22 червня 2017 року Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до предметів відання, розглянув проект Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 рік (реєстр. № 6591 від 15.06.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.
Як видно із пояснювальної записки, метою Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки є забезпечення збалансованості державного бюджету у середньостроковій перспективі, послідовності бюджетної політики та передбачуваності розподілу бюджетних коштів між головними розпорядниками коштів державного бюджету.
Комітетом неодноразово зверталась увага на те, що однією з причин зниження рівня фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів є фактична ліквідація Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища та передача коштів екологічного податку до складу державного та місцевих бюджетів в результаті прийняття Закону України від 28.12.2014 р. № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”. Таким чином, напрями використання цих коштів практично не обмежуються, природоохоронні заходи фінансуються за залишковим принципом, що загрожує руйнацією економічного механізму охорони навколишнього природного середовища, передбаченого Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
З огляду на зазначене, на сьогодні з метою уникнення погіршення стану навколишнього природного середовища першочерговим є повернення екологічному податку його цільового призначення.
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні 7 вересня 2016 р. за результатами розгляду проекту Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік (реєстр. № 4971 від 13.07.2016 р.), внесеного Кабінетом Міністрів України, прийняв рішення № 43/18, згідно з яким було рекомендовано Комітету з питань бюджету врахувати в Основних напрямках бюджетної політики на 2017 рік положення, що передбачають:
функціонування державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища як спеціальних фондів у складі державного та місцевих бюджетів з огляду на те, що на сьогодні існує ризик отримати зворотній негативний результат від реформи міжбюджетних відносин, які стосуються зміни співвідношення і призначення зарахування екологічного податку, та можуть спричинити погіршення екологічної ситуації в країні внаслідок невиконання або виконання на неналежному рівні природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів;
внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині поновлення надходження коштів екологічного податку до складу доходів спеціального фонду державного та місцевих бюджетів і використання їх виключно на природоохоронні заходи» (приведення у відповідність до статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Разом з тим, залишається незадовільним стан виконання загальнодержавних програм в екологічній та природоохоронній сфері, зокрема, відсутність системного підходу до фінансування програм та їх заходів не дозволяє здійснювати їх реалізацію комплексно і повноцінно. З огляду на це, доцільно забезпечувати постійний моніторинг і дієвий контроль за реалізацією основних заходів програм органами виконавчої влади, відповідальними за їх виконання, у Державному бюджеті України на відповідний рік забезпечувати видатки на виконання заходів в обсягах, передбачених відповідними програмами, на стадії планування видатків загального фонду державного бюджету забезпечити рівномірний щомісячний розпис асигнувань державного бюджету на виконання заходів таких загальнодержавних цільових програм в екологічній та природоохоронній сфері.
Зокрема, проектом документу запропоновано встановити загальний обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів обсягом не менш як 1,7 млрд. гривень щороку, з яких, зокрема кошти у встановленому порядку пропонується спрямувати на видобувну та обробну промисловість, мінерально-сировинну базу.
Виконавцем заходів і головним розпорядником бюджетних коштів Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України, затвердженої Законом України від 21.04.2010 № 3268-VI, є Державна служба геології та надр, яка відсутня у запропонованій таблиці видатків та надання кредитів загального фонду головних розпорядників коштів державного бюджету, а рівень фінансування зазначеної програми останнім часом не перевищує 6-7 відсотків. Запропонований поданим проектом обсяг фінансування (1,7 млрд. гривень щороку) є вкрай недостатнім, оскільки тільки за зазначеною програмою за пропорційним принципом видатки мають становити не менше 1,1 млрд. гривень.
З 2014 року було припинено фінансування заходів Загальнодержавної цільової програми "Питна вода України на 2011–2020 роки". Проте, на сьогодні 70 відсотків поверхневих вод і значна частка запасів ґрунтових вод вже не є джерелами безпечної питної води через антропогенне навантаження. Завдання забезпечення населення України якісною та безпечною для здоров’я людини водою є одним із найбільш соціально значущих.
Чиста вода та належні санітарні умови є Ціллю № 6 Цілей Сталого Розвитку (2015–2030 роки), затверджених на Саміті ООН світовими лідерами у вересні 2015 року.
Як було зазначено, ефективна реалізація загальнодержавних програм на державному та місцевому рівнях в екологічній сфері має визначальний вплив на охорону навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціональне використання і відтворення природних ресурсів у перспективі, підвищення якості питної води для населення. З огляду на це, забезпечення невідкладного, системного та безперервного фінансування актуальних екологічних та природоохоронних загальнодержавних програм має бути пріоритетом при підготовці законопроекту на наступний бюджетний період.
Згідно з рішенням від 7 вересня 2016 р. № 43/18 Комітет вважає за доцільне опрацювати питання розроблення та забезпечення фінансування Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2017-2021 роки та на період до 2026 року.
