Одна з найбільших цінностей, які ми маємо – безпечне для життя і здоров’я довкілля. Власне, саме про це право кожного йде мова в статті 50 Конституції України. Але щоб скористатися цим правом, кожен громадянин має берегти природу, розумно використовувати наші спільні багатства. А задача держави – забезпечувати, щоб кожен міг скористатися цим правом, що й передбачено статтею 12 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
На жаль, не всі громадяни користуються своїми правами. Гірше – коли вони нехтують правами інших, створюючи небезпеку для здоров’я. Зараз, коли весь світ бореться з пандемією COVID-19, кожен крок відіграє важливу роль. Особливо, якщо він сприятиме не лише зменшенню симптомів, а й протидії наслідкам. Саме згоряння однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, що достатньо для утворення небезпечних PM-частинок, які збільшують ризики захворювання на COVID-19 і подальші ускладнення. Оскільки попередження спалювання рослинних залишків не вивільняє PM-частинки – це знижує ризик захворювання на COVID-19. Також небезпечний дим спричиняє серцево-судинні захворювання, від яких лише в 2018 році померло біля 400 тисяч громадян, а також викликає онкологічні захворювання, від яких у 2018 році загинуло біля 80 тисяч громадян.

Упродовж 2019 року в природних екосистемах та на відкритих територіях:
•    кількість пожеж збільшилась на 51,4 % і становить 56 268 пожеж або 59,1 % від загальної кількості пожеж в Україні (у 2018 році – 37 162 пожежі або 47,3%);
•    84 людини загинуло;
•    3,4 млрд гривень становлять сумарні збитки.

Крім того, спалювання, пошкодження об’єктів рослинного світу завдає більше шкоди людині, ніж здається на перший погляд:
•    уже зазначені проблеми зі здоров’ям;
•    збільшує витрати на добрива, адже вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми, зола знижує родючість;
•    підвищує витрати на догляд за деревами, рослинами, на насіння, адже вогонь знищує коріння й насіння;
•    підвищує витрати на підготовку ґрунту внаслідок промерзання на 2-4 градуси;
•    збільшує витрати на боротьбу зі шкідниками - в пожежах гинуть птахи та, наприклад, комахи, такі як божа корівка, що знищує тлю;
•    пошкоджується електропостачання внаслідок загорання ліній електропередачі;
•    смоги від спалювання підвищують видатки на освітлення населених пунктів;
•    та багато іншого.

Тому саме зараз наш Комітет ініціював ухвалення законопроекту №2339 щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу. Дякуємо колегам, які підтримали законодавчу ініціативу.

Основною метою нового Закону № 556-IX від 13.04.2020 є попередження нанесення шкоди здоров’ю та довкіллю шляхом збільшення штрафів у 18 разів, а саме:
•    за забруднення повітря (зміни до статті 241 Кримінального кодексу України), на сьогодні штраф становить від 30600 грн до 61200 грн, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого;
•    за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу (зміни до статті 245 Кримінального кодексу України), на сьогодні штрафи становлять від 91800 грн до 153000 грн або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк;

•    за порушення вимог пожежної безпеки в лісах (змін до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення), на сьогодні вони становлять для:
- громадян – від 1530 грн до 4590 грн;
- посадових осіб – від 4590 грн до 15390 грн;
- за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, на сьогодні вони становлять для: :
- громадян – від 4590 грн до 15300 грн;
- посадових осіб – від 10710 грн до 30600 грн;

•    за самовільне випалювання рослинності або її залишків (внесення змін до статті 77-1), на сьогодні вони становлять для:
- громадян – від 3060 грн до 6120 грн;
- посадових осіб – від 15300 грн до 21420 грн.

•    за самовільне випалювання рослинності або її залишків у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, на сьогодні вони становлять для:
- громадян від 6120 грн до 12240 грн;
- посадових осіб від 21420 грн до 30600 грн.

Ми переконані, що підвищення штрафів – це необхідний, але перший крок, який дозволить громадянам уже зараз ретельніше задуматися, а чи дійсно спалювання є простою, дешевою, легкою альтернативою, наприклад, компостуванню?
Адже спалювання – це не так просто, це не дешево, зовсім не легко, ще й небезпечно не у перспективі, а вже зараз. Тим паче, за оцінками Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні, “компостування органічних відходів – один із найбільш дієвих  і екологічно свідомих способів поліпшити стан довкілля шляхом попередження спалювання в громадах і, можливо, найактуальніший для українських реалій”. Компостуючи об’єкти рослинного світу, громадяни зможуть не лише поліпшити стан здоров’я, знизити ризик захворіти на COVID-19, зберегти мільярди гривень, попередивши 80% спалювань, а й отримати пряму фінансову вигоду від:
•    вироблення біоенергії з рослинних залишків;
•    отримання корму для тварин і використання біомаси для виробництва побутових товарів тощо.
Враховуючи розвиток сучасних засобів моніторингу за спалюванням у режимі реального часу, ми переконані, що дана система штрафів стане ефективним засобом попередження ризиків для здоров’я та навколишнього середовища.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

25 листопада 2024 10:17
21 листопада 2024 14:57
20 листопада 2024 12:13
20 листопада 2024 12:00
19 листопада 2024 16:36
19 листопада 2024 16:33
13 листопада 2024 14:50
12 листопада 2024 11:46
07 листопада 2024 17:37
04 листопада 2024 14:56