фактично не являється, не має прямого доступу до міжнародних грошей. Я вам даю цифру, що по минулому році я там по копійках забрав, в минулому році теоретично ми могли би використати порядка 3 мільярдів доларів на інноваційні, інші проекти грантових кредитних, не тільки кредитнихрантової допомоги і так далі. Використали десь 15 відсотків, тому що вони зробили там свою структуру і ви повинні через цю структуру в Мінекономіки погоджувати і так далі. Тобто вони ж не можуть ні нараду донорів забрати, тому що забрали функції залучення міжнародних коштів. У нас ключові проекти тільки міжнародні гроші, ми ж свідомі, що ми більшість наших бід можемо вирішити тільки міжнародними грошима. Це ще одна проблема як реорганізувати і повернути цей пріоритет екологічний, про який я казав, з точки зору організації, що міністерство повинно мати ресурс не тільки бюджетний, ми з розуміємо скільки там того бюджетного ресурсу. А бюджет цей міжнародний можна б залучити. Що ми ратифікували ПЗФ, там, німецькі гроші, трохи канадські. Ну, це копійки порівняно з тим, що ми можемо використати з міжнародних грошей і Калуш абсолютно, очевидно, що це мусять бути і міжнародні гроші в тому числі, бо ми не витягнемо такого рівня цей проект. Тому треба нам тут спільно об'єднатися, щоб все-таки оцю монополію Мінекономіки на розподіл міжнародних і інвестиційних проектів, кредитних проектів, грантових її розбити.

Друзі, рухаємося далі. Тетяну Валентинівну Тимочко голови Всеукраїнської екологічної ліги запрошую до слова і оперативно рухаємося до завершення, прошу.

 

ТИМОЧКО Т.В. Шановні колеги, ми сьогодні обговорюємо насправді важливу тему і дуже ну, видається  мені фантастичним, що все, що  ми сьогодні наговорили воно буде реалізовано. Тому що насправді нинішнє керівництво Мінприроди нездатне було в 2015 році, взагалі, нічого нам організувати. І в доповіді мало  би бути хоча б кілька таких реперних точок поставлених, що ж було  зроблено? Насправді, аналізуючи звіт, аналізуючи програму, Коаліційну угоду немає реальних звершень. Законопроектів проголосованих немає по жодній з директив у повному комплексі. Тобто жодна директива за минулий рік екологічна  не реалізована, і коли зараз ми оцей перелік  скирдування ідей прослухали, то виявляється, що  з одного боку ми хочемо  відновити державне агентство  природо-заповідного фонду ну,  агентство, яке буде займатися об'єктами по ……А в іншому пункті написано,  надати фінансову можливість. Миколо Володимировичу, прочитайте, надати фінансову можливість заповідниками нацпаркам сплачувати місцевий земельний податок. Ну, як це  розуміти? Тобто міністерство  хоче надати їм фінансово… ви боретесь, щоб скасувати цей  податок, а вони хочуть, щоб все-таки вони платили. Ну,  просто до маразму доходить, оце слухання і читання цієї біліберди, вибачте за слово. Є речі, які треба  точно зробити в цьому році вони не можуть бути, вимірюватися 25 сторінками, це має бути  п'ять простих речей.

Перше, почати  реформу цього міністерства, бо інспекція  про своє співає, імперія лісова свої заходи, вони знову в степах збираються ліс висаджувати. Рибаки про своє говорять, вони говорять про рибу, а про якість води. Водне агентство збирається знищити південь системою зрошення. Чим вони будуть поливати? Тим, що йде з Інгульця – те, що йде з Кривозького ГОКу(?), засолені  шахтні води, оці мінералізовані води підуть на  південні наші грунти.

Державна агенція геологічної служби нам розказує, що вони збираються започаткувати  дружбу з якимись міжнародними геологічними структурами. Це  замість того, щоб  відкрити, відкрити інформацію кому належать надра України.

Тому ми говоримо в першу чергу і це має бути першочергово - реформування  природоохоронної галузі. В грудні було засідання комітету і що, після цього міністерство підготувало хоч якийсь  папірець, який має назву "Концепція реформування галузі"?  Ні, вони цього документу  не зробили. 

