Розглянувши проект закону України про упаковку та відходи упаковки, поданий народними депутатами України Ляпіною К.М., Мирним О.Б., Продан О.П., Шаповаловим Ю.А., Дерев’янком Ю.Б. (реєстр. № 4266а), Комітет відмічає:
Метою законопроекту є встановлення правових основ для створення в Україні системи роздільного збирання, комплексної переробки та утилізації відходів упаковки, збільшення обсягів їх використання як вторинної сировини, створення умов для добросовісної конкуренції між суб’єктами господарювання в цій сфері, впровадження європейського досвіду функціонування такої системи і гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу у сфері поводження з упаковкою та її відходами.
Як зазначено у пояснювальній записці удосконалення системи збирання, переробки та утилізації відходів упаковки як вторинної сировини якісно покращить умови реалізації головної мети законодавства України про відходи — їх мінімізації для запобігання втратам матеріально-енергетичних ресурсів та негативних впливів на довкілля і здоров’я людей з одночасним покращенням конкурентоспроможності вітчизняного виробництва і послуг за умов вступу України до зони вільної торгівлі з ЄС та спонукатиме виробників відходів і органи місцевої влади до послідовної реалізації необхідних для цього інноваційно-інвестиційних заходів. Водночас це безпосередньо сприятиме реалізації в Україні низки основних положень директив ЄС, зокрема щодо планування поводження з відходами і запровадження інтегрованого попередження і контролю забруднень, та стимулюватиме залучення до вітчизняного виробництва і сфери послуг кращих доступних технологій.
Основним елементом законопроекту є запровадження концепції розширеної відповідальності виробника, яка передбачає, що зобов’язані суб’єкти (виробники та імпортери товарів в упаковці) несуть відповідальність не лише за якість та безпечність виробленого продукту, а й за утилізацію відходів упаковки (принцип "забруднювач платить").
Проектом передбачено створення уповноважених компаній з розширеної відповідальності виробника, яким виробники та імпортери упаковки й товарів в упаковці передають свої зобов’язання щодо виконання норм з переробки та утилізації відходів упаковки (починаючи з 15% у перший рік дії закону та поетапно підвищуючи норми з утилізації відповідно до європейської практики) та які спільно з органами місцевого самоврядування і спеціалізованими організаціями (переробниками) будуть забезпечувати функціонування системи збирання, переробки й утилізації відходів упаковки на національному рівні – від села, селища, міста до загальнодержавного рівня, як це працює у Європі (такі системи успішно функціонують у 27 країнах ЄС), з урахуванням вже наявної інфраструктури підприємств сфери житлово-комунального господарства.
Принциповою відмінністю від діючої сьогодні системи роздільного збирання та утилізації відходів упаковки (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини") та принципам, які покладені в основу проектів законів України, що зареєстровані у Верховній Раді України (про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами (реєстр. № 2295), про винесення змін до Податкового кодексу України щодо введення збору з виробників та імпортерів упаковки та товарів в упаковці на перероблення побутових відходів (реєстр. № 2611а) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо введення збору з виробників та імпортерів упаковки та товарів в упаковці на перероблення побутових відходів (реєстр. № 2612а) є відсутність бюджетного фінансування, наявність інвестицій та регулювання такої системи законами ринкової економіки, надання можливості для розвитку конкурентного середовища тощо.
Законопроектом також передбачається належний державний контроль за створенням і функціонуванням уповноважених компаній та виконанням зобов’язаними суб’єктами обов’язків із забезпечення роздільного збирання та утилізації відходів упаковки, у тому числі накладання фінансових санкцій на вказаних суб’єктів за недотримання вимог закону (зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Важливо зазначити, що Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачає запровадження принципу розширеної відповідальності виробника в Україні протягом 5 років з дати набрання чинності цією Угодою (Додаток ХХХ до глави 6 "Навколишнє природне середовище" Розділу V "Економічне і галузеве співробітництво").
Головне науково-експертне управління вважає, що проект містить багато декларативних принципів, ряд внутрішніх неузгодженостей та зауважень техніко-юридичного характеру і рекомендує за результатами розгляду у першому читанні повернути законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи.
За висновками Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Міністерство екології та природних ресурсів України в своєму експертному висновку відмічає, що законопроект належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, визначених Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", зокрема до Директиви Європейського Парламенту та Ради 94/62/ЄС про упаковку та відходи упаковки, оскільки охоплює як екологічні вимоги до упаковки та відходів упаковки, так і вимоги щодо забезпечення функціонування внутрішнього ринку та уникнення перешкод для торгівлі та порушення й обмеження конкуренції. Міністерство пропонує прийняти законопроект за основу.
Міністерство інфраструктури України пропонує внести ряд редакційних змін і рекомендує направити даний законопроект на доопрацювання.
Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва підтримує законопроект і вважає, що його прийняття буде важливим кроком у регулюванні сфери поводження з відходами упаковки, оскільки він спрямований на встановлення правових основ для створення в Україні системи роздільного збирання, комплексної переробки та утилізації відходів упаковки, збільшення обсягів їх використання як вторинної сировини, створення умов для добросовісної конкуренції між суб’єктами господарювання в цій сфері, впровадження європейського досвіду функціонування такої системи.
Після уважного розгляду Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект закону України про упаковку та відходи упаковки прийняти за основу.