Комітет Верховної Ради України

В своєму щільному розкладі спікер Естонського Парламенту Лаурі Хуссар віднайшов час для зустрічі з українською делегацією Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Під час дружньої бесіди пан Лаурі Хуссар підкреслив, що Естонія всіляко підтримує Україну й надалі надаватиме військову допомогу в боротьбі з російською агресією, а також повідомив, що вчора Рійґікоґу затвердив бюджет на наступний рік, у якому передбачено приблизно 100 мільйонів євро на підтримку України.

«Ми робитимемо все для того, щоб і наші союзники та партнери також збільшили підтримку України. Крім того, ми підтримуємо посилення спрямованих проти Росії санкцій», – сказав пан Лаурі Хуссар. Він також запевнив українських парламентарів у непохитності підтримки України на її шляху до вступу в ЄС та НАТО.

Українські парламентарі висловили слова подяки Естонському Народу, естонським парламентарям та Уряду Естонії за всебічну і постійну підтримку України від початку збройної агресії рф. Естонія займає лідерські позиції та демонструє іншим країнам приклад підтримки прагнень України до членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.

Крім того, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики Олена Криворучкіна подякувала естонським парламентарям і лідерам Естонії про озвучене на Конференції з питань клімату СОР29 виділення 1 мільйона євро на кліматичні проекти для України. «Це є справді дуже важливим, на СОР29 нами було зазначено, що ми йдемо спільним шляхом зі всім цивілізованим світом по зниженню вуглецевої залежності та досягнення кліматичної нейтральності, але внаслідок війни в атмосферу потрапило більше 200 мільйонів тонн вуглекислого газу. Ми не зупиняємось, опрацьовуємо і ухвалюємо відповідні законопроекти, в жовтні прийнято закон про основні засади кліматичної політики. І така фінансова допомога в складних умовах дозволить нам реалізовувати практичні проекти по клімату» – додала Олена Криворучкіна. І наголосила на масштабних екологічних збитках, які завдає військова російська агресія не лише Україні а й всьому європейському континенту. А також закликала до об’єднання зусиль у формуванні доказової бази для подальших міжнародних інстанцій для відшкодування збитків довкіллю, завданих рф.

Голова Екологічного Комітету Рійґікоґу Ігор Таро під час зустрічі заявив про готовність до співпраці з Україною з довкіллевих питань. «У результаті російської агресії гинуть люди, знищуються будівлі, а природі завдається непомірна шкода, яку має бути відшкодовано. Агресор повинен понести відповідальність за скоєні ним злочини. Естонія готова поділитися своїм досвідом щодо оцінки збитків, завданих навколишньому середовищу радянським окупаційним режимом. Також ми готові поділитися досвідом щодо переймання нами, як членом ЄС, екологічного законодавства», – відмітив пан Ігор Таро.

Олена Криворучкіна наголосила на трьох ключових напрямах подальшої співпраці:

1)   імплементація європейських принципів в українське екологічне законодавство;

2) створення і подальша робота над методиками оцінювання екологічних збитків;

3) напрями відновлення України за «зеленими» принципами.

Особливу увагу Олена Криворучкіна приділила питанню євроінтеграційного законопроекту про державний екологічний контроль, адже в Естонії функціонує ефективна система екологічного контролю у вигляді Екологічної Ради, що має високі повноваження та дієві засоби, і забезпечує не лише реалізацію принципу «забруднювач платить», а й виконує сервісні послуги задля підтримки підприємств у напрямку їх екологічної відповідальності.

Народний депутат України – член Комітету Олександр Матусевич зазначив, що Україні потрібно адаптуватися до європейського законодавства у сфері захисту довкілля, визначивши, що одним з пріоритетних законопроектів, які потрібно ухвалити відповідно до взятих зобов’язань є законопроект про Смарагдову мережу №4461 та щодо територій Natura 2000 – тих природоохоронних територій ЄС, визначених з метою захисту як Території Особливого Природоохоронного Інтересу (Areas of Special Conservation Interest – ASCI). Також Олександр Матусевич просив поділитись досвідом прийняття зазначеного законопроекту в Естонській Республіці задля того, щоб уникнути різного роду непорозумінь та виконання цього закону в подальшому. Також в ході зустрічі було зазначено про прийняті Україною закони, зокрема щодо самосійних лісів, а також щодо перебування на розгляді в Комітеті та підготовку до ІІ читання євроінтеграційного законопроекту про лісові репродуктивні ресурси, чим акцентовано було послідовне прагнення українських парламентів в адаптації українського довкіллевого законодавства до законодавства ЄС швидкими темпами.

Представники делегації Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування висловили зацікавленість у досвіді Екологічного Комітету Рійґікоґу в частині імплементації норм законодавства ЄС у сфері охорони довкілля та цивільного захисту населення. Також обговорювалися питання управління відходами, збереження лісів, створення національних природних парків і раціональне управління природними ресурсами.

Між естонськими та українськими парламентарями окреслені чіткі конкретні кроки подальшої співпраці за трьома визначеними напрямками – імплементація принципів європейського законодавства в українське довкіллеве  законодавство, удосконалення методики відшкодування збитків та розробку напрямків «зеленого» відновлення України.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування висловлює подяку за підтримку в організації офіційного візиту Комітету до Естонської Республіки Посольству України в Естонській Республіці в особі Надзвичайного і Повноважного Посла України в Естонській Республіці Кононенка Максима Олексійовича, а також особисто першому секретарю з питань економічного співробітництва Кувикліну Максиму Володимировичу та першому секретарю з консульських питань Гусаку Андрію Миколайовичу.