Наступний момент – імплементація законодавства. У нас же затвердив  Кабінет Міністрів  план  імплементації. Але  в тому плані по нашому міністерству немає - немає точних дат, немає  визначених кроків.  І більше  того, там немає аналізу,  станом на 2016 рік, що вони зробили, що вони розпочали і в якому стані це знаходиться.  Ця імплементація не може бути безмежною. Взяти п'ять директив: директива повітря, що стосується, директива рамкова водна, вона готова була ще в  2013 році до імплементації. Повний пакет – оце може бути пілотна імплементація водної рамкової директиви.

Далі: участь громадськості, СЕО,           оцінка впливу на навколишнє середовище і відходи - оці директиви. Ну візьміться за що   не будь одне! 

Ви говорили про ліси. Я проїхала на минулому тижні п'ять Західних областей і на  кожні 50 кілометрів лісовоз з лісом, причому, це  відбірний, розумієте, відбірний. І що вони зробили? Взяли, весь ствол попиляли на чотири частини, так і везуть дерево на чотири частини розрізане – це вже в них, вибачте, не ліс-кругляк, а це інакше називається. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лісоматеріали.

 

ТИМОЧКО Т.В. І головним апофеозом: в Трускавці на санітарній зоні   родовища "Нафтуся" вирубують ліс! Хто б, ви думали? Це вам, пане Бояркін. Вирубує нафтова компанія для того, щоб пробурити  чергову свердловину з видобування нафти в санітарній зоні "Нафтусі". Ми знищуємо не просто ліси, а ми знищуємо взагалі будь-який потенціал цього регіону. Карпати – це кліматоутворюючий… мають… головна  функція. І оце вологе повітря,  яке       має перенестись по Поліським лісам, де  воно дівається? Його немає, бо Поліські ліси вирубані і куди? Вологе повітря не доходить до чорнозему, і ми будемо через 10  років мати тотальне знищення наших чорноземів тому, що ця волога карпатська не мігрує,  сюди  не йде, бо знищені Карпати і знищені Поліські ліси.

Дуже важливим  для нас є моментом – це імплементація цих директив. А що з конвенціями? Конвенції Ріо, шановні.

А 17 цілей? Пані Вронська, ви ж англомовна, чого ж ви не прочитали 17 цілей збалансованого розвитку? Наш Президент був в Нью-Йорку у вересні місяці і підписав від імені України ці 17 цілей збалансованого розвитку. Зараз така ж сама розмова відбувається в усіх міністерствах.

Шановні, в жодному міністерстві слова "збалансований", "сталий розвиток" взагалі не вживається. Там може наше Міністерство екологічної політики поговорило б і про інтеграцію екологічної складової, бо 17 цілей збалансованого розвитку саме на це і налаштовані. Інтегрувати, інтегрувати екологічну складову, щоб вона пронизала всі галузеві і регіональні політики. З регіональними політиками взагалі у нас проблема, тому що її не існує, регіональної екологічної політики, а йде децентралізація. І на фоні цієї децентралізації місцеві феодали просто знищать всі залишки природних ресурсів.

Дуже важливим, про це також говорили, наша співпраця, я її називаю в лапках, з міжнародними структурами. Над угоду саме транснаціональним корпораціям, ми знищуємо наші ґрунти, засіваємо це ГМО і ніхто це не контролює. Говорили про хімікати, а контрафактні пестициди, які спокійно перетинають митний кордон України, і потім вони попадають на наші ґрунти.

915 постанову уряд ліквідував і тепер жодне підприємство, яке виробляє тару і упаковку, нічого не платить на перероблення цієї тари, упаковки, я вже не кажу про ртутні лампи і батарейки, які знаходяться на цих відходах. І американська торгова палата нам говорить, ні, то все треба давати дерегуляцію. Дерегуляція не може бути за рахунок знищення природного середовища і загрози для здоров'я людей. Відтерміновують тепер євро-5 і євро-6, натомість скасовують стандарти пального, принцип відповідності. Де він, принцип відповідності, якщо ви ліквідовуєте стандарти, але європейську норму євро-5 і євро-6 не запроваджуєте. Екологічний паспорт кожного підприємства.

