Відкриваючи захід, голова Комітету Ірина Сех, зокрема, зазначила, що "для усіх країн Європейського Союзу характерний значний відсоток заповідних об’єктів - не менше 10-15% від площі держави. Сьогодні охоронювані території в Україні займають лише трохи більше 6% від площі держави". За словами народного депутата "у нас ця галузь знаходиться на межі виживання".
ФОТОЗВІТ З КОМІТЕТСЬКИХ СЛУХАНЬ (Автор Кравченко Д.О.).
І.Сех наголосила, що створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду всупереч законам "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" та "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", якими передбачено досягнення наприкінці 2015 року не менше 10% заповідності, йде надзвичайно повільно. У 2012 та 2013 роках створено всього 2 об’єкти природно-заповідного фонду - 1 морський заказник та 1 національний природний парк.
Голова Комітету вважає, що одним з найбільш негативних моментів у заходах щодо збереження довкілля стала ліквідація Державної служби заповідної справи. Функції цього урядового органу сьогодні лише частково передані значно меншому за чисельністю працівників департаменту Міністерства екології та природних ресурсів.
Народний депутат акцентувала увагу й на проблемі надання природних територій в оренду мисливських організацій. За її словами, "це робиться абсолютно без вигоди для держави, не звертаючи уваги на чинне законодавство у частині створення національних природних парків і заповідників на територіях яких полювання забороняється".
На слуханнях зазначалося, що частка площ територій та об'єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді складає природних заповідників - 5,14%, біосферних заповідників - 6,43%, національних природних парків - 30,99%, заказників - 34,49%, пам'яток природи - 0,73%, регіональних ландшафтних парків - 19,34%, заповідних урочищ - 2,44%, ботанічних садів - 0,05%, зоологічних парків - 0,01%, дендрологічних парків 0,05%, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва - 0,33%.
Учасники заходу наголошували, що обласним державним адміністраціям не передано повноваження щодо управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду на регіональному рівні. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2013 № 159 територіальні органи Мінприроди припинили виконання своїх повноважень і перебувають у процесі ліквідації. Водночас, Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" відповідні зміни у Закон "Про природно-заповідний фонд України" не внесено.
Таким чином, питання щодо передачі повноважень, визначених Законом "Про природно-заповідний фонд України", від територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям законодавчо не врегульоване. І, відповідно, не врегульовані питання пов'язані з організацією, охороною і використанням територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління на місцевому рівні у цій галузі.
Для вирішення цього питання Мінприроди підготовлено та погоджується в установленому порядку проект закону про внесення змін до Закону "Про природно-заповідний фонд України".
Виступаючі зазначали також, що необхідно сприяти невідкладному внесенню на розгляд парламенту законопроекту стосовно звільнення установ природно-заповідного фонду від відшкодування збитків і втрат, пов'язаних з припиненням сільськогосподарського, лісогосподарського та іншого виробництва після їх створення шляхом внесення змін до статті 156 Земельного кодексу.
Учасники слухань висловили думку щодо необхідності звернутися до Президента України з пропозицією оголошення 2015 року - роком національних природних парків в Україні та створення єдиного державного органу управління природно-заповідним фондом України (Державного агентства заповідної справи) з віднесенням до сфери його управління всіх установ природно-заповідного фонду.
Також, вважають виступаючі, Мінприроди України, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, у сфері управління яких знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду, мають забезпечити встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення, оформлення речових прав на земельні ділянки.
Йшлося також про встановлення мораторію на зміну цільового призначення земель природно-заповідного, історико-культурного та іншого природоохоронного призначення, земель водного фонду в межах водоохоронних зон, розширення меж населених пунктів за рахунок включення до них перспективних для заповідання природних територій та існуючих заповідних об’єктів. А також про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства на територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ), зокрема, за прийняття протиправних рішень щодо розпорядження земельними ділянками в межах територій і об’єктів ПЗФ, їхніх охоронних зон та зарезервованих для заповідання. Наголошувалося й на необхідності суттєво збільшити суми адміністративних штрафів та цивільних стягнень за порушення законодавства на територіях природно-заповідного фонду. Сьогодні відповідальність за порушення законодавства на територіях ПЗФ, вважають виступаючі, незначна і, відповідно, не є стримуючим фактором для порушників.
На засіданні було висловлено й інші пропозиції, які Комітет узагальнить і використає у законотворчій роботі.