До Комітету постійно надходить велика кількість звернень від громадян, громадських організацій та об'єднань, фізичних та юридичних осіб, місцевих органів самоврядування, автори яких просять відновити позаплановий державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами. Зокрема, під час проведення у Комітеті 8 червня 2017 року Круглого столу на тему: "Екологічні проблеми Донбасу" виступаючі зауважували, що існує правова проблема проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами.

20 червня 2017 року Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні схвалив рекомендації Круглого столу у Комітеті на тему: "Екологічні проблеми Донбасу", врахувавши інформацію, надану Кабінетом Міністрів України, міністерствами, центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, науковими та освітніми закладами, громадськими організаціями, а також пропозиції, висловлені у виступах під час обговорення екологічних проблем Донбасу та шляхів їх вирішення. Зокрема, за результатами Круглого столу Комітет вирішив: 1. Взяти до відома інформацію Кабінету Міністрів України, зокрема Протокол наради у Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Г.Г. з вирішення проблемних питань у екологічній сфері Донецької та Луганської областей від 11 травня 2017 року, а також інформацію учасників круглого столу.

Комітетом неодноразово зверталась увага на те, що однією з причин зниження рівня фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів є фактична ліквідація Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища та передача коштів екологічного податку до складу державного та місцевих бюджетів в результаті прийняття Закону України від 28.12.2014 р. № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин". Таким чином, напрями використання цих коштів практично не обмежуються, природоохоронні заходи фінансуються за залишковим принципом, що загрожує руйнацією економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, передбаченого Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Також члени Комітету підтримали пропозицію НАН України та рекомендували для затвердження Головою НКРЗУ кандидатуру народного депутата України, голови підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Рибака Івана Петровича. Відповідно до пунктів 2 і 3 розділу ІІІ Положення про Національну комісію з радіаційного захисту населення України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.10.2009 № 1630-VI, пропозиції щодо Голови та персонального складу НКРЗУ направлені Президії Національної академії наук України на погодження. У разі позитивного результату, на розгляд Верховної Ради України буде внесено проект постанови Верховної Ради України про затвердження Голови та складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України.

До законопроекту можна висловити такі зауваження. Відповідно до запропонованої редакції пункту 100.12.2 договори про розстрочення (відстрочення) зможуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі надання недостовірної, перекрученої або неповної інформації платником податків при укладенні зазначених договорів лише у разі, якщо вона стала підставою для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу. Крім того потребує уточнення суб'єкт прийняття рішення щодо наявності у поданій недостовірній, перекрученій або неповній інформації підстав для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект розроблено з метою посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, а також покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах. Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню громадян, що мешкають в гірських населених пунктах, можливістю доступу до базових адміністративних послуг (медичних та освітніх), збереженню мережі навчальних та медичних закладів, покращенню транспортної інфраструктури, ремонту, а в деяких випадках і будівництва, шляхів сполучення, посиленню соціальних гарантій для населення.

Метою прийняття законопроекту визначено правове врегулювання відносин щодо виробництва (добування) дорогоцінного каміння, зокрема, бурштину, припинення незаконного видобування бурштину, гарантування безпеки людей, їхнього життя, здоров'я та майна, ліквідації організованих злочинних організацій, що покривають незаконне видобування бурштину, його тіньовий збут і контрабанду, а також створення сприятливих умов для розвитку в Україні галузі економіки, пов'язаною з видобуванням, реалізацією та обробкою бурштину, залучення у цю галузь інвестицій та нових технологій, зростання рівню життя населення в місці видобування бурштину, забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час видобування бурштину та рекультивації порушених земель. Поданий законопроект фактично повторює за суттю і редакційно підготовлений до другого читання текст законопроекту про видобування та реалізацію бурштину (реєстр. № 1351-1)

Договір між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер (далі - Договір), підписаний 29 листопада 2012 року у м. Рим на 6-й сесії Наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. Договір укладено з метою забезпечення координації спільних дій України і Молдови, спрямованих на розв'язання нагальних транскордонних екологічних проблем, забезпечення сталого екологічного і соціально-економічного розвитку усього басейну річки Дністер. Кабінетом Міністрів України надано фінансово-економічне обґрунтування та відповідні розрахунки витрат, необхідних для впровадження Договору.