Перш ніж говорити, пані Вронська, про моніторинг, треба говорити на підставі чого це буде?  У нас немає матеріальної бази, знищена повністю база досліджень, спостережень, ці пости застарілі, із застарілим обладнанням. А от якщо б ми запровадили екологічний паспорт, території підприємства, нам би була ця інформація. Тому я б хотіла на завершення закликати наше міністерство, тут сидять працівники, які по багато років працюють. Колеги, та напишіть кожен по своєму підрозділу – я впевнена, що ви писали, просто висмикнули не професійні люди – підготуйте, кожен по своєму підрозділу, нам треба реформувати галузь, нам треба змінити ставлення міністерських працівників і людей до природного середовища. Ми знищуємо своє майбутнє, ми маємо змінити і реформувати, і не чекати нового міністра, тому що ми самі здатні і зробити цю концепцію, ми її запропонували міністерству. Ми маємо запровадити громадське екологічне управління, яке, до речі, записано окремою статтею в Законі про охорону навколишнього природного середовища. І це громадське екологічне управління дасть нам можливість змінити ситуацію. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, маємо ще 10 хвилин, я переконав, дякую. Десять хвилин я ще попросив канал і цей… Друзі, я прошу,  от не ведіть, у нас приходять у мене одні й ті самі, і один ходить, за виступаючим, щоб аплодувати. Ми ж тут всі серйозні люди, ну таке враження, що … це  ж не партійні збори, у нас тут серйозне обговорення.

Давайте, ще можемо 2-3 людини, або буквально по 2-3 хвилини, виступити. Голян Василь Анатолійович, прохання виконуючого обов'язки директора Інституту економіки природокористування та сталого розвитку. Я знаю, що у вас це презентація, але, якщо можна…

 

ГОЛЯН В.А. Дякую, я буквально дві репліки…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Микола Володимирович, у мене теж прохання…

 

ГОЛЯН В.А. Микола Володимирович, дякую дуже. Я в продовження цього пріоритету, який висловили і виконуючий обов'язки міністра, і голова Держводагентства, щодо запровадження механізму державно-приватного партнерства. Для того, щоб цей механізм повною мірою запустити потрібно внести обов'язково зміни в Закон України "Про державне приватне партнерство". У нас сьогодні сфери застосування державного приватного партнерства – це об'єкти водопостачання, водовідведення, зрошувально-осушувальні системи, поводження з відходами. Тобто дуже звужений спектр об'єктів державного приватного партнерства, тобто цю четверту статтю необхідно доповнити і окремими видами корисних копалин, землями лісового фонду, водні об'єкти місцевого значення, і в тому числі видобуток бурштину. Щоб якоюсь мірою легалізувати ці бурштинові війни, від яких сьогодні потерпає поліський регіон. І варто, було б можливо цей Закон України "Про державну приватне партнерство" трансформувати в Закон України "Про публічно-приватне партнерство". Тому що не лише державний партнер держава, а і територіальна громада, громада базового рівня може виступати на рівні з  приватним партнером, тобто трансформувати цей закон – Закон  про публічно-приватне партнерство.

І в продовження теми по директивах, імплементація директив, згідно  Угоди між Україною і ЄС, є така директива щодо охорони вод від забруднення  нітратами із сільськогосподарських джерел. Ця директива і її імплементація в першу чергу стосується господарської діяльності особистих  селянських господарств, сільськогосподарських підприємств. Для того, щоб вдало її реалізувати варто все-таки внести суттєві зміни в Закон України  "Про сільськогосподарську дорадницьку діяльність". Тому що  в цьому законодавчому  акті, де, який фактично  покликаний формувати вже  новітній  світогляд наших землекористувачів і  суб'єктів  аграрного підприємництва, там, взагалі, відсутня екологічна складова. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Анатолійович.

До слова запрошую Радченка Володимира Григоровича, директора інституту еволюційної екології Академії наук, прошу.

 

РАДЧЕНКО В.Г. Дякую, Миколо Володимировичу.

Я розумію, що треба скорочувати дуже таку доповідь. Перш за все, я хочу сказати, що таке обговорення пріоритети діяльності треба було  робити напередодні прийняття бюджету, а не тоді, коли все воно розпорошене, подерибанено, прямо скажемо. І коли вже гроші всі  розподілені   вирішувати  ці питання вкрай складно. Тут навіть  от лунало Держземагентство, що немає грошей на ті паритетні напрями.

