«Природно-заповідна справа в Україні – на межі виживання, вона, як та бідна родичка, тримається лише на ентузіазмі людей, які присвятили своє життя збереженню довкілля». Про це сказала голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех у своєму виступі під час комітетських слухань на тему «Природно-заповідний фонд: проблеми та шляхи вирішення».
«У країнах Європейського Союзу заповідні об’єкти займають не менше 10-15% від площі держави, а в Україні - лише трохи більше 6% території держави, - зазначила Ірина Сех. - Створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) відбувається дуже повільно. У 2012 та 2013 роках створено всього два об’єкти природно-заповідного фонду – один морський заказник та один національний природний парк. При цьому Адміністрація Президента України вже тривалий час не подає на підпис Президентові з десяток погоджених, у тому числі урядом, проектів указів.
До цього часу не внесено зміни до законодавства щодо передачі до обласних держадміністрацій функцій територіальних органів Мінприроди, які проводили підготовку, погодження та подання матеріалів на створення об’єктів ПЗФ, ведення кадастру ПЗФ, погодження лімітів на природокористування, що практично унеможливлює подальший розвиток природно-заповідної мережі. Ще одним з негативних моментів стала ліквідація Державної служби заповідної справи. Функції цього урядового органу сьогодні лише частково передані значно меншому за чисельністю працівників департаменту Міністерства екології та природних ресурсів України».
За словами народного депутата, є проблема надання природних територій у відання чи оренду мисливським організаціям. «Це робиться абсолютно без користі для держави, з порушенням законодавства щодо створення національних природних парків і заповідників, на територіях яких полювання забороняється. Складається враження, що це зроблено саме в інтересах окремих провладних осіб з метою блокування створення природно-заповідних об’єктів. По суті - це саботування природоохоронного законодавства посадовцями. Як можна створити, для прикладу, Нижньодніпровський національний природний парк, коли практично уся дельта Дніпра поділена між мисливськими господарствами? До того ж, зацікавлені провладні особи ведуть брехливу пропаганду проти створення парку», - наголосила голова комітету.
Ірина Сех зазначила, що обласні державні адміністрації повинні перейматися розвитком мережі природно-заповідного фонду. «Також необхідно розширити повноваження місцевих органів самоврядування щодо резервування природних комплексів під заповідники, створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Збереження природних комплексів в інтересах громад, а не створення мисливських господарств для окремих осіб мають стати пріоритетом органів самоврядування», - зазначила доповідач.