31 жовтня 2024 року Голова Комітету Олег Бондаренко та заступниця Голови Комітету Олена Криворучкіна взяли участь в координаційному заході з обговорення та узгодження спільного бачення органів державної влади, міжнародних організацій, основних кліматичних стейкхолдерів та ініціатив для ефективного представлення України на 29-ій Конференції ООН зі зміни клімату, так званий COP29, яка відбудеться з 11 по 22 листопада 2024 року в м.Баку, Азербайджанська Республіка.
COP29 є унікальною платформою, де країни об’єднуються заради вирішення одного з найбільших викликів сучасності – зміни клімату. Внесок кожної країни у досягнення спільної мети – збереження планети для майбутніх поколінь – є безцінним, і участь України в цьому заході доводить, що наша держава є надійним партнером.
Цього року Україна зробила вагомий крок у міжнародну кліматичну політику. 8 жовтня 2024 року Верховна Рада України ухвалила і Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики», що задає новий вектор екологічної політики країни, підкріплений національними зобов’язаннями відповідно до Паризької угоди.
Закон є результатом об’єднаних зусиль у ефективній співпраці наших урядовців, профільного міністерства, парламентарів, науковців та громадянського суспільства, які розуміють цінність відповідальної залученості до активної участі в глобальній боротьбі з кліматичними змінами.
Більш того, Закон віднесений до євроінтеграційних і в цілому відповідає Угоді про асоціацію та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), визначальним євроінтеграційним прагненням України у сфері зміни клімату та наближенню українського законодавства до права ЄС.
Голова Комітету Олег Бондаренко підкреслив: «Ми крокуємо в одну ногу з ЄС, який відповідно до Паризької Угоди взяв на себе зобов’язання наблизити Європу до статусу першого в світі кліматично нейтрального континенту до 2050 року. І, демонструючи, що Україна є надійним партнером, ми усвідомлюємо, що 2050 рік – це складно, але спільними зусиллями з центральними органами виконавчої влади, з міжнародними проектами ми цього досягнемо. Вже розпочалася робота у напрацюванні великого обсягу програмних документів, які не лише на рівні держави, а і на рівні регіонів будуть запроваджуватися задля крокування України в русі кліматичної нейтральності. І я впевнений, що в кожному профільному комітеті Парламенту невдовзі будуть утворені підкомітети по кліматичній політиці, оскільки будь-який сектор економіки дотичний до кожного з ключових напрямів Європейського Зеленого Курсу – чистої енергетики, будівництва та реновації, стійкої промисловості, зменшення забруднення довкілля тощо».
«Парламент України не зупиняється перед викликами, продовжує працювати на благо держави та розвитку України європейським шляхом, і вже 16 жовтня 2024 року подано законопроект №12131 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» додав Голова Комітету.
Законопроект №12131 розроблено з метою дотримання стратегічного курсу держави для набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та виконання зобов’язань України в рамках Ukraine Facility. Прийняття законопроекту матиме позитивний вплив на інтереси держави та суб’єктів господарювання, а саме дозволить відновити обов’язкову Систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), що відповідатиме міжнародним та європейським критеріям та стандартам і, відповідно, забезпечити відповідність розрахунку обсягів викидів парникових газів європейським стандартам щодо МЗВ.
«Саме Європейський Зелений Курс (European Green Deal) визначає конкретні реформи та напрями сучасної політики ЄС у сфері низьковуглецевої та циркулярної економіки. В рамках реалізації стратегії Зеленого Курсу декарбонізація має багато викликів, але водночас є невідворотною перспективою, для досягнення якої необхідно прислухатися і в той же час послідовно, наполегливо працювати та доносити свою позицію в усіх доступних форматах до громадськості, спільно з бізнесом консолідувати зусилля і напрацьовувати ініціативи з метою застосування механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), так званого «вуглецевого податку», який передбачає введення екологічного мита за імпорт продукції в ЄС у залежності від обсягів викидів СО2 під час її виробництва.
Отже, прийнятий закон «Про основні засади державної кліматичної політики» підсилив нашу готовність до сталого розвитку та наближення до цілей Європейського Зеленого Курсу, ми рішуче налаштовані на удосконалення законодавства, як підґрунтя декарбонізації секторів економіки, для досягнення амбітних цілей відповідно до стратегії декарбонізації, розвитку чистої енергетики та адаптації до кліматичних змін, що є критичним для подолання екологічних викликів і відновлення унікальних територій нашої країни. Закликаємо до співпраці з міжнародними партнерами, Україна готова активно долучатися до спільних проектів, спрямованих на збереження клімату та підтримку регіональної і транскордонної екологічної безпеки. Успіх таких ініціатив залежить від готовності до обміну досвідом і технологіями, і ми закликаємо всі країни, які візьмуть участь у Конференції СОР29 об’єднати зусилля у протидії зміні клімату», – резюмував Голова Комітету Олег Бондаренко.
