Надзвичайна екологічна ситуація склалася у Калуському промисловому вузлі внаслідок прийняття свого часу неправильних технічних, екологічних рішень щодо розміщення, експлуатації хімічних підприємств, а також варварського використання землі, корисних копалин, злочинного нехтування природоохоронним законодавством. Накопичення невирішених проблем не просто загострилося до краю, а перезріло. У 2010 році проблеми Калуша нарешті набули резонансу. Було підписано указ Президента, ухвалено постанову та закон про визнання Калуша зоною надзвичайної екологічної ситуації. Виділено з державного бюджету майже півмільярда гривень, що у 25 разів більше, ніж виділялося протягом минулих років.
Одним з доведених та визнаних ВООЗ та МАГАТЕ медичних наслідків впливу радіоактивного опромінення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС є розвиток раку щитовидної залози у осіб, які зазнали опромінення в дитячому та підлітковому віці. Радіологічна ситуація, що склалась в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р., призвела до достовірного зростання кількості тиреоїдних карцином серед населення, що знаходилось на час катастрофи у віці 0-18 років. Поряд з цим широке розповсюдження ультразвукової діагностики сприяло підвищенню діагностики вогнищевих утворень щитовидної залози. На даний час через 24 роки після аварії група з високим ризиком розвитку тиреоїдних карцином знаходиться в активному фертильному віці. Також відмічено, що під час вагітності у жінок у віці до 25-30 років достовірно збільшилось визначення злоякісної пухлини щитовидної залози. Чисельність хворих на рак щитовидної залози складає більш ніж 5000 осіб.
Аудитори Рахункової палати встановили, що за 2007-2010 роки ставки збору за геологорозвідувальні роботи зросли у півтора раза, проте замість прогнозованого зростання на 64 відс. його фактичні надходження до держбюджету зменшились на 25 відсотків. Впродовж 2008-2010 років фактично надійшло лише 1,8 млрд. грн. замість очікуваних 3,2 млрд. гривень.
Рахункова палата провела аудит використання коштів держбюджету, що спрямовуються на протипожежний захист у Вінницькій і Хмельницькій областях, де із загальної кількості пожеж 60 відс. сталися у селах, що вдвічі більше середнього показника у державі. За результатами аудиту Колегія Рахункової палати відзначила, що система протипожежної безпеки в перевірених регіонах належним чином не працює, значна частина заходів державних цільових програм з протипожежного захисту населення і територій не виконуються. Кількість пожеж у цих областях зросла у 2010 році, порівняно з попереднім роком, на 18 і 26 відсотків відповідно.
Для захисту населення міста Жовті Води від шкідливого радіаційного впливу та надання їм передбачених законодавством компенсацій прийнято низку державних програм. Державним замовником і організатором їх є Дніпропетровська облдержадміністрація, а координатором виконання - Міністерство економіки України. Проведений Рахунковою палатою аудит засвідчив, що протягом 2007-2010 років належного виконання заходів цих програм не забезпечено.
Завдяки своєму географічному та геополітичному положенню Україна, займаючи менше 6 відс. площі Європи, володіє не менш як 35 відсотками її біорозмаїття. Тут перетинаються міграційні хвилі рослинного і тваринного світу з різних центрів походження. Їх збереження є обов'язковою умовою формування національної екологічної мережі.
Аудитори Рахункової палати провели аналіз виконання цієї програми і дійшли висновку, що нормативно-правове, фінансове та організаційне забезпечення її виконання є незадовільним.
За результатами аудиту використання коштів держбюджету, виділених на розвиток мінерально-сировинної бази та виконання держзамовлення на одержання приросту запасів корисних копалин, Колегія Рахункової палати зробила висновок, що Кабмін і Мінприроди не забезпечили виконання Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року. Мета програми не досягається, а її основні завдання не виконуються.