Комітет Верховної Ради України

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» для приведення його у відповідність до Кодексу цивільного захисту України та уточнення суб’єктів боротьби з тероризмом.
На цей час в системі центральних органів виконавчої влади не існує єдиного органу, який би одночасно формував і реалізував державну політику у сфері цивільного захисту.

Проектом постанови пропонується Верховній Раді України звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою провести позапланові перевірки всіх споруд масового скупчення людей, таких як торгові та торгово-розважальні центри, залізничні вокзали, автобусні станції, аеропорти, готелі, концертні та ігрові зали, плавальні басейни, заклади освіти, заклади охорони здоров’я тощо.

У законопроекті необхідно врахувати, що встановлення вимоги в розумінні даного проекту як односторонній правочин спрямоване на встановлення в односторонньому порядку обов’язків для інших осіб.  Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однак довільне встановлення прав та обов’язків однією особою – учасником цивільних відносин для іншої особи, яка є юридично рівною та має ті ж самі права і обов’язки що і перша особа, суперечить принципам цивільного права.

Під час обговорення було відмічено, що Комітет неодноразово наголошував на необхідності посилення відповідальності за порушення законодавства про надра. Проте згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України доопрацьований законопроект необхідно привести у відповідність до Кодексу України про надра, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положень Податкового кодексу України. Окремі положення проекту втратили свою актуальність, проект має недоліки техніко-юридичного характеру, не забезпечує єдності термінології та у разі прийняття може призвести до ускладнень у правозастосуванні.

Під час обговорення зазначалося, що запропоновані зміни до статті 12 Закону України "Про екологічний аудит" фактично виключають з нього положення про обов'язковий екологічний аудит концесійних об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, що може мати значний негативний вплив на довкілля.

Метою законопроекту є відновлення дії окремих норм бюджетного законодавства для забезпечення спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду державного та до спеціальних фондів місцевих бюджетів, їх використання виключно на природоохоронні заходи, а також залучення на ці цілі коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Комітет підтримує необхідність створення національної інфраструктури геопросторових даних, у той же час висловлює низку зауважень до законопроекту.
Законопроект суперечить базовим положенням Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про інформацію», а також

Зважаючи на масові порушення законодавства щодо неправомірного використання, забруднення, виснаження водних ресурсів, загрози забруднення водних об’єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб, а також невідповідності чинних санкцій за порушення законодавства завданій довкіллю шкоді, Комітет підтримує законопроект та вважає, що його прийняття запобігатиме зловживанням у цій сфері.