Я хочу сказати, що у нас жодної копійки не виділено, от пане…  міністерство планує зараз видавати третій  том Червоної книги "Оселища", а жодної копійки немає на ведення Червоної книги, взагалі, в бюджеті не передбачено на ведення кадастрів, тваринного, рослинного світу, якими має опікуватися, в першу чергу Національна  академія наук, теж  жодної копійки не  передбачено. Припиніть! У вас будуть тендери, на які  ви будете по 50 відсотків відкати брати, не треба це казати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі!..

 

РАДЧЕНКО В.Г. Ви до речі, шановний… він каже, що  передбачено.

У нас на Національну академію скорочено фінансування уже надалі нікуди, кожного третього треба звільняти, щоб ви знали. Хай суспільство  почує, що у нас лише на заходи зі скорочення кількості контролюючих органів державою протягом минулого поточних років виділено 1,33 мільярди гривень лише на скорочення цих органів. Це більше… навіть як всі Національна Академія фінансується. У нас в'язні в Україні декілька разів отримують фінансування більше, ніж Національна академія  наук.

Що стосується безпосередньо змін, які треба. Декілька разів вже лунало стосовно в першу чергу прийняти рішення про звільнення установ природо-заповідного фонду від сплати земельного податку. Ну, це нонсенс, установа, яка опікується землею ще має за це і сплачувати. Не використовує, а лише охороняє і за це платить.

Наступне. Звільнити від будь-якого оподаткування так само установи природо-заповідного фонду, ну, хоча б загальнодержавного значення. Жодної копійки не виділяється на утримання цих територій, якщо вони не підпорядковані Міністерству екології, установи самі знаходять кошти і мають ще сплачувати 20 відсотковий податок на ті кошти, які вони заробляють і спрямовують 100 відсотків на утримання.

Далі. Це спрощення процедури реєстрації права державної власності, право постійного користування і внесення кадастрових відомостей на землю природо-заповідного фонду. Деребанять. Я буквально вчора з'ясував, що землі однієї з установ природо-заповідного фонду загальнодержавного значення в державному кадастрі вони вже в комунальній власності.

І останнє, що хотів. Стосовно Чорнобильського радіоактивного біосферного заповідника. Це нонсенс. Ви підставляєте Президента України. За діючим  законодавством на цій території не можна створювати біосферний заповідник це суперечить діючому Закону України "Про природо-заповідний фонд". Такий біосферний заповідник, почитайте, створюється лише на базі або природного заповідника або національного природного парка. Ні того ні того там немає. Крім того, буде повна неможливість внести його в ЮНЕСКО, людина і біосфера, його не приймуть туди. Ми самі собі халепу створюємо, розумієте. Ми підставляємо Президента нашої країни.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі! Я єдине от, це у нас тут демократична інституція і так далі. Ну аби, от я, коли виступав проти злочинного бюджету аби всі якось чи підійшли трошки мені допомогли. Наприклад, Академія наук зібралась, ну, хоч тисяч 100, скільки там працює, стала з плакатами, відомства, міністерства. Бо, коли я тут бився один вночі, коли зліпили цей бюджет і його ніхто не бачив, нікого не було всі спали вночі. Тому я стриманіше прошу себе вести, тому що тут не Міністерство фінансів сидить і не Яценюк Прем'єр-міністр і так далі. Тому, якщо якісь претензії, будь ласка, збирайтесь до Яресько, до Прем'єр-міністра і висловлюйте ці претензії.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так ми не знали, що ви вночі бюджет приймаєте. Може б ми і прийшли б вночі…

 

ТОМЕНКО М.В. Ну, всі, вся країна, вся країна знала. Я не знаю, де ви були, може, за кордоном. Вся країна знала, що він вночі буде прийматися. І не треба тут придумувати казки. Да і всі радісно голосували, що треба вночі голосувати. Давайте по кілька, по кілька позицій, бо десята, десята, - ми закриваємося.

Дідух Яків Петрович, завідувач відділу Інституту ботаніки.

