Комітет Верховної Ради України

Виступаючи на форумі, Ірина Сех наголосила, що складна ситуація у сфері поводження з відходами в Україні пояснюється насамперед відсутністю належної інфраструктури, прогалинами у нормативно-правових положеннях, відсутністю координації між міністерствами, які займаються різними аспектами управління відходами.

Проектом Закону пропонується Державу виконавчу службу виключити з переліку органів, у яких створюється служба пожежної безпеки, натомість включити Державну пенітенціарну службу.

Законопроект спрямований на створення системи поводження з побічними продуктами тваринного походження, забезпечення епізоотичного благополуччя, недопущення розповсюдження збудників інфекційних хвороб тощо.

Реалізація запропонованих змін до Податкового кодексу України призведе до зменшення доходної частини державного бюджету за рахунок скасування сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Однак, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування.

Запропоноване авторами визначення "спеціально обладнаний транспортний засів" не відповідає основним засадам діяльності автомобільного транспорту, визначеним Законом України "Про автомобільний транспорт", що потребує доопрацювання в частині уніфікації термінології. Члени Комітету також звернули увагу на безпідставність посилення відповідальності за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, утилізації та видалення, оскільки статистичні дані свідчать про тенденцію до зменшення випадків даних правопорушень.

Було зауважено, що у цілому законопроект покликаний посилити охорону навколишнього природного середовища. Разом з тим, члени комітету звернули увагу на деякі проблемні моменти щодо його змісту. Також можуть виникати застереження щодо встановлення та кваліфікації порушень у природоохоронній сфері посадовими особами органів внутрішніх справ, що зазвичай не мають необхідного досвіду природоохоронної роботи.

Під час обговорення було відзначено, що ідея приведення розмірів плати за користування надрами у відповідність до реальних умов господарювання заслуговує на підтримку. Проте запропоноване рішення не враховує специфіки кожного виду корисних копалин та не має належних фінансово-економічних розрахунків впливу збільшення розмірів, який може бути проведений під керівництвом відповідних центральних органів виконавчої влади.

Як зазначила Ірина Сех, скасування екологічної експертизи є небезпечним кроком, адже саме екологічна експертиза забезпечувала врахування результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення щодо планованої діяльності. "Відсутність такої оцінки відкриває можливості для зловживань та ігнорування забудовниками екологічного законодавства, їх намагання зекономити на охороні довкілля, забезпеченні здорових умов для життя людини. Тому нагальною потребою є внесення змін до Законів України "Про містобудівну діяльність", "Про екологічну експертизу", які б відновили необхідність екологічної експертизи проектів забудови та проведення громадських слухань щодо спорудження конкретних об'єктів", - зазначила Голова Комітету.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 25 і 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими передбачається усунути можливість стягнення органами доходів і зборів з платника єдиного внеску недоїмки, що утворилася внаслідок несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, нарахованого ним на соціальні виплати, доплати, допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з несвоєчасним здійсненням відповідних видатків з державного бюджету, а також нарахування пені, застосування штрафів за такі недоїмки, притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб цих платників єдиного внеску.