Кількість арсеналів, баз і складів, де зберігаються надлишкові боєприпаси, що підлягають утилізації, не оптимізовано, таким чином поточні витрати на їхнє утримання не зменшено, як це було визначено державною програмою. Не вдалося також отримати очікуваних 200 млн. грн. від реалізації продуктів утилізації. В результаті суттєвого зниження рівня загрози катастроф техногенного характеру, пов'язаних з боєприпасами, які підлягають утилізації, не відбулося.

Встановлено, що більшість підрозділів державної та місцевої пожежної охорони залишаються недоукомплектованими і недостатньо оснащеними сучасною протипожежною технікою, обладнанням та спорядженням. Така ситуація не сприяє створенню повноцінної та дієвої системи пожежної безпеки в регіоні, загрожує життєдіяльності громадян, функціонуванню населених пунктів і об'єктів Кримського півострова.

Колегія Рахункової палати, застосовуючи системний підхід до моніторингу питань, пов'язаних із зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворенням об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, розглянула звіт про результати аудиту виконання рекомендацій міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду «Укриття» і зробила наступні висновки.

Рахункова палата провела аудит використання коштів Державного бюджету України та коштів резервного фонду держбюджету, виділених у 2012 році на заходи із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь районів Придунав'я Одеської області та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, що склалася на території Ренійського району Одеської області.

Аудитори Рахункової палати України зазначають, що питання добудови КГЗКОРу, який дістався Україні у спадок від Радянського Союзу, майже 20 років залишається невирішеним. Весь цей час витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого комбінату, які несе наша держава, постійно зростали і за останні два роки вже перевищили 40 млн. грн. на рік. При цьому цілісність майнового комплексу КГЗКОРу не забезпечується, більше того - під впливом природних явищ та людського фактора технічний стан об'єктів комбінату лише погіршується.

Для вирішення загрозливої проблеми захисту народногосподарських об'єктів Прикарпаття від шкідливої дії річкових вод та унеможливлення повторення ситуації, коли після катастрофічного паводку в липні 2008 року держава понесла мільярдні збитки, в Україні з 2009 року діє Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету.

Використання торфу як одного з найдешевших і найперспективніших видів палива і сировини для багатьох галузей економіки (сільського господарства, будівництва, металургії тощо) разом з іншими альтернативними видами енергоресурсів уже в 2020 році має становити 20 відс. від загального обсягу споживання палива в Україні, що зазначено у законі "Про альтернативні види палива".

У районі Дніпродзержинська розташовані сховища (загальна площа понад 2,7 млн. кв. м), що містять 40 млн. тонн потенційно небезпечних радіоактивних відходів від переробки уранових руд та уранового виробництва часів СРСР. Колишнє виробниче об'єднання «Придніпровський хімічний завод» (ВО "ПХЗ"), на якому наприкінці 1940-х років вироблялася сировина для першої атомної бомби СРСР, на сьогодні є екологічно і техногенно небезпечним об'єктом, оскільки, у порушення санітарних правил, хвостосховища та об'єкти заводу не були ліквідовані, законсервовані або перепрофільовані. Небезпека полягає і в тому, що радіоактивні відходи можуть у результаті зсувів ґрунту потрапити у дніпровську воду, яка є питною для значної частини населення України.

Міністерство вугільної промисловості України та Центральний штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості протягом 2008-2010 років не забезпечили належного використання коштів державного бюджету та надходжень з інших джерел на утримання і розвиток гірничорятувальної служби у вугільній промисловості. Із виділених на її утримання 750,9 млн. грн. бюджетних ресурсів 109,7 млн. грн. освоєно підрозділами ДВГРС неефективно, 34 млн. грн. - з порушенням чинного законодавства, у тому числі 16,7 млн. грн. - за нецільовим призначенням. Такий висновок Колегії Рахункової палати за результатами відповідного аудиту.

Рахункова палата провела аудит виконання Державної цільової соціальної програми першочергового забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, на період до 2010 року. Метою цієї програми, затвердженої Урядом у серпні 2008 року, було задоволення потреб в АР Крим і 15 областях 45 тисяч мешканців 54 сіл і селищ.