 

ДІДУХ Я.П. Перше. Це адаптація вимог ЄС до України і проблема оцінки змін клімату. От той розділ, який написано, "Формування і реалізація державної політики у сфері змін клімату, адаптації до неї". До кого? До політики. А адаптації змін клімату тут немає. Тут два пункти, які стосуються тільки парникових газів і так далі. А пряма і опосередкована зміна клімату спричинює нітрифікацію, засолення, втрату біорізноманітності. І тому цей пункт треба доповнити. Це перше.

Друге. В цьому документі жодного слова "біорізноманітності", такого слова тут не існує. Тому треба зробити цілий розділ, який стосувався б біорізноманітності. Зокрема що стосується про збереження природних habit, видів природної флори і фауни, які ми зобов'язані адаптувати до цих вимог.

А сьогодні у нас 25 ботаніків звільнили з роботи, вони безробітні. Тому що всі проекти, які йдуть, вони починаються з квітня місяця. Міністерства дають гроші на жовтень-листопад. Вони звертаються до нас, ми їх підтримати не можемо. Тому треба думати, як цих спеціалістів зробити, щоб вони могли працювати. Бо ці люди на місцях, вони повинні забезпечити нам формування екомережі, охорону біорізноманіття в заповідниках і так далі.

Замість цього червоно списку, який тут є видів, треба формувати червоний список біотопів, як ми це зараз робимо в Європі. І тут теж треба внести корективи.

І нарешті, останнє. Я запропонував… У нас є заповідники біосферні і природні. Природні з такою структурою природоохоронною – абсолютний режим, жорсткий, і біосферні – з послабленим, треба шукати щось середнє. Я запропонував створювати нову форму, скажімо, назвати їх екологічні заповідники, як завгодно, але створення нових форм заповідних об'єктів, воно зразу дає стимул. Пам'ятаєте 70-ті роки, коли ми запровадили національні парки зразу. Зараз їх більше, ніж природних заповідників. Тому треба шукати нові форми заповідних об'єктів, які є в  Західній Європі і відходити від радянських позицій...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яків Петрович.

Друзі, будемо потихеньку завершувати. Я ще кілька тез, Андрій Неліпі від "Громади Рибалок". І я от що подумав, тут у нас, бачите, спілкування вже починається. От є всі керівники підрозділів, значить, ми ж закриваємо офіційну частину, ви неофіційно, от хтось не знайшов слово "біорізноманіття", подивіться – може, знайдете. Хтось не знайшов якогось закону, от тут сидять всі начальники, можете поспілкуватися і, може, якесь практичне питання вирішимо. Наше завдання ще й комунікацію забезпечити, не тільки виступити на круглому столі.

Тому, Андрій Володимирович, прошу і будемо завершувати.

 

НЕЛІПА А.В. Дякую за нагоду.

Шановні учасники заходу, хотів би звернути увагу тільки на два маленьких моменти. Ну, тут вже казалося, що багато документів у міністерства там не дороблені, все, а, насправді, у нас є важлива проблема в тому, що фактично уряд і органи виконавчої влади чомусь не помічають важливий документ, який був прийнятий ще в 2010 році, і має назву: про основні засади стратегії державної екологічної політики України на період до 2020 року. Тобто вказані першопричини екологічних проблем, які зараз існують, основа – загроза біорозмаїттю.  Фактично те, що ставить діяльність людини, знищення природного середовища. Але чомусь в пріоритетах діяльності всіх органів влади виконавчих немає цього пріоритету, тобто ми спілкувалися з багатьма там органами  влади і звернули на це увагу, що фактично, так, цей закон України майже ніхто не помічає. Тому як пропозиція для діяльності уряду, було б, мабуть, доцільно цей Закон  про основні засади державної екологічної політики підняти, можливо, його доопрацювати чи якимось чином, і все ж таки керуватися своїй дії цій стратегією, а також існуючий національний план дій з охорони навколишнього природного середовища, який за результатами аналізу цієї стратегії, проект, я знаю, що висить ще з жовтня 2015 року на Міністерстві екології, але його також треба доопрацювати і все ж таки прийняти і працювати за ним.