Як було зауважено, непокоїть пропозиція передати на фінансування з місцевих бюджетів значної частини соціальних пільг та допомог (можливо і постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи). Більшість органів місцевого самоврядування не витримають такого навантаження. Комітет вважає за доцільне закріплення норм про фінансування в повному обсязі задекларованих державою соціальних програм, пільг та субсидій шляхом закріплення в балансі державного бюджету необхідних коштів.
Викликало також занепокоєння запроваджене обмеження виплати пенсії, що призвело до ще більшого зниження рівня соціальної захищеності пенсіонерів, який і так є надто низьким, особливо в нинішніх умовах постійного зростання цін на товари і послуги.
Відміна пенсій для працюючих державних службовців, особливо це відчутно на рівні місцевих державних адміністрацій, знижує мотивацію для проходження державної служби. Враховуючи, що багато із працюючих в органах виконавчої влади перераховували підвищенні відрахування до Пенсійного фонду, невиплата пенсій носить дискримінаційний характер стосовно цієї категорії працівників.
Було зазначено, що потребують вирішення питання щодо відновлення та розвитку санаторно-курортного оздоровлення. Сприяння у відновленні санаторно-курортного оздоровлення забезпечить оздоровленням широкі верстви населення, насамперед соціально незахищені у тому числі постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищить ефективність системи відновлення трудового потенціалу. Адже скасування фінансування з коштів соціального страхування лікування в санаторних закладах застрахованих осіб і членів їхніх сімей позбавляє можливості здійснювати заходи з профілактики захворювань, а це, у свою чергу, призведе до зростання захворюваності та збільшення видатків Фонду на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності. Враховуючи існуючий рівень оплати праці в країні та вартість путівки на санаторно-курортне лікування, переважна більшість працівників і членів їхніх сімей не в змозі самостійно придбати такі путівки.
Зауважено, що внаслідок обмеженості бюджетних коштів важливим є пошук нових джерел фінансування природоохоронних заходів, спрямованих на ліквідацію забруднення, забезпечення екологічної безпеки, заходів, пов’язаних з відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані. У зв’язку з цим необхідно забезпечити до 2020 року сприятливий податковий, кредитний та інвестиційний клімат для залучення коштів міжнародних донорів та приватного капіталу в природоохоронну діяльність, створення суб’єктами господарювання систем екологічного управління, впровадження більш чистого виробництва, технологій ресурсо- та енергозбереження.
За результатами розгляду Комітет рекомендував Комітету з питань бюджету врахувати наступні зауваження та пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки:
У розділі «Загальні положення»:
абзац четвертий частини п’ятої доповнити словами «у тому числі екологічної безпеки»;
після абзацу третього частини шостої доповнити новим абзацом такого змісту: «проведення реформи у сфері охорони довкілля, зокрема шляхом забезпечення інтеграції екологічної політики у всі сфери економіки та створення інтегрованої системи контролю за дотриманням екологічного законодавства».
У розділі «Основні завдання бюджетної політики»:
після абзацу тридцять третього доповнити абзацом такого змісту: «фінансове забезпечення заходів з охорони навколишнього природного середовища, у тому числі забезпечення ефективного управління та контролю;»;
у абзаці тридцятому слова "мінерально-сировинній базі" замінити словами "на розвиток мінерально сировинної бази держави";
доповнити цей розділ такими пунктами:
збереження та належне фінансування спеціалізованих медичних закладів, забезпечення безоплатного лікування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
відновлення фінансування бюджетної програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
поліпшення пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалих осіб, інвалідність яких пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
У розділі «Реалізація пріоритетних державних (цільових) програм та державних інвестиційних проектів»:
у абзаці першому після слів "з урахуванням економічної і соціальної ефективності" доповнити словами "та загального затвердженого обсягу їх фінансування";
у абзаці другому слова "мінерально-сировинній базі" замінити словами "на розвиток мінерально сировинної бази держави";
доповнити цей розділ такими абзацами:
забезпечення фінансування заходів з реалізації Загальнодержавної цільової програми "Питна вода України на 2011–2020 роки";
забезпечення фінансування заходів щодо поводженням з побутовими та небезпечними відходами;
реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
забезпечення фінансування заходів спрямованих на екологічне відновлення Донбасу.
У розділі «Запровадження системи управління розширеним спектром фіскальних ризиків з метою визначення їх впливу на державний бюджет» видатки Міністерства екології та природних ресурсів, передбачені у Таблиці «Стелі видатків та надання кредитів загального фонду головних розпорядників коштів державного бюджету» мають збільшуватися щороку щонайменше на 30% (пропорційно до збільшення видатків для інших міністерств).
Також Комітет запропонував розділ «Реалізація пріоритетних державних (цільових) програм та державних інвестиційних проектів» доповнити такими абзацами:
передбачення дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення видатків з утримання закладів охорони здоров’я, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, недопущення закриття закладів охорони здоров’я та вивільнення працівників галузі;
забезпечення виплати пенсій працюючим пенсіонерам у повному обсязі незалежно від отримуваного заробітку та місця роботи.