Комітет Верховної Ради України

29 листопада 2016 року представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на чолі із Першим заступником Голови Комітету А. Дирівим взяли участь у заходах з нагоди завершенням насування арки нового безпечного конфайменту на об'єкт «Укриття» Чорнобильської АЕС, а також в засіданнях Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки.

В урочистій церемонії взяли участь Президент України Петро Порошенко, представники директорату компаній VINCI і Bouygues, директорат Европейського Банку Реконструкції та Розвитку, делегати країн-донорів міжнародного Чорнобильського фонду “Укриття” та країн-вкладників Рахунку ядерної безпеки, профільних міністерств та відомств, компанії-генерального підрідника будівництва нового безпечного конфайнмента “НОВАРКА”, інших компаній, які виконували суміжні проекти, державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС та інші офіційні особи.

Створений у 1986 році героїчними зусиллями вчених, проектувальників, будівельників, військових та працівників Чорнобильської АЕС, об’єкт «Укриття» – це унікальна захисна споруда, яка виконувала надзвичайно важливу функцію фізичного бар’єру на шляху виходу радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання в навколишнє середовище. Проектування і спорудження об’єкту «Укриття» було здійснено за рекордно короткий строк – всього за півроку. Особливість і складність цього об’єкту полягала у відсутності як у вітчизняній так і у світовій практиці досвіду подолання наслідків такої масштабної аварії. 

Розрахований на 30 років експлуатації, об’єкт «Укриття» надав фахівцям час для напрацювання подальших важливих високотехнологічних рішень.

Новий безпечний конфаймент - це також унікальна споруда, задля будівництва якої свої зусилля разом з Україною об'єднали 28 країн-донорів, які зібрали понад 1 мільярд 417 мільйонів євро, до роботи над проектом було залучено 10 тисяч працівників в багатьох країнах світу. Загалом 40 країн взяли участь у цьому будівництві. Висота Нового безпечного конфайменту – 110 метрів, ширина – 257 метрів, довжина – 164 метри.  Це найбільша у світі рухома конструкція, яка коли-небудь будувалася людством. Новий безпечний конфаймент з терміном експлуатації 100 років створить умови для виконання третього етапу Стратегії перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно-безпечну систему – вилучення залишків ядерного палива і паливовмісних матеріалів, виконання робіт з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Сподіваємось, що ці завдання будуть успішно реалізовані завдяки залученню до цієї роботи національного та міжнародного науково-технічного потенціалу.

У липні цього року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цей Закон спрямований на реінтеграцію постраждалої території, насамперед це заснування Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, створення об’єктів з вироблення електроенергії з альтернативних джерел, розвитку інфраструктури проведення наукових досліджень тощо.

Це є передумовами того, що Зона відчуження перетворюється на місце для реформ, наукових досліджень, розробки нових високотехнологічних рішень.

Цього ж дня відбулись засідання Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки. Українська сторона поінформувала, що вживає необхідних заходів щодо погодження спеціального механізму прийняття в експлуатацію Пускового комплексу – 1 Нового безпечного конфайменту. На сьогодні Україною сплачено внесок до Рахунку ядерної безпеки у розмірі 147 036 800 гривень, таким чином українська сторона виконала взяті на себе зобов’язання.

В ході обговорень було приділено увагу питанню завершення будівництва Сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) у прийнятні терміни, оскільки відсутність цього об’єкту не дає змогу виконувати заплановані роботи зі зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС.

Учасники засідань відмітили необхідність оперативного внесення заявлених коштів країнами-донорами з метою дотримання графіків виконання проектів міжнародної технічної допомоги на Чорнобильській АЕС.