І друге питання, це Міжнародна конвенція 92-го року про охорону біологічного різноманіття. Тут шановні науковці дуже багато казали про те, що немає таких слів взагалі в багатьох документах. Так, справді, тобто про охорону біологічного різноманіття майже ніхто не дбає, а ця конвенція була ратифікована законом в 94-му році і Україна має її дотримуватися, і де дуже важливе питання саме оцеї протидії без зупину інтенсивного промислового розвитку за рахунок використання та знищення природних ресурсів, ми маємо прийти до збалансованого використання, раціонального, і дотримуватися. Тобто пріоритет екологічний має бути на одному рівні хоча б, а щоби краще, щоб попереду ішов економічного пріоритету.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Друзі, дивіться, ті останні хвилини, що у нас залишилися, от так само я не захищаю міністерство, але я вважаю, що треба бути тут коректними у частині законодавчих речей.

Дивіться як ми працюємо зараз з міністерством. Якщо ми бачимо, що урядовий шлях дуже довгий, а ми ж тут живі люди, на жаль, є регламенти, є закони і так далі. Тобто змінився, можна критикувати, звичайно, змінився міністр, звичайно треба, щось міняється, по новій подається, ми зараз подаємо від депутатів, от є пропозиція в академіків, в науковців, експертів. Дивіться, зараз ми …… на перше читання, ми, дай Бог, проголосуємо. До другого читання нам треба працювати? Треба працювати. Пропонуйте що удосконалити в цьому законі саме. ОВД  ми перше повторне зараз виносимо, тільки проголосуємо, пропонуйте що треба змінювати, ну 11 чоловік секретаріату Комітету Верховної Ради України і 14 депутатів, третина з яких рік не ходить на засідання, ми ж не зробимо це і міністерство. Тобто треба, щоб хтось допомагав. Я зацікавлений це робити, бо просто, якби такі загальні декларації, що треба спільно працювати, я ж всіх намагаюся до купи звести, і завідуючих кафедри, яких 100 років уже ніхто не запрошував з питань екології, і відповідні інституції, і експерти, щоб ми відчули, подивилися, де які напрацювання є. Сьогодні, що університет природоресурсів – це новий, так би мовити, напрямок, який уже забули про нього, що не треба його втягувати. Тобто давайте ми в конкретні проекти, так би мовити, все це вводити і робити, тому що правда є, на жаль, така, що прикриваючись війною, прикриваючись кризою, ну, немає екологічної політики в думанні уряду. Це правда, тобто це, на жаль, чесно мушу вам сказати. Тому ми з усіх боків мусимо як би цю ідею, цю цінність внести. Тому що, слава Богу, хоч розділ цей зробили. Добрий він чи поганий, но хоч уже розділ появився в програмі діяльності уряду. Тепер треба, щоб закони появилися, рішення появилися і гроші появилися, в тому числі.

Тому, як ми домовилися, як тільки у нас інституційно появляється кандидат, який зразу ми на загальний, так би мовити, парламентсько-громадську дискусію запрошуємо. Як тільки, дай, Бог, голосування відбудеться, значить, будемо нав'язувати відповідно вже і програмні, стратегічні речі. 5 їх буде, 7 важливих на рік, але міністр, команда і ми спільно працювали. Тоді, я думаю, що нам вдасться вже навчити і прем'єра, що треба говорити: якість життя людини, сталий розвиток, і міністрів навчити і так далі. Тому пока, бачите, зараз не виходить у нас це зробити. Тому я спеціально сьогодні випросив і хотів, щоб і пряма трансляція була, щоби всі точки зору були почуті, і щоби не тільки ми в своєму середовищі, а Мінекономіки, Мінфін, МінАПК і так далі, які, на жаль, не дружні нам, – давайте чесно скажемо, не дружні нашій галузі. Щоб вони зрозуміли, що є така проблема, ми її відстоюємо і за неї будемо боротися.

Дякую, друзі, будемо потихеньку розходиться, бо ви не знаєте останнього чуда. Я думаю, може, мені більше круглих столів збирати, тому що уряд наш видав постанову, за якою тепер державні службовці отут ті, що присутні, вони підпадають під категорію, будуть тепер вести облік телефонних розмов. Якщо ви до них будете дзвонити, чи депутати, а потім звітувати, про що вони говорили. Тобто я так прикинув, що це 70 відсотків часу вони будуть фіксувати наші розмови.

Тому нам краще більше круглих столів і дискусій проводити. Дякую.