Комітет Верховної Ради України

Зміст законопроекту не в повній мірі відповідає його назві, оскільки, крім бурштину, у законопроекті також йдеться про ювелірні та побутові вироби з дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів. Також на сьогодні більшість побутових виробів складаються з деталей, що містять дорогоцінні метали чи захисні покриття з них, проте інформація щодо застосування норм законопроекту до таких виробів відсутня.

До законопроекту не додано перелік нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття, як це передбачено частиною 8 статті 90 Регламенту Верховної Ради України. З огляду на зазначене, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернути законопроект на доопрацювання.

В рамках візиту учасники вшанували пам'ять усіх, хто віддав своє життя і здоров'я, врятувати світ від найтяжчої в історії людства техногенної радіаційної аварії, і поклали квіти до пам'ятного знака героям-чорнобильцям. Під час візиту учасники ознайомилися з ходом робіт на майданчиках двох проектів, що знаходяться на стадії завершення: нового безпечного конфайнменту та сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу (СВЯП-2). В ході брифінгу Петро Порошенко відмітив необхідність диверсифікації поставок енергоносіїв для забезпечення енергетичної незалежності, а також й про розвиток нових альтернативних технології та нетрадиційних джерел енергії. Крім того, він повідомив, що питання енергоефективності буде обговорюватися на Національній раді реформ відразу після травневих свят. Про співпрацю в цьому напрямку Президент також говорив під час зустрічі з Президентом ЄБРР в ході візиту на ЧАЕС.

В ході роботи засідання українська сторона поінформувала, що Україна виконує усі зобов'язання, за які взяла відповідальність перед світовою спільнотою, а саме було прийнято рішення про сплату 3,58 млн. євро, які Україна не сплатила раніше у зв'язку із подіями останніх років в Україні. Також домовлено про додатковий внесок України обсягом 1,4 млн. євро і це є важливим месседжем світовій спільноті щодо готовності України вирішувати проблему Чорнобильської катастрофи. На засіданні Асамблеї донорів досягнуто домовленостей щодо залучення коштів для ліквідації дефіциту у 105 млн. євро на будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива. Наразі країни-донори вже підтвердили надання 87,5 млн. євро. Також багато уваги приділялось питанню вирішення курсових коливань валюти.

Законопроектом передбачається визначення та впровадження правових, організаційних, економічних засад та врегулювання правовідносин у сфері поводження з відходами для створення в Україні системи роздільного збирання, комплексного перероблення та утилізації відходів, збільшення обсягів їх використання, впровадження європейського досвіду функціонування такої системи. Ним пропонується створення "Саморегулюючої організації у сфері поводження з відходами кінцевого споживання продукції", яка є об'єднанням суб'єктів господарювання, що здійснюють імпорт та виробництво продукції в упаковці або продукції, використання якої призводить до утворення відповідних відходів, а також суб'єктів господарювання, які здійснюють збирання, оброблення (перероблення) та утилізацію відповідних відходів (комбінована модель, яка передбачає, що виробник чи імпортер сплачує податок, або дотримується принципу розширеної відповідальності).

У форумі взяли участь посли провідних ядерних держав світу, представники міжнародних організацій, відомі вчені, народні депутати України, представники органів державної влади, фахівці з ядерної енергетики, радіобіології, медицини та ліквідатори катастрофи на ЧАЕС. Голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак у своєму виступі зазначив важливість цього заходу та зачитав привітання від Голови Верховної Ради Андрія Парубія.

Метою законопроекту є врегулювання правовідносин, пов'язаних із сферою поводження з упаковкою та її відходами, мінімізацією ризику її негативного впливу на здоров'я людей та охорону навколишнього природного середовища. Він, зокрема, визначає сферу дії запропонованого закону, суб'єктів відносин та принципи державної політики у даній сфері, вимоги до упаковки, обов'язки оператора системи поводження з відходами упаковки, норми утилізації відходів упаковки, склад та повноваження органів, що здійснюють державне регулювання, контроль та нагляд у даній сфері, а також встановлює відповідальність за правопорушення у сфері поводження з відходами упаковки тощо.

Члени Комітету звернули увагу на те, що впровадження заборони на виробництво, використання, ввезення і розповсюдження полімерних пакетів тривалого розчеплення та упаковок тривалого розчеплення без надання альтернативи використання таких пакетів та упаковок може ускладнити реалізацію положень проекту Закону на практиці. Також у проекті не визначено чіткого механізму правовідносин, спрямованих на досягнення визначених ним цілей. Також Комітет вважає, що проект в запропонованій редакції не відповідає положенням Директиви 94/62/ЄС "Про упаковку та відходи упаковки" та в частині набуття чинності не відповідає Угоді СОТ про технічні бар'єри у торгівлі.

Законопроектом пропонується встановити однакові ставки рентної плати для всіх підприємств-видобувачів природного газу без розподілу за типом споживання видобутого газу. Проте до законопроекту відсутнє передбачене статтею 91 Регламенту Верховної Ради України фінансово-економічне обґрунтування. Також немає аналізу наслідків від прийняття, не надано обґрунтувань запропонованого розміру ставки, а також фінансово-економічних розрахунків впливу запропонованих змін на показники бюджету. У зв'язку з цим також потребує додаткового обґрунтування також термін набрання чинності, визначений "Прикінцевими положеннями" законопроекту

Законопроектом пропонується погасити заборгованість державних вугледобувних підприємств за електричну енергію шляхом спрямування на ці цілі податкової заборгованості та податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ підприємств електроенергетичної та вугільної галузей, а також ресурсних платежів (рента за користування надрами для видобування корисних копалин, екологічний податок) підприємств електроенергетичної та вугільної галузей.